Історія та пам'ять
2.36K subscribers
1.39K photos
32 videos
730 links
Офіційний канал Українського інституту національної пам'яті
Download Telegram
​​Верховна Рада України ухвалила законопроєкт 7253, який після другого читання отримав назву «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії»❗️

Законопроєкт визначає правові засади очищення публічного простору України від маркерів російської імперської політики. Цей процес набрав обертів після широкомасштабного російського вторгнення.

Ухвалений законопроєкт визнає російську імперську політику злочинною та засуджує її.

Згідно з документом, пропагандою російської імперської політики є:
публічна глорифікація або виправдання російської імперської політики,
публічне використання продукції, що містить символіку російської імперської політики (крім передбачених законом винятків, які в основному стосуються документів, наукового обігу, архівів, колекцій та музейних просторів, а також поховань на кладовищах),
публічне заперечення злочинів проти українського народу.

Закон містить перелік того, що належить до символіки російської імперської політики.

Він забороняє розміщення таких символів у публічному просторі (поза окресленими винятками) та присвоєння назв, які «глорифікують, увічнюють, пропагують або містять символіку російської імперської політики», географічним обʼєктам, юридичним особам та обʼєктам права власності.

Перенести з публічного простору символи, які підпадають під дію закону, зобовʼязані органи місцевого самоврядування. Винятком є памʼятники, внесені до Державного реєстру нерухомих памʼяток, – у такому разі вступають у дію процедури, визначені законодавством про охорону культурної спадщини України.

Закон передбачає створення експертної комісії при Український інститут національної пам'яті, яка надаватиме фахові висновки з питань, які виникатимуть в ході реалізації закону, зокрема щодо щодо належності об’єктів до символіки російської імперської політики.

Крім того, документ на законодавчому рівні надає визначення таким термінам, як «поневолені народи Російської Федерації» та «українофобія».

Українофобією вважаються «дискримінаційні дії, публічно висловлені заклики, у тому числі в медіа, у літературних та мистецьких творах, що заперечують суб’єктність Української держави, української нації, боротьбу проти підкорення, експлуатації, асиміляції Українського народу, а також правомірність захисту політичних, економічних, культурних прав Українського народу, розвитку української національної державності, науки, культури, зневажають питомі етнокультурні ознаки українців, ігнорують українську мову та культуру».

Закон набуде чинності після підписання Президентом України.

З моменту широкомасштабного вторгнення РФ, за 2022 рік в Україні було перейменовано щонайменше 7,5 тисяч топонімів, назви яких були повʼязані з Росією, СРСР чи Російською імперією. А також демонтовано десятки памʼятників.

#деколонізація
#дерусифікація
​​Рік тому, 7 квітня 2022-го, в Мукачево на Закарпатті демонтували памʼятник Олександру Пушкіну – поету, що став символом російської імперської політики.

Він став першим демонтованим памʼятним знаком Пушкіну у відповідь на суспільний запит очистити публічний простір країни від символів, повʼязаних із російською імперською політикою. Цей запит особливо зріс після повномасштабного вторгнення РФ.

За рік демонтували щонайменше 34 памʼятники та памʼятні знаки на честь російського поета по всій Україні – від Закарпаття до Краматорська, від Чернігова до містечка Ананьїв на Одещині неподалік кордону з Молдовою.

У деяких містах виявилося по кілька памʼятних знаків на честь одного російського поета – Пушкіна. Наприклад, у Чернівцях їх чомусь було аж три, у Миколаєві та Запоріжжі – по два.

Між іншим імʼя Олександра Пушкіна належить і до найбільш вживаних урбанонімів, якими Російська імперія та її геополітична реінкарнація – СРСР маркували простір, рекомендованих до перейменування Експертною радою при Міністерства культури та інформаційної політики України.

Це – наочне спростування тези, яку часто просуває сучасна кремлівська пропаганда і навіть більш ліберальні кола росіян, мовляв потрібно розділяти російську культуру та політику Москви.

Перелік демонтованих памʼятних знаків Пушкіну – на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Він базується на даних від обласних військових адміністрацій та з відкритих джерел і може доповнюватися.

Серед інших поширених імперських символів, демонтованих упродовж 2022 року:

9 памʼятних знаків – радянському письменнику Максиму Горькому,
4 – радянському письменнику Миколі Островському,
4 – російському полководцю Олександру Суворову,
понад два десятки – на честь радянських визволителів.

#деколонізація
З 27 липня 2023 року набуде чинності Закон України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».

Він задає правову рамку для процесу, який активно триває в Україні вже понад рік та отримав назву #деколонізація
Наразі символи – назви та памʼятні знаки, які вважаються маркерами російської імперської політики, усуваються з публічного простору рішеннями органів місцевого самоврядування.

❗️З 27 липня, тобто менш ніж за 2 місяці, набудуть чинності визначені законом критерії, механізми і терміни деколонізації.
Український інститут національної пам'яті створив інфографіку, в якій пояснює основні положення закону про деколонізацію та звертає увагу на найбільш чутливі моменти⬆️
27 липня вступає у дію закон про деколонізацію, який парламент ухвалив у березні 2023 року.

Це означає, що починають діяти визначені критерії та процедури для ухвалення рішень щодо назв та обʼєктів, які є маркерами російської імперської політики.

Нагадуємо інфографіку, в якій Український інститут національної пам'яті пояснює основні положення закону👆

«Реалізація закону потребуватиме об’єднання зусиль і тісної співпраці органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, експертів і громадськості, адже закон визначає процедури і чіткі терміни, впродовж яких Україна повинна позбутись російської імперської символіки – і зробити це виважено», – говорить заступник голови УІНП Володимир Тиліщак.

Також триває формування експертної комісії при Українському інституті національної памʼяті, як передбачено законом. На сьогодні положення про експертну комісію проходить процедуру державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Комісія надаватиме фахові висновки з питань, які виникатимуть в ході деколонізації. До неї увійдуть авторитетні експерти та дослідники, які мають наукове звання та представляють академічні інституції й університети країни.

Після завершення процедури державної реєстрації Положення про комісію та оголошення про формування її складу будуть оприлюднені на сайті УІНП.
#деколонізація
​​⚡️Цієї суботи хочеться бути в Харкові, щоб відвідати відкриття виставки «Власні назви», яку організовує Харківський ЛітМузей.

💬 Довгий час ми ходимо вулицями, названими на честь Пушкіна, Лермонтова, Бєлінського, Горького, Бажова… Названими не нами, а для нас. Назви вулиць на честь російських письменників поширились у Харкові ще за Російської імперії. А в Радянському Союзі увічнення важливих фігур у топонімах стало нормою впорядкування публічного простору. Як правило, це були фігури росіян. Називаючи вулиці іменами своїх героїв, імперія маркувала власні кордони. Вона оточила нас світом своєї, російської культури, витіснивши натомість наші власні назви. Обплутала нас і наше місто вулицями, де викарбувані насправді чужі імена. Так імперія прагнула і прагне привласнити нас, переселити в іншу культуру… та зробити з українців росіян. Ми можемо повернути своє. Попри численні спроби затерти і переписати культурну памʼять, наше залишилося при нас. Світ Пушкіних, Толстих і Достоєвських можна обернути на світ Куліша і Курбаса, Сковороди та харківських романтиків – говорять організатори виставки.

📣 Відкриття відбудеться 29 липня, о 14:00.

📍Локація: Харків, Театральний сквер, вул. Сумська, 10.

Під час відкриття у форматі балачок на лавочках експерти говоритимуть про те, як на нас впливає російська література, чи важливо, чиї імена носять наші вулиці та що ми знаємо про власних письменників. Між розмовами на відвідувачів чекає музика від харківського музиканта гурту КН8 Гліба Ковальова.

Не пропустіть🙂

🤝Кураторів виставки, а це – Євгеній Стасіневич, Костянтин Зоркін, Ольга Бондар, Тетяна Пилипчук, серед інших консультувала очільниця УІНП Харків Марія Тахтаулова.

Проєкт втілюється у партнерстві з Український інститут національної пам'яті, Харківською державною науковою бібліотекою імені Короленка та за підтримки: Юрія Андруховича й Literarischer Frühling in der Heimat der Brüder Grimm, Софії Онуфрів та Перекладацької спілки Translit #artistsinshelter, Сергія Жадана, Тетяни Власової.

#Харків #деколонізація
​​📣Український інститут національної пам'яті підготував перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики відповідно до закону про деколонізацію.

Завантажити перелік можна на сайті УІНП за посиланням.

До переліку поки що не увійшли населені пункти, які розташовані на тимчасово окупованій території України.

Цей перелік не є вичерпним і буде доповнюватися. Оприлюднюючи його, маємо на меті сприяти громадам й органам місцевого самоврядування та звернути їхню увагу на ті назви, які містять російську імперську символіку відповідно до закону.

Упродовж наступних шести місяців, до 27 січня 2024 року, місцева влада повинна подати до Верховної Ради України свої пропозиції назв для тих населених пунктів, які підпадають під перейменування відповідно до закону.

☝️ Нагадаємо, закон включає до символів російської імперської політики топоніми на честь:

осіб, які були на керівних посадах у держструктурах, війську та партіях, зокрема й тих, які Російська імперія створювала на підпорядкованих землях, і брали участь у/сприяли російській імперській політиці; були працівниками радянських органів держбезпеки всіх рівнів; публічно, зокрема в мистецьких творах чи медіа, підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії;

подій, повʼязаних із утіленням російської імперської політики;

назв російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ.

❗️Водночас закон передбачає винятки. Це:

топоніми на честь постатей, які поряд із тим, що займали керівні посади в російських державних утвореннях від Московського царства до сучасної РФ чи сприяли її політиці, водночас захищали політичні, економічні, культурні права Українського народу, розвивали українську національну державність, науку, культуру. Цей виняток не поширюється на працівників радянських органів держбезпеки;

топоніми на честь найменувань російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ, якщо вони повʼязані з захистом прав чи розвитком українського народу або з культурою поневолених народів РФ.

Також не підпадають під заборону назви, що лише співзвучні з тими, на які поширюються передбачені законом обмеження. Наприклад, не всі Катеринівки чи Миколаївки потрібно перейменовувати, а лише ті, які названі на честь російських царів, якщо це підтверджується історичними джерелами.

Наразі триває формування експертної комісії при Українському інституті національної памʼяті, як передбачено законом, яка надаватиме фахові висновки з питань, які виникатимуть в ході деколонізації. До неї увійдуть авторитетні науковці, які представляють академічні інституції й університети країни. На сьогодні положення про експертну комісію проходить процедуру державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Після завершення процедури державної реєстрації Положення про комісію та оголошення про формування її складу будуть оприлюднені на сайті Інституту.

#деколонізація #перейменування
Колонізація в історії України. 3-й випуск подкасту «(На)памʼять»

🔥Третій випуск подкасту «(На)памʼять» присвячений темі колонізації та історії півдня України.

▫️Українці були лише тими, кого колонізували, чи й самі брали участь у колонізаційних процесах?
▪️Як на нас вплинула різна, але тривала взаємодія з народами, що населяли степову частину сучасної України і Крим?
▫️Як нам осмислювати колонізацію та її значення на тлі деколонізаційних трендів у світі й Україні?

Своєю точкою зору на ці питання поділився історик, сходознавець і тюрколог Олександр Галенко.

🔍Про спікера:

Олександр Галенко був учнем і колегою знаменитого українсько-американського історика та сходознавця Омеляна Пріцака. Досліджує історію Золотої Орди, Кримського ханату та володінь Османської імперії на території України, українсько-турецьких відносин, а також історію міжнародної работоргівлі у Східній Європі. Наприкінці 1990-х років Олександр Галенко короткий час після Омеляна Пріцака очолював Інститут сходознавства Національної академії наук України. Пізніше керував Центром дослідження цивілізацій Причорномор’я Інституту історії України НАНУ. Нині він викладає у Київській школі економіки. Олександр Галенко знає османсько-турецьку мову, перекладає з неї, публікується у світових наукових виданнях.

Він переконаний, що в ході колонізації предки українців, рухаючись із півночі та заходу на південь і схід, сформували для себе національну територію. При цьому вони не тільки воювали зі степовими народами, але й взаємодіяли, обмінюючись знаннями і досвідом, що також вплинуло на нас культурно і політично.

Слухайте подкаст на подкастингових платформах і на YouTube.

Подкаст «(На)памʼять» є спільним проєктом Українського інституту національної памʼяті та Медіацентру Україна.
#подкастнапамять #деколонізація