Жінка-інженер очолює виклик Китаю Boeing та Airbus у сфері широкофюзеляжних авіалайнерів

Чжао Чуньлін, випускниця Північно-Західного політехнічного університету — закладу, відомого своїми зв’язками з військовою сферою Китаю та підпадаючого під санкції США — розпочала кар'єру в системах протиповітряної оборони, а згодом перейшла до цивільної авіації. Вона пропрацювала 18 років в інституті оптоелектроніки, який входить до складу Китайської авіаційної промислової корпорації (AVIC), де дослужилася до заступника головного конструктора і працювала над оборонними технологіями, зокрема системами керування рушіями та індикаторами на лобовому склі.

У 2009 році Чжао приєдналася до компанії Comac, китайського виробника цивільних літаків, де відіграла ключову роль у розробці моделей C909 та C919. В рамках проєкту C909 вона очолювала розробку авіоніки та інноваційної кабіни пілота, а в проєкті C919 впровадила сучасну систему відображення інформації та сповіщення екіпажу, що може конкурувати з Boeing та Airbus.

Під її керівництвом понад 100 технічних спеціалістів працювали під час пандемії над тим, щоб довести C919 до міжнародних стандартів. Свій перший комерційний рейс C919 здійснив у травні 2023 року, що стало важливою віхою в авіаційних амбіціях Китаю.

Із 2023 року Чжао є головною конструкторкою літака C929 — першого китайського широкофюзеляжного лайнера, створеного для конкуренції з такими моделями, як Boeing 787. Очікується, що C929 зможе перевозити до 440 пасажирів на відстань до 12 000 км і вирізнятиметься аеродинамічною ефективністю, «розумним» дизайном салону та комерційною привабливістю.

Наукова стаття чотирьох китайських дослідників проклала шлях до ChatGPT і AlphaGo. До 2030 року вона може стати найвідомішою в історії

Найцитованішою науковою статтею XXI століття стала праця чотирьох китайських дослідників, опублікована у 2016 році, в якій було представлено ResNet — прорив у глибокому навчанні, що заклав основу для створення таких інструментів штучного інтелекту, як ChatGPT і AlphaGo.

Стаття, представлена на конференції IEEE з комп’ютерного зору та розпізнавання образів (CVPR), описувала, як залишкові з’єднання (residual connections) допомагають ефективніше навчати дуже глибокі нейронні мережі. Її автори — Хе Каймін, Жень Шаоцін, Сунь Цзянь і Чжан Сян'юй — на той час працювали в Microsoft Research Asia, а згодом обійняли впливові посади в галузі досліджень штучного інтелекту та індустрії. Залежно від бази даних, стаття має від 103 756 до 254 074 цитувань і, за прогнозами, до 2030 року може стати найцитованішою науковою працею в історії.

У 2023 році всі четверо дослідників отримали Премію майбутнього в галузі науки (Future Science Prize), причому Суню нагороду присудили посмертно — після його смерті у 2022 році. Аналіз журналу Nature показує, що нині найбільше цитуються не відкриття фундаментального характеру, а практичні інструменти та методи, зокрема в галузях ШІ та аналізу даних.

Антикитайські «яструби» втрачають вплив у Трампа, попри торговельну війну 1/2

Ще до тарифного хаосу Дональда Трампа було складно побачити чітку стратегію щодо Китаю.
Оскільки рішення значною мірою залежать від примх президента, його радники з питань зовнішньої політики здаються розділеними на ворогуючі табори. Якщо використати поширену у Вашингтоні термінологію, то «прайматисти» прагнуть відновити глобальне лідерство США, змагаючись з усіма загрозами; «пріоритезатори» вважають, що США можуть зосередитися лише на Китаї й мають відмовитися від підтримки України; а «ізоляціоністи» (restrainers) хочуть сконцентруватися винятково на внутрішніх справах і уникати нових воєн. Торгова війна, розпочата Трампом 2 квітня, лише посилила плутанину. Проте, незалежно від особистих поглядів Трампа, дедалі очевидніше: традиційні «яструби» щодо Китаю — як серед прайматистів, так і серед пріоритезатори — втрачають вплив.

Одним із найсильніших сигналів цієї тенденції стало звільнення або переведення шістьох працівників Ради національної безпеки (РНБ), про яке стало відомо 3 квітня. Очевидно, це сталося після зустрічі Трампа з Лаурою Лумер — праворадикальною теоретикинею змови — за день до того. Вона назвала цих посадовців «нелояльними людьми», які нібито саботували Трампа. Її вимоги перегукуються з позицією «ізоляціоністів» (включно з Дональдом Трампом-молодшим), які прагнуть позбутися так званих «неоконсерваторів», яких вони звинувачують у провокуванні війни з Китаєм.

Серед звільнених був Девід Фейт, старший директор РНБ з технологій. Він мав символічне значення: його батько, Дуглас Фейт, був одним з ідеологів неоконсерватизму і відіграв важливу роль у підготовці вторгнення до Іраку у 2003 році. Сам же Девід був одним із найдосвідченіших експертів Білого дому з питань Китаю, працював у Держдепартаменті протягом першого терміну Трампа і долучився до формування його Індо-Тихоокеанської стратегії, яка передбачала посилення американських союзів. Пізніше, вже як аналітик, він виступав за жорсткішу політику щодо Китаю.

У РНБ він відповідав за такі питання, як експорт технологій до Китаю та запропонований продаж TikTok компанії-нерезиденту КНР. У цій ролі він продовжив низку ініціатив адміністрації Байдена, а також розпочав нові, зокрема політику інвестицій «Америка передусім», яка розширила обмеження щодо інвестицій у Китай, визнавши росію і КНР «супротивниками». Хоча незрозуміло, чи саме його погляди стали причиною звільнення, колишні колеги вважають це перемогою ізоляціоністів і втратою для експертизи щодо Китаю.

Під загрозою також опинилися ще двоє «яструбів» у питанні Китаю: Іван Канапаті, старший директор РНБ з азійських питань, і Алекс Вонг, заступник радника з нацбезпеки. Лумер звинуватила Канапаті в роботі з критиками Трампа в минулому, а також атакувала Вонга та його дружину через їхнє китайське походження та її юридичну кар’єру. Обидва зберегли посади, але зазнали удару по репутації, як і їхній керівник — радник із нацбезпеки Майк Волтц, ще один послаблений «яструб».

Канапаті — один із найпалкіших прихильників Тайваню у Білому домі. З 2014 по 2017 рік він був військовим аташе в американському представництві на Тайвані, а у 2024 році долучився до підготовки книги про оборону Тайваню, редактором якої був Метт Поттінджер — колишній керівник азійського напрямку РНБ у першому терміні Трампа. Торік Канапаті супроводжував Поттінджера на зустрічі з президенткою Тайваню.

Сам Трамп, окрім торговельних питань, не озвучив чіткої позиції і, можливо, навіть не знає про внутрішньоапаратні баталії. Але тепер «яструбам» буде складніше просувати свою лінію без його участі — як це було під час першого терміну. Їхній вплив проглядається в нещодавніх кроках, зокрема — у жорсткіших спільних заявах із союзниками щодо примусу Тайваню з боку Китаю та у видаленні з сайту Держдепартаменту зобов’язання не підтримувати незалежність острова.

Антикитайські «яструби» втрачають вплив у Трампа, попри торговельну війну 2/2

Зміна балансу можлива і в Пентагоні. Піт Гегсет, малодосвідчений міністр оборони, під час регіонального турне в березні повторював багато зобов’язань Джо Байдена — ймовірно, через відсутність чітких пріоритетів у команді Трампа. Але ситуація може змінитися після затвердження 8 квітня Елбріджа Колбі на посаду заступника міністра оборони з питань політики — третьої за рангом в Пентагоні, яка має визначати стратегію Гегсета.

Колбі — найактивніший прихильник зосередження уваги на Китаї. Під час першого терміну Трампа він працював у Пентагоні та розробив Стратегію національної оборони, що визначила КНР і рф як головні загрози. Згодом він заснував аналітичний центр і написав книгу, де закликав протистояти китайському домінуванню в Азії.

Втім, останнім часом він висловлюється більш обережно: заявляє, що Тайвань не є «екзистенційним» питанням для США, й закликає Тайбей підвищити оборонний бюджет до 10% ВВП (нині менше 3%). Він також вважає, що Південна Корея повинна самостійно більше вкладати у власну оборону. Такі заяви отримали схвалення від віцепрезидента Джей Ді Венса та Трампа-молодшого, які заявили, що Колбі підтримує ідею президента про переговори з Сі Цзіньпіном задля уникнення конфлікту та досягнення «балансу сил із Китаєм без провокацій».

Ця зміна тону, можливо, політично виправдана, але викликає занепокоєння серед військових у США та союзників. Вони бояться, що президент, який не має особливих симпатій до Тайваню, може піти на угоду з Сі — пожертвувавши безпекою острова в обмін на торгові поступки чи вплив в інших регіонах Азії. Дехто сумнівається, що Трамп здатен дотримуватися послідовної стратегії: його мита на союзників у Азії та нещодавнє перекидання авіаносця і систем ПРО з Азії на Близький Схід це лише підтверджують.

Держдепартамент має обмежений вплив на політику щодо Китаю, попри жорстку риторику Марко Рубіо, державного секретаря. Його головний радник з планування політики Майкл Антон заявляв, що США не повинні захищати Тайвань. Провідні фахівці з питань Китаю достроково пішли у відставку. А новий кандидат на посаду заступника держсекретаря з питань Східної Азії — Майкл Десомбре — юрист, чий єдиний дипломатичний досвід — рік на посаді посла у Таїланді.

У Китаї уважно стежать за кадровими змінами.
Китайські аналітики, які консультують керівництво, вважають, що перша адміністрація Трампа була під сильним впливом «яструбів» у РНБ, Пентагоні та Держдепі. Нині, за словами Мена Вейчжана з університету Фудань, вплив «яструбів» значно слабший. Він прогнозує посилення жорсткості в торгівлі та технологіях, але пом’якшення в ідеології та військовій сфері, оскільки увага зосереджуватиметься на відновленні США зсередини.

США та Японія мають «дати відсіч» Китаю, — заявив новий американський посол

Новий посол США Джордж Ґлас наголосив на необхідності зміцнення оборонної співпраці між США та Японією для протидії загрозам з боку Китаю, росії та Північної Кореї, назвавши регіон «важким сусідством».

Японія є місцем найбільшого закордонного розміщення американських військових, і обидві країни працюють над кращою координацією своїх збройних сил і оборонних галузей на тлі зростання напруженості в регіоні.

Ґлас, якого особисто обрав Дональд Трамп за його жорстку позицію щодо Китаю, також заявив, що Японія повинна більше фінансувати присутність американських військ, і додав, що це питання Трамп хоче пов’язати з торговельними переговорами.

Китай відповів на заяви Ґласа звинуваченням США у провокуванні конфронтації, наголосивши, що виступає за мир у міжнародних відносинах.

Попри напруження, Ґлас висловив оптимізм щодо досягнення угоди з Японією, зазначивши, що після запровадження нових тарифів понад 75 країн звернулися до Вашингтона з пропозиціями про торговельні переговори.

Індія зближується з Китаєм, підстраховуючись від непередбачуваності Трампа

Індія та Китай, давні суперники, обережно досліджують можливості покращення двосторонніх відносин на тлі невизначеності щодо політики США за президентства Дональда Трампа, чиї тарифи та нестабільні альянси порушили глобальну рівновагу.

Попри смертельне зіткнення на кордоні у 2020 році, обидві країни відновили переговори, погодили буферні зони, а також пожвавили культурні обміни та обмежену торговельну співпрацю.

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді історично виявляв інтерес до налагодження відносин із Китаєм, однак напруженість зберігається — особливо з питань прикордонного доступу та безпекових загроз. Часткове потепління спричинене економічним прагматизмом: індійська промисловість залежить від китайських компонентів, а обидві сторони досліджують можливості спільних проєктів у таких галузях, як смартфони та текстиль.

Водночас Індія окреслює чіткі «червоні лінії» — наприклад, блокує інвестиції таких компаній, як Huawei і BYD, та насторожено ставиться до ризику заповнення внутрішнього ринку дешевими китайськими товарами.

Пекін розглядає Індію як потенційного партнера для збереження стабільності, але експерти сумніваються, що Нью-Делі готове ризикувати іміджем проамериканської країни задля поглиблення зв’язків із Китаєм.

Багато індійців обережно підтримують жорстку позицію Трампа щодо Китаю, але водночас скептично оцінюють його надійність через попередні політичні розвороти та нестабільність американської зовнішньої політики.

Індія також уважно стежить за можливими ознаками глобального відступу США, що могло б послабити безпекові механізми, як-от альянс Quad.

У результаті Індія прагне диверсифікувати свої стратегічні партнерства, балансуючи між Китаєм і США, хоча будь-які зміни в її курсі, ймовірно, залишатимуться обережними та виваженими.

https://www.washingtonpost.com/world/asia-pacific/

Аргентина продовжила валютну угоду з Китаєм попри тиск з боку США

Аргентина продовжила валютний своп із Китаєм на суму 5 мільярдів доларів ще на один рік, забезпечивши собі критично важливі валютні резерви, попри жорстку опозицію з боку Вашингтона.

Угода дозволяє Аргентині отримувати китайські юані в обмін на песо, що посилює вплив Пекіна в регіоні на тлі фінансової нестабільності та боргової кризи в самій Аргентині.

США розкритикували домовленість: високопоставлений представник адміністрації Трампа назвав її «вимаганням», тоді як Китай захищає угоду як чинник стабілізації аргентинської економіки.

Продовження валютного свопу збігається в часі з майже остаточним схваленням пакету фінансової допомоги від МВФ на 20 мільярдів доларів для Аргентини, що ще більше загострює геополітичну напругу між США та Китаєм у Латинській Америці.

Тим часом міністр фінансів США Скотт Бессент готується до візиту в Аргентину, а Вашингтон розглядає власний план фінансування, щоб підтримати економічні реформи в країні.

Сукупний дефіцит державного бюджету КНР помісячно у 2023 — поч.2025 рр.

▪️ дані за 2025 рік (сірим) наведено за січень та лютий,

▪️ за перші два місяці 2025 р. КНР помітно наростила дефіцит,

▪️ Китай бореться із американськими тарифами також за рахунок нарощення бюджетної підтримки

Джерело: Bloomberg

Китай пришвидшує бюджетні витрати, щоб протистояти тарифному тиску

У першому кварталі 2025 року Китай збільшив державні витрати найшвидшими темпами з 2022 року — до 9,26 трлн юанів, що на 5,6% більше, ніж торік. Ці ранні витрати становлять майже 22% річного бюджету та відображають зусилля зі стимулювання економіки на тлі ослаблення зовнішнього попиту й загострення торговельної напруги зі США.

Незважаючи на стабільне зростання в першому кварталі, економісти очікують уповільнення, оскільки ефект від завчасного експорту згасає, а стимули для споживачів втрачають дієвість. Провідні банки знизили прогноз зростання економіки Китаю до приблизно 4%, що спонукає владу розглядати додаткові фіскальні та монетарні стимули.

Тим часом зниження доходів від продажу землі та податків зменшило надходження до бюджету, збільшивши дефіцит на 41% — до 2,3 трлн юанів. Місцева влада також пришвидшує продаж облігацій, щоб впоратися з прихованими боргами та пом’якшити фінансовий тиск.

Китай оприлюднив кадри винищувача шостого покоління J-36. Які підказки це дає?

Конкуренція між Китаєм і США у розробці винищувачів шостого покоління посилюється: обидві країни представили прототипи та масштабні плани. Китай поширив зображення й відео нових літаків — імовірно, J-36 та J-50 — з нетиповими конструктивними особливостями, як-от відсутність хвостового оперення, повітрозабірники без відхилювачів і рідкісна конфігурація з трьома двигунами. Це викликає питання щодо їхнього призначення та ступеня технологічної готовності.

Аналітики вважають, що публічне розкриття, приурочене до символічних дат і подій у США, має на меті продемонструвати швидкий прогрес і прагнення до військового паритету із Заходом, хоча самі літаки перебувають лише на ранніх етапах випробувань. Експерти зазначають, що три двигуни, ймовірно, пов’язані з потребою у підвищеній тязі через розміри літака, але це також вказує на обмеження сучасних китайських технологій у сфері авіадвигунів.

Китайський підхід, імовірно, робить ставку на малопомітність і швидкість для завдання далекобійних превентивних ударів, що контрастує із західною тенденцією до менших, маневреніших літаків та інтеграції передових дронів. Водночас досі немає чіткої інформації про те, які саме двигуни буде встановлено на J-36 та J-50, що викликає сумніви щодо їхньої довгострокової спроможності.

Інтеграція штучного інтелекту та бойових літальних апаратів CCA (Collaborative Combat Aircraft) вважається ключовою для винищувачів шостого покоління. Хоча Китай офіційно не підтвердив цього напряму, попередні згадки в медіа свідчать про можливу зацікавленість. Зрештою, мета Китаю, схоже, полягає в прискореній розробці та розгортанні нових систем, аби не поступатися США, попри наявні технологічні та стратегічні виклики.

Чи зможуть США випередити Китай у перегонах шостого покоління, чи вартість і технічні проблеми похитнуть проєкт F-47?

США активізували змагання з Китаєм за перевагу в повітрі, уклавши контракт із Boeing на розробку винищувача шостого покоління F-47 у межах програми NGAD, попри занепокоєння щодо витрат і термінів реалізації. Дональд Трамп заявив, що секретні випробування прототипів F-47 розпочалися ще у 2019 році. Очікується, що літак отримає передові технології малопомітності, інтеграцію штучного інтелекту та «ведення дронів». F-47 має замінити F-22, однак експерти припускають, що постачання може затягнутися до 2030-х років, якщо не буде пришвидшено за нового президентського терміну Трампа.

Аналітики скептично оцінюють здатність Boeing ефективно реалізувати проєкт, зважаючи на попередні труднощі компанії, зокрема зі 737 MAX, та сумніви щодо малопомітності F-47 через наявність помітних передніх горизонтальних поверхонь (canard). Попри заяви офіційних осіб про відносну економічність літака, оцінки витрат дуже різняться, і бюджетні обмеження можуть не дозволити США побудувати велику кількість таких винищувачів.

Неофіційна демонстрація китайських винищувачів шостого покоління наприкінці 2023 року лише посилила конкуренцію. Очікується, що обидві сторони зосередяться на далекобійній малопомітності та координації з безпілотниками. Експерти вважають, що ймовірний сценарій бойового зіткнення американських і китайських літаків розгортатиметься поблизу узбережжя Китаю, де обидві сторони активно використовуватимуть безпілотні апарати та високотехнологічні сенсори для нанесення першого удару.

Китай обіцяє відповісти на нові «дискримінаційні» портові збори США

Китай рішуче виступив проти нових портових зборів США, спрямованих на судна, що належать Китаю, керуються ним або побудовані в КНР, назвавши ці заходи дискримінаційними та протекціоністськими. Міністерство комерції Китаю засудило збори як порушення правил СОТ і загрозу для глобальних ланцюгів постачання, пообіцявши вжити необхідних заходів у відповідь.

Починаючи з 14 жовтня, китайські судна сплачуватимуть зростаючі портові збори, ставки яких щороку підвищуватимуться до 2028 року — незалежно від місця побудови судна. Китайська асоціація судновласників також розкритикувала це рішення, попередивши, що воно підвищить логістичні витрати й у підсумку зашкодить американському бізнесу та споживачам.

Кілька китайських галузевих асоціацій виступили проти обмежень США щодо морського, логістичного та суднобудівного секторів Китаю

Кілька провідних китайських галузевих асоціацій рішуче виступили проти дій Торгового представника США за розділом 301, спрямованих на морський, логістичний і суднобудівний сектори Китаю, приєднавшись до раніше висловленого засудження з боку Міністерства комерції КНР. Федерація логістики та закупівель Китаю попередила, що обмеження США порушують принципи вільного ринку, завдають шкоди економікам обох країн і створюють ризики для глобальних ланцюгів постачання.

Асоціація національної суднобудівної промисловості Китаю звинуватила США у несправедливому тиску на суднобудівний сектор КНР на основі необґрунтованих розслідувань, що, на її думку, лише зашкодить міжнародній морській співпраці та підвищить вартість глобальних перевезень.

Асоціація китайських судновласників відкинула звинувачення США як упереджені та політично вмотивовані, закликавши Вашингтон скасувати дискримінаційні заходи та поважати міжнародні норми торгівлі. Своєю чергою, Міністерство комерції Китаю повторно наголосило, що ці дії є проявом неринкової поведінки, та пообіцяло уважно стежити за розвитком подій і вживати необхідних заходів для захисту інтересів Китаю.

Чи cдадуть США лідерство в освоєнні космосу Китаю, відмовившись від участі NASA в «марсіанських перегонах»?

Білий дім запропонував скасувати флагманську програму NASA зі збору зразків із Марса на тлі значного скорочення бюджету, що потенційно може залишити китайську місію «Тяньвень-3» єдиною активною спробою доправити марсіанський ґрунт на Землю до 2031 року. Це рішення, яке стосується вже перенавантаженого витратами та затримками проєкту, може суттєво послабити лідерство США в космічній галузі та змусити міжнародних партнерів переглянути співпрацю з NASA.

Планетарний геолог Цянь Юці та інші фахівці вважають, що скасування місії нівелює багаторічний поступ, досягнутий завдяки роверу Perseverance, і створює стратегічну перевагу для Китаю. Ілон Маск також висловив занепокоєння через 20-відсоткове скорочення бюджету наукового підрозділу NASA, назвавши це «тривожним», хоча й зазначив, що не може вплинути на обговорення через контрактний статус SpaceX.

У той час як США обрали складну стратегію збирання зразків, китайська місія «Тяньвень-3» застосує простішу схему «захопи й поверни» та є частиною ширшої довгострокової програми дослідження Марса, яка передбачає створення наукової бази та вантажної системи до 2040-х років.

Інші програми NASA, зокрема космічний телескоп імені Ненсі Ґрейс Роман та місія до Венери, також під загрозою через фінансові скорочення, а такі установи, як Центр космічних польотів імені Ґоддарда, можуть бути повністю закриті.

Китайська компанія пропонує високопродуктивні та недорогі супутники країнам «Поясу і шляху»

Китайський виробник супутників Chang Guang Satellite Technology Co орієнтується на міжнародні ринки — насамперед країни Ініціативи «Пояс і шлях» — з новим ширококутним супутником дистанційного зондування Kuanfu 02B. Цей апарат забезпечує знімки високої роздільної здатності (до 0,5 метра) з шириною смуги охоплення 150 км, що дозволяє ефективно моніторити великі території, наприклад, цілі міста, за один прохід.

Зменшення ваги супутника — лише 230 кг проти 1 200 кг у попередньої моделі — суттєво знизило витрати на виробництво та запуск. Це стало можливим завдяки технічним інноваціям, зокрема використанню полегшеної чотиризеркальної оптичної камери.

На сьогодні Chang Guang має 117 супутників на орбіті та планує збільшити їх кількість до 300 до 2027 року, що робить її оператором найбільшого у світі комерційного угруповання супутників субметрового класу.

Незважаючи на санкції США, пов’язані з підозрою в передачі даних росії, компанія планує продавати супутники країнам на кшталт Пакистану та Єгипту, а також просуває їх використання в таких сферах, як екологічний моніторинг і реагування на надзвичайні ситуації. Chang Guang заявляє про річну потужність виробництва — до 200 супутників зв’язку та 200 супутників дистанційного зондування, пропонуючи як індивідуальні продажі супутників, так і підписку на доступ до супутникових даних.

Бігаючі роботи протестовані поруч із людьми на півмарафоні в Пекіні

Десятки гуманоїдних роботів взяли участь поряд із тисячами бігунів у півмарафоні в районі Дасін у Пекіні, демонструючи зростаючу увагу Китаю до робототехніки та штучного інтелекту. У змаганні взяли участь 21 робот, розроблений приватними компаніями та установами, зокрема університетом Цінхуа. Допускалися як автономні, так і дистанційно керовані моделі.

Захід, організований пекінськими органами економіки та технологій, став випробувальним майданчиком для таких функцій, як управління рухом, сприйняття навколишнього середовища та енергоменеджмент. Це був перший офіційний випадок, коли роботи бігли разом із людьми на півмарафонській дистанції в Китаї, що підкреслює прагнення країни до технологічного лідерства.

Переможцем серед роботів став Tiangong Ultra — 180-сантиметровий робот, розроблений Пекінським центром інновацій у сфері гуманоїдної робототехніки, який подолав дистанцію за 2 години 40 хвилин.

Китай сподівається, що подібні досягнення сприятимуть економічній самодостатності країни та допоможуть вирішити демографічні виклики, зокрема проблему старіння населення.

Російські туристи пожвавлюють курорти Китаю: стрімке зростання відвідуваності

У Санья — тропічному курортному місті провінції Хайнань — російська мова сьогодні звучить частіше за англійську, оскільки потік російських туристів різко зріс. У 2024 році кількість відвідувачів із росії зросла в 11 разів, зробивши цю країну головним джерелом іноземних туристів. Цьому сприяли як спрощення візового режиму, так і загальне відновлення виїзного туризму з росії.

Місто швидко адаптувалося: російськомовні вивіски, меню та сервіси стали звичними, створюючи комфортне середовище для туристів. Багатьох приваблюють не лише теплі пляжі, а й традиційна китайська медицина, яка активно рекламується російською мовою по всьому місту.

Місцевий бізнес загалом виграв від зростання потоку туристів, хоча деякі підприємці скаржаться на помірні витрати з боку російських відпочивальників. Тим часом Пекін продовжує розвивати Хайнань як ключовий центр вільної торгівлі та туризму — лише у 2024 році міжнародний турпотік на острів перевищив 1,1 мільйона осіб.

Китай заповнює вакуум у постачанні зброї в африканському Сахелі після відходу Франції та ослаблення росії

Китай активізує продажі зброї в країнах африканського Сахелю на тлі послаблення впливу Франції та неспроможності росії постачати озброєння через війну в Україні. У 2024 році Буркіна-Фасо, яка перебуває під контролем військової хунти з 2022 року, отримала понад 120 китайських військових машин, тоді як поставки зі США та Франції були припинені або зведені до мінімуму.

Державна корпорація Norinco розширює свою присутність у регіоні через офіси в Нігерії та Сенегалі, пропонуючи доступну та швидко доставлювану зброю без політичних умов — це привабливо для країн Сахелю, які борються з повстаннями. Такі держави, як Малі, Нігер і Буркіна-Фасо, дедалі більше дистанціюються від західних партнерів і звертаються до Китаю, а частково — до росії, за військовою підтримкою.

Часто постачання зброї з Китаю супроводжується економічним співробітництвом: у Малі Китай має інтереси в галузі літію, а в Нігері — в нафті й урані. Аналітики вважають, що Китай поступово заповнює вакуум, який залишив Захід, і розширює свій геополітичний вплив, водночас обережно зберігаючи партнерські відносини з Росією.

Нігерія також зміцнює співпрацю з Китаєм у сфері оборони, укладаючи угоди та досліджуючи можливості локального виробництва озброєння за підтримки китайських технологій і інвестицій.

Маючи інтереси в гірничодобувній сфері Африки, Китай втручається в конфлікт між ДР Конго та Руандою.

Китай, який зазвичай не втручається у внутрішні справи африканських країн, цього року публічно закликав Руанду припинити підтримку своїх повстанців угрупування M23 і вивести війська з території Демократичної Республіки Конго. Китайський посол при ООН Фу Цун двічі висловлював цю вимогу, а також підтримав резолюцію Ради Безпеки ООН, яка засуджує дії Руанди — рідкісний крок для Пекіна, який зазвичай утримується від голосування у подібних питаннях.

Попри це, дипломатична мова Китаю залишалася обережною: Пекін не засуджує Руанду напряму, а лише «висловлює сподівання» на її відступ. Цей обережний підхід пояснюється прагненням Китаю зберегти добрі відносини як із Кігалі, так і з Кіншасою, не займаючи жорстку позицію.

Китай має величезні економічні інтереси в східній частині ДР Конго, де розташовані численні шахти, зокрема з видобутку золота, олова, вольфраму і танталу, що є критично важливими для китайської промисловості. Саме поблизу китайських копалень у районах Букаву і Гома активізувались бойові дії, а повстанці M23 захопили низку ключових міст. Китай стурбований можливим порушенням поставок важливих мінералів, таких як колтан, який використовується у виробництві мікросхем та електромобілів.

Окрім Китаю, до врегулювання конфлікту долучилися і США, які запровадили санкції проти руандійського міністра та працюють над партнерством із Конго у сфері мінералів і безпеки.
Загалом, Пекін прагне відігравати конструктивну роль на багатосторонніх платформах, зокрема в ООН, просуваючи дипломатичні ініціативи, що дозволяють захищати власні економічні інтереси, не порушуючи принципу невтручання.