#словодня ВСМАК (УСМА́К) — з насолодою, із задоволенням, до повного вдоволення.
«Мабуть, ви вже помітили, що я теж люблю посміятися всмак (О. Гончар);
«Добрий би з неї борщ був! – раптом сказав Биховець. – Люблю всмак поїсти, особливо борщ з качатиною» (В. Чемерис).
Напишіть речення з цим словом 👇
«Мабуть, ви вже помітили, що я теж люблю посміятися всмак (О. Гончар);
«Добрий би з неї борщ був! – раптом сказав Биховець. – Люблю всмак поїсти, особливо борщ з качатиною» (В. Чемерис).
Напишіть речення з цим словом 👇
#словодня ГОРО́ДИНА — городні плоди та зелень, які є продуктами харчування (капуста, огірки, морква і т. ін.); овочі.
«А городи і садки в нас не йдуть: солонець .. Городина несмачна». (Дніпрова Чайка); «Варвара стала ініціатором вирощування ранньої городини» (В. Кучер).
Овочі або городина українською
Зверніть увагу на написання й вимову:
▫️ баклажа́н 🍆
▫️ боби́
▫️ бро́колі 🥦
▫️ буря́к (а не «свьокла»)
▫️ гарбу́з (а не «тиква»)
▫️ горо́х
▫️ кабачо́к
▫️ капу́ста
▫️ карто́пля (а не «картофєль»)
▫️ квасо́ля (а не «фасоль»)
▫️ кольра́бі
▫️ кінза́
▫️ кріп (немає кро́пу)
▫️ мо́рква 🥕
▫️ огіро́к 🥒
▫️ патисо́н (а не «патісон»)
▫️ пе́рець 🫑
▫️ петру́шка
▫️ помідо́р 🍅
▫️ ре́вінь
▫️ ре́дька або реди́ска
▫️ селе́ра (а не «селдерей»)
▫️ со́няшник (а не «подсолнечник») 🌻
▫️ спа́ржа
▫️ хрін (немає хро́ну)
▫️ цибу́ля (а не «лук»)🧅
▫️ цвітна́ капу́ста
▫️ часни́к 🧄
▫️ шпина́т
«А городи і садки в нас не йдуть: солонець .. Городина несмачна». (Дніпрова Чайка); «Варвара стала ініціатором вирощування ранньої городини» (В. Кучер).
Овочі або городина українською
Зверніть увагу на написання й вимову:
▫️ баклажа́н 🍆
▫️ боби́
▫️ бро́колі 🥦
▫️ буря́к (а не «свьокла»)
▫️ гарбу́з (а не «тиква»)
▫️ горо́х
▫️ кабачо́к
▫️ капу́ста
▫️ карто́пля (а не «картофєль»)
▫️ квасо́ля (а не «фасоль»)
▫️ кольра́бі
▫️ кінза́
▫️ кріп (немає кро́пу)
▫️ мо́рква 🥕
▫️ огіро́к 🥒
▫️ патисо́н (а не «патісон»)
▫️ пе́рець 🫑
▫️ петру́шка
▫️ помідо́р 🍅
▫️ ре́вінь
▫️ ре́дька або реди́ска
▫️ селе́ра (а не «селдерей»)
▫️ со́няшник (а не «подсолнечник») 🌻
▫️ спа́ржа
▫️ хрін (немає хро́ну)
▫️ цибу́ля (а не «лук»)🧅
▫️ цвітна́ капу́ста
▫️ часни́к 🧄
▫️ шпина́т
#словодня
ДАЛЕБІ́ — правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін.
«Я, далебі, в тім не виною, Що так роз'їхався з тобою» (І. Котляревський).
«Далебі, він сам себе не пізнавав» (О. Гуреїв).
«Якби не оце створіння, я далебі заснув би під кущем, так сьогодні парно якось у повітрі» (М. Коцюбинський).
«Далебі немає чого поспішати» (А. Головко).
Напишіть реченні з цим словом 👇🏻
ДАЛЕБІ́ — правду кажучи, справді [ж, бо], дійсно і т. ін.
«Я, далебі, в тім не виною, Що так роз'їхався з тобою» (І. Котляревський).
«Далебі, він сам себе не пізнавав» (О. Гуреїв).
«Якби не оце створіння, я далебі заснув би під кущем, так сьогодні парно якось у повітрі» (М. Коцюбинський).
«Далебі немає чого поспішати» (А. Головко).
Напишіть реченні з цим словом 👇🏻
#словодня — еспресо (а не «еКспресо» чи «еспреССо»). Бачили, що помиляються навіть у кав’ярнях. 🤭
Також зверніть увагу:
☕️ капучино (а не «капучіно» або «капуччино»),
☕️ лАте (а не «латЕ»),
☕️ ристрето (а не «рІстрето» чи «ристреТТо»).
До речі, усі ці слова іншомовного походження належать до середнього роду з огляду на їхню форму: лавандове лате (а не «лавандовий лате»).
Також зверніть увагу:
☕️ капучино (а не «капучіно» або «капуччино»),
☕️ лАте (а не «латЕ»),
☕️ ристрето (а не «рІстрето» чи «ристреТТо»).
До речі, усі ці слова іншомовного походження належать до середнього роду з огляду на їхню форму: лавандове лате (а не «лавандовий лате»).
#словодня Слова з іншомовною частиною євро- пишемо разом:
▪️ євровалюта
▪️ єврозона
▪️ євроринок
▪️ євроремонт
▪️ євровалюта
▪️ єврозона
▪️ євроринок
▪️ євроремонт
Привіт! Сьогодні обійдемося без тестів. 😉 Тільки #словодня (чи #наголосдня?) — жалюзі.
#словодня — запанібрата.
Приклад уживання: «Ви з мужиками поводитесь запанібрата; мужики до вас ходять в гості, п'ють у вашому домі…» (Іван Нечуй-Левицький).
Знали таке? Не забувайте писати ваші приклади в коментарях. 😉
Приклад уживання: «Ви з мужиками поводитесь запанібрата; мужики до вас ходять в гості, п'ють у вашому домі…» (Іван Нечуй-Левицький).
Знали таке? Не забувайте писати ваші приклади в коментарях. 😉
#словодня на літеру И. Индик? Инший? Иноді? Ні. Укладачі нової редакції правопису так далеко не зайшли. Однак вони частково легалізували вживання літери И на початку слова.
И пишемо на початку окремих слів:
▪️ич, ич який хитрий;
▪️ и́кати (вимовляти И замість І) та и́кання (не плутайте з гика́нням 😉);
▪️ ийбе́н, ир, Ич-оба́, Кім Чен Ин — загальні та власні назви, що походять з тюркських та інших мов.
Крім того, деякі слова мають варіативне написання: і́рій і и́рій, і́род і и́род (дуже жорстока людина).
🎯 Ще більше новацій тут: https://ukr-mova.in.ua/library/pravopus-2019/
🎯 Вправа для перевірки знань тут: https://bit.ly/3FMstB8
И пишемо на початку окремих слів:
▪️ич, ич який хитрий;
▪️ и́кати (вимовляти И замість І) та и́кання (не плутайте з гика́нням 😉);
▪️ ийбе́н, ир, Ич-оба́, Кім Чен Ин — загальні та власні назви, що походять з тюркських та інших мов.
Крім того, деякі слова мають варіативне написання: і́рій і и́рій, і́род і и́род (дуже жорстока людина).
🎯 Ще більше новацій тут: https://ukr-mova.in.ua/library/pravopus-2019/
🎯 Вправа для перевірки знань тут: https://bit.ly/3FMstB8
#словодня — ІМЕ́ЙЛ.
Зверніть увагу! Пишемо імейл (а не «і-мейл», «емейл», «ємейл», «е-мейл», «є-мейл» тощо).
У родовому відмінку однини слово «імейл» залежно від його значення має два закінчення:
▪️ імейла (щось конкретне — поштова електронна скринька, адреса електронної скриньки, електронний лист);
▪️ імейлу (абстрактне — система електронної пошти).
https://ukr-mova.in.ua
Зверніть увагу! Пишемо імейл (а не «і-мейл», «емейл», «ємейл», «е-мейл», «є-мейл» тощо).
У родовому відмінку однини слово «імейл» залежно від його значення має два закінчення:
▪️ імейла (щось конкретне — поштова електронна скринька, адреса електронної скриньки, електронний лист);
▪️ імейлу (абстрактне — система електронної пошти).
https://ukr-mova.in.ua
#словодня Слова з КА́ЗНА-
КА́ЗНА-ВІДКО́ЛИ — невідомо з якого часу. «Оцей виснажений, казна-відколи не голений, півроку не стрижений чоловік .. нічим не нагадував того завжди витончено зодягненого чепуруна-геолога» (І. Білик).
КА́ЗНА-ДЕ — невідомо де. «Дурний був, то й носило мене казна-де! А порозумнішав – додому повернувся» (Валерій Шевчук).
КА́ЗНА-ЗВІ́ДКИ — невідомо звідки. «Раптом казна-звідки з'явилася Марійка, що якось непомітно замішалася між хлопцями» (К. Гриб).
КА́ЗНА-КОЛИ́ — невідомо коли; дуже давно. «Ту браму вони зробили ще казна-коли, – пояснив дід, – як запасний вихід, коли треба порятуватися від небезпеки» (із журн.).
КА́ЗНА-КУДИ́ — невідомо куди. «Залізли по темному казна-куди, – відповів мій приятель» (Олесь Досвітній).
КА́ЗНА-ХТО — невідомо хто. «Тоді Людмила була в дранті й нагадувала казна-кого: робітницю чи ратайку» (І. Білик).
КА́ЗНА-ЩО — невідомо що; щось нерозумне; нісенітниця, дурниця. «З погодою коїться казна-що, і знову ж скажені оці нальоти суховіїв…» (О. Гончар).
КА́ЗНА-ЯК — абияк; погано. «На вихрястій голові [Хоми] казна-як тримається картуз» (О. Довженко).
КА́ЗНА-ЯКИ́Й — абиякий, поганий. «Господар з Юзя Крапивницького був казна-який» (С. Чорнобривець).
КА́ЗНА-ВІДКО́ЛИ — невідомо з якого часу. «Оцей виснажений, казна-відколи не голений, півроку не стрижений чоловік .. нічим не нагадував того завжди витончено зодягненого чепуруна-геолога» (І. Білик).
КА́ЗНА-ДЕ — невідомо де. «Дурний був, то й носило мене казна-де! А порозумнішав – додому повернувся» (Валерій Шевчук).
КА́ЗНА-ЗВІ́ДКИ — невідомо звідки. «Раптом казна-звідки з'явилася Марійка, що якось непомітно замішалася між хлопцями» (К. Гриб).
КА́ЗНА-КОЛИ́ — невідомо коли; дуже давно. «Ту браму вони зробили ще казна-коли, – пояснив дід, – як запасний вихід, коли треба порятуватися від небезпеки» (із журн.).
КА́ЗНА-КУДИ́ — невідомо куди. «Залізли по темному казна-куди, – відповів мій приятель» (Олесь Досвітній).
КА́ЗНА-ХТО — невідомо хто. «Тоді Людмила була в дранті й нагадувала казна-кого: робітницю чи ратайку» (І. Білик).
КА́ЗНА-ЩО — невідомо що; щось нерозумне; нісенітниця, дурниця. «З погодою коїться казна-що, і знову ж скажені оці нальоти суховіїв…» (О. Гончар).
КА́ЗНА-ЯК — абияк; погано. «На вихрястій голові [Хоми] казна-як тримається картуз» (О. Довженко).
КА́ЗНА-ЯКИ́Й — абиякий, поганий. «Господар з Юзя Крапивницького був казна-який» (С. Чорнобривець).
#словодня ЛІ́ТУВА́ТИ (лі́ту́ю, лі́ту́єш) — проводити де-небудь літо; жити десь літом.
Приклади:
«В дуплі старої груші літували шпаки, а в підліску за городом вовтузилися невгамовні сойки» (В. Дрозд).
«Розміркувавши, де ставитиме землянку, в якій можна літувати, .. Стир водночас мав вибрати місце для капища» (Ю. Покальчук).
Приклади:
«В дуплі старої груші літували шпаки, а в підліску за городом вовтузилися невгамовні сойки» (В. Дрозд).
«Розміркувавши, де ставитиме землянку, в якій можна літувати, .. Стир водночас мав вибрати місце для капища» (Ю. Покальчук).
#словодня Мимохідь чи мимохіть? 🤔
Приклади вживання:
▪️«Хотіли мимохідь і ми додому зазирнути, та капітан не дозволив» (Григорій Тютюнник).
▪️«Обіцянка самостійно влаштувати свою долю прохопилась у нього мимохіть» (Олекса Гуреїв).
https://ukr-mova.in.ua/library/paronimu/
Приклади вживання:
▪️«Хотіли мимохідь і ми додому зазирнути, та капітан не дозволив» (Григорій Тютюнник).
▪️«Обіцянка самостійно влаштувати свою долю прохопилась у нього мимохіть» (Олекса Гуреїв).
https://ukr-mova.in.ua/library/paronimu/
#словодня Слова на Н 🔥
НАКАРЯ́ЧКИ, НАКАРЯ́ЧКАХ, НАВКАРЯ́ЧКИ, НАВКАРЯ́ЧКАХ, НАКАРА́ЧКИ, НАКАРА́ЧКАХ, НАВКАРА́ЧКИ, НАВКАРА́ЧКАХ (зі словами поповзти, вилізти) — на долонях рук і на колінах; рачки. «Не озираючись, він накарячки поповз у кущі» (О. Донченко); «Я підбіг до канапки, з гуркотом одсунув її геть і поліз накарачки до стінки» (Б. Антоненко-Давидович); «Примружившись, Яків навкарачки виліз з канави» (Ю. Збанацький); «Усі троє, повзаючи навкарачках, оглядали галявину, що називається, сантиметр за сантиметром» (В. Нестайко).
НАВКО́ЛІШКАХ — на колінах. «Параскіца стояла навколішках і молилась» (М. Коцюбинський); «Ти ж подивися, тут нема могили. Чому ж вона навколішках стоїть?» (Л. Костенко).
НАВПО́ЧІПКИ, НАПО́ЧІПКИ — зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг. «Він в тій хвилі побачив Панталаху, що сидів напочіпки на краєчку даху» (І. Франко); «Старшина присів був навпочіпки, потім передумав і сів, підібгавши ноги під себе» (В. Минко).
НАВПРИ́СІДКИ, НАВПРИ́СЯДКИ, НАПРИ́СІДКИ, НАПРИ́СЯДКИ — присівши, викидаючи то одну, то другу ногу (у танці). «У синій шапці, у жупані, В червоних, як калина, штанях, Навприсідки вліта козак» (Т. Шевченко); «Антін пустує, як хлопець. Він відбиває тропака, садить гопака, впаде навприсідки і вмить підскочить вгору» (І. Нечуй-Левицький); «Біля столу Максим хвацько вдарив навприсядки» (М. Стельмах).
НАВСТО́ЯЧКИ, НАСТО́ЯЧКИ — у вертикальному положенні; стоячи. «Вибачайте.., але ні вам, ні мені не випадає говорити навстоячки!» (І. Нечуй-Левицький); «В шинку було пусто. Рідко коли який робітник або міщанин заходив, випивав настоячки чарку горілки, платив і йшов далі» (І. Франко).
НАВШПИ́НЬКИ, НАВШПИ́НЬКАХ — на кінчиках пальців ніг. «Із садка вийшла дівка. Побачивши, що дід Касян тяжко замисливсь, підбігла навшпиньки» (М. Куліш); «На крок від ліжка старий зупинився. Важко дихав. Втомила його, певно, хода навшпиньках» (Ірина Вільде); «В дощi вдягаються тополi, I квiтiв жовто-синя повiнь бiжить навшпиньках до Днiпра» (М. Вінграновський).
НАКАРЯ́ЧКИ, НАКАРЯ́ЧКАХ, НАВКАРЯ́ЧКИ, НАВКАРЯ́ЧКАХ, НАКАРА́ЧКИ, НАКАРА́ЧКАХ, НАВКАРА́ЧКИ, НАВКАРА́ЧКАХ (зі словами поповзти, вилізти) — на долонях рук і на колінах; рачки. «Не озираючись, він накарячки поповз у кущі» (О. Донченко); «Я підбіг до канапки, з гуркотом одсунув її геть і поліз накарачки до стінки» (Б. Антоненко-Давидович); «Примружившись, Яків навкарачки виліз з канави» (Ю. Збанацький); «Усі троє, повзаючи навкарачках, оглядали галявину, що називається, сантиметр за сантиметром» (В. Нестайко).
НАВКО́ЛІШКАХ — на колінах. «Параскіца стояла навколішках і молилась» (М. Коцюбинський); «Ти ж подивися, тут нема могили. Чому ж вона навколішках стоїть?» (Л. Костенко).
НАВПО́ЧІПКИ, НАПО́ЧІПКИ — зігнувши ноги в колінах і тримаючись на пальцях ніг. «Він в тій хвилі побачив Панталаху, що сидів напочіпки на краєчку даху» (І. Франко); «Старшина присів був навпочіпки, потім передумав і сів, підібгавши ноги під себе» (В. Минко).
НАВПРИ́СІДКИ, НАВПРИ́СЯДКИ, НАПРИ́СІДКИ, НАПРИ́СЯДКИ — присівши, викидаючи то одну, то другу ногу (у танці). «У синій шапці, у жупані, В червоних, як калина, штанях, Навприсідки вліта козак» (Т. Шевченко); «Антін пустує, як хлопець. Він відбиває тропака, садить гопака, впаде навприсідки і вмить підскочить вгору» (І. Нечуй-Левицький); «Біля столу Максим хвацько вдарив навприсядки» (М. Стельмах).
НАВСТО́ЯЧКИ, НАСТО́ЯЧКИ — у вертикальному положенні; стоячи. «Вибачайте.., але ні вам, ні мені не випадає говорити навстоячки!» (І. Нечуй-Левицький); «В шинку було пусто. Рідко коли який робітник або міщанин заходив, випивав настоячки чарку горілки, платив і йшов далі» (І. Франко).
НАВШПИ́НЬКИ, НАВШПИ́НЬКАХ — на кінчиках пальців ніг. «Із садка вийшла дівка. Побачивши, що дід Касян тяжко замисливсь, підбігла навшпиньки» (М. Куліш); «На крок від ліжка старий зупинився. Важко дихав. Втомила його, певно, хода навшпиньках» (Ірина Вільде); «В дощi вдягаються тополi, I квiтiв жовто-синя повiнь бiжить навшпиньках до Днiпра» (М. Вінграновський).
#словодня Запам’ятайте наголос: нена́висть, нена́видіти, нена́висний.
Конвертуймо ненависть у лють, а лють — у внески для допомоги ЗСУ! 🤜
Конвертуймо ненависть у лють, а лють — у внески для допомоги ЗСУ! 🤜
#словодня ОСО́ННЯ — незатінене місце, що освітлюється й обігрівається сонцем.
«Піднімали так само голови пастушки, лежачи на осонні, щоб видно було навколо, де пасуться їх коні (Д. Білоус);
«Тіна виполоскала сукню, Ярославову сорочку, розвісила на кущах, на осонні» (Ю. Мушкетик).
«Перед круглою клумбою, на белебні, на осонні, стоїть як укопаний мій хлопчисько» (О. Забужко).
«Піднімали так само голови пастушки, лежачи на осонні, щоб видно було навколо, де пасуться їх коні (Д. Білоус);
«Тіна виполоскала сукню, Ярославову сорочку, розвісила на кущах, на осонні» (Ю. Мушкетик).
«Перед круглою клумбою, на белебні, на осонні, стоїть як укопаний мій хлопчисько» (О. Забужко).
#словодня — Паливода
Приклади вживання:
▪️ «Ти знаєш, він який .. Паливода і горлоріз; По світу як іще побіга, Чиїхсь багацько виллє сліз» (І. Котляревський).
▪️ «Мені до уст сьогодні донесли — Один паливода (і цар перехрестився) На трьох жінках женився» (Євген Гребінка).
▪️ «Учителька вже знає — не виконав домашніх завдань, пробайдикував на лижах Макарець... Такий уже він паливода — здібний, але ж непосидючий, до науки не дуже охочий» (Юрій Збанацький).
https://ukr-mova.in.ua
Приклади вживання:
▪️ «Ти знаєш, він який .. Паливода і горлоріз; По світу як іще побіга, Чиїхсь багацько виллє сліз» (І. Котляревський).
▪️ «Мені до уст сьогодні донесли — Один паливода (і цар перехрестився) На трьох жінках женився» (Євген Гребінка).
▪️ «Учителька вже знає — не виконав домашніх завдань, пробайдикував на лижах Макарець... Такий уже він паливода — здібний, але ж непосидючий, до науки не дуже охочий» (Юрій Збанацький).
https://ukr-mova.in.ua
#словодня — руханка! 🏃♀️🏃
Цього тижня хочемо поговорити про спорт і фізичні вправи.
✍️ Корисні вислови:
▪️ Бігати підтюпцем (а не «бігати трусцой»)
▪️ Брати участь у змаганнях (а не «приймати участь»)
▪️ Зазнати поразки (а не «потерпіти поразку»)
▪️ Здобути перемогу (а не «отримати перемогу»)
▪️ Мати виняткову сміливість (а не «виключну сміливість»)
▪️ Мати на меті, поставити собі (мати) за мету, мати перед собою мету (а не «переслідувати ціль», «задатися метою»)
▪️ Під силу, до снаги (а не «по силам»)
▪️ Посісти перше місце (а не «зайняти перше місце»)
Цього тижня хочемо поговорити про спорт і фізичні вправи.
✍️ Корисні вислови:
▪️ Бігати підтюпцем (а не «бігати трусцой»)
▪️ Брати участь у змаганнях (а не «приймати участь»)
▪️ Зазнати поразки (а не «потерпіти поразку»)
▪️ Здобути перемогу (а не «отримати перемогу»)
▪️ Мати виняткову сміливість (а не «виключну сміливість»)
▪️ Мати на меті, поставити собі (мати) за мету, мати перед собою мету (а не «переслідувати ціль», «задатися метою»)
▪️ Під силу, до снаги (а не «по силам»)
▪️ Посісти перше місце (а не «зайняти перше місце»)
#словодня СПРОКВО́ЛА́ і СТРІ́МГОЛО́В
СПРОКВО́ЛА́ — не поспішаючи, не кваплячись; протяжно, повільно; поступово.
«Ми на дорозі з ним зустрілись І спроквола розговорились» (М. Рильський).
«Веселе літо відцвіта, пора його пройшла. Хороша осінь золота надходить спроквола» (Н. Забіла).
СТРІ́МГОЛО́В — дуже швидко, прожогом; вниз головою.
«Це він! Шевченко! – раптом вигукнув Лазаревський і стрімголов вибіг з кімнати» (З. Тулуб).
«Вибігши стрімголов на другий поверх, Твердило гайнув по світлицях» (А. Хижняк).
Напишіть свої варіанти речень з цими словами 👇
СПРОКВО́ЛА́ — не поспішаючи, не кваплячись; протяжно, повільно; поступово.
«Ми на дорозі з ним зустрілись І спроквола розговорились» (М. Рильський).
«Веселе літо відцвіта, пора його пройшла. Хороша осінь золота надходить спроквола» (Н. Забіла).
СТРІ́МГОЛО́В — дуже швидко, прожогом; вниз головою.
«Це він! Шевченко! – раптом вигукнув Лазаревський і стрімголов вибіг з кімнати» (З. Тулуб).
«Вибігши стрімголов на другий поверх, Твердило гайнув по світлицях» (А. Хижняк).
Напишіть свої варіанти речень з цими словами 👇
Відновлюємо рубрику #словодня 😀
Ато́ж — справді, так, авжеж.
Приклади вживання:
– Ви добре знаєте Карпа? – поспитав я.
– Атож... (М. Коцюбинський);
Йому захотілось показати, що й він не остання людина в селі. Атож, хіба кому доводилось тягати таких щук, як дідові Олофіру! (О. Донченко);
— Хіба ж він зводить з розуму твою Лукину? — спитала Олена.
— Атож! Через твого Уласа до моєї Лукини неначе приступило. Не слухає мене, та й годі! (І. Нечуй-Левицький).
Якщо не знали або знали, але не вживали «атож», то напишіть у коментарях речення з цим словом. ✍️😉
Ато́ж — справді, так, авжеж.
Приклади вживання:
– Ви добре знаєте Карпа? – поспитав я.
– Атож... (М. Коцюбинський);
Йому захотілось показати, що й він не остання людина в селі. Атож, хіба кому доводилось тягати таких щук, як дідові Олофіру! (О. Донченко);
— Хіба ж він зводить з розуму твою Лукину? — спитала Олена.
— Атож! Через твого Уласа до моєї Лукини неначе приступило. Не слухає мене, та й годі! (І. Нечуй-Левицький).
Якщо не знали або знали, але не вживали «атож», то напишіть у коментарях речення з цим словом. ✍️😉
#словодня Беручки́й — дуже працьовитий, сумлінний; липкий; який добре схоплює.
Приклади вживання:
▪️«Молодець, Андрійку! Я й не знала, що ти такий беручкий до роботи» (О. Донченко);
▪️«І всім у Катерини була хороша невістка: до роботи беручка, до старших привітна» (С. Чорнобривець);
▪️«Степова глина занадто піскувата, недосить беручка» (Майк Йогансен);
▪️«Сік цвірконув на обидва боки, в цей час знову злетіла зірка, — беручка печаль стисла йому серце» (Валерій Шевчук);
▪️«Його пам'ять була беручка до деталей» (Ю. Мартич).
Приклади вживання:
▪️«Молодець, Андрійку! Я й не знала, що ти такий беручкий до роботи» (О. Донченко);
▪️«І всім у Катерини була хороша невістка: до роботи беручка, до старших привітна» (С. Чорнобривець);
▪️«Степова глина занадто піскувата, недосить беручка» (Майк Йогансен);
▪️«Сік цвірконув на обидва боки, в цей час знову злетіла зірка, — беручка печаль стисла йому серце» (Валерій Шевчук);
▪️«Його пам'ять була беручка до деталей» (Ю. Мартич).