Як оскаржити вирок в апеляційній та касаційній інстанціях
Відповідно до частини п’ятої статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен, кого засуджено за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок було переглянуто судовою інстанцією вищого рівня ⚖️ згідно із законом. Про те, як оскаржити вирок в апеляційній та касаційній інстанціях розповідає фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Морозенко.
🟣 Предметом апеляційного оскарження можуть бути ухвалені судами 👨⚖️ першої інстанції вироки, які не набрали законної сили.
Апеляційна скарга може бути подана на обвинувальні і виправдувальні вироки, ухвалені судом першої інстанції.
Вирок може бути оскаржений повністю або частково (щодо окремих осіб, додаткової міри покарання, цивільного позову тощо).
Апеляційна скарга 📄 на вирок, якщо інше не передбачено КПК, може бути подана протягом 3️⃣0️⃣-ти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, у спрощеному провадженні щодо кримінального проступку, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
☝️ Відповідно до статті 400 КПК, подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання, крім випадків, встановлених КПК.
🟣 На відміну від кримінального провадження у суді першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції при дослідженні питання щодо правильності застосування судами норм матеріального чи процесуального права та наданої ними правової оцінки обмежений у встановленні фактичних обставин справи, оскільки не наділений правом досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були досліджені, встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційна скарга на судові рішення може бути подана ✍️ безпосередньо до суду касаційної інстанції (Верховного Суду) протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, – в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
⚠️ Засуджений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов’язковою його участь, а засуджений, що тримається під вартою, − також у випадках, якщо про це надійшло його клопотання.
❓ Хто має право на апеляцію та касацію
❓ Хто може подати апеляцію на вирок суду першої інстанції на підставі угод
❓ За яких підстав рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку
❓ Що має бути зазначено в апеляційній чи касаційній скарзі
👉 Відповіді на ці запитання – у публікації на сайті https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-oskarzhyty-vyrok-v-apelyatsijnij-ta-kasatsijnij-instantsiyah/
Відповідно до частини п’ятої статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен, кого засуджено за будь-який злочин, має право на те, щоб його засудження і вирок було переглянуто судовою інстанцією вищого рівня ⚖️ згідно із законом. Про те, як оскаржити вирок в апеляційній та касаційній інстанціях розповідає фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Морозенко.
🟣 Предметом апеляційного оскарження можуть бути ухвалені судами 👨⚖️ першої інстанції вироки, які не набрали законної сили.
Апеляційна скарга може бути подана на обвинувальні і виправдувальні вироки, ухвалені судом першої інстанції.
Вирок може бути оскаржений повністю або частково (щодо окремих осіб, додаткової міри покарання, цивільного позову тощо).
Апеляційна скарга 📄 на вирок, якщо інше не передбачено КПК, може бути подана протягом 3️⃣0️⃣-ти днів з дня її проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, у спрощеному провадженні щодо кримінального проступку, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
☝️ Відповідно до статті 400 КПК, подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання, крім випадків, встановлених КПК.
🟣 На відміну від кримінального провадження у суді першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції при дослідженні питання щодо правильності застосування судами норм матеріального чи процесуального права та наданої ними правової оцінки обмежений у встановленні фактичних обставин справи, оскільки не наділений правом досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були досліджені, встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційна скарга на судові рішення може бути подана ✍️ безпосередньо до суду касаційної інстанції (Верховного Суду) протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, – в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
⚠️ Засуджений підлягає обов’язковому виклику в судове засідання для участі в касаційному розгляді, якщо суд визнає обов’язковою його участь, а засуджений, що тримається під вартою, − також у випадках, якщо про це надійшло його клопотання.
❓ Хто має право на апеляцію та касацію
❓ Хто може подати апеляцію на вирок суду першої інстанції на підставі угод
❓ За яких підстав рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку
❓ Що має бути зазначено в апеляційній чи касаційній скарзі
👉 Відповіді на ці запитання – у публікації на сайті https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-oskarzhyty-vyrok-v-apelyatsijnij-ta-kasatsijnij-instantsiyah/
Хто, окрім мами, може йти в декрет та як його оформити на родича
У декретну відпустку по догляду за дитиною в Україні можуть іти не тільки мами 🤱, але й інші родичі малюка 👶. Про це розповіла фахівець Регіональний центр з надання БВПД у Вінницькій області Вікторія Чорба
⚠️ ВАЖЛИВО! 1-го грудня 2020 року Верховною Радою у першому читанні прийнято законопроєкт №3695 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною». Ми ж наразі надаємо консультацію відповідно до ЧИННОГО на сьогодні законодавства.
❓ Хто, окрім мами, може йти в декретну відпустку
👉 Піти у відпустку для догляду за дитиною 👨👦🍼 можуть як мама, так і будь-який інший родич, який фактично доглядає за малюком. Це може бути тато, дідусь, бабуся, інші родичі, опікун, один із прийомних батьків.
❓ Чи можуть в декрет йти тітки або повнолітні брати/сестри новонародженого
👉 На практиці невизначеним залишається такий суб’єкт, як «інші родичі», які фактично доглядають за дитиною, оскільки ані в трудовому, ані в цивільному, ані в сімейному законодавстві немає чіткого визначення цих осіб. Найчастіше такий суб’єкт як «інші родичі» згадується у Сімейному кодексі України.
Відповідно до 📚 абзацу сьомого пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», поняттям «родичі», яке вживається в Сімейному кодексі України, охоплюються такі особи: баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра.
Разом із цим ☝️, у цьому ж пункті зазначеної Постанови міститься визначення «інші особи», під яким розуміються особи, в сім’ї яких виховується дитина. Ними, зокрема, можуть бути тітка, дядько, двоюрідні сестра, брат.
❓ А як бути з декретом мамі-одиначці, якщо рідних у неї немає
👉 Одинока матір під час перебування у відпустці для догляду за дитиною може працювати неповний робочий день чи вдома (стаття 179 КЗпП України).
Крім того, матір має право звернутись до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання з метою оформлення допомоги на дитину як одинокій матері.
Також необхідно нагадати, що в Україні можна скористатися державною послугою з догляду за дитиною до 3 років – «муніципальна няня».
❓ Як оформити декрет на родича
👉 Для того, щоб оформити відпустку для догляду за дитиною, батько, дід, баба або інший родич, який фактично доглядатиме за дитиною, повинен надати за місцем своєї роботи такі 🗂 документи:
📌 заяву про надання відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
📌 копію свідоцтва про народження дитини;
📌 довідку про те, що мама дитини не скористалася правом на таку відпустку за своїм місцем роботи (навчання, служби) і не претендує на допомогу, або вийшла на роботу до закінчення терміну відпустки і виплати по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати);
📌 документ, що підтверджує родинний зв’язок працівника, який бажає оформити відпустку, з дитиною.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
❓ А чи можна декретну відпустку поділити між членами родини
❓ Чи може роботодавець відмовити у продовженні декретної відпустки татові чи бабусі
Відповіді на ці запитання читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/hto-okrim-mamy-mozhe-jty-v-dekret-ta-yak-jogo-oformyty-na-rodycha/
У декретну відпустку по догляду за дитиною в Україні можуть іти не тільки мами 🤱, але й інші родичі малюка 👶. Про це розповіла фахівець Регіональний центр з надання БВПД у Вінницькій області Вікторія Чорба
⚠️ ВАЖЛИВО! 1-го грудня 2020 року Верховною Радою у першому читанні прийнято законопроєкт №3695 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною». Ми ж наразі надаємо консультацію відповідно до ЧИННОГО на сьогодні законодавства.
❓ Хто, окрім мами, може йти в декретну відпустку
👉 Піти у відпустку для догляду за дитиною 👨👦🍼 можуть як мама, так і будь-який інший родич, який фактично доглядає за малюком. Це може бути тато, дідусь, бабуся, інші родичі, опікун, один із прийомних батьків.
❓ Чи можуть в декрет йти тітки або повнолітні брати/сестри новонародженого
👉 На практиці невизначеним залишається такий суб’єкт, як «інші родичі», які фактично доглядають за дитиною, оскільки ані в трудовому, ані в цивільному, ані в сімейному законодавстві немає чіткого визначення цих осіб. Найчастіше такий суб’єкт як «інші родичі» згадується у Сімейному кодексі України.
Відповідно до 📚 абзацу сьомого пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», поняттям «родичі», яке вживається в Сімейному кодексі України, охоплюються такі особи: баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра.
Разом із цим ☝️, у цьому ж пункті зазначеної Постанови міститься визначення «інші особи», під яким розуміються особи, в сім’ї яких виховується дитина. Ними, зокрема, можуть бути тітка, дядько, двоюрідні сестра, брат.
❓ А як бути з декретом мамі-одиначці, якщо рідних у неї немає
👉 Одинока матір під час перебування у відпустці для догляду за дитиною може працювати неповний робочий день чи вдома (стаття 179 КЗпП України).
Крім того, матір має право звернутись до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання з метою оформлення допомоги на дитину як одинокій матері.
Також необхідно нагадати, що в Україні можна скористатися державною послугою з догляду за дитиною до 3 років – «муніципальна няня».
❓ Як оформити декрет на родича
👉 Для того, щоб оформити відпустку для догляду за дитиною, батько, дід, баба або інший родич, який фактично доглядатиме за дитиною, повинен надати за місцем своєї роботи такі 🗂 документи:
📌 заяву про надання відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
📌 копію свідоцтва про народження дитини;
📌 довідку про те, що мама дитини не скористалася правом на таку відпустку за своїм місцем роботи (навчання, служби) і не претендує на допомогу, або вийшла на роботу до закінчення терміну відпустки і виплати по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати);
📌 документ, що підтверджує родинний зв’язок працівника, який бажає оформити відпустку, з дитиною.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
❓ А чи можна декретну відпустку поділити між членами родини
❓ Чи може роботодавець відмовити у продовженні декретної відпустки татові чи бабусі
Відповіді на ці запитання читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/hto-okrim-mamy-mozhe-jty-v-dekret-ta-yak-jogo-oformyty-na-rodycha/
Насильницькі зникнення: як діяти та куди звертатися
З початком російської агресії в Україні ми періодично стикаємося із трагічними історіями зникнення людей 👤 на Донбасі, в Криму. Про те, що таке насильницькі зникнення, куди звертатися близьким у таких випадках та яка відповідальність передбачена за їх вчинення, розповідає фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області Юлія Козаченко👇
Насильницьким зникненням уважається арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону. ☝️ Жодні виключні обставини, якими б вони не були, чи то стан війни або загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення.
👉 Кримінальним кодексом України передбачається, що арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, з подальшою відмовою визнати такий факт або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування караються позбавленням волі на строк від 3️⃣ до 5️⃣ років.
👉 У свою чергу, видання наказу або розпорядження про вчинення вищезазначених дій, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення таких дій його підлеглими заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин караються позбавленням волі на строк від 5️⃣ до 7️⃣ років.
Заява про розшук особи, зниклої безвісти, подається ✍️🕵️♂️ до відповідного територіального органу Національної поліції України:
🔸 родичем такої особи;
🔸 представником військового формування;
🔸 органом державної влади;
🔸 органом місцевого самоврядування;
🔸 об’єднанням громадян або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення;
🔸 Комісією з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, якщо зазначені особи звернулися до неї з повідомленням про зникнення особи.
У заяві про розшук особи, зниклої безвісти, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи.
➡️ На підставі інформації, отриманої від Національної поліції України, Комісія надає висновок про місцеперебування особи, зниклої безвісти, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місце поховання чи місцезнаходження останків такої особи та не пізніше ніж у триденний строк з дня затвердження висновку направляє його заявнику.
➡️ Також, керуючись статтею 55 Конституції України, родичі зниклої безвісти особи можуть звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:
🗺 Адреса: 01008, м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8
📧 Електронна пошта: hotline@ombudsman.gov.ua
📞 Гаряча лінія: 044-253-75-89; 0800-50-17-20 (🆓 безкоштовно)
➡️ Крім того, в Україні функціонує Гаряча телефонна лінія Міжнародного комітету Червоного Хреста, що приймає повідомлення про факти зникнення безвісти осіб: ☎️ 0 800 300 155.
❗️ Про те, долі та місця перебування яких категорій осіб з'ясовує Комісія з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також контакти, куди саме можна завертатись родичам у випадку зникнення особи на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим або вчинення щодо неї протиправних дій на такій території – про це читайте на сайті 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/nasylnytski-znyknennya-yak-diyaty-ta-kudy-zvertatysya/
З початком російської агресії в Україні ми періодично стикаємося із трагічними історіями зникнення людей 👤 на Донбасі, в Криму. Про те, що таке насильницькі зникнення, куди звертатися близьким у таких випадках та яка відповідальність передбачена за їх вчинення, розповідає фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області Юлія Козаченко👇
Насильницьким зникненням уважається арешт, затримання, викрадення чи позбавлення волі в будь-якій іншій формі представниками держави чи особами або групами осіб, які діють з дозволу, за підтримки чи за згодою держави, при подальшій відмові визнати факт позбавлення волі або приховування даних про долю чи місцезнаходження зниклої особи, унаслідок чого цю особу залишено без захисту закону. ☝️ Жодні виключні обставини, якими б вони не були, чи то стан війни або загроза війни, внутрішня політична нестабільність чи інший надзвичайний стан, не можуть слугувати виправданням насильницького зникнення.
👉 Кримінальним кодексом України передбачається, що арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі, вчинене представником держави, в тому числі іноземної, з подальшою відмовою визнати такий факт або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування караються позбавленням волі на строк від 3️⃣ до 5️⃣ років.
👉 У свою чергу, видання наказу або розпорядження про вчинення вищезазначених дій, або невжиття керівником, якому стало відомо про вчинення таких дій його підлеглими заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин караються позбавленням волі на строк від 5️⃣ до 7️⃣ років.
Заява про розшук особи, зниклої безвісти, подається ✍️🕵️♂️ до відповідного територіального органу Національної поліції України:
🔸 родичем такої особи;
🔸 представником військового формування;
🔸 органом державної влади;
🔸 органом місцевого самоврядування;
🔸 об’єднанням громадян або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення;
🔸 Комісією з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, якщо зазначені особи звернулися до неї з повідомленням про зникнення особи.
У заяві про розшук особи, зниклої безвісти, зазначається інформація, що може сприяти розшуку такої особи.
➡️ На підставі інформації, отриманої від Національної поліції України, Комісія надає висновок про місцеперебування особи, зниклої безвісти, або особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місце поховання чи місцезнаходження останків такої особи та не пізніше ніж у триденний строк з дня затвердження висновку направляє його заявнику.
➡️ Також, керуючись статтею 55 Конституції України, родичі зниклої безвісти особи можуть звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:
🗺 Адреса: 01008, м. Київ-08, вул. Інститутська, 21/8
📧 Електронна пошта: hotline@ombudsman.gov.ua
📞 Гаряча лінія: 044-253-75-89; 0800-50-17-20 (🆓 безкоштовно)
➡️ Крім того, в Україні функціонує Гаряча телефонна лінія Міжнародного комітету Червоного Хреста, що приймає повідомлення про факти зникнення безвісти осіб: ☎️ 0 800 300 155.
❗️ Про те, долі та місця перебування яких категорій осіб з'ясовує Комісія з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, а також контакти, куди саме можна завертатись родичам у випадку зникнення особи на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим або вчинення щодо неї протиправних дій на такій території – про це читайте на сайті 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/nasylnytski-znyknennya-yak-diyaty-ta-kudy-zvertatysya/
Помилка вартістю 8 тисяч гривень: чоловік судився з податковою через неправильно поданий звіт
Права та обов’язки. Їх повинен знати кожен громадянин України, а також ґрунтовно вивчати нормативну та законодавчу базу, пов’язану зі сферою його зайнятості. Адже, не володіючи певною інформацією про права, обов’язки чи конкретні вимоги, людина може сама собі створити проблеми на рівному місці.
🟩 До Рівненський місцевий центр з надання БВПД звернувся пан Олексій, який розповів, що з минулого року займався підприємницькою діяльністю, надаючи послуги з перевезення речей. Чоловік є не лише фізичною особою-підприємцем, а ще й має III групу інвалідності. Коли ж прийшов час подавати звітність до податкової, він не знав, що особи з інвалідністю звільняються від сплати єдиного внеску.
🟩 Відтак, на початку 2020 року, Олексій подав до податкового органу звіт про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суму нарахованого єдиного внеску за 2019 рік. Реакція податкової не забарилася – Центром обслуговування платників місцевої ДПІ виставлено і надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 8 тисяч 262 грн.
🟩 Дізнавшись, що фізичні особи-підприємці звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони є особами з інвалідністю, та зрозумівши свою помилку, пан Олексій звернувся до Головного Управління ДПС в Рівненській області та ДПС України з проханням надати йому можливість повторно подати звіт по єдиному внеску за 2019 року з правильними показниками.
🟩 Однак, у відповідь, ГУ ДПС в Рівненській області повідомило, що справді – чоловік не зобов’язаний був подавати відповідний документ, проте, подавши ці відомості, він, так би мовити, погодився бути платником єдиного внеску.
🟩 Допомогти чоловіку взявся заступник начальника відділу правопросвітництва та надання БПД Рівненського місцевого центру з надання БВПД Юрій Висоцький. Фахівець, вивчивши усі документи та узгодивши з паном Олексієм правову позицію, підготував адміністративний позов про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) на суму 8262,54 грн
🧑⚖️ Розглянувши та вивчивши усі матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання протиправними.
⚖️ Коментує фахівець системи БПД Рівненщини Юрій Висоцький:
✔️ Подання паном Олексієм звітів фізичної особи-підприємця не є самостійним визначенням грошових зобовязань у розумінні пункту 1 статті 57 Податкового кодексу України. Відповідно, цю суму неможливо ототожнювати з узгодженими грошовими зобовязаннями, а тому несплата зазначених коштів, не свідчить про виникнення податкового боргу (недоїмки).
✔️ Зважаючи на те, що позивач у цій справі має статус фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, є особою з інвалідністю третьої групи, отримує пенсію по інвалідності, та не укладав договору на добровільну участь у системі загальнообовязкового державного соціального страхування, то оскаржувана Головним Управлінням ДПС в Рівненській області вимога про нарахування суми недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 8262,54 грн. є протиправною.
📄 Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень ➡️ https://bit.ly/3a8YG9D
Детальніше - на сайті 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/pomylka-vartistyu-8-tysyach-gryven-na-rivnenshhyni-cholovik-sudyvsya-z-podatkovoyu-cherez-nepravylno-podanyj-zvit/
Права та обов’язки. Їх повинен знати кожен громадянин України, а також ґрунтовно вивчати нормативну та законодавчу базу, пов’язану зі сферою його зайнятості. Адже, не володіючи певною інформацією про права, обов’язки чи конкретні вимоги, людина може сама собі створити проблеми на рівному місці.
🟩 До Рівненський місцевий центр з надання БВПД звернувся пан Олексій, який розповів, що з минулого року займався підприємницькою діяльністю, надаючи послуги з перевезення речей. Чоловік є не лише фізичною особою-підприємцем, а ще й має III групу інвалідності. Коли ж прийшов час подавати звітність до податкової, він не знав, що особи з інвалідністю звільняються від сплати єдиного внеску.
🟩 Відтак, на початку 2020 року, Олексій подав до податкового органу звіт про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суму нарахованого єдиного внеску за 2019 рік. Реакція податкової не забарилася – Центром обслуговування платників місцевої ДПІ виставлено і надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 8 тисяч 262 грн.
🟩 Дізнавшись, що фізичні особи-підприємці звільняються від сплати єдиного внеску, якщо вони є особами з інвалідністю, та зрозумівши свою помилку, пан Олексій звернувся до Головного Управління ДПС в Рівненській області та ДПС України з проханням надати йому можливість повторно подати звіт по єдиному внеску за 2019 року з правильними показниками.
🟩 Однак, у відповідь, ГУ ДПС в Рівненській області повідомило, що справді – чоловік не зобов’язаний був подавати відповідний документ, проте, подавши ці відомості, він, так би мовити, погодився бути платником єдиного внеску.
🟩 Допомогти чоловіку взявся заступник начальника відділу правопросвітництва та надання БПД Рівненського місцевого центру з надання БВПД Юрій Висоцький. Фахівець, вивчивши усі документи та узгодивши з паном Олексієм правову позицію, підготував адміністративний позов про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) на суму 8262,54 грн
🧑⚖️ Розглянувши та вивчивши усі матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом визнання протиправними.
⚖️ Коментує фахівець системи БПД Рівненщини Юрій Висоцький:
✔️ Подання паном Олексієм звітів фізичної особи-підприємця не є самостійним визначенням грошових зобовязань у розумінні пункту 1 статті 57 Податкового кодексу України. Відповідно, цю суму неможливо ототожнювати з узгодженими грошовими зобовязаннями, а тому несплата зазначених коштів, не свідчить про виникнення податкового боргу (недоїмки).
✔️ Зважаючи на те, що позивач у цій справі має статус фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, є особою з інвалідністю третьої групи, отримує пенсію по інвалідності, та не укладав договору на добровільну участь у системі загальнообовязкового державного соціального страхування, то оскаржувана Головним Управлінням ДПС в Рівненській області вимога про нарахування суми недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 8262,54 грн. є протиправною.
📄 Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень ➡️ https://bit.ly/3a8YG9D
Детальніше - на сайті 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/pomylka-vartistyu-8-tysyach-gryven-na-rivnenshhyni-cholovik-sudyvsya-z-podatkovoyu-cherez-nepravylno-podanyj-zvit/
Як замінити вікна та не стати жертвою шахраїв
Доволі частими стали випадки вчинення шахрайства 😈 під час купівлі та встановлення металопластикових конструкцій. Покупець може бути ошуканий, навіть маючи на руках свій екземпляр договору та квитанцію, що підтверджує оплату товарів та послуг. Тож, як безпечно придбати металопластикові вінка чи двері та уберегтися від шахраїв, розповідає фахівчиня Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Цуцман
Однією із найпоширеніших схем шахрайства під час придбання та встановлення металопластикових конструкцій є умовити клієнта внести передоплату 💸 за той чи інший продукт. Під час такого шахрайства покупця просять оплатити частину суми або повну вартість за продукцію готівкою, або перевести кошти на банківську картку, або виставляють рахунок у одній з платіжних систем. Якщо покупець заплатив та не отримав квитанції або платіжного доручення, то він не зможе довести, що був ошуканий, оскільки гроші були передані покупцем добровільно 🤷.
☝️ Найкраще обирати для замовлення металопластикових конструкцій фірмові магазини, або перевірені точки продажів.
❗️ Найважливішим же кроком є перевірка компанії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) 💻: https://bit.ly/3qX7pBV
Для цього потрібно запросити у компанії-продавця зразок договору, де містяться реквізити продавця (юридичної особи або фізичної особи-підприємця (далі − ФОП). Потім у кілька кліків перевірити 🕵️♀️ наявність такого продавця у ЄДР та його статус (діє, в процесі припинення, діяльність припинена).
Якщо юридичну особу або ФОП не зареєстровано ❌ у ЄДР, у такому випадку немає відповідальної особи, з якою можна укласти договір. Переконайтеся у тому, що юридична адреса місцезнаходження юридичної особи або ФОПу в ЄДР збігається з адресою зазначеною в договорі.
Також, можна перевірити на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень ⚖️ (https://reyestr.court.gov.ua/) наявність судових рішень щодо юридичної особи або ФОПу та з якими переважно питаннями позивачі звертаються до суду.
І нарешті, 👉 на сайті Єдиного реєстру боржників (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) дізнатися чи перебуває юридична особа або ФОП на обліку в даному реєстрі та чи виконує рішення суду.
При замовленні металопластикових конструкцій важливим моментом є укладення договору 📄. Договір на виготовлення і монтаж металопластикової продукції підписується в двох екземплярах, бажано в приміщенні юридичної особи чи ФОПу.
Перед підписанням необхідно уважно ознайомитися з договором. Якщо виникають деякі сумніви щодо змісту договору, краще взяти зразок та проконсультуватися зі спеціалістом. Продавець, який працює в правовому полі, не буде заперечувати на детальному вивченні договору.
💡 У договорі повинні бути чітко обумовлені наступні умови: продукція, яка замовляється (розміри, специфікація, кількість тощо), оплата, терміни поставки, гарантії на вироби та монтаж, відповідальність сторін, форс-мажорні обставини, умови розірвання договору тощо.
⚠️ Під час укладення договору зверніть увагу на те, чи в договорі зазначена лише поставка металопластикових конструкцій до будинку або квартири, чи й здійснення монтажних робіт. Так як у більшості випадків це лише виготовлення та поставка, на здійснення монтажних робіт потрібна ще відповідна ліцензія.
Відсутність договору виключає можливість пред’явити будь-які претензії продавцеві.
❓ Як краще здійснювати оплату за виготовлення та встановлення вікон та що робити, якщо ви все-таки стали жертвою шахраїв
👉 Про це читайте за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-zaminyty-vinka-ta-ne-staty-zhertvoyu-shahrayiv/
Доволі частими стали випадки вчинення шахрайства 😈 під час купівлі та встановлення металопластикових конструкцій. Покупець може бути ошуканий, навіть маючи на руках свій екземпляр договору та квитанцію, що підтверджує оплату товарів та послуг. Тож, як безпечно придбати металопластикові вінка чи двері та уберегтися від шахраїв, розповідає фахівчиня Кропивницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Цуцман
Однією із найпоширеніших схем шахрайства під час придбання та встановлення металопластикових конструкцій є умовити клієнта внести передоплату 💸 за той чи інший продукт. Під час такого шахрайства покупця просять оплатити частину суми або повну вартість за продукцію готівкою, або перевести кошти на банківську картку, або виставляють рахунок у одній з платіжних систем. Якщо покупець заплатив та не отримав квитанції або платіжного доручення, то він не зможе довести, що був ошуканий, оскільки гроші були передані покупцем добровільно 🤷.
☝️ Найкраще обирати для замовлення металопластикових конструкцій фірмові магазини, або перевірені точки продажів.
❗️ Найважливішим же кроком є перевірка компанії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР) 💻: https://bit.ly/3qX7pBV
Для цього потрібно запросити у компанії-продавця зразок договору, де містяться реквізити продавця (юридичної особи або фізичної особи-підприємця (далі − ФОП). Потім у кілька кліків перевірити 🕵️♀️ наявність такого продавця у ЄДР та його статус (діє, в процесі припинення, діяльність припинена).
Якщо юридичну особу або ФОП не зареєстровано ❌ у ЄДР, у такому випадку немає відповідальної особи, з якою можна укласти договір. Переконайтеся у тому, що юридична адреса місцезнаходження юридичної особи або ФОПу в ЄДР збігається з адресою зазначеною в договорі.
Також, можна перевірити на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень ⚖️ (https://reyestr.court.gov.ua/) наявність судових рішень щодо юридичної особи або ФОПу та з якими переважно питаннями позивачі звертаються до суду.
І нарешті, 👉 на сайті Єдиного реєстру боржників (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) дізнатися чи перебуває юридична особа або ФОП на обліку в даному реєстрі та чи виконує рішення суду.
При замовленні металопластикових конструкцій важливим моментом є укладення договору 📄. Договір на виготовлення і монтаж металопластикової продукції підписується в двох екземплярах, бажано в приміщенні юридичної особи чи ФОПу.
Перед підписанням необхідно уважно ознайомитися з договором. Якщо виникають деякі сумніви щодо змісту договору, краще взяти зразок та проконсультуватися зі спеціалістом. Продавець, який працює в правовому полі, не буде заперечувати на детальному вивченні договору.
💡 У договорі повинні бути чітко обумовлені наступні умови: продукція, яка замовляється (розміри, специфікація, кількість тощо), оплата, терміни поставки, гарантії на вироби та монтаж, відповідальність сторін, форс-мажорні обставини, умови розірвання договору тощо.
⚠️ Під час укладення договору зверніть увагу на те, чи в договорі зазначена лише поставка металопластикових конструкцій до будинку або квартири, чи й здійснення монтажних робіт. Так як у більшості випадків це лише виготовлення та поставка, на здійснення монтажних робіт потрібна ще відповідна ліцензія.
Відсутність договору виключає можливість пред’явити будь-які претензії продавцеві.
❓ Як краще здійснювати оплату за виготовлення та встановлення вікон та що робити, якщо ви все-таки стали жертвою шахраїв
👉 Про це читайте за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-zaminyty-vinka-ta-ne-staty-zhertvoyu-shahrayiv/
Як підприємцям отримати компенсацію за карантин
Від 14 грудня на порталі «Дія» запрацювала нова послуга – подання заяви на отримання 💵 матеріальної допомоги ФОПам та найманим працівникам. Тож, питання хто має право на компенсацію у 8 тисяч гривень за карантин та як її отримати стали останніми днями топовими 🔝🔍 у пошукових інтернет-запитах громадян.
❓ То хто ж може отримати одноразову матеріальну допомогу застрахованій особі 👇
1️⃣. Фізичні особи-підприємці, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження карантину, якщо:
🔸 державна реєстрація ФОП проведена більше 3️⃣ місяців тому;
🔸 на дату набрання чинності Законом, що передбачає надання одноразової матеріальної допомоги, сплачено у 2020 році єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за себе більше ніж за 3️⃣ місяці;
🔸 їхній основний вид економічної діяльності на 31 жовтня 2020 року відносився до переліку тих, стосовно яких вживають карантинні обмеження;
🔸 не є найманими працівниками та фізичними особами-підприємцями одночасно.
2️⃣. Наймані працівники, які задіяні на підприємствах, в установах, організаціях, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження карантину, у зв’язку із втратою частини заробітної плати, якщо:
🔹 на дату звернення працюють у суб’єкта господарювання, що нарахував ЄСВ за третій квартал 2020 року;
🔹 працюють у суб’єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого на 31 жовтня 2020 року відносився до переліку тих, стосовно яких вживають карантинні обмеження;
🔹 місце роботи у даного суб’єкта господарювання є основним (не за сумісництвом);
🔹 середня заробітна плата не перевищує 3️⃣0️⃣ тисяч гривень на місяць (для обчислення середньої заробітної плати враховуються усі місяці третього кварталу 2020 року).
❓Як отримати таку допомогу👇
🔰 зареєструватися чи авторизуватися у кабінеті громадянина на вебпорталі 💻 diia.gov.ua за допомогою електронного підпису чи BankID, або ж авторизуватися у 📲 мобільному застосунку «Дія» через свій Приват24, Monobank, або BankID НБУ;
🔰 у розділі «Послуги» обрати «Одноразова матеріальна допомога ФОП та найманим працівникам»;
🔰 Дія автоматично перевірить ваші дані в Реєстрі застрахованих осіб Пенсійного Фонду України на відповідність умовам отримання допомоги;
🔰 підтвердити своє поточне місце роботи (важливо вказати правильний КВЕД суб’єкта господарювання, в якого застрахована особа працює);
🔰 ввести номер свого гривневого рахунку у форматі IBAN (отримати кошти можна лише на особистий рахунок);
🔰 перевірити та надіслати заповнену електронну заяву.
🔰 очікувати повідомлення про нарахування виплати.
⚠️ Подати заяву на отримання матеріальної допомоги можна до 3️⃣1️⃣ грудня включно. Допомога складає 8️⃣0️⃣0️⃣0️⃣ гривень та буде зарахована на особистий гривневий рахунок заявника 💳, вказаний у заяві, до 31 грудня 2020 року.
Ще більше правових консультацій - за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Від 14 грудня на порталі «Дія» запрацювала нова послуга – подання заяви на отримання 💵 матеріальної допомоги ФОПам та найманим працівникам. Тож, питання хто має право на компенсацію у 8 тисяч гривень за карантин та як її отримати стали останніми днями топовими 🔝🔍 у пошукових інтернет-запитах громадян.
❓ То хто ж може отримати одноразову матеріальну допомогу застрахованій особі 👇
1️⃣. Фізичні особи-підприємці, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження карантину, якщо:
🔸 державна реєстрація ФОП проведена більше 3️⃣ місяців тому;
🔸 на дату набрання чинності Законом, що передбачає надання одноразової матеріальної допомоги, сплачено у 2020 році єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) за себе більше ніж за 3️⃣ місяці;
🔸 їхній основний вид економічної діяльності на 31 жовтня 2020 року відносився до переліку тих, стосовно яких вживають карантинні обмеження;
🔸 не є найманими працівниками та фізичними особами-підприємцями одночасно.
2️⃣. Наймані працівники, які задіяні на підприємствах, в установах, організаціях, робота яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження карантину, у зв’язку із втратою частини заробітної плати, якщо:
🔹 на дату звернення працюють у суб’єкта господарювання, що нарахував ЄСВ за третій квартал 2020 року;
🔹 працюють у суб’єкта господарювання, основний вид економічної діяльності якого на 31 жовтня 2020 року відносився до переліку тих, стосовно яких вживають карантинні обмеження;
🔹 місце роботи у даного суб’єкта господарювання є основним (не за сумісництвом);
🔹 середня заробітна плата не перевищує 3️⃣0️⃣ тисяч гривень на місяць (для обчислення середньої заробітної плати враховуються усі місяці третього кварталу 2020 року).
❓Як отримати таку допомогу👇
🔰 зареєструватися чи авторизуватися у кабінеті громадянина на вебпорталі 💻 diia.gov.ua за допомогою електронного підпису чи BankID, або ж авторизуватися у 📲 мобільному застосунку «Дія» через свій Приват24, Monobank, або BankID НБУ;
🔰 у розділі «Послуги» обрати «Одноразова матеріальна допомога ФОП та найманим працівникам»;
🔰 Дія автоматично перевірить ваші дані в Реєстрі застрахованих осіб Пенсійного Фонду України на відповідність умовам отримання допомоги;
🔰 підтвердити своє поточне місце роботи (важливо вказати правильний КВЕД суб’єкта господарювання, в якого застрахована особа працює);
🔰 ввести номер свого гривневого рахунку у форматі IBAN (отримати кошти можна лише на особистий рахунок);
🔰 перевірити та надіслати заповнену електронну заяву.
🔰 очікувати повідомлення про нарахування виплати.
⚠️ Подати заяву на отримання матеріальної допомоги можна до 3️⃣1️⃣ грудня включно. Допомога складає 8️⃣0️⃣0️⃣0️⃣ гривень та буде зарахована на особистий гривневий рахунок заявника 💳, вказаний у заяві, до 31 грудня 2020 року.
Ще більше правових консультацій - за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Розв’язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини
Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України, місце проживання 👶дитини, яка не досягла 🔟 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини 🧑🦱, яка досягла 1️⃣4️⃣ років, визначається нею самою. Детальніше розповідає заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Іпатенко.
📚 Якщо ж мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди 🙅♀️ щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина (яка не досягла 14 років), спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Для розв’язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини через орган опіки та піклування один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини наступні 📄 документи:
📌 заяву;
📌 копію паспорта;
📌 довідку з місця реєстрації (проживання);
📌 копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
📌 копію свідоцтва про народження дитини;
📌 довідку з місця навчання, виховання дитини;
📌 довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Звернення ж до суду 👨⚖️ відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами позивачем 👩👧(тим з батьків, хто звертається до суду з позовною заявою і бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до відповідача, тобто, іншого з батьків.
🔷 Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини (до 14 років) беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.
🔷 Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
🔷 Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби 👵, діда 🧓 або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.
🔷 Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.
Детальніше про процедури вирішення спорів про визначення місця проживання дитини через орган опіки та піклування і в судовому порядку – за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/rozv-yazannya-sporiv-mizh-batkamy-shhodo-vyznachennya-mistsya-prozhyvannya-dytyny-2/
👉
Відповідно до статті 160 Сімейного кодексу України, місце проживання 👶дитини, яка не досягла 🔟 років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини 🧑🦱, яка досягла 1️⃣4️⃣ років, визначається нею самою. Детальніше розповідає заступниця директора Регіонального центру з надання БВПД у Херсонській області Олена Іпатенко.
📚 Якщо ж мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди 🙅♀️ щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина (яка не досягла 14 років), спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Для розв’язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини через орган опіки та піклування один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини наступні 📄 документи:
📌 заяву;
📌 копію паспорта;
📌 довідку з місця реєстрації (проживання);
📌 копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
📌 копію свідоцтва про народження дитини;
📌 довідку з місця навчання, виховання дитини;
📌 довідку про сплату аліментів (у разі наявності).
Звернення ж до суду 👨⚖️ відбувається шляхом подачі позовної заяви з необхідними документами позивачем 👩👧(тим з батьків, хто звертається до суду з позовною заявою і бажає, щоб з ним залишилася проживати дитина) до відповідача, тобто, іншого з батьків.
🔷 Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини (до 14 років) беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я та інші обставини, що мають істотне значення.
🔷 Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
🔷 Якщо орган опіки та піклування або суд визнав, що жоден із батьків не може створити дитині належних умов для виховання та розвитку, на вимогу баби 👵, діда 🧓 або інших родичів, залучених до участі у справі, дитина може бути передана комусь із них.
🔷 Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.
Детальніше про процедури вирішення спорів про визначення місця проживання дитини через орган опіки та піклування і в судовому порядку – за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/rozv-yazannya-sporiv-mizh-batkamy-shhodo-vyznachennya-mistsya-prozhyvannya-dytyny-2/
👉
Як отримати компенсацію, якщо травмувалися на вулиці під час ожеледиці
«Йшов упав, прокинувся – гіпс» цей крилатий вислів із популярного кінофільму наразі дуже актуальний для багатьох міст України. Останніми днями тротуари та проїзна частина вулиць перетворилися на справжні крижані ковзанки 🥶⛸ Про те, як діяти у випадку, коли Ви зазнали травми на вулиці та як відшкодувати шкоду і притягнути винних до відповідальності розповідають фахівці Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області.
У зимову холодну пору ❄️ на нас може чатувати небезпека у здавалося б звичних місцях: підсковзнулись на обледенілих сходах магазину чи іншої організації, на тротуарі, у дворі будинку. Взимку всі ці небезпечні місця повинні оброблятися ☝️ протиожеледними сумішами і своєчасно очищуватися, але це робиться далеко не завжди.
❓ Чи може людина, яка послизнулась і травмувалась на вулиці, отримати компенсацію за свої забої і переломи? Хто повинен нести відповідальність за стан доріг? 👇
📚 Згідно із законодавством України, кожен має право на відшкодування 💵 за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Найголовніше у випадках відшкодування шкоди довести ✅ вину фізичної або юридичної особи, внаслідок дій або бездіяльності яких ви отримали травму, адже відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування ❎, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Так, якщо «падіння» відбулося на території обслуговування вашого ЖЕКу, доцільно сформулювати претензію 📑 і направити її рекомендованим листом з повідомленням на адресу контори, що відповідає за експлуатацію ділянки, на якій ви впали.
У листі слід вказати, що ви розраховуєте на компенсацію у термін до певної дати, а також додати до листа копії документів, що підтверджують викладені обставини.
Якщо балансоутримувач не визнає своєї вини і відмовляється компенсувати завдану шкоду, ви маєте право звернутися до суду 👩⚖️ з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я (як матеріальної, так і моральної) за вашим зареєстрованим місцем проживання чи перебування або за місцем заподіяння шкоди.
Якщо ви зазнали падіння, йдучи вулицею, вам необхідно звернутися ✍️ до місцевої ради з метою отримання інформації про підприємство, у тому числі комунальне, установу чи організацію, відповідальну за утримання тротуару в належному стані на місці Вашого падіння та також вчиняти вищезазначені дії.
Відповідачем у даній справі також можуть бути міська рада, до повноважень якої належить забезпечення утримання в належному стані вулиць, у тому числі тротуарів, а також навіть Державне агентство автомобільних доріг України у випадку суміщення дороги державного значення з вулицею міста, залежно від того на чиєму балансі знаходиться дана вулиця.
❓ Яке відшкодування ви можете отримати, якщо травмувалися на вулиці під час ожеледиці?
❓ Як звернутися до суду із відповідним позовом?
👉 Про це – читайте на сайті https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-otrymaty-kompensatsiyu-yakshho-travmuvalysya-na-vulytsi-pid-chas-ozheledytsi/
«Йшов упав, прокинувся – гіпс» цей крилатий вислів із популярного кінофільму наразі дуже актуальний для багатьох міст України. Останніми днями тротуари та проїзна частина вулиць перетворилися на справжні крижані ковзанки 🥶⛸ Про те, як діяти у випадку, коли Ви зазнали травми на вулиці та як відшкодувати шкоду і притягнути винних до відповідальності розповідають фахівці Регіонального центру з надання БВПД у Полтавській області.
У зимову холодну пору ❄️ на нас може чатувати небезпека у здавалося б звичних місцях: підсковзнулись на обледенілих сходах магазину чи іншої організації, на тротуарі, у дворі будинку. Взимку всі ці небезпечні місця повинні оброблятися ☝️ протиожеледними сумішами і своєчасно очищуватися, але це робиться далеко не завжди.
❓ Чи може людина, яка послизнулась і травмувалась на вулиці, отримати компенсацію за свої забої і переломи? Хто повинен нести відповідальність за стан доріг? 👇
📚 Згідно із законодавством України, кожен має право на відшкодування 💵 за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Найголовніше у випадках відшкодування шкоди довести ✅ вину фізичної або юридичної особи, внаслідок дій або бездіяльності яких ви отримали травму, адже відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування ❎, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Так, якщо «падіння» відбулося на території обслуговування вашого ЖЕКу, доцільно сформулювати претензію 📑 і направити її рекомендованим листом з повідомленням на адресу контори, що відповідає за експлуатацію ділянки, на якій ви впали.
У листі слід вказати, що ви розраховуєте на компенсацію у термін до певної дати, а також додати до листа копії документів, що підтверджують викладені обставини.
Якщо балансоутримувач не визнає своєї вини і відмовляється компенсувати завдану шкоду, ви маєте право звернутися до суду 👩⚖️ з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я (як матеріальної, так і моральної) за вашим зареєстрованим місцем проживання чи перебування або за місцем заподіяння шкоди.
Якщо ви зазнали падіння, йдучи вулицею, вам необхідно звернутися ✍️ до місцевої ради з метою отримання інформації про підприємство, у тому числі комунальне, установу чи організацію, відповідальну за утримання тротуару в належному стані на місці Вашого падіння та також вчиняти вищезазначені дії.
Відповідачем у даній справі також можуть бути міська рада, до повноважень якої належить забезпечення утримання в належному стані вулиць, у тому числі тротуарів, а також навіть Державне агентство автомобільних доріг України у випадку суміщення дороги державного значення з вулицею міста, залежно від того на чиєму балансі знаходиться дана вулиця.
❓ Яке відшкодування ви можете отримати, якщо травмувалися на вулиці під час ожеледиці?
❓ Як звернутися до суду із відповідним позовом?
👉 Про це – читайте на сайті https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-otrymaty-kompensatsiyu-yakshho-travmuvalysya-na-vulytsi-pid-chas-ozheledytsi/
Який штраф загрожує за незаконну вирубку й продаж ялинок
Наближаються новорічно-різдвяні свята 🌟. Кожна людина прагне прикрасити свою оселю новорічним деревом 🎄 Хвойне дерево можна придбати на ринку, де продаються дерева з лісгоспів та фермерських господарств. Але дехто вирішує економити, купуючи символи свята з рук, в людей, що незаконно їх зрубали у лісі. Про відповідальність за незаконне придбання й торгівлю новорічними ялинками нагадує Ковельський місцевий центр з надання БВПД.
📖 Положеннями чинного природоохоронного законодавства передбачена адміністративна відповідальність за незаконне придбання й торгівлю новорічними ялинками.
Так, за незаконну порубку і пошкодження дерев, у тому числі хвойних порід на винну особу може бути накладено штраф:
🔹 на громадян – від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1 020 гривень);
🔹 на посадових осіб – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 2 550 до 5 100 гривень).
Ті самі дії, вчинені громадянином, якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за незаконну порубку і пошкодження дерев хвойних порід, тягнуть за собою накладення штрафу:
🔹 на громадян – від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 020 до 1 530 гривень);
🔹 на посадових осіб – від шестисот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 10 200 до 15 300 гривень).
У випадку вчинення вищезазначеного правопорушення особою віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років за відсутності самостійного заробітку штраф стягується з батьків або осіб, які їх заміняють
⚠️ Варто пам’ятати, що підприємці, які здійснюють транспортування і продаж новорічних дерев, повинні мати при собі 🗂 накладну з лісництва, товарно-транспортну накладну, сертифікат радіаційного обстеження дерев, дозвіл на торгівлю з мокрою печаткою, а на зрізі кожного дерева повинний бути електронний чип зі штрих-кодом лісового господарства, де його виростили.
Ви можете звернутись до продавця з вимогою ☝️ надати вищезазначені документи для того, щоб переконатись, що купуєте новорічну ялинку без порушення вимог закону.
👉 Непоодинокі випадки, коли продаж новорічних ялинок здійснюється з порушенням правил торгівлі та порядку провадження господарської діяльності. Яке покарання передбачене законодавством у цьому випадку – читайте за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yakyj-shtraf-zagrozhuye-za-nezakonnu-vyrubku-j-prodazh-yalynok/
Наближаються новорічно-різдвяні свята 🌟. Кожна людина прагне прикрасити свою оселю новорічним деревом 🎄 Хвойне дерево можна придбати на ринку, де продаються дерева з лісгоспів та фермерських господарств. Але дехто вирішує економити, купуючи символи свята з рук, в людей, що незаконно їх зрубали у лісі. Про відповідальність за незаконне придбання й торгівлю новорічними ялинками нагадує Ковельський місцевий центр з надання БВПД.
📖 Положеннями чинного природоохоронного законодавства передбачена адміністративна відповідальність за незаконне придбання й торгівлю новорічними ялинками.
Так, за незаконну порубку і пошкодження дерев, у тому числі хвойних порід на винну особу може бути накладено штраф:
🔹 на громадян – від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1 020 гривень);
🔹 на посадових осіб – від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 2 550 до 5 100 гривень).
Ті самі дії, вчинені громадянином, якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за незаконну порубку і пошкодження дерев хвойних порід, тягнуть за собою накладення штрафу:
🔹 на громадян – від шістдесяти до дев’яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 020 до 1 530 гривень);
🔹 на посадових осіб – від шестисот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 10 200 до 15 300 гривень).
У випадку вчинення вищезазначеного правопорушення особою віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років за відсутності самостійного заробітку штраф стягується з батьків або осіб, які їх заміняють
⚠️ Варто пам’ятати, що підприємці, які здійснюють транспортування і продаж новорічних дерев, повинні мати при собі 🗂 накладну з лісництва, товарно-транспортну накладну, сертифікат радіаційного обстеження дерев, дозвіл на торгівлю з мокрою печаткою, а на зрізі кожного дерева повинний бути електронний чип зі штрих-кодом лісового господарства, де його виростили.
Ви можете звернутись до продавця з вимогою ☝️ надати вищезазначені документи для того, щоб переконатись, що купуєте новорічну ялинку без порушення вимог закону.
👉 Непоодинокі випадки, коли продаж новорічних ялинок здійснюється з порушенням правил торгівлі та порядку провадження господарської діяльності. Яке покарання передбачене законодавством у цьому випадку – читайте за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yakyj-shtraf-zagrozhuye-za-nezakonnu-vyrubku-j-prodazh-yalynok/
З рахунку зникли кошти. Банк поніс відповідальність
Якось пенсіонерці з Жовтих Вод на Дніпропетровщині прийшло на 📱 телефон повідомлення про нарахування пенсії – 2781 гривня. Не встигла вона зрадіти, що тепер купить собі поїсти і сплатить комуналку, як телефон дзенькнув ще однією есемескою: "З вашого рахунку списана заборгованість перед банком" – і з пенсійного рахунку зникло 2086 гривень. Але жодного боргу перед банком жінка не мала. Звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» – і письмово, і усно – жодних результатів, банк повертати кошти не поспішав. Залишився єдиний вихід – піти до Жовтоводського бюро правової допомоги.
🟩 Захищав інтереси клієнтки у суді юрист бюро Марк Веремейчик. Він склав позов до суду в порядку захисту прав споживачів фінансових послуг про відшкодування завданої матеріальної та моральної (немайнової) шкоди. Юридичний спосіб захисту прав споживачки фінансових послуг дав результат. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області виніс відповідне рішення. Суд постановив стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь позивачки матеріальну шкоду у розмірі 2086 гривень 32 коп., а також стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», на користь позивачки 2000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
🟩 У випадку з пані Ольгою ні рішення суду на користь банку, ні жодної іншої підстави для списання коштів з карткового рахунку не існувало, тому суд зобов’язав повернути раніше списані кошти на рахунок позивачки. До того ж, протиправні дії банку щодо списання коштів з рахунку змусили жінку чимало понервуватися, адже в якийсь момент вона не змогла собі придбати навіть їжу, бо залишилась без грошей. Суд визнав дії банку такими, що спричинили моральні страждання та переживання, і погодився з тим, що людина отримала моральну шкоду. Тому з «ПриватБанку» на користь позивачки буде стягнуто додаткових 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Детальніше рішення суду можна почитати за посиланням ➡️ https://bit.ly/3mGa53p, а тим часом 👨🎓юрист системи БПД Марк Веремейчик коментує:
⚖️ Наразі захист прав споживачів фінансових послуг здійснюється Національним банком України. Тому першими кроками, якщо ви зіштовхнулись з подібною проблемою, мають бути письмові звернення до банківської установи та до Національного банку України. Якщо в досудовий спосіб вирішити проблему не вдалось, звертайтесь до суду.
✔️ Коли можуть бути списані кошти з рахунку людини?
- Відповідно до ч. 2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
✔️ Які є підстави для повернення незаконно списаних коштів?
- Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобовязана повернути потерпілому це майно.
Про успішні справи фахівців системи БПД читайте за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/uspishni-spravy/
Якось пенсіонерці з Жовтих Вод на Дніпропетровщині прийшло на 📱 телефон повідомлення про нарахування пенсії – 2781 гривня. Не встигла вона зрадіти, що тепер купить собі поїсти і сплатить комуналку, як телефон дзенькнув ще однією есемескою: "З вашого рахунку списана заборгованість перед банком" – і з пенсійного рахунку зникло 2086 гривень. Але жодного боргу перед банком жінка не мала. Звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» – і письмово, і усно – жодних результатів, банк повертати кошти не поспішав. Залишився єдиний вихід – піти до Жовтоводського бюро правової допомоги.
🟩 Захищав інтереси клієнтки у суді юрист бюро Марк Веремейчик. Він склав позов до суду в порядку захисту прав споживачів фінансових послуг про відшкодування завданої матеріальної та моральної (немайнової) шкоди. Юридичний спосіб захисту прав споживачки фінансових послуг дав результат. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області виніс відповідне рішення. Суд постановив стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь позивачки матеріальну шкоду у розмірі 2086 гривень 32 коп., а також стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», на користь позивачки 2000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
🟩 У випадку з пані Ольгою ні рішення суду на користь банку, ні жодної іншої підстави для списання коштів з карткового рахунку не існувало, тому суд зобов’язав повернути раніше списані кошти на рахунок позивачки. До того ж, протиправні дії банку щодо списання коштів з рахунку змусили жінку чимало понервуватися, адже в якийсь момент вона не змогла собі придбати навіть їжу, бо залишилась без грошей. Суд визнав дії банку такими, що спричинили моральні страждання та переживання, і погодився з тим, що людина отримала моральну шкоду. Тому з «ПриватБанку» на користь позивачки буде стягнуто додаткових 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Детальніше рішення суду можна почитати за посиланням ➡️ https://bit.ly/3mGa53p, а тим часом 👨🎓юрист системи БПД Марк Веремейчик коментує:
⚖️ Наразі захист прав споживачів фінансових послуг здійснюється Національним банком України. Тому першими кроками, якщо ви зіштовхнулись з подібною проблемою, мають бути письмові звернення до банківської установи та до Національного банку України. Якщо в досудовий спосіб вирішити проблему не вдалось, звертайтесь до суду.
✔️ Коли можуть бути списані кошти з рахунку людини?
- Відповідно до ч. 2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
✔️ Які є підстави для повернення незаконно списаних коштів?
- Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобовязана повернути потерпілому це майно.
Про успішні справи фахівців системи БПД читайте за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/uspishni-spravy/
Право особи на зміну прізвища при розірванні шлюбу
Особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу 💍, має право після його розірвання 💔 надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Про свій вибір необхідно вказувати в заявах ✍️ про розірвання шлюбу, поданих до органу державної реєстрації актів цивільного стану, та позовах до суду.
Для зміни прізвища громадянин України звертається до відділу ДРАЦС за місцем проживання з 🗂:
📌 письмовою заявою про повернення дошлюбного прізвища після розлучення;
📌 документами, що підтверджують намір змінити прізвище після розірвання шлюбу: рішення суду, де зазначено про бажання відновити дошлюбне прізвище після розірвання шлюбу або свідоцтво про розірвання шлюбу;
📌 фотокарткою;
📌 квитанцією про сплату державного мита (крім випадків звільнення заявника від сплати державного мита) − у розмірі 0,3 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (5 грн. 10 копійок) та 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян − при повторній зміні прізвища (51 грн.).
☝️ Заява подається за умови пред’явлення паспорта громадянина України.
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану розглядає заяву про зміну прізвища у 3️⃣-місячний строк з дня її подання та видає свідоцтво про зміну імені.
Після державної реєстрації зміни прізвища відділом державної реєстрації актів цивільного стану у паспорті громадянина України робиться відмітка про те, що паспорт у зв’язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.
Для того, щоб отримати паспорт громадянина України у разі зміни прізвища, можна звернутись з заявою 📄 до будь-якого територіального підрозділу Державної міграційної служби або центру надання адміністративних послуг, якщо паспорт, який підлягає обміну, оформлений у формі пластикової картки типу ID, або до територіального підрозділу Державної міграційної служби за місцем реєстрації, якщо обміну підлягає паспорт громадянина України у формі книжечки.
Більше правових консультацій читайте за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу 💍, має право після його розірвання 💔 надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Про свій вибір необхідно вказувати в заявах ✍️ про розірвання шлюбу, поданих до органу державної реєстрації актів цивільного стану, та позовах до суду.
Для зміни прізвища громадянин України звертається до відділу ДРАЦС за місцем проживання з 🗂:
📌 письмовою заявою про повернення дошлюбного прізвища після розлучення;
📌 документами, що підтверджують намір змінити прізвище після розірвання шлюбу: рішення суду, де зазначено про бажання відновити дошлюбне прізвище після розірвання шлюбу або свідоцтво про розірвання шлюбу;
📌 фотокарткою;
📌 квитанцією про сплату державного мита (крім випадків звільнення заявника від сплати державного мита) − у розмірі 0,3 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (5 грн. 10 копійок) та 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян − при повторній зміні прізвища (51 грн.).
☝️ Заява подається за умови пред’явлення паспорта громадянина України.
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану розглядає заяву про зміну прізвища у 3️⃣-місячний строк з дня її подання та видає свідоцтво про зміну імені.
Після державної реєстрації зміни прізвища відділом державної реєстрації актів цивільного стану у паспорті громадянина України робиться відмітка про те, що паспорт у зв’язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.
Для того, щоб отримати паспорт громадянина України у разі зміни прізвища, можна звернутись з заявою 📄 до будь-якого територіального підрозділу Державної міграційної служби або центру надання адміністративних послуг, якщо паспорт, який підлягає обміну, оформлений у формі пластикової картки типу ID, або до територіального підрозділу Державної міграційної служби за місцем реєстрації, якщо обміну підлягає паспорт громадянина України у формі книжечки.
Більше правових консультацій читайте за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Стягнення аліментів на дитину, якщо батьки не перебувають у шлюбі
До Іршавського бюро правової допомоги з звернулася пані Марія. Жінка перебувала у фактичних шлюбних відносинах з чоловіком 👫, під час яких народився син 👶. Однак після припинення фактичних шлюбних відносин у 2018 році, чоловік перестав піклуватися про матеріальне благополуччя сина, добровільно аліменти не сплачує. Фахівці Іршавського бюро правової допомоги розповіли про можливість стягнення аліментів в судовому порядку.
Законодавством передбачено можливість стягнення аліментів на дитину 👶, навіть якщо вони з батьком не перебували у зареєстрованому шлюбі та відсутня добровільна згода батька.
Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів ✍🏼на дитину. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми (твердій грошовій сумі).
✅Справи розглядаються місцевими судами за місцем проживання чи перебування відповідача.
✅Також позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
✅Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину − розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів).
У 2020 році прожитковий мінімум на дітей становить:
віком до 6 років: з 1 січня – 1779 грн.; з 1 липня – 1859 грн.; з 1 грудня – 1921 грн.;
віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2218 грн.; з 1 липня – 2318 грн.; з 1 грудня – 2395 грн.
✅При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (стаття 182 Сімейного кодексу України).
✅Якщо ж платник аліментів навпаки має нерегулярний дохід, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.
✅Крім того, той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, або у розмірі на одну дитину − однієї чверті, на двох дітей − однієї третини, на трьох і більше дітей − половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Детальніше читайте за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/styagnennya-alimentiv-na-dytynu-yakshho-batky-ne-perebuvayut-u-shlyubi/
До Іршавського бюро правової допомоги з звернулася пані Марія. Жінка перебувала у фактичних шлюбних відносинах з чоловіком 👫, під час яких народився син 👶. Однак після припинення фактичних шлюбних відносин у 2018 році, чоловік перестав піклуватися про матеріальне благополуччя сина, добровільно аліменти не сплачує. Фахівці Іршавського бюро правової допомоги розповіли про можливість стягнення аліментів в судовому порядку.
Законодавством передбачено можливість стягнення аліментів на дитину 👶, навіть якщо вони з батьком не перебували у зареєстрованому шлюбі та відсутня добровільна згода батька.
Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів ✍🏼на дитину. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми (твердій грошовій сумі).
✅Справи розглядаються місцевими судами за місцем проживання чи перебування відповідача.
✅Також позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
✅Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину − розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів).
У 2020 році прожитковий мінімум на дітей становить:
віком до 6 років: з 1 січня – 1779 грн.; з 1 липня – 1859 грн.; з 1 грудня – 1921 грн.;
віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2218 грн.; з 1 липня – 2318 грн.; з 1 грудня – 2395 грн.
✅При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (стаття 182 Сімейного кодексу України).
✅Якщо ж платник аліментів навпаки має нерегулярний дохід, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.
✅Крім того, той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, або у розмірі на одну дитину − однієї чверті, на двох дітей − однієї третини, на трьох і більше дітей − половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Детальніше читайте за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/styagnennya-alimentiv-na-dytynu-yakshho-batky-ne-perebuvayut-u-shlyubi/
Як уберегтися від мобільного шахрайства
Мобільний телефон 🤳 став для людей дуже зручним та корисним аксесуаром, але також може бути ефективним засобом вимагання шахраями грошей 😈💵. Тож, якщо дотримуватися основних правил безпеки при спілкуванні з телефонними шахраями або підозрілими людьми, можна уберегти себе від втрати коштів. Про те, які є види мобільних шахрайств та як себе від них уберегти, розповідає фахівчиня Кропивницького місцевого центру з надання БВПД Наталія Цуцман
🔴 Дзвінок від працівника банку. Найчастіше шахраї працюють за такою схемою: телефонують та повідомляють щодо спроби здійснення атаки на ваш картковий рахунок, викрадення з нього коштів, або необхідності продовження дії кредитної картки чи підвищення кредитного ліміту на ній. Для того щоб заволодіти вашими коштами їм необхідна наступна інформація: пароль від банківської картки; секретне слово, SMS-код, який прийшов на номер мобільного телефону, номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код тощо.
👉 Ваші дії:
🔸ніколи нікому не повідомляйте номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код, а також паролі, що надходять в SMS-повідомленні; працівник банку не має права з’ясовувати або уточнювати особисті дані клієнта;
🔸зателефонуйте на контактний номер вашого банку та з’ясуйте, чи дійсно відбувалася атака на вашу картку та чи потрібно її перевипустити;
🔸залиште заявку оператору, що з вашим картковим рахунком намагалися вчинити шахрайські дії та заблокуйте картку.
🔴 З вашим родичем сталася біда. На ваш номер телефонує особа, яка, назвавшись знайомим вашого родича або представником правоохоронних органів, повідомляє, що ваш родич затриманий за вчинення кримінального правопорушення, але є можливість вирішити дане питання за певну суму коштів. Дані кошти необхідно або скинути на картковий рахунок, або підвезти в певне місце, або відати їх третій особі, яка за ними приїде.
👉 Ваші дії:
🔸 не панікуйте;
🔸запитайте посаду особи, яка вам телефонує (якщо попередньо вона зазначила, що працює в правоохоронному органі) та до якого саме відділення поліції доставлено вашого родича. Як правило, після таких запитань шахрай намагатиметься маніпулювати вами та здійснювати тиск, зазначаючи що вашому родичеві «світить реальний термін та його посадять»;
🔸не повідомляйте інформацію про себе та своїх близьких;
терміново завершіть розмову і зателефонуйте тому родичеві, з приводу затримання якого повідомили (якщо є можливість під час розмови з шахраєм, паралельно зателефонуйте цьому родичу);
🔸повідомте Департамент кіберполіції Національної поліції України (https://cyberpolice.gov.ua/contacts/) про спробу вчинення шахрайства.
Про інші види мобільного шахрайства, такі як фішинг, онлайн-шопінг, виготовлення дублікату SIM-карти з метою заволодіння коштів, які знаходяться на картковому рахунку – читайте на сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-uberegtysya-vid-mobilnogo-shahrajstva/
Мобільний телефон 🤳 став для людей дуже зручним та корисним аксесуаром, але також може бути ефективним засобом вимагання шахраями грошей 😈💵. Тож, якщо дотримуватися основних правил безпеки при спілкуванні з телефонними шахраями або підозрілими людьми, можна уберегти себе від втрати коштів. Про те, які є види мобільних шахрайств та як себе від них уберегти, розповідає фахівчиня Кропивницького місцевого центру з надання БВПД Наталія Цуцман
🔴 Дзвінок від працівника банку. Найчастіше шахраї працюють за такою схемою: телефонують та повідомляють щодо спроби здійснення атаки на ваш картковий рахунок, викрадення з нього коштів, або необхідності продовження дії кредитної картки чи підвищення кредитного ліміту на ній. Для того щоб заволодіти вашими коштами їм необхідна наступна інформація: пароль від банківської картки; секретне слово, SMS-код, який прийшов на номер мобільного телефону, номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код тощо.
👉 Ваші дії:
🔸ніколи нікому не повідомляйте номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код, а також паролі, що надходять в SMS-повідомленні; працівник банку не має права з’ясовувати або уточнювати особисті дані клієнта;
🔸зателефонуйте на контактний номер вашого банку та з’ясуйте, чи дійсно відбувалася атака на вашу картку та чи потрібно її перевипустити;
🔸залиште заявку оператору, що з вашим картковим рахунком намагалися вчинити шахрайські дії та заблокуйте картку.
🔴 З вашим родичем сталася біда. На ваш номер телефонує особа, яка, назвавшись знайомим вашого родича або представником правоохоронних органів, повідомляє, що ваш родич затриманий за вчинення кримінального правопорушення, але є можливість вирішити дане питання за певну суму коштів. Дані кошти необхідно або скинути на картковий рахунок, або підвезти в певне місце, або відати їх третій особі, яка за ними приїде.
👉 Ваші дії:
🔸 не панікуйте;
🔸запитайте посаду особи, яка вам телефонує (якщо попередньо вона зазначила, що працює в правоохоронному органі) та до якого саме відділення поліції доставлено вашого родича. Як правило, після таких запитань шахрай намагатиметься маніпулювати вами та здійснювати тиск, зазначаючи що вашому родичеві «світить реальний термін та його посадять»;
🔸не повідомляйте інформацію про себе та своїх близьких;
терміново завершіть розмову і зателефонуйте тому родичеві, з приводу затримання якого повідомили (якщо є можливість під час розмови з шахраєм, паралельно зателефонуйте цьому родичу);
🔸повідомте Департамент кіберполіції Національної поліції України (https://cyberpolice.gov.ua/contacts/) про спробу вчинення шахрайства.
Про інші види мобільного шахрайства, такі як фішинг, онлайн-шопінг, виготовлення дублікату SIM-карти з метою заволодіння коштів, які знаходяться на картковому рахунку – читайте на сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-uberegtysya-vid-mobilnogo-shahrajstva/
Відповідальність за наругу над державними символами
Державні символи 💙💛 є важливим атрибутом сучасної держави, складовою її конституційного ладу. Символи нації, створені нею в процесі власного державотворення, з часом, як правило, стають державними у результаті їх закріплення на законодавчо-правовому рівні.
Конституцією України визначено, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Більше того, шанування державних символів є обов’язком громадян України.
Упродовж останніх років використання 🇺🇦 Державного Прапора України, його зображень набуло більшої популярності та значимості для українців. У державні свята, під час фестивалів, у щасливі і сумні дати чи навіть у будень Україна одягнута в синьо-жовті кольори. На будівлях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в залах судових засідань Державний Прапор України розміщений постійно.
Втім, все ж трапляються ситуації, коли деякі особи 😡 плюндрують державні символи: знищують чи пошкоджують прапор або герб, шаржують герб чи гімн тощо. За такі дії особі загрожує покарання згідно з 📕Кримінальним Кодексом України.
Так, публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1️⃣7️⃣ до 6️⃣8️⃣ тис. грн.) або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
👉 Під наругою слід розуміти грубе, образливе ставлення, зле висміювання, дії, спрямовані на приниження тих цінностей, до яких інші члени суспільства ставляться з повагою (наприклад, зривання прапора чи герба, їх знищення або пошкодження, використання їх не за призначенням, учинення на них непристойних написів або малюнків, спотворення тексту або музики Гімну, поширення його тексту зі спотворенням змісту і значення, інші дії, в яких виявляється зневажливе ставлення особи до державних символів).
👉 Публічний характер дій означає, що вони можуть бути вчинені як відкрито, так і таємно, але за умови, що згодом стануть очевидними для невизначеного кола осіб.
👉 Місце вчинення злочину на кваліфікацію злочину не впливає.
👉 Злочини вважаються закінченими з моменту вчинення будь-якої дії, пов’язаної з наругою над державними символами. Не має значення, чи вдалося особі здійснити свій намір до кінця чи ні❗️
Повний текст консультації читайте у лінку: https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vidpovidalnist-za-narugu-nad-derzhavnymy-symvolamy-2/
Державні символи 💙💛 є важливим атрибутом сучасної держави, складовою її конституційного ладу. Символи нації, створені нею в процесі власного державотворення, з часом, як правило, стають державними у результаті їх закріплення на законодавчо-правовому рівні.
Конституцією України визначено, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Більше того, шанування державних символів є обов’язком громадян України.
Упродовж останніх років використання 🇺🇦 Державного Прапора України, його зображень набуло більшої популярності та значимості для українців. У державні свята, під час фестивалів, у щасливі і сумні дати чи навіть у будень Україна одягнута в синьо-жовті кольори. На будівлях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в залах судових засідань Державний Прапор України розміщений постійно.
Втім, все ж трапляються ситуації, коли деякі особи 😡 плюндрують державні символи: знищують чи пошкоджують прапор або герб, шаржують герб чи гімн тощо. За такі дії особі загрожує покарання згідно з 📕Кримінальним Кодексом України.
Так, публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1️⃣7️⃣ до 6️⃣8️⃣ тис. грн.) або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
👉 Під наругою слід розуміти грубе, образливе ставлення, зле висміювання, дії, спрямовані на приниження тих цінностей, до яких інші члени суспільства ставляться з повагою (наприклад, зривання прапора чи герба, їх знищення або пошкодження, використання їх не за призначенням, учинення на них непристойних написів або малюнків, спотворення тексту або музики Гімну, поширення його тексту зі спотворенням змісту і значення, інші дії, в яких виявляється зневажливе ставлення особи до державних символів).
👉 Публічний характер дій означає, що вони можуть бути вчинені як відкрито, так і таємно, але за умови, що згодом стануть очевидними для невизначеного кола осіб.
👉 Місце вчинення злочину на кваліфікацію злочину не впливає.
👉 Злочини вважаються закінченими з моменту вчинення будь-якої дії, пов’язаної з наругою над державними символами. Не має значення, чи вдалося особі здійснити свій намір до кінця чи ні❗️
Повний текст консультації читайте у лінку: https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vidpovidalnist-za-narugu-nad-derzhavnymy-symvolamy-2/
Наклали арешт на рахунок для соціальних виплат: як діяти
🟩 До Чортківського місцевого центру з надання БВПД звернулася мати малолітньої дитини з інвалідністю. Молода жінка опинилася в складній життєвій ситуації і фактично залишилася без засобів для існування, оскільки виконавча служба арештувала її банківський рахунок, на який надходять соціальні виплати державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю.
🟩 Передісторія така: у 2018 році жінка взяла кредит у банку, проте вчасно його не повернула. Далі банк звернувся до приватного нотаріуса нотаріального округу Київської області, яка на підставі договору здійснила виконавчий напис про стягнення на користь фінансової установи з громадянки Р. простроченої заборгованості по тілу кредиту та комісією у сумі 11 400 грн.
🟩 На підставі виконавчого напису, виданого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника. Цією постановою накладено арешт на рахунок коштів, які виплачуються Управлінням праці та соціального захисту як державна допомога дітям з інвалідністю.
Місцевий центр уповноважив представляти інтереси клієнтки у суді адвоката Юрія Захарчука.
👨🎓 Коментар адвоката: Стягнення не може бути звернено на такі виплати: допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом, п.10 ч.1 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження
Адвокат підготував 📄позовні заяви про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом таким, що не підлягає виконанню та про визнання протиправними та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження щодо арешту коштів боржника.
🧑⚖️ За результатами розгляду справ позовні вимоги клієнтки центру задоволено: визнано дії приватного виконавця протиправними та скасовано постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, а також визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом, таким, що не підлягає виконанню.
📄Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: ➡️ http://bit.ly/2JL64NL
Детальніше - за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/shho-robyty-yakshho-nakladeno-aresht-na-rahunok-dlya-sotsialnyh-vyplat1/
🟩 До Чортківського місцевого центру з надання БВПД звернулася мати малолітньої дитини з інвалідністю. Молода жінка опинилася в складній життєвій ситуації і фактично залишилася без засобів для існування, оскільки виконавча служба арештувала її банківський рахунок, на який надходять соціальні виплати державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю.
🟩 Передісторія така: у 2018 році жінка взяла кредит у банку, проте вчасно його не повернула. Далі банк звернувся до приватного нотаріуса нотаріального округу Київської області, яка на підставі договору здійснила виконавчий напис про стягнення на користь фінансової установи з громадянки Р. простроченої заборгованості по тілу кредиту та комісією у сумі 11 400 грн.
🟩 На підставі виконавчого напису, виданого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника. Цією постановою накладено арешт на рахунок коштів, які виплачуються Управлінням праці та соціального захисту як державна допомога дітям з інвалідністю.
Місцевий центр уповноважив представляти інтереси клієнтки у суді адвоката Юрія Захарчука.
👨🎓 Коментар адвоката: Стягнення не може бути звернено на такі виплати: допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом, п.10 ч.1 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження
Адвокат підготував 📄позовні заяви про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом таким, що не підлягає виконанню та про визнання протиправними та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження щодо арешту коштів боржника.
🧑⚖️ За результатами розгляду справ позовні вимоги клієнтки центру задоволено: визнано дії приватного виконавця протиправними та скасовано постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, а також визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом, таким, що не підлягає виконанню.
📄Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: ➡️ http://bit.ly/2JL64NL
Детальніше - за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/shho-robyty-yakshho-nakladeno-aresht-na-rahunok-dlya-sotsialnyh-vyplat1/
Як отримати компенсацію за травму на виробництві
Не завжди на підприємствах з небезпечним виробництвом дотримуються основних вимог щодо безпечних умов праці. В таких ситуаціях найчастіше й трапляються нещасні випадки на виробництві 👷. Як наслідок, працівник отримує травму, і виникає необхідність отримати 💵 компенсацію. Як це зробити – розповідає фахівчиня Першотравенського бюро правової допомоги, що на Дніпропетровщині, Тетяна Хандрига.
Усі працівники, згідно із 📚 Законом України «Про охорону праці», підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
☝️ Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що сталися, за встановленою формою, складений відповідною комісією.
Відповідно до Поряду призначення, перерахування та проведення страхових виплат, у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України зобов’язане своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи:
✔️ допомогу по тимчасовій непрацездатності (виплати за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів роботодавця);
✔️ одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого (призначається при встановленні медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності);
✔️ щомісячну страхову виплату втраченого заробітку потерпілого (призначається при встановленні медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності);
✔️ страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу, нижчеоплачувану роботу;
✔️ щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;
✔️ відшкодування вартості поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг.
⚠️ У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті (стаття 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Яким має бути алгоритм дій у разі виникнення нещасного випадку на виробництві читайте на сайті за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-otrymaty-kompensatsiyu-za-travmu-na-vyrobnytstvi/
Не завжди на підприємствах з небезпечним виробництвом дотримуються основних вимог щодо безпечних умов праці. В таких ситуаціях найчастіше й трапляються нещасні випадки на виробництві 👷. Як наслідок, працівник отримує травму, і виникає необхідність отримати 💵 компенсацію. Як це зробити – розповідає фахівчиня Першотравенського бюро правової допомоги, що на Дніпропетровщині, Тетяна Хандрига.
Усі працівники, згідно із 📚 Законом України «Про охорону праці», підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
☝️ Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що сталися, за встановленою формою, складений відповідною комісією.
Відповідно до Поряду призначення, перерахування та проведення страхових виплат, у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України зобов’язане своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи:
✔️ допомогу по тимчасовій непрацездатності (виплати за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів роботодавця);
✔️ одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого (призначається при встановленні медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності);
✔️ щомісячну страхову виплату втраченого заробітку потерпілого (призначається при встановленні медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності);
✔️ страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу, нижчеоплачувану роботу;
✔️ щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;
✔️ відшкодування вартості поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг.
⚠️ У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті (стаття 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Яким має бути алгоритм дій у разі виникнення нещасного випадку на виробництві читайте на сайті за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-otrymaty-kompensatsiyu-za-travmu-na-vyrobnytstvi/
Як стягуються аліменти на дитину, якщо батьки не перебувають у шлюбі
Відповідно до частини першої статті 141 Сімейного кодексу України, мати 🧍♀️ та батько 🧍♂️ мають рівні права та обов’язки щодо дитини 👶, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з позовом ✍️ про стягнення аліментів на дитину. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми (твердій грошовій сумі).
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину − розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів).
При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Крім того, той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду 🧑⚖️ із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, або у розмірі на одну дитину − однієї чверті, на двох дітей − однієї третини, на трьох і більше дітей − половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
⚠️ Обов’язковою умовою для звернення до суду із заявою про видачу судового наказу є стягнення аліментів, що не пов’язане із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів 💸 із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).
Крім того, виконавчий документ про стягнення аліментів разом із заявою (де також зазначаються реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу) може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі-підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Більше правових консультацій читайте на сайті https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Відповідно до частини першої статті 141 Сімейного кодексу України, мати 🧍♀️ та батько 🧍♂️ мають рівні права та обов’язки щодо дитини 👶, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з позовом ✍️ про стягнення аліментів на дитину. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми (твердій грошовій сумі).
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину − розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів).
При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Крім того, той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду 🧑⚖️ із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, або у розмірі на одну дитину − однієї чверті, на двох дітей − однієї третини, на трьох і більше дітей − половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
⚠️ Обов’язковою умовою для звернення до суду із заявою про видачу судового наказу є стягнення аліментів, що не пов’язане із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів 💸 із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).
Крім того, виконавчий документ про стягнення аліментів разом із заявою (де також зазначаються реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу) може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі-підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Більше правових консультацій читайте на сайті https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Особливості договору дарування та заповіту
У повсякденні люди доволі часто потребують вирішення майнових питань, зокрема актуальною є дилема: подарувати чи заповісти? Про це розповідають юристи Буського місцевого центру з надання БВПД 👇
🟢 Заповіт – це особисте розпорядження 📜 фізичної особи на випадок своєї смерті. Особливістю спадкування за заповітом є те, що спадкоємець отримує у власність майно лише після смерті спадкодавця. Після складення заповіту, особа й надалі залишається власником свого майна та може вільно ним розпоряджатися.
Важливо пам’ятати, що заповіт у будь-який момент можна скасувати чи змінити, якщо сама особа цього забажає. При цьому кожний новий заповіт, який складе особа ✍️, скасовує попередній. Заповіт можна змінювати безліч разів протягом життя.
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Якщо заповітом особу позбавили спадщини ❎, то вона не можете одержати право на спадкування, крім випадків, коли такий заповіт визнано судом недійсним.
☝️ Однак варто зазначити деякі недоліки заповіту для особи, якій майно заповідається – існує таке поняття як обов’язкова частка у спадщині, яку закон гарантує певному переліку спадкоємців за законом, незалежно від змісту заповіту. До таких спадкоємців належать малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.
Тобто, якщо на момент смерті заповідача будуть спадкоємці, які входять до такого переліку, то особа, якій заповідач в цілому мав намір передати майно, отримає лише певну його частку. І таке право на спадщину встановлюється законом та не може бути змінено у заповіті.
🟢 Дарування – це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Договір дарування 📃🎁 може укладатися в усній, простій письмовій або письмовій формі з нотаріальним посвідченням такого договору. У випадку дарування нерухомого майна, договір дарування укладається у письмові формі, нотаріально посвідчується 🔏 з наступною його державною реєстрацією.
Всі права на майно дарувальника переходять до обдаровуваного з моменту прийняття ним дарунку, яким він може вільно розпоряджатися.
👉 Особа, яка дарує майно, не може встановлювати якісь обов’язки, умови чи обмеження щодо майна, яке подарувала, оскільки договір дарування це безумовний договір.
👉 Натомість заповіт може бути з умовою, з обмеженням, з позбавленням права спадкувати і секретний.
Отож, заповіт надає значну свободу вибору для спадкодавця. Він може скласти один заповіт, або кілька, вказати одного спадкоємця, або декількох, заповісти все майно, або його частину, а також змінити свою думку і скласти новий.
Договір дарування скасувати практично неможливо, якщо немає надзвичайно вагомих обставин – як, наприклад, недієздатність на момент вчинення правочину (складання договору).
⚠️ Порада: не даруйте та не укладайте договір дарування, якщо ви не впевнені в самій людині (обдаровуваному), щоб потім не виникало непередбачених обставин. Поширеною є ситуація, коли родичам дарують 🏠 житло, а вони просто виселяють дарувальника 👊👴 (колишнього власника), який на старості років не має власного житла.
Для людини, яка заповідає майно, заповіт є ☝️ найбезпечнішим способом, оскільки вона до самої смерті залишається власником свого майна. Втім, універсального способу немає, необхідно аналізувати кожну конкретну ситуацію окремо.
Повний текст консультації читайте за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/osoblyvosti-dogovoru-daruvannya-ta-zapovitu/
У повсякденні люди доволі часто потребують вирішення майнових питань, зокрема актуальною є дилема: подарувати чи заповісти? Про це розповідають юристи Буського місцевого центру з надання БВПД 👇
🟢 Заповіт – це особисте розпорядження 📜 фізичної особи на випадок своєї смерті. Особливістю спадкування за заповітом є те, що спадкоємець отримує у власність майно лише після смерті спадкодавця. Після складення заповіту, особа й надалі залишається власником свого майна та може вільно ним розпоряджатися.
Важливо пам’ятати, що заповіт у будь-який момент можна скасувати чи змінити, якщо сама особа цього забажає. При цьому кожний новий заповіт, який складе особа ✍️, скасовує попередній. Заповіт можна змінювати безліч разів протягом життя.
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Якщо заповітом особу позбавили спадщини ❎, то вона не можете одержати право на спадкування, крім випадків, коли такий заповіт визнано судом недійсним.
☝️ Однак варто зазначити деякі недоліки заповіту для особи, якій майно заповідається – існує таке поняття як обов’язкова частка у спадщині, яку закон гарантує певному переліку спадкоємців за законом, незалежно від змісту заповіту. До таких спадкоємців належать малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.
Тобто, якщо на момент смерті заповідача будуть спадкоємці, які входять до такого переліку, то особа, якій заповідач в цілому мав намір передати майно, отримає лише певну його частку. І таке право на спадщину встановлюється законом та не може бути змінено у заповіті.
🟢 Дарування – це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Договір дарування 📃🎁 може укладатися в усній, простій письмовій або письмовій формі з нотаріальним посвідченням такого договору. У випадку дарування нерухомого майна, договір дарування укладається у письмові формі, нотаріально посвідчується 🔏 з наступною його державною реєстрацією.
Всі права на майно дарувальника переходять до обдаровуваного з моменту прийняття ним дарунку, яким він може вільно розпоряджатися.
👉 Особа, яка дарує майно, не може встановлювати якісь обов’язки, умови чи обмеження щодо майна, яке подарувала, оскільки договір дарування це безумовний договір.
👉 Натомість заповіт може бути з умовою, з обмеженням, з позбавленням права спадкувати і секретний.
Отож, заповіт надає значну свободу вибору для спадкодавця. Він може скласти один заповіт, або кілька, вказати одного спадкоємця, або декількох, заповісти все майно, або його частину, а також змінити свою думку і скласти новий.
Договір дарування скасувати практично неможливо, якщо немає надзвичайно вагомих обставин – як, наприклад, недієздатність на момент вчинення правочину (складання договору).
⚠️ Порада: не даруйте та не укладайте договір дарування, якщо ви не впевнені в самій людині (обдаровуваному), щоб потім не виникало непередбачених обставин. Поширеною є ситуація, коли родичам дарують 🏠 житло, а вони просто виселяють дарувальника 👊👴 (колишнього власника), який на старості років не має власного житла.
Для людини, яка заповідає майно, заповіт є ☝️ найбезпечнішим способом, оскільки вона до самої смерті залишається власником свого майна. Втім, універсального способу немає, необхідно аналізувати кожну конкретну ситуацію окремо.
Повний текст консультації читайте за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/osoblyvosti-dogovoru-daruvannya-ta-zapovitu/
За затримку у виплаті заробітної плати роботодавець заплатить утричі більше
🟩 До Новобузького бюро правової допомоги звернувся місцевий мешканець, право якого на своєчасну виплату заробітної плати було порушено. Як розповів клієнт, він працював водієм на одному з підприємств району, з якого звільнився за власним бажанням, втім остаточного розрахунку на день звільнення не отримав. Працедавець заборгував майже 45 тисяч заробітної плати та 2 тисячі гривень відряджувальних.
🟩 Інтереси клієнта представляла начальниця Новобузького бюро правової допомоги Анжела Лізніченко (Миколаївський місцевий центр з надання БВПД).
🟩 Зауважимо, що законодавство зобов’язує роботодавця при звільненні працівника провести з ним повний розрахунок, у випадку порушення цього обов’язку підприємство повинно виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Зважаючи на це, фахівчиня розпочала роботу з відновлення права клієнта на належні йому суми виплати.
🟩 Заборгованість із заробітної плати працедавець сплатив у позасудовому порядку. Але виплата заборгованості не звільняє працедавця від обов’язку виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Отже, Анжела Лізніченко підготувала позовну заяву до суду, в якій навела докази порушення роботодавцем трудових прав клієнта. За результатом розгляду справи суд прийняв рішення задовольнити позовні вимоги в повному обсязі – стягнути середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати та відряджувальних, загальна сума яких склала понад 135 тисяч гривень.
🟩 Завдяки професійній роботі фахівчині системи БПД підприємство сплатить колишньому працівнику суму, утричі більшу за саму заборгованість.
Детальне читайте на сайті за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/za-zatrymku-u-vyplati-zarobitnoyi-platy-robotodavets-splatyt-ponad-135-tysyach-gryven/
🟩 До Новобузького бюро правової допомоги звернувся місцевий мешканець, право якого на своєчасну виплату заробітної плати було порушено. Як розповів клієнт, він працював водієм на одному з підприємств району, з якого звільнився за власним бажанням, втім остаточного розрахунку на день звільнення не отримав. Працедавець заборгував майже 45 тисяч заробітної плати та 2 тисячі гривень відряджувальних.
🟩 Інтереси клієнта представляла начальниця Новобузького бюро правової допомоги Анжела Лізніченко (Миколаївський місцевий центр з надання БВПД).
🟩 Зауважимо, що законодавство зобов’язує роботодавця при звільненні працівника провести з ним повний розрахунок, у випадку порушення цього обов’язку підприємство повинно виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Зважаючи на це, фахівчиня розпочала роботу з відновлення права клієнта на належні йому суми виплати.
🟩 Заборгованість із заробітної плати працедавець сплатив у позасудовому порядку. Але виплата заборгованості не звільняє працедавця від обов’язку виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Отже, Анжела Лізніченко підготувала позовну заяву до суду, в якій навела докази порушення роботодавцем трудових прав клієнта. За результатом розгляду справи суд прийняв рішення задовольнити позовні вимоги в повному обсязі – стягнути середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати та відряджувальних, загальна сума яких склала понад 135 тисяч гривень.
🟩 Завдяки професійній роботі фахівчині системи БПД підприємство сплатить колишньому працівнику суму, утричі більшу за саму заборгованість.
Детальне читайте на сайті за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/za-zatrymku-u-vyplati-zarobitnoyi-platy-robotodavets-splatyt-ponad-135-tysyach-gryven/
Як тюльпани 💐 ледь не привели підлітка до в’язниці
Ця історія трапилась в одному з квіткових магазинів Одеси. 16-річний хлопець, досить сором’язливий та закритий у собі, одного дня вирішив здивувати подарунком єдину, з ким міг поділитися новинами та переживаннями, – свою подругу. Тільки він побачив через вітрину магазину 🌷 рожеві тюльпани, улюблені квіти дівчини, – не зміг втриматися та поцупив їх.
☝️ Викравши 78 тюльпанів, хлопець спричинив потерпілій власниці матеріальну шкоду на загальну суму трохи більше 1 тис. грн. За це підлітку загрожувало покарання у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років.
🙎 Вирок і ув'язнення стали б випробуванням, яке могло зламати життя юнакові.
Однак під час досудового розслідування прокурор запропонував підлітку взяти участь у пілотному проєкті з відновного правосуддя. Регіональний центр з надання БВПД в Одеській області ⚖️ доручив провести медіацію адвокату системи безоплатної правової допомоги.
В результаті підліток відшкодував потерпілій збитки в повному обсязі, визнав завдану шкоду та вибачився перед нею за свій вчинок. Хлопець пройшов кілька занять з психологом. Його батьки говорять, що син став більш відкритим та доброзичливим, охоче йде на контакт з членами родини. Навчився прогнозувати наслідки своїх вчинків, розуміти різницю між бажанням та потребою.
На суді адвокат подав клопотання про звільнення хлопця від відповідальності у зв'язку із 🤝 залагодженням конфлікту. Від потерпілої також надійшла заява про закриття кримінального провадження, оскільки матеріальна і моральна шкода їй відшкодовані, а сам обвинувачений загрози для суспільства не несе. Програма відновлення завершилася успішно ✅ – ухвалою суду неповнолітнього було звільнено від кримінальної відповідальності, сторони досягли примирення між собою.
Пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» реалізується на базі системи БПД. У 2019 році він діяв у шести регіонах і, довівши свою ефективність, на початку 2020-го поширений на всю територію України.
Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, може бути застосована за чотирьох умов:
✅є потерпіла сторона — фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;
✅неповнолітній вперше вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин;
✅неповнолітній визнав факт вчинення кримінального правопорушення;
✅потерпілий і неповнолітній погодилися на участь у Програмі.
Детальніше читайте на сайті за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/romantychnyj-vchynok-mig-zavershytysya-vyrokom-yakby-ne-vidnovne-pravosuddya/?fbclid=IwAR2R6cybMXstTjlPdh9ewC3e60RgVKbSFXMes7rfh-fzkQVy4mXrfqFQoz4
Ця історія трапилась в одному з квіткових магазинів Одеси. 16-річний хлопець, досить сором’язливий та закритий у собі, одного дня вирішив здивувати подарунком єдину, з ким міг поділитися новинами та переживаннями, – свою подругу. Тільки він побачив через вітрину магазину 🌷 рожеві тюльпани, улюблені квіти дівчини, – не зміг втриматися та поцупив їх.
☝️ Викравши 78 тюльпанів, хлопець спричинив потерпілій власниці матеріальну шкоду на загальну суму трохи більше 1 тис. грн. За це підлітку загрожувало покарання у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років.
🙎 Вирок і ув'язнення стали б випробуванням, яке могло зламати життя юнакові.
Однак під час досудового розслідування прокурор запропонував підлітку взяти участь у пілотному проєкті з відновного правосуддя. Регіональний центр з надання БВПД в Одеській області ⚖️ доручив провести медіацію адвокату системи безоплатної правової допомоги.
В результаті підліток відшкодував потерпілій збитки в повному обсязі, визнав завдану шкоду та вибачився перед нею за свій вчинок. Хлопець пройшов кілька занять з психологом. Його батьки говорять, що син став більш відкритим та доброзичливим, охоче йде на контакт з членами родини. Навчився прогнозувати наслідки своїх вчинків, розуміти різницю між бажанням та потребою.
На суді адвокат подав клопотання про звільнення хлопця від відповідальності у зв'язку із 🤝 залагодженням конфлікту. Від потерпілої також надійшла заява про закриття кримінального провадження, оскільки матеріальна і моральна шкода їй відшкодовані, а сам обвинувачений загрози для суспільства не несе. Програма відновлення завершилася успішно ✅ – ухвалою суду неповнолітнього було звільнено від кримінальної відповідальності, сторони досягли примирення між собою.
Пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» реалізується на базі системи БПД. У 2019 році він діяв у шести регіонах і, довівши свою ефективність, на початку 2020-го поширений на всю територію України.
Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, може бути застосована за чотирьох умов:
✅є потерпіла сторона — фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;
✅неповнолітній вперше вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин;
✅неповнолітній визнав факт вчинення кримінального правопорушення;
✅потерпілий і неповнолітній погодилися на участь у Програмі.
Детальніше читайте на сайті за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/romantychnyj-vchynok-mig-zavershytysya-vyrokom-yakby-ne-vidnovne-pravosuddya/?fbclid=IwAR2R6cybMXstTjlPdh9ewC3e60RgVKbSFXMes7rfh-fzkQVy4mXrfqFQoz4
