І як тут орієнтуватися
Хочу плакати

Опаааа

🐶 Гав-гав

Любиш песиків, сумуєш без БУРчиків і шукаєш, чим зайнятися? Ми прискакали із БУРчиком у притулку для тварин ✨

Майструй будки, знаходь друзів і чухай лагідні мордочки досхочу!

📍 9 травня
⏱️ 10.00

Місце та інші деталі буде повідомлено зареєстрованим учасникам.

💛 Не прогав-гав

Можна вічно дивитись на вогонь, на воду і як Надійка водить
(С) Настуся

Дарю почесно, тримай
(С) Надійка

Ну не думала я шо моя залупа так розквітне
(С) Надійка

Їй стало трошки краще
Але ненадовго
Зараз вона знов хоче пьозднуцця головою об бетон

В АТБ і за травою

(С) Рома

Я просто рада, що цей день скінчився

Мені обіжацця на це чи сприймати як мотівашку?

Мені не подобається, що зараз несеться. Мені дуже не подобається…

Eнівей, чекаю всіх на Доброзвичайній зустрічі в неділю о 18 на фестах

Я працюю заради чебуреків з генделика і капучіни

Тооож, можливо мені таки стане сил написати фул сторі, чого мене так плющить останній тиждень

Жила собі Надійка. Працювала, працювала, волонтерила, жила соціальне життя і все в неї було гуд, крім морального стану. Трудоголізм діло таке

***

І от в один із днів Надійка іде пити каву з Вінко, традиційно раночком, і бачить, що чувак сидить не сам, а з двома іншими чуваками. Карл і Фелікс. Ну добренько, hello-hello. Розказала хто я, шо роблю і яка я крута, побігла на роботу. Але лишився якийсь осадочок, щось мені в цих чуваках муляє.

Вечір. Я виснажена і ледве стою, але треба забрати в Русіка пальто мого баті. Русік тусується з іноземцями. Мене обіцяють підвезти. Радію, бо з сумками в моєму стані шляцця - ну таке. Всі разом мене підвозити? Ну гаразд I guess, може у вас є плани після… плани після - потусити в мене? Ну гаразд I guess, піцку замовимо, але ночувати ніхто не лишається, я занадто виснажена

Вінко збирається за піццею. «Хтось хоче зі мною?» - «Я хочу!»
Сука, Русік, ні!… я хочу з ними піти, бо з іноземцями мені некомфортно, але і хату без нагляду лишати не ризикую. Сідаю, трошечки втикаю. Або не трошечки. Треба було відвести Русіка «в сторонку». Ну ладно, мать вашу йоб, встигніть будь ласочка покинути приміщення до комендантської. Що цей Фелікс так пялиться на мене? Мимольотом зачіпаю в розмові, що я лесбійка. Не перестає. Мимольотом ще раз кажу, що в мене є дівчина. «Було в мене колись із двома лесбійками… ммм…» - хочу блювати. Я надто виснажена, щоб ставити його на місце, тому просто кажу, що чоловіки мене не приваблюють взагалі. Піцца закінчується? Я допоможу їй закінчитися, чуваки, вам уже час, до побачення…

***

Новий день, вічно втомлена і перманентно виснажена Надійка крашаутнулась. Постійно десь потрібна, купа планів і всім від тебе щось надо. Хотілося втекти.
Далі були кава, прогулятися, бар. Пить не можна, адже в ході крашаута зі мною стався запис на татуху. З бару я також пішла разом із дівчатами, бо і втома давалася взнаки, і дівчат додому на батіній машині підвозила. Вночі Вінко напився і почав чудити. Гаразд, не вперше і не востаннє, я це все бачу вже на ранок, коли підвозила Антона і того ж Фелікса. На моє цілком стандартне питання «що було вчора, коли я пішла?» - іноземець почав виситувати мене за те, що ми не попрощались із Вінко, не сплатили рахунок, не компанія, а хуй зна шо. Антона не було, тому він вахуї, бо досвід пʼянок має, як і досвід розділення рахунку. Гаразд, хлопці, я просто лишу вас тут і поїду бити ребра…

***

Неділя, ми дуже рандомно зібралися в Дніпро. Я позиціоную себе як зайобана жінка, яка не хоче бути відповідальною ні за що і тут чисто заради вайбу. Не вийшло. Думай логістику, Надійко, бери відповідальність. Ще один крашаут.

А далі притулок. Їдемо двома машинами, заблукали. Я тримаюсь, щоб не плакать, але ситуація зіграла «на добівочку». Реву в машині. Вдих-видих, зібраться. Піду почухаю песиків і, може, мені стане краще. Погода мерзенна. Стано не набагато краще. Їду додому, Шевчік, в машину. Інші в бар

Наступного дня мені Тася розповідала, як огидно Фелікс клеївся до офіціанток. І як їй багато разів хотілося повторити «my husband»

Огидні й сальні залицяння до Аліси, які помітив навіть Вінко. Дівчинка молодчинка, кордони розставила, але пику набить хочеться

***

Понеділок. Я трошки відійшла, в планах зʼїздити на виставу. Мене нічого не зупиняє і світ театру показує мені дива людської уяви

***

Вівторок. Я повертаюсь до Запоріжжя, маю трошки часу на каву, домовляюсь із Вінко, що попросив мене приглянути за машиною, щоб показав мені що там як працює, деталі нюанси. Зʼявляється він разом із Феліксом, який, коли чує, що Вінко планує передати мені машину в тимчасове користування, каже «ой, взагалі-то мені потрібна машина» - Вінко похуй, йому аби вона не залишалась без нагляду, а моя робота не дозволила провести його на вокзал, тому машина опинилась у лапах Фелікса. Ну, думаю, мать твою йоб, заберу пізніше, коли треба буде допомогти Тасі з переїздом

***

Я мʼялась доволі довго перед тим як попросити машину, бо ну некомфортний тіпок

давай зустрінемось, я заберу машину

Який твій план?
Перш за все, помогти Тасі переїхати
Вам треба допомога?
Ні!
Прийдеш до мене?
Прийду в Казу

Сама ж кликаю всіх своїх кєнтів у Казу, бо сама мати з ним справу єбала. Друзі в мене чудові, тому скоро нас стає вісім, чи то девʼять. Загальним тиском він віддає мені ключ. Діблікат, той що без конпок. В моменті не звертаю увагу, тільки потім іду і думаю «ну сука». Відводить мене «в сторонку» і далі такий діалог:

ти ж в курсі, що це машина для гуманітарних цілей? Не для приватних. А переїзд це схоже на приватну ціль
Вінко довірив мені машину і сказав брати її, якщо потрібно

Рівент агресії в мені піднявся. І ще більше він піднявся, коли я зрозуміла, що машина порожня

***

Їдемо до Тасі. Я заправляю машину. Робимо ремонтік, наскільки то можливо, повертаємось

у вас вийшло все зробити?
*ігнорую
мені треба машина

Ах ти ж сука. Машина йому треба. Заправлена. Ігнорую Фелікса і пишу Вінко.

В сенсі він дав порожню машину? Я її заправив перед відʼїздом. Не давай машину. І було б дуже добре, якби він покинув мою квартиру до мого повернення

Отримавши валідацію свого плану, я продовжила кататись на машині ігноруючи німецьку істєрічку. І через тиждень мій рівень агресії зріс в пази, коли я усвідомила, що машина доволі економна. Я багато їздила, не парилась за пальне взагалі і в мене менше повного баку вистачило на тиждень активного користування. Тобто висновок напрошується, що ця гнида просто злила бензин, щоб 20річна волонтерка не отримала ніхуя

***

Отож час іде, тіп написує мені написує. Я відреагувала тільки тоді, коли він написав, що хоче уїхати. І тут небеса мені послали Тасю, яка погодилась замість мене забрати в нього ключа

І далі стає цікаво, бо мені починають прилітати погрози. Перекладено дослівно:

Я тобі поясню. Люди платять за машину. Вони хочуть, щоб вона використовувалась у для допомоги армії або медикам. Якщо ти не прозвітуєш, куди пішла машина, я розкажу про це донору та місцевій владі. Машину знайдуть за номерами. Ти мене зрозуміла?

Я прихуїла авжеж із такої заявочки. Чуваче, шо ти за хуй з гори щоб тобі звітувати? Для Вінко, Ярослава чи самого донора я прозвітую сама, бо вони мають причетність

Після того, як я дала понять, що його блєф не вдасться, бо я не остання людина в місті, він щось знітився, запрошував у Францію і казав яким покинутим почувається

В цей час Тася забирала в нього ключ і слухала від мене по переписці весь цей цирк. Вінко дуже просив, щоб Тася забрала обидва комплекти ключів і Фелікса це дуже засмутило

Він просив показати, де то сказано і де то написано (а це переслане повідомлення, одразу після «бля яке ж гандоніщє») і з виглядом всесвітнього суму знімає з шиї мотузку, на якій висить ключ і простягає Тасі

***

Наступного дня ми святкуємо що з наших плечей впало оце гандоніщє, ідемо перевіряти хату Вінко, раптом там насрано

Насрано не було, на тому дякую, але світло увімкнене, а на столі лежить оригінал ключів від машини, розбовтаний і розйобаний настільки, що я побоялася ним користуваться

Історія закінчена… правда ж?

Зайобана Надійка допомагає Тасі зібрати речі (точніше, виснажена лежить плашмя і «складає компанію»). Отримує повідомлення від Вінко, що Ярослав хоче забрати машину. Окей, не питання, прокомунікуй зі мною та й забери. Вона мені конєшно була кров із носу як треба на вихідних, але тут без питань віддам

І от дзвінок від Ярослава:
Надійко, мені треба машина терміново
Добре, пригоню

*проходить 10 хвилин. Я не перебільшую. Дзвінок

Надійко, ну шо там?
Слухай, ну я ж не можу кинути все і побігти відганяти машину
Бляяя

Після цього мене розʼєбало остаточно. Дуже прикро, що люди, з якими я співпрацюю, мають нуль поваги до мене і мого часу. І так, нагадую. Мені 20 год. Двадцять. Це не так і багато. Тому будь ласка, прошу не дивуватися, якщо в якийсь момент я зникну і обірву контакти

***

А да, і до всього цього додамо отого тіпа, що вимагав із мене гроші, покриваючись моїми батьками, які поручились, що я буду віддана спорту назавжди

***

Як висновок можу сказати одне: відʼєбіться від Надійки. Мені 20 рочків. Все, що я хочу це пити каву, гуляти, читати книжки.