Сука ненавиджу кічкас, чому блять я маю тут бути

І як тут орієнтуватися
Хочу плакати

Опаааа

🐶 Гав-гав

Любиш песиків, сумуєш без БУРчиків і шукаєш, чим зайнятися? Ми прискакали із БУРчиком у притулку для тварин ✨

Майструй будки, знаходь друзів і чухай лагідні мордочки досхочу!

📍 9 травня
⏱️ 10.00

Місце та інші деталі буде повідомлено зареєстрованим учасникам.

💛 Не прогав-гав

Можна вічно дивитись на вогонь, на воду і як Надійка водить
(С) Настуся

Дарю почесно, тримай
(С) Надійка

Ну не думала я шо моя залупа так розквітне
(С) Надійка

Їй стало трошки краще
Але ненадовго
Зараз вона знов хоче пьозднуцця головою об бетон

В АТБ і за травою

(С) Рома

Я просто рада, що цей день скінчився

Мені обіжацця на це чи сприймати як мотівашку?

Мені не подобається, що зараз несеться. Мені дуже не подобається…

Eнівей, чекаю всіх на Доброзвичайній зустрічі в неділю о 18 на фестах

Я працюю заради чебуреків з генделика і капучіни

Тооож, можливо мені таки стане сил написати фул сторі, чого мене так плющить останній тиждень

Жила собі Надійка. Працювала, працювала, волонтерила, жила соціальне життя і все в неї було гуд, крім морального стану. Трудоголізм діло таке

***

І от в один із днів Надійка іде пити каву з Вінко, традиційно раночком, і бачить, що чувак сидить не сам, а з двома іншими чуваками. Карл і Фелікс. Ну добренько, hello-hello. Розказала хто я, шо роблю і яка я крута, побігла на роботу. Але лишився якийсь осадочок, щось мені в цих чуваках муляє.

Вечір. Я виснажена і ледве стою, але треба забрати в Русіка пальто мого баті. Русік тусується з іноземцями. Мене обіцяють підвезти. Радію, бо з сумками в моєму стані шляцця - ну таке. Всі разом мене підвозити? Ну гаразд I guess, може у вас є плани після… плани після - потусити в мене? Ну гаразд I guess, піцку замовимо, але ночувати ніхто не лишається, я занадто виснажена

Вінко збирається за піццею. «Хтось хоче зі мною?» - «Я хочу!»
Сука, Русік, ні!… я хочу з ними піти, бо з іноземцями мені некомфортно, але і хату без нагляду лишати не ризикую. Сідаю, трошечки втикаю. Або не трошечки. Треба було відвести Русіка «в сторонку». Ну ладно, мать вашу йоб, встигніть будь ласочка покинути приміщення до комендантської. Що цей Фелікс так пялиться на мене? Мимольотом зачіпаю в розмові, що я лесбійка. Не перестає. Мимольотом ще раз кажу, що в мене є дівчина. «Було в мене колись із двома лесбійками… ммм…» - хочу блювати. Я надто виснажена, щоб ставити його на місце, тому просто кажу, що чоловіки мене не приваблюють взагалі. Піцца закінчується? Я допоможу їй закінчитися, чуваки, вам уже час, до побачення…

***

Новий день, вічно втомлена і перманентно виснажена Надійка крашаутнулась. Постійно десь потрібна, купа планів і всім від тебе щось надо. Хотілося втекти.
Далі були кава, прогулятися, бар. Пить не можна, адже в ході крашаута зі мною стався запис на татуху. З бару я також пішла разом із дівчатами, бо і втома давалася взнаки, і дівчат додому на батіній машині підвозила. Вночі Вінко напився і почав чудити. Гаразд, не вперше і не востаннє, я це все бачу вже на ранок, коли підвозила Антона і того ж Фелікса. На моє цілком стандартне питання «що було вчора, коли я пішла?» - іноземець почав виситувати мене за те, що ми не попрощались із Вінко, не сплатили рахунок, не компанія, а хуй зна шо. Антона не було, тому він вахуї, бо досвід пʼянок має, як і досвід розділення рахунку. Гаразд, хлопці, я просто лишу вас тут і поїду бити ребра…

***

Неділя, ми дуже рандомно зібралися в Дніпро. Я позиціоную себе як зайобана жінка, яка не хоче бути відповідальною ні за що і тут чисто заради вайбу. Не вийшло. Думай логістику, Надійко, бери відповідальність. Ще один крашаут.

А далі притулок. Їдемо двома машинами, заблукали. Я тримаюсь, щоб не плакать, але ситуація зіграла «на добівочку». Реву в машині. Вдих-видих, зібраться. Піду почухаю песиків і, може, мені стане краще. Погода мерзенна. Стано не набагато краще. Їду додому, Шевчік, в машину. Інші в бар

Наступного дня мені Тася розповідала, як огидно Фелікс клеївся до офіціанток. І як їй багато разів хотілося повторити «my husband»

Огидні й сальні залицяння до Аліси, які помітив навіть Вінко. Дівчинка молодчинка, кордони розставила, але пику набить хочеться

***

Понеділок. Я трошки відійшла, в планах зʼїздити на виставу. Мене нічого не зупиняє і світ театру показує мені дива людської уяви

***

Вівторок. Я повертаюсь до Запоріжжя, маю трошки часу на каву, домовляюсь із Вінко, що попросив мене приглянути за машиною, щоб показав мені що там як працює, деталі нюанси. Зʼявляється він разом із Феліксом, який, коли чує, що Вінко планує передати мені машину в тимчасове користування, каже «ой, взагалі-то мені потрібна машина» - Вінко похуй, йому аби вона не залишалась без нагляду, а моя робота не дозволила провести його на вокзал, тому машина опинилась у лапах Фелікса. Ну, думаю, мать твою йоб, заберу пізніше, коли треба буде допомогти Тасі з переїздом

***

Я мʼялась доволі довго перед тим як попросити машину, бо ну некомфортний тіпок

давай зустрінемось, я заберу машину