От скікі роботи я проробив. Куплю собі шоколадного діда мороза
(С) Василь
(С) Василь
😁3😈1
- а шо ти хочеш надрукувать?
- пісюн
це навіть була не я
- пісюн
це навіть була не я
😈2😁1🤯1
- It’s very important
- to let the food stand up and walk away?
- well, if it walks away, you won’t need to wash the dishes
- to let the food stand up and walk away?
- well, if it walks away, you won’t need to wash the dishes
🌚2❤1😈1
Все більше переконуюсь у тому що рекомендації нас підслуховують
❤1😈1
Forwarded from гороскоп українською.
надто багато питань, на яких немає відповіді.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤1😱1😈1
Я зрозуміла чому медсестра впізнала мої вєни
бо що минулого разу, що сьогодні мені їх розʼїбали
бо що минулого разу, що сьогодні мені їх розʼїбали
🤯4😈1
Forwarded from А шо сюди постити?
Кста, з днем волонтера
❤4😈1
Моя улюблена за останні дні рубрика
#сонЇбанька (щось занадто часто сняться сни, чи не може це бути дзвіночком)
Це відчувалось ніби у фентезі фільмі. Чи то пак книзі. Щось типу сільського будиночку, я пораюсь на подвірʼї. Флешбеками відкидає, як я стою поза хвірткою, і дихати важко, і небо якесь сіре, чи його взагалі немає, і гудить незрозуміле Щось. За відчуттями, ніби я зробила якусь роботу на цій території і тепер повернулась до сільського будиночку з нормальним повітрям і життям
Далі ніби від особи малої дитини. Я бачу щілину між парканом і хвірткою, зазираю. І в момент всі уявлення мої про світ руйнуються, типу «дорослі не розповідали мені правду», і я, подумавши, роблю крок за хвіртку
Далі знову від моєї особи. Я бачу, що дитина, яка гралася осьо біля мене кудись поділася. Визираю за хвіртку. Бачу кремезного бородатого чоловіка (зросту вище за людський) і цю дитину. І я розумію, що мені треба їй допомогти, треба забрати, відвести додому, знайти хто її опікує
Але замість того я просто стою і не можу нічого зробити. Наступної миті їх нема, я заходжу в хатину і така «єбать»
#сонЇбанька (щось занадто часто сняться сни, чи не може це бути дзвіночком)
Це відчувалось ніби у фентезі фільмі. Чи то пак книзі. Щось типу сільського будиночку, я пораюсь на подвірʼї. Флешбеками відкидає, як я стою поза хвірткою, і дихати важко, і небо якесь сіре, чи його взагалі немає, і гудить незрозуміле Щось. За відчуттями, ніби я зробила якусь роботу на цій території і тепер повернулась до сільського будиночку з нормальним повітрям і життям
Далі ніби від особи малої дитини. Я бачу щілину між парканом і хвірткою, зазираю. І в момент всі уявлення мої про світ руйнуються, типу «дорослі не розповідали мені правду», і я, подумавши, роблю крок за хвіртку
Далі знову від моєї особи. Я бачу, що дитина, яка гралася осьо біля мене кудись поділася. Визираю за хвіртку. Бачу кремезного бородатого чоловіка (зросту вище за людський) і цю дитину. І я розумію, що мені треба їй допомогти, треба забрати, відвести додому, знайти хто її опікує
Але замість того я просто стою і не можу нічого зробити. Наступної миті їх нема, я заходжу в хатину і така «єбать»
😈2
Як же я ненавиджу методистку з універу. Ця жінка викликає в мене агресію лише появою свого імені у рядку сповіщень
Для контексту: вона погрожувала мені відрахуванням ще до того як навчальний рік почався. А ще принципово російськомовна
Для контексту: вона погрожувала мені відрахуванням ще до того як навчальний рік почався. А ще принципово російськомовна
😈4
Forwarded from sanitatem animae
Настає 2072 рік, ти вже на пенсії, сидиш вдома, платиш комуналку, дзвонить кур'єр і каже: "Я у вас під дверима з екофлоу"
😈2❤1
Якщо я ще колись надумаю вдіти підбори - їбаніть мене палкою по голові
🤝4😁2❤1😈1