Воїн 153-ї ОМБр на позивний Екстрім пережив окупацію, тортури росіян, а його будинок був вщент зруйнований.

В рідному Бериславі на Херсонщині, Сергій організував власний супротив окупантам: на вулицях міста він закликав людей говорити українською і цим показувати, що Берислав ніколи не скорити. За це росіяни катували Сергія — вибили зуби та завдали важких травм. Згодом Екстрім зміг вибратись з окупації. Вже після звільнення міста він дізнався, що під час обстрілу з лівого берега окупанти знищили його будинок.

Чотири рази Сергій ходив у різні ТЦК та СП, аби його призвали до ЗСУ, але через стан здоров'я йому відмовляли, та все ж таки він добився свого і в грудні 2023 року був мобілізований до війська.

Сергій говорить що зараз щасливий, адже перебуває серед побратимів і має змогу піти на фронт знищувати ворога та звільняти рідну землю.

153 окрема механізована бригада

#153ОМБр #обличчя_переможців #на_захисті_України #вір_у_ЗСУ #ОК_Північ

У мене одна, єдина величезна повага до простого українського піхотинця. Пана Валерія я зустрів під час боїв на дорозі Ізюм-Слов'янськ у квітні 2022-го. 57 років, доброволець з Львівщини, п'ятеро онуків. Я пам'ятаю його слова: "Нехай молоді живуть, а ми вже будемо воювати." Він плакав, бо згадав родину, а я не стримував сльози, коли слухав розповідь простого дядька, котрий у найважчий час і став на порятунок України.
За війну бачив в окопах різних людей, які без звань, статусів, нагород, модних акаунтів і т.д., стояли насмерть в умовах, де хочеться вср@ся під шквалом прильотів, де Господа кличеш кожну секунду. Саме вони для мене кумири та ідоли на все життя.