Air India хоче придбати літаки Boeing, від яких відмовилися китайські авіакомпанії

Авіакомпанія Air India, що належить Tata Group, прагне скористатися наслідками торговельної війни між США та Китаєм. Вона розглядає можливість придбати літаки Boeing, які були призначені для китайських перевізників, але так і не були передані через запровадження взаємних тарифів. Інформовані джерела повідомили, що йдеться насамперед про моделі 737 Max.

Air India вже раніше отримувала літаки, від яких відмовилися китайські авіалінії — до березня вона прийняла 41 борт. Тепер компанія зацікавлена не лише в нових літаках, що вже готові до передачі, а й у майбутніх слотах доставки. Це важливо для плану оновлення флоту Air India Express — дочірнього лоукостера, який має стати конкурентом провідної індійської авіакомпанії IndiGo.

На фоні нових китайських тарифів до 125% на американські товари, уряд Китаю наказав своїм авіаперевізникам не приймати літаки Boeing. У відповідь Boeing почав повертати літаки до США, відкриваючи можливість їх перепродажу іншим авіакомпаніям. У цьому процесі, окрім Air India, також бере участь Malaysian Aviation Group.

Однак для нових покупців можуть виникати складнощі — літаки мають вже налаштовані салони під потреби первинних клієнтів, а частина платежів за них уже здійснена. Попри це, інтерес з боку не-китайських перевізників частково компенсує втрати Boeing.

Air India також зіштовхується з труднощами: очікувані поставки замовлених у 2023 році 140 вузькофюзеляжних літаків мають початися лише після березня 2026 року, що ставить компанію під загрозу відставання від IndiGo. Тим часом її зростання уповільнюється через затримки модернізації та виведення деяких Airbus із експлуатації.

США втрачають вплив в Азії: невпорядкована політика Трампа сприяє зростанню Китаю

У статті Роберта Меннінга йдеться про те, що політика адміністрації Дональда Трампа дедалі більше маргіналізує роль США в Азійсько-Тихоокеанському регіоні, одночасно посилюючи позиції Китаю. Протягом десятиліть безпеку регіону гарантували США, тоді як економічна інтеграція дедалі більше тяжіла до Китаю. Тепер, під впливом нової хвилі тарифів, критики союзників і відходу від багатосторонніх інституцій, Трамп змушує азійські країни робити вибір між Вашингтоном і Пекіном.

Хоча безпекова політика США формально залишається незмінною, економічна стратегія Трампа суперечлива й дестабілізуюча. Торговельна війна з Китаєм, тиск на союзників з вимогами підвищити витрати на оборону, вихід з ключових угод — усе це підриває довіру. Наприклад, Японію закликають витрачати 3% ВВП на оборону, а Тайвань — збільшити свої оборонні витрати до 10%, що уряд Тайбея назвав неможливим.

Регіональні гравці почали шукати альтернативи. Зростає підтримка Китаю як економічного партнера, особливо на фоні прагматичної «чарівної дипломатії» Пекіна. Деякі союзники США, зокрема Південна Корея й Японія, уже провели переговори з Китаєм щодо тристоронньої торговельної угоди, що ще донедавна здавалося малоймовірним. Європа також починає активніше працювати з Китаєм — приклади Іспанії та Угорщини підтверджують це.

Автор попереджає, що така політика Трампа загрожує не лише втратою впливу, а й фінансовою стабільністю США, зокрема через можливу дедоларизацію з боку азійських країн. Понад $3 трильйони у вигляді американських облігацій можуть більше не вважатися надійною «гаванню». Водночас Китай також має обмеження: його політика перенасичення ринків викликає обурення у глобального Півдня, а внутрішнє споживання поки не здатне замінити втрачений доступ до ринку США.

Зрештою, на думку Меннінга, повномасштабне змагання між США та Китаєм у всіх сферах — від торгівлі до космосу — змусить країни Азії балансувати між економічними зв’язками з Китаєм і безпековими гарантіями від США. Проте, на тлі зростаючої недовіри до непередбачуваної американської політики, дедалі більше держав можуть схилятися до співпраці з Пекіном, навіть якщо водночас продовжуватимуть безпекову координацію зі США.

Китай продовжує політику підтримки стабільності зайнятості до кінця 2025 року

22 квітня Міністерство трудових ресурсів та соціального забезпечення КНР разом із Міністерством фінансів і Державним податковим управлінням оприлюднили спільну постанову про продовження дії політик, спрямованих на стабілізацію зайнятості та підтримку громадян, які сплачують внески до фонду страхування від безробіття.

До кінця 2025 року діятимуть дві ключові програми.

📍Перша — це повернення частини страхових внесків підприємствам, які не проводять або майже не проводять скорочень персоналу. Для малого та середнього бізнесу передбачене повернення до 60% від суми сплаченого страхування, для великих підприємств — до 30%. Цією політикою також можуть скористатися громадські організації, фонди, юридичні та бухгалтерські фірми, а також індивідуальні підприємці, які сплачують внески як юридичні особи.

📍Друга програма — стимулювання підвищення кваліфікації працівників. Працівники, які сплачували внески щонайменше рік і отримали професійний сертифікат, мають право на одноразову субсидію. Особам, що здобули сертифікати з особливо затребуваних спеціальностей, надається ще до двох додаткових субсидій щороку. Підкреслюється важливість відповідності між здобутою кваліфікацією та робочим місцем.

Також документ передбачає продовження підтримки для безробітних, зокрема виплату страхових компенсацій, покриття медичного страхування та виплату тимчасових надбавок на період високих цін. Влада зобов’язала місцеві органи вдосконалити механізми реалізації цих заходів і забезпечити їх ефективне впровадження.

Візові обмеження Трампа та торговельні мита змушують китайських студентів відмовлятися від «американської мрії»

Нові візові обмеження, скорочення фінансування університетів і загальна ворожа риторика адміністрації Дональда Трампа суттєво вплинули на рішення багатьох китайських студентів. Багато хто з них тепер шукають альтернативні освітні напрямки — у Європі чи Азії, зокрема в Гонконзі.

Адміністрація Трампа розглядає китайських студентів як потенційну загрозу національній безпеці. У Конгресі просувають законопроєкт, який передбачає повну заборону надання віз китайським громадянам. Тим часом з міграційної бази США вже видалено понад 4700 студентів, що підвищує ризик їхньої депортації. За даними юристів, китайці складають 14% серед усіх випадків анулювання віз, що вже викликає хвилю занепокоєння в академічному середовищі.

Згідно з даними, вартість навчання китайських студентів приносила економіці США понад 14 мільярдів доларів на рік. Проте через нову політику, інтерес до американських університетів зменшується: за останній час пошуки докторських програм у США скоротились на 12%.

Натомість зростає увага до європейських і азійських університетів, зокрема в Італії та Гонконзі. Китайські виші також набирають популярності завдяки підвищенню якості освіти та зростанню інвестицій у науку. Студенти звертають увагу на стабільніші й доступніші освітні маршрути — економічна невизначеність і митні війни між США і Китаєм ускладнюють фінансування навчання за кордоном.

Таким чином, поєднання політичного тиску, фінансових бар’єрів і антикитайської риторики перетворює США з колись головного освітнього напряму на країну з обмеженими перспективами для китайської молоді.

Saudi Aramco та китайська BYD підписали угоду про спільну розробку технологій електромобілів

21 квітня нафтова компанія Saudi Aramco оголосила про підписання угоди про спільну розробку з китайським гігантом у сфері електромобілів BYD. Партнерство має на меті співпрацю в розробці технологій для нових енергоефективних транспортних засобів. Від імені Саудівської Аравії угоду підписала дочірня структура Aramco — Saudi Aramco Technologies Company (SATC).

Цей крок є частиною стратегії Саудівської Аравії з поступового переходу до «зеленого транспорту» — уряд країни поставив за мету збільшити частку електромобілів з 1% до 30% упродовж п’яти років. Угода також підкреслює прагнення королівства до підвищення ефективності транспорту, зниження викидів та розвитку передових двигунів і нових типів пального.

Підписання домовленості відбулося незабаром після того, як американська Tesla провела масштабну презентацію в Ер-Ріяді та оголосила про розширення своєї присутності в Саудівській Аравії. Tesla та BYD — провідні світові виробники електромобілів — перебувають у стані глобального змагання, при цьому китайська компанія тисне на ринок дешевшими моделями та швидшими темпами росту.

Наразі Саудівська Аравія має обмежену інфраструктуру для електромобілів — лише 101 зарядну станцію по всій країні станом на 2024 рік. Це створює виклик для амбітних екологічних планів, водночас відкриваючи нові можливості для таких партнерств, як з BYD.

У видавництві Springer Cham вийшла друком колективна монографія «Зовнішня політика США щодо Тайваню. Невизначеність і прихильність у міжнародних відносинах», в якій розміщено розділ молодшого наукового співробітника відділу Сучасного сходу Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України доктора філософії (юридичні науки) Бурцева Д.В. у співавторстві з Германтесом Лайларі «Уроки російсько-української війни: наслідки для США, Тайваню та Китаю».

https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-031-80585-1_12

🇺🇦🇨🇳 22 квітня Надзвичайний і Повноважний Посол КНР в Україні Ма Шенкунь був запрошений до Міністерства закордонних справ.

Під час зустрічі заступник міністра закордонних справ Євген Перебийніс наголосив, що факти участі китайських громадян у бойових діях проти України на боці держави-агресора, а також залучення китайських компаній до виробництва у Росії продукції військового призначення викликають серйозне занепокоєння та суперечать духу партнерських відносин між Україною та КНР.

Докази таких фактів були передані українськими спецслужбами китайській стороні.

У зв’язку з цим Євген Перебийніс закликав китайську сторону вжити заходів з метою припинення підтримки Росії у її агресії проти України, про відсутність якої неодноразово заявляв Пекін.

Євген Перебийніс запевнив, що наша держава цінує стратегічне партнерство з КНР та розраховує, що Китай утримуватиметься в подальшому від кроків, які могли б зашкодити двостороннім відносинам.