РОСІЯ БОЯЛАСЬ ЇХНІХ КАРТИН
13 липня 1937 року НКВС розстріляло відомого українського художника Михайла Бойчука та його чотирьох учнів: Івана Падалку, Івана Липківського, Івана Орла-Орленка та Василя Седляра.
Михайло Бойчук встиг створити оригінальну художню школу, учнів якої називали за його прізвищем «бойчукістами». Митців звинуватили у причетності до вигаданої «контрреволюційної націонал-фашистської організації». Хто такі «бойчукісти» та чому їх стратив радянський режим розповідаємо у каруселі.
13 липня 1937 року НКВС розстріляло відомого українського художника Михайла Бойчука та його чотирьох учнів: Івана Падалку, Івана Липківського, Івана Орла-Орленка та Василя Седляра.
Михайло Бойчук встиг створити оригінальну художню школу, учнів якої називали за його прізвищем «бойчукістами». Митців звинуватили у причетності до вигаданої «контрреволюційної націонал-фашистської організації». Хто такі «бойчукісти» та чому їх стратив радянський режим розповідаємо у каруселі.
💔22
Пам'яті капітана Юрія Костюкевича
Йшов у бій разом зі своїми підлеглими
Юрій народився 3 березня 1977 року в місті Свердловськ (нині – Довжанськ) на Луганщині. Дитинство минуло у Кропивницькому. Паралельно з навчанням в школі, освоїв гру на гітарі. Певний час був репититором з гри на музичному інструментів.
У 1997 році, після строкової служби в армії, навчався в Одеському інституті сухопутних військ, а у 2001-2004 роках служив за контрактом у лавах Збройних сил України.
Згодом отримав також економічну освіту в Тернопільському комерційному інституті. Обіймав керівні посади у компаніях «Трансмет», «ТерТранс», «Логістбуд» і «Метресурс», а згодом відкрив власну справу та займався підприємництвом.
З початком повномасштабного вторгнення мобілізований до Сил оборони. Спершу служив в 110-й окремій механізованій бригаді, згодом став командиром батальйону в 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого, а пізніше очолив батальйон в 141-й окремій піхотній бригаді. Брав участь у боях під Авдіївкою, Куп'янськом і Покровськом. За час війни отримав дев'ять поранень, однак щоразу повертався до строю.
Свій останній бій капітан Юрій Костюкевич прийняв 11 березня 2025 року біля села Шевченкове на Донеччині.
Поховали воїна 15 березня 2025 року на Пантеоні Героїв Тернополя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, орденом Богдана Хмельницького III ступеня, орденом Богдана Хмельницького II ступеня (посмертно), відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю Міністерства оборони України «За поранення», відзнаками «За особливу службу» II та III ступенів, а також хрестом «Честь і Слава».
Вічна пам'ять і шана Герою!
Тетяна Тиндик
За матеріалами: Суспільне Тернопіль, Тернопільська міська рада, 20 хвилин, Героям Слава
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Йшов у бій разом зі своїми підлеглими
Юрій народився 3 березня 1977 року в місті Свердловськ (нині – Довжанськ) на Луганщині. Дитинство минуло у Кропивницькому. Паралельно з навчанням в школі, освоїв гру на гітарі. Певний час був репититором з гри на музичному інструментів.
У 1997 році, після строкової служби в армії, навчався в Одеському інституті сухопутних військ, а у 2001-2004 роках служив за контрактом у лавах Збройних сил України.
Згодом отримав також економічну освіту в Тернопільському комерційному інституті. Обіймав керівні посади у компаніях «Трансмет», «ТерТранс», «Логістбуд» і «Метресурс», а згодом відкрив власну справу та займався підприємництвом.
З початком повномасштабного вторгнення мобілізований до Сил оборони. Спершу служив в 110-й окремій механізованій бригаді, згодом став командиром батальйону в 14-й окремій механізованій бригаді імені князя Романа Великого, а пізніше очолив батальйон в 141-й окремій піхотній бригаді. Брав участь у боях під Авдіївкою, Куп'янськом і Покровськом. За час війни отримав дев'ять поранень, однак щоразу повертався до строю.
Свій останній бій капітан Юрій Костюкевич прийняв 11 березня 2025 року біля села Шевченкове на Донеччині.
Поховали воїна 15 березня 2025 року на Пантеоні Героїв Тернополя. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня, орденом Богдана Хмельницького III ступеня, орденом Богдана Хмельницького II ступеня (посмертно), відзнакою Президента України «За оборону України», медаллю Міністерства оборони України «За поранення», відзнаками «За особливу службу» II та III ступенів, а також хрестом «Честь і Слава».
Вічна пам'ять і шана Герою!
Тетяна Тиндик
За матеріалами: Суспільне Тернопіль, Тернопільська міська рада, 20 хвилин, Героям Слава
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
💔17😢4
ОСВЯЧЕННЯ ВЕЛИКОГО ГЕТЬМАНА
Сьогодні було освячено бюст гетьмана Івана Мазепи, який розташований у Києво-Печерській Лаврі. Освячував бюст очільник Православної церкви України, Митрополит Київський, Блаженніший Епіфаній разом із Синодом ПЦУ.
У заході взяв участь Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, який був консультантом зі створення бюсту гетьмана Івана Мазепи та був долучений до встановлення і відкриття погруддя в Києво-Печерській Лаврі. На освяченні були присутні понад 20 архієреїв ПЦУ, а також представники Хорунжої служби 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов», меценати та скульптори.
«Гетьман Іван Мазепа, князь Священної Римської імперії, сьогодні перебуває тут по праву, адже саме він був тим меценатом, який розбудовував Лавру. Нагадаю, що росіяни називали всіх своїх ворогів, які відстоювали ідею української державності з XVIII століття, мазепинцями. Лише потім на зміну їм прийдуть петлюрівці та бандерівці. Мазепа є символом незалежної України, і сьогодні він за правом зайняв своє місце в Лаврі не лише як видатний меценат та патрон українських храмів, а й як один із найсильніших правителів нашої держави», – наголосив у своєму виступі Олександр Алфьоров.
Нагадаємо, що відкриття погруддя Івана Мазепи у Києво-Печерській Лаврі Президентом України відбулося на День Конституції України – 28 червня 2026 року. Це перша монументальна форма, присвячена видатному українському військовому та державному діячеві. Створили погруддя скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук.
Фото: Інтерфакс-Україна Єгор Шуміхін
Сьогодні було освячено бюст гетьмана Івана Мазепи, який розташований у Києво-Печерській Лаврі. Освячував бюст очільник Православної церкви України, Митрополит Київський, Блаженніший Епіфаній разом із Синодом ПЦУ.
У заході взяв участь Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, який був консультантом зі створення бюсту гетьмана Івана Мазепи та був долучений до встановлення і відкриття погруддя в Києво-Печерській Лаврі. На освяченні були присутні понад 20 архієреїв ПЦУ, а також представники Хорунжої служби 1-го корпусу Національної гвардії України «Азов», меценати та скульптори.
«Гетьман Іван Мазепа, князь Священної Римської імперії, сьогодні перебуває тут по праву, адже саме він був тим меценатом, який розбудовував Лавру. Нагадаю, що росіяни називали всіх своїх ворогів, які відстоювали ідею української державності з XVIII століття, мазепинцями. Лише потім на зміну їм прийдуть петлюрівці та бандерівці. Мазепа є символом незалежної України, і сьогодні він за правом зайняв своє місце в Лаврі не лише як видатний меценат та патрон українських храмів, а й як один із найсильніших правителів нашої держави», – наголосив у своєму виступі Олександр Алфьоров.
Нагадаємо, що відкриття погруддя Івана Мазепи у Києво-Печерській Лаврі Президентом України відбулося на День Конституції України – 28 червня 2026 року. Це перша монументальна форма, присвячена видатному українському військовому та державному діячеві. Створили погруддя скульптори Борис Крилов та Олесь Сидорук.
Фото: Інтерфакс-Україна Єгор Шуміхін
👍8❤7
ВІД ГРИВНІ РУСІ ДО ПЕЧАТКИ СКОРОПАДСЬКОГО: У КИЄВІ ВІДКРИВСЯ УНІКАЛЬНИЙ ФЕСТИВАЛЬ
У Музеї історії міста Києва відкрився фестиваль «Тисячоліття української державності: від Русі до сучасної України», організований Українським інститутом національної пам’яті та Музеєм Києва до Дня Української Державності.
На фестивалі представлена експозиція унікальних артефактів – від гривні Київської Русі до печатки гетьмана Павла Скоропадського, які відображають тисячолітню традицію українського державотворення, ілюструють розвиток української державності, її символів та інститутів влади.
Відкриваючи фестиваль, Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров подякував співробітникам УІНПу та музею за організацію такої атракції.
«Наша державність не означена датами, але є події і явища, які окреслюють межі процесу державотворення. І фестиваль дає можливість побачити ці межі і перспективи, відчути його тисячолітню тяглість. Протягом століть проти нас і нашої ідентичності ведеться війна. І ми пишаємося тим, що маємо збереженими ці тисячолітні артефакти. Разом ми ставимо маркери нашої ідентичності», – сказав Голова УІНПу.
Генеральний директор Музею історії міста Києва Вікторія Муха зазначила, що музейникам хотілося створити такий простір, де кожен українець міг би відчути себе спадкоємцем тисячолітньої традиції.
«Адже День державності – це свято нашої національної єдності, боротьби і незламності, – зазначила директорка. – Дякую усім, хто долучився до створення цього простору, який допоможе кожному відвідувачу відчути гордість бути українцем».
Фестиваль триватиме ще протягом двох днів – 15 і 16 липня. Відвідувачі музею зможуть поринути в атмосферу різних епох, які відтворюють реконструктори клубів «Київ Град», «Артіра Рутенія», «Печерська сотня», «УНР». Крім того, можна буде пограти в улюблену настільну гру вікінгів та київських князів, а також взяти участь у майстер-класах із каліграфії середньовічного письма та традиційної української вибійки.
Також у межах фестивалю відбудуться лекції письменників та науковців.
З лекціями на вас чекають:
15 липня
16:00-17:00 – Віталій Капранов, «Історія як зброя у сучасній війні».
17:30-18:30 – Наталя Старченко, «Русь як осердя українського націєтворення 16-17 століття».
16 липня
16:00-17:00 – Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, «Початки української державності».
17:30 - 18:30 – Олена Кохан, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Музею історії міста Києва, відділу Київ кінця 17-го початку 20-го ст., «Київ – столиця Української держави. 1918 рік».
У Музеї історії міста Києва відкрився фестиваль «Тисячоліття української державності: від Русі до сучасної України», організований Українським інститутом національної пам’яті та Музеєм Києва до Дня Української Державності.
На фестивалі представлена експозиція унікальних артефактів – від гривні Київської Русі до печатки гетьмана Павла Скоропадського, які відображають тисячолітню традицію українського державотворення, ілюструють розвиток української державності, її символів та інститутів влади.
Відкриваючи фестиваль, Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров подякував співробітникам УІНПу та музею за організацію такої атракції.
«Наша державність не означена датами, але є події і явища, які окреслюють межі процесу державотворення. І фестиваль дає можливість побачити ці межі і перспективи, відчути його тисячолітню тяглість. Протягом століть проти нас і нашої ідентичності ведеться війна. І ми пишаємося тим, що маємо збереженими ці тисячолітні артефакти. Разом ми ставимо маркери нашої ідентичності», – сказав Голова УІНПу.
Генеральний директор Музею історії міста Києва Вікторія Муха зазначила, що музейникам хотілося створити такий простір, де кожен українець міг би відчути себе спадкоємцем тисячолітньої традиції.
«Адже День державності – це свято нашої національної єдності, боротьби і незламності, – зазначила директорка. – Дякую усім, хто долучився до створення цього простору, який допоможе кожному відвідувачу відчути гордість бути українцем».
Фестиваль триватиме ще протягом двох днів – 15 і 16 липня. Відвідувачі музею зможуть поринути в атмосферу різних епох, які відтворюють реконструктори клубів «Київ Град», «Артіра Рутенія», «Печерська сотня», «УНР». Крім того, можна буде пограти в улюблену настільну гру вікінгів та київських князів, а також взяти участь у майстер-класах із каліграфії середньовічного письма та традиційної української вибійки.
Також у межах фестивалю відбудуться лекції письменників та науковців.
З лекціями на вас чекають:
15 липня
16:00-17:00 – Віталій Капранов, «Історія як зброя у сучасній війні».
17:30-18:30 – Наталя Старченко, «Русь як осердя українського націєтворення 16-17 століття».
16 липня
16:00-17:00 – Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, «Початки української державності».
17:30 - 18:30 – Олена Кохан, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Музею історії міста Києва, відділу Київ кінця 17-го початку 20-го ст., «Київ – столиця Української держави. 1918 рік».
👍8❤2