Підсумок ПРОЧИТУНА: жалкувати - хуйово

Сьогодні день зимового сонцестояння, а значить вже завтра дні ставатимуть довше, а там вже і до весни недалеко, і до тепла…

Повернулись мої кучерики ☺️

Країна по пізді піде

Працюю під музику
Дзвонить телефон
Телефон в іншій кімнаті
Музика не грала
Я її сама собі придумала
Ладно

Наточила ножі. Пів року хотіла це зробити, нарешті

Впіймала себе на тому, що якби я роки 3 тому це написала, то додала би жарт у стилі «наточила ножі - тепер вони не як хазяйка» . У мене, власне, і проскочив цей жартик у голові. Але за ним проскочила і думка «бля, це не ок»

Тому що за цей час в принципі слово «тупа/ий» як характеристика людини стало максимально неприйнятним. Та і жарти про поливання себе чи когось гімном також

Надійка-підлітка зараз сидить тупо вахуї

Хуй

Я дойобуюсь до дефолтних налаштувань. Мені треба більше ніж 2 руки в людини, більше ніж 24 години на добу

Шо з тим робить, я не вивожу?

I was running блять like лошадь блять around
(C) батя

Я люблю українську мову. Тобто ви хочете сказати, що людей, які мені симпатизують, я називаю вавками? Ранками? Наривами?

Я про слово «бубка»

З цими святами… прощавай, печінко

Я провела день з сімʼєю і не хочу вскритися? Ото шось у оісі здохло

Нє, брешу, хочу, але з інших причин

Покушала маминої лазані, подивилась the owl house на батіному домашньому кінотеатрі, поставила після себе посуд у посудомийку і пройшлась по чистій квартирі
Потім побула в бабці з їі ідеальним порядком, смачною їжею, свіжозмеленою кавою

І повернулась у свою темну холодну бєрлогу, де тапочки липнуть на залиту джином підлогу, посуд стоїть уже тиждень, попрані речі, як і гора прання, тиждень чекають свого зіркового часу

Сиджу пєржу
І раптом усвідомлення

У мене буквально є своя бібліотека. Ці всі книжки - мої. Тута вбухано дууууже багато грошей. І це все - моє. Я буквально можу їх усі брати, дивитись, лапати, гортати, читати, навіть перечитувати. Типу як у книгарні. Але це вже моє

Єбать….