​​#FightForUkraine

Андрій Филипчук був археологом, науковцем, заступником директора історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ», розташованого біля села Підгірці на Львівщині. Керував археологічними експедиціями, публікував та редагував збірники наукових праць, статті та монографії, був автором понад сотні наукових статей.

Від початку російського широкомасштабного вторгнення пішов добровольцем у 103-тю бригаду Сил територіальної оборони ЗСУ. Свою мотивацію взяти до рук зброю пояснив так: «За кого ми воюємо: за сім’ю, за рідних, за дім, за Україну».

2 лютого біля Кремінної на Луганщині потрапив під артилерійський обстріл, загинув. Воїну було 33 роки.

«Майбутні історики ще напишуть про Андрія Филипчука як про одного з найкращих археологів-слов’янознавців, який більше як десять років проводив розкопки одного з найбільших оборонних городищ доби раннього середньовіччя – Пліснеського, що поблизу Бродів на Львівщині», – написав у фейсбуці львівський археолог Микола Бандрівський.

Андрій Филипчук – львів'янин. Його батько – відомий археолог Михайло Филипчук. Разом із татом Андрій досліджував слов’янські пам’ятки Прикарпаття. Врешті археологія стала його пристрастю. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, а згодом – вчився в аспірантурі при кафедрі археології та спеціальних галузей історичної науки.

У воїна залишилася дружина Галина, син Артур та сестра Христина. 🖤🇺🇦

#ГолосиРеволюціїГідності

Дев'ять років тому, 18 лютого 2014 року, розпочалися переломні події Революції гідності.

У той день тисячі активістів та учасники Самооборони Майдану почали «мирний наступ» – ходу з майдану Незалежності до Верховної Ради, вимагаючи від народних депутатів розглянути законопроєкт про зміну Конституції. Йшлося про повернення до Конституції 2004 року, яку змінили в 2010-му після приходу до влади Януковича, розширивши повноваження президента.

Будівлю парламенту, Маріїнський парк, вулиці навколо урядового кварталу перекрили внутрішні війська.

Почалися сутички між активістами Майдану та силовиками у Маріїнському парку, Кріпосному провулку, на вулицях Липській, Інститутській, Грушевського. Майданівці розгромили та спалили офіс Партії регіонів.

Силовики витіснили протестувальників з урядового кварталу. Почалася «зачистка» майдану Незалежності. Влада зупинила київський метрополітен та обмежила в’їзд до міста. Призупинили рух потягів із Заходу України.

👇Детальніше в інформаційних матеріалах Національного музею Революції Гідності.

Публікуємо фрагменти спогадів учасників подій у межах проєкту «Голоси Революції гідності».

📹Відеосвідчення зібрані командою Українського інституту національної пам'яті для Архіву усної історії у 2014–2016 роках. У цьому ролику фрагмент спогадів учасника Майдану, тоді студента Антона Мусіка.

#РеволюціяГідності #НебеснаСотня #ЦеПроСвободу

#голосиреволюціїгідності

До вечора 18 лютого силовики захопили Український дім та майданчик біля Жовтневого палацу. Але мітингувальники відбили атаку з боку Європейської площі. БТР, яким силовики спробували взяти під контроль барикади на Майдані, мітингарі спалили. Відео з охопленою полум’ям машиною швидко поширилося в новинах і соцмережах.

«Беркутівці» підпалили Будинок профспілок, де розміщувалися Штаб національного спротиву, харчові, побутові й медичні склади, координаційний та інформаційний центри, кухні й медпункт. Профспілки горіли всю ніч.

Після пожежі виявили тіла двох майданівців.

У сутичках 18 лютого загинули та отримали смертельні поранення 29 осіб. Близько 500 було поранено. Частину доправили в лікарні, іншим надавали допомогу в Михайлівському Золотоверхому соборі.

Детальніше в інформаційних матеріалах Національного музею Революції Гідності.👇

Публікуємо фрагменти спогадів учасників подій у межах проєкту «Голоси Революції гідності».

📹Відеосвідчення зібрані командою Українського інституту національної пам'яті для Архіву усної історії у 2014–2016 роках.

У цьому ролику фрагмент спогадів медичної волонтерки Майдану Олександри Дубічевої.

#РеволюціяГідності #НебеснаСотня #ЦеПроСвободу

#голосиреволюціїгідності

У ніч на 19 лютого силовики збиралися зачистити Майдан.

У мегафон закликали залишити центр міста жінок та дітей. О 3 ночі барикаду на Хрещатику з боку Європейської площі було зруйновано, а від Будинку Федерації профспілок до монумента Незалежності простяглася вогняна барикада. Вигоріла частина наметового містечка на проїжджій частині Хрещатика біля Будинку профспілок та монумента Незалежності. Силовикам вдалося відтіснити мітингувальників із частини майдану Незалежності.

Але рано-вранці до Києва на підтримку прибули кілька автобусів активістів переважно з західноукраїнських областей. Це дало змогу стримати наступ силовиків.

Детальніше в інформаційних матеріалах Національного музею Революції Гідності.👇

Публікуємо фрагменти спогадів учасників подій у межах проєкту «Голоси Революції гідності».

📹Відеосвідчення зібрані командою Українського інституту національної пам'яті для Архіву усної історії у 2014–2016 роках.

У цьому ролику фрагмент спогадів учасниці Майдану, дизайнерки-етнографині Людмили Сівцевої-Климук.

#РеволюціяГідності #НебеснаСотня #ЦеПроСвободу

#голосиреволюціїгідності

19 лютого Служба безпеки України оголосила про проведення антитерористичної операції на території всієї держави. Тим часом мітингувальники розібрали майже усю бруківку на Майдані.

Ввечері Укрзалізниця скасувала всі поїзди зі Львова до Києва. Це спричинило нову хвилю протистояння в регіонах. У багатьох обласних центрах повторно захопили будівлі обласних державних адміністрацій, управлінь Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки, блокували та підпалювали будівлі.

На вечір влада готувала черговий штурм. Але почалися переговори лідерів опозиції з Віктором Януковичем, після яких оголосили перемир’я. Упродовж дня та наступної ночі активних дій у Києві не було.

19 лютого загинули або отримали смертельні поранення 8 протестувальників.

Детальніше в інформаційних матеріалах Національного музею Революції Гідності.👇

Публікуємо фрагменти спогадів учасників подій у межах проєкту «Голоси Революції гідності».

📹Відеосвідчення зібрані командою Українським інститутом національної пам'яті для Архіву усної історії у 2014–2016 роках.

У цьому ролику фрагмент спогадів учасника Самооборони Майдану Івана Пішти.

#РеволюціяГідності #НебеснаСотня #ЦеПроСвободу

Сьогодні ми вшановуємо памʼять Героїв Небесної Сотні.

У проєкті #ГолосиРеволюціїГідності нагадуємо, як розвивалися переломні події на Майдані та ділимося спогадами учасників.

Вранці 20 лютого на майдані Незалежності почався черговий етап протистояння між протестувальниками та силовиками. Після 8 години силовики раптово покинули спершу будівлю «Жовтневого палацу», а через трохи – свої позиції біля монумента Незалежності.

Протестувальники рушили вгору по вулиці Інститутській до урядового кварталу.

З 8:55 до 9:29 на вулиці Інститутській та біля «Жовтневого палацу» смертельних вогнепальних поранень зазнали 26 майданівців. Люди помирали від прицільних пострілів у шию, голову, груди. Ще 20 протестувальників загинули та один отримав смертельне поранення із 9:41 до 11:43.

Останнім 20 лютого загинув киянин Володимир Мельнічук – куля влучила о 16:45, коли він стояв із дружиною біля входу у Жовтневий палац. Стрілянина на той час уже припинилася.

Загалом 20 лютого були вбиті й отримали смертельні поранення 48 протестувальників і четверо працівників органів внутрішніх справ.

👇Детальніше в інформаційних матеріалах Національного музею Революції Гідності.

📹Відеосвідчення зібрані командою Українського інституту національної пам'яті для Архіву усної історії у 2014–2016 роках. У цьому ролику фрагмент спогадів Володимира Голоднюка, батька загиблого героя Небесної Сотні Устима Голоднюка.

#РеволюціяГідності #НебеснаСотня #ЦеПроСвободу

#ГолосиРеволюціїГідності

Масові розстріли беззбройних людей на Майдані стали переломним моментом Революції гідності та привели до стрімкого падіння режиму Януковича.

20 лютого депутати Верховної Ради на екстреному засіданні заборонили проведення антитерористичної операції з використанням будь-яких видів зброї та спеціальних засобів проти громадян України. Відкликали всіх правоохоронців із Києва.

21 лютого стало відомо, що президент Янукович утік з країни. Виконувачем обов’язків президента став голова Верховної Ради Олександр Турчинов.

Про всіх 107 героїв Небесної Сотні, які загинули впродовж січня-квітня 2014 року, відстоюючи демократичну, європейську та соборну Україну, можна прочитати в інформаційних матеріалах Національного музею Революції Гідності 👇

Публікуємо фрагменти спогадів учасників подій у межах проєкту «Голоси Революції гідності».

📹Відеосвідчення зібрані командою Українського інституту національної пам'яті для Архіву усної історії у 2014–2016 роках.

У цьому ролику фрагмент спогадів учасника Революції гідності Андрія Цимбала.

#РеволюціяГідності #НебеснаСотня #ЦеПроСвободу

#Історіїмісцьвійни #меморіалізаціявійни

«Дуже важливо, щоб музей чи місця пам’яті не нагадували, ну скажімо, совкові «вічні вогні», коли так званий «вічний вогонь» запалюється раз у році на пів години, [далі його] гасять, і за нього більше ніхто не пам’ятає», – каже протоієрей Андрій Галавін, настоятель храму Святого Апостола Андрія Первозванного та всіх святих землі української у Бучі.

Біля цього храму була братська могила, зараз розробляється проєкт музею. Протоієрей Андрій каже, що, попри трагічність цього місця, важливо, щоб майбутній меморіальний простір був «не тільки місцем памʼяті, а й місцем утвердження перемоги».

Свідчення протоієрея Андрія Галавіна є одним із тих, які Державне агентство розвитку туризму України зібрало під час роботи над концепцією маршрутів памʼяті війни. Публікуємо короткий фрагмент його інтервʼю.

Цей та інші записи інтервʼю ДАРТ передав на зберігання до Архіву усної історії Українського інституту національної пам'яті.

​​#ПатрониЗСУ

28 грудня 2020 року 76-й окремий полк зв’язку та радіотехнічного забезпечення Повітряних сил Збройних сил України отримав почесне найменування імені В’ячеслава Чорновола.

В’ячеслав Чорновіл – український політик, громадський діяч, публіцист, дисидент і політвʼязень радянського режиму. Брав активну участь у русі шістдесятників, редагував та розповсюджував самвидав.

4 вересня 1965 року на прем’єрі фільму Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» у київському кінотеатрі «Україна» Вʼячеслав Чорновіл разом з Іваном Дзюбою та Василем Стусом виступив із протестом проти арештів української інтелігенції. За журналістську та правозахисну діяльність провів у радянських вʼязницях, таборах та на засланні 15 років.

Вʼячеслав Чорновіл був членом правозахисної Української Гельсінської групи та долучився до створення її наступниці – Української Гельсінської спілки.

Після повернення з заслання в Україну в 1985 році продовжував правозахисну, громадську, вів політичну діяльність. Ключові події відновлення Україною незалежності – проголошення Декларації про суверенітет 16 липня 1990 року та Акту про незалежність 24 серпня 1991-го – стали можливі, зокрема, завдяки його зусиллям. У 1990-х Чорновіл продовжив політичну та громадську діяльність, був народним депутатом. Загинув за незʼясованих обставин в автокатастрофі поблизу Борисполя 25 березня 1999 року.

Найменування полку на честь Вʼячеслава Чорновола дещо виходить за межі усталеної мілітарної традиції Збройних сил. Зазвичай підрозділам надають імена видатних воєначальників, сучасних захисників чи назви, пов’язані з топонімікою.

Утім саме таке найменування має свою історію☝️

Військовослужбовці 76-го окремого полку зв’язку та радіотехнічного забезпечення вважають Вʼячеслава Чорновола «хрещеним батьком» підрозділу. В 1992 році тоді ще 76-й полк зв’язку Військово-повітряних сил привів до присяги на вірність Україні саме народний депутат В’ячеслав Чорновіл.

💬 «Хоч дехто наголошує, що справді могли обрати якогось військового діяча, ми з гордістю іменуватимемося на честь В’ячеслава Максимовича. Можна сказати, що він є «хрещеним батьком» нас, зв’язківців, у лавах українського війська. І ми цей зв’язок закріпили історично рішенням всього військового колективу», – пояснив Інформагентство АрміяInform командир полку, полковник Юрій Красноштан.

З початку російсько-української війни у 2014-му військовослужбовці підрозділу забезпечували зв’язок на передовій, насамперед у зоні протиповітряної оборони.

Після широкомасштабного вторгнення командування полку зуміло вберегти від ворожих авіаударів більшість обладнання й забезпечило зв’язок у перші, найважчі, години попри те, що російська армія застосувала складні радіоелектронні перешкоди. Нині військовослужбовці полку обороняють повітряний простір, відстежуючи дії ворожої авіації.