ПІДКОРЮВАЧ НЕБЕС І НЕ ЛИШЕ
120 років з дня народження Олега Антонова.
Сьогодні відзначаємо 120 років з дня народження Олега Костянтиновича Антонова - видатного українського авіаконструктора.
Однак окрім створення літаків, Антонов був ще й художником, письменником та людиною зі стійкою громадянською й політичною позицією.
Фото: ANTONOV Company
Про це все розповідаємо у нашій каруселі нижче 👇
120 років з дня народження Олега Антонова.
Сьогодні відзначаємо 120 років з дня народження Олега Костянтиновича Антонова - видатного українського авіаконструктора.
Однак окрім створення літаків, Антонов був ще й художником, письменником та людиною зі стійкою громадянською й політичною позицією.
Фото: ANTONOV Company
Про це все розповідаємо у нашій каруселі нижче 👇
❤7👍3
Пам’яті старшого кулеметника Андрія Волощука (позивний «Мольфар»)
Боронити Україну для нього було вибором серця, честі й пам’яті
Андрій Волощук родом з села Сваричів Рожнятівської громади на Івано-Франківщині. Працював у Львові керівником одного з відділень «Нової пошти». У жовтні 2024 року добровільно підписав контракт і став до лав Сил оборони України, щоб продовжити справу старшого брата Олега, який загинув у листопаді 2022 року на Бахмутському напрямку.
На фронті Андрій мав позивний «Мольфар», служив старшим кулеметником розвідувального батальйону у складі «Хартії», виконував бойові завдання під артилерійським і мінометним вогнем, збивав ворожі FPV-дрони та до останнього залишався поруч із побратимами.
2 грудня він зустрів своє 23-річчя на передовій. 7 грудня 2025 року Андрій Волощук загинув поблизу Куп’янська на Харківщині під час виконання бойового завдання. Про загибель 21 грудня повідомив брат Богдан, зв’язок із воїном обірвався за два тижні до того.
Вічна пам’ять і шана Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Bogdan Voloshchuk
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
Боронити Україну для нього було вибором серця, честі й пам’яті
Андрій Волощук родом з села Сваричів Рожнятівської громади на Івано-Франківщині. Працював у Львові керівником одного з відділень «Нової пошти». У жовтні 2024 року добровільно підписав контракт і став до лав Сил оборони України, щоб продовжити справу старшого брата Олега, який загинув у листопаді 2022 року на Бахмутському напрямку.
На фронті Андрій мав позивний «Мольфар», служив старшим кулеметником розвідувального батальйону у складі «Хартії», виконував бойові завдання під артилерійським і мінометним вогнем, збивав ворожі FPV-дрони та до останнього залишався поруч із побратимами.
2 грудня він зустрів своє 23-річчя на передовій. 7 грудня 2025 року Андрій Волощук загинув поблизу Куп’янська на Харківщині під час виконання бойового завдання. Про загибель 21 грудня повідомив брат Богдан, зв’язок із воїном обірвався за два тижні до того.
Вічна пам’ять і шана Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Bogdan Voloshchuk
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
💔11
АМАТОР, ЯКИЙ ВІДКРИВ ТРИПІЛЛЯ
Сьогодні минає 176 років з дня народження відомого українського археолога чеського походження, відкривача Трипільської культури Вікентія Хвойка.
Вікентій Хвойка народився в чеському селі Семін в родині збіднілих шляхтичів. Навчався в комерційному училищі в чеському Хрудімі, згодом жив в Празі.
В 26 років перебрався до Києва працювати вчителем, також пробував себе у сільському господарстві - вирощував хмель та чеський сорт проса “росичка.”
У 1890-х роках як аматор цікавиться археологією та зближується з метрами цієї справи Хведором Вовком та Володимиром Антоновичем. Став активним учасником Товариства шанувальників старовини та мистецтва. Бере активну участь в розкопках палеолітичних стоянок на Київщині.
У 1896 році під час розкопок біля села Трипілля на Обухівщині Хвойка здійснив світове відкриття пам’яток трипільської культури. Визначив місце цієї культури, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (IV-III тисячоліття до н. е.). Власне назва «трипільська культура» з'явилася в праці Вікентія Хвойки про розкопки поселень 1901 року біля міст Канева та Ржищіва на Київщині.
На думку археолога, віднайдена ним трипільська культура була автохтонною - це пращури слов’ян, землеробська цивілізація, що походила від арійських племен, що мешкали впродовж століть в районі Середнього Подніпров’я. Хвойка доводив, що в цьому регіоні з доісторичних часів проживало населення, одним з наступників якого в майбутньому стала "південно-східна гілка" слов’ян.
Також Хвойка досліджував пам'ятки бронзової доби, городища й кургани скіфів, зокрема Пастирське і Мотронинське городища на Черкащині.
У 1898—1900 роках провів розкопки на Середньому Придніпров'ї та відкрив так звані поля поховань, які належать до Зарубинецької (II століття до н. е. — II століття) і Черняхівської (II—V століття) культур. Також проводив археологічні дослідження балканських народів.
Він брав активну участь у підготовці та проведенні археологічних виставок 1897 і 1899, експонати яких стали основою археологічного відділу Київського художньо-промислового і наукового музею. Помер у 1914 році. Похований на Старому Байковому кладовищі.
Сьогодні минає 176 років з дня народження відомого українського археолога чеського походження, відкривача Трипільської культури Вікентія Хвойка.
Вікентій Хвойка народився в чеському селі Семін в родині збіднілих шляхтичів. Навчався в комерційному училищі в чеському Хрудімі, згодом жив в Празі.
В 26 років перебрався до Києва працювати вчителем, також пробував себе у сільському господарстві - вирощував хмель та чеський сорт проса “росичка.”
У 1890-х роках як аматор цікавиться археологією та зближується з метрами цієї справи Хведором Вовком та Володимиром Антоновичем. Став активним учасником Товариства шанувальників старовини та мистецтва. Бере активну участь в розкопках палеолітичних стоянок на Київщині.
У 1896 році під час розкопок біля села Трипілля на Обухівщині Хвойка здійснив світове відкриття пам’яток трипільської культури. Визначив місце цієї культури, зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (IV-III тисячоліття до н. е.). Власне назва «трипільська культура» з'явилася в праці Вікентія Хвойки про розкопки поселень 1901 року біля міст Канева та Ржищіва на Київщині.
На думку археолога, віднайдена ним трипільська культура була автохтонною - це пращури слов’ян, землеробська цивілізація, що походила від арійських племен, що мешкали впродовж століть в районі Середнього Подніпров’я. Хвойка доводив, що в цьому регіоні з доісторичних часів проживало населення, одним з наступників якого в майбутньому стала "південно-східна гілка" слов’ян.
Також Хвойка досліджував пам'ятки бронзової доби, городища й кургани скіфів, зокрема Пастирське і Мотронинське городища на Черкащині.
У 1898—1900 роках провів розкопки на Середньому Придніпров'ї та відкрив так звані поля поховань, які належать до Зарубинецької (II століття до н. е. — II століття) і Черняхівської (II—V століття) культур. Також проводив археологічні дослідження балканських народів.
Він брав активну участь у підготовці та проведенні археологічних виставок 1897 і 1899, експонати яких стали основою археологічного відділу Київського художньо-промислового і наукового музею. Помер у 1914 році. Похований на Старому Байковому кладовищі.
❤6