Галас після 22 години: як боротися з шумними сусідами?
Після 22:00 сусіди 🔊 співають, кричать, стукають важкими предметами... Знайома ситуація? То як же можна вплинути на таких шумних сусідів❓
☝️З 10 години вечора і до 8-ї ранку не можна ❎ голосно співати, кричати, слухати голосно музику, використовувати салют і феєрверки.
📖 Згідно зі статтею 24 закону України "Про Забезпеченні санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", підприємства, організації, а також фізичні особи при проведенні будь-якого виду діяльності не повинні перевищувати рівень шуму, який встановлено санітарними нормами для таких приміщень і таких територій, як житлові будинки, прибудинкові території, установи освіти і культури, а також інші приміщення, в яких можуть перебувати люди як постійно, так і тимчасово.
Якщо шум виробляє якась будівельна техніка, то її вже не можна використовувати з 9-ї години вечора. ⚠️ Зверніть увагу, що проведення ремонтів у вихідні і святкові дні заборонене. Але якщо ви домовитеся з вашими сусідами і вони погодяться, то ремонт у такі дні ви можете проводити.
Які ж норми шуму передбачені санітарними нормами? Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 22 лютого 2014 року, максимальний рівень шуму, який дозволений у будинках і квартирах становить: вдень – 50 децибел, вночі – 40 децибел. Для готелю або гуртожитку 55 – максимальний рівень шуму вдень і 45 – вночі.
👉 Для прикладу, 35 децибел – це цокання настінного годинника, 45 децибел – це шум розмови, 65 – це шум гучної розмови.
Якщо ж ваші сусіди порушують встановлені вимоги, варто:
📌 По-перше, звернутися до власника квартири і пояснити йому, що він перевищує рівень допустимого шуму.
📌 Далі можна викликати 🚓 поліцію (краще робити це після 10-ї години вечора, адже вдень вам можуть відмовити, посилаючись на те, що вдень шуміти можна).
Згідно зі ст. 82 кодексу України про адміністративні порушення, за перевищення рівня шуму передбачено попередження або 💸 штраф у розмірі від 80 до 255 гривень.
📌 Також варто звернутися з колективною заявою до дільничного інспектора 👮♀️, і йому якраз можна надати і відеофіксацію того, що сусіди шумлять.
⚠️ Зверніть увагу: після того, як до вас приїде поліція, переконайтеся, щоб був складений протокол. У протоколі потрібно, щоб була описана ваша ситуація і ви вказані як свідки правопорушення. Якщо поліція відмовляється скласти протокол, то такі дії вам треба оскаржити у начальника поліції.
📌 Можна також звернутися до місцевого органу Держпродспоживслужби. Саме вони уповноважені розглядати такі питання і складати акти.
📌 Для того ж, аби звернутися до суду 🧑⚖️, вам потрібно зібрати всі докази разом. Це довідки, акти, протоколи, свідки, аудіо- та відеофіксація. Також можна зробити екологічну експертизу. Однак вона платна і доречна тоді, коли шум постійний. Після того ви звернетеся в суд із позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Більше юридичних консультацій читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Після 22:00 сусіди 🔊 співають, кричать, стукають важкими предметами... Знайома ситуація? То як же можна вплинути на таких шумних сусідів❓
☝️З 10 години вечора і до 8-ї ранку не можна ❎ голосно співати, кричати, слухати голосно музику, використовувати салют і феєрверки.
📖 Згідно зі статтею 24 закону України "Про Забезпеченні санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", підприємства, організації, а також фізичні особи при проведенні будь-якого виду діяльності не повинні перевищувати рівень шуму, який встановлено санітарними нормами для таких приміщень і таких територій, як житлові будинки, прибудинкові території, установи освіти і культури, а також інші приміщення, в яких можуть перебувати люди як постійно, так і тимчасово.
Якщо шум виробляє якась будівельна техніка, то її вже не можна використовувати з 9-ї години вечора. ⚠️ Зверніть увагу, що проведення ремонтів у вихідні і святкові дні заборонене. Але якщо ви домовитеся з вашими сусідами і вони погодяться, то ремонт у такі дні ви можете проводити.
Які ж норми шуму передбачені санітарними нормами? Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я від 22 лютого 2014 року, максимальний рівень шуму, який дозволений у будинках і квартирах становить: вдень – 50 децибел, вночі – 40 децибел. Для готелю або гуртожитку 55 – максимальний рівень шуму вдень і 45 – вночі.
👉 Для прикладу, 35 децибел – це цокання настінного годинника, 45 децибел – це шум розмови, 65 – це шум гучної розмови.
Якщо ж ваші сусіди порушують встановлені вимоги, варто:
📌 По-перше, звернутися до власника квартири і пояснити йому, що він перевищує рівень допустимого шуму.
📌 Далі можна викликати 🚓 поліцію (краще робити це після 10-ї години вечора, адже вдень вам можуть відмовити, посилаючись на те, що вдень шуміти можна).
Згідно зі ст. 82 кодексу України про адміністративні порушення, за перевищення рівня шуму передбачено попередження або 💸 штраф у розмірі від 80 до 255 гривень.
📌 Також варто звернутися з колективною заявою до дільничного інспектора 👮♀️, і йому якраз можна надати і відеофіксацію того, що сусіди шумлять.
⚠️ Зверніть увагу: після того, як до вас приїде поліція, переконайтеся, щоб був складений протокол. У протоколі потрібно, щоб була описана ваша ситуація і ви вказані як свідки правопорушення. Якщо поліція відмовляється скласти протокол, то такі дії вам треба оскаржити у начальника поліції.
📌 Можна також звернутися до місцевого органу Держпродспоживслужби. Саме вони уповноважені розглядати такі питання і складати акти.
📌 Для того ж, аби звернутися до суду 🧑⚖️, вам потрібно зібрати всі докази разом. Це довідки, акти, протоколи, свідки, аудіо- та відеофіксація. Також можна зробити екологічну експертизу. Однак вона платна і доречна тоді, коли шум постійний. Після того ви звернетеся в суд із позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Більше юридичних консультацій читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Паспорт-"книжечка" 🆚 ID-картка
Змінили прізвище чи ім'я, втратили паспорт або він став непридатним? – У таких випадках вам доведеться змінювати паспорт. Але що ж робити, якщо не хочете 🙅♂️ отримувати ID-картку❓
☝️ Відмовитись від отримання паспорта нового зразка можна лише з релігійних міркувань ⛪️
В Україні перший прецедент отримання паспорта зразка 1994 року був у Житомирській області. Судді Великої палати Верховного Суду 19 вересня 2018 року захистили права громадян України, які через свої релігійні переконання відмовилися від оформлення паспорта у вигляді 🆔-картки і зобов'язали Міграційну службу видати документ старого зразка.
Так, були внесені зміни до наказів Міністерства внутрішніх справ і зазначено, що у разі, якщо є відповідне ⚖️ судове рішення, органи Міграційної служби видають паспорт зразка 94-го року, і для цього необхідно безпосередньо з судовим рішенням звертатися до органів Державної міграційної служби.
Тобто, якщо ви захотіли отримати паспорт громадянина України у формі "книжечки", а в Міграційній службі вам відмовили – ви маєте право звернутися до суду з позовом про те, щоб вам видали паспорт зазначеного зразка.
При цьому законодавством чітко визначено, що необхідно звертатися за місцем своєї реєстрації. Але внутрішньо переміщені особи мають можливість звертатися за місцем свого проживання.
Разом із цим нагадаємо, що якщо вам необхідно вклеїти фотографію у 25 чи 45 років – у вас немає необхідності змінювати паспорт. Ви можете просто вклеїти цю фотографію у "книжечку". Втім, є одне "АЛЕ": якщо ви пропустили 30-денний термін ⌛️, який вам дається для вклеювання фото, в такому випадку паспорт вважається простроченим, і вам необхідно отримувати 💳 ID-картку.
Більше юридичних консультацій - на сайті за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Змінили прізвище чи ім'я, втратили паспорт або він став непридатним? – У таких випадках вам доведеться змінювати паспорт. Але що ж робити, якщо не хочете 🙅♂️ отримувати ID-картку❓
☝️ Відмовитись від отримання паспорта нового зразка можна лише з релігійних міркувань ⛪️
В Україні перший прецедент отримання паспорта зразка 1994 року був у Житомирській області. Судді Великої палати Верховного Суду 19 вересня 2018 року захистили права громадян України, які через свої релігійні переконання відмовилися від оформлення паспорта у вигляді 🆔-картки і зобов'язали Міграційну службу видати документ старого зразка.
Так, були внесені зміни до наказів Міністерства внутрішніх справ і зазначено, що у разі, якщо є відповідне ⚖️ судове рішення, органи Міграційної служби видають паспорт зразка 94-го року, і для цього необхідно безпосередньо з судовим рішенням звертатися до органів Державної міграційної служби.
Тобто, якщо ви захотіли отримати паспорт громадянина України у формі "книжечки", а в Міграційній службі вам відмовили – ви маєте право звернутися до суду з позовом про те, щоб вам видали паспорт зазначеного зразка.
При цьому законодавством чітко визначено, що необхідно звертатися за місцем своєї реєстрації. Але внутрішньо переміщені особи мають можливість звертатися за місцем свого проживання.
Разом із цим нагадаємо, що якщо вам необхідно вклеїти фотографію у 25 чи 45 років – у вас немає необхідності змінювати паспорт. Ви можете просто вклеїти цю фотографію у "книжечку". Втім, є одне "АЛЕ": якщо ви пропустили 30-денний термін ⌛️, який вам дається для вклеювання фото, в такому випадку паспорт вважається простроченим, і вам необхідно отримувати 💳 ID-картку.
Більше юридичних консультацій - на сайті за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
«Тихі колектори», або як ледь не залишили людину без коштів для існування
Існує багато «схем», які використовують колектори, аби досягти своєї мети – залякування по 📞телефону, вимоги повернути кошти, 🚗виїзди до боржника, 👊погрози близьким та родичам, переслідування, 👹психологічний тиск, образи тощо. Історія пана Андрія була, навпаки, нетипова. Ніхто не дзвонив і не вимагав сплатити кошти, просто якось чоловік не зміг скористатися банківською 💳картою.
Ситуація не з приємних: чоловік залишився без коштів для існування. З’ясувалося, що рахунки, відкриті в банківських установах, були ❎арештовані. До того ж, бухгалтерія установи, де пан Андрій працює, почала утримувати із заробітної плати заборгованість на користь фінансової компанії на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу м.Київ. Приватним виконавцем звернуто стягнення на заробітну плату боржника на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу.
🟩 Юристи Маріупольський місцевий центр БВПД за допомогою електронних сервісів Міністерства юстиції України отримали з відкритих реєстрів інформацію про виконавче провадження відносно пана Андрія, зробили відповідні запити до приватного нотаріуса та приватного виконавця, оскільки чоловік не отримував 📄постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповіді від приватного виконавця так не отримали. З відповіді приватного нотаріуса з’ясувалося, що у 2018 році фінансова компанія уклала з 🏦банком, в якому чоловік брав кредит, договір відступлення права вимоги за кредитним договором пана Андрія. При цьому фінансова компанія ніяким чином не повідомила боржнику про ↪️перехід права на вимогу за кредитом, що є головною умовою вважати заборгованість безспірною, тобто підставою для вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Новий кредитор вказав неправильну адресу пана Андрія у м.Київ, де він ніколи не проживав. Через це і виконавчий напис, і виконавче провадження вчинялися у м.Київ. Цей факт дає підстави вважати, що фінансова компанія, приватний нотаріус та приватний виконавець діють спільно.
Пан Андрій є учасником бойових дій, що дає йому право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Юристка Маріупольського місцевого центру Альона Данилевська підготувала позов до суду про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
👩🎓Коментар юристки Альони Данилевської:
«При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити безспірність заборгованості, яка є обов’язковою для вчинення виконавчого напису нотаріуса і має бути підтверджена певним переліком документів, який подає стягувач. (Постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172). Визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, можливо тільки в судовому порядку».
Зазвичай подібні фінансові компанії в односторонньому порядку нараховують відсотки, пеню, штрафні санкції за кредитом, не зважаючи на вимоги ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У випадку пана Андрія фінансова компанія до суми заборгованості включали відшкодування витрат за вчинення виконавчого напису нотаріуса.
👩⚖️Суд задовольнив позовні вимоги пана Андрія в повному обсязі та стягнув з фінансової компанії на користь пана Андрія судовий збір.
🔸 Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/2Pd1lr4
📗 Більше кейсів системи БПД тут ➡️ https://bit.ly/35YQ57A
Існує багато «схем», які використовують колектори, аби досягти своєї мети – залякування по 📞телефону, вимоги повернути кошти, 🚗виїзди до боржника, 👊погрози близьким та родичам, переслідування, 👹психологічний тиск, образи тощо. Історія пана Андрія була, навпаки, нетипова. Ніхто не дзвонив і не вимагав сплатити кошти, просто якось чоловік не зміг скористатися банківською 💳картою.
Ситуація не з приємних: чоловік залишився без коштів для існування. З’ясувалося, що рахунки, відкриті в банківських установах, були ❎арештовані. До того ж, бухгалтерія установи, де пан Андрій працює, почала утримувати із заробітної плати заборгованість на користь фінансової компанії на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу м.Київ. Приватним виконавцем звернуто стягнення на заробітну плату боржника на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу.
🟩 Юристи Маріупольський місцевий центр БВПД за допомогою електронних сервісів Міністерства юстиції України отримали з відкритих реєстрів інформацію про виконавче провадження відносно пана Андрія, зробили відповідні запити до приватного нотаріуса та приватного виконавця, оскільки чоловік не отримував 📄постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповіді від приватного виконавця так не отримали. З відповіді приватного нотаріуса з’ясувалося, що у 2018 році фінансова компанія уклала з 🏦банком, в якому чоловік брав кредит, договір відступлення права вимоги за кредитним договором пана Андрія. При цьому фінансова компанія ніяким чином не повідомила боржнику про ↪️перехід права на вимогу за кредитом, що є головною умовою вважати заборгованість безспірною, тобто підставою для вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Новий кредитор вказав неправильну адресу пана Андрія у м.Київ, де він ніколи не проживав. Через це і виконавчий напис, і виконавче провадження вчинялися у м.Київ. Цей факт дає підстави вважати, що фінансова компанія, приватний нотаріус та приватний виконавець діють спільно.
Пан Андрій є учасником бойових дій, що дає йому право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Юристка Маріупольського місцевого центру Альона Данилевська підготувала позов до суду про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
👩🎓Коментар юристки Альони Данилевської:
«При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити безспірність заборгованості, яка є обов’язковою для вчинення виконавчого напису нотаріуса і має бути підтверджена певним переліком документів, який подає стягувач. (Постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172). Визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, можливо тільки в судовому порядку».
Зазвичай подібні фінансові компанії в односторонньому порядку нараховують відсотки, пеню, штрафні санкції за кредитом, не зважаючи на вимоги ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». У випадку пана Андрія фінансова компанія до суми заборгованості включали відшкодування витрат за вчинення виконавчого напису нотаріуса.
👩⚖️Суд задовольнив позовні вимоги пана Андрія в повному обсязі та стягнув з фінансової компанії на користь пана Андрія судовий збір.
🔸 Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/2Pd1lr4
📗 Більше кейсів системи БПД тут ➡️ https://bit.ly/35YQ57A
Як отримати рішення про виписку дитини без згоди одного з батьків
Питання про зміну прописки дитини в більшості випадків виникає при продажі 🏢 житла. Часто – при зміні сімейних обставин. Наприклад, дитина прописана в квартирі батька, але після розлучення колишнє подружжя вирішило, що неповнолітній повинен жити з мамою. Але як діяти, якщо один із батьків не може дати свою згоду на виписку дитини 👧, як приклад, через те, що перебуває на тимчасово окупованій території❓
Згідно зі статтею 160 Сімейного Кодексу 📚 України, місце проживання дитини, яка не досягла 10-річного віку, визначається за згодою його батьків. І постановка на облік і зняття з реєстрації дитини здійснюється за взаємною згодою батьків.
Якщо один із батьків не може особисто бути присутнім в центрі надання адміністративних послуг, він може надати нотаріальну згоду на виписку дитини. Її можна оформити у будь-якого нотаріуса – приватного чи державного.
Якщо такої можливості немає – доведеться використовувати інші можливі варіанти.
Якщо хтось із батьків матиме на руках рішення суду про встановлення місця проживання з ним дитини, то тоді йому не потрібна згода іншого з батьків. Крім того, він може звернутися до суду також із позовом про надання дозволу на зняття з реєстрації і постановку за новою адресою проживання дитини без згоди іншого з батьків.
Що потрібно для відповідного звернення до суду❓
🔰Для початку потрібно звернутися в центр надання адмінпослуг і написати заяву про зміну реєстрації дитини. Безумовно, ви отримаєте відмову у зв'язку з тим, що немає згоди другого з батьків. Це формальність, якої потрібно дотримуватися для того щоб звернутися до суду.
🔰 Наступний крок – скласти позовну заяву, сплатити судовий збір в розмірі 908 грн і подати заяву в суд. Такі заяви подаються за місцем реєстрації відповідача. 👉 Якщо,наприклад, батько дитини перебуває на підконтрольній територію і став на облік як внутрішньо переміщена особа, якщо вам відома його адреса – звертайтеся за нею. У будь-якому випадку можна просто вказати хоч якусь адресу батька, яка вам була відома.
👉Якщо ж він фізично перебуває на непідконтрольній території, але сам коли-небудь до окупації був зареєстрований, скажімо, в Донецькій або Луганській області, то можна звертатися за його місцем реєстрації. Справа в тому, що у 2014 році був прийнятий закон, яким була змінена підсудність судів, які залишилися на непідконтрольною території. Тобто, слід визначити, в якому районі, якій області був зареєстрований відповідач. І дивимося за законом, який суд розглядає ці справи.
🔰 Суд звертається, робить запит до адресного бюро і встановлює дійсну прописку. Якщо ця прописка в іншій адміністративно територіальній одиниці, то тут суд може або повернути вам позовну заяву, вказавши правильний суд, куди варто звернутися, або ж перенаправити справу в інший суд. Але в будь-якому випадку це не є перешкодою для того, щоб мама звернулася в суд і отримала відповідне рішення.
🔰 Після того, як мама отримає рішення суду або про те, що дитина проживає постійно з нею, або про те, що суд дає їй дозвіл на виписку неповнолітню дитину і постановку його на облік за новою адресою. Мама бере це рішення суду, яке вже вступить в законну силу, і звертається в центр надання адміністративних послуг для проведення самої процедури реєстрації дитини.
Більше юридичних консультацій читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Питання про зміну прописки дитини в більшості випадків виникає при продажі 🏢 житла. Часто – при зміні сімейних обставин. Наприклад, дитина прописана в квартирі батька, але після розлучення колишнє подружжя вирішило, що неповнолітній повинен жити з мамою. Але як діяти, якщо один із батьків не може дати свою згоду на виписку дитини 👧, як приклад, через те, що перебуває на тимчасово окупованій території❓
Згідно зі статтею 160 Сімейного Кодексу 📚 України, місце проживання дитини, яка не досягла 10-річного віку, визначається за згодою його батьків. І постановка на облік і зняття з реєстрації дитини здійснюється за взаємною згодою батьків.
Якщо один із батьків не може особисто бути присутнім в центрі надання адміністративних послуг, він може надати нотаріальну згоду на виписку дитини. Її можна оформити у будь-якого нотаріуса – приватного чи державного.
Якщо такої можливості немає – доведеться використовувати інші можливі варіанти.
Якщо хтось із батьків матиме на руках рішення суду про встановлення місця проживання з ним дитини, то тоді йому не потрібна згода іншого з батьків. Крім того, він може звернутися до суду також із позовом про надання дозволу на зняття з реєстрації і постановку за новою адресою проживання дитини без згоди іншого з батьків.
Що потрібно для відповідного звернення до суду❓
🔰Для початку потрібно звернутися в центр надання адмінпослуг і написати заяву про зміну реєстрації дитини. Безумовно, ви отримаєте відмову у зв'язку з тим, що немає згоди другого з батьків. Це формальність, якої потрібно дотримуватися для того щоб звернутися до суду.
🔰 Наступний крок – скласти позовну заяву, сплатити судовий збір в розмірі 908 грн і подати заяву в суд. Такі заяви подаються за місцем реєстрації відповідача. 👉 Якщо,наприклад, батько дитини перебуває на підконтрольній територію і став на облік як внутрішньо переміщена особа, якщо вам відома його адреса – звертайтеся за нею. У будь-якому випадку можна просто вказати хоч якусь адресу батька, яка вам була відома.
👉Якщо ж він фізично перебуває на непідконтрольній території, але сам коли-небудь до окупації був зареєстрований, скажімо, в Донецькій або Луганській області, то можна звертатися за його місцем реєстрації. Справа в тому, що у 2014 році був прийнятий закон, яким була змінена підсудність судів, які залишилися на непідконтрольною території. Тобто, слід визначити, в якому районі, якій області був зареєстрований відповідач. І дивимося за законом, який суд розглядає ці справи.
🔰 Суд звертається, робить запит до адресного бюро і встановлює дійсну прописку. Якщо ця прописка в іншій адміністративно територіальній одиниці, то тут суд може або повернути вам позовну заяву, вказавши правильний суд, куди варто звернутися, або ж перенаправити справу в інший суд. Але в будь-якому випадку це не є перешкодою для того, щоб мама звернулася в суд і отримала відповідне рішення.
🔰 Після того, як мама отримає рішення суду або про те, що дитина проживає постійно з нею, або про те, що суд дає їй дозвіл на виписку неповнолітню дитину і постановку його на облік за новою адресою. Мама бере це рішення суду, яке вже вступить в законну силу, і звертається в центр надання адміністративних послуг для проведення самої процедури реєстрації дитини.
Більше юридичних консультацій читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Відновне правосуддя: змоделювати нове життя
Психолог рекомендував 17-річному Сергію пройти програму, яка називається "Життєві навички". В неї входили такі пункти:
✳️Отримання гарної роботи
✳️Твої інтереси
✳️Твій досвід
✳️Інтереси і навички детальніше
✳️Освіта - квиток до успіху
✳️Працевлаштування
✳️Кроки до влаштування на роботу
✳️Планування бюджету
А почалося все з випадку у 🏪торгівельному центрі, коли увагу Сергія привернула вітрина магазину з гарними 👔🩳👖👕речами. Грошей у нього не було, тому він вирішив їх поцупити. Навіть не подумав, що за крадіжку може бути покарання за статтею ч.1 185 ККУ – позбавлення волі на строк до 3 років.
Можна Сергія засуджувати і схвалювати покарання, а можна 🔎придивитися ближче і побачити, що це 🧍♂️студент, який вчиться в коледжі на радіотехніка, що йому до вподоби паяння мікросхем, він любить домашніх тварин (особливо 🐕собак), і що в нього є лише батько і молодший брат, а мами немає, бо вона померла від раку 4 роки тому... І зрозуміти, що колонія для неповнолітніх – це не те місце, на яке підліток заслуговує.
Це зрозумів і прокурор, який під час досудового розслідування запропонував Сергію взяти участь у проєкті «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», що реалізується на базі системи БПД. Регіональний центр з надання БВПД в Одеській області ухвалив рішення про застосування Програми та призначив для проведення медіації 👨🎓адвоката Дениса Загарнюка.
До процесу медіації також було залучено 👩🦰психолога, яка провела з хлопцем серію занять, склала його психологічну характеристику та допомогла розібратися у важких життєвих обставинах, у яких він опинився.
Сергій відвідав усі заняття, активно працював, виконував домашні завдання. Він сформував свою життєву позицію, інтереси. Прописав 📄план на майбутнє з метою пошуку роботи, щоб заробити гроші на додаткове навчання, про яке мріяв з дитинства та планував разом з мамою. Хлопець підтвердив готовність працювати над собою, почав проявляти інтерес до свого життя та наслідків своїх вчинків.
У судовому засіданні 👨🎓захисник звернувся з клопотанням про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності. Потерпілий також не заперечував проти задоволення такого клопотання. Хлопець вину у вчинені злочину визнав повністю, щиро розкаявся, відшкодував потерпілому матеріальну шкоду.
Програма відновлення пройшла успішно. Ухвалою суду неповнолітній був звільнений від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження ❌закрито.
Психолог під час спілкування виявив психологічну напругу та непрожите горе після смерті мами. Хлопець, усвідомлюючи, що треба працювати над своїм емоційним станом, продовжив відвідувати заняття поза рамками проєкту. Наразі Сергій визнає, що йому дуже соромно за скоєне, особливо відчуває провину перед батьком.
Детальніше читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/neprozhyte-simejne-gore-led-ne-zanapastylo-dolyu-hloptsya-dopomoglo-vidnovne-pravosuddya/
Психолог рекомендував 17-річному Сергію пройти програму, яка називається "Життєві навички". В неї входили такі пункти:
✳️Отримання гарної роботи
✳️Твої інтереси
✳️Твій досвід
✳️Інтереси і навички детальніше
✳️Освіта - квиток до успіху
✳️Працевлаштування
✳️Кроки до влаштування на роботу
✳️Планування бюджету
А почалося все з випадку у 🏪торгівельному центрі, коли увагу Сергія привернула вітрина магазину з гарними 👔🩳👖👕речами. Грошей у нього не було, тому він вирішив їх поцупити. Навіть не подумав, що за крадіжку може бути покарання за статтею ч.1 185 ККУ – позбавлення волі на строк до 3 років.
Можна Сергія засуджувати і схвалювати покарання, а можна 🔎придивитися ближче і побачити, що це 🧍♂️студент, який вчиться в коледжі на радіотехніка, що йому до вподоби паяння мікросхем, він любить домашніх тварин (особливо 🐕собак), і що в нього є лише батько і молодший брат, а мами немає, бо вона померла від раку 4 роки тому... І зрозуміти, що колонія для неповнолітніх – це не те місце, на яке підліток заслуговує.
Це зрозумів і прокурор, який під час досудового розслідування запропонував Сергію взяти участь у проєкті «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», що реалізується на базі системи БПД. Регіональний центр з надання БВПД в Одеській області ухвалив рішення про застосування Програми та призначив для проведення медіації 👨🎓адвоката Дениса Загарнюка.
До процесу медіації також було залучено 👩🦰психолога, яка провела з хлопцем серію занять, склала його психологічну характеристику та допомогла розібратися у важких життєвих обставинах, у яких він опинився.
Сергій відвідав усі заняття, активно працював, виконував домашні завдання. Він сформував свою життєву позицію, інтереси. Прописав 📄план на майбутнє з метою пошуку роботи, щоб заробити гроші на додаткове навчання, про яке мріяв з дитинства та планував разом з мамою. Хлопець підтвердив готовність працювати над собою, почав проявляти інтерес до свого життя та наслідків своїх вчинків.
У судовому засіданні 👨🎓захисник звернувся з клопотанням про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності. Потерпілий також не заперечував проти задоволення такого клопотання. Хлопець вину у вчинені злочину визнав повністю, щиро розкаявся, відшкодував потерпілому матеріальну шкоду.
Програма відновлення пройшла успішно. Ухвалою суду неповнолітній був звільнений від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження ❌закрито.
Психолог під час спілкування виявив психологічну напругу та непрожите горе після смерті мами. Хлопець, усвідомлюючи, що треба працювати над своїм емоційним станом, продовжив відвідувати заняття поза рамками проєкту. Наразі Сергій визнає, що йому дуже соромно за скоєне, особливо відчуває провину перед батьком.
Детальніше читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/neprozhyte-simejne-gore-led-ne-zanapastylo-dolyu-hloptsya-dopomoglo-vidnovne-pravosuddya/
Борги за комунальні послуги: яку відповідальність несуть споживачі
Всі ми є споживачами житлово-комунальних послуг 💡🔥🛁, які нам повинні надаватись своєчасно та якісно. З іншого боку у нас, як у споживачів цих послуг, є також обов’язок своєчасно та в повній мірі розраховуватись за надані нам послуги. Тож, яку відповідальність несуть споживачі за несплату за комунальні послуги❓Розповідає Валентина Максимчук, фахівчиня Козятинського місцевого центру з надання БВПД.
За несплату за користування житлово-комунальними послугами до боржників може застосовуватись відповідальність у кількох формах:
➡️ Стягнення пені. 👇
У разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ споживач зобов’язаний сплатити пеню 💸 в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
⚠️ Пеня не нараховується ❎ за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
➡️ Припинення надання комунальних послуг.
➡️ Виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість. 👇
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Але цьому передує звернення надавача комунальних послуг до суду 👨⚖️ з позовом або заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості за комунальні послуги, так як факт заборгованості за ці послуги не є підставою для виселення. У випадку винесення судом позитивного рішення або видачі судового наказу про стягнення суми заборгованості за комунальні послуги надавач звертається до виконавчої служби або приватного виконавця з виконавчим документом про стягнення заборгованості в примусовому порядку, в тому числі і шляхом накладення арешту на майно.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах 💰, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно 📦, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Водночас, якщо сума заборгованості (станом на березень 2021 року) буде 💹 більшою ніж 120000 грн. та у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна відбудеться звернення стягнення на 🏡 об’єкти нерухомого майна.
В першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Детальніше про кожен з цих видів відповідальності за несплату послуг ЖКГ, а також які зміни щодо цього внесено на період дії карантину – читайте у лінку:
👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/borgy-za-komunalni-poslugy-yaku-vidpovidalnist-nesut-spozhyvachi/
Всі ми є споживачами житлово-комунальних послуг 💡🔥🛁, які нам повинні надаватись своєчасно та якісно. З іншого боку у нас, як у споживачів цих послуг, є також обов’язок своєчасно та в повній мірі розраховуватись за надані нам послуги. Тож, яку відповідальність несуть споживачі за несплату за комунальні послуги❓Розповідає Валентина Максимчук, фахівчиня Козятинського місцевого центру з надання БВПД.
За несплату за користування житлово-комунальними послугами до боржників може застосовуватись відповідальність у кількох формах:
➡️ Стягнення пені. 👇
У разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги ЖКГ споживач зобов’язаний сплатити пеню 💸 в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
⚠️ Пеня не нараховується ❎ за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
➡️ Припинення надання комунальних послуг.
➡️ Виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість. 👇
Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Але цьому передує звернення надавача комунальних послуг до суду 👨⚖️ з позовом або заявою про видачу судового наказу стосовно стягнення заборгованості за комунальні послуги, так як факт заборгованості за ці послуги не є підставою для виселення. У випадку винесення судом позитивного рішення або видачі судового наказу про стягнення суми заборгованості за комунальні послуги надавач звертається до виконавчої служби або приватного виконавця з виконавчим документом про стягнення заборгованості в примусовому порядку, в тому числі і шляхом накладення арешту на майно.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах 💰, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно 📦, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
Водночас, якщо сума заборгованості (станом на березень 2021 року) буде 💹 більшою ніж 120000 грн. та у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна відбудеться звернення стягнення на 🏡 об’єкти нерухомого майна.
В першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Детальніше про кожен з цих видів відповідальності за несплату послуг ЖКГ, а також які зміни щодо цього внесено на період дії карантину – читайте у лінку:
👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/borgy-za-komunalni-poslugy-yaku-vidpovidalnist-nesut-spozhyvachi/
Як довести в суді, що тітка - твоя родичка
Родинні відносини або ж споріднення – кровний зв’язок між людьми, з наявністю якого закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов’язків. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
🟩 До Володимир-Волинський місцевий центр з надання БВПД звернувся пан Анатолій з проханням допомогти йому встановити факт родинних відносин. Чоловік розповів, що у січні 2020 року померла його тітка, після смерті якої відкрилась спадщина за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Щоб оформити право на спадщину, він пішов до приватного нотаріуса. Однак через відсутність документів, які підтверджують родинні відносини між ним та його тіткою, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту родинних відносин.
Клієнт належав до категорії, що має право на безоплатну вторинну правову допомогу як особа з інвалідністю, яка отримує пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб згідно з ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» ➡️ https://bit.ly/3a7ESD2
Фахівчиня місцевого центру центру Ірина Лах зібрала необхідні докази, підготувала 📃заяву про встановлення факту родинних відносин та заяву про виклик свідків.
У цій справі доказами стали: копія свідоцтва про народження пана Анатолія, копія архівної довідки про народження його тітки, копія архівної довідки про народження його батька. Із цих документів випливало, що його батько та тітка мають спільних батьків, тобто є братом і сестрою. Свідки по справі (дружина заявника та сусідка) підтвердили факти спілкування племінника й тітки.
👩⚖️ Рішенням суду позов клієнта було повністю задоволено та встановлено факт родинних відносин.
🔸 Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/2OLnMmK
📗 Більше кейсів системи БПД тут ➡️ https://bit.ly/35YQ57A
Родинні відносини або ж споріднення – кровний зв’язок між людьми, з наявністю якого закон пов’язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов’язків. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв’язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
🟩 До Володимир-Волинський місцевий центр з надання БВПД звернувся пан Анатолій з проханням допомогти йому встановити факт родинних відносин. Чоловік розповів, що у січні 2020 року померла його тітка, після смерті якої відкрилась спадщина за законом на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Щоб оформити право на спадщину, він пішов до приватного нотаріуса. Однак через відсутність документів, які підтверджують родинні відносини між ним та його тіткою, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту родинних відносин.
Клієнт належав до категорії, що має право на безоплатну вторинну правову допомогу як особа з інвалідністю, яка отримує пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб згідно з ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» ➡️ https://bit.ly/3a7ESD2
Фахівчиня місцевого центру центру Ірина Лах зібрала необхідні докази, підготувала 📃заяву про встановлення факту родинних відносин та заяву про виклик свідків.
У цій справі доказами стали: копія свідоцтва про народження пана Анатолія, копія архівної довідки про народження його тітки, копія архівної довідки про народження його батька. Із цих документів випливало, що його батько та тітка мають спільних батьків, тобто є братом і сестрою. Свідки по справі (дружина заявника та сусідка) підтвердили факти спілкування племінника й тітки.
👩⚖️ Рішенням суду позов клієнта було повністю задоволено та встановлено факт родинних відносин.
🔸 Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/2OLnMmK
📗 Більше кейсів системи БПД тут ➡️ https://bit.ly/35YQ57A
Декретна відпустка для тата (і не тільки)
Перші тижні після народження 👶дитини часто стають справжнім випробуванням для сімей. Відновлення здоров'я породіллі, купівля необхідних речей і ліків, налаштування режиму дня – для цього всього матері потрібна фізична та моральна підтримка.
Та тепер чоловіки або інші близькі люди зможуть взяти двотижневу відпустку, щоб допомогти матері дитини у цей важкий період. Вчора ВРУ ухвалила відповідний законопроєкт №3695 ➡️ https://bit.ly/2RFuCLP
🟢 Закон передбачає, що одноразова оплачувана відпустка тривалістю до 14 календарних днів в разі народження дитини надається:
🔹 чоловіку, дружина якого народила дитину;
🔹 батьку дитини, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права й обов’язки;
🔹бабусі, дідусеві або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю, одиноким батьком.
Така відпустка надається лише одній з цих осіб.
🟢 Законом визначено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків дитини (матері та батька).
🟢 Законом також доповнено положення статті 182-1 Кодексу законів про працю України та статті 19 Закону України «Про відпустки» щодо права працівників обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку та доповнено положення статті 51 Кодексу законів про працю України щодо можливості встановлення скороченої тривалості робочого часу для чоловіків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, та батьків, що виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).
Більше юридичних консультацій читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Перші тижні після народження 👶дитини часто стають справжнім випробуванням для сімей. Відновлення здоров'я породіллі, купівля необхідних речей і ліків, налаштування режиму дня – для цього всього матері потрібна фізична та моральна підтримка.
Та тепер чоловіки або інші близькі люди зможуть взяти двотижневу відпустку, щоб допомогти матері дитини у цей важкий період. Вчора ВРУ ухвалила відповідний законопроєкт №3695 ➡️ https://bit.ly/2RFuCLP
🟢 Закон передбачає, що одноразова оплачувана відпустка тривалістю до 14 календарних днів в разі народження дитини надається:
🔹 чоловіку, дружина якого народила дитину;
🔹 батьку дитини, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права й обов’язки;
🔹бабусі, дідусеві або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю, одиноким батьком.
Така відпустка надається лише одній з цих осіб.
🟢 Законом визначено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків дитини (матері та батька).
🟢 Законом також доповнено положення статті 182-1 Кодексу законів про працю України та статті 19 Закону України «Про відпустки» щодо права працівників обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку та доповнено положення статті 51 Кодексу законів про працю України щодо можливості встановлення скороченої тривалості робочого часу для чоловіків, які мають дітей віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, та батьків, що виховують дітей без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі).
Більше юридичних консультацій читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Незавершена приватизація: як успадкувати земельну ділянку
Приватизація 🌱землі – досить тривала процедура, і бувають випадки, коли людина помирає та не встигає її завершити, зупинившись на певному етапі. Що ж тоді робити спадкоємцю, який так і не має на руках 📃документів на земельну ділянку?
🟢 До Любомльського бюро правової допомоги (Володимир-Волинський місцевий центр з надання БВПД ) звернулася пані Тамара, яка планувала завершити приватизацію двох земельних ділянок після смерті батька.
Жінка розповіла, що по її батькові залишилася: 1️⃣ земля для будівництва та обслуговування житлового будинку та 2️⃣ ділянка для ведення особистого селянського господарства. У спадщину після смерті чоловіка вступила його дружина, яка за життя спадкових прав на земельні ділянки також не оформила. Оскільки вона не склала заповіту, то після її смерті відкрилась спадщина за законом. Пані Тамара, як спадкоємець першої черги, незважаючи на належне прийняття спадщини, реалізувати свої спадкові права не мала можливості через відсутність необхідних документів на земельні ділянки.
Жінка належала до однієї з категорій, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, тож фахівець бюро Андрій Литвинюк, якого бюро призначило захищати її інтереси, підготував 📄позов про визнання права на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.
👨🎓 Коментує фахівець Любомльського бюро правової допомоги Андрій Литвинюк:
⚖️ У разі, якщо громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати такої приватизації.
👩⚖️ Суд своїм рішенням позов задовольнив у повному обсязі: визнав за пані Тамарою в порядку спадкування за законом право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до 📜Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на земельні ділянки, які згідно із рішенням сільської ради свого часу були безкоштовно передані у приватну власність її батька.
👍 Наразі пані Тамара виготовила документи на право власності на спадкові земельні ділянки.
🔸 Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/3x9FmlG
📗 Більше кейсів системи БПД тут ➡️ https://bit.ly/35YQ57A
Приватизація 🌱землі – досить тривала процедура, і бувають випадки, коли людина помирає та не встигає її завершити, зупинившись на певному етапі. Що ж тоді робити спадкоємцю, який так і не має на руках 📃документів на земельну ділянку?
🟢 До Любомльського бюро правової допомоги (Володимир-Волинський місцевий центр з надання БВПД ) звернулася пані Тамара, яка планувала завершити приватизацію двох земельних ділянок після смерті батька.
Жінка розповіла, що по її батькові залишилася: 1️⃣ земля для будівництва та обслуговування житлового будинку та 2️⃣ ділянка для ведення особистого селянського господарства. У спадщину після смерті чоловіка вступила його дружина, яка за життя спадкових прав на земельні ділянки також не оформила. Оскільки вона не склала заповіту, то після її смерті відкрилась спадщина за законом. Пані Тамара, як спадкоємець першої черги, незважаючи на належне прийняття спадщини, реалізувати свої спадкові права не мала можливості через відсутність необхідних документів на земельні ділянки.
Жінка належала до однієї з категорій, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, тож фахівець бюро Андрій Литвинюк, якого бюро призначило захищати її інтереси, підготував 📄позов про визнання права на завершення приватизації та реєстрації права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.
👨🎓 Коментує фахівець Любомльського бюро правової допомоги Андрій Литвинюк:
⚖️ У разі, якщо громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати такої приватизації.
👩⚖️ Суд своїм рішенням позов задовольнив у повному обсязі: визнав за пані Тамарою в порядку спадкування за законом право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до 📜Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на земельні ділянки, які згідно із рішенням сільської ради свого часу були безкоштовно передані у приватну власність її батька.
👍 Наразі пані Тамара виготовила документи на право власності на спадкові земельні ділянки.
🔸 Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/3x9FmlG
📗 Більше кейсів системи БПД тут ➡️ https://bit.ly/35YQ57A
Недорахували роки страхового стажу через недобросовісного роботодавця
Заробляти собі на хліб арматурником-бетонником чи слюсарем-монтажником – праця нелегка. Коли ж людина досягає поважного віку – то розраховує на заслужений відпочинок, як і на пенсію. Прикро отримувати відмову в нарахуванні довгоочікуваної пенсії, через те, що люди, на яких сумлінно працював роками, не сплачували за тебе єдиний соціальний внесок.
🟩 Таку історію розповів чоловік, що звернувся до Рівненського місцевого центру з надання БВПД. Пан Дмитро, досягши пенсійного віку, зібрав необхідні 📄документи та подав їх до ПФУ. Але несподівано пенсія вийшла меншою, ніж він очікував, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області недорахувало йому майже 10 років страхового стажу.
Розповідає 👨🎓фахівець місцевого центру Юрій Висоцький, якому доручено захищати інтереси пана Дмитра: «Мій клієнт працював на декількох місцевих підприємствах. Працевлаштований був офіційно. Був арматурником-бетонником та слюсарем-монтажником. І, зібравшись на пенсію, виявив, що роботодавці не сплачували за нього страхові внески до Пенсійного фонду. Вийшло, що 10 років трудової діяльності йому не зараховані. Відстоювати його право на призначення пенсії довелося через суд».
Юрист підготував 📃адміністративний позов про визнання відмови ГУ ПФУ в Рівненській області у зарахуванні до страхового стажу клієнта періодів його трудової діяльності у недобросовісних роботодавців протиправною та зобов’язання зарахувати вказаний період трудової діяльності до страхового стажу.
Апелював юрист до того, що сплата внесків є обов’язком роботодавців, та саме роботодавець несе відповідальність за неперерахування таких внесків до Пенсійного фонду. Пан Дмитро був позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за спірний період, що є неприпустимим та суперечить основним 📘конституційним засадам в сфері соціального захисту. Тому невиконання іншими особами своїх зобов’язань не повинно створювати негативних наслідків для когось іншого.
У результаті 👩⚖️суд дійшов висновку, що пан Дмитро не повинен відповідати за неналежне виконання підприємствами-страхувальниками свого обов’язку належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємствами по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу під час призначення пенсії.
🔸 Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/3wKSUEi
📗 Детальніше про цю справу читайте за посиланням ➡️ https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/na-rivnenshhyni-choloviku-vidmovleno-v-pryznachenni-pensiyi-cherez-nedobrosovisnyh-robotodavtsiv/
Заробляти собі на хліб арматурником-бетонником чи слюсарем-монтажником – праця нелегка. Коли ж людина досягає поважного віку – то розраховує на заслужений відпочинок, як і на пенсію. Прикро отримувати відмову в нарахуванні довгоочікуваної пенсії, через те, що люди, на яких сумлінно працював роками, не сплачували за тебе єдиний соціальний внесок.
🟩 Таку історію розповів чоловік, що звернувся до Рівненського місцевого центру з надання БВПД. Пан Дмитро, досягши пенсійного віку, зібрав необхідні 📄документи та подав їх до ПФУ. Але несподівано пенсія вийшла меншою, ніж він очікував, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області недорахувало йому майже 10 років страхового стажу.
Розповідає 👨🎓фахівець місцевого центру Юрій Висоцький, якому доручено захищати інтереси пана Дмитра: «Мій клієнт працював на декількох місцевих підприємствах. Працевлаштований був офіційно. Був арматурником-бетонником та слюсарем-монтажником. І, зібравшись на пенсію, виявив, що роботодавці не сплачували за нього страхові внески до Пенсійного фонду. Вийшло, що 10 років трудової діяльності йому не зараховані. Відстоювати його право на призначення пенсії довелося через суд».
Юрист підготував 📃адміністративний позов про визнання відмови ГУ ПФУ в Рівненській області у зарахуванні до страхового стажу клієнта періодів його трудової діяльності у недобросовісних роботодавців протиправною та зобов’язання зарахувати вказаний період трудової діяльності до страхового стажу.
Апелював юрист до того, що сплата внесків є обов’язком роботодавців, та саме роботодавець несе відповідальність за неперерахування таких внесків до Пенсійного фонду. Пан Дмитро був позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за спірний період, що є неприпустимим та суперечить основним 📘конституційним засадам в сфері соціального захисту. Тому невиконання іншими особами своїх зобов’язань не повинно створювати негативних наслідків для когось іншого.
У результаті 👩⚖️суд дійшов висновку, що пан Дмитро не повинен відповідати за неналежне виконання підприємствами-страхувальниками свого обов’язку належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємствами по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу під час призначення пенсії.
🔸 Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/3wKSUEi
📗 Детальніше про цю справу читайте за посиланням ➡️ https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/na-rivnenshhyni-choloviku-vidmovleno-v-pryznachenni-pensiyi-cherez-nedobrosovisnyh-robotodavtsiv/
Права та обов'язки трудових мігрантів
🌍👷♂️ Трудова міграція серед громадян України сьогодні доволі поширена. Утім, окрім позитивних аспектів, як от інвестування заробітчанами коштів в українську економіку та набуття ними за кордоном нового фаху й досвіду, це явище асоціюється з низкою ризиків, пов’язаних, зокрема, із соціальним захистом та пенсійним забезпеченням тих, хто працює за межами батьківщини. То які ж права гарантує держава трудовим мігрантам і які обов’язки на них покладає❓
Спектр прав громадян України-трудових мігрантів 🦺 передбачено Законом України «Про зовнішню трудову міграцію». Серед цих прав, зокрема:
➡️ права трудових мігрантів на належні умови праці, винагороду, відпочинок і соціальний захист;
➡️ право на пенсійне забезпечення
Громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
☝️ До того ж, трудові мігранти і члени їхніх сімей можуть добровільно брати участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Щоб стати учасником цієї системи, необхідно подати заяву до податкового органу України за місцем проживання. Такий орган розгляне її впродовж 30 календарних днів з дня отримання та, за наявності передбачених законом підстав, укладе з трудовим мігрантом договір про добровільну участь.
➡️ право на визнання здобутої за кордоном освіти
Воно стосується як загальної середньої та професійно-технічної, так і вищої освіти. ⚠️ Іноді, для компенсації відмінностей в академічних (навчальних) програмах, необхідно пройти додаткове навчання, тести на компетентність, практику, захистити курсові, дипломні роботи тощо.
У результаті трудовий мігрант, який здобув освіту за кордоном, отримує свідоцтво, яким підтверджується його право на продовження освіти або працевлаштування за фахом на території України.
➡️ право на підтвердження результатів неформального професійного навчання
Підтвердження здійснюють підприємства, установи, організації, які відповідають вимогам, установленим Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерством освіти і науки України.
Особі, яка підтвердила кваліфікацію, видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації.
➡️ право утворювати за кордоном громадські об’єднання.
Але де є права – там є і обов'язки.
Серед обов'язків ❗️ трудових мігрантів – сплачувати податки з доходів, отриманих за кордоном.
Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні.
▪️ А ось сплатити військовий збір у розмірі 1,5% з доходів доведеться, незалежно від того, чи були сплачені податки за кордоном, чи ні.
▪️ Крім того, трудові мігранти, як платники податків, що отримують іноземні доходи, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року.
▪️ Необхідно пам’ятати також про обов’язок сплати податків і зборів на майно, розташоване на території України, яке належить трудовому мігранту.
Детальніше читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/prava-ta-obov-yazky-trudovyh-migrantiv/
🌍👷♂️ Трудова міграція серед громадян України сьогодні доволі поширена. Утім, окрім позитивних аспектів, як от інвестування заробітчанами коштів в українську економіку та набуття ними за кордоном нового фаху й досвіду, це явище асоціюється з низкою ризиків, пов’язаних, зокрема, із соціальним захистом та пенсійним забезпеченням тих, хто працює за межами батьківщини. То які ж права гарантує держава трудовим мігрантам і які обов’язки на них покладає❓
Спектр прав громадян України-трудових мігрантів 🦺 передбачено Законом України «Про зовнішню трудову міграцію». Серед цих прав, зокрема:
➡️ права трудових мігрантів на належні умови праці, винагороду, відпочинок і соціальний захист;
➡️ право на пенсійне забезпечення
Громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.
☝️ До того ж, трудові мігранти і члени їхніх сімей можуть добровільно брати участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Щоб стати учасником цієї системи, необхідно подати заяву до податкового органу України за місцем проживання. Такий орган розгляне її впродовж 30 календарних днів з дня отримання та, за наявності передбачених законом підстав, укладе з трудовим мігрантом договір про добровільну участь.
➡️ право на визнання здобутої за кордоном освіти
Воно стосується як загальної середньої та професійно-технічної, так і вищої освіти. ⚠️ Іноді, для компенсації відмінностей в академічних (навчальних) програмах, необхідно пройти додаткове навчання, тести на компетентність, практику, захистити курсові, дипломні роботи тощо.
У результаті трудовий мігрант, який здобув освіту за кордоном, отримує свідоцтво, яким підтверджується його право на продовження освіти або працевлаштування за фахом на території України.
➡️ право на підтвердження результатів неформального професійного навчання
Підтвердження здійснюють підприємства, установи, організації, які відповідають вимогам, установленим Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерством освіти і науки України.
Особі, яка підтвердила кваліфікацію, видається свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації.
➡️ право утворювати за кордоном громадські об’єднання.
Але де є права – там є і обов'язки.
Серед обов'язків ❗️ трудових мігрантів – сплачувати податки з доходів, отриманих за кордоном.
Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні.
▪️ А ось сплатити військовий збір у розмірі 1,5% з доходів доведеться, незалежно від того, чи були сплачені податки за кордоном, чи ні.
▪️ Крім того, трудові мігранти, як платники податків, що отримують іноземні доходи, зобов’язані включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року.
▪️ Необхідно пам’ятати також про обов’язок сплати податків і зборів на майно, розташоване на території України, яке належить трудовому мігранту.
Детальніше читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/prava-ta-obov-yazky-trudovyh-migrantiv/
Виїзд дитини за кордон
Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я 👧🧒дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Однак на теренах інтернету можна прочитати приголомшливі історії про те, як, вдаючись до незаконних методів, один з батьків вивозив дитину за кордон, тому що інший був категорично проти цього. На жаль, як правило, «заручником» такої ситуації завжди стає саме дитина, бо батьки не можуть дійти згоди щодо її спільного виховання, або навіть намагаються таким чином дошкулити один одному. Проте часто буває й так, що той з батьків, який залишається в Україні, побоюється, що його дитина не повернеться до країни і він втратить можливість приймати участь у її вихованні.
Про виїзд дитини за кордон для видання ЮРИСТ&ЗАКОН розповіла Наталія Зайцева, начальник відділу експертно-аналітичного забезпечення надання правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги.
📘Конституція України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Діти, як і дорослі, ✈️подорожують світом з паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Строк дії такого паспорта, який оформлюється дитині до 16 років, у тому числі новонародженій, становить 4 роки, а після досягнення 16 років – на 10 років.
В деякі країни (🇹🇷Туреччина, 🇬🇪Грузія) громадяни України, у тому числі діти, які досягли 1️⃣4️⃣ років, можуть подорожувати, використовуючи паспорт громадянина України, що містить безконтактний електронний носій (ID-картка).
Необхідно відразу наголосити, що відповідно до статті 313 Цивільного кодексу України особа, яка досягла 1️⃣6️⃣ років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Тобто після досягнення відповідного віку не потрібно просити дозволу другого з батьків, щоб виїхати з дитиною за кордон.
Основна проблема виникає, коли дитина не досягла 1️⃣6️⃣ років і має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.
Детальніше за посиланням на нашому сайті ➡️https://bit.ly/3ayKgiN ви дізнаєтеся про такі важливі речі:
🟩 Нотаріальна згода як підстава для перетину кордону
🟩 Батьки-іноземці або переїзд за кордон на постійне місце проживання
🟩 Визначення (підтвердження) місця проживання дитини як підстава для самостійного прийняття рішення про виїзд дитини за кордон
🟩 Надання дозволу на виїзд дитини за кордон за рішенням суду
Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я 👧🧒дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Однак на теренах інтернету можна прочитати приголомшливі історії про те, як, вдаючись до незаконних методів, один з батьків вивозив дитину за кордон, тому що інший був категорично проти цього. На жаль, як правило, «заручником» такої ситуації завжди стає саме дитина, бо батьки не можуть дійти згоди щодо її спільного виховання, або навіть намагаються таким чином дошкулити один одному. Проте часто буває й так, що той з батьків, який залишається в Україні, побоюється, що його дитина не повернеться до країни і він втратить можливість приймати участь у її вихованні.
Про виїзд дитини за кордон для видання ЮРИСТ&ЗАКОН розповіла Наталія Зайцева, начальник відділу експертно-аналітичного забезпечення надання правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги.
📘Конституція України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Діти, як і дорослі, ✈️подорожують світом з паспортом громадянина України для виїзду за кордон. Строк дії такого паспорта, який оформлюється дитині до 16 років, у тому числі новонародженій, становить 4 роки, а після досягнення 16 років – на 10 років.
В деякі країни (🇹🇷Туреччина, 🇬🇪Грузія) громадяни України, у тому числі діти, які досягли 1️⃣4️⃣ років, можуть подорожувати, використовуючи паспорт громадянина України, що містить безконтактний електронний носій (ID-картка).
Необхідно відразу наголосити, що відповідно до статті 313 Цивільного кодексу України особа, яка досягла 1️⃣6️⃣ років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Тобто після досягнення відповідного віку не потрібно просити дозволу другого з батьків, щоб виїхати з дитиною за кордон.
Основна проблема виникає, коли дитина не досягла 1️⃣6️⃣ років і має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.
Детальніше за посиланням на нашому сайті ➡️https://bit.ly/3ayKgiN ви дізнаєтеся про такі важливі речі:
🟩 Нотаріальна згода як підстава для перетину кордону
🟩 Батьки-іноземці або переїзд за кордон на постійне місце проживання
🟩 Визначення (підтвердження) місця проживання дитини як підстава для самостійного прийняття рішення про виїзд дитини за кордон
🟩 Надання дозволу на виїзд дитини за кордон за рішенням суду
Був незаконно виселений, але допоміг адвокат системи БПД
Ніхто не може бути примусово позбавлений 🏠житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (стаття 47 Конституції України). Проте в наш час не поодинокими є випадки примусового виселення громадян без законних на те підстав.
До Одеський місцевий центр з надання БВПД звернувся пан Олександр, якого в примусовому порядку виселили з займаної кімнати. Чоловік пояснив, що його батько був військовослужбовцем та проходив службу в Одеському гарнізоні. У зв’язку з відсутністю власного житла йому надали кімнату в гуртожитку, яка знаходилась на балансі Військової академії, куди він і заселився з сім’єю. Родина проживала там більше 30 років, належним чином зареєструвавши своє місце проживання за даною адресою.
Згодом його батьки розлучились, батько з’їхав, оскільки отримав від Міністерства оборони України однокімнатну квартиру. В приміщенні як члени сім’ї військовослужбовця залишились проживати його син, пан Олександр, з матір’ю.
Адміністрація Військової академії намагалась виселити і позбавити їх права на житло, тривалий час чинивши різні перешкоди в користуванні житловим приміщенням. Крім того, після їх примусового виселення виконавчою службою, адміністрація військової академії, не віддавши їм особисті речі, вселила туди іншого військовослужбовця. Останній поміняв замки і почав там проживати і користуватися їх майном.
Суд заочно прийняв рішення про виселення пана Олександра, який тим часом перебував за кордоном на заробітках. Після повернення додому чоловік звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення. За результатами розгляду його заяву було задоволено, заочне рішення – скасовано та призначено підготовче судове засідання.
Права клієнта захищав 👨🎓адвокат Дмитро Биков, який співпрацює з системою БПД. Він надав суду докази, які підтверджували законність вселення та проживання в займаній кімнаті пана Олександра, а саме: документи про надання кімнати його батькові та його сім’ї для проживання у зв’язку з проходженням служби в Одеському гарнізоні за відсутності іншої житлової площі, документи на вселення в приміщення, довідки про реєстрацію місця проживання, витяг із домової книги військової академії, витяги із протоколів засідань житлових комісій про постановку на квартирний облік і перебування на обліку.
Враховуючи доводи адвоката та на підставі аналізу законодавчих норм, суд дійшов висновку, що виселення особи без надання іншого приміщення суперечить не лише Конституції України, але й Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. А сам факт не проживання батька клієнта центру у цьому приміщенні не є безумовною підставою для виселення членів його сім’ї, у тому числі і колишніх.
👩⚖️ Суд зобов’язав військову академію не перешкоджати чоловікові в користуванні житловим приміщенням. Він отримав право знов вселитися до житлового приміщення . Наказ начальника військової академії про надання кімнати іншому військовослужбовцю та його сім’ї було скасовано.
ℹ️ Довідково. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Згідно зі статтею 109 ЖК Української РСР, громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
🔸 Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/3dHTpHt
📗 Більше кейсів системи БПД тут ➡️ https://bit.ly/35YQ57A
Ніхто не може бути примусово позбавлений 🏠житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (стаття 47 Конституції України). Проте в наш час не поодинокими є випадки примусового виселення громадян без законних на те підстав.
До Одеський місцевий центр з надання БВПД звернувся пан Олександр, якого в примусовому порядку виселили з займаної кімнати. Чоловік пояснив, що його батько був військовослужбовцем та проходив службу в Одеському гарнізоні. У зв’язку з відсутністю власного житла йому надали кімнату в гуртожитку, яка знаходилась на балансі Військової академії, куди він і заселився з сім’єю. Родина проживала там більше 30 років, належним чином зареєструвавши своє місце проживання за даною адресою.
Згодом його батьки розлучились, батько з’їхав, оскільки отримав від Міністерства оборони України однокімнатну квартиру. В приміщенні як члени сім’ї військовослужбовця залишились проживати його син, пан Олександр, з матір’ю.
Адміністрація Військової академії намагалась виселити і позбавити їх права на житло, тривалий час чинивши різні перешкоди в користуванні житловим приміщенням. Крім того, після їх примусового виселення виконавчою службою, адміністрація військової академії, не віддавши їм особисті речі, вселила туди іншого військовослужбовця. Останній поміняв замки і почав там проживати і користуватися їх майном.
Суд заочно прийняв рішення про виселення пана Олександра, який тим часом перебував за кордоном на заробітках. Після повернення додому чоловік звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення. За результатами розгляду його заяву було задоволено, заочне рішення – скасовано та призначено підготовче судове засідання.
Права клієнта захищав 👨🎓адвокат Дмитро Биков, який співпрацює з системою БПД. Він надав суду докази, які підтверджували законність вселення та проживання в займаній кімнаті пана Олександра, а саме: документи про надання кімнати його батькові та його сім’ї для проживання у зв’язку з проходженням служби в Одеському гарнізоні за відсутності іншої житлової площі, документи на вселення в приміщення, довідки про реєстрацію місця проживання, витяг із домової книги військової академії, витяги із протоколів засідань житлових комісій про постановку на квартирний облік і перебування на обліку.
Враховуючи доводи адвоката та на підставі аналізу законодавчих норм, суд дійшов висновку, що виселення особи без надання іншого приміщення суперечить не лише Конституції України, але й Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. А сам факт не проживання батька клієнта центру у цьому приміщенні не є безумовною підставою для виселення членів його сім’ї, у тому числі і колишніх.
👩⚖️ Суд зобов’язав військову академію не перешкоджати чоловікові в користуванні житловим приміщенням. Він отримав право знов вселитися до житлового приміщення . Наказ начальника військової академії про надання кімнати іншому військовослужбовцю та його сім’ї було скасовано.
ℹ️ Довідково. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Згідно зі статтею 109 ЖК Української РСР, громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
🔸 Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: https://bit.ly/3dHTpHt
📗 Більше кейсів системи БПД тут ➡️ https://bit.ly/35YQ57A
Чим відрізняється прописка від реєстрації в Україні?
Деколи ми за давньою звичкою називаємо реєстрацію місця проживання пропискою, але чи є ці поняття тотожними? Відповідає директорка Роздільнянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тетяна Кулішова.👇
🤓ℹ️ Термін «прописка» був вперше введений ще 1925 року. Головним її принципом було офіційне прикріплення певної особи до конкретного місця проживання. Адже без відповідної відмітки у паспорті громадянин не міг влаштуватися на роботу, отримати медичні чи соціальні послуги.
На території України цей механізм діяв аж до 2001 року, допоки Конституційний Суд України не визнав такий інститут неконституційним та по суті скасував прописку.
У 2003 році було прийнято Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яким введено правило добровільної реєстрації за місцем проживання або перебування.
При цьому в початковій редакції Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Отже, станом на сьогодні такого поняття як «прописка» в законодавстві України ❌ не існує, натомість існує реєстрація.
❓ Тож, які відмінності прописки від реєстрації?
Головна відмінність – цілі здійснення прописки та реєстрації.
➡️ Прописка втілювала в життя функцію адміністративно-планового розміщення населення, контроль за переміщенням громадян, а реєстрація – це підтримка юридичного зв’язку між людиною і державою з метою взаємного виконання прав і обов’язків, має повідомний характер і не обмежує свободу пересування громадян.
➡️ Крім того, прописка закріплювала громадян за визначеною адміністративно-територіальною одиницею шляхом видання адміністративними органами на місцях дозволу на проживання. Натомість інститут реєстрації не встановлює зазначених обмежень.
➡️ Також важливим є те, що власник приміщення може зареєструвати в своєму помешканні будь-яку особу, на відміну від прописки, яка дозволяла прописати лише близьких родичів.
➡️ Не можна оминути увагою й той факт, що для того, аби здійснити реєстрацію місця проживання необхідно зібрати істотно менший, в порівнянні з пропискою, пакет документів.
❓ Чи є реєстрація обов’язковою?
Кожен громадянин України зобов’язаний зареєструвати своє 🏘 місце проживання, а також повідомити компетентні органи про зміну свого місця проживання протягом 3️⃣0️⃣ днів. ☝️ Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3️⃣ місяців з дня державної реєстрації її народження.
За несвоєчасну реєстрацію передбачена адміністративна відповідальність – попередження або штраф.
❓Де необхідно зареєструватися, якщо вам належить кілька помешкань?
❓Куди звертатися, яка ціна та які документи потрібно надати для реєстрації місця проживання?
👉 Про це читайте на нашому сайті за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/chym-vidriznyayetsya-propyska-vid-reyestratsiyi-v-ukrayini/
Деколи ми за давньою звичкою називаємо реєстрацію місця проживання пропискою, але чи є ці поняття тотожними? Відповідає директорка Роздільнянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Тетяна Кулішова.👇
🤓ℹ️ Термін «прописка» був вперше введений ще 1925 року. Головним її принципом було офіційне прикріплення певної особи до конкретного місця проживання. Адже без відповідної відмітки у паспорті громадянин не міг влаштуватися на роботу, отримати медичні чи соціальні послуги.
На території України цей механізм діяв аж до 2001 року, допоки Конституційний Суд України не визнав такий інститут неконституційним та по суті скасував прописку.
У 2003 році було прийнято Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яким введено правило добровільної реєстрації за місцем проживання або перебування.
При цьому в початковій редакції Закону громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Отже, станом на сьогодні такого поняття як «прописка» в законодавстві України ❌ не існує, натомість існує реєстрація.
❓ Тож, які відмінності прописки від реєстрації?
Головна відмінність – цілі здійснення прописки та реєстрації.
➡️ Прописка втілювала в життя функцію адміністративно-планового розміщення населення, контроль за переміщенням громадян, а реєстрація – це підтримка юридичного зв’язку між людиною і державою з метою взаємного виконання прав і обов’язків, має повідомний характер і не обмежує свободу пересування громадян.
➡️ Крім того, прописка закріплювала громадян за визначеною адміністративно-територіальною одиницею шляхом видання адміністративними органами на місцях дозволу на проживання. Натомість інститут реєстрації не встановлює зазначених обмежень.
➡️ Також важливим є те, що власник приміщення може зареєструвати в своєму помешканні будь-яку особу, на відміну від прописки, яка дозволяла прописати лише близьких родичів.
➡️ Не можна оминути увагою й той факт, що для того, аби здійснити реєстрацію місця проживання необхідно зібрати істотно менший, в порівнянні з пропискою, пакет документів.
❓ Чи є реєстрація обов’язковою?
Кожен громадянин України зобов’язаний зареєструвати своє 🏘 місце проживання, а також повідомити компетентні органи про зміну свого місця проживання протягом 3️⃣0️⃣ днів. ☝️ Батьки зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом 3️⃣ місяців з дня державної реєстрації її народження.
За несвоєчасну реєстрацію передбачена адміністративна відповідальність – попередження або штраф.
❓Де необхідно зареєструватися, якщо вам належить кілька помешкань?
❓Куди звертатися, яка ціна та які документи потрібно надати для реєстрації місця проживання?
👉 Про це читайте на нашому сайті за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/chym-vidriznyayetsya-propyska-vid-reyestratsiyi-v-ukrayini/
Розірвати договір оренди землі через самовільне зменшення орендної плати
Одними з найпоширеніших видів земельних спорів є спори щодо розірвання договорів оренди 🌱землі. Система БПД отримує чимало звернень з проханням допомогти вирішити конфлікти орендодавців з часто недобросовісними орендарями земельних ділянок.
У 2021 році до Золотоніський місцевий центр з надання БВПД звернувся пан Вадим, який просив допомогти розірвати 📄договір оренди земельної ділянки. Чоловік пояснив, що є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку у 2017 році передав в оренду ТОВ «Зірочка» строком на 7 років.
«У договорі оренди було передбачено, що ТОВ «Зірочка» має щороку сплачувати мені орендну плату за землю в розмірі 7 660 гривень, однак, у 2019 та 2020 роках я отримував значно меншу орендну плату, а саме: 4 757 гривень за кожен рік. Я вважаю, що зменшення розміру орендної плати за землю є неправомірним, а тому бажаю розірвати договір оренди з товариством», – зауважив пан Вадим.
Призначений центром 👨🎓адвокат Юрій Побиванець, досліджуючи обставини справи, встановив, що згідно з умовами договору оренди земельної ділянки, сторони узгодили нормативну грошову оцінку земельної ділянки, встановили строк дії договору, визначили фіксований розмір орендної плати та обумовили питання щодо зміни умов договору. Проте орендодавець пан Вадим протягом 2019-2020 років отримував орендну плату меншу, ніж визначено умовами договору.
Під час спілкування з клієнтом Юрій Побиванець дізнався, що пан Вадим звертався до орендаря з проханням пояснити причини зменшення розміру орендної плати. Товариство надало відповідь, що підставою для цього стало зменшення розміру нормативної грошової оцінки землі.
Укладаючи договір оренди землі, сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. ТОВ «Зірочка», самостійно зменшивши розмір орендної плати, нібито з підстав зменшення розміру нормативної грошової оцінки землі, фактично в односторонньому порядку змінило умови договору в частині визначення розміру орендної плати, що в свою чергу є порушенням норм законодавства та умов договору.
Адвокат подав до суду 📃позовну заяву про розірвання договору оренди землі. 🧑⚖️ Як результат – Чорнобаївський районний суд Черкаської області ухвалив рішення, яким позовні вимоги про розірвання договору оренди землі задовольнив.
🔸 Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень 👉 https://bit.ly/32RaPv7
🔸 Детальніше про цей кейс читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/advokat-systemy-bpd-cherkashhyny-dopomig-rozirvaty-dogovir-orendy-zemli/
Одними з найпоширеніших видів земельних спорів є спори щодо розірвання договорів оренди 🌱землі. Система БПД отримує чимало звернень з проханням допомогти вирішити конфлікти орендодавців з часто недобросовісними орендарями земельних ділянок.
У 2021 році до Золотоніський місцевий центр з надання БВПД звернувся пан Вадим, який просив допомогти розірвати 📄договір оренди земельної ділянки. Чоловік пояснив, що є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку у 2017 році передав в оренду ТОВ «Зірочка» строком на 7 років.
«У договорі оренди було передбачено, що ТОВ «Зірочка» має щороку сплачувати мені орендну плату за землю в розмірі 7 660 гривень, однак, у 2019 та 2020 роках я отримував значно меншу орендну плату, а саме: 4 757 гривень за кожен рік. Я вважаю, що зменшення розміру орендної плати за землю є неправомірним, а тому бажаю розірвати договір оренди з товариством», – зауважив пан Вадим.
Призначений центром 👨🎓адвокат Юрій Побиванець, досліджуючи обставини справи, встановив, що згідно з умовами договору оренди земельної ділянки, сторони узгодили нормативну грошову оцінку земельної ділянки, встановили строк дії договору, визначили фіксований розмір орендної плати та обумовили питання щодо зміни умов договору. Проте орендодавець пан Вадим протягом 2019-2020 років отримував орендну плату меншу, ніж визначено умовами договору.
Під час спілкування з клієнтом Юрій Побиванець дізнався, що пан Вадим звертався до орендаря з проханням пояснити причини зменшення розміру орендної плати. Товариство надало відповідь, що підставою для цього стало зменшення розміру нормативної грошової оцінки землі.
Укладаючи договір оренди землі, сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. ТОВ «Зірочка», самостійно зменшивши розмір орендної плати, нібито з підстав зменшення розміру нормативної грошової оцінки землі, фактично в односторонньому порядку змінило умови договору в частині визначення розміру орендної плати, що в свою чергу є порушенням норм законодавства та умов договору.
Адвокат подав до суду 📃позовну заяву про розірвання договору оренди землі. 🧑⚖️ Як результат – Чорнобаївський районний суд Черкаської області ухвалив рішення, яким позовні вимоги про розірвання договору оренди землі задовольнив.
🔸 Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень 👉 https://bit.ly/32RaPv7
🔸 Детальніше про цей кейс читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/advokat-systemy-bpd-cherkashhyny-dopomig-rozirvaty-dogovir-orendy-zemli/
Особливості роботи у нічний час
Нерідко виникає потреба в залученні працівників 🧑🚒 👷🏼♀️ 👨💻до роботи вночі. Це може бути обумовлено розпорядком роботи самого підприємства або мати епізодичний характер. Про те, які існують особливості виконання роботи у нічний час, роз’яснює фахівчиня Золотоніського місцевого центру з надання БВПД Тетяна Жалобна.
Який час, згідно із законодавством, вважається 🌓нічним?
Питання тривалості, режиму і порядку обліку робочого часу регулюються Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України). Нічним вважається час з 22 години вечора до 6 години ранку.
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин ⏰на тиждень. Стаття 54 КЗпП України передбачає, що за умов роботи у нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину.
Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу, а саме: для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень та для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Тривалість роботи також нe скорочується, якщо робітник прийнятий для роботи лишe у нічний час.
Тривалість нічної роботи може прирівнюватись до денної у таких випадках:
• коли цe необхідно за умовами виpобництва, зoкрема, в безперервних виробництвах;
• на змінних роботах пpи шестиденному робочому тижнi з oдним вихідним днем.
Як оплачується 💵 робота у нічний час?
Робота у нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (стаття 108 КЗпП України).
Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат (стаття 31 Закону України «Про оплату праці»).
Детальніше читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/osoblyvosti-roboty-u-nichnyj-chas/
Нерідко виникає потреба в залученні працівників 🧑🚒 👷🏼♀️ 👨💻до роботи вночі. Це може бути обумовлено розпорядком роботи самого підприємства або мати епізодичний характер. Про те, які існують особливості виконання роботи у нічний час, роз’яснює фахівчиня Золотоніського місцевого центру з надання БВПД Тетяна Жалобна.
Який час, згідно із законодавством, вважається 🌓нічним?
Питання тривалості, режиму і порядку обліку робочого часу регулюються Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України). Нічним вважається час з 22 години вечора до 6 години ранку.
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин ⏰на тиждень. Стаття 54 КЗпП України передбачає, що за умов роботи у нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину.
Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу, а саме: для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці, – не більш як 36 годин на тиждень та для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших).
Тривалість роботи також нe скорочується, якщо робітник прийнятий для роботи лишe у нічний час.
Тривалість нічної роботи може прирівнюватись до денної у таких випадках:
• коли цe необхідно за умовами виpобництва, зoкрема, в безперервних виробництвах;
• на змінних роботах пpи шестиденному робочому тижнi з oдним вихідним днем.
Як оплачується 💵 робота у нічний час?
Робота у нічний час оплачується в підвищеному розмірі, встановленому генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи в нічний час (стаття 108 КЗпП України).
Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат (стаття 31 Закону України «Про оплату праці»).
Детальніше читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/osoblyvosti-roboty-u-nichnyj-chas/
Вітаємо вас із світлим і радісним святом – Великоднем. Бажаємо щастя й радості, віри й добробуту!
Нехай великодній передзвін принесе
любов і затишок у родину, щирість та добро у взаємини.
Христос Воскрес!
З найкращими побажаннями,
команда системи безоплатної правової допомоги
в Україні
Нехай великодній передзвін принесе
любов і затишок у родину, щирість та добро у взаємини.
Христос Воскрес!
З найкращими побажаннями,
команда системи безоплатної правової допомоги
в Україні
Як захистити права осіб, постраждалих у ДТП?
Доволі часто, особливо у великих містах, можна побачити, а можливо й стати очевидцем 🚗💥🚙 дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) за участю різних учасників дорожнього руху. Як же захистити права осіб, постраждалих у ДТП, та забезпечити їм відшкодування завданих збитків❓Розповідає фахівець Буського місцевого центру з надання БВПД Володимир Романко.
Факт ДТП оформлюється 👮♂️ працівниками поліції, яких можуть викликати учасники автопригоди або ж очевидці. Після притягнення до адміністративної відповідальності водія, який винний у скоєнні ДТП, потерпілому слід звернутися до страховика, який забезпечив транспортний засіб заподіювача шкоди, за виплатою страхового відшкодування.
Інший варіант для водіїв-учасників ДТП – скласти так званий "європротокол"✍️📄, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. Зробити це можна за наступних умов:
☑️ експлуатація таких транспортних засобів здійснюється особами, відповідальність яких застрахована;
☑️ відсутні травмовані (загиблі) люди;
☑️ у водіїв є взаємна згода щодо обставин скоєння ДТП;
☑️ у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
☝️ У такому разі водії транспортних засобів після складення повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. Також водій, що спричинив ДТП звільняється від адміністративної відповідальності, а постраждала сторона має змогу швидше отримати страхову виплату за шкоду, заподіяну її майну. Водночас, розмір такого страхового відшкодування потерпілому є обмеженим та становить 💰 максимум 50 000 гривень.
Захист прав осіб, постраждалих у ДТП та відшкодування завданих збитків, у випадку незгоди із розміром страхового відшкодування чи відмовою у його виплаті, здійснюється за загальними правилами цивільного судочинства у суді. Не зважаючи на досить значну кількість справ даної категорії, у судів все ж таки відсутній єдиний підхід до їх вирішення.
Водночас, правові позиції 👨⚖️ Верховного Суду у справах, пов’язаних зі страховими правовідносинами, застосовуються судами всіх інстанцій при розгляді справ за позовами, що виникають при відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, з урахуванням законодавства про страхування. Тому, звертаючись до суду за позовом про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, з метою вибору ефективного способу захисту цивільних прав слід взяти до уваги судову практику, зокрема враховувати правові позиції Верховного Суду щодо розгляду цієї категорії справ.
Детальніше читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/zahyst-prav-osib-postrazhdalyh-u-dtp-ta-vidshkoduvannya-zavdanyh-zbytkiv/
Доволі часто, особливо у великих містах, можна побачити, а можливо й стати очевидцем 🚗💥🚙 дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) за участю різних учасників дорожнього руху. Як же захистити права осіб, постраждалих у ДТП, та забезпечити їм відшкодування завданих збитків❓Розповідає фахівець Буського місцевого центру з надання БВПД Володимир Романко.
Факт ДТП оформлюється 👮♂️ працівниками поліції, яких можуть викликати учасники автопригоди або ж очевидці. Після притягнення до адміністративної відповідальності водія, який винний у скоєнні ДТП, потерпілому слід звернутися до страховика, який забезпечив транспортний засіб заподіювача шкоди, за виплатою страхового відшкодування.
Інший варіант для водіїв-учасників ДТП – скласти так званий "європротокол"✍️📄, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. Зробити це можна за наступних умов:
☑️ експлуатація таких транспортних засобів здійснюється особами, відповідальність яких застрахована;
☑️ відсутні травмовані (загиблі) люди;
☑️ у водіїв є взаємна згода щодо обставин скоєння ДТП;
☑️ у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
☝️ У такому разі водії транспортних засобів після складення повідомлення мають право залишити місце ДТП та звільняються від обов’язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання. Також водій, що спричинив ДТП звільняється від адміністративної відповідальності, а постраждала сторона має змогу швидше отримати страхову виплату за шкоду, заподіяну її майну. Водночас, розмір такого страхового відшкодування потерпілому є обмеженим та становить 💰 максимум 50 000 гривень.
Захист прав осіб, постраждалих у ДТП та відшкодування завданих збитків, у випадку незгоди із розміром страхового відшкодування чи відмовою у його виплаті, здійснюється за загальними правилами цивільного судочинства у суді. Не зважаючи на досить значну кількість справ даної категорії, у судів все ж таки відсутній єдиний підхід до їх вирішення.
Водночас, правові позиції 👨⚖️ Верховного Суду у справах, пов’язаних зі страховими правовідносинами, застосовуються судами всіх інстанцій при розгляді справ за позовами, що виникають при відшкодуванні шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, з урахуванням законодавства про страхування. Тому, звертаючись до суду за позовом про відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, з метою вибору ефективного способу захисту цивільних прав слід взяти до уваги судову практику, зокрема враховувати правові позиції Верховного Суду щодо розгляду цієї категорії справ.
Детальніше читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/zahyst-prav-osib-postrazhdalyh-u-dtp-ta-vidshkoduvannya-zavdanyh-zbytkiv/
Як збільшити розмір аліментів на дитину
👶💰 Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним ❎. Стаття 192 Сімейного кодексу України прямо передбачає можливість зміни розміру аліментів за позовом одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров’я одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України. Як збільшити розмір аліментів на дитину – розповідає фахівчиня Харківського місцевого центру з надання БВПД Анастасія Макеєва.
✍️ Для зміни розміру призначених аліментів зацікавленій стороні слід звернутися із відповідною заявою до суду ⚖️, в якій навести підстави для відповідної зміни. Звертаючись до суду з проханням про збільшення 📈 аліментів, у заяві зазначаються докази щодо поліпшення матеріального стану платника аліментів, хвороби дитини, збільшення потреб на утримання дитини. Цей перелік не є вичерпним і залежить від життєвої ситуації.
Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
📌 стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
📌 стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
📌 наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
📌 наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
📌 доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
📌 інші обставини, що мають істотне значення.
Доказами 📑 зміни матеріального стану платника та одержувача аліментів можуть бути довідки про доходи, кредитні договори, медичні довідки, висновки лікарів, додаткові витрати на утримання непрацездатних батьків та будь-які інші документи, які можуть підтверджувати зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.
Якщо погіршився стан здоров’я 💉 саме дитини, то доцільніше буде звернутись до суду з позовною заявою про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
📖 Стаття 185 Сімейного кодексу України передбачає, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого відповідна вимога не була подана, зобов’язані (❗️) брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Для їх підтвердження у Вас в наявності повинні бути докази понесених витрат.
🧾 Це можуть бути чеки, квитанції, рекомендації, виписки з лікарні, консультаційні висновки спеціалістів щодо поставленого діагнозу дитини тощо. Заявляючи додаткові витрати, Ви в будь-якому випадку повинні їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Доказова база є дуже важливою, так як через брак доказів і неналежну аргументацію сум грошових коштів, які Ви зазначите, суд може відмовити у задоволенні позовних вимог.
☝️ Зазначаємо, що стягнення грошових коштів може відбуватися разово, з певною періодичністю або постійно. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину визначається з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Розмір додаткових витрат завжди встановлюється у твердій грошовій сумі. Відсоток або частка від заробітку в цій категорії справ не застосовуються. В переважній більшості випадків суди стягують з другого з батьків половину від понесених позивачем додаткових витрат на дитину.
Детальніше читайте за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-zbilshyty-rozmir-alimentiv-na-dytynu/
👶💰 Розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним ❎. Стаття 192 Сімейного кодексу України прямо передбачає можливість зміни розміру аліментів за позовом одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров’я одержувача аліментів та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України. Як збільшити розмір аліментів на дитину – розповідає фахівчиня Харківського місцевого центру з надання БВПД Анастасія Макеєва.
✍️ Для зміни розміру призначених аліментів зацікавленій стороні слід звернутися із відповідною заявою до суду ⚖️, в якій навести підстави для відповідної зміни. Звертаючись до суду з проханням про збільшення 📈 аліментів, у заяві зазначаються докази щодо поліпшення матеріального стану платника аліментів, хвороби дитини, збільшення потреб на утримання дитини. Цей перелік не є вичерпним і залежить від життєвої ситуації.
Статтею 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
📌 стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
📌 стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
📌 наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
📌 наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
📌 доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
📌 інші обставини, що мають істотне значення.
Доказами 📑 зміни матеріального стану платника та одержувача аліментів можуть бути довідки про доходи, кредитні договори, медичні довідки, висновки лікарів, додаткові витрати на утримання непрацездатних батьків та будь-які інші документи, які можуть підтверджувати зміни матеріального становища, його погіршення або покращення.
Якщо погіршився стан здоров’я 💉 саме дитини, то доцільніше буде звернутись до суду з позовною заявою про стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
📖 Стаття 185 Сімейного кодексу України передбачає, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого відповідна вимога не була подана, зобов’язані (❗️) брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Для їх підтвердження у Вас в наявності повинні бути докази понесених витрат.
🧾 Це можуть бути чеки, квитанції, рекомендації, виписки з лікарні, консультаційні висновки спеціалістів щодо поставленого діагнозу дитини тощо. Заявляючи додаткові витрати, Ви в будь-якому випадку повинні їх обґрунтувати, тобто надати беззаперечні докази на їх підтвердження. Доказова база є дуже важливою, так як через брак доказів і неналежну аргументацію сум грошових коштів, які Ви зазначите, суд може відмовити у задоволенні позовних вимог.
☝️ Зазначаємо, що стягнення грошових коштів може відбуватися разово, з певною періодичністю або постійно. Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину визначається з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Розмір додаткових витрат завжди встановлюється у твердій грошовій сумі. Відсоток або частка від заробітку в цій категорії справ не застосовуються. В переважній більшості випадків суди стягують з другого з батьків половину від понесених позивачем додаткових витрат на дитину.
Детальніше читайте за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-zbilshyty-rozmir-alimentiv-na-dytynu/
Відновне правосуддя: через мопед ледь не потратив за грати
🧍♂️ Десятикласник Микола має значні досягнення у 💪 спорті — професійно займається бойовим самбо та дзюдо, чемпіон області та посідає 🥇призові місця в Україні. Батьки ним пишаються. Усе було чудово, поки одним необачним вчинком хлопець ледь не перекреслив свої перемоги.
Якось товариш Миколи похизувався перед ним новеньким 🛵мопедом, який отримав у подарунок від батька. Мопед був — просто мрія, та Микола знав, що найближчим часом йому такий не отримати.
Він попросив товариша дати покататись. Той погодився, але Микола сів на транспорт і втік 🤷♂️, чим вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.289 Кримінального кодексу України — незаконно заволодів транспортним засобом.
‼️ Максимальне покарання за цією статтею передбачає обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.
🟩 Під час досудового розслідування прокурор запропонував Миколі взяти участь у проєкті «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», що реалізується на базі системи безоплатної правової допомоги.
🟩 Що може передбачати участь у програмі та чим завершилася ця історія — читайте за посиланням: https://cutt.ly/qbTfh5l
🧍♂️ Десятикласник Микола має значні досягнення у 💪 спорті — професійно займається бойовим самбо та дзюдо, чемпіон області та посідає 🥇призові місця в Україні. Батьки ним пишаються. Усе було чудово, поки одним необачним вчинком хлопець ледь не перекреслив свої перемоги.
Якось товариш Миколи похизувався перед ним новеньким 🛵мопедом, який отримав у подарунок від батька. Мопед був — просто мрія, та Микола знав, що найближчим часом йому такий не отримати.
Він попросив товариша дати покататись. Той погодився, але Микола сів на транспорт і втік 🤷♂️, чим вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.289 Кримінального кодексу України — незаконно заволодів транспортним засобом.
‼️ Максимальне покарання за цією статтею передбачає обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.
🟩 Під час досудового розслідування прокурор запропонував Миколі взяти участь у проєкті «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення», що реалізується на базі системи безоплатної правової допомоги.
🟩 Що може передбачати участь у програмі та чим завершилася ця історія — читайте за посиланням: https://cutt.ly/qbTfh5l
