Київ! Уже в цю суботу, 24 січня, запрошуємо разом зігрітися душевно, інтелектуально й фізично на презентації поетичної збірки Надії Глушкової "Всі ми були живими" в улюбленій книгарні Сенс на Арсеналі.
Модеруватиме розмову поетка Олена Герасим'юк, тож це точно буде насичено і змістовно.
До зустрічі в суботу о 17 годині!

Відкриваємо передзамовлення на поетичну збірку Васека Духновського і Оленки Сахар Землі "Чорний, білий, рожевий, хакі"!
Двоє авторів із радикально різним світобаченням, чотири розділи з віршами, в яких закодовані бінарні опозиції: чоловічий і жіночий бік культури, любов та смерть. Тексти авторки і тексти автора розташовані почергово, щоб читачі рівномірно бачили тему з двох протилежних точок зору. Вірші, які не мають текстової назви, отримали назви-емодзі: давні теми та сучасні ієрогліфи створюють контраст, який додатково підштовхує до рефлексії.
Чорний і білий — звична дихотомія, а от рожевий і хакі — те, як зараз доводиться жити багатьом українцям, радіти життю і знаходити острівці безпеки посеред постійної загрози і потреби захищатися і ховатися.
До перших 50 передзамовлень бонусом додаємо наліпки від Оленки, тож якщо хотіли би стікерпак — поспішайте!
Очікуємо з друку 20 березня, в разі змін повідомимо. Передзамовити: https://humanitarka.com/product/chornyj-bilyj-rozhevyj-haki/

Замислювалися, чому іноді муляє "крісло колісне"? Мова сама нам підказує, як працюють її структури, і деколи найлогічніший шлях — найпростіший.
"Крісло колісне" в українській мові заступило інвалідний візок/інвалідну коляску з очевидних причин, через сильні негативні конотації цих словосполучень. Причина, з якої "крісло колісне" так сильно муляє, в тому що ця фраза досі негативно конотована, хай ми переважно не розуміємо, чому.
Українська мова не має прямо суворо фіксованого порядку слів, але і поєднання іменник+прикметник для нас не зовсім звичне. Нейтральним формулюванням буде поставити прикметник перед іменником, а отже треба розібрати, які не нейтральні відтінки значення має така фраза. Де прагматично вживається саме поєднання іменника з прикметником саме в такому порядку?
1. Поезія. "Вітер червоний навіває зі сходу...", "Жупан оцей червоний, що у ньому во дні они..." та тисячі інших прикладів. Але оскільки поезія — це поле експериментів із тим, на що мова в принципі здатна, ця категорія нам некорисна. Будь-яке екзотичне мовне явище майже неминуче є в поезії, якщо ви достатньо посидючі.
2. Інвентарні списки. Якщо у нас є багато однакових об'єктів із різними ключовими властивостями (ключ гайковий, ключ розвідний), ми будемо записувати ці об'єкти саме так, оскільки це відповідає базовим правилам категоризації. Зручність представлення інформації у списках безмежно цінніша за природність висловлювання, оскільки списки функціонують за цілковито іншими правилами, ніж природна мова. Тому Крісло колісне у вашому інвентарі буде перед Кріслом офісним, але тільки тому що вони обидва — крісла.
3. Підкреслення суперлатива. Якщо просто найвищого ступеня порівняння вам недостатньо, в звертанні до людини прикметник може ставати позаду іменника у конструкції формату "Імениннику наш дорогий/найдорожчий". Ця ж конструкція може підкреслювати і фрустрацію, і взагалі що завгодно, на що здатен вищий/найвищий ступінь порівняння
4. Образи і пейоративи. Відразу в кількох регістрах. Від субверсивних висловлювань форми "Він хлопець чесний, але бухає як чорт" і до прямих образ "турок небесний", "туман вісімнадцятий". Або "собака сутула", наприклад. Ми, видається, якимось периферійним мовним чуттям помічаємо, що, кажучи про крісло колісне, ані пишемо поезію, ані вносимо його в інвентар, ані порівнюємо з не-колісними кріслами (зауважте: для граматичної модифікації прикметник доводиться ставити в "нейтральну" позицію). Єдине поле, яке залишається — ті самі негативні конотації і образливі нотки в нібито сухій як тараня конструкції.
То як тоді казати? Дуже просто: колісне крісло. А ви як кажете?

Раніше ми розповідали про оптимізм данської мови у формуванні числівників:
Данці рахують не як ціле+половина, а як пів наступного цілого.
2.5 — Halv Tredje, “пів третього”, а не 2+0.5
50 — Halvtreds, скорочено від Halvtredsindstyve, “наполовину минувши третю двадцятку”, по-нашому 2.5 х 20
В українській мові є таке саме явище.
Ми всі знаємо слово “півтора”, але є ще “півтретя”, “півчверта”, “півп’ята”, і мова дає простір для подальшого аналогічного творення.
Що таке півтора?Це “пів втора”, тобто “пів друга”. Від нього походить “півтораста”, тобто половина від другої сотні, тобто 150.
За цим принципом існує “півтретя”, тобто 2.5. Ми звикли так рахувати час, але можна і все інше: "ми маємо або півтретя раза замного дітей таких, що ходять до школи, або для тих дітей півтретя раза замало шкіл" (Іван Франко), "нашильники коштували півтретя лева" (Лесь Мартович),
... і “півтретяста”, тобто 250: "москалї півтретяста лїт тому прийшли на Україну" (Степан Рудницький).
“Півчверта” або “півчварта” (3.5) також широко вживалося: "Ой виростеш, сину, за півчварта року" (Тарас Шевченко), "Сторгували ми по півчверта крейцара" (Іван Франко), "півчварта года сидів над Псалтирем" (Григорій Квітка-Основ'яненко).
Відповідно, існує і “півчвертаста”, 350, і можемо далі розвивати цей словотвір, доки вистачить цифер і фантазії.
Втім, лише у “півтора” / “півтори” зафіксована категорія роду, інші слова якось обходяться. Хоча можна і для них придумати, якщо сильно захотіти.
Поділіться, чи вживаєте ви ці слова, або чи траплялись вони вам раніше!

Справи такі, що сніг зійшов, і у нас не лише зійшла новиночка "Чорний, білий, рожевий, хакі" Васека Духновського та Оленки Сахар Землі, а й приїхав довгоочікуваний і багатозапитуваний додрук першого тому "Покуття" Оскара Кольберґа!
І це ще не все... Ми розгрібали припаси і знайшли трішки примірників "Як працює класичне оповідання", тож якщо хочете собі паперовий, хапайте на сайті.
Знижена ціна на поетичну збірку триватиме до вечора 8 березня, далі стане повна. Сайт незмінно humanitarka.com

Шановні друзі і любителі поезії!
Запрошуємо вас у рамцях Тижня читання поезії на презентацію нової збірки Павла Шикіна "Вітер без напрямку". На нашу думку, ця збірка має всі шанси стати програмною. Якщо хочете дізнатися, що ж у ній такого, або посперечатися - приходьте.
Модеруватиме чудова літературознавиця і знавчиня поезії Ірина Борисюк.
20 березня, п'ятниця, 19:00
Київ
Книгарня Book.ua на Золотих воротах

Поезія
У школі ми вчимо напам’ять вірші
Але чи розуміємо ми їх?
Ви пробували розбирати поезію?
Не завчити порядок слів,
а зрозуміти, що зафіксував поет
Що такого було в його думці чи досвіді,
що для цього не вистачило простого висловлювання
і довелося придумувати поезію?
І чим вона відрізняється від простого висловлювання?
Сильно кучерява?
Має риму?
Має ритм?
Та ні, не завжди, є проста як двері
неримована
і без очевидної ритміки
Тоді що?

Пам'ятаєте, колись були літературники, ми збирались на поетичні читання, було так гарно і творчо? Давайте згадаємо ці чудові часи. Ми би дуже хотіли, щоб ви почули цю поезію. Ця збірка має шанси увійти згодом у щось "програмне" - якщо її помітять. Бо вона про досить фундаментальні для творчості речі.
А ще вона дуже стильна та ілюстрована ліноритами з-під рук Дани Вітковської, що у час цифрової ілюстрації просто розкіш.
20 березня у книгарні BookUa на Золотих воротах у Києві буде зустріч-презентація цієї прекрасної збірки Павла Шикіна. З модерацією блискучої літературознавиці Ірини Борисюк. Дуже вас запрошуємо! 19 година. До зустрічі.

Відкоркували відео 2024 року, яке не виходило опублікувати аж донині. Воно нарешті готове! Гайда дивитися і дізнаватися, що і навіщо люди роблять з головами інших людей ще від неоліту і які чудеса з цим пов'язані.
Відео тут: https://youtu.be/cMXwyOWr-Vc

то вже сьогодні!

Шановні друзі і любителі поезії!
Запрошуємо вас у рамцях Тижня читання поезії на презентацію нової збірки Павла Шикіна "Вітер без напрямку". На нашу думку, ця збірка має всі шанси стати програмною. Якщо хочете дізнатися, що ж у ній такого, або посперечатися - приходьте.
Модеруватиме чудова літературознавиця і знавчиня поезії Ірина Борисюк.
20 березня, п'ятниця, 19:00
Київ
Книгарня Book.ua на Золотих воротах

Частина Гуманітарки, яка відповідає за комунікацію і склад, у вигляді Катерини та її мами Оксани, вирушає з дітками у похід Буковинськими Карпатами в рамцях Змагу "Стежками героїв".
Нас не буде до 5 травня, тож у цей період доставки не буде, і також не дзвоніть і не пешіть)
А потім замовляйте, дзвоніть і пешіть!
Побажайте нам успіху і гарної погоди ❤️🏊‍♀️

Нам часто хочеться сказати “дайте більшу половину”, але потім або хтось, або ми самі себе виправляємо на “більшу частину”, адже половини — це ж нібито дві однакові частини одного цілого. Або ж сказати “розріж на три половини” — і тоді так само дістаємо за невігластво, бо ж можна ділити лише на три (або більше) частини.
Проте прагматика мови і математична логіка — це дуже різні речі, і в побутовому спілкуванні нас цікавить перша, а не друга. Якщо ми скажемо “я беру більшу половину” — у цьому реченні буде імпліковано, що річ була розділена надвоє. З “більшою частиною” не очевидно, чи це більша частина з трьох, шести, десяти чи сорока.
Якщо ж нам хочеться сказати, що щось ділиться на більше, ніж дві половини, то ми матимемо на увазі, що ці частини будуть рівні. Пиріг можна поділити на 6 половин, а можна на 6 частин. Тільки з “половинами” буде точно зрозуміло, що вони між собою однакові, частини ж можуть бути довільного розміру і пропорцій.
Саме це люди, вочевидь, мають на увазі, коли кажуть “більша і менша половини” або “поділи на три половини”. І немає сенсу це виправляти, адже такий вжиток насправді спрощує комунікацію.
А ви належите до тих, хто так говорить, чи до тих, хто це виправляє?

Тепер у нас є ще й сторінка в Twitter (той, який X)

https://x.com/pidpil_hum