Початок німецько-радянської війни обернувся для мешканців Західної України драматичною сторінкою – масовими розстрілами в’язнів у тюрмах. 23 червня ми вшановуємо пам’ять цих жертв радянського тоталітарного режиму. Ми підготували матеріал про те, як відбувались масові страти НКВД перед відступом радянських військ.
#ЦейДеньВісторіїУкраїни
24 червня відзначаємо 130 років з дня народження Володимира Січинського, видатного українського архітектора, графіка та мистецтвознавця.
Володимир Січинський народився у Кам’янці-Подільському. Його батьком був відомий краєзнавець та священник отець Юхим Січинський.
Навчався у Кам’янець-Подільському технічному училищі та на курсах при місцевій художньо-промисловій школі.
У 1917 році закінчив архітектурний факультет в Інституті цивільних інженерів у Петрограді та повернувся до Києва. Однак згодом перебирається до Кам’янця-Подільського через загрозу більшовицького захоплення. Проживав у Кам’янці до 1919 року. На Поділлі вів активну освітянську діяльність: викладав в Українській гімназії, обіймав посаду секретаря місцевої «Просвіти», а також видавав щотижневик «Життя Поділля».
У 1919 році призначається дипкур’єром при Українській республіканській капелі Олександра Кошиця. Разом з капелою виїхав за кордон і більше не повернувся в Україну, яку окупували більшовики. Після турне капели Європою, Січинський переїжджає до Львова, щоб викладати мистецтвознавство у Академічній гімназії, однак згодом змушений покинути Польщу.
З 1923 року проживає у Празі. Займав різні викладацькі та наукові посади в Українській господарсько-технічній академії в Подєбрадах та Українському вільному університеті у Празі. Після окупації Чехословаччини, у 1943 році заарештований гестапо за критику нацизму. Роком раніше Січинський видав працю «Чужинці про Україну: вибір з описів подорожів по Україні та ін. писань чужинців про Україну за десять століть». Перебував в тюрмах Праги та Берліну. Звільнений у 1945 році.
У 1948 році мігрував у США, де викладав в Українському технічному інституті в Нью-Йорку. Взяв участь в оформлені понад 70 книг.
Як архітектор Січинський намагався поєднати стилістику княжої доби та козацького бароко. Його найбільш відомі будівлі – мурована церква в Михайлівцях та дерев’яна в Комарниках (Словаччина), а також православні церкви у Виппені (США), Монреалі (Канада) та Порто-Уніон (Бразилія). Також Січинський створив низку оригінальних надгробків для українських діаспорян.
Помер у 1962 році у місті Патерсон у Нью-Джерсі.
24 червня відзначаємо 130 років з дня народження Володимира Січинського, видатного українського архітектора, графіка та мистецтвознавця.
Володимир Січинський народився у Кам’янці-Подільському. Його батьком був відомий краєзнавець та священник отець Юхим Січинський.
Навчався у Кам’янець-Подільському технічному училищі та на курсах при місцевій художньо-промисловій школі.
У 1917 році закінчив архітектурний факультет в Інституті цивільних інженерів у Петрограді та повернувся до Києва. Однак згодом перебирається до Кам’янця-Подільського через загрозу більшовицького захоплення. Проживав у Кам’янці до 1919 року. На Поділлі вів активну освітянську діяльність: викладав в Українській гімназії, обіймав посаду секретаря місцевої «Просвіти», а також видавав щотижневик «Життя Поділля».
У 1919 році призначається дипкур’єром при Українській республіканській капелі Олександра Кошиця. Разом з капелою виїхав за кордон і більше не повернувся в Україну, яку окупували більшовики. Після турне капели Європою, Січинський переїжджає до Львова, щоб викладати мистецтвознавство у Академічній гімназії, однак згодом змушений покинути Польщу.
З 1923 року проживає у Празі. Займав різні викладацькі та наукові посади в Українській господарсько-технічній академії в Подєбрадах та Українському вільному університеті у Празі. Після окупації Чехословаччини, у 1943 році заарештований гестапо за критику нацизму. Роком раніше Січинський видав працю «Чужинці про Україну: вибір з описів подорожів по Україні та ін. писань чужинців про Україну за десять століть». Перебував в тюрмах Праги та Берліну. Звільнений у 1945 році.
У 1948 році мігрував у США, де викладав в Українському технічному інституті в Нью-Йорку. Взяв участь в оформлені понад 70 книг.
Як архітектор Січинський намагався поєднати стилістику княжої доби та козацького бароко. Його найбільш відомі будівлі – мурована церква в Михайлівцях та дерев’яна в Комарниках (Словаччина), а також православні церкви у Виппені (США), Монреалі (Канада) та Порто-Уніон (Бразилія). Також Січинський створив низку оригінальних надгробків для українських діаспорян.
Помер у 1962 році у місті Патерсон у Нью-Джерсі.
⚡️ 25 червня 1918 року у Криму запрацював перехідний орган влади — перший Крайовий уряд. Місцеві політики на чолі із Сулейманом Сулькевичем, спираючись на іноземну силу, вдруге спробували досягти незалежності.
➡️ Ще за декілька місяців до того півострів контролювали більшовики, що знищили Кримську Демократичну Республіку та розстріляли голову її уряду Номана Челебіджіхана. Військовому міністру і міністру закордонних справ Джаферу Сейдамету вдалося втекти до Києва, де він звернувся за допомогою до української влади.
Більше про це у нашій спільній рубриці з Представництвом Президента України в АР Крим у каруселі ☝️
#КримУкраїна
➡️ Ще за декілька місяців до того півострів контролювали більшовики, що знищили Кримську Демократичну Республіку та розстріляли голову її уряду Номана Челебіджіхана. Військовому міністру і міністру закордонних справ Джаферу Сейдамету вдалося втекти до Києва, де він звернувся за допомогою до української влади.
Більше про це у нашій спільній рубриці з Представництвом Президента України в АР Крим у каруселі ☝️
#КримУкраїна
26 червня у світі відзначається Міжнародний день на підтримку жертв катувань.
Його запровадила Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй у 1997 році, щоб сприяти ефективному функціонуванню Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.
На жаль, катування були звичним методом поводження із «ворогами народу» ще з часів більшовицької агресії та «червоного терору». Лишилися вони і в практиці сучасної Росії, що протягом десяти років фіксується в ході російсько-української війни. Окупанти не гребують виставляти в інтернет відео з відрізаними головами українських бійців та іншими звірствами. Російські військові та підтримувані ними проросійські бойовики застосовують катування та нелюдське поводження не лише до військових чи полонених, але і до мирного населення.
Про найбільш кричущі випадки звірств російських окупантів нагадує наша карусель.
Його запровадила Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй у 1997 році, щоб сприяти ефективному функціонуванню Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.
На жаль, катування були звичним методом поводження із «ворогами народу» ще з часів більшовицької агресії та «червоного терору». Лишилися вони і в практиці сучасної Росії, що протягом десяти років фіксується в ході російсько-української війни. Окупанти не гребують виставляти в інтернет відео з відрізаними головами українських бійців та іншими звірствами. Російські військові та підтримувані ними проросійські бойовики застосовують катування та нелюдське поводження не лише до військових чи полонених, але і до мирного населення.
Про найбільш кричущі випадки звірств російських окупантів нагадує наша карусель.