Дякую, приперлась додому, лягла прилягти і саме зараз книжкам на поличці треба впасти

Привітання президента посіяло би в мені зневіру, якби не друзі поруч, з якими ми жартували жартики. Скільки там ще? На останній хвилині нарешті я почула щось про народ, навіть спробувала усміхнутися
10…9…8…
Може, перехопити слово і сказати щось за ці 10 секунд? Минулого року в Леся це вийшло чудово
«Цейво тойбо туда сюда ми карочє…» - ай, це провал. Мені важко робити такі штуки, так вже працює мій клятий мозок
Тим не менш, бокали, чашки, стакани та горнята з різним алкогольним і неалкогольним наповненням торкнулись одне одного
З НОВИМ РОКОМ!
Хай як би важко не було - ми є одне в одного, і це головне - божечко, я народила це

- ходімо на вулицю!
- а нічого, що комендантська?
- прикриємось Руді. Та і у дворі ж будемо

Пропозиція манила і я, власне, не опиралась. Ніка, Шаша і я біжимо у сніг… «падаєм. Падаєм. Серйозно, падаєм»
Сміх. Зорі. Микола і Діана знімають на телефон янголят, яких ми формуємо

Зорі. Друзі. Сніг, що починає обпікати. Я жива! Я жива! Отак воно відчувається!

- агов, не в обличчя! Ну начувайся!…

Папулярність 💅

Зазираю в холодос, а там вся їжа минулорічна

хоча, знаючи мене, це могло статися і в серпні

Надійка місяця

Шо ж мені так тривожно

Я зрозуміла шо мені так тривожно. Нічого не треба робить. Типу з тасок саме на зараз - прибрати в хаті (з вироком «потім»), люди сидять у своєму особистому ахуї, світло буде ще півгодинки. В хаті тихо і тринда як холодно
Холод то таке, а тиша прям гнітить. Ідеально для читання, чим, власне, і займаюсь
Але мені дивно не робити нічого. І не мусити робити нічого
Пиздець коротше

Живі?

Читаю
Кульмінація книжки, коли хочеться отак одним махом
Сідає лампа
Сідає телефон
Сідає павербанк
Залишається нещасних 50 сторінок
Шось їбаше
Грусно іду спати

Тобто я всю ніч тривожилась і мій план рухне? Сумно

Але я почитала гороскоп, там шось у всіх сьогодні все погано

Уфф Калантирівка

Рік почанається із переломних рішень

Фактор світу:
Книжка, про яку я не думала взагалі. Купила на уцінці в книгарні Є у Львові, коли на нашумілі новинки грошей не було, а зайняти себе чимось у довгу дорогу було треба

Вайби як у ноунейм книзі з бібліотеки (рандомний спогад дитинства, соррі). Береш, не маючи ніяких очікувань, просто тому що нічого іншого недоступно (тут я обирала аби була достатньо товстою щоб я не знудилась). Книжка поживша, потаскана, побита життям і анотацією, яка не чіпляє взагалі

Але матко бозко, вона капець яка недооцінена! Світобудова, чудово прописані персонажі, чесно, лінія Василь-Фульміне - я молилась на них, описи що і як працює, по душнільству от я б його десь поруч із Кідруком і поставила, люблю таке

І, відповідно до дитячого спогаду, я закохувалась у світ бібліотечної ноунейм книги і сумувала, бо книгу треба повертати, а читати щось подібне ніхто не хоче
Але зараз ця книга моя. І цей один зі 108 світів, які я для себе відкрила та зберігла. І зараз у мене є своя бібліотека до ваших послуг. І зараз у мене є…

Та в сенсі блять