Священство пропонує, як один із варіантів звернення до священноначалля:
Звернення до Священного Синоду УПЦ МП можна сформулювати наступним чином:
Розуміючи неготовність священства та вірних УПЦ МП ввійти до складу ПЦУ через посіяний серед них страх та розбрат перед неправомірно використаним до ПЦУ поняттям "розкол", але й неможливість залишатися в підпорядкуванні Московського патріарха, через виправдання ним агресії по відношенню до нашої країни і фактичне благословіння на вбивство громадян нашої держави Україна, звернутися до Його Вселенської Всесвятості Патріарха Варфоломія з проханням про повернення історичної справедливості та повернення Київської кафедри під його омофор ітакож повернення Київському Митрополиту титулу та звання Екзарха Вселенського престолу. Згглянувшись на напружене ставлення деяких священиків та вірних до новоствореної Православної Церкви України зокрема й через створення по відношенню до них негативного образу, проявити принцип ікономії і благословити соіснування в одному місті двох єпископів: ПЦУ і УПЦ і дозволити священству та вірним вільний перехід до тієї чи іншої, також спільне Євхаристійне спілкування за бажанням.
Звернення до Священного Синоду УПЦ МП можна сформулювати наступним чином:
Розуміючи неготовність священства та вірних УПЦ МП ввійти до складу ПЦУ через посіяний серед них страх та розбрат перед неправомірно використаним до ПЦУ поняттям "розкол", але й неможливість залишатися в підпорядкуванні Московського патріарха, через виправдання ним агресії по відношенню до нашої країни і фактичне благословіння на вбивство громадян нашої держави Україна, звернутися до Його Вселенської Всесвятості Патріарха Варфоломія з проханням про повернення історичної справедливості та повернення Київської кафедри під його омофор ітакож повернення Київському Митрополиту титулу та звання Екзарха Вселенського престолу. Згглянувшись на напружене ставлення деяких священиків та вірних до новоствореної Православної Церкви України зокрема й через створення по відношенню до них негативного образу, проявити принцип ікономії і благословити соіснування в одному місті двох єпископів: ПЦУ і УПЦ і дозволити священству та вірним вільний перехід до тієї чи іншої, також спільне Євхаристійне спілкування за бажанням.
Пропонується звернутися до Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія з таким текстом:
Його Блаженству Блаженішому Онуфрію, Митрополиту Київському і всієї України, Предстоятелю Української Православної Церкви
Ваше Блаженство, дорогий Владико і отець!
В ситуації війни, розв’язаної проти України 24 лютого 2022 року, ми вдячні Вам за звернення, в якому Ви визнаєте підступну поведінку російської державної влади по відношенню до України. Ви називаєте її «братовбивчою війною», яка «не має виправдання ні у Бога, ні у
людей».
Разом з тим очевидним є й те, що патріарх Московський і всієї Русі Кирил вчергове не став на захист значної частини своєї пастви – українських православних. Ми знову не почули від нього слова правди – про розв’язану війну, про вбивства мирних жителів тощо. Єдине, що його турбує – це збереження інституційної єдності нашої Української Православної Церкви із центром у Москві.
В цій ситуації ми висловлюємо своє бажання ініціювати офіційне канонічне відділення нашої Церкви, що вже давно має права широкої автономії, від Московського патріархату. Це повинно
реалізуватися у колективному зверненні про надання автокефалії, тобто повної канонічної незалежності від Московського патріархату, як це вже неодноразово бувало в історії в ситуації бурхливих політичних змін.
Централізований рух нашої Церкви у цьому напрямку допоможе зберегти нашу єдність в Україні, утримати окремі парафії від переходів в «Православну Церкву України», від хвилі захоплень наших храмів радикально налаштованими вірними, що пережили війну, та від чергового розділення наших парафій по принципу ставлення до російської влади – як світської, так і церковної.
Переконані, що сьогодні обмеження лише храмовою молитвою, поминання патріарха Кирила та відмова від реакції на вимоги сучасної політичної ситуації лише маргіналізує нашу Церкву в очах широкого громадянського суспільства України. Воно налаштує проти нас значні групи вірних, які прагнуть залишатися православними, але для яких є неприйнятним зв'язок із центром в Москві, який став уособленням неприкритої агресії проти державності нашої країни.
Залишаємося вірними Вашому Блаженству, клірики Української Православної Церкви.
Його Блаженству Блаженішому Онуфрію, Митрополиту Київському і всієї України, Предстоятелю Української Православної Церкви
Ваше Блаженство, дорогий Владико і отець!
В ситуації війни, розв’язаної проти України 24 лютого 2022 року, ми вдячні Вам за звернення, в якому Ви визнаєте підступну поведінку російської державної влади по відношенню до України. Ви називаєте її «братовбивчою війною», яка «не має виправдання ні у Бога, ні у
людей».
Разом з тим очевидним є й те, що патріарх Московський і всієї Русі Кирил вчергове не став на захист значної частини своєї пастви – українських православних. Ми знову не почули від нього слова правди – про розв’язану війну, про вбивства мирних жителів тощо. Єдине, що його турбує – це збереження інституційної єдності нашої Української Православної Церкви із центром у Москві.
В цій ситуації ми висловлюємо своє бажання ініціювати офіційне канонічне відділення нашої Церкви, що вже давно має права широкої автономії, від Московського патріархату. Це повинно
реалізуватися у колективному зверненні про надання автокефалії, тобто повної канонічної незалежності від Московського патріархату, як це вже неодноразово бувало в історії в ситуації бурхливих політичних змін.
Централізований рух нашої Церкви у цьому напрямку допоможе зберегти нашу єдність в Україні, утримати окремі парафії від переходів в «Православну Церкву України», від хвилі захоплень наших храмів радикально налаштованими вірними, що пережили війну, та від чергового розділення наших парафій по принципу ставлення до російської влади – як світської, так і церковної.
Переконані, що сьогодні обмеження лише храмовою молитвою, поминання патріарха Кирила та відмова від реакції на вимоги сучасної політичної ситуації лише маргіналізує нашу Церкву в очах широкого громадянського суспільства України. Воно налаштує проти нас значні групи вірних, які прагнуть залишатися православними, але для яких є неприйнятним зв'язок із центром в Москві, який став уособленням неприкритої агресії проти державності нашої країни.
Залишаємося вірними Вашому Блаженству, клірики Української Православної Церкви.
Дорогі отці та брати, нам зараз конче необхідно подати голос. Серед нас є люди з різної степені рішучості дій. Єдине, що нас об'єднує - це усвідомлення того, що далі бути, як було до цього вже не може. Ми не тільки не можемо, а не маємо права перебувати навіть у фіктивному зв'язку та підпорядкуванні під Московським патріархом. Ми віримо, що наша Батьківщина вистоїть, а наший героїчний народ та його військо вижене загарбників з нашої землі. Але за будь якого розкладу наша УПЦ вже не зможе відсижуватися і апелювати обтікаємими фразами та зверненнями! Ми, а головне - наші вірні будуть гнані ні за що, тільки через те, що патріарху у голові вітер віє, а його начальнику настав психопатичний криз. При цьому всьому - наш єпископат намагається утримати максимальний нейтралітет, чекаючи, що буде далі... До сьогоднішнього дня було всього навсього дееілька звернень, де єпископами було названо все своїми іменами - це наший Блаженнійший, митр. Євлогій, єп. Пімен, митр. Філарет Львівський. Решта - це слова "з пустого в порожнє"(
І тут навіть справа не в гоніннях, які можуть бути, а в тому, що ми спалимо власну совість, якщо разом не висловимо слово протесту від імені нашого духовенства проти дурі маньяка Путіна і його міністра "віросповідань"! Багато це розуміють і відчувають серцем, але бояться травлі єпископів, заборон і т.п.
Нам необхідно консолідуватися, щоб піти шляхом перемовин зі своїм Предстоятелем у першу чергу, ми маємо на це право, адже ми ті, хто в більшості бажав самостійності для рідної Церкви, були проти нав'язання ідей "руського миру" на нашій самобутній православній землі, нашій Київській традиції, але разом з цим не хотіли ранити Тіла Церки, переходячи до ПЦУ, ми залишалися вірними своїм архіпастирям, тоді, коли були загрози і здоров'ю нашому, комусь і життю, комусь психічному здоров'ю. Ми смирялися перед позицією нейтралітету, часом не сміли вголос підтримати Україну в спробах протидії "руському миру". Але тоді, коли він проявив себе у всій своїй "красі", ми не зможемо людям говорити, що патріарх нікого не благословляв на ворожнечу та війну, коли він сам напередодні вторгнення "прославився" своїм блюдолизством перед Путіним та військовим керівництвом РФ. Ми не зможемо більше молоти дурниці, що ми майже автокефальні, а зв'язок з Москвою тільки фіктивний, коли наш єпископат у більшості випадків побоявся звернутися до своєї пастви називаючи все своїми іменами, певно, озираючись на позицію Москви, щоб, борони Боже, не прогнівити...
Люди говорять, що їх принижують та погрожують зродою і т.п., але відповіді, окрім понуреної голови вони не можуть дати, бо тепер наша казуїстика, якою ми займалися роками не працює! Питання, чому вони повинні це терпіти? Ну і ще одна причина висказати свою позицію вголос - це чергові переходи, чи ж захоплення ПЦУ...
Давайте ми гуртом хоча би таким зверненням подамо голос, якщо його не буде почуто (на що у мене є підозра), тоді нехай вже кожен діє згідно власних прийнятих рішень...
Якщо ми звернемося зараз відкрито, з підписами до Предстоятеля, декілька чоловік, які рішаться на такий крок просто будуть рлзтоптані машиною керуйочого справами і тоді вже ніхто, взагалі ніяких звернень писат не буде, а всі будуть терпіти, або тотальне винищення нашої Церкви в державі і як резульиат - її фактичну самоліквідацію! Залишки будуть змушені влитися безлико в ПЦУ, а решта маргіналізуватися і перейти у "катакомби", а я не хочу бути саме в такій церкві!
Давайте плчнемо хоч з чогось, для нашої системи, це вже дуже рішучий і відважний крок. Я розумію, що багато хто переживає за свої сім'ї, тому кожен нехай сам приймає рішення, але якщо ми це зараз не зробимо, потім буде пізно😔
І тут навіть справа не в гоніннях, які можуть бути, а в тому, що ми спалимо власну совість, якщо разом не висловимо слово протесту від імені нашого духовенства проти дурі маньяка Путіна і його міністра "віросповідань"! Багато це розуміють і відчувають серцем, але бояться травлі єпископів, заборон і т.п.
Нам необхідно консолідуватися, щоб піти шляхом перемовин зі своїм Предстоятелем у першу чергу, ми маємо на це право, адже ми ті, хто в більшості бажав самостійності для рідної Церкви, були проти нав'язання ідей "руського миру" на нашій самобутній православній землі, нашій Київській традиції, але разом з цим не хотіли ранити Тіла Церки, переходячи до ПЦУ, ми залишалися вірними своїм архіпастирям, тоді, коли були загрози і здоров'ю нашому, комусь і життю, комусь психічному здоров'ю. Ми смирялися перед позицією нейтралітету, часом не сміли вголос підтримати Україну в спробах протидії "руському миру". Але тоді, коли він проявив себе у всій своїй "красі", ми не зможемо людям говорити, що патріарх нікого не благословляв на ворожнечу та війну, коли він сам напередодні вторгнення "прославився" своїм блюдолизством перед Путіним та військовим керівництвом РФ. Ми не зможемо більше молоти дурниці, що ми майже автокефальні, а зв'язок з Москвою тільки фіктивний, коли наш єпископат у більшості випадків побоявся звернутися до своєї пастви називаючи все своїми іменами, певно, озираючись на позицію Москви, щоб, борони Боже, не прогнівити...
Люди говорять, що їх принижують та погрожують зродою і т.п., але відповіді, окрім понуреної голови вони не можуть дати, бо тепер наша казуїстика, якою ми займалися роками не працює! Питання, чому вони повинні це терпіти? Ну і ще одна причина висказати свою позицію вголос - це чергові переходи, чи ж захоплення ПЦУ...
Давайте ми гуртом хоча би таким зверненням подамо голос, якщо його не буде почуто (на що у мене є підозра), тоді нехай вже кожен діє згідно власних прийнятих рішень...
Якщо ми звернемося зараз відкрито, з підписами до Предстоятеля, декілька чоловік, які рішаться на такий крок просто будуть рлзтоптані машиною керуйочого справами і тоді вже ніхто, взагалі ніяких звернень писат не буде, а всі будуть терпіти, або тотальне винищення нашої Церкви в державі і як резульиат - її фактичну самоліквідацію! Залишки будуть змушені влитися безлико в ПЦУ, а решта маргіналізуватися і перейти у "катакомби", а я не хочу бути саме в такій церкві!
Давайте плчнемо хоч з чогось, для нашої системи, це вже дуже рішучий і відважний крок. Я розумію, що багато хто переживає за свої сім'ї, тому кожен нехай сам приймає рішення, але якщо ми це зараз не зробимо, потім буде пізно😔
1. https://youtu.be/lFcqAvuI9Vs
2. https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=7356782537695123&id=100000903487897&sfnsn=mo
3. https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=5316260888385653&id=100000053841001
4. https://www.facebook.com/100001519282414/videos/1037653897103905
(оновлено)
2. https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=7356782537695123&id=100000903487897&sfnsn=mo
3. https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=5316260888385653&id=100000053841001
4. https://www.facebook.com/100001519282414/videos/1037653897103905
(оновлено)
YouTube
Обращение священников УПЦ к Патриарху Кириллу и Блаженнейшему Онуфрию.
У мережі знайшлася ще одна пташечка 😊
Циркуляр епархиальной канцелярии Тульчинской епархии
В связи с фактами нападений групп радикалов-экстремистов на храмы Тульчинской епархии УПЦ, вплоть до их варварского разрушения или захвата, в епархиальную канцелярию поступило устное предложение о временной актуализации иной формулы поминовения Священноначалия на Великом входе Божественной литургии по старинному чину Киевской Митрополии.
Образец такового поминовения даётся ниже с предложением отцам настоятелям с а м о с т о я т е л ь н о г о выбора новой формулы поминовения применительно к сложившейся ситуации в приходских общинах Тульчинской епархии.
"Блаженнейших Предстоятелей Поместных Православных Церквей, и Господина и Отца нашего ОНУФРИЯ, Блаженнейшаго Митрополита Киевского и всея Украины, и Господина нашего Высокопреосвященнейшего ИОНАФАНА, митрополита Тульчинского и Брацлавского, и Господина н а ш е г о Преосвященнейшего СЕРГИЯ, епископа Ладыжинского, Преосвященныя митрополиты, архиепископы и епископы православныя.... да помянет Господь Бог во Царствии Своем всегда, ныне и присно, и во веки веков".
Циркуляр епархиальной канцелярии Тульчинской епархии
В связи с фактами нападений групп радикалов-экстремистов на храмы Тульчинской епархии УПЦ, вплоть до их варварского разрушения или захвата, в епархиальную канцелярию поступило устное предложение о временной актуализации иной формулы поминовения Священноначалия на Великом входе Божественной литургии по старинному чину Киевской Митрополии.
Образец такового поминовения даётся ниже с предложением отцам настоятелям с а м о с т о я т е л ь н о г о выбора новой формулы поминовения применительно к сложившейся ситуации в приходских общинах Тульчинской епархии.
"Блаженнейших Предстоятелей Поместных Православных Церквей, и Господина и Отца нашего ОНУФРИЯ, Блаженнейшаго Митрополита Киевского и всея Украины, и Господина нашего Высокопреосвященнейшего ИОНАФАНА, митрополита Тульчинского и Брацлавского, и Господина н а ш е г о Преосвященнейшего СЕРГИЯ, епископа Ладыжинского, Преосвященныя митрополиты, архиепископы и епископы православныя.... да помянет Господь Бог во Царствии Своем всегда, ныне и присно, и во веки веков".
Інсайди повідомляють, що радикальніші пташечки нової весни - не тільки з приводу припинення поминання п. Кирила - з'являються у двох єпархіях православної Волині, священики підписуються.
Хоча УПЦ, у лиці свого духовенства, як видно, із останніх подій прагне відділення від РПЦ і, відповідно, нам немає значення, що у тій структурі відбувається 😊, все ж священики РПЦ висловили долю солідарності з українцями. Тому публікуємо тут наступний текст:
ОБРАЩЕНИЕ СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛЕЙ РУССКОЙ ПРАВОСЛАВНОЙ ЦЕРКВИ С ПРИЗЫВОМ К ПРИМИРЕНИЮ И ПРЕКРАЩЕНИЮ ВОЙНЫ
Мы, священники и диаконы Русской Православной Церкви, каждый от своего имени, обращаемся ко всем, от кого зависит прекращение братоубийственной войны в Украине, с призывом к примирению и немедленному прекращению огня.
Мы направляем это обращение после воскресенья о Страшном Суде и в преддверии Прощеного воскресенья.
Страшный суд ожидает каждого человека. Никакая земная власть, никакие врачи, никакая охрана не обезопасит от этого суда. Заботясь о спасении каждого человека, считающего себя чадом Русской Православной Церкви, мы не желаем, чтобы он явился на этот суд, неся на себе тяжелый груз материнских проклятий. Мы напоминаем, что Кровь Христова, пролитая Спасителем за жизнь мира, будет принята в таинстве Причащения теми людьми, кто отдает убийственные приказы, не в жизнь, а в муку вечную.
Мы скорбим о том испытании, которому были незаслуженно подвергнуты наши братья и сестры в Украине.
Мы напоминаем о том, что жизнь каждого человека является бесценным и неповторимым даром Божьим, а потому желаем возвращения всех воинов - и российских, и украинских - в свои родные дома и семьи целыми и невредимыми.
Мы с горечью думаем о той пропасти, которую придется преодолевать нашим детям и внукам в России и в Украине, чтобы снова начать дружить друг с другом, уважать и любить друга друга.
Мы уважаем богоданную свободу человека, и считаем, что народ Украины должен делать свой выбор самостоятельно, не под прицелом автоматов, без давления с Запада или Востока.
В ожидании Прощеного воскресенья мы напоминаем о том, что врата райские отверзаются всякому, даже тяжело согрешившему человеку, если он попросит прощения у тех, кого он унизил, оскорбил, презрел, или же у тех, кто был убит его руками или по его приказу. Нет другого пути, кроме прощения и взаимного примирения.
“Голос крови брата твоего вопиет ко Мне от земли; и ныне проклят ты от земли, которая отверзла уста свои принять кровь брата твоего от руки твоей”, сказал Бог Каину, позавидовавшему своему младшему брату. Горе всякому человеку, сознающему, что эти слова обращены к нему лично.
Никакой ненасильственный призыв к миру и прекращению войны не должен насильственно пресекаться и рассматриваться как нарушение закона, ибо такова божественная заповедь: “Блаженны миротворцы”.
Мы призываем все противоборствующие стороны к диалогу, потому что никакой другой альтернативы насилию не существует. Лишь способность услышать другого может дать надежду на выход из бездны, в которую наши страны были брошены лишь за несколько дней.
Дайте себе и всем нам войти в Великий Пост в духе веры, надежды и любви. Остановите войну.
ОБРАЩЕНИЕ СВЯЩЕННОСЛУЖИТЕЛЕЙ РУССКОЙ ПРАВОСЛАВНОЙ ЦЕРКВИ С ПРИЗЫВОМ К ПРИМИРЕНИЮ И ПРЕКРАЩЕНИЮ ВОЙНЫ
Мы, священники и диаконы Русской Православной Церкви, каждый от своего имени, обращаемся ко всем, от кого зависит прекращение братоубийственной войны в Украине, с призывом к примирению и немедленному прекращению огня.
Мы направляем это обращение после воскресенья о Страшном Суде и в преддверии Прощеного воскресенья.
Страшный суд ожидает каждого человека. Никакая земная власть, никакие врачи, никакая охрана не обезопасит от этого суда. Заботясь о спасении каждого человека, считающего себя чадом Русской Православной Церкви, мы не желаем, чтобы он явился на этот суд, неся на себе тяжелый груз материнских проклятий. Мы напоминаем, что Кровь Христова, пролитая Спасителем за жизнь мира, будет принята в таинстве Причащения теми людьми, кто отдает убийственные приказы, не в жизнь, а в муку вечную.
Мы скорбим о том испытании, которому были незаслуженно подвергнуты наши братья и сестры в Украине.
Мы напоминаем о том, что жизнь каждого человека является бесценным и неповторимым даром Божьим, а потому желаем возвращения всех воинов - и российских, и украинских - в свои родные дома и семьи целыми и невредимыми.
Мы с горечью думаем о той пропасти, которую придется преодолевать нашим детям и внукам в России и в Украине, чтобы снова начать дружить друг с другом, уважать и любить друга друга.
Мы уважаем богоданную свободу человека, и считаем, что народ Украины должен делать свой выбор самостоятельно, не под прицелом автоматов, без давления с Запада или Востока.
В ожидании Прощеного воскресенья мы напоминаем о том, что врата райские отверзаются всякому, даже тяжело согрешившему человеку, если он попросит прощения у тех, кого он унизил, оскорбил, презрел, или же у тех, кто был убит его руками или по его приказу. Нет другого пути, кроме прощения и взаимного примирения.
“Голос крови брата твоего вопиет ко Мне от земли; и ныне проклят ты от земли, которая отверзла уста свои принять кровь брата твоего от руки твоей”, сказал Бог Каину, позавидовавшему своему младшему брату. Горе всякому человеку, сознающему, что эти слова обращены к нему лично.
Никакой ненасильственный призыв к миру и прекращению войны не должен насильственно пресекаться и рассматриваться как нарушение закона, ибо такова божественная заповедь: “Блаженны миротворцы”.
Мы призываем все противоборствующие стороны к диалогу, потому что никакой другой альтернативы насилию не существует. Лишь способность услышать другого может дать надежду на выход из бездны, в которую наши страны были брошены лишь за несколько дней.
Дайте себе и всем нам войти в Великий Пост в духе веры, надежды и любви. Остановите войну.
Володимир-Волинська єпархія підтримала звернення духовенства з вимогою автокефалії
Духовенство Рівненської єпархії проявляє ініціативу. Певно, ця автокефалія буде "автокефалією з низів". Архієреї у більшості своїй чекають (штаб думає).
Його Преосвященству єпископу Пимену,
керуючому Рівненсько – Острозькою єпархією УПЦ
Благочинних округів, кліриків та чернецтва
24 лютого 2022 року збройні сили Російської Федерації без оголошення війни, здійснили напад на територію України.
Внаслідок постійних обстрілів, у містах і селах гинуть мирні люди, діти і воїни.
У ці страшні хвилини великого випробовування, ми єдині з нашим народом, військом, владою.
Ми молимось за перемогу України над агресором. Сьогодні країну від ворога боронять тисячі вірян УПЦ, котрі стали у лави Збройних Сил України. Є наші віруючі і серед медиків, і серед бійців територіальної оборони.
Ми збираємо допомогу військовослужбовцям, надаємо прихисток біженцям. Наша церква готова бути з тими, хто страждає і плаче (Рим. 12:15).
Війна – це безумство, безумством є і ворожнеча між своїми людьми, спровокована релігійною нетерпимістю.
Тому ми закликаємо об‘єднатися у спільній боротьбі з окупантом усіх, незалежно від віросповідання і національності, задля досягнення миру, задля перемоги.
У той час, коли ввірена нам паства потерпає від обстрілів, Патріарх Кирил, називаючи себе Патріархом не тільки Росії, а й України, не засудив війну, не визнав її винуватця, не заступився за наш багатостраждальний український народ.
Виходячи з цього, ми засуджуємо бездіяльність Патріарха Кирила, припиняємо поминати його ім’я на богослужіннях. Також звертаємось з наполегливим проханням на ім’я Блаженнішого Митрополита Онуфрія про термінове скликання Священного Синоду УПЦ зі зверненням до Патріарха Кирила про давню обіцянку – дарування автокефалії усій повноті Української Православної Церкви.
Ми, знаючи про мудрість та духовний досвід нашого Предстоятеля Блаженнішого Митрополита Онуфрія залишаємось йому вірними.
Його Преосвященству єпископу Пимену,
керуючому Рівненсько – Острозькою єпархією УПЦ
Благочинних округів, кліриків та чернецтва
24 лютого 2022 року збройні сили Російської Федерації без оголошення війни, здійснили напад на територію України.
Внаслідок постійних обстрілів, у містах і селах гинуть мирні люди, діти і воїни.
У ці страшні хвилини великого випробовування, ми єдині з нашим народом, військом, владою.
Ми молимось за перемогу України над агресором. Сьогодні країну від ворога боронять тисячі вірян УПЦ, котрі стали у лави Збройних Сил України. Є наші віруючі і серед медиків, і серед бійців територіальної оборони.
Ми збираємо допомогу військовослужбовцям, надаємо прихисток біженцям. Наша церква готова бути з тими, хто страждає і плаче (Рим. 12:15).
Війна – це безумство, безумством є і ворожнеча між своїми людьми, спровокована релігійною нетерпимістю.
Тому ми закликаємо об‘єднатися у спільній боротьбі з окупантом усіх, незалежно від віросповідання і національності, задля досягнення миру, задля перемоги.
У той час, коли ввірена нам паства потерпає від обстрілів, Патріарх Кирил, називаючи себе Патріархом не тільки Росії, а й України, не засудив війну, не визнав її винуватця, не заступився за наш багатостраждальний український народ.
Виходячи з цього, ми засуджуємо бездіяльність Патріарха Кирила, припиняємо поминати його ім’я на богослужіннях. Також звертаємось з наполегливим проханням на ім’я Блаженнішого Митрополита Онуфрія про термінове скликання Священного Синоду УПЦ зі зверненням до Патріарха Кирила про давню обіцянку – дарування автокефалії усій повноті Української Православної Церкви.
Ми, знаючи про мудрість та духовний досвід нашого Предстоятеля Блаженнішого Митрополита Онуфрія залишаємось йому вірними.
Схоже на УПЦ скоро по-справжньому кинуть оком державні структури. Такі єпископи, як м. Лука із Запоріжжя чи єп. Нафанаїл із Луцька, будуть перші в черзі на виліт у далекі краї (Слава Богу! Див. останнє звернення Луки, чи його прокляття).
Завтра (2.03) може бути проведена зустріч керівників єпархій з державними структурами, аби єпископи публічно засудили дії ворога тапослали відійшли б від МП.
Схоже колабораціонізму деяких єпископів прийшов кінець.
Завтра (2.03) може бути проведена зустріч керівників єпархій з державними структурами, аби єпископи публічно засудили дії ворога та
Схоже колабораціонізму деяких єпископів прийшов кінець.
Його Високопреосвященству
Високопреосвященнішому ВОЛОДИМИРУ
Митрополиту Володимир-Волинському і Ковельському
Членів єпархіальної ради, благочинних округ та намісників монастирів
прохання
Ваше Високопреосвященство, маємо гостру потребу довести до Вашого відома, що повномаштабна агресія російських регулярних військ на територію України, під надуманим приводом захисту інтересів українців і вірних Української Православної Церкви, викликала несприйняття і шалений спротив усіх верств населення і, особливо, парафіян громад УПЦ ввіренної Вам єпархії. Наші сини – молоді прихожани пішли добровольцями, аби поповнити українську армію, наші парафіяни-чоловіки в перших рядах територіальної оборони, наші дружини і парафіянки докладають усіх зусиль, аби забезпечити усім необхідним, як армію, так і тих, хто змушений внаслідок війни покинути свої домівки.
Ввірена Вам паства разом з усім українським народом!
Разом з тим, тривале замовчування, або ж однобоке висвітлення подій в Україні і навколо Української Православної Церкви з боку РПЦ, явне не розуміння реалій, або ж нехтування ними, вже давно поставило перед нашою паствою і більшістю священників питання про доцільність і необхідність набуття Українською Православною Церквою статусу повноцінної і визнанної з боку РПЦ незалежності – автокефалії.
Коли вже йшла повномаштабна російська агресія і за декілька днів боїв загинули тисячі військових з обох сторін, Святійший Патріарх Кирило заявив: «Не дай Бог, чтобы между Россией и Украиной пролегла страшная черта, обагренная кровью братьев».
Так от, ця межа вже пролягла! Необхідно терміново вжити усі можливі заходи для того, аби зупинити війну та вберегти паству і пастирів від подальших спокус і розчарувань, розколів і відпадіння від Церкви.
Ваше Високореосвященство, ввірена під Ваш архіпастирський омофор паства і священники звертаються з наполегливим проханням подати на імʼя Блаженнішого Митрополита ОНУФРІЯ синівське клопотання від Володимир-Волинської єпархії про термінове скликання Священного Синоду УПЦ зі зверненням до Святійшого Патріарха і Священного Синоду РПЦ для прийняття давно обіцяного рішення – дарування автокефалії усій повноті Української Православної Церкви на чолі з Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм для збереження канонічності і визнання іншими Помісними Церквами.
С синівним послухом Вашому Високопреосвященству,
члени єпархіальної ради Володимир-Волинської єпархії (підписи ↓)
Високопреосвященнішому ВОЛОДИМИРУ
Митрополиту Володимир-Волинському і Ковельському
Членів єпархіальної ради, благочинних округ та намісників монастирів
прохання
Ваше Високопреосвященство, маємо гостру потребу довести до Вашого відома, що повномаштабна агресія російських регулярних військ на територію України, під надуманим приводом захисту інтересів українців і вірних Української Православної Церкви, викликала несприйняття і шалений спротив усіх верств населення і, особливо, парафіян громад УПЦ ввіренної Вам єпархії. Наші сини – молоді прихожани пішли добровольцями, аби поповнити українську армію, наші парафіяни-чоловіки в перших рядах територіальної оборони, наші дружини і парафіянки докладають усіх зусиль, аби забезпечити усім необхідним, як армію, так і тих, хто змушений внаслідок війни покинути свої домівки.
Ввірена Вам паства разом з усім українським народом!
Разом з тим, тривале замовчування, або ж однобоке висвітлення подій в Україні і навколо Української Православної Церкви з боку РПЦ, явне не розуміння реалій, або ж нехтування ними, вже давно поставило перед нашою паствою і більшістю священників питання про доцільність і необхідність набуття Українською Православною Церквою статусу повноцінної і визнанної з боку РПЦ незалежності – автокефалії.
Коли вже йшла повномаштабна російська агресія і за декілька днів боїв загинули тисячі військових з обох сторін, Святійший Патріарх Кирило заявив: «Не дай Бог, чтобы между Россией и Украиной пролегла страшная черта, обагренная кровью братьев».
Так от, ця межа вже пролягла! Необхідно терміново вжити усі можливі заходи для того, аби зупинити війну та вберегти паству і пастирів від подальших спокус і розчарувань, розколів і відпадіння від Церкви.
Ваше Високореосвященство, ввірена під Ваш архіпастирський омофор паства і священники звертаються з наполегливим проханням подати на імʼя Блаженнішого Митрополита ОНУФРІЯ синівське клопотання від Володимир-Волинської єпархії про термінове скликання Священного Синоду УПЦ зі зверненням до Святійшого Патріарха і Священного Синоду РПЦ для прийняття давно обіцяного рішення – дарування автокефалії усій повноті Української Православної Церкви на чолі з Блаженнішим Митрополитом Онуфрієм для збереження канонічності і визнання іншими Помісними Церквами.
С синівним послухом Вашому Високопреосвященству,
члени єпархіальної ради Володимир-Волинської єпархії (підписи ↓)
Володимир-Волинська єпархія
Митрополит Володимир підтримав актуальне прохання єпархіальної ради
1 березня, на засіданні єпархіальної ради, митрополит Володимир, керуючий Володимир-Волинською єпархією вислухав і повністю підтримав прохання благочинних
УПЦ набирає оборотів.
Звернення митрополита Никодима у зв'язку з війною зі сторони Російської Федерації до пастирів, монашествуючих та всіх вірних Житомирської єпархії УПЦ
Звернення Митрополита Никодима у зв’язку з війною зі сторони Російської Федерації до пастирів, монашествуючих та всіх вірних Житомирської єпархії УПЦ
Ваші Високопреподобія, дорогі отці, матушки ігумені, всі вірні Житомирської єпархії Української Православної Церкви.
Шановні жителі древньої Подільської землі, 24 лютого 2022 року збройні сили Російської Федерації без оголошення війни віроломно вторглися на територію України. Житомирщина – особливий військовий округ, на який припав військовий удар агресора з перших хвилин війни. Сьогодні завдають ударів по житлових кварталах, гинуть ні в чому не винні мирні жителі. Цієї страшної хвилини випробувань ми висловлюємо повну підтримку нашій Батьківщині – Україні.
Ми підносимо молитви за українську державну владу, за Збройні сили України та за всіх, хто сьогодні зі зброєю в руках став на захист України. Ми готові надати українському війську усю можливу допомогу. Ми також підтримуємо стражденне мирне населення і закликаємо всіх наших парафіян справами милосердя підтримувати всіх постраждалих: тих, хто залишився без даху над головою; тих, хто потребує їжі та харчування; тих, хто потребує медичної допомоги. Все, що ми робимо для наших ближніх, ми робимо для Самого Христа, виконуючи Його заповідь про любов. Вже в перший день війни Блаженніший Митрополит Київський та всієї України Онуфрій опублікував звернення до пастви, а також записав відеозвернення, в яких однозначно засудив агресивні дії Російської Федерації, повністю підтримав Збройні сили України та закликав керівництво Росії зупинити це криваве божевілля.
Дорогі отці! Наш Предстоятель – Блаженніший митрополит Онуфрій.
Від сьогодні благословляється поминання за Богослужіннями лише Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія та керуючого Житомирською єпархією УПЦ Високопреосвященнішого Никодима митрополита Житомирського і Новоград-Волинського. Цим ми не порушуємо ні канонів, ні традиції церкви, які свідчать про молитовну згадку на Богослужінні правлячого архієрея.
Значна кількість парафій по всій Україні тривалий час не згадувала ім’я патріарха Кирила за Богослужінням. Сьогодні вважаємо за необхідне підтримати такі дії, адже Українська Церква більше не може мати нічого спільного з країною-окупантом.
Нехай Боже благословіння перебуває з усіма воїнами, нашими захисниками, всіма тими, хто долучається до збереження миру та територіальної цілісності України, та всіма вірними Житомирської єпархії.
Звернення митрополита Никодима у зв'язку з війною зі сторони Російської Федерації до пастирів, монашествуючих та всіх вірних Житомирської єпархії УПЦ
Звернення Митрополита Никодима у зв’язку з війною зі сторони Російської Федерації до пастирів, монашествуючих та всіх вірних Житомирської єпархії УПЦ
Ваші Високопреподобія, дорогі отці, матушки ігумені, всі вірні Житомирської єпархії Української Православної Церкви.
Шановні жителі древньої Подільської землі, 24 лютого 2022 року збройні сили Російської Федерації без оголошення війни віроломно вторглися на територію України. Житомирщина – особливий військовий округ, на який припав військовий удар агресора з перших хвилин війни. Сьогодні завдають ударів по житлових кварталах, гинуть ні в чому не винні мирні жителі. Цієї страшної хвилини випробувань ми висловлюємо повну підтримку нашій Батьківщині – Україні.
Ми підносимо молитви за українську державну владу, за Збройні сили України та за всіх, хто сьогодні зі зброєю в руках став на захист України. Ми готові надати українському війську усю можливу допомогу. Ми також підтримуємо стражденне мирне населення і закликаємо всіх наших парафіян справами милосердя підтримувати всіх постраждалих: тих, хто залишився без даху над головою; тих, хто потребує їжі та харчування; тих, хто потребує медичної допомоги. Все, що ми робимо для наших ближніх, ми робимо для Самого Христа, виконуючи Його заповідь про любов. Вже в перший день війни Блаженніший Митрополит Київський та всієї України Онуфрій опублікував звернення до пастви, а також записав відеозвернення, в яких однозначно засудив агресивні дії Російської Федерації, повністю підтримав Збройні сили України та закликав керівництво Росії зупинити це криваве божевілля.
Дорогі отці! Наш Предстоятель – Блаженніший митрополит Онуфрій.
Від сьогодні благословляється поминання за Богослужіннями лише Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія та керуючого Житомирською єпархією УПЦ Високопреосвященнішого Никодима митрополита Житомирського і Новоград-Волинського. Цим ми не порушуємо ні канонів, ні традиції церкви, які свідчать про молитовну згадку на Богослужінні правлячого архієрея.
Значна кількість парафій по всій Україні тривалий час не згадувала ім’я патріарха Кирила за Богослужінням. Сьогодні вважаємо за необхідне підтримати такі дії, адже Українська Церква більше не може мати нічого спільного з країною-окупантом.
Нехай Боже благословіння перебуває з усіма воїнами, нашими захисниками, всіма тими, хто долучається до збереження миру та територіальної цілісності України, та всіма вірними Житомирської єпархії.
Forwarded from Митрополит Філарет
Духовенство Львівської єпархії звернулося до митрополита Філарета з листами про термінове скликання Архієрейського Собору УПЦ
Канцелярія Львівської єпархії Української Православної Церкви повідомляє, що 28 лютого та 1 березня 2022 року на адресу Канцелярії приходили звернення від священнослужителів єпархії до Єпархіального архієрея з проханням про скерування звернень до Предстоятеля УПЦ та Священного Синоду із проханням скликати Архієрейський Собор УПЦ, на якому прийняти рішення про вихід з РПЦ і проголошення автокефалії.
Текст звернення публікуємо.
Канцелярія Львівської єпархії Української Православної Церкви повідомляє, що 28 лютого та 1 березня 2022 року на адресу Канцелярії приходили звернення від священнослужителів єпархії до Єпархіального архієрея з проханням про скерування звернень до Предстоятеля УПЦ та Священного Синоду із проханням скликати Архієрейський Собор УПЦ, на якому прийняти рішення про вихід з РПЦ і проголошення автокефалії.
Текст звернення публікуємо.