2 серпня на міжнародному рівні вшановується пам’ять жертв нацистського геноциду ромів.
В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти вбили близько 3000 ромських в’язнів.
Ромів, як і євреїв, нацисти мали на меті знищити фізично. Проте тривалий час, навіть після поразки Гітлера та засудження нацизму, в Західній спільноті геноцид ромів з різних причин залишався поза увагою. Тим паче поза увагою він залишався в Україні, яка лише з незалежністю поступово почала відновлювати не викривлену радянською пропагандою пам’ять про події Другої світової війни.
У каруселі ми підібрали кілька фактів про переслідування ромів нацистами. Вони допоможуть дізнатися більше про цей злочин.
#геноцид #роми
В ніч з 2 на 3 серпня 1944 року в таборі смерті Аушвіц-Біркенау нацисти вбили близько 3000 ромських в’язнів.
Ромів, як і євреїв, нацисти мали на меті знищити фізично. Проте тривалий час, навіть після поразки Гітлера та засудження нацизму, в Західній спільноті геноцид ромів з різних причин залишався поза увагою. Тим паче поза увагою він залишався в Україні, яка лише з незалежністю поступово почала відновлювати не викривлену радянською пропагандою пам’ять про події Другої світової війни.
У каруселі ми підібрали кілька фактів про переслідування ромів нацистами. Вони допоможуть дізнатися більше про цей злочин.
#геноцид #роми
📣Український інститут національної пам'яті підготував перелік назв населених пунктів, які містять символіку російської імперської політики відповідно до закону про деколонізацію.
Завантажити перелік можна на сайті УІНП за посиланням.
До переліку поки що не увійшли населені пункти, які розташовані на тимчасово окупованій території України.
Цей перелік не є вичерпним і буде доповнюватися. Оприлюднюючи його, маємо на меті сприяти громадам й органам місцевого самоврядування та звернути їхню увагу на ті назви, які містять російську імперську символіку відповідно до закону.
Упродовж наступних шести місяців, до 27 січня 2024 року, місцева влада повинна подати до Верховної Ради України свої пропозиції назв для тих населених пунктів, які підпадають під перейменування відповідно до закону.
☝️ Нагадаємо, закон включає до символів російської імперської політики топоніми на честь:
✅ осіб, які були на керівних посадах у держструктурах, війську та партіях, зокрема й тих, які Російська імперія створювала на підпорядкованих землях, і брали участь у/сприяли російській імперській політиці; були працівниками радянських органів держбезпеки всіх рівнів; публічно, зокрема в мистецьких творах чи медіа, підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії;
✅ подій, повʼязаних із утіленням російської імперської політики;
✅ назв російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ.
❗️Водночас закон передбачає винятки. Це:
❌ топоніми на честь постатей, які поряд із тим, що займали керівні посади в російських державних утвореннях від Московського царства до сучасної РФ чи сприяли її політиці, водночас захищали політичні, економічні, культурні права Українського народу, розвивали українську національну державність, науку, культуру. Цей виняток не поширюється на працівників радянських органів держбезпеки;
❌ топоніми на честь найменувань російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ, якщо вони повʼязані з захистом прав чи розвитком українського народу або з культурою поневолених народів РФ.
Також не підпадають під заборону назви, що лише співзвучні з тими, на які поширюються передбачені законом обмеження. Наприклад, не всі Катеринівки чи Миколаївки потрібно перейменовувати, а лише ті, які названі на честь російських царів, якщо це підтверджується історичними джерелами.
Наразі триває формування експертної комісії при Українському інституті національної памʼяті, як передбачено законом, яка надаватиме фахові висновки з питань, які виникатимуть в ході деколонізації. До неї увійдуть авторитетні науковці, які представляють академічні інституції й університети країни. На сьогодні положення про експертну комісію проходить процедуру державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Після завершення процедури державної реєстрації Положення про комісію та оголошення про формування її складу будуть оприлюднені на сайті Інституту.
#деколонізація #перейменування
Завантажити перелік можна на сайті УІНП за посиланням.
До переліку поки що не увійшли населені пункти, які розташовані на тимчасово окупованій території України.
Цей перелік не є вичерпним і буде доповнюватися. Оприлюднюючи його, маємо на меті сприяти громадам й органам місцевого самоврядування та звернути їхню увагу на ті назви, які містять російську імперську символіку відповідно до закону.
Упродовж наступних шести місяців, до 27 січня 2024 року, місцева влада повинна подати до Верховної Ради України свої пропозиції назв для тих населених пунктів, які підпадають під перейменування відповідно до закону.
☝️ Нагадаємо, закон включає до символів російської імперської політики топоніми на честь:
✅ осіб, які були на керівних посадах у держструктурах, війську та партіях, зокрема й тих, які Російська імперія створювала на підпорядкованих землях, і брали участь у/сприяли російській імперській політиці; були працівниками радянських органів держбезпеки всіх рівнів; публічно, зокрема в мистецьких творах чи медіа, підтримували, глорифікували або виправдовували російську імперську політику, закликали до русифікації чи українофобії;
✅ подій, повʼязаних із утіленням російської імперської політики;
✅ назв російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ.
❗️Водночас закон передбачає винятки. Це:
❌ топоніми на честь постатей, які поряд із тим, що займали керівні посади в російських державних утвореннях від Московського царства до сучасної РФ чи сприяли її політиці, водночас захищали політичні, економічні, культурні права Українського народу, розвивали українську національну державність, науку, культуру. Цей виняток не поширюється на працівників радянських органів держбезпеки;
❌ топоніми на честь найменувань російських міст та інших географічних, історичних та культурних обʼєктів РФ, якщо вони повʼязані з захистом прав чи розвитком українського народу або з культурою поневолених народів РФ.
Також не підпадають під заборону назви, що лише співзвучні з тими, на які поширюються передбачені законом обмеження. Наприклад, не всі Катеринівки чи Миколаївки потрібно перейменовувати, а лише ті, які названі на честь російських царів, якщо це підтверджується історичними джерелами.
Наразі триває формування експертної комісії при Українському інституті національної памʼяті, як передбачено законом, яка надаватиме фахові висновки з питань, які виникатимуть в ході деколонізації. До неї увійдуть авторитетні науковці, які представляють академічні інституції й університети країни. На сьогодні положення про експертну комісію проходить процедуру державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. Після завершення процедури державної реєстрації Положення про комісію та оголошення про формування її складу будуть оприлюднені на сайті Інституту.
#деколонізація #перейменування
Поряд з українцями наше законодавство визнає корінними народами України кримських татар, караїмів і кримчаків. У цих народів, як і в українців, немає іншої батьківщини чи держави, крім України.
У Міжнародний день корінних народів світу, який відзначається 9 серпня, хочемо коротко розповісти про ці народи. Кожен із них має свою історію, самобутні культуру й мову.
Крим є історичною батьківщиною кримських татар, караїмів і кримчаків. Вони жили та розвивалися на півострові задовго до того, як його наприкінці 18 століття вперше завоювала Російська імперія.
Детальніше про кожен із цих народів читайте у каруселі👆👆👆
#кримськітатари
#Караїми
#кримчаки
#коріннінароди
У Міжнародний день корінних народів світу, який відзначається 9 серпня, хочемо коротко розповісти про ці народи. Кожен із них має свою історію, самобутні культуру й мову.
Крим є історичною батьківщиною кримських татар, караїмів і кримчаків. Вони жили та розвивалися на півострові задовго до того, як його наприкінці 18 століття вперше завоювала Російська імперія.
Детальніше про кожен із цих народів читайте у каруселі👆👆👆
#кримськітатари
#Караїми
#кримчаки
#коріннінароди
Євгеній Громадський став Героєм України у неповних 22 роки. Його підрозділ знищував перші російські колони, які проривались у Харків. Командир роти «Бешкетники Сірка» – одного з найефективніших розвідувальних підрозділів.
Народився Євгеній у 2000 році в Чугуєві Харківської області. Його батьки – військовослужбовці, тому Євгеній з дитинства бував на полігонах та у військових розташуваннях. У школі цікавився спортом і туризмом. Його батько Олег Громадський не дуже хотів, щоб син, як і батьки, обрав військову службу. Та Євгеній все ж вступив до Національної академії Національної гвардії України.
Після випуску з академії розпочав службу в Нацгвардії на Харківщині. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну лейтенант Євгеній Громадський зустрів на бойовому посту – саме був черговим офіцером у підрозділі. Його взвод, який переважно складався з солдатів строкової служби, займав позиції на Білгородському напрямку, кудою пролягала дорога до кордону з Росією. Саме там лейтенант Громадський із чотирма бійцями зафіксував пересування російської колони в складі бронетранспортера МТ-ЛБ, двох реактивних систем залпового вогню «Град» та вантажівки «ЗІЛ» з боєприпасами. З ручного гранатомета Євгеній зумів самотужки знищити МТ-ЛБ, «ЗІЛ» та один «Град». Інший «Град» та близько взводу російської піхоти командир з підлеглими ліквідували стрілецькою зброєю. Саме за цей подвиг 25 березня 2022 року Євгенія Громадського нагородили найвищою державною нагородою — званням Героя України.
Після бою Євгеній дізнався, що його батько Олег Громадський загинув внаслідок вибуху російського снаряда. Попрощавшись із батьком, уже наступного дня воїн продовжив виконувати бойові задачі.
З березня 2022 року Євгеній служить у 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. Офіцер командує розвідувальною ротою (спершу взводом) «Бешкетники Сірка», яку вважають одним із найкращих розвідувальних підрозділів у ЗСУ. Під час оборони Харківщини Громадський із побратимами проводили ризиковані операції на окупованій території. Перевдягаючись у російську форму, вони проникали на контрольовані російськими окупантами території та визначали координати розташування ворожої артилерії, бронетехніки тощо.
Успішні результати свого підрозділу офіцер пояснює, зокрема, високою мотивацією підлеглих. Вони, наприклад, захопили в полон понад 20 російських військових чи повністю знищили роту (близько сотні осіб) глибинної розвідки противника. Також під час контрнаступу на Харківщині Громадському вдалося заволодіти найсучаснішим російським танком — Т-90А, який передали до США для технічного дослідження.
Наразі Євгеній Громадський продовжує командувати розвідувальною ротою «Бешкетники Сірка» в складі 92-ї окремої механізованої бригади ❤️🇺🇦
#FightForUkraine
Народився Євгеній у 2000 році в Чугуєві Харківської області. Його батьки – військовослужбовці, тому Євгеній з дитинства бував на полігонах та у військових розташуваннях. У школі цікавився спортом і туризмом. Його батько Олег Громадський не дуже хотів, щоб син, як і батьки, обрав військову службу. Та Євгеній все ж вступив до Національної академії Національної гвардії України.
Після випуску з академії розпочав службу в Нацгвардії на Харківщині. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну лейтенант Євгеній Громадський зустрів на бойовому посту – саме був черговим офіцером у підрозділі. Його взвод, який переважно складався з солдатів строкової служби, займав позиції на Білгородському напрямку, кудою пролягала дорога до кордону з Росією. Саме там лейтенант Громадський із чотирма бійцями зафіксував пересування російської колони в складі бронетранспортера МТ-ЛБ, двох реактивних систем залпового вогню «Град» та вантажівки «ЗІЛ» з боєприпасами. З ручного гранатомета Євгеній зумів самотужки знищити МТ-ЛБ, «ЗІЛ» та один «Град». Інший «Град» та близько взводу російської піхоти командир з підлеглими ліквідували стрілецькою зброєю. Саме за цей подвиг 25 березня 2022 року Євгенія Громадського нагородили найвищою державною нагородою — званням Героя України.
Після бою Євгеній дізнався, що його батько Олег Громадський загинув внаслідок вибуху російського снаряда. Попрощавшись із батьком, уже наступного дня воїн продовжив виконувати бойові задачі.
З березня 2022 року Євгеній служить у 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка. Офіцер командує розвідувальною ротою (спершу взводом) «Бешкетники Сірка», яку вважають одним із найкращих розвідувальних підрозділів у ЗСУ. Під час оборони Харківщини Громадський із побратимами проводили ризиковані операції на окупованій території. Перевдягаючись у російську форму, вони проникали на контрольовані російськими окупантами території та визначали координати розташування ворожої артилерії, бронетехніки тощо.
Успішні результати свого підрозділу офіцер пояснює, зокрема, високою мотивацією підлеглих. Вони, наприклад, захопили в полон понад 20 російських військових чи повністю знищили роту (близько сотні осіб) глибинної розвідки противника. Також під час контрнаступу на Харківщині Громадському вдалося заволодіти найсучаснішим російським танком — Т-90А, який передали до США для технічного дослідження.
Наразі Євгеній Громадський продовжує командувати розвідувальною ротою «Бешкетники Сірка» в складі 92-ї окремої механізованої бригади ❤️🇺🇦
#FightForUkraine
Виставку «Рашизм – це…» про російську квазіідеологію відкрили в Одесі.
Одесити останніми місяцями особливо потерпають від масштабних обстрілів російськими ракетами та цілеспрямованої руйнації культурної спадщини. 16 стендів виставки детально розповідають про ту ідеологію, яка панує сьогодні в Росії та призвела до сучасної російсько-української війни.
📍Де: парк імені Тараса Шевченка
🗓Коли: з 16.08 по 27.09
📣 22 серпня, о 15:00, відбудеться презентація виставки. Запрошуємо представників ЗМІ акредитуватися.
⚡️Можливості: 23 серпня та 1 вересня, о 19:00, відбудуться безкоштовні тематичні екскурсії для всіх охочих. Щоб відвідати екскурсію потрібно зареєструватись.
💬«Слово «рашизм» на позначення всього того, що спостерігаємо в Росії та у її діях у війні проти України, – прижилося. Але важливо, щоб було розуміння суті, про що йдеться під цим словом. Це ми й хотіли пояснити якомога більшій кількості людей за допомогою виставки. Ми говоримо про російський політичний режим та ідеологію, на яку він опирається, але виставка також показує, що цю ідеологію поділяє чи принаймні толерує значна частина російського суспільства. Розуміти все це важливо, щоб правильно трактувати і сутність війни, яку нам навʼязала Росія», – пояснює про проєкт заступник голови Український інститут національної пам'яті Володимир Тиліщак.
Спільно з УІНП виставку підготували Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки та Національним музеєм Революції Гідності 🤝
📸Фото Олександра Городилова
#рашизм
#одеса
Одесити останніми місяцями особливо потерпають від масштабних обстрілів російськими ракетами та цілеспрямованої руйнації культурної спадщини. 16 стендів виставки детально розповідають про ту ідеологію, яка панує сьогодні в Росії та призвела до сучасної російсько-української війни.
📍Де: парк імені Тараса Шевченка
🗓Коли: з 16.08 по 27.09
📣 22 серпня, о 15:00, відбудеться презентація виставки. Запрошуємо представників ЗМІ акредитуватися.
⚡️Можливості: 23 серпня та 1 вересня, о 19:00, відбудуться безкоштовні тематичні екскурсії для всіх охочих. Щоб відвідати екскурсію потрібно зареєструватись.
💬«Слово «рашизм» на позначення всього того, що спостерігаємо в Росії та у її діях у війні проти України, – прижилося. Але важливо, щоб було розуміння суті, про що йдеться під цим словом. Це ми й хотіли пояснити якомога більшій кількості людей за допомогою виставки. Ми говоримо про російський політичний режим та ідеологію, на яку він опирається, але виставка також показує, що цю ідеологію поділяє чи принаймні толерує значна частина російського суспільства. Розуміти все це важливо, щоб правильно трактувати і сутність війни, яку нам навʼязала Росія», – пояснює про проєкт заступник голови Український інститут національної пам'яті Володимир Тиліщак.
Спільно з УІНП виставку підготували Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки та Національним музеєм Революції Гідності 🤝
📸Фото Олександра Городилова
#рашизм
#одеса
Виставку, яка переосмислює #Голодомор через мистецтво, відкрили на площі Слави у Києві, неподалік станції метро Арсенальна Музей Голодомору та Національний музей Революції Гідності.
Це авторська виставка дизайнерки Юлії Федорович. Вона складається з вуличних плакатів, на яких факти про геноцид передаються через орнаменти.
Авторка намагалася поєднати два шари української культури у зображеннях – традиційну вишивку та конструктивізм 1920-х років, розповіла співробітниця Національного музею Голодомору-геноциду, кураторка виставки Марина Богуш. Кожен зі стендів містить елементи доповненої реальності – через QR- коди на плакатах можна «оживити» зображення.
Друга частина проєкту – анімаційний фільм «Мене звати Євгенія Сакевич-Даллас», зрежисований та спродюсований Юлією Федорович.
Євгенія Сакевич-Даллас (1925–2014) була моделлю та громадською діячкою. Вона народилася на Миколаївщині. Її батьків – заможних селян радянська влада репресувала та вислала до Сибіру. Євгенія пройшла через сиротинець, пережила Голодомор. Під час німецької окупації її вивезли на роботи до Німеччини, як і сотні тисяч інших остарбайтерів. Після Другої світової війни Євгенія залишилася жити в Європі, потім емігрувала до США. Вона зробила карʼєру фотомоделі. Своє життя описала в книзі «...Не вмирає душа наша: доля сироти з українського Голодомору».
📽 Фільм про неї можна подивитися у Залі пам’яті у години роботи музею Голодомору.
📍 Виставка на площі Слави триває до 15 вересня.
Заступник голови Українського інституту національної памʼяті, історик, дослідник Голодомору Володимир Тиліщак привітав відкриття проєкту незадовго до 90-х роковин геноциду. «Ми повинні повсякчас згадувати та осмислювати те, що коїлося тоді на нашій землі», – наголосив він.
Фото з фейсбук-сторінки Національного музею Голодомору-геноциду
Це авторська виставка дизайнерки Юлії Федорович. Вона складається з вуличних плакатів, на яких факти про геноцид передаються через орнаменти.
Авторка намагалася поєднати два шари української культури у зображеннях – традиційну вишивку та конструктивізм 1920-х років, розповіла співробітниця Національного музею Голодомору-геноциду, кураторка виставки Марина Богуш. Кожен зі стендів містить елементи доповненої реальності – через QR- коди на плакатах можна «оживити» зображення.
Друга частина проєкту – анімаційний фільм «Мене звати Євгенія Сакевич-Даллас», зрежисований та спродюсований Юлією Федорович.
Євгенія Сакевич-Даллас (1925–2014) була моделлю та громадською діячкою. Вона народилася на Миколаївщині. Її батьків – заможних селян радянська влада репресувала та вислала до Сибіру. Євгенія пройшла через сиротинець, пережила Голодомор. Під час німецької окупації її вивезли на роботи до Німеччини, як і сотні тисяч інших остарбайтерів. Після Другої світової війни Євгенія залишилася жити в Європі, потім емігрувала до США. Вона зробила карʼєру фотомоделі. Своє життя описала в книзі «...Не вмирає душа наша: доля сироти з українського Голодомору».
📽 Фільм про неї можна подивитися у Залі пам’яті у години роботи музею Голодомору.
📍 Виставка на площі Слави триває до 15 вересня.
Заступник голови Українського інституту національної памʼяті, історик, дослідник Голодомору Володимир Тиліщак привітав відкриття проєкту незадовго до 90-х роковин геноциду. «Ми повинні повсякчас згадувати та осмислювати те, що коїлося тоді на нашій землі», – наголосив він.
Фото з фейсбук-сторінки Національного музею Голодомору-геноциду
В Україні триває робота зі створення Національного військового меморіального кладовища. Не викликає сумнівів, що цей простір памʼяті і шани має бути створено у максимально можливі короткі терміни. Водночас це має бути одне з визначальних меморіальних місць в Україні. Створення такого кладовища – це не лише відповідь на поточну потребу гідно та з належними почестями ховати полеглих захисників України. Це також формування простору, який у майбутньому впливатиме на національну памʼять і навіть ідентичність.
Базово рамку майбутнього Національного військового меморіального кладовища задав закон, ухвалений парламентом 31 травня 2022 року. Цей документ, зокрема, визначив, хто може бути похованим на цьому кладовищі.
Відтоді ведеться предметна робота над створенням НВМК, яку координує Міністерство у справах ветеранів України. Міністерство залучало до обговорення та консультацій представників різних органів влади, зокрема Українського інституту національної памʼяті, а також представників громадянського суспільства та родин загиблих військовослужбовців.
У березні 2023 року Мінвет і Міністерство культури та інформаційної політики України публічно представили ділянку під НВМК, розташовану вздовж Броварського шосе по сусідству з Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили». Проте наступний детальний розгляд цієї ділянки показав, що вона має більше мінусів, ніж плюсів.
Створюючи одне важливе місце памʼяті, ми не повинні зруйнувати інше, також важливе. У межах робочої групи і на підставі додаткового аналізу документів, зокрема матеріалів кримінальної справи 50-0092 про масові поховання громадян в Дніпровському лісництві біля селища Биківня, а також Звіту про обстеження території НІМЗ «Биківнянські могили» від 19.08.2008 р., ми дійшли висновку, що пропонована у березні земельна ділянка може містити масові могили часів сталінських репресій, а також об’єкти Другої світової війни, які можуть підлягати науковому вивченню та державній реєстрації як пам’ятки культурної спадщини.
У 2001, 2006–2008, 2011–2012 роках на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» проводилися масштабні роботи з пошуку поховань польських військовополонених. Тоді приблизно за 5 років робіт на території заповідника була досліджена площа 1,5 гектара та виявлено 195 поховань, у тому числі 21 колективна могила.
Це дає уявлення про можливий темп досліджень і результати, що вочевидь може поставити реалізацію проєкту НВМК на ділянці у Биківні під загрозу. Адже за орієнтовними оцінками, всі етапи організації та проведення досліджень, пошукові роботи та можливі ексгумації людських останків займуть щонайменше 12–18 місяців. Водночас до проведення цих досліджень немає можливості розпочати навіть проєктні роботи зі створення НВМК.
Крім того, за даними від архітекторів, озвучених під час останніх нарад щодо створення НВМК, на земельній ділянці поряд із заповідником «Биківнянські могили» після дотримання всіх необхідних буферних зон площа під поховання складатиме менше 45 гектарів.
Вочевидь, створюючи обʼєкт національного значення під час російсько-української війни, що триває, доцільно обирати земельну ділянку, яка матиме потенціал до розширення та подальшого благоустрою без шкоди для попередніх поховань.
Відтак було розглянуто інші можливі ділянки неподалік від Києва. Зокрема, ділянку поряд із діючим Південним цвинтарем, яку розробники концепції некрополя першопочатково розглядали як одну з найбільш ймовірних для розміщення НВМК ще до ухвалення відповідного закону. Саме ця ділянка наразі виглядає найбільш перспективною. Вона дає змогу виділити під поховання понад 180 гектарів.
Базово рамку майбутнього Національного військового меморіального кладовища задав закон, ухвалений парламентом 31 травня 2022 року. Цей документ, зокрема, визначив, хто може бути похованим на цьому кладовищі.
Відтоді ведеться предметна робота над створенням НВМК, яку координує Міністерство у справах ветеранів України. Міністерство залучало до обговорення та консультацій представників різних органів влади, зокрема Українського інституту національної памʼяті, а також представників громадянського суспільства та родин загиблих військовослужбовців.
У березні 2023 року Мінвет і Міністерство культури та інформаційної політики України публічно представили ділянку під НВМК, розташовану вздовж Броварського шосе по сусідству з Національним історико-меморіальним заповідником «Биківнянські могили». Проте наступний детальний розгляд цієї ділянки показав, що вона має більше мінусів, ніж плюсів.
Створюючи одне важливе місце памʼяті, ми не повинні зруйнувати інше, також важливе. У межах робочої групи і на підставі додаткового аналізу документів, зокрема матеріалів кримінальної справи 50-0092 про масові поховання громадян в Дніпровському лісництві біля селища Биківня, а також Звіту про обстеження території НІМЗ «Биківнянські могили» від 19.08.2008 р., ми дійшли висновку, що пропонована у березні земельна ділянка може містити масові могили часів сталінських репресій, а також об’єкти Другої світової війни, які можуть підлягати науковому вивченню та державній реєстрації як пам’ятки культурної спадщини.
У 2001, 2006–2008, 2011–2012 роках на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» проводилися масштабні роботи з пошуку поховань польських військовополонених. Тоді приблизно за 5 років робіт на території заповідника була досліджена площа 1,5 гектара та виявлено 195 поховань, у тому числі 21 колективна могила.
Це дає уявлення про можливий темп досліджень і результати, що вочевидь може поставити реалізацію проєкту НВМК на ділянці у Биківні під загрозу. Адже за орієнтовними оцінками, всі етапи організації та проведення досліджень, пошукові роботи та можливі ексгумації людських останків займуть щонайменше 12–18 місяців. Водночас до проведення цих досліджень немає можливості розпочати навіть проєктні роботи зі створення НВМК.
Крім того, за даними від архітекторів, озвучених під час останніх нарад щодо створення НВМК, на земельній ділянці поряд із заповідником «Биківнянські могили» після дотримання всіх необхідних буферних зон площа під поховання складатиме менше 45 гектарів.
Вочевидь, створюючи обʼєкт національного значення під час російсько-української війни, що триває, доцільно обирати земельну ділянку, яка матиме потенціал до розширення та подальшого благоустрою без шкоди для попередніх поховань.
Відтак було розглянуто інші можливі ділянки неподалік від Києва. Зокрема, ділянку поряд із діючим Південним цвинтарем, яку розробники концепції некрополя першопочатково розглядали як одну з найбільш ймовірних для розміщення НВМК ще до ухвалення відповідного закону. Саме ця ділянка наразі виглядає найбільш перспективною. Вона дає змогу виділити під поховання понад 180 гектарів.
