Forwarded from будемо відверті, (самура)
це був жарт друзі, гідна робота це не мій стиль
- чому в мене відчуття ніби мене переїхало трактором?
- думаю, ти б такий експірієнс не пропустила. Написала б уже в діда з помийки
- думаю, ти б такий експірієнс не пропустила. Написала б уже в діда з помийки
😁3
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
😁4
Forwarded from гороскоп українською.
приділіть більше уваги навчанню.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Такс, я сьогодні вихідна бо мене все заїбало. Питання наступне: як перестати тривожитись і дати собі відпочинок?
❤3
Радію що вийшла з апатично-депресивного епізоду. Ну, майже. До першої менструації. Нічого сьогодні не хочу, як добре, що з планів лише одна година роботи. Хоча і оплата відповідна
Холодне листопадове повітря пробирає тіло крізь курточку по дорозі в АТБ. Хочеться якоїсь цукрової бомби. Шоколадка, енергетик, туалетного паперу не забути… і капучіно з ларька, який стає холодним і огидним до того як я випʼю навіть половину.
Запах бензину з генераторів, ще 6 годин на світло не розраховувати. Колись я закрию борги в універ, надішлю резюме на всі роботи, які зберігаю і може на якусь навіть попаду, запишусь на курси і таки буду щось робити, погашу кредит… колись. Колись я перестану себе гризти недостатньою продуктивністю… але сьогодні в мене вихідний. Кладу тривожність на поличку. Вона пручається, все одно перемагає мене, тому просто розслабитись я не можу
Читаю книжку поки не сяде лапмочка, яку батько мені віддав, коли розумію, що вже мій зір не потягне, повертаюсь до скролінгу. Ще за годину чую омріяне пікання кондиціонера - дали світло. Похапцем ставлю на зарядку все, що можливо зарядити. Чому не можна отак на зарядку поставити себе?
Холодне листопадове повітря пробирає тіло крізь курточку по дорозі в АТБ. Хочеться якоїсь цукрової бомби. Шоколадка, енергетик, туалетного паперу не забути… і капучіно з ларька, який стає холодним і огидним до того як я випʼю навіть половину.
Запах бензину з генераторів, ще 6 годин на світло не розраховувати. Колись я закрию борги в універ, надішлю резюме на всі роботи, які зберігаю і може на якусь навіть попаду, запишусь на курси і таки буду щось робити, погашу кредит… колись. Колись я перестану себе гризти недостатньою продуктивністю… але сьогодні в мене вихідний. Кладу тривожність на поличку. Вона пручається, все одно перемагає мене, тому просто розслабитись я не можу
Читаю книжку поки не сяде лапмочка, яку батько мені віддав, коли розумію, що вже мій зір не потягне, повертаюсь до скролінгу. Ще за годину чую омріяне пікання кондиціонера - дали світло. Похапцем ставлю на зарядку все, що можливо зарядити. Чому не можна отак на зарядку поставити себе?
❤4💋2
Хотіла я написати у своїй манері «колись я перестану займатись хєрньой», але ну обʼєктивно, це станеться тільки коли я помру, а я ще недостатньо вас заїбала
Насправді не знаю, все шо робиться в моєму житті, робиться по пріколу
А от волосся вахуї. Два роки не відчували нічого сильнішого за легенький хвостик, пів року не мали ніякої взаємодії з зачісками і тут такий челендж
Але я виглядаю доволі слей і моє високе чоло серез яке я заганялась, зараз таке прикольне
Насправді не знаю, все шо робиться в моєму житті, робиться по пріколу
А от волосся вахуї. Два роки не відчували нічого сильнішого за легенький хвостик, пів року не мали ніякої взаємодії з зачісками і тут такий челендж
Але я виглядаю доволі слей і моє високе чоло серез яке я заганялась, зараз таке прикольне
❤4
Дід з помийки (трушний)
Хотіла я написати у своїй манері «колись я перестану займатись хєрньой», але ну обʼєктивно, це станеться тільки коли я помру, а я ще недостатньо вас заїбала Насправді не знаю, все шо робиться в моєму житті, робиться по пріколу А от волосся вахуї. Два роки…
Розплела к хуям собачім. Як я раніше могла цілий день ходити з гулькою чи тугою косою?