🇪🇺 Єврокомісія прогнозує трирічний максимум врожаю соняшнику

У 2026 році в країнах ЄС очікується врожай соняшнику на рівні 9,6 млн тонн, що приблизно на 1,2 млн тонн більше, ніж роком раніше. Такий результат стане найвищим за останні три роки, свідчить прогноз Європейської комісії. Основним драйвером зростання є розширення посівних площ приблизно на 5%.

Найбільше зростання виробництва очікується в Румунії, Франції та Болгарії. Румунія може зміцнити позицію найбільшого виробника в ЄС із врожаєм 2,1 млн тонн (+18% до 2025 року), тоді як Франція прогнозує зростання до 1,9 млн тонн (+33%). Угорщина, Іспанія, Греція та інші країни також очікують збільшення виробництва, а Німеччина може оновити рекорд до 175 тис. тонн завдяки розширенню посівів.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=313795

☕️ Найцікавіші новини UkrAgroConsult за останній тиждень:

🟢 Ринок пшениці в Болгарії: попит на ринках країн MENA та експортні ризики на старті 2026/27

🇹🇷 Туреччина відкрила тарифну квоту на імпорт 3 млн тонн кукурудзи

🇺🇦🇪🇺 Україна може стати ключовим постачальником сої до ЄС

🇷🇸 Сербські фермери скорочують площі під кукурудзою на користь соняшнику

🇮🇳 Індія може подвоїти квоти на експорт пшениці через рекордні запаси

🇺🇦🇬🇭 Україна відкрила перший агрохаб в Африці

🇩🇪 У Німеччині очікують зниження врожаю пшениці та зростання виробництва ріпаку

🇧🇷🇨🇳 Бразилія відправила першу партію DDG до Китаю, відкривши новий ринок кормів

🇲🇾 Малайзія підвищила мито на пальмову олію до максимальних 10%

🇲🇦 Марокко планує призупинити імпорт пшениці на тлі кращого врожаю

📣 На наступному тижні 24-а Міжнародна конференція BLACK SEA GRAIN.KYIV 2026 об’єднає топ представників агробізнесу

🇨🇳 Турецька квота на кукурудзу посилить позиції України

Рішення Туреччини відкрити імпортну квоту на 3 млн тонн кукурудзи зі зниженою митною ставкою 5% суттєво вплинуло на баланс ринку. За оцінками УкрАгроКонсалт, цей крок спрямований на стримування внутрішніх цін і покриття дефіциту, адже власне виробництво країни становить близько 8 млн тонн, тоді як споживання перевищує 10 млн тонн. Водночас поза квотою зберігається високий імпортний тариф на рівні 130%, що дозволяє Туреччині гнучко регулювати ринок через тимчасові пільгові механізми.

На цьому тлі змінюється структура постачальників: Україна зміцнює свої позиції, нарощуючи частку до 85–87% завдяки значній пропозиції та географічній близькості. Аналітики зазначають, що ключовим фактором конкуренції стає не лише ціна, а й швидкість поставок і здатність формувати гнучкі партії, що визначає подальшу динаміку турецького імпортного ринку кукурудзи.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=313833

🇪🇺 У ЄС створили коаліцію для впровадження правил EUDR

У ЄС сформовано нову коаліцію EU Sustainable Supply Chains Coalition, до якої увійшли міжнародні компанії, сертифікаційні органи та екологічні організації для підтримки впровадження Регламенту щодо запобігання вирубці лісів (EUDR). Ініціативу представили 14 квітня в Європарламенті, а її метою є забезпечення ефективної реалізації нових вимог і підвищення прозорості ланцюгів постачання в аграрному та лісовому секторах.

Регламент ЄС охоплює сім ключових товарів, пов’язаних із ризиком вирубки лісів, включаючи сою, пальмову олію, каву, какао, деревину, каучук і ВРХ. Попри те, що його повноцінне впровадження вже двічі відкладали, наразі запуск заплановано до кінця 2026 року. Учасники коаліції наголошують, що їхня спільна робота спрямована на недопущення послаблення вимог, а також на стимулювання міжнародних партнерів, зокрема США, адаптуватися до нових стандартів для збереження доступу до ринку ЄС.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=313901

🚢Ринки вже не очікують швидкого відкриття Ормузької протоки

Попри окремі сигнали про можливу деескалацію, ситуація в районі Ормузької протоки залишається нестабільною, а ринки дедалі менше вірять у її швидке відкриття. Інциденти з атаками на танкери, перехопленнями суден і військовими маневрами зберігають високий рівень ризику, тоді як суперечлива політична риторика лише посилює розрив між офіційними заявами та реальною ситуацією на морських маршрутах.

На цьому тлі трейдери та страховики вже закладають у свої розрахунки тривалу напругу: зростають страхові премії, збільшуються затримки, а судновласники обережніше заходять у регіон. Ринок поступово переходить від очікування швидкого врегулювання до сценарію затяжної нестабільності, що підтримує високу волатильність і створює довготривалі ризики для глобальних поставок енергоносіїв і логістики світової торгівлі.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=313891

🇵🇾 Урожай сої в Парагваї скоротиться

Виробництво сої в Парагваї у 2026/27 МР, за прогнозом FAS USDA, складе близько 11,1 млн тонн після рекордного попереднього сезону, що пояснюється нормалізацією врожайності при майже незмінних посівних площах на рівні 3,5 млн га. Частина площ буде несуттєво перерозподілена на користь кукурудзи. Водночас обсяги переробки знизяться до 3,6 млн тонн через погіршення рентабельності, що також позначиться на скороченні виробництва соєвого шроту та олії.

Експорт сої з Парагваю очікується на рівні 7,3 млн тонн, що на 1 млн тонн менше у річному вимірі через зниження виробництва та більш стабільний попит з боку Аргентини, яка традиційно споживає до 75% поставок для власної переробки. При цьому ЄС може повернутися на позицію ключового імпортера соєвого шроту, тоді як Бразилія залишиться головним покупцем соєвої олії, підтримуючи попит з боку біодизельної галузі.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=313859

🇺🇦 Ціни на ячмінь в Україні залишаються під тиском зниження експортного попиту

Попит на український фуражний ячмінь залишається слабким на тлі низької активності імпортерів, які не поспішають із закупівлями через наближення власного врожаю. Додатковий тиск на ринок чинить різке скорочення експорту України у 2025/26 МР — на 58% до 1,42 млн тонн, що посилює конкуренцію з боку європейського та австралійського ячменю та ускладнює реалізацію залишкових обсягів сезону.

Ситуацію погіршують структурні зміни на ключових ринках збуту: обмеження логістики через Перську затоку та активна конкуренція Франції й Німеччини в Північній Африці. Водночас Туреччина може суттєво скоротити закупівлі через очікуване зростання власного виробництва до 7–8 млн тонн. На цьому тлі експортні ціни в Україні утримуються на рівні 217–220 $/т, тоді як форварди нового врожаю знижуються до 207–210 $/т, що стимулює аграріїв активізувати продажі старого зерна.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=313888

🧵 Хедж-фонди повертаються до бавовни

Хедж-фонди вперше за два роки повертаються до бавовни, нарощуючи довгі позиції на тлі зміни ринкових очікувань. Основним драйвером стало подорожчання нафти, яке підвищило собівартість синтетичних волокон і посилило конкурентоспроможність натуральної бавовни на світовому ринку.

Додаткову підтримку цінам дають ризики скорочення пропозиції: зростання вартості добрив може змусити фермерів зменшити посівні площі, а посуха в ключових регіонах США посилює невизначеність щодо врожаю. У результаті ринок уже закладає потенційний дефіцит у сезоні 2026/27, що підтримує підвищений інтерес інвесторів і зростання котирувань бавовни.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=313907

🇺🇦🇪🇬 Україна — головний постачальник соняшникової олії до Єгипту в 2025 році

Україна у 2025 році стала найбільшим постачальником соняшникової олії до Єгипту, підтвердивши свої сильні позиції на світовому аграрному ринку. Загалом Єгипет імпортував 358 тис. тонн цієї продукції на суму $479 млн, що свідчить про стабільний попит на соняшникову олію.

Найбільшу частку поставок забезпечила Україна — 155 тис. тонн. Серед інших ключових експортерів — росія (136 тис. тонн), Болгарія (29 тис. тонн), Румунія (19 тис. тонн) та Аргентина (18 тис. тонн)

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=313845

💰 Ціни на азотні добрива зросли вдвічі з початку війни у ​​Перській затоці

Військові дії в районі Перської затоки фактично обмежили морські перевезення через Ормузьку протоку, що призвело до різкого скорочення постачання добрив і стрімкого зростання цін на азотну продукцію — більш ніж удвічі з початку конфлікту. Близько третини морської торгівлі добривами опинилася під загрозою, що посилило побоювання щодо глобальної продовольчої безпеки та змусило імпортерів терміново шукати альтернативні джерела постачання.

На цьому тлі найбільше подорожчали азотні добрива, зокрема карбамід та аміак, тоді як фосфорні та калійні зростали значно повільніше. Причина в тому, що вони менш критичні для щорічної врожайності та частково можуть зберігатися в ґрунті, що зменшує терміновість їхнього внесення. Скорочення експорту з Перської затоки та висока невизначеність у логістиці продовжують підтримувати високі витрати для фермерів у всьому світі.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=313922

🌾У Чорноморському регіоні загострюється конкуренція між російською та українською пшеницею

Фізичний ринок пшениці в Чорноморському регіоні залишається стриманим, а експортні ціни в Україні за тиждень майже не змінилися на тлі низької активності покупців. На базисі CPT Одеса ціни на пшеницю з 11,5% протеїну становлять $218–219/т, фуражна — близько $215/т, при цьому попит зосереджений переважно з боку Єгипту, Іспанії та Італії, а також окремих ринків Північної Африки.

Ключовим фактором тиску залишається посилення конкуренції в регіоні, де російська пшениця активно присутня на експортному ринку, змушуючи українських продавців утримувати ціновий дисконт. На тлі очікування нового врожаю імпортери займають вичікувальну позицію, що додатково стримує торгівлю, тоді як FOB-індикації залишаються на рівні $233–236/т через обмежену ринкову активність.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=313938

💰 Ціни на українську кукурудзу зросли

Ринок кукурудзи активно відреагував на новину про встановлення Туреччиною квоти на імпорт у розмірі 3 млн т.

Це спричинило зростання цін у портах, які до кінця тижня досягли рівня 219 дол./т на умовах CPT Одеса, що на 3 долари більше, ніж тижнем раніше.

Цей фактор підтримує український ринок, особливо з урахуванням високих перехідних запасів кукурудзи врожаю 2025/26.

Водночас на глобальному ринку посилюється конкуренція — Аргентина вже виходить із рекордним урожаєм, а Бразилія приєднається до активних поставок на початку літа.

‼️ Детальна інформація щодо експорту, попиту та пропозицій, а також цінових тенденцій доступна на онлайн платформі AgriSupp від УкрАгроКонсалт.

Детальніше 👉 https://ukragroconsult.com/?p=313993
Отримати демо-доступ 👉 https://www.uac.world/eoukRb

🇨🇳 Китай планує скоротити імпорт сої на третину до 2035 року

Китай має намір суттєво зменшити залежність від імпортної сої, скоротивши її закупівлі приблизно на третину до 2035 року — до 82,55 млн тонн. Відповідний прогноз оприлюднило Міністерство сільського господарства країни в межах стратегії зміцнення продовольчої самодостатності. Порівняно з піковими показниками 2025 року (111,83 млн тонн), це означатиме значне падіння імпорту.

Водночас аналітики застерігають, що подібні плани вже озвучувалися раніше, але не завжди реалізовувалися повною мірою. Якщо стратегія буде втілена, це може серйозно вплинути на світовий ринок, де китайський попит довгий час був ключовим фактором зростання.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=313998

🇮🇳 Індія збільшила квоту на експорт пшениці до 6 млн тонн

Індія розширила можливості експорту пшениці, дозволивши додатково вивезти 2,5 млн тонн після скасування багаторічної заборони. Таким чином, загальна квота зросла до 6 млн тонн, включаючи продукцію переробки. У Міністерстві продовольства пояснили, що рішення спрямоване на стабілізацію внутрішніх цін, підтримку доходів фермерів і запобігання вимушеним продажам зерна під час пікового надходження врожаю.

Крок ухвалено на тлі очікуваного рекордного виробництва та достатніх запасів, які значно перевищують необхідний буфер. Попри повільні темпи державних закупівель, аналітики відзначають, що активізація експорту допоможе покращити ліквідність ринку й ефективніше управляти резервами. Водночас це може посилити позиції Індії на світовому ринку пшениці, особливо в умовах зростаючого попиту.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=313954

🇨🇳 Китай стабілізував ринок добрив завдяки виробництву карбаміду з вугілля

Китай утримує стабільність внутрішнього ринку добрив, роблячи ставку на виробництво карбаміду з вугілля замість природного газу. Такий підхід дозволив країні значною мірою уникнути цінових шоків на тлі геополітичної нестабільності та перебоїв із постачанням енергоносіїв. Близько 78% китайського карбаміду виробляється саме з вугілля, що забезпечує доступ до власної сировини та знижує залежність від коливань світових цін на газ.

Ефективність цієї моделі особливо проявилася під час загострення ситуації на Близькому Сході, коли порушення судноплавства через Ормузьку протоку спричинило стрімке зростання світових цін на карбамід. Водночас Китай зберіг достатні запаси і контроль над ринком, хоча останнім часом обмежує експорт добрив для захисту внутрішніх потреб.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=313960

🟢 У Румунії стартує сезонне зниження цін на ріпак

Експерт УкрАгроКонсалт ділиться своєю аналітикою щодо зернового ринку.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314019

🌎 Світова переробка сої вперше перевищить 100 млн тонн

У 2025/26 МР світова переробка сої зросте до рекордних 100,26 млн тонн, вперше перевищивши позначку у 100 млн тонн. Це на 2 млн тонн більше, ніж попередній прогноз, і значно вище за результат минулого сезону (96,46 млн тонн). Основними драйверами зростання стали підвищений попит на соєву олію та шрот, а також активізація переробки у США, країнах Південної Америки та Азії, повідомляють аналітики Oil World.

У США переробка сої демонструє стабільне зростання, тоді як у Бразилія спостерігається суттєве прискорення обсягів переробки на тлі високого попиту. Водночас в Аргентина показники залишаються більш нестабільними, хоча й перевищують лютневі рівні. Загалом світовий ринок демонструє стійке зростання попиту на продукти переробки сої, що підтримує високі обсяги виробництва навіть попри коливання міжнародної торгівлі.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314058

🇧🇩 Імпорт кукурудзи до Бангладеш зростає на тлі розширення кормової промисловості

Бангладеш нарощує імпорт кукурудзи, навіть попри поступове збільшення власного виробництва та відновлення закупівель зі США. За оцінками USDA, у 2025/26 МР імпорт досягне 1,8 млн тонн — на 27,2% більше, ніж роком раніше. Основним драйвером зростання є швидке розширення комбікормової галузі, яка стимулює попит на зерно. У цей період Бангладеш також вперше з 2018 року повернувся до імпорту американської кукурудзи, яка вже зайняла близько 11% ринку.

Постачання активно формують кілька країн, серед яких ключову роль відіграють Бразилія, Індія та США, при цьому Бразилія стала лідером із часткою близько 78%. Водночас прогноз на 2026/27 МР передбачає невелике зниження імпорту через зростання внутрішнього виробництва та накопичені запаси.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314048

🇪🇺 Світовий ринок ріпаку очікує зростання пропозиції з ЄС

Ринок ріпаку в 2026/27 МР може отримати додаткову пропозицію з боку Європейського Союзу, де прогнозується збільшення виробництва до 20,97 млн тонн — нового історичного максимуму. Причиною зростання стали рекордні посіви озимого ріпаку та достатній рівень зволоження ґрунтів у ключових регіонах. Водночас запаси олійної культури в ЄС можуть зрости до 1,33 млн тонн, що додасть додатковий тиск на ринок на старті нового сезону.

Попри позитивний баланс у Європі, глобальний ринок залишається під впливом ризиків скорочення експорту та посилення конкуренції з боку великих гравців. Зокрема, Канада збільшує переробку ріпаку на тлі попиту на біодизель у США, хоча її загальний врожай може дещо знизитися. Водночас Австралія стикається з погодними ризиками, які можуть стримати зростання виробництва.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314042

🇺🇦🇪🇺Україна готова відкласти аграрні субсидії ЄС заради пришвидшення вступу

Україна заявила про готовність тимчасово відтермінувати доступ до частини фінансових пільг Європейського Союзу, зокрема в межах Спільної сільськогосподарської політики, щоб прискорити процес вступу до блоку. Про це повідомив віцепрем’єр з євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, зазначивши, що такий крок може зменшити занепокоєння окремих держав-членів щодо впливу українського агросектору на ринок ЄС.

За словами Качки, Україна готова оперативно виконувати всі необхідні вимоги для прискорення інтеграції та розраховує просунутися в переговорах уже найближчим часом. Водночас у Європейському Союзі тривають дискусії щодо бюджетної рамки на 2028–2034 роки, і Україна може приєднатися до аграрних механізмів ЄС вже в наступному циклі.

Детальніше 👉https://ukragroconsult.com/?p=314062