А, забулася написати, яка в мене сьогодні подстава була

Я зовсім забула, що в Дніпрі на вокзалі перевірка як в аеропорту

І от я вдягаю свій жостко слейй образ (більше з міркувань того що джинси в прібамбасами важкі в сумку)

А мені «все металеве на стіл, сумки на стрічку»

І от на стіл, крім класичних телефон-ключі-монетки, ідуть
Турнікет
Карабін
Брєлок до карабіна
Ланцюг 1
Ланцюг 2
Набір ланцюгів

І це все відбуваєцця в черзі. І назад оці прібамбаси треба ж повісити. І на потяг не запізницця

Мені сумно, бо я не можу читати
Я не можу читати бо мене курво захитує
Рррррр
Від потягу я такої подстави не очікувала

Треба було просто піздануть
(С) Надійка

Неочевидні рими до мого імені: повія, терапія

#очимаНадійки

Руки з дупи

Печиво зі смаком бдсм

Мене ніби пиздили. По відчуттях ніби по всьому тілу синці, але синців не видно (це норм, шкіра товста)
Але мене ніхто не пиздив і я ніде не падала. Падло

Запоріжжя, перекличка

Хто обісрав вагон

Та я вже поняла що брати місце біля туалету було помилкою, ще й у хвомті потяга

Булочкі моі, тримайтесь будь ласка, всіх обійняла

тепер я розумію чому надійка матюкалася під час водіння в дніпрі. в дніпрі в порівнянні з запоріжжям абсолютно кончені водії

Потішила себе любіму

Бідний Русік

Вчора написала вірш, в якому гралася з неологізмами, один із найкращих в моєму поетичному шляху

Too personal to post, мейбі пізніше

Я на заході України, тут тихо і спокійно, наскільки це можливо
Але варто комусь грюкнути дверима і я вже рахую від 5 до 1