Право неповнолітньої особи на виїзд за межі України
Під час планування 🏖 подорожі за кордон із дітьми 👧🧒 батьки часто стикаються із певними законодавчими питаннями. Зокрема, чи потрібен дозвіл одного чи двох батьків; як бути, якщо батьки розлучені; яким є термін дії дозволу батьків на виїзд дитини за кордон тощо.
🟢 Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України (частина третя статті 313 Цивільного кодексу України).
Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку, у тому числі в супроводі членів екіпажу повітряного судна, на якому вони прямують.
Документи, що дають право на виїзд з України особі, яка не досягла 16-річного віку:
☑️ паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
☑️ чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, в який записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон (до закінчення строку його дії).
🟢 Згода батьків на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон оформляється у вигляді заяви, на якій справжність їхніх підписів засвідчується нотаріально.
🟢 У випадку, якщо громадянин, який не досяг 16-річного віку, виїздить з України в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків, необхідна нотаріально посвідчена згода 📃 другого з батьків (якщо він відсутній у пункті пропуску) із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.
🟢 Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини 👨👦 ✈️за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.
У разі ненадання 🙅♀️ тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду 👨⚖️ із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
🟢 Разом із тим, Правилами перетинання державного кордону громадянами України передбачені випадки, коли виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, може здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків. Наприклад, ☝️ якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску, або у разі пред’явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій: свідоцтва про смерть другого з батьків, рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків, визнання його безвісно відсутнім чи недієздатним тощо.
Детальніше читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/pravo-nepovnolitnoyi-osoby-na-vyyizd-za-mezhi-ukrayiny/
Під час планування 🏖 подорожі за кордон із дітьми 👧🧒 батьки часто стикаються із певними законодавчими питаннями. Зокрема, чи потрібен дозвіл одного чи двох батьків; як бути, якщо батьки розлучені; яким є термін дії дозволу батьків на виїзд дитини за кордон тощо.
🟢 Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України (частина третя статті 313 Цивільного кодексу України).
Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку, у тому числі в супроводі членів екіпажу повітряного судна, на якому вони прямують.
Документи, що дають право на виїзд з України особі, яка не досягла 16-річного віку:
☑️ паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
☑️ чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, в який записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон (до закінчення строку його дії).
🟢 Згода батьків на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон оформляється у вигляді заяви, на якій справжність їхніх підписів засвідчується нотаріально.
🟢 У випадку, якщо громадянин, який не досяг 16-річного віку, виїздить з України в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків, необхідна нотаріально посвідчена згода 📃 другого з батьків (якщо він відсутній у пункті пропуску) із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.
🟢 Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини 👨👦 ✈️за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.
У разі ненадання 🙅♀️ тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду 👨⚖️ із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
🟢 Разом із тим, Правилами перетинання державного кордону громадянами України передбачені випадки, коли виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, може здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків. Наприклад, ☝️ якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску, або у разі пред’явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій: свідоцтва про смерть другого з батьків, рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків, визнання його безвісно відсутнім чи недієздатним тощо.
Детальніше читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/pravo-nepovnolitnoyi-osoby-na-vyyizd-za-mezhi-ukrayiny/
Особливості дистанційної (надомної) роботи
Через поширення 😷COVID-19 багато підприємств, установ і організацій перевели своїх працівників на дистанційну (надомну) роботу. Які особливості такої форми праці, розповідає фахівчиня Коломийського місцевого центру з надання БВПД Світлана Шепетюк.
⚖️ Відповідно до статті 60 📘Кодексу законів про працю України дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.
🍀 Робочий час та його тривалість
Правила внутрішнього трудового розпорядку на таких працівників не поширюються, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівники, які працюють дистанційно, розподіляють свій ⌚️робочий час самостійно. Загальна ⬅️➡️тривалість робочого часу при цьому не може перевищувати 40 годин на тиждень, а для працівників віком від 16 до 18 років − 36 годин на тиждень, осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) − 24 години на тиждень.
🍀 Зміна істотних умов праці
Стаття 32 Кодексу законів про працю України покладає обов’язок на роботодавця попередити працівника щонайменше за 2️⃣ місяці про зміни істотних умов праці, зокрема, щодо систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу тощо.
Водночас відповідно до 📃Закону України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період встановлення карантину роботодавець може доручити працівникові, виконувати протягом певного періоду роботу, яка визначена трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, за його згодою відпустку. Також, за бажанням працівник може самостійно звернутися до роботодавця з проханням про зміну його умов праці. Для цього працівнику потрібно написати 📄заяву про переведення його на дистанційну (надомну) роботу на період оголошеного карантину. У такому випадку ❌не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці.
На підставі заяви роботодавець може одразу видати наказ на переведення 👩💻👨💻працівника на дистанційну (надомну) роботу. Разом із цим, в наказі роботодавець також може передбачити вимоги, яких працівник повинен дотримуватися під час виконання своїх обов’язків в умовах дистанційної (надомної) роботи, наприклад, щодо способу 📱зв’язку між роботодавцем і працівником, надання інформації про початок та закінчення робочого дня, звітування про виконану роботу протягом робочого дня та інші питання, що стосуються організації робочого процесу.
🍀 Оплата праці
Відповідно до статті 60 Кодексу законів про працю України дистанційна (надомна) робота передбачає 💰оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше. Крім того, статтею 22 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. Слід пам’ятати, що ⚖️права працівників, передбачені законодавством та трудовим договором, при дистанційній (надомній) роботі зберігаються в повному обсязі.
Більше правових консультацій читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Через поширення 😷COVID-19 багато підприємств, установ і організацій перевели своїх працівників на дистанційну (надомну) роботу. Які особливості такої форми праці, розповідає фахівчиня Коломийського місцевого центру з надання БВПД Світлана Шепетюк.
⚖️ Відповідно до статті 60 📘Кодексу законів про працю України дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.
🍀 Робочий час та його тривалість
Правила внутрішнього трудового розпорядку на таких працівників не поширюються, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівники, які працюють дистанційно, розподіляють свій ⌚️робочий час самостійно. Загальна ⬅️➡️тривалість робочого часу при цьому не може перевищувати 40 годин на тиждень, а для працівників віком від 16 до 18 років − 36 годин на тиждень, осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) − 24 години на тиждень.
🍀 Зміна істотних умов праці
Стаття 32 Кодексу законів про працю України покладає обов’язок на роботодавця попередити працівника щонайменше за 2️⃣ місяці про зміни істотних умов праці, зокрема, щодо систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу тощо.
Водночас відповідно до 📃Закону України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період встановлення карантину роботодавець може доручити працівникові, виконувати протягом певного періоду роботу, яка визначена трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, за його згодою відпустку. Також, за бажанням працівник може самостійно звернутися до роботодавця з проханням про зміну його умов праці. Для цього працівнику потрібно написати 📄заяву про переведення його на дистанційну (надомну) роботу на період оголошеного карантину. У такому випадку ❌не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці.
На підставі заяви роботодавець може одразу видати наказ на переведення 👩💻👨💻працівника на дистанційну (надомну) роботу. Разом із цим, в наказі роботодавець також може передбачити вимоги, яких працівник повинен дотримуватися під час виконання своїх обов’язків в умовах дистанційної (надомної) роботи, наприклад, щодо способу 📱зв’язку між роботодавцем і працівником, надання інформації про початок та закінчення робочого дня, звітування про виконану роботу протягом робочого дня та інші питання, що стосуються організації робочого процесу.
🍀 Оплата праці
Відповідно до статті 60 Кодексу законів про працю України дистанційна (надомна) робота передбачає 💰оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше. Крім того, статтею 22 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. Слід пам’ятати, що ⚖️права працівників, передбачені законодавством та трудовим договором, при дистанційній (надомній) роботі зберігаються в повному обсязі.
Більше правових консультацій читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Як діяти, якщо ви незадоволені якістю медичної послуги
Про це розповідає фахівчиня Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД Лілія Вінтонишин. Пацієнт 🤒 як отримувач медичної послуги має право на безоплатне усунення недоліків, пропорційне зменшення ціни наданої послуги, повне відшкодування матеріального і морального збитку.
Виконавець медичних послуг 👨⚕️ (медичний заклад, в якому працює лікар, або сам лікар, якщо він здійснює підприємницьку діяльність) зобов’язаний відшкодувати шкоду, заподіяну пацієнтові внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності.
Варто виділити досудовий та судовий порядок відшкодування шкоди, завданої пацієнтові наданням неякісної медичної послуги.
⚠️ Відшкодування як моральної, так і матеріальної шкоди не залежить від того, чи підписаний договір між пацієнтом і медичним закладом. У таких випадках відносини регулюється Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та Цивільним кодексом України.
📌 Досудовий порядок
Пацієнт, який вважає, що йому була надана неякісна медична допомога, має право направити письмове звернення ✍️ до адміністрації медичного закладу із обґрунтуванням фактів, які свідчать про неякісне надання медичної послуги та вимогою про безоплатне усунення недоліків чи пропорційне зменшення ціни наданої послуги, повне відшкодування матеріального і морального збитку. Також до даного звернення варто долучати докази, наприклад квитанції про оплату медичної послуги.
У випадку відмови адміністрації медичного закладу у задоволенні вищезазначених вимог, потрібно звертатися до суду.
📌 Судовий порядок
Для звернення до суду 🧑⚖️ із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неякісним наданням медичної послуги потрібно зібрати доказову базу, яка підтвердить причинний зв’язок між завданою шкодою та діями чи бездіяльністю персоналу медичного закладу.
Складовими для відшкодування шкоди є:
🔹 наявність шкоди;
🔹 протиправна поведінка заподіювача шкоди;
🔹 причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і його вина.
❗️ Перераховані підстави для деліктних зобов’язань є обов’язковим. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.
Позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неякісним наданням медичної послуги, може пред’являтися до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування особи, якій заподіяно шкоду або за місцем заподіяння шкоди.
Детальніше про це читайте на нашому сайті 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vy-nezadovoleni-yakistyu-medychnoyi-dopomogy-shho-robyty/
Про це розповідає фахівчиня Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД Лілія Вінтонишин. Пацієнт 🤒 як отримувач медичної послуги має право на безоплатне усунення недоліків, пропорційне зменшення ціни наданої послуги, повне відшкодування матеріального і морального збитку.
Виконавець медичних послуг 👨⚕️ (медичний заклад, в якому працює лікар, або сам лікар, якщо він здійснює підприємницьку діяльність) зобов’язаний відшкодувати шкоду, заподіяну пацієнтові внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності.
Варто виділити досудовий та судовий порядок відшкодування шкоди, завданої пацієнтові наданням неякісної медичної послуги.
⚠️ Відшкодування як моральної, так і матеріальної шкоди не залежить від того, чи підписаний договір між пацієнтом і медичним закладом. У таких випадках відносини регулюється Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та Цивільним кодексом України.
📌 Досудовий порядок
Пацієнт, який вважає, що йому була надана неякісна медична допомога, має право направити письмове звернення ✍️ до адміністрації медичного закладу із обґрунтуванням фактів, які свідчать про неякісне надання медичної послуги та вимогою про безоплатне усунення недоліків чи пропорційне зменшення ціни наданої послуги, повне відшкодування матеріального і морального збитку. Також до даного звернення варто долучати докази, наприклад квитанції про оплату медичної послуги.
У випадку відмови адміністрації медичного закладу у задоволенні вищезазначених вимог, потрібно звертатися до суду.
📌 Судовий порядок
Для звернення до суду 🧑⚖️ із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неякісним наданням медичної послуги потрібно зібрати доказову базу, яка підтвердить причинний зв’язок між завданою шкодою та діями чи бездіяльністю персоналу медичного закладу.
Складовими для відшкодування шкоди є:
🔹 наявність шкоди;
🔹 протиправна поведінка заподіювача шкоди;
🔹 причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і його вина.
❗️ Перераховані підстави для деліктних зобов’язань є обов’язковим. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.
Позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неякісним наданням медичної послуги, може пред’являтися до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування особи, якій заподіяно шкоду або за місцем заподіяння шкоди.
Детальніше про це читайте на нашому сайті 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vy-nezadovoleni-yakistyu-medychnoyi-dopomogy-shho-robyty/
Відмова у поновлені виплат безробітним переселенцям після працевлаштування є безпідставною
🚶🚶♀️Переселенці, які вимушені починати життя з чистого аркуша, мають право на адресну грошову допомогу💰 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014. Якщо ж у складі сім'ї є особи працездатного віку, які не працюють, її виплата припиняється. Проте як бути, якщо людина втратила роботу, а потім знову працевлаштувалася?
Пан Геннадій👨🦰 разом з сім’єю у 2015 році наважився переїхати з окупованої Ясинуватої в м.Дружківка, що на Донеччині. Влаштувався на роботу🧰, винайняв житло🏡 та оформив щомісячну адресну грошову допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг («переселенські виплати»), яку вчасно поновлював.
У 2018 році, при черговому зверненні до (УСЗН) з📝 заявою про подовження переселенських виплат, Геннадій отримав відмову❎, вмотивовану тим, що при перевірці його особистої справи було встановлено, що чоловік не працює з квітня 2017 року. На додаток, УСЗН нарахував борг у сумі 3977,04 грн., які чоловік був вимушений повернути в бюджет.
📌«Причиною переплати є, зазвичай, невчасне повідомлення УСЗН про зміну обставин, які впливають на виплату переселенських кошів. Така переплата була встановлено за нормами пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 (далі - Порядок). Якщо працездатний громадянин фактично не працює🤷♂️, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується〽️ на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.» - зазначає юристка Інна Куракіна.🦸♀️
Влаштувавшись на роботу, пан Геннадій знову звернувся до УСЗН 📝🚶♂️ з заявою про призначення переселенських виплат. Однак отримав відмову. 👉УСЗН мотивував відмову абзацом 10 пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги ВПО: «Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність».
Така відповідь засмутила чоловіка🙎, адже в сім’ї кожна копійка на підрахунку. За допомогою🙏 пан Геннадій, звернувся до Дружківського бюро правової допомоги (Краматорський місцевий центр з надання БВПД). Фахівчиня Інна Куракіна,🦸♀️ в судовому порядку, допомогла повернути адресну грошову допомогу з дати звернення до УСЗН та відстояти соціальне право чоловіка.👩⚖️
💬«Порядком передбачено, що призначення адресної допомоги особам, які тимчасово не працювали протягом двох і більше місяців не призначається лише на наступні шість місяців, при цьому на сьогодні, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення адресної грошової допомоги через період у разі відсутності обставин, які були підставою для припинення виплат. 👆Отже, законних підстав для відмови в призначенні грошової допомоги в УСЗН не було⚖️, з чим суд і погодився» – повідомила Інна Куракіна.
Вже в листопаді 2020 рішення суду було виконане.👏 УСЗН виплатив чоловіку донараховану адресну грошову допомогу у сумі 5 304 гривень та автоматично продовжив виплати на наступний шестимісячний строк.
Коментар Інни Куракіної🦸♀️ :
📌Якщо Ви стикнулись з подібним, не варто засмучуватись. Насамперед необхідно отримати Повідомлення про відмову у призначенні соціальних виплат. Цей документ буде підставою для оскарження рішення. Наступним кроком буде підготовка адміністративного позову. За допомогою в складенні позову переселенці можуть звернутись до системи безоплатної правової допомоги, офіс найближчого центру можна знайти за посиланням bit.ly/3kYBXPu
З усіма успішними справами системи БПД можна ознайомитися на нашому сайті➡️ http://bit.ly/35YQ57A
🚶🚶♀️Переселенці, які вимушені починати життя з чистого аркуша, мають право на адресну грошову допомогу💰 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014. Якщо ж у складі сім'ї є особи працездатного віку, які не працюють, її виплата припиняється. Проте як бути, якщо людина втратила роботу, а потім знову працевлаштувалася?
Пан Геннадій👨🦰 разом з сім’єю у 2015 році наважився переїхати з окупованої Ясинуватої в м.Дружківка, що на Донеччині. Влаштувався на роботу🧰, винайняв житло🏡 та оформив щомісячну адресну грошову допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг («переселенські виплати»), яку вчасно поновлював.
У 2018 році, при черговому зверненні до (УСЗН) з📝 заявою про подовження переселенських виплат, Геннадій отримав відмову❎, вмотивовану тим, що при перевірці його особистої справи було встановлено, що чоловік не працює з квітня 2017 року. На додаток, УСЗН нарахував борг у сумі 3977,04 грн., які чоловік був вимушений повернути в бюджет.
📌«Причиною переплати є, зазвичай, невчасне повідомлення УСЗН про зміну обставин, які впливають на виплату переселенських кошів. Така переплата була встановлено за нормами пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 (далі - Порядок). Якщо працездатний громадянин фактично не працює🤷♂️, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується〽️ на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.» - зазначає юристка Інна Куракіна.🦸♀️
Влаштувавшись на роботу, пан Геннадій знову звернувся до УСЗН 📝🚶♂️ з заявою про призначення переселенських виплат. Однак отримав відмову. 👉УСЗН мотивував відмову абзацом 10 пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги ВПО: «Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність».
Така відповідь засмутила чоловіка🙎, адже в сім’ї кожна копійка на підрахунку. За допомогою🙏 пан Геннадій, звернувся до Дружківського бюро правової допомоги (Краматорський місцевий центр з надання БВПД). Фахівчиня Інна Куракіна,🦸♀️ в судовому порядку, допомогла повернути адресну грошову допомогу з дати звернення до УСЗН та відстояти соціальне право чоловіка.👩⚖️
💬«Порядком передбачено, що призначення адресної допомоги особам, які тимчасово не працювали протягом двох і більше місяців не призначається лише на наступні шість місяців, при цьому на сьогодні, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення адресної грошової допомоги через період у разі відсутності обставин, які були підставою для припинення виплат. 👆Отже, законних підстав для відмови в призначенні грошової допомоги в УСЗН не було⚖️, з чим суд і погодився» – повідомила Інна Куракіна.
Вже в листопаді 2020 рішення суду було виконане.👏 УСЗН виплатив чоловіку донараховану адресну грошову допомогу у сумі 5 304 гривень та автоматично продовжив виплати на наступний шестимісячний строк.
Коментар Інни Куракіної🦸♀️ :
📌Якщо Ви стикнулись з подібним, не варто засмучуватись. Насамперед необхідно отримати Повідомлення про відмову у призначенні соціальних виплат. Цей документ буде підставою для оскарження рішення. Наступним кроком буде підготовка адміністративного позову. За допомогою в складенні позову переселенці можуть звернутись до системи безоплатної правової допомоги, офіс найближчого центру можна знайти за посиланням bit.ly/3kYBXPu
З усіма успішними справами системи БПД можна ознайомитися на нашому сайті➡️ http://bit.ly/35YQ57A
Порядок укладення Декларації з сімейним лікарем
Сьогодні кожен має можливість вільного вибору лікаря та лікувального закладу, не прив’язуючись до місця реєстрації проживання. Разом з тим, є можливість попереднього вибору лікаря «on-line» з наступним самостійним укладенням електронної декларації, або безпосереднім зверненням до закладу первинної медицини та укладенням декларації в письмовій формі. Детальніше з цього питання консультує фахівчиня Полтавського бюро правової допомоги Яна Бардакова.
❗️Надавачам медичних послуг забороняється відмовляти у прийнятті декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та веденні пацієнта, зокрема, на підставі наявності у пацієнта хронічного захворювання, його віку, статі, соціального статусу, матеріального становища, зареєстрованого місця проживання тощо, крім випадків, передбачених законодавством.
Етапи укладення декларації
🔰 Вибір лікаря
Пацієнт має право обрати лікаря, який надає первинну медичну допомогу, за умови, що кількість пацієнтів, які вже обрали такого лікаря, не перевищує оптимальний обсяг практики первинної медичної допомоги.
Це можна зробити за рекомендацією рідних, знайомих або інших осіб, які вже уклали декларації з сімейним лікарем та отримали позитивний досвід надання відповідної медичної допомоги, або звернутися безпосередньо до закладу первинної медичної допомоги і одержати детальну інформацію про кваліфікацію, стаж роботи та решту необхідних даних про лікаря, з яким можна підписати декларацію.
Також на вебсторінці Національної служби здоров’я України можна переглянути Електронну карту місць надання первинної медичної допомоги:
👉 https://nszu.gov.ua/e-data/dashboard/pmd-map
Водночас немає значення, де зареєстроване місце проживання людини, оскільки кожен має право вільно обрати собі лікаря незалежно від територіального розташування медичного закладу.
🔰 Підписання декларації
Пацієнт (його законний представник) має право подати декларацію шляхом звернення до надавача первинної медичної допомоги або самостійно через електронну систему охорони здоров’я, використавши електронний підпис автора 🔏 або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до закону.
Для заповнення декларації 📄✍️ пацієнт може звернутися безпосередньо до закладу первинної медичної допомоги, де за допомогою уповноваженої особи безпосередньо укласти декларацію в письмовій формі. У такому разі необхідно мати при собі копію документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків та документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, свідоцтво про народження тощо).
Уповноважена особа закладу первинної медичної допомоги в електронну форму внесе дані про особу в систему, після цього роздрукує 2 примірника декларації (один для закладу, а інший залишається у особи, яка звертається). Потім уповноважена особа накладає електронний цифровий підпис працівника юридичної особи на декларацію та надсилає її в систему «Електронне здоров’я».
🔰Звернення за допомогою
Пацієнт 🤒 звертається безпосередньо до лікаря, з яким укладено декларацію з питань, пов’язаних зі своїм здоров’ям. Це не обов’язково має бути проведення обстеження, лікування чи видача рецептів на придбання ліків (за програмою «Доступні ліки»), це може бути і питання видачі різного роду медичних довідок.
Укладення декларації з лікарем не перешкоджає можливості вибору іншого лікаря 👩⚕️➡️👨⚕️та підписання з ним декларації.
Детальніше читай за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/poryadok-ukladennya-deklaratsiyi-z-simejnym-likarem/
Сьогодні кожен має можливість вільного вибору лікаря та лікувального закладу, не прив’язуючись до місця реєстрації проживання. Разом з тим, є можливість попереднього вибору лікаря «on-line» з наступним самостійним укладенням електронної декларації, або безпосереднім зверненням до закладу первинної медицини та укладенням декларації в письмовій формі. Детальніше з цього питання консультує фахівчиня Полтавського бюро правової допомоги Яна Бардакова.
❗️Надавачам медичних послуг забороняється відмовляти у прийнятті декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та веденні пацієнта, зокрема, на підставі наявності у пацієнта хронічного захворювання, його віку, статі, соціального статусу, матеріального становища, зареєстрованого місця проживання тощо, крім випадків, передбачених законодавством.
Етапи укладення декларації
🔰 Вибір лікаря
Пацієнт має право обрати лікаря, який надає первинну медичну допомогу, за умови, що кількість пацієнтів, які вже обрали такого лікаря, не перевищує оптимальний обсяг практики первинної медичної допомоги.
Це можна зробити за рекомендацією рідних, знайомих або інших осіб, які вже уклали декларації з сімейним лікарем та отримали позитивний досвід надання відповідної медичної допомоги, або звернутися безпосередньо до закладу первинної медичної допомоги і одержати детальну інформацію про кваліфікацію, стаж роботи та решту необхідних даних про лікаря, з яким можна підписати декларацію.
Також на вебсторінці Національної служби здоров’я України можна переглянути Електронну карту місць надання первинної медичної допомоги:
👉 https://nszu.gov.ua/e-data/dashboard/pmd-map
Водночас немає значення, де зареєстроване місце проживання людини, оскільки кожен має право вільно обрати собі лікаря незалежно від територіального розташування медичного закладу.
🔰 Підписання декларації
Пацієнт (його законний представник) має право подати декларацію шляхом звернення до надавача первинної медичної допомоги або самостійно через електронну систему охорони здоров’я, використавши електронний підпис автора 🔏 або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до закону.
Для заповнення декларації 📄✍️ пацієнт може звернутися безпосередньо до закладу первинної медичної допомоги, де за допомогою уповноваженої особи безпосередньо укласти декларацію в письмовій формі. У такому разі необхідно мати при собі копію документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків та документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, свідоцтво про народження тощо).
Уповноважена особа закладу первинної медичної допомоги в електронну форму внесе дані про особу в систему, після цього роздрукує 2 примірника декларації (один для закладу, а інший залишається у особи, яка звертається). Потім уповноважена особа накладає електронний цифровий підпис працівника юридичної особи на декларацію та надсилає її в систему «Електронне здоров’я».
🔰Звернення за допомогою
Пацієнт 🤒 звертається безпосередньо до лікаря, з яким укладено декларацію з питань, пов’язаних зі своїм здоров’ям. Це не обов’язково має бути проведення обстеження, лікування чи видача рецептів на придбання ліків (за програмою «Доступні ліки»), це може бути і питання видачі різного роду медичних довідок.
Укладення декларації з лікарем не перешкоджає можливості вибору іншого лікаря 👩⚕️➡️👨⚕️та підписання з ним декларації.
Детальніше читай за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/poryadok-ukladennya-deklaratsiyi-z-simejnym-likarem/
Соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям 👨👩👧👦💵 надається щомісячно та виплачується у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Право на отримання такої допомоги мають малозабезпечені родини, які постійно проживають на території України. Про соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям у 2021 році розповідає фахівчиня Миколаївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Вікторія Царьова.
👉 У 2021 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб – 35 відсотків, для дітей:– 130 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
Відтак, рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2021 році становитиме:
🔷 для працездатних осіб (35 %): з січня – 794,50 грн., з липня – 832,65 грн., з грудня – 868,35 грн.;
🔷 для осіб, які втратили працездатність (100%): з січня – 1769,00 грн., з липня –1854,00 грн., з грудня –1934,00 грн.;
🔷 130% для дітей віком:
🔸 до 6 років: з січня – 2497,30 грн., з липня – 2616,90 грн., з грудня – 2730,00 грн.;
🔸 від 6 до 18 років: з січня – 3113,50 грн., з липня – 3263,00 грн., з грудня – 3403,40 грн.;
🔸 від 18 до 23 років (за умови навчання): з січня – 2951,00 грн., з липня – 3092,70 грн., з грудня – 3225,30 грн.
⚠️ Строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, яким вона була призначена раніше, продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих після закінчення терміну дії зазначених заходів.
Повну версію консультації читайте на сайті 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/sotsialna-dopomoga-malozabezpechenym-sim-yam/
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям 👨👩👧👦💵 надається щомісячно та виплачується у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Право на отримання такої допомоги мають малозабезпечені родини, які постійно проживають на території України. Про соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям у 2021 році розповідає фахівчиня Миколаївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Вікторія Царьова.
👉 У 2021 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб – 35 відсотків, для дітей:– 130 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
Відтак, рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2021 році становитиме:
🔷 для працездатних осіб (35 %): з січня – 794,50 грн., з липня – 832,65 грн., з грудня – 868,35 грн.;
🔷 для осіб, які втратили працездатність (100%): з січня – 1769,00 грн., з липня –1854,00 грн., з грудня –1934,00 грн.;
🔷 130% для дітей віком:
🔸 до 6 років: з січня – 2497,30 грн., з липня – 2616,90 грн., з грудня – 2730,00 грн.;
🔸 від 6 до 18 років: з січня – 3113,50 грн., з липня – 3263,00 грн., з грудня – 3403,40 грн.;
🔸 від 18 до 23 років (за умови навчання): з січня – 2951,00 грн., з липня – 3092,70 грн., з грудня – 3225,30 грн.
⚠️ Строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, яким вона була призначена раніше, продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих після закінчення терміну дії зазначених заходів.
Повну версію консультації читайте на сайті 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/sotsialna-dopomoga-malozabezpechenym-sim-yam/
Діти житимуть з батьком, а мати сплачуватиме аліменти
З ким будуть жити 👧🧒діти після розлучення? Це питання постає перед багатьма родинами. Так сталося і в родині пана Семена. Коли чоловік розлучився з дружиною, їхні доньки залишились жити з матір’ю. Та згодом пан Семен дізнався, що колишня дружина не займається дітьми. Чоловік вирішив забрати дівчаток жити до себе. Діти таке рішення батька цілком підтримали, адже залишатися з матір’ю не схотіли.
🟩 Чоловік звернувся з судовим позовом до своєї колишньої дружини, у якому просив визначити місце проживання їхніх дітей з ним та стягнути з неї на його користь аліменти у розмірі 1/3 усіх її доходів. Мати дітей подала зустрічний позов, в якому заперечувала проти задоволення первісного позову та просила визначити місце проживання дітей за її адресою.
Тоді Пан Семен звернувся по правову допомогу до Новоград-Волинський місцевий центр з надання БВПД. Фахівчиня центру Марія Бистрицька склала відзив на позовну заяву. В якому зазначила, що при розірванні шлюбу у Тульчинському районному суді Вінницької області не було вирішено питання про місце проживання дітей. Дівчата на той час вже майже два роки жили з батьком. Чоловік влаштував дітей до школи, зареєстрував їхнє місце проживання. Повертатися до матері дівчата не бажали.
Марія Бистрицька допомогла зібрати необхідні 📄📄довідки та свідчення, що посприяли позитивному вирішенню справи.
🧑⚖️ Новоград-Волинський міськрайонний суд задовольнив заяву про визначення місця проживання неповнолітніх дітей і стягнення аліментів на їх утримання, визначив місце проживання дітей за місцем проживання батька, призначив стягувати з матері аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини від її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, і до повноліття однієї з доньок, а в подальшому у розмірі 1/4 частини від її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття меншої доньки.
👩🎓 Коментує працівник Новоград-Волинського місцевого центру з надання БВПД Марія Бистрицька:
⚖️ Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (ч. 1 ст. 160 СКУ). Якщо 👩🦰мати та 🧑🦰батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов
📄Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: ➡️ http://bit.ly/2MzZ3QN
Детальніше читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/dity-budut-zhyty-z-batkom-a-maty-splatyt-alimenty-yak-fahivchynya-systemy-bpd-dopomogla-kliyentu-vidstoyaty-svoyi-prava-u-sudi/
З ким будуть жити 👧🧒діти після розлучення? Це питання постає перед багатьма родинами. Так сталося і в родині пана Семена. Коли чоловік розлучився з дружиною, їхні доньки залишились жити з матір’ю. Та згодом пан Семен дізнався, що колишня дружина не займається дітьми. Чоловік вирішив забрати дівчаток жити до себе. Діти таке рішення батька цілком підтримали, адже залишатися з матір’ю не схотіли.
🟩 Чоловік звернувся з судовим позовом до своєї колишньої дружини, у якому просив визначити місце проживання їхніх дітей з ним та стягнути з неї на його користь аліменти у розмірі 1/3 усіх її доходів. Мати дітей подала зустрічний позов, в якому заперечувала проти задоволення первісного позову та просила визначити місце проживання дітей за її адресою.
Тоді Пан Семен звернувся по правову допомогу до Новоград-Волинський місцевий центр з надання БВПД. Фахівчиня центру Марія Бистрицька склала відзив на позовну заяву. В якому зазначила, що при розірванні шлюбу у Тульчинському районному суді Вінницької області не було вирішено питання про місце проживання дітей. Дівчата на той час вже майже два роки жили з батьком. Чоловік влаштував дітей до школи, зареєстрував їхнє місце проживання. Повертатися до матері дівчата не бажали.
Марія Бистрицька допомогла зібрати необхідні 📄📄довідки та свідчення, що посприяли позитивному вирішенню справи.
🧑⚖️ Новоград-Волинський міськрайонний суд задовольнив заяву про визначення місця проживання неповнолітніх дітей і стягнення аліментів на їх утримання, визначив місце проживання дітей за місцем проживання батька, призначив стягувати з матері аліменти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини від її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, і до повноліття однієї з доньок, а в подальшому у розмірі 1/4 частини від її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття меншої доньки.
👩🎓 Коментує працівник Новоград-Волинського місцевого центру з надання БВПД Марія Бистрицька:
⚖️ Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (ч. 1 ст. 160 СКУ). Якщо 👩🦰мати та 🧑🦰батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов
язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоровя та інші обставини, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 161 СКУ).📄Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: ➡️ http://bit.ly/2MzZ3QN
Детальніше читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/dity-budut-zhyty-z-batkom-a-maty-splatyt-alimenty-yak-fahivchynya-systemy-bpd-dopomogla-kliyentu-vidstoyaty-svoyi-prava-u-sudi/
Земельний податок для фізичних осіб: що треба знати
Всі громадяни України, які володіють рухомим або нерухомим майном, мають сплачувати обов’язкові платежі або податки державі. Зокрема, власники земельних ділянок щороку зобов’язані сплачувати земельний податок 🏞💸, крім випадків, коли вони звільнені від плати за землю. Про тонкощі податкового зобов’язання щодо сплати земельного податку роз’яснює керівниця Березанського бюро правової допомоги, що на Миколаївщині, Людмила Бенедюк.
Об’єктами оподаткування є:
▪️ земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
▪️ земельні частки(паї), які перебувають у власності.
Контролюючі органи обчислюють суми земельного податку та надсилають або вручають особисто платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року повідомлення-рішення. В свою чергу, фізичні особи сплачують земельний податок протягом 60 днів з дня вручення повідомлення-рішення.
Існують пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб. Зокрема, від сплати податку звільняються ❌:
🔲 особи з інвалідністю першої і другої групи;
🔲 фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
🔲 пенсіонери (за віком);
🔲 ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
🔲 фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Проте, таке звільнення від сплати податку за земельні ділянки, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.
Яких саме❓ – Про це, а також, як обчислюється ставка податку за земельні ділянки читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/zemelnyj-podatok-dlya-fizychnyh-osib-shho-treba-znaty/
Всі громадяни України, які володіють рухомим або нерухомим майном, мають сплачувати обов’язкові платежі або податки державі. Зокрема, власники земельних ділянок щороку зобов’язані сплачувати земельний податок 🏞💸, крім випадків, коли вони звільнені від плати за землю. Про тонкощі податкового зобов’язання щодо сплати земельного податку роз’яснює керівниця Березанського бюро правової допомоги, що на Миколаївщині, Людмила Бенедюк.
Об’єктами оподаткування є:
▪️ земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
▪️ земельні частки(паї), які перебувають у власності.
Контролюючі органи обчислюють суми земельного податку та надсилають або вручають особисто платнику за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року повідомлення-рішення. В свою чергу, фізичні особи сплачують земельний податок протягом 60 днів з дня вручення повідомлення-рішення.
Існують пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб. Зокрема, від сплати податку звільняються ❌:
🔲 особи з інвалідністю першої і другої групи;
🔲 фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
🔲 пенсіонери (за віком);
🔲 ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
🔲 фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Проте, таке звільнення від сплати податку за земельні ділянки, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм.
Яких саме❓ – Про це, а також, як обчислюється ставка податку за земельні ділянки читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/zemelnyj-podatok-dlya-fizychnyh-osib-shho-treba-znaty/
Правовий статус неповнолітніх батьків
Іноді трапляються історії, коли особа стає матір'ю 🤰 або батьком 🧑немовляти ще до досягнення власного повноліття. Законодавством України визначено, що неповнолітні батьки мають такі ж права та обов’язки щодо дитини, як і повнолітні батьки, та можуть їх здійснювати самостійно.
Неповнолітні батьки мають право й зареєструвати народження дитини 👶. При цьому якщо неповнолітні батьки не перебувають у шлюбі між собою, однак хлопець подає заяву про визнання себе батьком дитини, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє ☝️ батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.
Та все ж разом із цим неповнолітні батьки володіють особливим правовим статусом. Закон, прирівнюючи їх у правах та обов’язках до повнолітніх батьків, наділяє їх додатковими правовими гарантіями. Своєрідність правового положення неповнолітніх батьків 👨👩👧 полягає в тому, що вони, з одного боку, є батьками, що володіють певним обсягом прав і обов’язків стосовно своїх дітей, і, з іншого боку, продовжують залишатися дітьми, наділеними власним колом прав.
Наприклад, якщо мати, батько дитини є неповнолітніми, то надавати їм допомогу у здійсненні батьківських прав та виконанні батьківських обов’язків 🍼 зобов'язані баба 👩🦳, дід 🧔 дитини з боку того з батьків, хто є неповнолітнім. Також саме вони зобов’язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу.
Крім того, якщо мати, батько ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, або є хронічними алкоголіками або наркоманами, або вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, вони можуть бути позбавлені батьківських прав лише у разі досягнення ними повноліття.
Повний текст консультації читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/pravovyj-status-nepovnolitnih-batkiv-2/
Іноді трапляються історії, коли особа стає матір'ю 🤰 або батьком 🧑немовляти ще до досягнення власного повноліття. Законодавством України визначено, що неповнолітні батьки мають такі ж права та обов’язки щодо дитини, як і повнолітні батьки, та можуть їх здійснювати самостійно.
Неповнолітні батьки мають право й зареєструвати народження дитини 👶. При цьому якщо неповнолітні батьки не перебувають у шлюбі між собою, однак хлопець подає заяву про визнання себе батьком дитини, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє ☝️ батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини.
Та все ж разом із цим неповнолітні батьки володіють особливим правовим статусом. Закон, прирівнюючи їх у правах та обов’язках до повнолітніх батьків, наділяє їх додатковими правовими гарантіями. Своєрідність правового положення неповнолітніх батьків 👨👩👧 полягає в тому, що вони, з одного боку, є батьками, що володіють певним обсягом прав і обов’язків стосовно своїх дітей, і, з іншого боку, продовжують залишатися дітьми, наділеними власним колом прав.
Наприклад, якщо мати, батько дитини є неповнолітніми, то надавати їм допомогу у здійсненні батьківських прав та виконанні батьківських обов’язків 🍼 зобов'язані баба 👩🦳, дід 🧔 дитини з боку того з батьків, хто є неповнолітнім. Також саме вони зобов’язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу.
Крім того, якщо мати, батько ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини, або є хронічними алкоголіками або наркоманами, або вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва, вони можуть бути позбавлені батьківських прав лише у разі досягнення ними повноліття.
Повний текст консультації читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/pravovyj-status-nepovnolitnih-batkiv-2/
Мою посилку загубили на пошті: що робити?
Ви відправили посилку 📦 з подарунком своїм рідним в інше місто, але вони її не отримали? На жаль, випадки, коли оператори поштового зв’язку втрачають поштові відправлення, непоодинокі. Як громадянину довести цей факт та отримати компенсацію? Про алгоритм дій, спрямованих на повернення втраченої посилки або виплату відшкодування, на прикладі національного оператора поштового зв’язку «Укрпошта», розповідають юристи Сумського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Анна Кожушко та Людмила Сайко 👇
1️⃣ Зверніться до поштового відділення, звідки ви направляли посилку, з відповідною заявою ✍️ про втрату відправлення. У заяві зазначте вид, категорію та номер поштового відправлення, місце та дату прийняття, прізвище, ім’я та по батькові (для юридичних осіб – найменування) і поштову адресу відправника та адресата, а у відповідних випадках – суму оголошеної цінності поштового відправлення, суму післяплати. Це правило діє як в межах території України, так і за кордоном.
Звичайно, що свої вимоги необхідно обґрунтувати відповідними доказами. Такими можуть слугувати: квитанція про оплату послуги, яка була отримана в поштовому відділенні, касовий чек або договір, укладений у такому поштовому відділенні з зазначенням ваги, ціни тощо. Завжди зберігайте оригінали та копії цих документів.
Зверніть увагу!!! Якщо під час відправленнями Ви зазначаєте суму оголошеної цінності посилки, то у випадку її втрати оператор поштового зв’язку зобов’язаний компенсувати саме розмір вказаної суми.
2️⃣ У випадку виявлення факту втрати поштового відправлення вимагайте від працівника поштового зв’язку складання акту, який підписується ним, керівником об’єкта поштового зв’язку і відправником/одержувачем.
На підставі наявних доказів (акти, фотофіксація) зверніться до оператора із письмовою претензією про отримання компенсації за втрачене поштове відправлення. Оператор зобов’язаний надати письмову відповідь споживачу у місячний термін з моменту отримання претензій.
Важливо пам’ятати, що оператор поштового зв’язку не несе відповідальність ❌ за втрату посилки, зокрема у разі, якщо:
🔹 поштова посилка відповідно до закону підлягає вилученню, конфіскації або знищенню;
🔹 втрата або знищення вмісту посилки настали внаслідок непереборної сили (урагану, землетрусу);
🔹 недостача або пошкодження вмісту посилки трапились внаслідок порушення визначених законодавством України правил про обмеження в пересилці предметів і речей;
🔹 заява про розшук поштового відправлення подано через 6 місяців після дати прийняття посилки поштовим відділенням (спеціальна позовна давність).
3️⃣ У випадку, якщо захистити свої права в зазначений спосіб не вдалося, ви маєте право звернутися до суду 👨⚖️ з позовною заявою про виплату компенсації за втрачене поштове відправлення оператором поштового зв’язку.
Більш детально читайте на сайті за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/moyu-posylku-zagubyly-na-poshti-shho-robyty/
Ви відправили посилку 📦 з подарунком своїм рідним в інше місто, але вони її не отримали? На жаль, випадки, коли оператори поштового зв’язку втрачають поштові відправлення, непоодинокі. Як громадянину довести цей факт та отримати компенсацію? Про алгоритм дій, спрямованих на повернення втраченої посилки або виплату відшкодування, на прикладі національного оператора поштового зв’язку «Укрпошта», розповідають юристи Сумського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Анна Кожушко та Людмила Сайко 👇
1️⃣ Зверніться до поштового відділення, звідки ви направляли посилку, з відповідною заявою ✍️ про втрату відправлення. У заяві зазначте вид, категорію та номер поштового відправлення, місце та дату прийняття, прізвище, ім’я та по батькові (для юридичних осіб – найменування) і поштову адресу відправника та адресата, а у відповідних випадках – суму оголошеної цінності поштового відправлення, суму післяплати. Це правило діє як в межах території України, так і за кордоном.
Звичайно, що свої вимоги необхідно обґрунтувати відповідними доказами. Такими можуть слугувати: квитанція про оплату послуги, яка була отримана в поштовому відділенні, касовий чек або договір, укладений у такому поштовому відділенні з зазначенням ваги, ціни тощо. Завжди зберігайте оригінали та копії цих документів.
Зверніть увагу!!! Якщо під час відправленнями Ви зазначаєте суму оголошеної цінності посилки, то у випадку її втрати оператор поштового зв’язку зобов’язаний компенсувати саме розмір вказаної суми.
2️⃣ У випадку виявлення факту втрати поштового відправлення вимагайте від працівника поштового зв’язку складання акту, який підписується ним, керівником об’єкта поштового зв’язку і відправником/одержувачем.
На підставі наявних доказів (акти, фотофіксація) зверніться до оператора із письмовою претензією про отримання компенсації за втрачене поштове відправлення. Оператор зобов’язаний надати письмову відповідь споживачу у місячний термін з моменту отримання претензій.
Важливо пам’ятати, що оператор поштового зв’язку не несе відповідальність ❌ за втрату посилки, зокрема у разі, якщо:
🔹 поштова посилка відповідно до закону підлягає вилученню, конфіскації або знищенню;
🔹 втрата або знищення вмісту посилки настали внаслідок непереборної сили (урагану, землетрусу);
🔹 недостача або пошкодження вмісту посилки трапились внаслідок порушення визначених законодавством України правил про обмеження в пересилці предметів і речей;
🔹 заява про розшук поштового відправлення подано через 6 місяців після дати прийняття посилки поштовим відділенням (спеціальна позовна давність).
3️⃣ У випадку, якщо захистити свої права в зазначений спосіб не вдалося, ви маєте право звернутися до суду 👨⚖️ з позовною заявою про виплату компенсації за втрачене поштове відправлення оператором поштового зв’язку.
Більш детально читайте на сайті за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/moyu-posylku-zagubyly-na-poshti-shho-robyty/
Особливості працевлаштування іноземців в Україні
Конституцією України визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.☝️ Іноземці, які постійно проживають в Україні, можуть працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. Про особливості працевлаштування іноземців в Україні розповідає заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Іпатенко.
Праця іноземців та осіб без громадянства 👥 може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців, за умови отримання дозволу на застосування такої праці на кожній посаді.
Праця іноземних високооплачуваних професіоналів може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строк дії дозволу за основним місцем роботи.
Іноземний найманий працівник може суміщати роботу на посаді, визначену дозволом, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника, за умови, що суміщення триває не більше 60 календарних днів протягом календарного року.
⚠️ Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на посаду або займатися трудовою діяльністю у разі, коли відповідно до законодавства призначення на відповідну посаду або провадження відповідного виду діяльності пов’язане з належністю до громадянства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
❓ У яких ще випадках дозвіл на працевлаштування іноземців не потрібен
❓ Які документи має подати роботодавець, щоб отримати дозвіл на працевлаштування іноземця?
❓ На який строк видається відповідний дозвіл
👉 Відповіді на ці запитання знайдете за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/osoblyvosti-pratsevlashtuvannya-inozemtsiv-v-ukrayini-2/
Конституцією України визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки, як і громадяни України, – за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.☝️ Іноземці, які постійно проживають в Україні, можуть працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатися іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України. Про особливості працевлаштування іноземців в Україні розповідає заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Іпатенко.
Праця іноземців та осіб без громадянства 👥 може застосовуватися на різних посадах в одного або декількох (двох і більше) роботодавців, за умови отримання дозволу на застосування такої праці на кожній посаді.
Праця іноземних високооплачуваних професіоналів може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строк дії дозволу за основним місцем роботи.
Іноземний найманий працівник може суміщати роботу на посаді, визначену дозволом, з роботою на посаді тимчасово відсутнього працівника, за умови, що суміщення триває не більше 60 календарних днів протягом календарного року.
⚠️ Іноземці та особи без громадянства не можуть призначатися на посаду або займатися трудовою діяльністю у разі, коли відповідно до законодавства призначення на відповідну посаду або провадження відповідного виду діяльності пов’язане з належністю до громадянства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
❓ У яких ще випадках дозвіл на працевлаштування іноземців не потрібен
❓ Які документи має подати роботодавець, щоб отримати дозвіл на працевлаштування іноземця?
❓ На який строк видається відповідний дозвіл
👉 Відповіді на ці запитання знайдете за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/osoblyvosti-pratsevlashtuvannya-inozemtsiv-v-ukrayini-2/
Договір про припинення права на аліменти
Однією з форм матеріального утримання дитини 🧒, що не досягла повноліття, є аліменти – кошти на утримання дитини, які визначаються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Однак, батьки, які не бажають або з інших підстав не мають змоги виконувати обов’язок грошового утримання своїх дітей до їхнього повноліття (наприклад, відсутність стабільного заробітку, постійне місце проживання у іншій країні тощо), можуть врегулювати питання сплати аліментів у спосіб, визначений статтею 190 Сімейного кодексу України, яка передбачає можливість укласти договір 📃✍️ про припинення права на аліменти у звʼязку з передачею на користь дитини права власності на нерухоме майно.
Таким нерухомим майном може бути житловий будинок 🏠, квартира 🏢, земельна ділянка 🏞 тощо. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права. Його набувачем є дитина або дитина і той з батьків, з яким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.
За наслідками укладення договору той із батьків, з ким проживає дитина 👩👦, зобов’язується самостійно її утримувати. Втім, варто пам'ятати, що договір позбавляє батька 🧍♂️, який його уклав, обов’язку грошового утримання дитини у вигляді сплати аліментів, однак, не звільняє його від обовʼязку брати участь у додаткових витратах на дитину.
Договір укладається з дозволу органу опіки та піклування і підлягає нотаріальному посвідченню 🔏. Дитина, яка досягла чотирнадцяти років бере участь в укладенні договору.
Більше юридичних консультацій читайте на сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Однією з форм матеріального утримання дитини 🧒, що не досягла повноліття, є аліменти – кошти на утримання дитини, які визначаються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Однак, батьки, які не бажають або з інших підстав не мають змоги виконувати обов’язок грошового утримання своїх дітей до їхнього повноліття (наприклад, відсутність стабільного заробітку, постійне місце проживання у іншій країні тощо), можуть врегулювати питання сплати аліментів у спосіб, визначений статтею 190 Сімейного кодексу України, яка передбачає можливість укласти договір 📃✍️ про припинення права на аліменти у звʼязку з передачею на користь дитини права власності на нерухоме майно.
Таким нерухомим майном може бути житловий будинок 🏠, квартира 🏢, земельна ділянка 🏞 тощо. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права. Його набувачем є дитина або дитина і той з батьків, з яким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.
За наслідками укладення договору той із батьків, з ким проживає дитина 👩👦, зобов’язується самостійно її утримувати. Втім, варто пам'ятати, що договір позбавляє батька 🧍♂️, який його уклав, обов’язку грошового утримання дитини у вигляді сплати аліментів, однак, не звільняє його від обовʼязку брати участь у додаткових витратах на дитину.
Договір укладається з дозволу органу опіки та піклування і підлягає нотаріальному посвідченню 🔏. Дитина, яка досягла чотирнадцяти років бере участь в укладенні договору.
Більше юридичних консультацій читайте на сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Як не стати жертвою шахраїв в інтернеті
Важко уявити сучасний світ без інтернету. Сьогодні завдяки системі online можна реалізувати базові потреби: придбати продукти харчування, ліки, одяг, побутові товари, оплатити комунальні платежі, замовити їжу із закладів громадського харчування, знайти та орендувати приміщення тощо. Водночас, така online-активність призвела до зростання шахрайства 💻😈 в інтернеті. Як не стати жертвою шахраїв в інтернеті та що робити, якщо ви потратили у пастку, розповідає фахівець Ірпінського бюро правової допомоги Вишневського місцевого центру з надання БВПД Віталій Бахур.
Для того щоб не втрапити у пастки шахраїв, варто під час здійснення операцій в інтернеті дотримуватись таких правил:
🔹 Не вказувати власні персональні дані на неперевірених сайтах.
🔹 Нікому не повідомляти термін дії банківської карти та CVV-код.
🔹 Перевіряти гіперпосилання та наповнення сайту на відповідність офіційним даним компаній.
🔹 У разі отримання спірних листів чи повідомлень – не здійснювати ніяких оплат до встановлення обставин ситуації, що виникла.
🔹 Не робити передоплат у неперевірених інтернет-магазинах.
🔹 Не користуватися неперевіреними оголошеннями щодо роботи, за яку обіцяють швидкий заробіток за внесення завдатку.
1️⃣ Якщо ж ви таки стали жертвою інтернет-шахраїв – необхідно звернутись до найближчого відділу поліції 🚓 або зателефонувати 102. Зберіть інформацію, що підтверджує факти вчинення щодо вас шахрайських дій: чеки про оплату, квитанції з банку про проведення грошових операцій, роздруківки оголошень, посилання на сайт тощо.
2️⃣ Зверніться до адміністратора сайту з метою блокування сторінки шахрая, а також зателефонуйте в банк 🏦, через який було здійснено платіжні операції, повідомте, що переказ здійснено на картку шахрая.
3️⃣ Після притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, ви можете звернутись до суду 🧑⚖️ з вимогою відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
⚠️ Дієвим способом захисту у разі, якщо ви перерахували кошти шахраям в інтернеті, може бути звернення до суду з позовом про повернення безпідставно набутих коштів до власника банківського рахунку, на який здійснено зарахування коштів.
Детальніше читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-ne-staty-zhertvoyu-shahrayiv-v-interneti-ta-shho-robyty-yakshho-vy-potrapyly-u-pastku/
Важко уявити сучасний світ без інтернету. Сьогодні завдяки системі online можна реалізувати базові потреби: придбати продукти харчування, ліки, одяг, побутові товари, оплатити комунальні платежі, замовити їжу із закладів громадського харчування, знайти та орендувати приміщення тощо. Водночас, така online-активність призвела до зростання шахрайства 💻😈 в інтернеті. Як не стати жертвою шахраїв в інтернеті та що робити, якщо ви потратили у пастку, розповідає фахівець Ірпінського бюро правової допомоги Вишневського місцевого центру з надання БВПД Віталій Бахур.
Для того щоб не втрапити у пастки шахраїв, варто під час здійснення операцій в інтернеті дотримуватись таких правил:
🔹 Не вказувати власні персональні дані на неперевірених сайтах.
🔹 Нікому не повідомляти термін дії банківської карти та CVV-код.
🔹 Перевіряти гіперпосилання та наповнення сайту на відповідність офіційним даним компаній.
🔹 У разі отримання спірних листів чи повідомлень – не здійснювати ніяких оплат до встановлення обставин ситуації, що виникла.
🔹 Не робити передоплат у неперевірених інтернет-магазинах.
🔹 Не користуватися неперевіреними оголошеннями щодо роботи, за яку обіцяють швидкий заробіток за внесення завдатку.
1️⃣ Якщо ж ви таки стали жертвою інтернет-шахраїв – необхідно звернутись до найближчого відділу поліції 🚓 або зателефонувати 102. Зберіть інформацію, що підтверджує факти вчинення щодо вас шахрайських дій: чеки про оплату, квитанції з банку про проведення грошових операцій, роздруківки оголошень, посилання на сайт тощо.
2️⃣ Зверніться до адміністратора сайту з метою блокування сторінки шахрая, а також зателефонуйте в банк 🏦, через який було здійснено платіжні операції, повідомте, що переказ здійснено на картку шахрая.
3️⃣ Після притягнення винної особи до кримінальної відповідальності, ви можете звернутись до суду 🧑⚖️ з вимогою відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
⚠️ Дієвим способом захисту у разі, якщо ви перерахували кошти шахраям в інтернеті, може бути звернення до суду з позовом про повернення безпідставно набутих коштів до власника банківського рахунку, на який здійснено зарахування коштів.
Детальніше читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-ne-staty-zhertvoyu-shahrayiv-v-interneti-ta-shho-robyty-yakshho-vy-potrapyly-u-pastku/
Відповідальність за розповсюдження недостовірної інформації
Кожна людина має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або у інший спосіб – на свій вибір. Це право гарантоване Конституцією України. При цьому така інформація повинна поширюватися із дотриманням законодавчих норм про її достовірність та не порушувати права інших осіб, не ганьбить їхню гідність, честь чи ділову репутацію. Що таке недостовірна інформація, яка відповідальність за її розповсюдження – розповідає фахівець Конотопського місцевого центру з надання БВПД Дмитро Соляник.
⚖️ Якщо ж особа все ж поширила недостовірну інформацію стосовно інших фізичних чи юридичних осіб – її може бути притягнуто до цивільно-правової відповідальності.
Якщо особа, яка розповсюдила недостовірну інформацію 🗣, відмовляються її спростувати, а також компенсувати матеріальну та (або) моральну шкоду, – особа, стосовно якої поширено таку інформацію 🙍♂️, має право на захист своїх прав та інтересів шляхом звернення до суду.
☝️ Позовна давність стосовно вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, становить 1️⃣ рік, і обчислюється від дня поміщення цих відомостей у ЗМІ або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.
В деяких випадках до винної особи може бути застосована адміністративна відповідальність за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, що тягне за собою накладення штрафу 💸 від десяти (170 гривень) до п’ятнадцяти (255 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.
До способів захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, відносяться, наприклад:
🔹 спростування недостовірної інформації;
🔹 право на відповідь;
🔹 заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права тощо.
👉 Про це – читайте на нашому сайті: https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vidpovidalnist-za-rozpovsyudzhennya-nedostovirnoyi-informatsiyi/
Кожна людина має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або у інший спосіб – на свій вибір. Це право гарантоване Конституцією України. При цьому така інформація повинна поширюватися із дотриманням законодавчих норм про її достовірність та не порушувати права інших осіб, не ганьбить їхню гідність, честь чи ділову репутацію. Що таке недостовірна інформація, яка відповідальність за її розповсюдження – розповідає фахівець Конотопського місцевого центру з надання БВПД Дмитро Соляник.
⚖️ Якщо ж особа все ж поширила недостовірну інформацію стосовно інших фізичних чи юридичних осіб – її може бути притягнуто до цивільно-правової відповідальності.
Якщо особа, яка розповсюдила недостовірну інформацію 🗣, відмовляються її спростувати, а також компенсувати матеріальну та (або) моральну шкоду, – особа, стосовно якої поширено таку інформацію 🙍♂️, має право на захист своїх прав та інтересів шляхом звернення до суду.
☝️ Позовна давність стосовно вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації, становить 1️⃣ рік, і обчислюється від дня поміщення цих відомостей у ЗМІ або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.
В деяких випадках до винної особи може бути застосована адміністративна відповідальність за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, що тягне за собою накладення штрафу 💸 від десяти (170 гривень) до п’ятнадцяти (255 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку.
До способів захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, відносяться, наприклад:
🔹 спростування недостовірної інформації;
🔹 право на відповідь;
🔹 заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права тощо.
👉 Про це – читайте на нашому сайті: https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vidpovidalnist-za-rozpovsyudzhennya-nedostovirnoyi-informatsiyi/
Дружина має право на утримання від чоловіка до трьохріччя дитини
Ситуація: жінка перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з чоловіком не проживає. Подружжя має 👶сина, якому ще не виповнилося двох років. Жінка зайнята доглядом за дитиною і поки не може ходити на роботу, чоловік працює, але грошей їй 🙅♂️не дає.
🟩 Жінка звернулася до Красилівського бюро правової допомоги Старокостянтинівського місцевого центру з надання БВПД. 👩🎓Юристка бюро Тетяна Мельничук, яка консультувала жінку, пояснила їй, що відповідно до статті 84 Сімейного кодексу України жінка, з якою проживає дитина, має право на утримання, допоки спільній дитині подружжя не виповниться три роки.
«Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу», – розповіла юристка.
У випадку заявниці чоловік добровільно не надавав коштів на утримання дружини, тож, щоб отримати гроші на своє утримання, жінка вирішила звертатися до суду. Тетяна Мельничук підготувала 📄позовну заяву.
Розглянувши позов, 👨⚖️Красилівський районний суд Хмельницької області 3 грудня 2020 року вирішив його задовольнити та стягнути з чоловіка кошти на утримання дружини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку. Рішення набрало законної сили.
📄Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: ➡️ https://bit.ly/3tDCOut
З усіма успішними справами системи БПД можна ознайомитися на нашому сайті➡️ http://bit.ly/35YQ57A
Ситуація: жінка перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з чоловіком не проживає. Подружжя має 👶сина, якому ще не виповнилося двох років. Жінка зайнята доглядом за дитиною і поки не може ходити на роботу, чоловік працює, але грошей їй 🙅♂️не дає.
🟩 Жінка звернулася до Красилівського бюро правової допомоги Старокостянтинівського місцевого центру з надання БВПД. 👩🎓Юристка бюро Тетяна Мельничук, яка консультувала жінку, пояснила їй, що відповідно до статті 84 Сімейного кодексу України жінка, з якою проживає дитина, має право на утримання, допоки спільній дитині подружжя не виповниться три роки.
«Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу», – розповіла юристка.
У випадку заявниці чоловік добровільно не надавав коштів на утримання дружини, тож, щоб отримати гроші на своє утримання, жінка вирішила звертатися до суду. Тетяна Мельничук підготувала 📄позовну заяву.
Розглянувши позов, 👨⚖️Красилівський районний суд Хмельницької області 3 грудня 2020 року вирішив його задовольнити та стягнути з чоловіка кошти на утримання дружини в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку. Рішення набрало законної сили.
📄Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: ➡️ https://bit.ly/3tDCOut
З усіма успішними справами системи БПД можна ознайомитися на нашому сайті➡️ http://bit.ly/35YQ57A
Встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості
Будь-яка земельна ділянка 🏞 має свої межі, що розділяють одну територію від іншої. Іноді трапляються ситуації, коли у власників виникає необхідність встановлювати 📐 межі земельної ділянки в натурі (на місцевості). Про деталі проведення такої процедури розповідає фахівець Олександрійського місцевого центру з надання БВПД Павло Слободянюк.
Встановлення меж земельної ділянки складається з кількох кроків:
1️⃣ Укладення договору із землевпорядною компанією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі.
Для укладення договору з землевпорядною організацією необхідно надати такі документи:
🔸 копію документа, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
🔸 копію документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно, що розташоване на цій земельній ділянці (за наявності);
🔸 копію документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (за наявності);
🔸 рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність або користування з викопіюванням, на якому зазначене її місце розташування.
2️⃣ Підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру, правових підстав надання земельної ділянки у власність (користування), відомостей про наявність спірних питань щодо меж земельної ділянки тощо.
3️⃣ Топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості 📏🏡 для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків.
☝️ Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) інженер-землевпорядник здійснює в присутності власників або користувачів земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноважених ними осіб. Проведення цієї процедури за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез’явлення можливе лише якщо вони були належно повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті приймання-передачі межових знаків на відповідне зберігання.
☝️ Непогодження сусідами меж земельної ділянки не являється підставою для прийняття рішення органами місцевого самоврядування про відмову у затвердженні технічної документації на земельну ділянку та відмови у передачі такої земельної ділянки у власність заявника.
4️⃣ Камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх 🔖 межовими знаками.
Детальніше – за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vstanovlennya-mezh-zemelnoyi-dilyanky-v-naturi-na-mistsevosti/
Будь-яка земельна ділянка 🏞 має свої межі, що розділяють одну територію від іншої. Іноді трапляються ситуації, коли у власників виникає необхідність встановлювати 📐 межі земельної ділянки в натурі (на місцевості). Про деталі проведення такої процедури розповідає фахівець Олександрійського місцевого центру з надання БВПД Павло Слободянюк.
Встановлення меж земельної ділянки складається з кількох кроків:
1️⃣ Укладення договору із землевпорядною компанією на складання технічної документації для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі.
Для укладення договору з землевпорядною організацією необхідно надати такі документи:
🔸 копію документа, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
🔸 копію документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно, що розташоване на цій земельній ділянці (за наявності);
🔸 копію документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (за наявності);
🔸 рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність або користування з викопіюванням, на якому зазначене її місце розташування.
2️⃣ Підготовчі роботи – аналіз вихідних матеріалів, даних Державного земельного кадастру, правових підстав надання земельної ділянки у власність (користування), відомостей про наявність спірних питань щодо меж земельної ділянки тощо.
3️⃣ Топографо-геодезичні роботи – виконання геодезичних зйомок на місцевості 📏🏡 для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків.
☝️ Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) інженер-землевпорядник здійснює в присутності власників або користувачів земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноважених ними осіб. Проведення цієї процедури за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез’явлення можливе лише якщо вони були належно повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті приймання-передачі межових знаків на відповідне зберігання.
☝️ Непогодження сусідами меж земельної ділянки не являється підставою для прийняття рішення органами місцевого самоврядування про відмову у затвердженні технічної документації на земельну ділянку та відмови у передачі такої земельної ділянки у власність заявника.
4️⃣ Камеральні роботи – складання та оформлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх 🔖 межовими знаками.
Детальніше – за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vstanovlennya-mezh-zemelnoyi-dilyanky-v-naturi-na-mistsevosti/
Як реалізувати своє право на безоплатне отримання земельної ділянки
В Україні триває земельна реформа 🧩 У землевласників, орендарів та потенційних покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення виникає багато запитань❓ Тому система надання безоплатної правової допомоги роз’яснює основні правові питання у сфері земельних відносин.
ВІДЕО: https://youtu.be/p-EtY9EJe0g
Кожен громадян України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної і комунальної власності у таких розмірах:
✅для ведення особистого селянського господарства – не більше 2 гектарів;
✅для ведення садівництва – не більше 12 соток;
✅для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у селах – не більше 25 соток, в селищах – не більше 15 соток, в містах – не більше 10 соток;
✅для індивідуального дачного будівництва – не більше 10 соток;
✅для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 1 сотки;
✅для ведення фермерського господарства – в розмірі земельного паю, визначеного для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян можлива лише один раз по кожному виду використання. Це означає, що ви маєте право отримати у приватну власність до шести земельних ділянок різного цільового призначення.
❗️Покроковий алгоритм дій
📌Крок 1 Потрібно визначитися, де саме ви хочете отримати земельну ділянку та для яких цілей. У цьому може допомогти Публічна кадастрова карта https://map.land.gov.ua
📌Крок 2 Звернутися до сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах) або до Держгеокадастру (якщо питання стосується земельних ділянок для сільськогосподарських потреб) та надати необхідні документи
📌Крок 3 Замовити розроблення проєкту землеустрою у землевпорядній організації.
📌Крок 4 Зареєструвати ділянку у Державному земельному кадастрі.
📌Крок 5 Затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
📌Крок 6 Державна реєстрація права власності тепер вже вашої земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Детальніше читайте на сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-realizuvaty-svoye-pravo-na-bezoplatne-otrymannya-zemelnoyi-dilyanky/
Або дивіться відео 👉https://youtu.be/p-EtY9EJe0g
В Україні триває земельна реформа 🧩 У землевласників, орендарів та потенційних покупців земельних ділянок сільськогосподарського призначення виникає багато запитань❓ Тому система надання безоплатної правової допомоги роз’яснює основні правові питання у сфері земельних відносин.
ВІДЕО: https://youtu.be/p-EtY9EJe0g
Кожен громадян України має право на безоплатне отримання земельної ділянки із земель державної і комунальної власності у таких розмірах:
✅для ведення особистого селянського господарства – не більше 2 гектарів;
✅для ведення садівництва – не більше 12 соток;
✅для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у селах – не більше 25 соток, в селищах – не більше 15 соток, в містах – не більше 10 соток;
✅для індивідуального дачного будівництва – не більше 10 соток;
✅для будівництва індивідуальних гаражів – не більше 1 сотки;
✅для ведення фермерського господарства – в розмірі земельного паю, визначеного для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян можлива лише один раз по кожному виду використання. Це означає, що ви маєте право отримати у приватну власність до шести земельних ділянок різного цільового призначення.
❗️Покроковий алгоритм дій
📌Крок 1 Потрібно визначитися, де саме ви хочете отримати земельну ділянку та для яких цілей. У цьому може допомогти Публічна кадастрова карта https://map.land.gov.ua
📌Крок 2 Звернутися до сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах) або до Держгеокадастру (якщо питання стосується земельних ділянок для сільськогосподарських потреб) та надати необхідні документи
📌Крок 3 Замовити розроблення проєкту землеустрою у землевпорядній організації.
📌Крок 4 Зареєструвати ділянку у Державному земельному кадастрі.
📌Крок 5 Затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
📌Крок 6 Державна реєстрація права власності тепер вже вашої земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Детальніше читайте на сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-realizuvaty-svoye-pravo-na-bezoplatne-otrymannya-zemelnoyi-dilyanky/
Або дивіться відео 👉https://youtu.be/p-EtY9EJe0g
Як правильно одружитися: корисні лайфхаки
У сучасних реаліях інститут 💍шлюбу утратив своє колишнє значення. Все більше і більше людей надають перевагу громадянському шлюбу, доволі часто не замислюючись про наслідки. Особливо це стосується юридичних тонкощів. Однак, якщо двоє людей таки вирішили узаконити своє кохання, є декілька корисних лайфхаків, які допоможуть зробити це правильно. Ділиться цими лайфхаками фахівчиня Тернопільського місцевого центру з надання БВПД Світлана Нужда.
💟Швидка романтика
Що перше можна уявити, коли ми говоримо про весілля та шлюб? Тривалі приготування, черги в органах державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) та 🤦♀️🤦♂️величезні матеріальні витрати. Це пов’язано переважно із строком самої реєстрації шлюбу. Сімейне законодавство передбачає, що шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання заяви про реєстрацію шлюбу.
Наразі можна видихнути із полегшенням, оскільки сучасне 📄⚖️законодавство пропонує вирішення даної проблеми – «Шлюб за добу»! Для цього необхідно зробити лише кілька простих 🚶♀️🚶♂️кроків. 1️⃣ – обрати організатора (суб’єкт господарювання ‒ юридична особа публічного права, клопотання якого про спроможність надання такої послуги задоволено відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України або відповідним виконавчим комітетом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради). 2️⃣ – обрати бажану дату та час. 3️⃣ – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. 4️⃣ – підписати відповідний договір. І 5️⃣ крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.
👩❤️💋👨 Коханню роки не підвладні
У кожної людини бувало таке 💥підліткове кохання, коли здається, наче світ завмирає. Однак, підліткове кохання може закінчитись зовсім не дитячими наслідками. Вагітність, народження 👶дитини, створення сім’ї – усі ці обставини повністю перевертають світ із ніг на голову, і тоді доводиться приймати зовсім не дитячі рішення. Саме до таких рішень може відноситись реєстрація шлюбу, якщо одна особа, або й двоє, є неповнолітніми, тобто не досягли 1️⃣8️⃣ років. У даному випадку шлюб повинен реєструватись лише за рішенням суду. У разі задоволення такої заяви навіть неповнолітня особа вже отримує статус дорослої людини, який зберігається за нею.
✌️ Шлюбна клятва... вдруге
Одружуючись, ми говоримо один одному клятви, які ніколи не збираємося порушувати. У багатстві та бідності, у здоров’ї та хворобі… Та що потрібно робити, коли ти хочеш довести ці клятви вдруге із зовсім іншою людиною?
Правилами реєстрації актів цивільного стану передбачено, що особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб тільки при пред'явленні 📄документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного з подружжя, судове рішення про визнання шлюбу недійсним). В разі, якщо такий документ втрачено, в органах ДРАЦС можна отримати повторно будь-які свідоцтва. Іншим варіантом може бути отримання судового рішення про розірвання шлюбу. Потрібно лише ✍️написати заяву до суду за вашим місцем проживання та отримати рішення.
💜📃 Що таке шлюбний договір і для чого він потрібний?
Це досить популярна зарубіжна практика. Що ж таке шлюбний договір в українських реаліях? Він укладається новоствореним подружжям для того, щоб чітко ➗розділити майнові права та обов’язки кожного з них. У даному випадку мається увазі встановлення правил користування спільним майном, домовленість про можливий поділ майна при розлученні тощо. Однак є нюанси, які ❎не можна передбачати у шлюбному договорі. До них відносяться особисті стосунки подружжя, а також стосунки із 👧🧒дітьми. Також за шлюбним договором не може передаватись у власність будь-яке нерухоме майно, чи то будинки, чи то земельні ділянки.
Детальніше читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-pravylno-odruzhytysya-korysni-lajfhaky/
У сучасних реаліях інститут 💍шлюбу утратив своє колишнє значення. Все більше і більше людей надають перевагу громадянському шлюбу, доволі часто не замислюючись про наслідки. Особливо це стосується юридичних тонкощів. Однак, якщо двоє людей таки вирішили узаконити своє кохання, є декілька корисних лайфхаків, які допоможуть зробити це правильно. Ділиться цими лайфхаками фахівчиня Тернопільського місцевого центру з надання БВПД Світлана Нужда.
💟Швидка романтика
Що перше можна уявити, коли ми говоримо про весілля та шлюб? Тривалі приготування, черги в органах державної реєстрації актів цивільного стану (ДРАЦС) та 🤦♀️🤦♂️величезні матеріальні витрати. Це пов’язано переважно із строком самої реєстрації шлюбу. Сімейне законодавство передбачає, що шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання заяви про реєстрацію шлюбу.
Наразі можна видихнути із полегшенням, оскільки сучасне 📄⚖️законодавство пропонує вирішення даної проблеми – «Шлюб за добу»! Для цього необхідно зробити лише кілька простих 🚶♀️🚶♂️кроків. 1️⃣ – обрати організатора (суб’єкт господарювання ‒ юридична особа публічного права, клопотання якого про спроможність надання такої послуги задоволено відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України або відповідним виконавчим комітетом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради). 2️⃣ – обрати бажану дату та час. 3️⃣ – пред’явити паспорти та за необхідності інші документи. 4️⃣ – підписати відповідний договір. І 5️⃣ крок – з’явитися у обраний час та місце і одружитись.
👩❤️💋👨 Коханню роки не підвладні
У кожної людини бувало таке 💥підліткове кохання, коли здається, наче світ завмирає. Однак, підліткове кохання може закінчитись зовсім не дитячими наслідками. Вагітність, народження 👶дитини, створення сім’ї – усі ці обставини повністю перевертають світ із ніг на голову, і тоді доводиться приймати зовсім не дитячі рішення. Саме до таких рішень може відноситись реєстрація шлюбу, якщо одна особа, або й двоє, є неповнолітніми, тобто не досягли 1️⃣8️⃣ років. У даному випадку шлюб повинен реєструватись лише за рішенням суду. У разі задоволення такої заяви навіть неповнолітня особа вже отримує статус дорослої людини, який зберігається за нею.
✌️ Шлюбна клятва... вдруге
Одружуючись, ми говоримо один одному клятви, які ніколи не збираємося порушувати. У багатстві та бідності, у здоров’ї та хворобі… Та що потрібно робити, коли ти хочеш довести ці клятви вдруге із зовсім іншою людиною?
Правилами реєстрації актів цивільного стану передбачено, що особи, які раніше перебували в шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб тільки при пред'явленні 📄документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу (свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного з подружжя, судове рішення про визнання шлюбу недійсним). В разі, якщо такий документ втрачено, в органах ДРАЦС можна отримати повторно будь-які свідоцтва. Іншим варіантом може бути отримання судового рішення про розірвання шлюбу. Потрібно лише ✍️написати заяву до суду за вашим місцем проживання та отримати рішення.
💜📃 Що таке шлюбний договір і для чого він потрібний?
Це досить популярна зарубіжна практика. Що ж таке шлюбний договір в українських реаліях? Він укладається новоствореним подружжям для того, щоб чітко ➗розділити майнові права та обов’язки кожного з них. У даному випадку мається увазі встановлення правил користування спільним майном, домовленість про можливий поділ майна при розлученні тощо. Однак є нюанси, які ❎не можна передбачати у шлюбному договорі. До них відносяться особисті стосунки подружжя, а також стосунки із 👧🧒дітьми. Також за шлюбним договором не може передаватись у власність будь-яке нерухоме майно, чи то будинки, чи то земельні ділянки.
Детальніше читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-pravylno-odruzhytysya-korysni-lajfhaky/
Вакцинація. За чи проти? Що про це каже закон
«Невакцинованих дітей не допустили до дитячого садочку»! Читали про таке? Час від часу ЗМІ вибухають обуреннями 🙍♀️ про вакцинацію дітей і право кожної родини самостійно вирішувати вакцинувати їм свою дитину чи ні. А що ж у таких випадках говорить закон?🤔Розповідає фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Донецькій та Запорізькій областях Крістіна Мачулян.👇
💉 Вакцинація, як один з найефективніших методів профілактики інфекційних та неінфекційних хвороб, входить до переліку гарантованих державою послуг. Існує перелік профілактичних щеплень, які є обов’язковими і включені до календаря щеплень. Станом на кінець 2020 року Календар профілактичних щеплень передбачав обов’язкову вакцинацію від 10 хвороб. У 2022 році планується запровадити вакцинацію 🧪 проти пневмококової інфекції.
❓ Так все ж таки, чи дозволяється відвідувати організовані дитячі колективи в разі відмови від проведення щеплень👇
Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» чітко визначено, що дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.
Існує виключення ☝️: у разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.
Крім того, існує Перелік медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень.
Тому отримуємо висновок: діти, які не отримали профілактичних щеплень не через медичні протипоказання, не мають права ❌ відвідувати дитячі колективи.
❓ А як же право на освіту👇
Така відмова не порушує право на освіту. Законом України «Про освіту» передбачено, що ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти.
Однак законодавець надає змогу обирати і форму освіти, у тому числі дистанційну або сімейну (домашню).
До речі, відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки.
Також, якщо розглянути ситуацію з іншого боку, то всі інші здобувачі освіти мають право на безпечні та нешкідливі умови навчання.
⚠️ Зробивши щеплення, Ви захищаєте не лише себе але й осіб, що не можуть бути вакцинованими через медичні протипоказання.
❓ Чи можна оскаржити відмову у допуску до дошкільного навчального закладу в судовому порядку
Про це читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vaktsynatsiya-za-chy-proty-shho-pro-tse-kazhe-zakon/
«Невакцинованих дітей не допустили до дитячого садочку»! Читали про таке? Час від часу ЗМІ вибухають обуреннями 🙍♀️ про вакцинацію дітей і право кожної родини самостійно вирішувати вакцинувати їм свою дитину чи ні. А що ж у таких випадках говорить закон?🤔Розповідає фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Донецькій та Запорізькій областях Крістіна Мачулян.👇
💉 Вакцинація, як один з найефективніших методів профілактики інфекційних та неінфекційних хвороб, входить до переліку гарантованих державою послуг. Існує перелік профілактичних щеплень, які є обов’язковими і включені до календаря щеплень. Станом на кінець 2020 року Календар профілактичних щеплень передбачав обов’язкову вакцинацію від 10 хвороб. У 2022 році планується запровадити вакцинацію 🧪 проти пневмококової інфекції.
❓ Так все ж таки, чи дозволяється відвідувати організовані дитячі колективи в разі відмови від проведення щеплень👇
Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб» чітко визначено, що дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється.
Існує виключення ☝️: у разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв’язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.
Крім того, існує Перелік медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень.
Тому отримуємо висновок: діти, які не отримали профілактичних щеплень не через медичні протипоказання, не мають права ❌ відвідувати дитячі колективи.
❓ А як же право на освіту👇
Така відмова не порушує право на освіту. Законом України «Про освіту» передбачено, що ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти.
Однак законодавець надає змогу обирати і форму освіти, у тому числі дистанційну або сімейну (домашню).
До речі, відповідальність за здобуття освіти дітьми на рівні не нижче стандартів освіти несуть батьки.
Також, якщо розглянути ситуацію з іншого боку, то всі інші здобувачі освіти мають право на безпечні та нешкідливі умови навчання.
⚠️ Зробивши щеплення, Ви захищаєте не лише себе але й осіб, що не можуть бути вакцинованими через медичні протипоказання.
❓ Чи можна оскаржити відмову у допуску до дошкільного навчального закладу в судовому порядку
Про це читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vaktsynatsiya-za-chy-proty-shho-pro-tse-kazhe-zakon/
Відкриваєте рахунок у банку? На що звернути увагу
Розраховуватися за покупки, поповнювати мобільний, платити за комунальні послуги – все це зручно робити з 💳банківського рахунку. Проте, відкриваючи його та підписуючи договір з 🏛банком, варто спочатку уважно ознайомитися з умовами обслуговування.
КРОК 1️⃣ З’ясуйте плату за обслуговування рахунку
Багато банків не стягують плату за обслуговування рахунку. Проте є винятки. Тому варто звернути увагу на цей пункт у договорі.
КРОК 2️⃣ З’ясуйте комісію за зняття коштів у касі
Зазвичай, якщо ви знімаєте кошти в касі банку, який видав картку, комісія становитиме від 0% до 1,5% від виданої суми;
Якщо ви знімаєте кошти в касі іншого банку, комісія може сягати до 2,5%, додатково може бути стягнуто фіксований платіж від 3 до 15 гривень;
Якщо ви знімаєте кошти за рахунок кредитного ліміту, комісія становитиме близько 4-5%;
Потрібно зважати, що кошти у валюті зі свого валютного рахунку можна зняти лише в банку, який видав картку. Інші українські банки зможуть видати лише конвертовані в гривню кошти.
КРОК 3️⃣ З’ясуйте комісію за перекази грошей
Вартість переказу коштів зазвичай становить від 0% до 1,5%. Часто, якщо ви переказуєте кошти на рахунок у вашому ж банку, комісія менша (або її немає взагалі), ніж під час переказу на рахунок у іншому банку;
Деякі банки утримують фіксовану суму залежно від суми переказу. Як правило, це 3-5 грн;
Під час переказу за рахунок кредитних коштів комісія становить не менше 4%.
КРОК 4️⃣ Перевірте наявність кредитного ліміту
Деякі банки автоматично встановлюють кредитний ліміт на поточні рахунки клієнтів;
Коли ви перевірятимете баланс рахунку, то бачитимете загальну суму коштів з урахуванням кредитного ліміту. Так, ви можете користуватися кредитними коштами, навіть не знаючи про це;
Якщо ви не потребуєте встановлення кредитного ліміту, відмовтеся від нього, коли підписуєте договір із банком.
Більше юридичних консультацій читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Розраховуватися за покупки, поповнювати мобільний, платити за комунальні послуги – все це зручно робити з 💳банківського рахунку. Проте, відкриваючи його та підписуючи договір з 🏛банком, варто спочатку уважно ознайомитися з умовами обслуговування.
КРОК 1️⃣ З’ясуйте плату за обслуговування рахунку
Багато банків не стягують плату за обслуговування рахунку. Проте є винятки. Тому варто звернути увагу на цей пункт у договорі.
КРОК 2️⃣ З’ясуйте комісію за зняття коштів у касі
Зазвичай, якщо ви знімаєте кошти в касі банку, який видав картку, комісія становитиме від 0% до 1,5% від виданої суми;
Якщо ви знімаєте кошти в касі іншого банку, комісія може сягати до 2,5%, додатково може бути стягнуто фіксований платіж від 3 до 15 гривень;
Якщо ви знімаєте кошти за рахунок кредитного ліміту, комісія становитиме близько 4-5%;
Потрібно зважати, що кошти у валюті зі свого валютного рахунку можна зняти лише в банку, який видав картку. Інші українські банки зможуть видати лише конвертовані в гривню кошти.
КРОК 3️⃣ З’ясуйте комісію за перекази грошей
Вартість переказу коштів зазвичай становить від 0% до 1,5%. Часто, якщо ви переказуєте кошти на рахунок у вашому ж банку, комісія менша (або її немає взагалі), ніж під час переказу на рахунок у іншому банку;
Деякі банки утримують фіксовану суму залежно від суми переказу. Як правило, це 3-5 грн;
Під час переказу за рахунок кредитних коштів комісія становить не менше 4%.
КРОК 4️⃣ Перевірте наявність кредитного ліміту
Деякі банки автоматично встановлюють кредитний ліміт на поточні рахунки клієнтів;
Коли ви перевірятимете баланс рахунку, то бачитимете загальну суму коштів з урахуванням кредитного ліміту. Так, ви можете користуватися кредитними коштами, навіть не знаючи про це;
Якщо ви не потребуєте встановлення кредитного ліміту, відмовтеся від нього, коли підписуєте договір із банком.
Більше юридичних консультацій читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
