Пам'яті журналіста, волонтера, добровольця Володимира Даценка (позивний «Борода»)
Він був справжнім, завжди говорив те, що думав, і вчиняв відповідально
Володимир народився 19 травня 1988 року в селі Булаї Погребищенського району Вінницької області. До війни працював водієм, планував відкрити автомийку та допомагав людям як журналіст та учасник організації «Дорожній контроль Вінниці».
З перших днів повномасштабної війни Володимир став на захист України: допомагав патрулювати вулиці Вінниці, займався волонтерською діяльністю. Згодом долучився до батальйону "Айдар". Був нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Життя Володимира Даценка обірвалося 14 липня 2022 року під час ракетного удару росіян по Вінниці, де він перебував у відрядженні.
Вічна пам’ять Герою!
Тетяна Тиндик
За матеріалами: Погребищенська міська рада, 20 хвилин, Суспільне Вінниця, Факти, RECВІЄМ
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Він був справжнім, завжди говорив те, що думав, і вчиняв відповідально
Володимир народився 19 травня 1988 року в селі Булаї Погребищенського району Вінницької області. До війни працював водієм, планував відкрити автомийку та допомагав людям як журналіст та учасник організації «Дорожній контроль Вінниці».
З перших днів повномасштабної війни Володимир став на захист України: допомагав патрулювати вулиці Вінниці, займався волонтерською діяльністю. Згодом долучився до батальйону "Айдар". Був нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Життя Володимира Даценка обірвалося 14 липня 2022 року під час ракетного удару росіян по Вінниці, де він перебував у відрядженні.
Вічна пам’ять Герою!
Тетяна Тиндик
За матеріалами: Погребищенська міська рада, 20 хвилин, Суспільне Вінниця, Факти, RECВІЄМ
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
💔18😢7
Пам’яті танкіста Леоніда Сухацького (позивний «Бак»)
Вороги називали його танк «чорна смерть», а він – «наш дружочок»
Леонід народився 10 липня 1969 року в місті Тетіїв Київської області. Після школи навчався в профтехучилищі №34 у Радомишлі на Житомирщині.
Строкову службу проходив в танкових військах в радянській армії в Польщі. Згодом повернувся в рідний Тетіїв, де спершу працював в міліції, а згодом в пожежній частині. Останні роки працював заправником на газовій станції.
Добровільно долучився до ЗСУ в серпні 2014 року. Служив командиром танку в 17-й окремій танковій бригаді. Брав участь в обороні Маріуполя. Кілька разів ставав учасником танкових дуелей і виходив з них переможцем. Всього на його рахунку було підбито три ворожих бронемашини. Вороги називали його танк - "чорна смерть", а він - "наш дружочок".
22 лютого 2015 року Леонід разом із бійцями батальйону "Свята Марія" проводив рекогносцировку позиції під Маріуполем. Загинув внаслідок ДТП під час виконання бойового завдання.
Похований у Тетієві. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Слава Захисникові!
Фото: Книга пам’яті полеглих
За матеріалами: "Хоробрі серця" на 1+1, ТетіївInfo та Книга пам’яті полеглих
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Вороги називали його танк «чорна смерть», а він – «наш дружочок»
Леонід народився 10 липня 1969 року в місті Тетіїв Київської області. Після школи навчався в профтехучилищі №34 у Радомишлі на Житомирщині.
Строкову службу проходив в танкових військах в радянській армії в Польщі. Згодом повернувся в рідний Тетіїв, де спершу працював в міліції, а згодом в пожежній частині. Останні роки працював заправником на газовій станції.
Добровільно долучився до ЗСУ в серпні 2014 року. Служив командиром танку в 17-й окремій танковій бригаді. Брав участь в обороні Маріуполя. Кілька разів ставав учасником танкових дуелей і виходив з них переможцем. Всього на його рахунку було підбито три ворожих бронемашини. Вороги називали його танк - "чорна смерть", а він - "наш дружочок".
22 лютого 2015 року Леонід разом із бійцями батальйону "Свята Марія" проводив рекогносцировку позиції під Маріуполем. Загинув внаслідок ДТП під час виконання бойового завдання.
Похований у Тетієві. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
Слава Захисникові!
Фото: Книга пам’яті полеглих
За матеріалами: "Хоробрі серця" на 1+1, ТетіївInfo та Книга пам’яті полеглих
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
💔20😢3
СОВІСТЬ УКРАЇНИ: 95 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ІВАНА ДЗЮБИ
Сьогодні минає 95 річниця з дня народження видатного українського літературознавця, правозахисника та дисидента Івана Дзюби. Саме з його праць символічно почався перехід шістдесятницького руху в дисидентство. Після відновлення Україною Незалежності у 1991 році Іван Дзюба доклав чимало зусиль для розвитку української культури та гуманітаристики, обіймаючи посади міністра культури та голови комітету Шевченківської премії. Більше про життя та творчий шлях Івана Дзюби – у нашій каруселі.
Сьогодні минає 95 річниця з дня народження видатного українського літературознавця, правозахисника та дисидента Івана Дзюби. Саме з його праць символічно почався перехід шістдесятницького руху в дисидентство. Після відновлення Україною Незалежності у 1991 році Іван Дзюба доклав чимало зусиль для розвитку української культури та гуманітаристики, обіймаючи посади міністра культури та голови комітету Шевченківської премії. Більше про життя та творчий шлях Івана Дзюби – у нашій каруселі.
❤21
Пам’яті аеророзвідника та геймдизайнера Володимира Єжова (позивний «Вус»)
Один з розробників культових ігор STALKER та «Козаки», який загинув у Бахмуті
Володимир народився 1 серпня 1984 року в Лубнах. Родина часто переїжджала, тому в школу пішов в Херсоні, а закінчив в Києві. З дитинства любив придумати ігри і створював настільні ігри для себе і брата.
Навчався в Київському політехнічному інституті на спеціальності системи автоматизованого керування. В студентські роки зацікався кіберспортом, брав участь в змаганнях з гри StarCraft.
З кіберспорту перейшов в геймдизайн (фактично це як режисура у відеоіграх). Працював над культовим проєктом STALKER, де "подарував" свою зовнішність персонажу Локі, що очолював угруповання "Воля".
Також працював над другою частиною стратегічної гри "Козаки". Пізніше також працював над іншими проєктами: World of Battle: Morning Star, Call of Cthulhu Sherlock Holmes: Devil`s Daughter.
З початком повномасштабного вторгнення долучився до добровольчого батальйону "УВО". Брав участь в обороні Києві. Пізніше перевівся до Окремої президентської бригади, де очолив підрозділ аеророзвідки в складі 23-го батальйону спеціального призначення. Воював на Донеччині.
Володимир Єжов загинув від підриву на міні під час виконання бойового завдання в районі Бахмута 22 грудня 2022 року. Похований в Києві.
Вічна пам’ять Захисникові!
Фото: Радіо Свобода, сімейного архіву, Instagram-сторінки Володимира Єжова та Вікіпедії
За матеріалами Радіо Свобода та S.T.A.L.K.E.R. Wiki
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Один з розробників культових ігор STALKER та «Козаки», який загинув у Бахмуті
Володимир народився 1 серпня 1984 року в Лубнах. Родина часто переїжджала, тому в школу пішов в Херсоні, а закінчив в Києві. З дитинства любив придумати ігри і створював настільні ігри для себе і брата.
Навчався в Київському політехнічному інституті на спеціальності системи автоматизованого керування. В студентські роки зацікався кіберспортом, брав участь в змаганнях з гри StarCraft.
З кіберспорту перейшов в геймдизайн (фактично це як режисура у відеоіграх). Працював над культовим проєктом STALKER, де "подарував" свою зовнішність персонажу Локі, що очолював угруповання "Воля".
Також працював над другою частиною стратегічної гри "Козаки". Пізніше також працював над іншими проєктами: World of Battle: Morning Star, Call of Cthulhu Sherlock Holmes: Devil`s Daughter.
З початком повномасштабного вторгнення долучився до добровольчого батальйону "УВО". Брав участь в обороні Києві. Пізніше перевівся до Окремої президентської бригади, де очолив підрозділ аеророзвідки в складі 23-го батальйону спеціального призначення. Воював на Донеччині.
Володимир Єжов загинув від підриву на міні під час виконання бойового завдання в районі Бахмута 22 грудня 2022 року. Похований в Києві.
Вічна пам’ять Захисникові!
Фото: Радіо Свобода, сімейного архіву, Instagram-сторінки Володимира Єжова та Вікіпедії
За матеріалами Радіо Свобода та S.T.A.L.K.E.R. Wiki
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
💔17😢4
Пам’яті розвідника Віталія Чорногора (позивний «Сапсан»)
Був волонтером із 2014 року, а із початку повномасштабної війни боронив рідну Київщину
Віталій народився 16 грудня 1962 року у Переяславі на Київщині. Після школи здобув вищу освіту в Українській сільськогосподарській академії.
Працював електромонтером у місцевому РЕМ, а у 1987-1989 роках проходив строкову службу у танкових військах на території Угорщини. Після служби працював на заводі "Точмаш". Пізніше став обіймати керівні посади в комерційних закладах.
З 2014 року разом з дружиною активно долучились до волонтерського руху. А з початком повномасштабного вторгнення чоловік добровольцем долучився до Сил оборони з перших днів.
Брав участь в обороні Києва. Воював в районі містечка Макарів. Загинув 3 квітня 2022 року в селі Гоголів Броварського району від підриву на міні.
Вічна пам’ять Герою!
Фото з сімейного архіву
За матеріалами Переяслав.City
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Був волонтером із 2014 року, а із початку повномасштабної війни боронив рідну Київщину
Віталій народився 16 грудня 1962 року у Переяславі на Київщині. Після школи здобув вищу освіту в Українській сільськогосподарській академії.
Працював електромонтером у місцевому РЕМ, а у 1987-1989 роках проходив строкову службу у танкових військах на території Угорщини. Після служби працював на заводі "Точмаш". Пізніше став обіймати керівні посади в комерційних закладах.
З 2014 року разом з дружиною активно долучились до волонтерського руху. А з початком повномасштабного вторгнення чоловік добровольцем долучився до Сил оборони з перших днів.
Брав участь в обороні Києва. Воював в районі містечка Макарів. Загинув 3 квітня 2022 року в селі Гоголів Броварського району від підриву на міні.
Вічна пам’ять Герою!
Фото з сімейного архіву
За матеріалами Переяслав.City
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
💔11😢4