🙌🌾Вчора відбувся перший день BLACK SEA GRAIN.KYIV-2026!
Цьогорічна конференція стала справжньою точкою перетину ідей, рішень та сильних гравців ринку.
У центрі уваги UA Agro Restart: Стратегії 2026–2030:
🎯як перейти від сировинної моделі до економіки доданої вартості,
🎯як інтегрувати інвестиції, переробку та енергонезалежність у єдину бізнес-логіку,
🎯як зміцнити позиції України в умовах глобальної конкуренції та геополітичної турбулентності
🙌Але найбільша цінність — це люди!
Ефективний нетворкінг, нові знайомства та партнерства, які тільки починаються.
Дякуємо всім, хто був з нами та зробив цю подію по-справжньому живою, динамічною та натхненною!
🧑💻Сьогодні подія продовжується в онлайн форматі.
Цьогорічна конференція стала справжньою точкою перетину ідей, рішень та сильних гравців ринку.
У центрі уваги UA Agro Restart: Стратегії 2026–2030:
🎯як перейти від сировинної моделі до економіки доданої вартості,
🎯як інтегрувати інвестиції, переробку та енергонезалежність у єдину бізнес-логіку,
🎯як зміцнити позиції України в умовах глобальної конкуренції та геополітичної турбулентності
🙌Але найбільша цінність — це люди!
Ефективний нетворкінг, нові знайомства та партнерства, які тільки починаються.
Дякуємо всім, хто був з нами та зробив цю подію по-справжньому живою, динамічною та натхненною!
🧑💻Сьогодні подія продовжується в онлайн форматі.
❤1👍1
🇺🇦 Україна збільшує переробку сої, але стикається з тиском світових цін
Україна у 2025/26 МР збільшує переробку сої до близько 3 млн тонн, що стало можливим після запровадження 10% мита на експорт сировини. Це дозволяє наростити виробництво соєвого шроту до 2,4–2,5 млн тонн і активізувати експорт. Загалом світова переробка сої також зростає, перевищуючи рекордні рівні на тлі високого попиту на олію та шрот і привабливої маржі переробки.
Водночас український ринок стикається з тиском глобальних цін, зокрема через активізацію поставок із Південної Америки та зміни в експорті з Аргентини. Попри зростання експорту українського шроту, який переважно спрямовується до країн ЄС, подальша конкуренція та можливе зниження цін можуть впливати на прибутковість. Експерти зазначають, що ключовим фактором для України стає не лише обсяг експорту, а й цінова конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314207
Україна у 2025/26 МР збільшує переробку сої до близько 3 млн тонн, що стало можливим після запровадження 10% мита на експорт сировини. Це дозволяє наростити виробництво соєвого шроту до 2,4–2,5 млн тонн і активізувати експорт. Загалом світова переробка сої також зростає, перевищуючи рекордні рівні на тлі високого попиту на олію та шрот і привабливої маржі переробки.
Водночас український ринок стикається з тиском глобальних цін, зокрема через активізацію поставок із Південної Америки та зміни в експорті з Аргентини. Попри зростання експорту українського шроту, який переважно спрямовується до країн ЄС, подальша конкуренція та можливе зниження цін можуть впливати на прибутковість. Експерти зазначають, що ключовим фактором для України стає не лише обсяг експорту, а й цінова конкурентоспроможність на зовнішніх ринках.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314207
🇪🇺Виробництво пшениці в ЄС у 2026/27 МР може скоротитися
У Європейському Союзі очікується зниження виробництва пшениці у 2026/27 МР після рекордного врожаю попереднього року. За оцінками аташе Міністерства сільського господарства США в Мадриді, валовий збір може становити близько 136,8 млн тонн проти 145,1 млн тонн роком раніше. Це пов’язано зі скороченням посівних площ до 23,65 млн га та зниженням врожайності до 5,78 т/га.
Водночас за сприятливих погодних умов урожай може перевищити прогноз, зокрема у Франції стан посівів оцінюється як кращий, ніж торік. Очікується незначне зростання імпорту до 6,5 млн тонн, тоді як експорт залишиться стабільним на рівні 32 млн тонн. Попри збільшення споживання, кінцеві запаси пшениці в ЄС можуть скоротитися до 18,98 млн тонн.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314242
У Європейському Союзі очікується зниження виробництва пшениці у 2026/27 МР після рекордного врожаю попереднього року. За оцінками аташе Міністерства сільського господарства США в Мадриді, валовий збір може становити близько 136,8 млн тонн проти 145,1 млн тонн роком раніше. Це пов’язано зі скороченням посівних площ до 23,65 млн га та зниженням врожайності до 5,78 т/га.
Водночас за сприятливих погодних умов урожай може перевищити прогноз, зокрема у Франції стан посівів оцінюється як кращий, ніж торік. Очікується незначне зростання імпорту до 6,5 млн тонн, тоді як експорт залишиться стабільним на рівні 32 млн тонн. Попри збільшення споживання, кінцеві запаси пшениці в ЄС можуть скоротитися до 18,98 млн тонн.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314242
🇺🇦 Україна скорочує посіви зернових на користь олійних культур
В Україні посилюється тенденція до скорочення посівних площ під зерновими на користь олійних через вищу рентабельність останніх. Про це повідомив аналітик «УкрАгроКонсалт» Максим Харченко під час конференції BLACK SEA GRAIN. KYIV – 2026. За його словами, прибутковість пшениці нині поступається олійним культурам: якщо рентабельність зернових становить менше 30%, то для соняшнику вона сягає близько 50%, а також залишається високою для ріпаку та сої.
Аналітик зазначив, що після 2023 року посіви соняшнику в Україні стали стабільно перевищувати площі під пшеницею, що відображає зміну пріоритетів аграріїв. Попри втрату частини територій, площі під олійними не лише відновилися, а й подекуди перевищили довоєнні рівні. За прогнозами, у сезоні 2026/27 врожай соняшнику може зрости до 13,7 млн тонн завдяки розширенню площ і покращенню врожайності.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314234
В Україні посилюється тенденція до скорочення посівних площ під зерновими на користь олійних через вищу рентабельність останніх. Про це повідомив аналітик «УкрАгроКонсалт» Максим Харченко під час конференції BLACK SEA GRAIN. KYIV – 2026. За його словами, прибутковість пшениці нині поступається олійним культурам: якщо рентабельність зернових становить менше 30%, то для соняшнику вона сягає близько 50%, а також залишається високою для ріпаку та сої.
Аналітик зазначив, що після 2023 року посіви соняшнику в Україні стали стабільно перевищувати площі під пшеницею, що відображає зміну пріоритетів аграріїв. Попри втрату частини територій, площі під олійними не лише відновилися, а й подекуди перевищили довоєнні рівні. За прогнозами, у сезоні 2026/27 врожай соняшнику може зрости до 13,7 млн тонн завдяки розширенню площ і покращенню врожайності.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314234
❤1
🇺🇸🇵🇱 Американські борошномели закуповують пшеницю в Польщі
Американські борошномельні компанії останніми тижнями активізували закупівлі пшениці в Польщі, шукаючи дешевшу альтернативу через високі ціни на внутрішньому ринку США, повідомляють європейські трейдери. За різними оцінками, було продано від двох до чотирьох партій обсягом близько 30 тис. тонн кожна для постачання на східне узбережжя США.
Угоди включають пшеницю нового врожаю з очікуваними термінами відвантаження з вересня по грудень 2026 року. Причиною активізації імпорту є значна різниця в цінах: американська м’яка червонозерна озима пшениця (SRW) наразі коштує близько $250–253 за тонну FOB, тоді як у регіоні Балтійського моря ціни становлять приблизно $238–240 за тонну, що робить європейське зерно більш конкурентним для американських переробників.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314298
Американські борошномельні компанії останніми тижнями активізували закупівлі пшениці в Польщі, шукаючи дешевшу альтернативу через високі ціни на внутрішньому ринку США, повідомляють європейські трейдери. За різними оцінками, було продано від двох до чотирьох партій обсягом близько 30 тис. тонн кожна для постачання на східне узбережжя США.
Угоди включають пшеницю нового врожаю з очікуваними термінами відвантаження з вересня по грудень 2026 року. Причиною активізації імпорту є значна різниця в цінах: американська м’яка червонозерна озима пшениця (SRW) наразі коштує близько $250–253 за тонну FOB, тоді як у регіоні Балтійського моря ціни становлять приблизно $238–240 за тонну, що робить європейське зерно більш конкурентним для американських переробників.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314298
👍1
❄️ Холодна весна знижує прогнози врожаю зернових у росії
Несприятливі погодні умови навесні призвели до перегляду прогнозів виробництва зернових у росії на сезон 2026/27. За оцінками аналітичного центру ІКАР, через затримку польових робіт, особливо в центральних регіонах і Поволжі, прогноз врожаю пшениці знижено з 91 млн до 90 млн тонн, а експортний потенціал — з 47,5 млн до 46,5 млн тонн.
Також скориговано оцінки щодо ячменю: виробництво зменшено з 19 млн до 18 млн тонн, а експорт — з 5,5 млн до 4,5 млн тонн. Основною причиною є холодна весна, яка затримала посівну кампанію та підвищила ризики для врожайності, що може позначитися на позиціях країни на світовому зерновому ринку.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314333
Несприятливі погодні умови навесні призвели до перегляду прогнозів виробництва зернових у росії на сезон 2026/27. За оцінками аналітичного центру ІКАР, через затримку польових робіт, особливо в центральних регіонах і Поволжі, прогноз врожаю пшениці знижено з 91 млн до 90 млн тонн, а експортний потенціал — з 47,5 млн до 46,5 млн тонн.
Також скориговано оцінки щодо ячменю: виробництво зменшено з 19 млн до 18 млн тонн, а експорт — з 5,5 млн до 4,5 млн тонн. Основною причиною є холодна весна, яка затримала посівну кампанію та підвищила ризики для врожайності, що може позначитися на позиціях країни на світовому зерновому ринку.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314333
🇺🇦 Україна посилює контроль за експортом сої та ріпаку
Міністерство економіки України розробило нові правила моніторингу походження сої та ріпаку, покликані підвищити прозорість безмитного експорту та узгодити дані з Державним аграрним реєстром (ДАР). Відповідний проєкт постанови вже направлено на погодження, і він передбачає системний обмін інформацією та перевірку відповідності даних між реєстром і висновками Торгово-промислової палати.
Документ також визначає порядок роботи з перехідними залишками та вводить нові вимоги для агровиробників, включно з обов’язковою верифікацією в реєстрі для отримання пільг при експорті. Серед ключових новацій — двоетапне внесення даних про врожайність та встановлення граничних показників (до 5 т/га для ріпаку і 3,5 т/га для сої), що має забезпечити баланс між гнучкістю для бізнесу та прозорістю ринку.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314337
Міністерство економіки України розробило нові правила моніторингу походження сої та ріпаку, покликані підвищити прозорість безмитного експорту та узгодити дані з Державним аграрним реєстром (ДАР). Відповідний проєкт постанови вже направлено на погодження, і він передбачає системний обмін інформацією та перевірку відповідності даних між реєстром і висновками Торгово-промислової палати.
Документ також визначає порядок роботи з перехідними залишками та вводить нові вимоги для агровиробників, включно з обов’язковою верифікацією в реєстрі для отримання пільг при експорті. Серед ключових новацій — двоетапне внесення даних про врожайність та встановлення граничних показників (до 5 т/га для ріпаку і 3,5 т/га для сої), що має забезпечити баланс між гнучкістю для бізнесу та прозорістю ринку.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314337
🇺🇦 Україна увійде у новий сезон із надзвичайно великими залишками зерна — 13 млн т
В Україні за підсумками поточного 2025/26 МР очікується суттєве зростання перехідних залишків зерна — з близько 4 млн тонн до майже 13 млн тонн. Про це заявив аналітик УкрАгроКонсалт Максим Харченко під час BLACK SEA GRAIN. KYIV – 2026. За його словами, така динаміка пов’язана з частковою нереалізацією експортного потенціалу через квоти ЄС та посилення конкуренції на зовнішніх ринках.
Основну частину запасів формуватимуть кукурудза та пшениця, також зростуть залишки ячменю та гороху. Експерт зазначив, що темпи експорту пшениці та кукурудзи суттєво нижчі за минулорічні через складну кон’юнктуру ринку, конкуренцію з боку США та Бразилії, а також логістичні та погодні фактори. У результаті Україна ризикує увійти в новий сезон із надлишковими запасами, що створюватиме додатковий тиск на внутрішні ціни та складську інфраструктуру.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314326
В Україні за підсумками поточного 2025/26 МР очікується суттєве зростання перехідних залишків зерна — з близько 4 млн тонн до майже 13 млн тонн. Про це заявив аналітик УкрАгроКонсалт Максим Харченко під час BLACK SEA GRAIN. KYIV – 2026. За його словами, така динаміка пов’язана з частковою нереалізацією експортного потенціалу через квоти ЄС та посилення конкуренції на зовнішніх ринках.
Основну частину запасів формуватимуть кукурудза та пшениця, також зростуть залишки ячменю та гороху. Експерт зазначив, що темпи експорту пшениці та кукурудзи суттєво нижчі за минулорічні через складну кон’юнктуру ринку, конкуренцію з боку США та Бразилії, а також логістичні та погодні фактори. У результаті Україна ризикує увійти в новий сезон із надлишковими запасами, що створюватиме додатковий тиск на внутрішні ціни та складську інфраструктуру.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314326
❤2👍1
🌴 Біодизель звужує глобальну пропозицію пальмової олії
Погодні ризики та розширення виробництва біодизелю посилюють напруження на світовому ринку пальмової олії. Про це заявила Асоціація виробників Індії (SEA), зазначивши, що збільшення внутрішнього споживання в країнах-виробниках — зокрема через впровадження стандартів біодизелю в Індонезії, Малайзії та Таїланді — призведе до зменшення експортних обсягів. Водночас зниження імпорту останнім часом пояснюється тимчасовим падінням попиту через високі ціни, однак загальний баланс ринку стає дедалі напруженішим.
Додатковий тиск формують погодні фактори — зокрема ризик слабших мусонів і можливий вплив Ель-Ніньйо, що може знизити врожай олійних культур і посилити імпортний попит. У сукупності ці чинники створюють передумови для подальшого звуження глобальної пропозиції у 2026/27 МР.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314363
Погодні ризики та розширення виробництва біодизелю посилюють напруження на світовому ринку пальмової олії. Про це заявила Асоціація виробників Індії (SEA), зазначивши, що збільшення внутрішнього споживання в країнах-виробниках — зокрема через впровадження стандартів біодизелю в Індонезії, Малайзії та Таїланді — призведе до зменшення експортних обсягів. Водночас зниження імпорту останнім часом пояснюється тимчасовим падінням попиту через високі ціни, однак загальний баланс ринку стає дедалі напруженішим.
Додатковий тиск формують погодні фактори — зокрема ризик слабших мусонів і можливий вплив Ель-Ніньйо, що може знизити врожай олійних культур і посилити імпортний попит. У сукупності ці чинники створюють передумови для подальшого звуження глобальної пропозиції у 2026/27 МР.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314363
🌾 IGC знизив прогноз світового виробництва та споживання зерна в наступному сезоні
Міжнародна рада із зерна (IGC) знизила прогноз світового виробництва зерна у 2026/27 МР на 3,3 млн т — до 2 414 млн т через погіршення перспектив урожаю основних культур, зокрема пшениці та кукурудзи. Водночас показник залишиться другим за величиною в історії. Додаткову невизначеність формують ризики з доступністю добрив, особливо в окремих регіонах Південної півкулі. На тлі високих перехідних запасів загальна пропозиція очікується дещо більш обмеженою, ніж у поточному сезоні.
Світове споживання зерна, за оцінками IGC, зростатиме четвертий рік поспіль, однак темпи приросту сповільняться; прогноз знижено до 2 436,6 млн т. Обсяги світової торгівлі майже не змінилися — 448,3 млн т, тоді як перехідні запаси після зростання у 2025/26 МР можуть знову скоротитися до 614,9 млн т, зокрема по пшениці, кукурудзі та ячменю.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314342
Міжнародна рада із зерна (IGC) знизила прогноз світового виробництва зерна у 2026/27 МР на 3,3 млн т — до 2 414 млн т через погіршення перспектив урожаю основних культур, зокрема пшениці та кукурудзи. Водночас показник залишиться другим за величиною в історії. Додаткову невизначеність формують ризики з доступністю добрив, особливо в окремих регіонах Південної півкулі. На тлі високих перехідних запасів загальна пропозиція очікується дещо більш обмеженою, ніж у поточному сезоні.
Світове споживання зерна, за оцінками IGC, зростатиме четвертий рік поспіль, однак темпи приросту сповільняться; прогноз знижено до 2 436,6 млн т. Обсяги світової торгівлі майже не змінилися — 448,3 млн т, тоді як перехідні запаси після зростання у 2025/26 МР можуть знову скоротитися до 614,9 млн т, зокрема по пшениці, кукурудзі та ячменю.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314342
💦Меліорація як запорука розвитку агросектору України
Зміна клімату та дефіцит водних ресурсів змушують Україну переглянути управління водними ресурсами. Меліорація вже є стратегічною основою стабільності агросектору і потребує трансформації — від модернізації інфраструктури до прозорого управління водними ресурсами. Ці питання розглядалися на BLACK SEA GRAIN. KYIV – 2026 за участі представників уряду, бізнесу та міжнародних організацій.
Як зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко, з 2021 року триває реформа водного сектору, що передбачає створення організацій водокористувачів і нової моделі управління меліоративною інфраструктурою. В Україні вже створено 77 таких організацій, частина з яких отримала майно в користування. Серед ключових викликів — відсутність повної оцінки водних ресурсів і висока енергоємність зрошення, що потребує модернізації систем та залучення інвестицій.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314357
Зміна клімату та дефіцит водних ресурсів змушують Україну переглянути управління водними ресурсами. Меліорація вже є стратегічною основою стабільності агросектору і потребує трансформації — від модернізації інфраструктури до прозорого управління водними ресурсами. Ці питання розглядалися на BLACK SEA GRAIN. KYIV – 2026 за участі представників уряду, бізнесу та міжнародних організацій.
Як зазначила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко, з 2021 року триває реформа водного сектору, що передбачає створення організацій водокористувачів і нової моделі управління меліоративною інфраструктурою. В Україні вже створено 77 таких організацій, частина з яких отримала майно в користування. Серед ключових викликів — відсутність повної оцінки водних ресурсів і висока енергоємність зрошення, що потребує модернізації систем та залучення інвестицій.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314357
❤1👍1
🇮🇳 Індія викупила рекордний обсяг карбаміду та посилила дефіцит на світовому ринку добрив
Індія за підсумками тендеру закупила рекордні 2,5 млн тонн карбаміду. Вартість закупівлі приблизно вдвічі перевищує довоєнний рівень через перебої в глобальних постачаннях на тлі геополітичної напруженості та старту посівної кампанії у ключових аграрних регіонах.
Компанія Indian Potash Ltd (IPL) домовилася про постачання 1,5 млн тонн карбаміду по 935 дол./т для західного узбережжя та ще 1 млн тонн по 959 дол./т для східного узбережжя. Індія, як найбільший імпортер карбаміду у світі, фактично може поглинути значну частину червневих глобальних поставок, що різко звужує доступність ресурсу для інших покупців і штовхатиме ціни вгору.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314381
Індія за підсумками тендеру закупила рекордні 2,5 млн тонн карбаміду. Вартість закупівлі приблизно вдвічі перевищує довоєнний рівень через перебої в глобальних постачаннях на тлі геополітичної напруженості та старту посівної кампанії у ключових аграрних регіонах.
Компанія Indian Potash Ltd (IPL) домовилася про постачання 1,5 млн тонн карбаміду по 935 дол./т для західного узбережжя та ще 1 млн тонн по 959 дол./т для східного узбережжя. Індія, як найбільший імпортер карбаміду у світі, фактично може поглинути значну частину червневих глобальних поставок, що різко звужує доступність ресурсу для інших покупців і штовхатиме ціни вгору.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314381
🇨🇳 Китай у березні вчетверо збільшив імпорт соняшникового шроту
У березні імпорт рослинних олій і шротів до Китаю залишався високим і сягнув 839 тис. тонн та 1 млн тонн відповідно, повідомляють аналітики Oil World. Зростання пов’язане зі скороченням переробки ріпаку та каноли, а також формуванням запасів, насамперед за рахунок імпортної пальмової олії.
Зокрема, імпорт соняшникового шроту зріс майже вчетверо порівняно з березнем 2025 року — до 352 тис. тонн. Основними постачальниками стали Україна (233 тис. тонн), росія (82 тис. тонн) та Казахстан (37 тис. тонн), що підкреслює зміцнення позицій Чорноморського регіону на китайському ринку шротів.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314411
У березні імпорт рослинних олій і шротів до Китаю залишався високим і сягнув 839 тис. тонн та 1 млн тонн відповідно, повідомляють аналітики Oil World. Зростання пов’язане зі скороченням переробки ріпаку та каноли, а також формуванням запасів, насамперед за рахунок імпортної пальмової олії.
Зокрема, імпорт соняшникового шроту зріс майже вчетверо порівняно з березнем 2025 року — до 352 тис. тонн. Основними постачальниками стали Україна (233 тис. тонн), росія (82 тис. тонн) та Казахстан (37 тис. тонн), що підкреслює зміцнення позицій Чорноморського регіону на китайському ринку шротів.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314411
🇦🇷 Аргентина на чверть скоротить виробництво пшениці
Аргентина у 2026/27 МР очікує зниження виробництва пшениці до 20,7 млн тонн, що на 25% менше рекордного рівня попереднього сезону. За даними FAS USDA, спад пов’язаний із погіршенням рентабельності, меншим використанням добрив і нормалізацією врожайності після винятково високих показників 2025/26 МР.
Експорт пшениці також зменшиться до 14,5 млн тонн, однак країна збереже статус одного з провідних світових постачальників. Водночас виробництво кукурудзи скоротиться до 56,5 млн тонн, тоді як внутрішнє споживання зростатиме до рекордних рівнів на тлі розвитку тваринництва та біоетанольної галузі, що частково компенсує зниження експортного потенціалу.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314404
Аргентина у 2026/27 МР очікує зниження виробництва пшениці до 20,7 млн тонн, що на 25% менше рекордного рівня попереднього сезону. За даними FAS USDA, спад пов’язаний із погіршенням рентабельності, меншим використанням добрив і нормалізацією врожайності після винятково високих показників 2025/26 МР.
Експорт пшениці також зменшиться до 14,5 млн тонн, однак країна збереже статус одного з провідних світових постачальників. Водночас виробництво кукурудзи скоротиться до 56,5 млн тонн, тоді як внутрішнє споживання зростатиме до рекордних рівнів на тлі розвитку тваринництва та біоетанольної галузі, що частково компенсує зниження експортного потенціалу.
Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314404