БУТИ ПОЧУТИМ ЧЕРЕЗ ТЕАТР: У РАМКАХ ТИЖНЯ БЕЗБАР’ЄРНОСТІ У СТОЛИЦІ ВІДБУВСЯ ПОКАЗ «ЕНЕЇДИ» ВІД ТЕАТРУ ВЕТЕРАНІВ

У межах Національного тижня безбар’єрності Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров відвідав показ експериментальної музично-пластичної вистави «Енеїда» у постановці «Театру Ветеранів» – проєкту, що поєднує мистецтво, підтримку військових і розмову про повернення до цивільного життя.

Під час вистави сцена стала не лише місцем театральної дії, вона перетворилася на простір, де ветерани й військовослужбовці можуть говорити мовою руху, музики, тіла й присутності про досвід, який не завжди можливо висловити словами. Саме в цьому полягає одна з головних ідей «Театру Ветеранів»: дати захисникам і захисницям можливість творчої самореалізації, підтримати їхнє психологічне відновлення та привернути увагу суспільства до питань інклюзії й безбар’єрності.

Проєкт «Театр Ветеранів» реалізується відділом комунікацій Командування Сил територіальної оборони Збройних Сил України спільно з «Театром Драматургів».

Для участі в проєкті не вимагали акторської освіти чи сценічної підготовки. Важливішими були мотивація, усвідомленість і готовність працювати з власним досвідом відповідально. Організатори розуміли: звернення до травматичних переживань може бути непростим, тому команда приділяла особливу увагу внутрішній готовності учасників.

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров наголошує на важливості підтримки ветеранських ініціатив, які допомагають захисникам і захисницям адаптуватися до цивільного життя та відкривають нові можливості для самореалізації.

«Через театр ветерани та військові отримують можливість бути почутими, включеними та побаченими не лише крізь призму війни, а й через власну силу, талант і здатність творити. Подібні проєкти стають важливою частиною суспільного діалогу про війну, пам’ять і людську гідність. Вони допомагають осмислювати сучасний досвід боротьби не лише через факти й події, а й через особисті історії – живі, вразливі та чесні», – зазначив Голова УІНП.

Фото з сайту Офісу Президента України

120 РОКІВ КИЇВСЬКІЙ «ПРОСВІТІ». УІНП ВІДКРИВ ВИСТАВКУ ДО ДНЯ КИЄВА

27 травня у сквері між виходом із метро «Контрактова площа» (вул. Спаська) та памʼятником Григорію Сковороді відкрилася вулична виставка, присвячена 120-річчю Київської «Просвіти».

Виставка розповідає історію першої легальної української громадської організації у Києві, яка стала одним із головних осередків формування модерної української нації та підготовки майбутніх творців української державності.

Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров нагадав, що ідея створення «Просвіти» на теренах Наддніпрянської України, яка перебувала у складі Російської імперії, прийшла з Галичини – перша «Просвіта» була створена у 1868 році у Львові.

«Просвіта» в Києві – це був виклик системі, який став можливим завдяки тому, що українська нація була збурена тут, у підросійській частині України. Перенесена «Просвіта» сюди, як ті самі осередки, що відкривалися в Одесі, в Миколаєві, в інших містах, свідчила про те, що Росія вже руйнувалася», – наголосив Олександр Алфьоров.

Голова Інституту також додав, що київська спільнота сприйняла появу «Просвіти» як початок радикальних змін у суспільному та державному ладі.

Голова Подільської районної в місті Києві державної адміністрації та просвітянин Володимир Наконечний відзначив важливість сьогоднішньої роботи зі збереження національної пам’яті, зокрема перепоховання подружжя Андрія та Софії Мельників, як державний поступ у тих справах, які в умовах бездержавності відстоювала «Просвіта».

«Просвіта» – це український бренд, його треба берегти, оновлювати, запрошувати до товариства нових членів, омолоджувати й рухатися вперед згідно з викликами третього тисячоліття», – додав Володимир Наконечний.

Голова Київського міського осередку «Просвіти» Кирило Стеценко зазначив, що нинішні просвітяни – нащадки великих провідників та засновників: Миколи Лисенка, Бориса Грінченка, Модеста Левицького, Лесі Українки.

«Метою «Просвіти» була фактично українізація українців. І це завдання досі перед нами стоїть. Нашій країні важливо бути сильною економічно і військово, та надважливо – бути при цьому українською Україною. В цьому є величезне покликання «Просвіти», – наголосив Кирило Стеценко.

Модератор заходу, голова Київського обласного об’єднання «Просвіти» Євген Букет відзначив важливість архівної роботи при оформленні виставки, зокрема оцифрування всіх документів стосовно діяльності організації з Державного архіву Київської області. Своєю чергою очільниця архіву Соф’я Каменєва розповіла про те, як відбувалася ця масштабна та клопітка робота.

«Я думаю, що ця виставка – це перевірка того, що гасла «Просвіти» мають відгукуватися в душах і серцях наших співвітчизників», – завершила свій виступ Соф’я Каменєва.

Директор Національної історичної бібліотеки України Тарас Боровський відзначив, що був дуже радий долучитися до створення виставки, адже НІБУ на сьогодні володіє найбільшим депозитарієм книг про діяльність Київської «Просвіти».

Директорка Музею Бориса Грінченка Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Юлія Голубнича-Шленчак розповіла про унікальну участь відомого українського мовознавця у створенні Київської «Просвіти».

«Борис Грінченко – це дійсно недооцінена постать у нашій історії. Кожен із нас робить усе можливе, щоб історія оживала на вулицях нашого міста, тому що я поки чекала зібрання, звернула увагу, як люди підходять і питають: «а що це за виставка?» Читають, ознайомлюються з цим, тому видимість цієї роботи – це те, що закладав Борис Грінченко, коли створював Київську «Просвіту».

Організатори виставки: Український інститут національної пам’яті, Київське міське об’єднання Громадської організації «Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка», Київське обласне об’єднання «Просвіта» імені Тараса Шевченка, Благодійний фонд імені Івана та Юрія Лип.