Вони достатньо довго знищували моє життя, щоб я знищила цю контору

Подробиці згодом

Або треба зробити як цей гандон, як ті два гандони, як ті три гандони
СУКА, може і мені так зробить
(С) Надійка

-Бо це не пройоб людини, ото воно мовчить
-Я не людина, я всього лише водійка

Планую свої дні і це виглядає приблизно так:

Робота
Заїхати до мами
Протест
Прийти на день народження

Наче жосткі історичні події, в яких я беру безпосередню участь це просто блять рутина

Яка ж спокуса мамі це скинути

Гаразд, от вам і подообиці

Я була жертвою фінансових схем протягом 5 років. Залучена неповнолітньою і не прям щоб добровільно. Мої батьки про це знають і стоять на стороні тих тіпів, а я відчуваю постійний тиск що я щось комусь вічно винна
Сьогодні я зустріла того тіпа, він мʼяко нагадав, що я маю віддати суму, яка в мене була, але це всі мої гроші. Дівчатка побачили, що я стікаю по стінці

Мене пообнімали, заспокоїли, і ми домовились покласти цьому край, залучивши СБУ. Бо я така не перша і не остання, але за рахунок того, що мої батьки теж там залучені, я не могла розраховувати на їх розуміння, плюс статус нескоримої гори яка сама все може мене колись вбʼє

Я вагалась, бо мені з тим тіпом ще працювати. Але блять, якщо сфера професійного спорту вбивала мене 9 років, і ще 3 отруювала моє життя, то я маю повне право рознести клуб к хуям собачім

Зараз моя годинка перед сном розривається на те, щоб почитати і нарешті добити ту Книгу Еміля або почати писати книгу про те, що мені болить

Так. Саме так.

The fuck. Тривоги нема й не було - шо хуяре так, що я прокидаюсь?

(Може й добре, що прокинулась, бо сни мої мені не подобались) АЛЕ СУКА

Магія ранку хулі

У мене чомусь зараз вайби Ворохти, хоча кавуську на балконі я пʼю часто. Може, холодно. Може, тихо. Ну як тихо. Я чую машини, ворон і вібрацію відлунь з району. Може, моральний стан схожий - покоцана, але на шляху до внутрішньої гармонії. Або смак кави. Дуже схожий

Книга Еміля

Дуже елегантно ґвалтується мозок, бо моя уява одночасно наче й могла осягнути все, що відбувалося, але в якийсь момент проскакувала думка, що курить пан Павлюк

Ближче до кінця я зрозуміла, наскільки грамотно і художньо описана депресія і як без романтизації показати всю біду

Відпусти свою провину. Мрій, борись, сподівайся. Еміль - хлопчик, що зарано подорослішав і рятував мати якраз-таки від депресії. Аврора і злочини на ґрунті ненависті. І як при тому залишатися світлою особистістю. Бʼюле і віра в свій талант. Піду ще читати про часовивернутого равлика

Але ж як важко мені ця книга йшла! Дуже цікаво і багато, що залишається на подумати, але читається важко

Коротше, хто хотіли - пишіть, дам почитати