Бабка в маршрутці поруч зі мною сидить і читає біблію…

Чому в атб біля роботи немає мнясних снеків…

Нарешті чіл день

Я і троє дітей, які не створюють галасу і спокійно роблять поробки

Я в раю, ще й із зарплатою

А за вікном майже весна

Я сонцезалежна, мені для хорошого настрою треба просто щоб світило сонечко

От я мала прошу в тата спробувати ще раз, точно останній, покидати дротиками в кульки. Дротики спеціально підпилюють, щоб вони не могли пробити кульки і наївна Надійка просила в батька більше і більше грошей. А от я прошу батьків покататися на атракціонах, на що отримую відмову, бо “якісь вони стрьомні”. Підростаю і розумію, що справді, стрьомні. Але десь у серденьку відлунює музика і щасливі крики десятків голосів. Тут я намагаюсь випросити морозиво, і, раз так на п’ятнадцятий, батько зітхає: “Але тільки одне” і зморена від спеки продавчиня запускає величезну машину, з якої виповзає смугасте біло-шоколадне морозиво… 

Моя майбутня книга

- я зараз покажу якого я козла трогала
- а ти тікі одного козла в дитті трогала
- а ми зараз точно про тварин?

Настрій по життю застрелитися віброкулею

А шо знову?

Ще раз спускатися я не планую, тож скидаю багатостраждальну кофту з балкона. Майже як було. 

Моя майбутня книга

Завтра весна

🌱🔋☀️

Мені миють кухню, я вахуї

хто з вас здав свій гардероб в секонд?