No, Bobo, don’t touch me, I’m working… suka blyat idi nahui
(C) Niko

Можна ми не будемо робити презентацію перед солідними дядямі і тьотямі

У мене балить голова, я нанюхалась фарби і хочу спати

Думаю, я тута достатньо для постику про культурний шок

1 ставлення до часу. Я вважала себе людиною тайм менеджменту, пунктуальною до нудоти. Я відучувала себе від того, щоб приходити раніше, бо в нас закладають час на всіх запіздунів. Тут 1 хвилина - всьо, запізнення. Стид-пазор (і при всьому цьому румуни умудряються прокидатись за 10 хвилин до виходу і бути вчасно)

2 тут немає такої культури кавʼярень. Буквально одна кафешка на все містечко і бар. Посидіти попити кохве будь ласка вдома. Їжа в судочках, мікрохвильовки є скрізь

3 водіння з раннього віку. Буквально всі фіни, яких ми бачили, водять машину, рочків у 18-20. Усі.

4 відкритість до іноземців. Я могла відчувати в інших країнах оце от «понаїхали» - тут нє. Люди на вулиці посміхаються, ми з дівчатами вдемо і співаємо українські пісні

5 всі питають на кого ти вчишся або яка в тебе освіта. Типу в нас це не прям шоб табу, але якось ми більш природньо про це питаємо, а тут прям перша тема для розмови

Якось так

Мені той riptide скоро буде снитися

Але мені подобається погрес

Я: зіграла куплет майже ідеально, радію, хочу зіграти ще
Мій мозок:
1 забути бій
2 що таке ритм?
3 а? Акорди? То як?
4 забути слова
5 переплутати слова
6 все разом
7 викинути до біса то укулеле

Хай не тільки мої сусідки страждають

Взагалі блять це про прогрес, на цьому моменті я собою вже пишаюсь, хоч і розумію що до ідеалу дуууууууже далеко