#ukr_competition
Відтепер будемо іноді робити розіграші різних цікавинок.
Отож, першим що ми розіграємо стане цей чудовий мідний козацький перстень початку XVIII століття, знайдений неподалік від Глухова і пролежавший там ще з часів Мазепи. Перстень в гарному стані, а на його щитку зображена пташка з деревом.
Щоб прийняти участь в розіграші необхідно поставити емодзі на пост і написати в коментарях "беру участь", а також, за бажанням, можете репостнути допис в якісь чати.
Результати будуть через 3 дні, доставка по всій Україні окрім тимчасово окупованих територій. Всім вдачі.
Відтепер будемо іноді робити розіграші різних цікавинок.
Отож, першим що ми розіграємо стане цей чудовий мідний козацький перстень початку XVIII століття, знайдений неподалік від Глухова і пролежавший там ще з часів Мазепи. Перстень в гарному стані, а на його щитку зображена пташка з деревом.
Щоб прийняти участь в розіграші необхідно поставити емодзі на пост і написати в коментарях "беру участь", а також, за бажанням, можете репостнути допис в якісь чати.
Результати будуть через 3 дні, доставка по всій Україні окрім тимчасово окупованих територій. Всім вдачі.
#ukr_other
Як австрійський генштаб подарував українцям прапор нижньої Австрії. Із засіданьГоловної Руської Ради Австрійського генштабу в травні 1848р.:
"На тайной раді дня 4/16 мая 1848. <...> Читалося посланіє Шашкевича, що ся хоче рада руська в Станіславові завязати, і яка єсть руська кокарда кольори і герб. <...> Внесено, аби поробити виділи з референтами до певних справ.
На тайной раді 6/18 мая 1848. <...> Ураджено послати до Станіславова отпис з інструкцією скорося напечатає і сказати, що знамя землі руської тутейшої єсть лев, а цвіти руські жовтий і синій";
Детальніше на сайті
Як австрійський генштаб подарував українцям прапор нижньої Австрії. Із засідань
"На тайной раді дня 4/16 мая 1848. <...> Читалося посланіє Шашкевича, що ся хоче рада руська в Станіславові завязати, і яка єсть руська кокарда кольори і герб. <...> Внесено, аби поробити виділи з референтами до певних справ.
На тайной раді 6/18 мая 1848. <...> Ураджено послати до Станіславова отпис з інструкцією скорося напечатає і сказати, що знамя землі руської тутейшої єсть лев, а цвіти руські жовтий і синій";
Детальніше на сайті
Мала Русь
#ukr_ukraine_16_18 #ukr_cossacks Промова гетьмана Богдана Хмельницького до реєстрових козаків перед битвою під Жовтими Водами, 1648 рік. В тексті Хмельницький говорить про «єдину мати Україну», за яку власне і мотивує воювати козаків, а також згадує про…
#ukr_ukraine_16_18
Універсал Богдана Хмельницького до Війська Запорізького, 1648р.
"Народ благочестивий Український, військо Українське, Польща та Україна".
Детальніше на сайті
Універсал Богдана Хмельницького до Війська Запорізького, 1648р.
"Народ благочестивий Український, військо Українське, Польща та Україна".
Детальніше на сайті
#ukr_conscious
Самочинна українізація частин РІА, 1917р.
• "60 піша дивізія з північного фронту оголосила себе українською, <...> Дивізія рішуче вимагає від російської влади, щоб її відправили на Україну і коли її до 10 грудня не відправлять, то вона сама порушить на Україну.
• 3-й окремий важкий дівізіон оголосив себе українським.
• 32 корпус, з огляду на те, що там більше українців, оголосив себе окремим українським корпусом і висловився за піддержку Центральної Ради і Українського Уряду.
• 102 гарматна бригада оголосила себе українською і прохає включити її в склад 34 українського корпусу.
• Від 7 Скріборського і 5 Кавалерійського корпусів одержані відомости Українським Військовим Генеральним Штабом, що вони не будуть виконувати наказів большевицький революційних комітетів а виключно накази Центральної Української Ради.
• 34-й корпус уже призначено 1-м українським корпусом";
Детальніше на сайті
Самочинна українізація частин РІА, 1917р.
• "60 піша дивізія з північного фронту оголосила себе українською, <...> Дивізія рішуче вимагає від російської влади, щоб її відправили на Україну і коли її до 10 грудня не відправлять, то вона сама порушить на Україну.
• 3-й окремий важкий дівізіон оголосив себе українським.
• 32 корпус, з огляду на те, що там більше українців, оголосив себе окремим українським корпусом і висловився за піддержку Центральної Ради і Українського Уряду.
• 102 гарматна бригада оголосила себе українською і прохає включити її в склад 34 українського корпусу.
• Від 7 Скріборського і 5 Кавалерійського корпусів одержані відомости Українським Військовим Генеральним Штабом, що вони не будуть виконувати наказів большевицький революційних комітетів а виключно накази Центральної Української Ради.
• 34-й корпус уже призначено 1-м українським корпусом";
Детальніше на сайті
#ukr_other
«Слава Україні» — привітався гетьман Фрол Гераш в романі «Гетьман» (1877) французького літератора Поля Деруледа.
Детальніше на сайті
«Слава Україні» — привітався гетьман Фрол Гераш в романі «Гетьман» (1877) французького літератора Поля Деруледа.
Детальніше на сайті
#ukr_other
Руська мати нас родила,
Руська мати нас повила,
Руська мати нас любила;
Чому ж мова єй немила?
Чом ся нев встидати маєм?
Чом чужую полюбляєм?
(с) Маркіян Шашкевич, 1835 рік.
Руська мати нас родила,
Руська мати нас повила,
Руська мати нас любила;
Чому ж мова єй немила?
Чом ся нев встидати маєм?
Чом чужую полюбляєм?
(с) Маркіян Шашкевич, 1835 рік.
Мала Русь
#ukr_conscious Селяни Мелітопольського повіту підтримують Петлюру, 1918р. "29 декабря. Украина. Таврическая губ., Мелитополь. По сообщению белогвардейских информаторов настроение в городе перед приходом сводно-гвардейского полка было паническое — ожидали…
#ukr_conscious
Населення України підтримує петлюрівців та ненавидить більшовиків, 1919р.
Зі спогадів генерал-хорунжого генштабу Директорії Миколи Капустянського (1879-1969) про події наприкінці 1919 року:
"ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК, <...> 3. Зміна настроїв населення України на користь української національної справи, що викликана була впертою боротьбою нашої армії та жорстокою політикою червоного окупанта";
Детальніше на сайті
Населення України підтримує петлюрівців та ненавидить більшовиків, 1919р.
Зі спогадів генерал-хорунжого генштабу Директорії Миколи Капустянського (1879-1969) про події наприкінці 1919 року:
"ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК, <...> 3. Зміна настроїв населення України на користь української національної справи, що викликана була впертою боротьбою нашої армії та жорстокою політикою червоного окупанта";
Детальніше на сайті
#ukr_language
Перелік слов'янських мов, 1704 рік
Московський письменник, друкар та перекладач Федір Полікарпович Полікарпов-Орлов (1670 — 1731) в своїй книзі «Лексикон треязычный» (1704) перелічує відомі йому слов'янські мови, куди входить польська, чеська, сербська, болгарська, литовська [білоруська], малоросійська [українська] та інші мови які походять від «славенської».
Детальніше на сайті
Перелік слов'янських мов, 1704 рік
Московський письменник, друкар та перекладач Федір Полікарпович Полікарпов-Орлов (1670 — 1731) в своїй книзі «Лексикон треязычный» (1704) перелічує відомі йому слов'янські мови, куди входить польська, чеська, сербська, болгарська, литовська [білоруська], малоросійська [українська] та інші мови які походять від «славенської».
Детальніше на сайті
#ukr_other
Як більшовики розстрілювали за українську мову, 1918р [Ч. 1]
Радянський історик та економіст Микола Павлович Полетика (1896 — 1988) згадує взяття Києва більшовиками в січні 1918р так:
"Здесь, по данным Российского Красного Креста, погибло более 2000 офицеров и военных врачей, прошедших регистрацию Рады. <...> Такой красной карточки [посвідчення громадянина УНР, яке за спогадами І. Козуба мали отримати всі кияни] так же было достаточно для того, чтобы отправить украинского гражданина на тот свет, как врага Советской России. Во время трехнедельной "пятаковщины" большевики запретили украинские газеты и конфисковали украинские типографии, закрыли украинские книжные магазины и украинские школы. Портреты Шевченко срывали со стен и топтали ногами. Говорить на улицах на украинском языке стало опасно. Киевские газеты печатали списки расстрелянных украинских социалистических деятелей";
Саме так будувалася "дружба народів" і радянська "Україна".
Детальніше на сайті
Як більшовики розстрілювали за українську мову, 1918р [Ч. 1]
Радянський історик та економіст Микола Павлович Полетика (1896 — 1988) згадує взяття Києва більшовиками в січні 1918р так:
"Здесь, по данным Российского Красного Креста, погибло более 2000 офицеров и военных врачей, прошедших регистрацию Рады. <...> Такой красной карточки [посвідчення громадянина УНР, яке за спогадами І. Козуба мали отримати всі кияни] так же было достаточно для того, чтобы отправить украинского гражданина на тот свет, как врага Советской России. Во время трехнедельной "пятаковщины" большевики запретили украинские газеты и конфисковали украинские типографии, закрыли украинские книжные магазины и украинские школы. Портреты Шевченко срывали со стен и топтали ногами. Говорить на улицах на украинском языке стало опасно. Киевские газеты печатали списки расстрелянных украинских социалистических деятелей";
Саме так будувалася "дружба народів" і радянська "Україна".
Детальніше на сайті
#ukr_other
Як більшовики розстрілювали за українську мову, 1918р [Ч. 2]
Голова Народного секретаріату УНРС, а згодом і нарком внутрішніх справ УРСР Микола Скрипник (1872 — 1933) так доповідав Москві про становище в захопленому більшовиками Києві наприкінці січня 1918р:
"Мне известно, что войска Ремнева, благодаря слабой дисциплине вышли из повиновения, устраивали грабежи, расстрелы, были случаи расстрелов товарищей левых социалистов-революционеров, а также и большевиков — в особенности расстреливали всех тех, у кого находили удостоверения, написанные на украинском языке, так что складывалось впечатление у населения, что ремневцы борются вообще с украинцами. Меня самого какой-то отряд задержал и хотел, было, расстрелять потому, что я показал им удостоверение на украинском языке, но меня спасло то обстоятельство, что при мне было удостоверение от центрального совета заводских комитетов Петрограда и ещё потому, что один из солдат знал меня лично.." [Продовження на скріншотах]
Детальніше на сайті
Як більшовики розстрілювали за українську мову, 1918р [Ч. 2]
Голова Народного секретаріату УНРС, а згодом і нарком внутрішніх справ УРСР Микола Скрипник (1872 — 1933) так доповідав Москві про становище в захопленому більшовиками Києві наприкінці січня 1918р:
"Мне известно, что войска Ремнева, благодаря слабой дисциплине вышли из повиновения, устраивали грабежи, расстрелы, были случаи расстрелов товарищей левых социалистов-революционеров, а также и большевиков — в особенности расстреливали всех тех, у кого находили удостоверения, написанные на украинском языке, так что складывалось впечатление у населения, что ремневцы борются вообще с украинцами. Меня самого какой-то отряд задержал и хотел, было, расстрелять потому, что я показал им удостоверение на украинском языке, но меня спасло то обстоятельство, что при мне было удостоверение от центрального совета заводских комитетов Петрограда и ещё потому, что один из солдат знал меня лично.." [Продовження на скріншотах]
Детальніше на сайті
#ukr_other
#ukr_russification
Як більшовики розстрілювали за українську мову, 1918р [Ч. 3]
Радянський державний діяч, член ЦК КП(б)У (1918-1920) та один з виконавців голодомору Володимир Затонський (1888 — 1938) так згадував стан захопленого більшовиками Києва в січні 1918:
"Муравйов і його солдати відносилися до Києва як до завойованого краю. В Києві творився жах. Знаходили у людей свідоцтва написані українською мовою і розстрілювали їх. <...> Я приїхав до Києва саме тоді, коли його було взято. Страшне, кошмарне видовище. Можливо, ба навіть напевно, постраждали неповинні — у такому ділі всякого буває. Так, розстріляно українських есерів, по суті гарних хлопців, які тільки-тільки врятувалися від розстрілу, що його підписав Грушевський. Вони повтікали з-під арешту під час бомбардування, та коли наше військо увійшло до міста, у них були квитки членів Центральної Ради і, не зважаючи на їхні докази, їх порозстрілювано на місці. Я сам мало не загинув..";
Детальніше на сайті
#ukr_russification
Як більшовики розстрілювали за українську мову, 1918р [Ч. 3]
Радянський державний діяч, член ЦК КП(б)У (1918-1920) та один з виконавців голодомору Володимир Затонський (1888 — 1938) так згадував стан захопленого більшовиками Києва в січні 1918:
"Муравйов і його солдати відносилися до Києва як до завойованого краю. В Києві творився жах. Знаходили у людей свідоцтва написані українською мовою і розстрілювали їх. <...> Я приїхав до Києва саме тоді, коли його було взято. Страшне, кошмарне видовище. Можливо, ба навіть напевно, постраждали неповинні — у такому ділі всякого буває. Так, розстріляно українських есерів, по суті гарних хлопців, які тільки-тільки врятувалися від розстрілу, що його підписав Грушевський. Вони повтікали з-під арешту під час бомбардування, та коли наше військо увійшло до міста, у них були квитки членів Центральної Ради і, не зважаючи на їхні докази, їх порозстрілювано на місці. Я сам мало не загинув..";
Детальніше на сайті
Мала Русь
#ukr_language #ukr_rus_mus Русинська та московитська мови, 1671 рік. Детальніше на сайті
#ukr_language
#ukr_rus_mus
Русинська та московитська мови, 1584р.
"Карніольська [словенська] література була адаптована до аналогії з Латинською мовою, з якої можна легко прийти до висновку, що Московитська, Русинська, Польська, Богемська та Лужицька мови мають зв'язок з Далматською і Хорватською. Всі вони випереджуються двічі, містять трохи кирилиці і глаголиці, а також Русинську та Московитську орфографію";
Детальніше на сайті
#ukr_rus_mus
Русинська та московитська мови, 1584р.
"Карніольська [словенська] література була адаптована до аналогії з Латинською мовою, з якої можна легко прийти до висновку, що Московитська, Русинська, Польська, Богемська та Лужицька мови мають зв'язок з Далматською і Хорватською. Всі вони випереджуються двічі, містять трохи кирилиці і глаголиці, а також Русинську та Московитську орфографію";
Детальніше на сайті
Мала Русь
#ukr_conscious Населення України підтримує петлюрівців та ненавидить більшовиків, 1919р. Зі спогадів генерал-хорунжого генштабу Директорії Миколи Капустянського (1879-1969) про події наприкінці 1919 року: "ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК, <...> 3. Зміна настроїв населення…
#ukr_conscious
Не Ленін, не цар, не Денікін, — Петлюра
Генерал-хорунжий генштабу УНР Микола Капустянський (1879 — 1969) так згадував про постать Симона Петлюри:
"Симон Васильович це найбільш популярна людина на Україні. Військо любило його і вірило; також вірили йому всі в більшості соціялістичні партії. Большевики дуже рахувалися з Отаманом Петлюрою і не жалували коштів для агітації проти нього і тим спричинялося до ще більшої його популярности серед населення України";
Детальніше на сайті
Не Ленін, не цар, не Денікін, — Петлюра
Генерал-хорунжий генштабу УНР Микола Капустянський (1879 — 1969) так згадував про постать Симона Петлюри:
"Симон Васильович це найбільш популярна людина на Україні. Військо любило його і вірило; також вірили йому всі в більшості соціялістичні партії. Большевики дуже рахувалися з Отаманом Петлюрою і не жалували коштів для агітації проти нього і тим спричинялося до ще більшої його популярности серед населення України";
Детальніше на сайті
#ukr_russification
Русифікація від Катерини II, 1764р
Власноручна настанова російської імператриці Катерини II Вяземському князю при вступі ним на посаду генерал-прокурора у лютому 1764р:
"Малая Россия, Лифляндия и Финляндия суть провинции, которые правятся конфирмованными им привилегиями, нарушить оные отрешением всех вдруг весьма непристойно б было, однакож и называть их чужестранными и обходится с ними на таком же основании есть больше, нежели ошибка, а можно назвать с достоверностью глупостью. Сии провинции, также и Смоленскую, надлежит легчайшими способами привести к тому, чтоб они обрусели и перестали бы глядеть как волки к лесу. К тому приступ весьма лёгкий, естьли разумные люди избраны будут начальниками в тех провинция. Когда же в Малороссии гетмана не будет, то должно стараться, чтоб век и имя гетманов исчезло, не токмо б персона какая была произведена в оное достоинство";
Детальніше на сайті
Русифікація від Катерини II, 1764р
Власноручна настанова російської імператриці Катерини II Вяземському князю при вступі ним на посаду генерал-прокурора у лютому 1764р:
"Малая Россия, Лифляндия и Финляндия суть провинции, которые правятся конфирмованными им привилегиями, нарушить оные отрешением всех вдруг весьма непристойно б было, однакож и называть их чужестранными и обходится с ними на таком же основании есть больше, нежели ошибка, а можно назвать с достоверностью глупостью. Сии провинции, также и Смоленскую, надлежит легчайшими способами привести к тому, чтоб они обрусели и перестали бы глядеть как волки к лесу. К тому приступ весьма лёгкий, естьли разумные люди избраны будут начальниками в тех провинция. Когда же в Малороссии гетмана не будет, то должно стараться, чтоб век и имя гетманов исчезло, не токмо б персона какая была произведена в оное достоинство";
Детальніше на сайті
#ukr_other
Зображеннялицарства козацтва "диких укротюрків" роботи Тимофія Калинського (бл. 1740-1808):
1. Козак-підпомічник
2. Полковник козацький
3. Писар
4. Сотник козацький
5. Реєстровий козак
6. Значковий козак
7. Козак-переможець
8. Козаки розважаються
Зображення
1. Козак-підпомічник
2. Полковник козацький
3. Писар
4. Сотник козацький
5. Реєстровий козак
6. Значковий козак
7. Козак-переможець
8. Козаки розважаються