Пам’яті художника, сапера Ярослава Палійчука
Одногрупники називали його Лео, прирівнюючи талант до вмінь Леонардо да Вінчі
Ярослав Палійчук народився 14 вересня 1991 року у селі Малий Гвіздець неподалік Коломиї, Івано-Франківської області. Завжди був старанним, відповідальним і вихованим.
У 2009 році Ярослав Палійчук закінчив Гвіздецьку школу. Змалку був привітним і уважним, любив природу та гори, а з дитинства мріяв малювати, тому легко обрав фах. З 2009 по 2015 роки навчався на дизайнера-графіка у Косівському інституті декоративного і прикладного мистецтва.
Одногрупники й викладачі згадують Ярослава як надзвичайно талановитого та скромного: на вступних іспитах він показав найвищі результати, за що його прозвали Лео. Він завжди підтримував інших, підказував у навчанні, ділився останнім, допомагав безкорисливо. Працював у техніці «сухий пензель», створюючи роботи з ефектом фотографії.
Після початку повномасштабного вторгнення Ярослав одним із перших пішов захищати Україну. Служив сапером у 54-й окремій механізованій бригаді. Загинув 9 травня 2022 року в районі Курахового на Донеччині.
Про його життя розповідає книга «Ярослав Палійчук. Недописане життя», видана батьками.
Указом Президента від 28.12.2022 №900/2022 Ярослава нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Родина також переказала 1 000 000 грн допомоги держави у фонд «Повернись живим» на потреби ЗСУ.
Пам’ять про Ярослава бережуть у Гвіздці: 19 лютого 2023 року в ліцеї відкрили меморіальну дошку, а вулицю Українську перейменували на його честь.
Слава і пам’ять Воїну!
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
Одногрупники називали його Лео, прирівнюючи талант до вмінь Леонардо да Вінчі
Ярослав Палійчук народився 14 вересня 1991 року у селі Малий Гвіздець неподалік Коломиї, Івано-Франківської області. Завжди був старанним, відповідальним і вихованим.
У 2009 році Ярослав Палійчук закінчив Гвіздецьку школу. Змалку був привітним і уважним, любив природу та гори, а з дитинства мріяв малювати, тому легко обрав фах. З 2009 по 2015 роки навчався на дизайнера-графіка у Косівському інституті декоративного і прикладного мистецтва.
Одногрупники й викладачі згадують Ярослава як надзвичайно талановитого та скромного: на вступних іспитах він показав найвищі результати, за що його прозвали Лео. Він завжди підтримував інших, підказував у навчанні, ділився останнім, допомагав безкорисливо. Працював у техніці «сухий пензель», створюючи роботи з ефектом фотографії.
Після початку повномасштабного вторгнення Ярослав одним із перших пішов захищати Україну. Служив сапером у 54-й окремій механізованій бригаді. Загинув 9 травня 2022 року в районі Курахового на Донеччині.
Про його життя розповідає книга «Ярослав Палійчук. Недописане життя», видана батьками.
Указом Президента від 28.12.2022 №900/2022 Ярослава нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Родина також переказала 1 000 000 грн допомоги держави у фонд «Повернись живим» на потреби ЗСУ.
Пам’ять про Ярослава бережуть у Гвіздці: 19 лютого 2023 року в ліцеї відкрили меморіальну дошку, а вулицю Українську перейменували на його честь.
Слава і пам’ять Воїну!
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.
😢6💔5
В ЄДНОСТІ СИЛА: ГОЛОСИ СОБОРНОЇ УКРАЇНИ
Соборність – це дуже об’ємне слово, яке несе важливе значення для українців.
День, коли творилася історія: це голоси людей, які її творили, відстоювали і памʼятали навіть тоді, коли Україна була розділена й окупована.
У спогадах, документах і свідченнях – шлях від мрії про єдність до спроб її втілити.
До Дня Соборності Український інститут національної памʼяті публікує серію цитат і візуальних матеріалів, що нагадують перевірену тисячоліттями істину:
в єдності – сила, у памʼяті – ідентичність, у соборності – Україна.
Ці слова звучали тоді. Вони звучать і зараз.
Соборність – це дуже об’ємне слово, яке несе важливе значення для українців.
День, коли творилася історія: це голоси людей, які її творили, відстоювали і памʼятали навіть тоді, коли Україна була розділена й окупована.
У спогадах, документах і свідченнях – шлях від мрії про єдність до спроб її втілити.
До Дня Соборності Український інститут національної памʼяті публікує серію цитат і візуальних матеріалів, що нагадують перевірену тисячоліттями істину:
в єдності – сила, у памʼяті – ідентичність, у соборності – Україна.
Ці слова звучали тоді. Вони звучать і зараз.
❤23