Фактор світу:
Книжка, про яку я не думала взагалі. Купила на уцінці в книгарні Є у Львові, коли на нашумілі новинки грошей не було, а зайняти себе чимось у довгу дорогу було треба

Вайби як у ноунейм книзі з бібліотеки (рандомний спогад дитинства, соррі). Береш, не маючи ніяких очікувань, просто тому що нічого іншого недоступно (тут я обирала аби була достатньо товстою щоб я не знудилась). Книжка поживша, потаскана, побита життям і анотацією, яка не чіпляє взагалі

Але матко бозко, вона капець яка недооцінена! Світобудова, чудово прописані персонажі, чесно, лінія Василь-Фульміне - я молилась на них, описи що і як працює, по душнільству от я б його десь поруч із Кідруком і поставила, люблю таке

І, відповідно до дитячого спогаду, я закохувалась у світ бібліотечної ноунейм книги і сумувала, бо книгу треба повертати, а читати щось подібне ніхто не хоче
Але зараз ця книга моя. І цей один зі 108 світів, які я для себе відкрила та зберігла. І зараз у мене є своя бібліотека до ваших послуг. І зараз у мене є…

Та в сенсі блять

Розумію бро 🫡
Або сіс 🫡

Отак надо робить

https://send.monobank.ua/jar/4PEfj1SHF1

Не розумію Аврору
В продажу блочки тільки з TypeC входом. Думаю, добре, окей
А шнури lightning-typeC тільки якісь галімєнькі

Мать вашу йоб, я всю зарядку проєбала, можна я її повністю і зберу? Нє? Ну ладно

Питання де взяти блочок з USB входом не за всі гроші світу

Дівчинка в маршрутці вʼяже щось схоже на ковбасу
Прикол

Я пошкодувала сьогодні про вибір взуття разів 100

Ну, якщо захворію, то це все мокрі ноги

Попаяло:
Матюкаюсь у думках «бля придурок, куда ти по цій смузі їдеш, вона для громадського транспорту». Я їду в маршрутці.

Не втомлююсь ахуєвати з цін

- я теж не бачу в темряві
- та ти без окулярів і так не бачиш

Ану, якби я зараз написала, що мене арештували, за що б це було?

Та не варто

Як в старі добрі

Вчора грали в ДнД
Я вибрала і прописала шикарного трікстера, який водить усіх за ніс, маніпулює та переконує

Проблема виникла де не чекали: мені тупо в характері моєму не вистачило хитрості і я обігрувала персонажа не як безликий Ерран, а як Надійка

Шось занадто емоційний вийшов #нарис

Тема наступної туси: back to дитинство

Швиденько поприбирала хату, підготувала дитячі світлини, вдягнулась… ну ладно, піде. Добре, що мій стиль від дитячого недалеко пішов

Тепер би може замазати якимись блискітками синці під очима? Все ж перші 8 років мого життя були класними… чи перші 6?… ай, неважливо. Суть у тому, що тоді в дітей ще не було мішків під очима

Чік-чік… підвести війки, щоб погляд був відкритим… зазираю в ці очі - а вони порожні. Цікаво, що б сказала ота справжня Надійка зі світлин на мої спроби ще трошки побути дитиною? Яка на свій вік бачила забагато. Чи вигукувала вона «яка прикольна тьотя!» чи перелякано б тікала?

Зібрати волосся… червоне, знову фейк. Хоча це ж просто вечірка, пусти в хід заколки і буде краса

Недолуге бочкоподібне зображення у дзеркалі всім своїм видом каже «ти більше не дитина» - та й добре! Це просто костюм, це просто вечірка. Добре, що я вже не дитина!

Бо це зараз я обрала, що мені 4-5, я живу щасливе життя, хоч і без матері і приблизно такий образ представлю друзям, а справжня Надійка невдовзі пізнає, що таке булінг, жорстокість, спорт, жорстокість, повернення матері, якісь кончені очікування, початок війни на Донбасі, побоювання за Запоріжжя і більше, більше, більше жорстокості

уф, оце конєшно скринька Пандори відкрилась із приготуванням цієї вечірки

FPVшкою по місту…

https://send.monobank.ua/jar/4PEfj1SHF1

Їбаніть по 20 гривень на помсту