ДЗВІН, ЯКИЙ КИЇВ НЕ ЧУВ МАЙЖЕ ВІСІМ СТОЛІТЬ
Поряд із Національним музеєм історії України презентували унікальний відтворений дзвін Десятинної церкви – одного з найдавніших храмів України. До 35-річчя Незалежності України команда ГО Ukraine WOW спільно з Національним музеєм історії України відтворили один із найстаріших відомих дзвонів України.
На основі археологічних знахідок та історичних досліджень, із використанням 3D-сканування, комп’ютерного моделювання і художнього лиття фахівцям вдалося відновити не лише форму дзвона, а і його звучання.
«Останнє датування дзвона – грудень 1240 року. Це останній час, коли він звучав. Саме тоді до Десятинної церкви зійшлися останні захисники Києва. Місто вже було практично знищене, а Десятинна церква залишалася одним з останніх осередків оборони», – розповідає голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Альфоров.
Десятинна церква – перший кам’яний храм Русі, закладений наприкінці X століття князем Володимиром Великим. У 1240 році храм зруйнували під час монгольської навали, а дзвін – втрачено. Лише у 1937 році археолог Теодосій Мовчанівський під час розкопок виявив його фрагмент, що зберіг близько 60% поверхні, але без язика та кріплень. Знахідка залишилася у музейній колекції. Уже наступного року самого науковця заарештували за сфабрикованими звинуваченнями та розстріляли.
Навесні 2026 року співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей ініціювали відтворення дзвона. До роботи долучилися фахівці з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії.
Поряд із Національним музеєм історії України презентували унікальний відтворений дзвін Десятинної церкви – одного з найдавніших храмів України. До 35-річчя Незалежності України команда ГО Ukraine WOW спільно з Національним музеєм історії України відтворили один із найстаріших відомих дзвонів України.
На основі археологічних знахідок та історичних досліджень, із використанням 3D-сканування, комп’ютерного моделювання і художнього лиття фахівцям вдалося відновити не лише форму дзвона, а і його звучання.
«Останнє датування дзвона – грудень 1240 року. Це останній час, коли він звучав. Саме тоді до Десятинної церкви зійшлися останні захисники Києва. Місто вже було практично знищене, а Десятинна церква залишалася одним з останніх осередків оборони», – розповідає голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Альфоров.
Десятинна церква – перший кам’яний храм Русі, закладений наприкінці X століття князем Володимиром Великим. У 1240 році храм зруйнували під час монгольської навали, а дзвін – втрачено. Лише у 1937 році археолог Теодосій Мовчанівський під час розкопок виявив його фрагмент, що зберіг близько 60% поверхні, але без язика та кріплень. Знахідка залишилася у музейній колекції. Уже наступного року самого науковця заарештували за сфабрикованими звинуваченнями та розстріляли.
Навесні 2026 року співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей ініціювали відтворення дзвона. До роботи долучилися фахівці з України, Нідерландів, Німеччини та Португалії.
❤20🔥7
Пам’яті працівника ЧАЕС, молодшого сержанта Олександра Яцочки (позивний «Міф»)
Пережив полон на Чорнобильській АЕС на початку повномасштабної війни.
Олександр народився 11 вересня 1991 року у Славутичі Київської області. Після школи отримав фах електромонтера. Захоплювався міфологією та фентезі, тому обрав собі позивний "міф".
З 2018 року працював в службі охорони та у цеху з переробки радіоактивних відходів на Чорнобильській АЕС. Повномасштабне вторгнення зустрів на робочому місці. Був в полоні у росіян весь час окупації АЕС. Після визволення долучився до ЗСУ та брав участь у вигнанні росіян з решти Київщини.
Згодом воював у Бахмуті, Часовому Яру, на Луганщині та Харківщині. Став командиром підрозділу БПЛА та ніс службу з охорони кордону на Сумщині. Олександр Яцочка загинув 1 липня 2026 року через російський обстріл у місті Буринь на Сумщині.
Вічна пам’ять Герою!
Фото: ДСП "Чорнобильська АЕС", скриншоти з відео 22 ОББпС "Кратос"
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Пережив полон на Чорнобильській АЕС на початку повномасштабної війни.
Олександр народився 11 вересня 1991 року у Славутичі Київської області. Після школи отримав фах електромонтера. Захоплювався міфологією та фентезі, тому обрав собі позивний "міф".
З 2018 року працював в службі охорони та у цеху з переробки радіоактивних відходів на Чорнобильській АЕС. Повномасштабне вторгнення зустрів на робочому місці. Був в полоні у росіян весь час окупації АЕС. Після визволення долучився до ЗСУ та брав участь у вигнанні росіян з решти Київщини.
Згодом воював у Бахмуті, Часовому Яру, на Луганщині та Харківщині. Став командиром підрозділу БПЛА та ніс службу з охорони кордону на Сумщині. Олександр Яцочка загинув 1 липня 2026 року через російський обстріл у місті Буринь на Сумщині.
Вічна пам’ять Герою!
Фото: ДСП "Чорнобильська АЕС", скриншоти з відео 22 ОББпС "Кратос"
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
💔12😢6❤2
«Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років»
❗До уваги медіа
Анонсуємо захід в рамках ініціативи Президента України Володимира Зеленського щодо оприлюднення архівних документів з історії українсько-польських відносин періоду 1939-1947 років.
До участі у заході запрошено
▪️представників польських та інших закордонних установ і організацій;
▪️представників Українсько-польської Робочої групи з питань національної пам’яті;
▪️керівників органів державної влади України;
▪️народних депутатів України;
▪️представників низки українських наукових і освітніх установ та організацій;
▪️українських, польських та інших зарубіжних дослідників, які займаються вивченням періоду 1939-1947 років та інших важливих аспектів історії українсько-польських відносин;
▪️іноземних та українських журналістів.
Український інститут національної пам’яті ініціює проведення заходу з нагоди оприлюднення історико-географічної програмної інфраструктури «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років».
Інфраструктура є частиною науково-пошукового проєкту «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років», який започатковано Українським інститутом національної пам’яті. Вона містить документи із центральних, обласних та галузевих архівних установ України, що стосуються сторінок історії відносин українського та польського народів.
Цей крок є важливою складовою розбудови історичного діалогу між двома державами та порозуміння між українським та польським народами стосовно складних і трагічних сторінок минулого, який сприятиме зміцненню добросусідських відносин України та Республіки Польща.
🕐8 вересня об 11:00 у Києві відбудеться важлива презентація щодо жертв Волинської та інших трагедій.
Інфраструктура містить документи із центральних, обласних та галузевих архівних установ України, що стосуються сторінок історії відносин українського та польського народів.
Для отримання акредитації, будь ласка, заповніть форму.
☎️Контактна особа:
Тетяна Ігнатченко +380505613001
❗До уваги медіа
Анонсуємо захід в рамках ініціативи Президента України Володимира Зеленського щодо оприлюднення архівних документів з історії українсько-польських відносин періоду 1939-1947 років.
До участі у заході запрошено
▪️представників польських та інших закордонних установ і організацій;
▪️представників Українсько-польської Робочої групи з питань національної пам’яті;
▪️керівників органів державної влади України;
▪️народних депутатів України;
▪️представників низки українських наукових і освітніх установ та організацій;
▪️українських, польських та інших зарубіжних дослідників, які займаються вивченням періоду 1939-1947 років та інших важливих аспектів історії українсько-польських відносин;
▪️іноземних та українських журналістів.
Український інститут національної пам’яті ініціює проведення заходу з нагоди оприлюднення історико-географічної програмної інфраструктури «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років».
Інфраструктура є частиною науково-пошукового проєкту «Жертви польсько-українського конфлікту 1939-1947 років», який започатковано Українським інститутом національної пам’яті. Вона містить документи із центральних, обласних та галузевих архівних установ України, що стосуються сторінок історії відносин українського та польського народів.
Цей крок є важливою складовою розбудови історичного діалогу між двома державами та порозуміння між українським та польським народами стосовно складних і трагічних сторінок минулого, який сприятиме зміцненню добросусідських відносин України та Республіки Польща.
🕐8 вересня об 11:00 у Києві відбудеться важлива презентація щодо жертв Волинської та інших трагедій.
Інфраструктура містить документи із центральних, обласних та галузевих архівних установ України, що стосуються сторінок історії відносин українського та польського народів.
Для отримання акредитації, будь ласка, заповніть форму.
☎️Контактна особа:
Тетяна Ігнатченко +380505613001
👍12❤1😱1
Пам'яті добровольця Тараса Стахіва (позивний «Стах»)
Написав заяву на академвідпустку й добровольцем пішов на фронт
Тарас народився 18 січня 2004 року в Івано-Франківську. Після школи навчався на перекладача з англійською в Чернівецькому університеті. Під час навчання зацікався воєнно-історичною реконструкцією, а також активно займався карате, мав чорний пояс.
З початком повномасштабного вторгнення почав активно займатись волонтерством. Зрештою, юнак написав заяву на академвідпустку та мобілізувався до Сил оборони. Служив у тоді ще ДФТГ "Хартія" на посаді кулементника. Виконував бойові завдання на Харківщині та Донеччині.
Загинув 15 січня 2023 року неподалік Бахмута. Похований в Івано-Франківську. Посмертно кавалер ордена "За мужність" ІІІ ступеня.
Честь і шана Герою!
Фото: Суспільне Івано-Франківськ, Главком, Фейсбук-сторінка Олександр Данилюк
За матеріалами: Суспільне Івано-Франківськ 1 і 2, Главком, Івано-Франківськ. Місто Героїв, Вікна, Меморіал. Платформа пам'яті, Sport.ua
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Написав заяву на академвідпустку й добровольцем пішов на фронт
Тарас народився 18 січня 2004 року в Івано-Франківську. Після школи навчався на перекладача з англійською в Чернівецькому університеті. Під час навчання зацікався воєнно-історичною реконструкцією, а також активно займався карате, мав чорний пояс.
З початком повномасштабного вторгнення почав активно займатись волонтерством. Зрештою, юнак написав заяву на академвідпустку та мобілізувався до Сил оборони. Служив у тоді ще ДФТГ "Хартія" на посаді кулементника. Виконував бойові завдання на Харківщині та Донеччині.
Загинув 15 січня 2023 року неподалік Бахмута. Похований в Івано-Франківську. Посмертно кавалер ордена "За мужність" ІІІ ступеня.
Честь і шана Герою!
Фото: Суспільне Івано-Франківськ, Главком, Фейсбук-сторінка Олександр Данилюк
За матеріалами: Суспільне Івано-Франківськ 1 і 2, Главком, Івано-Франківськ. Місто Героїв, Вікна, Меморіал. Платформа пам'яті, Sport.ua
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
💔17😢8🤩1
5 вересня 1918 року Рада Народних Комісарів більшовицької Росії (РРФСР) прийняла декрет «Про червоний терор», який вперше легітимізував на законодавчому рівні практику масових репресивних акцій совєтської армії.
😢12❤2
Пам’яті солдата Василя Накладюка (позивний «Кузьма»)
Для нього не було відмов, якщо треба було рятувати життя
Василь народився 26 грудня 1974 року в селі Пасічна Івано-Франківської області.
Жив у селі Свічківка на Черкащині. Працював трактористом.
У 2023 долучився до Сил оборони. Служив водієм-механіком санітарної машини М113 в складі 32-ї окремої механізованої Сталевої бригади. Воював на Харківщині, Луганщині, Донеччині.
Загинув 17 грудня 2025 року біля села Мирне на Покровському напрямку від удару БПЛА.
Вічна слава Воїну!
Іван Столячук
Фото надані 32 ОМБр
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Для нього не було відмов, якщо треба було рятувати життя
Василь народився 26 грудня 1974 року в селі Пасічна Івано-Франківської області.
Жив у селі Свічківка на Черкащині. Працював трактористом.
У 2023 долучився до Сил оборони. Служив водієм-механіком санітарної машини М113 в складі 32-ї окремої механізованої Сталевої бригади. Воював на Харківщині, Луганщині, Донеччині.
Загинув 17 грудня 2025 року біля села Мирне на Покровському напрямку від удару БПЛА.
Вічна слава Воїну!
Іван Столячук
Фото надані 32 ОМБр
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
💔9😢4