Пам'яті Героя України, льотчика Дениса Кирилюка
Встиг попрощатися з новонародженим сином і того ж дня загинув, відводячи підбитий літак від села на Чернігівщині.
Денис народився 14 липня 1990 року в селі Гришівці на Вінниччині. З дитинства марив небом. Після 9 класу поїхав навчатись в Чернігівський ліцей з військово-фізичною підготовкою, а потім навчався в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Після випуску потрапив служити в 831 бригаду тактичної авіації у Миргороді. Брав участь в АТО у 2016 році за що відзначений іменної нагородною вогнепальною зброєю.
З початком повномасштабного вторгнення майор Кирилюк відводив від удару літаки на миргородському аеродромі. Згодом виконував бойові завдання по всій ліній фронту: Сумщина, Харківщина, Луганщина, Донеччина, Херсонщина. Брав участь у місії визволення острову Зміїний. Здійснив понад 70 бойових вильотів. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
27 березня 2023 року майор Кирилюк попрощався перед вильотом з новонародженим сином та відправився на бойове завдання. із перехоплення повітряних цілей на півночі країни. Коли його літак уразила ворожа ракета, винищувач почав втрачати висоту. Су-27 падав на забудову, туди, де живуть мирні люди. Чоловік відвів літак якомога далі від села Товкачівка на Чернігівщині, але не встиг катапультуватися.
20 січня 2025 року Указом Президента України Дениса Кирилюка було удостоєно звання Героя України (посмертно) та надано військове звання підполковника. 30 січня 2025 року на його честь назвали вулицю у Миргороді.
Пам'ять і вічна шана Герою!
Тетяна Тиндик
За матеріалами: Суспільне, Меморіал. Платформа пам'яті, Зміст, Енциклопедія Сучасної України
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
Встиг попрощатися з новонародженим сином і того ж дня загинув, відводячи підбитий літак від села на Чернігівщині.
Денис народився 14 липня 1990 року в селі Гришівці на Вінниччині. З дитинства марив небом. Після 9 класу поїхав навчатись в Чернігівський ліцей з військово-фізичною підготовкою, а потім навчався в Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.
Після випуску потрапив служити в 831 бригаду тактичної авіації у Миргороді. Брав участь в АТО у 2016 році за що відзначений іменної нагородною вогнепальною зброєю.
З початком повномасштабного вторгнення майор Кирилюк відводив від удару літаки на миргородському аеродромі. Згодом виконував бойові завдання по всій ліній фронту: Сумщина, Харківщина, Луганщина, Донеччина, Херсонщина. Брав участь у місії визволення острову Зміїний. Здійснив понад 70 бойових вильотів. Нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня.
27 березня 2023 року майор Кирилюк попрощався перед вильотом з новонародженим сином та відправився на бойове завдання. із перехоплення повітряних цілей на півночі країни. Коли його літак уразила ворожа ракета, винищувач почав втрачати висоту. Су-27 падав на забудову, туди, де живуть мирні люди. Чоловік відвів літак якомога далі від села Товкачівка на Чернігівщині, але не встиг катапультуватися.
20 січня 2025 року Указом Президента України Дениса Кирилюка було удостоєно звання Героя України (посмертно) та надано військове звання підполковника. 30 січня 2025 року на його честь назвали вулицю у Миргороді.
Пам'ять і вічна шана Герою!
Тетяна Тиндик
За матеріалами: Суспільне, Меморіал. Платформа пам'яті, Зміст, Енциклопедія Сучасної України
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
😢8💔5
ПАТРІАРХ-ПЕТЛЮРІВЕЦЬ З НАРОДЖЕННЯ
10 квітня 1898 року в Полтаві народився Степан Скрипник (Мстислав), Патріарх Київський і всієї України.
Детальніше про його життєвий шлях та служіння у нашій каруселі.
10 квітня 1898 року в Полтаві народився Степан Скрипник (Мстислав), Патріарх Київський і всієї України.
Детальніше про його життєвий шлях та служіння у нашій каруселі.
❤8👍1
ЗБЕРЕГТИ, ЩОБ ПОВЕРНУТИ: ВАГОМИЙ ПОСТУП У ВІДРОДЖЕННІ МОВ НАДАЗОВСЬКИХ ГРЕКІВ
7 квітня, у стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася подія, що має значення не лише для академічної спільноти та студентства, а й для всієї України. ГО "Надазовські греки" / NGO 'North Azovian Greeks' презентували перший в Україні навчально-методичний комплекс з урумської мови надазовських греків та літературну збірку цією мовою “Balalığım Çohrağı” (урум. “джерело мого дитинства”), здійснивши цим важливий поступ у збереженні культурної спадщини корінних народів України. Це перший комунікативний комплекс для вивчення урумської мови надазовських греків, створений в Україні.
Участь у заході взяв Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров. Він висловив команді вдячність за неймовірну працю при створенні комплексу та наголосив на необхідності запровадження 8 серпня як День пам’яті насильницького виселення урумів і румеїв із Криму у 1778 році. Відповідна дата покликана відновити історичну справедливість та посилити увагу до теми корінних народів України.
“Цього року в Українському інституті національної пам'яті разом з ГО “Надазовські греки: уруми і румеї” запланована публікація збірника пісень і казок, написаних румейською мовою і частково урумською, і зараз готується переклад українською та англійською, щоб спадок урумської та румейської мов можна було поширювати на закордонні аудиторії. І це те, що ми можемо і маємо зробити сьогодні на рівні державної підтримки”, - підкреслив Олександр Алфьоров.
Окрему увагу було приділено сучасним викликам. Внаслідок російської агресії надазовські греки вдруге в історії опинилися перед загрозою втрати своєї ідентичності: їхні історичні території в Криму та Надазов’ї перебувають під окупацією. Саме тому питання збереження мови, культури та історичної пам’яті сьогодні є не лише культурним, а й безпековим і державницьким.
УІНП послідовно підтримує ініціативи, спрямовані на відродження ідентичності урумів і румеїв: від створення навчальних матеріалів до популяризації їхньої культурної спадщини в Україні та світі. Зокрема, триває робота над тим, щоб у Європейській хартії регіональних мов були належним чином представлені саме урумська та румейська мови, а не узагальнено “грецька”.
Відродження і підтримка ідентичності корінних народів - це питання нашої історичної відповідальності, питання майбутнього: адже держава сильна тоді, коли береже розмаїття, пам’ятає своїх людей та створює умови для розвитку кожної спільноти.
Сьогодні, коли війна знову намагається знищити нашу культурну спадщину, такі ініціативи стають актом спротиву та відновлення. Україна була, є і буде домом для всіх своїх народів.
Фото волонтерки проєкту Лариси Кір'язєвої.
7 квітня, у стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбулася подія, що має значення не лише для академічної спільноти та студентства, а й для всієї України. ГО "Надазовські греки" / NGO 'North Azovian Greeks' презентували перший в Україні навчально-методичний комплекс з урумської мови надазовських греків та літературну збірку цією мовою “Balalığım Çohrağı” (урум. “джерело мого дитинства”), здійснивши цим важливий поступ у збереженні культурної спадщини корінних народів України. Це перший комунікативний комплекс для вивчення урумської мови надазовських греків, створений в Україні.
Участь у заході взяв Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров. Він висловив команді вдячність за неймовірну працю при створенні комплексу та наголосив на необхідності запровадження 8 серпня як День пам’яті насильницького виселення урумів і румеїв із Криму у 1778 році. Відповідна дата покликана відновити історичну справедливість та посилити увагу до теми корінних народів України.
“Цього року в Українському інституті національної пам'яті разом з ГО “Надазовські греки: уруми і румеї” запланована публікація збірника пісень і казок, написаних румейською мовою і частково урумською, і зараз готується переклад українською та англійською, щоб спадок урумської та румейської мов можна було поширювати на закордонні аудиторії. І це те, що ми можемо і маємо зробити сьогодні на рівні державної підтримки”, - підкреслив Олександр Алфьоров.
Окрему увагу було приділено сучасним викликам. Внаслідок російської агресії надазовські греки вдруге в історії опинилися перед загрозою втрати своєї ідентичності: їхні історичні території в Криму та Надазов’ї перебувають під окупацією. Саме тому питання збереження мови, культури та історичної пам’яті сьогодні є не лише культурним, а й безпековим і державницьким.
УІНП послідовно підтримує ініціативи, спрямовані на відродження ідентичності урумів і румеїв: від створення навчальних матеріалів до популяризації їхньої культурної спадщини в Україні та світі. Зокрема, триває робота над тим, щоб у Європейській хартії регіональних мов були належним чином представлені саме урумська та румейська мови, а не узагальнено “грецька”.
Відродження і підтримка ідентичності корінних народів - це питання нашої історичної відповідальності, питання майбутнього: адже держава сильна тоді, коли береже розмаїття, пам’ятає своїх людей та створює умови для розвитку кожної спільноти.
Сьогодні, коли війна знову намагається знищити нашу культурну спадщину, такі ініціативи стають актом спротиву та відновлення. Україна була, є і буде домом для всіх своїх народів.
Фото волонтерки проєкту Лариси Кір'язєвої.
❤6👍1