‼️ У цей день 365 років тому закінчилась українською перемогою Конотопська битва.
Тим часом московське військо – зазнало поразки 🇺🇦 Яка участь у цій битві кримських татар? Та як відбувався сам бій? Читайте у нашій спільній рубриці #КримУкраїна, яку ми ведемо разом із Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим
Детальніше у каруселі ➡️
Тим часом московське військо – зазнало поразки 🇺🇦 Яка участь у цій битві кримських татар? Та як відбувався сам бій? Читайте у нашій спільній рубриці #КримУкраїна, яку ми ведемо разом із Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим
Детальніше у каруселі ➡️
💔🖤10 років тому, 11 липня 2014 року, біля селища Зеленопілля Луганської області армія РФ здійснила першу безпосередню масовану ракетну атаку по позиціях українських військовослужбовців.
У ніч на 11 липня прикордонники з мотоманевреної групи під командуванням полковника Ігоря Момота і батальйонна тактична група, сформована з військових 24-ї та 72-ї окремих механізованих бригад і 79-ї окремої аеромобільної бригади вийшли до опорного пункту біля селища Зеленопілля.
Військові повинні були прикривати ділянку державного кордону з Росією.
Табір, де розмістилися українські військові, періодично «проглядався» російськими безпілотниками, один з них вдалося збити. Тієї ж ночі було завдано ракетного удару по позиціях українських військових з реактивних систем залпового вогню «Торнадо-Г» – модифікованої версії «Града».
Обстріл вівся з території Росії. За словами очевидців, після російського ракетного удару розпочався мінометний обстріл з боку міста Ровеньки, окупованого бойовиками самопроголошеної «ЛНР».
Під час обстрілу сержант Сергій Мудрий відтягнув вантажівкою «Урал» чотири бензовози, чим врятував табір від ще більших втрат. Згодом цим же «Уралом» Мудрий евакуював поранених.
Сергій Мудрий був сержантом контрактної служби у 79-й окремій аеромобільній бригаді. До російської збройної агресії проти України він служив у миротворчій місії в Ліберії. Брав участь у прикритті державного кордону під час окупації Криму в 2014-му, у боях за Лиман, Ізварине, Савур-Могилу. За свої дії під Зеленопіллям нагороджений орденом «За Мужність» III ступеня. Наступного після атаки на Зеленопілля дня у сержанта Мудрого народилася донька Єва.
Внаслідок російського ракетного удару загинули 36 українських захисників: 30 військовослужбовців ЗСУ та 6 прикордонників, зокрема командир мотоманевреної групи полковник Ігор Момот.
Ігор Момот був кадровим офіцером-прикордонником. Військову службу розпочав ще в радянській армії, у її складі брав участь у війні в Афганістані та конфлікті в Нагірному Карабасі. З 1992 року – служив у Держприкордонслужбі України. Очолював Ізмаїльський прикордонний загін та Навчальний центр ДПСУ. З початком російської агресії у 2014-му створив мотоманеврену групу Держприкордонслужби та брав участь в Антитерористичній операції. Його підлеглі воювали в районі Дмитрівки, Маринівки та Амвросіївки на Донеччині. Нагороджений званням Героя України посмертно. На честь Ігоря Момота назвали Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів ДПСУ, який він колись очолював.
Ракетний обстріл позицій українських військових під Зеленопіллям був першим безпосереднім масованим застосуванням армії РФ проти українських Збройних сил.
Ми пам’ятаємо про акти агресії та злочини, вчинені російською державною і військовою машиною, попри будь-які терміни давності.
У ніч на 11 липня прикордонники з мотоманевреної групи під командуванням полковника Ігоря Момота і батальйонна тактична група, сформована з військових 24-ї та 72-ї окремих механізованих бригад і 79-ї окремої аеромобільної бригади вийшли до опорного пункту біля селища Зеленопілля.
Військові повинні були прикривати ділянку державного кордону з Росією.
Табір, де розмістилися українські військові, періодично «проглядався» російськими безпілотниками, один з них вдалося збити. Тієї ж ночі було завдано ракетного удару по позиціях українських військових з реактивних систем залпового вогню «Торнадо-Г» – модифікованої версії «Града».
Обстріл вівся з території Росії. За словами очевидців, після російського ракетного удару розпочався мінометний обстріл з боку міста Ровеньки, окупованого бойовиками самопроголошеної «ЛНР».
Під час обстрілу сержант Сергій Мудрий відтягнув вантажівкою «Урал» чотири бензовози, чим врятував табір від ще більших втрат. Згодом цим же «Уралом» Мудрий евакуював поранених.
Сергій Мудрий був сержантом контрактної служби у 79-й окремій аеромобільній бригаді. До російської збройної агресії проти України він служив у миротворчій місії в Ліберії. Брав участь у прикритті державного кордону під час окупації Криму в 2014-му, у боях за Лиман, Ізварине, Савур-Могилу. За свої дії під Зеленопіллям нагороджений орденом «За Мужність» III ступеня. Наступного після атаки на Зеленопілля дня у сержанта Мудрого народилася донька Єва.
Внаслідок російського ракетного удару загинули 36 українських захисників: 30 військовослужбовців ЗСУ та 6 прикордонників, зокрема командир мотоманевреної групи полковник Ігор Момот.
Ігор Момот був кадровим офіцером-прикордонником. Військову службу розпочав ще в радянській армії, у її складі брав участь у війні в Афганістані та конфлікті в Нагірному Карабасі. З 1992 року – служив у Держприкордонслужбі України. Очолював Ізмаїльський прикордонний загін та Навчальний центр ДПСУ. З початком російської агресії у 2014-му створив мотоманеврену групу Держприкордонслужби та брав участь в Антитерористичній операції. Його підлеглі воювали в районі Дмитрівки, Маринівки та Амвросіївки на Донеччині. Нагороджений званням Героя України посмертно. На честь Ігоря Момота назвали Навчальний центр підготовки молодших спеціалістів ДПСУ, який він колись очолював.
Ракетний обстріл позицій українських військових під Зеленопіллям був першим безпосереднім масованим застосуванням армії РФ проти українських Збройних сил.
Ми пам’ятаємо про акти агресії та злочини, вчинені російською державною і військовою машиною, попри будь-які терміни давності.
Саморобна іграшка, земля з парку в Луганську, татові військові рукавиці, ключі від квартири, куди неможливо повернутися, – все це артефакти Музею воєнного дитинства в Києві.
Їх до колекції передали діти, чиї історії записала команда музею.
Київський Музей воєнного дитинства є частиною міжнародного проєкту, започаткованого в Боснії та Герцеговині у 2017 році. Українська команда працює з 2018-го і за цей час записала близько 500 інтервʼю з дітьми з України.
Місія музею в тому, щоб діти, у чиє життя увірвалася російсько-українська війна, самі могли розповісти свої історії. Щоб голоси дітей і явище воєнного дитинства були частиною розповіді про цю війну.
Директорка Музею воєнного дитинства в Києві Світлана Осіпчук стала гостею сьомого випуску #подкастнапамять З розмови з нею ви дізнаєтеся:
▫️ як музей збирає і зберігає історії воєнного дитинства
▫️ що робить команда музею, щоб це не був проєкт, де дорослі говорять про дітей і замість дітей
▫️ як музей може бути не тільки місцем, де розповідають історію, а й простором, де працюють із травмою
▫️ які зворушливі та навіть подекуди смішні речі діти передають у музей і що вони для них символізують
У каруселі одна з сотень історій, які вже увійшли до музейної збірки.
Дізнавайтеся більше з подкасту. Слухайте на популярних подкастингових платформах та YouTube за посиланням.
Їх до колекції передали діти, чиї історії записала команда музею.
Київський Музей воєнного дитинства є частиною міжнародного проєкту, започаткованого в Боснії та Герцеговині у 2017 році. Українська команда працює з 2018-го і за цей час записала близько 500 інтервʼю з дітьми з України.
Місія музею в тому, щоб діти, у чиє життя увірвалася російсько-українська війна, самі могли розповісти свої історії. Щоб голоси дітей і явище воєнного дитинства були частиною розповіді про цю війну.
Директорка Музею воєнного дитинства в Києві Світлана Осіпчук стала гостею сьомого випуску #подкастнапамять З розмови з нею ви дізнаєтеся:
▫️ як музей збирає і зберігає історії воєнного дитинства
▫️ що робить команда музею, щоб це не був проєкт, де дорослі говорять про дітей і замість дітей
▫️ як музей може бути не тільки місцем, де розповідають історію, а й простором, де працюють із травмою
▫️ які зворушливі та навіть подекуди смішні речі діти передають у музей і що вони для них символізують
У каруселі одна з сотень історій, які вже увійшли до музейної збірки.
Дізнавайтеся більше з подкасту. Слухайте на популярних подкастингових платформах та YouTube за посиланням.
🇺🇦 15 липня Україна відзначає День Української Державності, які збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого.
Прийняття князем Київським Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.
Державність є уособленням шляху нації до власної держави. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.
Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави та її правова ідентифікація в світі.
Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.
Історія українського державотворення сягає своїми джерелами Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.
Традиції Русі у розбудові загальноєвропейського культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України.
Реальна історія спростовує фейки російської пропаганди, буцімто українці та росіяни – єдиний народ, а Україна – штучна нежиттєздатна держава. Тому нинішня війна – це не лише боротьба за майбутнє нашої держави, а й за її минуле, національну незалежність та ідентичність.
Прийняття князем Київським Володимиром у 988 році християнства стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності.
Державність є уособленням шляху нації до власної держави. Ядром державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу, його менталітет і правові традиції. А держава – це спосіб забезпечення і запорука цілісного існування нації.
Ознаками успішної державності є втілене право нації на незалежність, ефективний державний апарат і дієздатне військо, система юридичних норм, міжнародне визнання держави та її правова ідентифікація в світі.
Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.
Історія українського державотворення сягає своїми джерелами Руської середньовічної держави, центром якої був Київ. Саме Русь заклала фундамент державницьких традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне, Київ як політичний і культурний центр України.
Традиції Русі у розбудові загальноєвропейського культурно-релігійного простору продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.
Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України.
Реальна історія спростовує фейки російської пропаганди, буцімто українці та росіяни – єдиний народ, а Україна – штучна нежиттєздатна держава. Тому нинішня війна – це не лише боротьба за майбутнє нашої держави, а й за її минуле, національну незалежність та ідентичність.
15 липня 1944 року було проголошено створення Української головної визвольної ради (УГВР).
Часто це формування називають «повстанський парламент» чи «підпільний парламент».
Також існує більш нормативне визначення – передпарламент. Так чи інакше саме УГВР стала тією надпартійною політичною формацією, яка намагалась консолідувати українців різних політичних переконань у спільну боротьбу проти німецького нацизму та радянського більшовизму.
Часто це формування називають «повстанський парламент» чи «підпільний парламент».
Також існує більш нормативне визначення – передпарламент. Так чи інакше саме УГВР стала тією надпартійною політичною формацією, яка намагалась консолідувати українців різних політичних переконань у спільну боротьбу проти німецького нацизму та радянського більшовизму.
📝 250 років тому, 21 липня 1774 року, підписано Кючук-Кайнарджійський мирний договір. Як саме це відбувалося?
У рамках нашої співпраці з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим ми підготували для вас розвінчання чергового міту.
Детальніше читайте у каруселі ➡️
У рамках нашої співпраці з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим ми підготували для вас розвінчання чергового міту.
Детальніше читайте у каруселі ➡️