Сильний вітер із снігом — це завірю́ха, хуртови́на, мете́лиця, ві́хола, заметі́ль, ху́га, заві́я, снігові́й, сніжни́ця, хурде́лиця, хугові́й, пурга́…
Приклади вживання:
🌬 «Крутить завірюха, сипле колючий сніг в очі» (В. Петльований);
🌬 «Надвечір здійнялася страшна хуртовина. Увесь світ зятягло білою пеленою» (І. Цюпа);
🌬 «Свистіла, співала й плакала метелиця і на горбах над Дніпром замітала молодий сад» (Олесь Донченко);
🌬 «Віхола втихла, було навіть тепло. Засніжена мати не нарікала на хурделицю і, здавалось, посміхалася» (А. Іщук);
🌬 «Артем убрав голову в плечі і, як плавець у розбурхані хвилі, кинувся в снігову заметіль» (А. Головко);
🌬 «В глибоких заметах брьохають коні, хуга замітає снігом дорогу» (М. Коцюбинський);
🌬 «І свистить в степу завія, І зникає крутія» (А. Малишко);
🌬 «Вітроносна зима випала, мете, в'южить, вивертається вітер, б'є сніговій» (К. Гордієнко);
🌬 «На другий день похолодніло, завіяла ще більша сніжниця» (А. Турчинська).
https://ukr-mova.in.ua
Приклади вживання:
🌬 «Крутить завірюха, сипле колючий сніг в очі» (В. Петльований);
🌬 «Надвечір здійнялася страшна хуртовина. Увесь світ зятягло білою пеленою» (І. Цюпа);
🌬 «Свистіла, співала й плакала метелиця і на горбах над Дніпром замітала молодий сад» (Олесь Донченко);
🌬 «Віхола втихла, було навіть тепло. Засніжена мати не нарікала на хурделицю і, здавалось, посміхалася» (А. Іщук);
🌬 «Артем убрав голову в плечі і, як плавець у розбурхані хвилі, кинувся в снігову заметіль» (А. Головко);
🌬 «В глибоких заметах брьохають коні, хуга замітає снігом дорогу» (М. Коцюбинський);
🌬 «І свистить в степу завія, І зникає крутія» (А. Малишко);
🌬 «Вітроносна зима випала, мете, в'южить, вивертається вітер, б'є сніговій» (К. Гордієнко);
🌬 «На другий день похолодніло, завіяла ще більша сніжниця» (А. Турчинська).
https://ukr-mova.in.ua
Зимова лексика ❄️
І́ній, па́морозь — тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари на гілках дерев, дротах тощо.
Сніг, крупа́ — атмосферні опади у вигляді білих кристаликів.
Поро́ша — пухкий сніг, переважно перший або який щойно випав.
Кри́га, лід — замерзла й затверділа вода.
Са́ло, шуга́, ше́решень — дрібний крихкий лід у вигляді кашоподібної маси, який іде перед льодоставом або під час весняного льодоходу.
Льодоста́в — суцільний шар льоду на поверхні водойми.
Сльотá, ляпави́ця, мокроте́ча — хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі.
https://ukr-mova.in.ua
І́ній, па́морозь — тонкий шар кристалів льоду, що утворюється осіданням водяної пари на гілках дерев, дротах тощо.
Сніг, крупа́ — атмосферні опади у вигляді білих кристаликів.
Поро́ша — пухкий сніг, переважно перший або який щойно випав.
Кри́га, лід — замерзла й затверділа вода.
Са́ло, шуга́, ше́решень — дрібний крихкий лід у вигляді кашоподібної маси, який іде перед льодоставом або під час весняного льодоходу.
Льодоста́в — суцільний шар льоду на поверхні водойми.
Сльотá, ляпави́ця, мокроте́ча — хмарна, сира погода з дощем або мокрим снігом, з багном на землі.
https://ukr-mova.in.ua
Чекаєте на Різдво?
Зверніть увагу на наголос у словах «святки», «колядники», «дідух».
💡 Різдвяні святки — це святкова пора від Різдва до Водохрестя.
💡 Дідух — сніп, який традиційно ставлять у кутку оселі перед Різдвом.
💡 Донедавна назву вечора напередодні Різдва писали по-різному: свят-вечір, святвечір, Свят-вечір, Святвечір. У новій редакції українського правопису зафіксовано останній варіант, тому правильно писати разом і з великої літери: Святвечір.
https://ukr-mova.in.ua
Зверніть увагу на наголос у словах «святки», «колядники», «дідух».
💡 Різдвяні святки — це святкова пора від Різдва до Водохрестя.
💡 Дідух — сніп, який традиційно ставлять у кутку оселі перед Різдвом.
💡 Донедавна назву вечора напередодні Різдва писали по-різному: свят-вечір, святвечір, Свят-вечір, Святвечір. У новій редакції українського правопису зафіксовано останній варіант, тому правильно писати разом і з великої літери: Святвечір.
https://ukr-mova.in.ua
8 січня 1935 року народився український поет-шістдесятник, журналіст, діяч українського руху опору Василь Симоненко.
Ділимося двома віршами поета про мову.
МОЯ МОВА
Все в тобі з’єдналося, злилося —
Як і поміститися в одній! —
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі — великого народу
Ніжна і замріяна душа.
Василь Симоненко
Ділимося двома віршами поета про мову.
МОЯ МОВА
Все в тобі з’єдналося, злилося —
Як і поміститися в одній! —
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в’януть зроду,
Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі — великого народу
Ніжна і замріяна душа.
Василь Симоненко
Змерзнути чи замерзнути?
Дозвольте процитувати мовознавця Олександра Пономарева:
«Обидва ці слова походять від одного кореня, проте їх не можна вживати одне замість одного.
Замерзнути означає «стати твердим від холоду, перетворитися на кригу; згинути від холоду»: «Замерзло поле скрізь» (Є. Гребінка); «Там, де верби, тини і тополі, по ночах замерзає вода» (В. Сосюра); «Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали додолу» (Панас Мирний). А змерзнути — це відчути холод: «Змерзла ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься» (Г. Квітка-Основ’яненко); «Зима не здавалась. Вівдя задмухала на світло. — Дивіться, як парує! Хіба ви не змерзли?» (М. Хвильовий)».
Дозвольте процитувати мовознавця Олександра Пономарева:
«Обидва ці слова походять від одного кореня, проте їх не можна вживати одне замість одного.
Замерзнути означає «стати твердим від холоду, перетворитися на кригу; згинути від холоду»: «Замерзло поле скрізь» (Є. Гребінка); «Там, де верби, тини і тополі, по ночах замерзає вода» (В. Сосюра); «Галки на деревах замерзали і, як шматки льоду, падали додолу» (Панас Мирний). А змерзнути — це відчути холод: «Змерзла ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься» (Г. Квітка-Основ’яненко); «Зима не здавалась. Вівдя задмухала на світло. — Дивіться, як парує! Хіба ви не змерзли?» (М. Хвильовий)».
Закордон чи за кордон? Закордоном чи за кордоном?
Закордон — чужоземні країни. Приклад вживання: «Десять хвилин вони говорять про інститут, про знайомих, про закордон» (В. Собко).
За кордон — за межі своєї країни, до чужоземної країни. Приклад: «Князь Костянтин надумав вирядити мене за кордон як найкращого учня» (З. Тулуб).
За кордоном — у якій-небудь чужоземній державі. Приклад: «Запізнився з одповіддю через те, що живу зараз за кордоном» (М. Коцюбинський).
З-за кордону — з чужоземної держави. Приклад:«Примх, іграшок і розкошей З-за кордону не везли» (Я. Щоголів).
Як правильно писати?
* Виїхати за кордон (за кордон = за межі своєї країни);
* Перебувати за кордоном (= за межами своєї країни);
* Побувати за кордоном (= за межами своєї країни);
* Телефонувати за кордон (= за межі своєї країни);
* Мріяти про закордон (про закордон = про чужоземні країни);
* Відвідати / побачити закордон (= чужоземні країни).
Докладніше: https://ukr-mova.in.ua/blog/zakordon
Закордон — чужоземні країни. Приклад вживання: «Десять хвилин вони говорять про інститут, про знайомих, про закордон» (В. Собко).
За кордон — за межі своєї країни, до чужоземної країни. Приклад: «Князь Костянтин надумав вирядити мене за кордон як найкращого учня» (З. Тулуб).
За кордоном — у якій-небудь чужоземній державі. Приклад: «Запізнився з одповіддю через те, що живу зараз за кордоном» (М. Коцюбинський).
З-за кордону — з чужоземної держави. Приклад:«Примх, іграшок і розкошей З-за кордону не везли» (Я. Щоголів).
Як правильно писати?
* Виїхати за кордон (за кордон = за межі своєї країни);
* Перебувати за кордоном (= за межами своєї країни);
* Побувати за кордоном (= за межами своєї країни);
* Телефонувати за кордон (= за межі своєї країни);
* Мріяти про закордон (про закордон = про чужоземні країни);
* Відвідати / побачити закордон (= чужоземні країни).
Докладніше: https://ukr-mova.in.ua/blog/zakordon
Сьогодні відзначаємо важливе свято — День Соборності України. Це гарна нагода, щоб повторити, як пишемо назви свят.
1️⃣ У назвах свят із великої букви пишемо перше слово і власні назви: День учителя, Новий рік, Міжнародний день боротьби за права жінок.
2️⃣ У назвах державних свят України з великої букви пишемо всі слова: День Конституції України, День Незалежності України, День Соборності України.
💡 Крім того, дозвольте нагадати, що іменники жіночого роду на -ть після приголосного у родовому відмінку однини можуть мати закінчення -і або -и: соборності та соборности, гідності та гідности, хоробрості та хоробрости, радості та радости тощо.
https://ukr-mova.in.ua/
1️⃣ У назвах свят із великої букви пишемо перше слово і власні назви: День учителя, Новий рік, Міжнародний день боротьби за права жінок.
2️⃣ У назвах державних свят України з великої букви пишемо всі слова: День Конституції України, День Незалежності України, День Соборності України.
💡 Крім того, дозвольте нагадати, що іменники жіночого роду на -ть після приголосного у родовому відмінку однини можуть мати закінчення -і або -и: соборності та соборности, гідності та гідности, хоробрості та хоробрости, радості та радости тощо.
https://ukr-mova.in.ua/
Біле́т — картка з питаннями для тих, хто складає іспит чи залік; цінні папери.
Приклад вживання: «Був у нас усний іспит з української мови… Підійшов я до столу, взяв з купи білет і читаю» (О. Донченко).
Квито́к — документ, який засвідчує належність до організації; куплена картка, що дає право проїзду, відвідання музею тощо.
Приклад вживання: «Кур'єр… приніс нам три квитки до театру» (О. Досвітній).
https://ukr-mova.in.ua/
Приклад вживання: «Був у нас усний іспит з української мови… Підійшов я до столу, взяв з купи білет і читаю» (О. Донченко).
Квито́к — документ, який засвідчує належність до організації; куплена картка, що дає право проїзду, відвідання музею тощо.
Приклад вживання: «Кур'єр… приніс нам три квитки до театру» (О. Досвітній).
https://ukr-mova.in.ua/
Увага! Літературний наголос 😉
Слово «ви́падок» має наголос на першому складі, як слова «ви́няток», «ви́сновок», «ви́селок».
https://ukr-mova.in.ua/
Слово «ви́падок» має наголос на першому складі, як слова «ви́няток», «ви́сновок», «ви́селок».
https://ukr-mova.in.ua/
