Як отримати статус біженця або додатковий захист в Україні
Кожна людина, що рятується від переслідувань у своїй країні, має право на захист і безпечне місце для життя. Якщо ви не відчуваєте себе безпечно у власній країні 🔥 і потребуєте 🛡 захисту для себе та родини, Україна може вам допомогти.
📌Особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», мають право на безоплатну вторинну правову допомогу – складення позовної заяви та інших процесуальних документів, захист та представництво інтересів у суді.
📌Починаючи з 1 липня 2015 року по 31 серпня 2020 року за безоплатною вторинною правовою допомогою звернулися 1409 осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Щоб отримати допомогу юриста або адвоката, послуги яких оплачує держава, слід звернутись до найближчого місцевого центру з надання БВПД. Контакти офісів системи безоплатної правової допомоги можна знайти на сайті www.legalaid.gov.ua або дізнатися за безкоштовним номером 0 800 213 103.
Про те, як отримати статус біженця - у відеоролику, який створено мережею правових клубів PRAVOKATOR за ініціативи Представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні 👉 https://www.youtube.com/watch?v=RruCU49O7LI&feature=emb_logo
Кожна людина, що рятується від переслідувань у своїй країні, має право на захист і безпечне місце для життя. Якщо ви не відчуваєте себе безпечно у власній країні 🔥 і потребуєте 🛡 захисту для себе та родини, Україна може вам допомогти.
📌Особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», мають право на безоплатну вторинну правову допомогу – складення позовної заяви та інших процесуальних документів, захист та представництво інтересів у суді.
📌Починаючи з 1 липня 2015 року по 31 серпня 2020 року за безоплатною вторинною правовою допомогою звернулися 1409 осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
Щоб отримати допомогу юриста або адвоката, послуги яких оплачує держава, слід звернутись до найближчого місцевого центру з надання БВПД. Контакти офісів системи безоплатної правової допомоги можна знайти на сайті www.legalaid.gov.ua або дізнатися за безкоштовним номером 0 800 213 103.
Про те, як отримати статус біженця - у відеоролику, який створено мережею правових клубів PRAVOKATOR за ініціативи Представництва Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) в Україні 👉 https://www.youtube.com/watch?v=RruCU49O7LI&feature=emb_logo
YouTube
Як отримати статус біженця в Україні
Як отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі витягу про земельну ділянку
Найчастіше необхідність отримати витяг із Державного земельного кадастру виникає в громадян чи юридичних осіб, коли треба продати, подарувати або в інший спосіб розпорядитися земельною ділянкою 🏞 Про порядок отримання витягу з Державного земельного кадастру розповідає юрист Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Роман Самчук 👇
Витяг з Державного земельного кадастру – це документ, що містить інформацію про земельну ділянку 🏡 та підтверджує внесення її даних до Державного земельного кадастру. Цей документ є важливим для вчинення правочинів із земельною ділянкою (договір купівлі-продaжу, дарувaння, міни, орeнди, спaдкування тощо) і є необхідним при реєстрації її у Державному земельному кадастрі та під час присвоєння кадастрового номера.
Отримати витяг з Державного земельного кадастру можна у письмовій або електронній формі. Для цього слід звернутися до державного кадастрового реєстратора, адміністратора центру надання адміністративних послуг або уповноваженої посадової особи виконавчого органу місцевого самоврядування та подати такі документи 📑 :
☑️ заяву (у паперовій або електронній формі) за формою, згідно з додатком 42 до Порядку ведення Державного земельного кадастру;
☑️ документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених пунктом 165 Порядку);
☑️ документ, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
➕ Крім того, заявник має можливість замовити витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі на вебсторінці Публічної кадастрової карти України за посиланням: 💻 https://map.land.gov.ua/. Для цього заявнику необхідно пройти ідентифікацію з використанням кваліфікованого електронного підпису.
За надання відомостей з Держземкадастру про земельну ділянку у формі витягу справляється адміністративний збір 💸 у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2020 році – 105 грн. 10 копійок.
З повним текстом консультації можете ознайомитись за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-otrymaty-z-derzhzemkadastru-vytyag-pro-zemelnu-dilyanku/
Найчастіше необхідність отримати витяг із Державного земельного кадастру виникає в громадян чи юридичних осіб, коли треба продати, подарувати або в інший спосіб розпорядитися земельною ділянкою 🏞 Про порядок отримання витягу з Державного земельного кадастру розповідає юрист Хмельницького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Роман Самчук 👇
Витяг з Державного земельного кадастру – це документ, що містить інформацію про земельну ділянку 🏡 та підтверджує внесення її даних до Державного земельного кадастру. Цей документ є важливим для вчинення правочинів із земельною ділянкою (договір купівлі-продaжу, дарувaння, міни, орeнди, спaдкування тощо) і є необхідним при реєстрації її у Державному земельному кадастрі та під час присвоєння кадастрового номера.
Отримати витяг з Державного земельного кадастру можна у письмовій або електронній формі. Для цього слід звернутися до державного кадастрового реєстратора, адміністратора центру надання адміністративних послуг або уповноваженої посадової особи виконавчого органу місцевого самоврядування та подати такі документи 📑 :
☑️ заяву (у паперовій або електронній формі) за формою, згідно з додатком 42 до Порядку ведення Державного земельного кадастру;
☑️ документ, що підтверджує оплату послуг з надання витягу з Державного земельного кадастру або засвідченої копії документа Державного земельного кадастру та витягу з нього (крім випадків, визначених пунктом 165 Порядку);
☑️ документ, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
➕ Крім того, заявник має можливість замовити витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі на вебсторінці Публічної кадастрової карти України за посиланням: 💻 https://map.land.gov.ua/. Для цього заявнику необхідно пройти ідентифікацію з використанням кваліфікованого електронного підпису.
За надання відомостей з Держземкадастру про земельну ділянку у формі витягу справляється адміністративний збір 💸 у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2020 році – 105 грн. 10 копійок.
З повним текстом консультації можете ознайомитись за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-otrymaty-z-derzhzemkadastru-vytyag-pro-zemelnu-dilyanku/
Вибороли право на спілкування з онуками
🟩 До Рівненського бюро правової допомоги (Рівненський місцевий центр з надання БВПД) звернулося літнє подружжя. Пані Галина та пан Василь хотіли отримати право спілкуватися та брати участь у вихованні двох онуків. Їхній син помер, а невістка Валентина забороняла бачитися з дітьми.
Захищати інтереси клієнтів у суді було доручено начальнику бюро Ілоні Куль. Вона склала та подала до суду позовну заяву про усунення перешкод у спілкуванні з внуками. На суді пані Валентина розповіла, що вона має результати дослідження практичного психолога, відповідно до яких дід та баба нібито становлять небезпеку для дітей. Щоб спростувати такий недостовірний доказ, Ілона Куль заявила клопотання про проведення судово-психологічної експертизи за участі незалежного експерта – лікаря психолога спеціалізованого закладу Його висновок спростував результати дослідження практичного психолога та вказував, що "індивідуально-психологічні особливості літніх людей не містять вад, які безумовно могли б негативно вплинути на емоційний стан та психічний розвиток дітей".
🧑⚖️ Вивчивши матеріали справи, Рівненський районний суд виніс рішення, яким заяву клієнтів про отримання права спілкуватися та брати участь у вихованні внуків задоволено повністю. (Судова справа №570/3076/18). Клієнтам залишилося лише дочекатися набрання законної сили рішення суду.
🧑🎓 Коментує начальник Рівненського бюро правової допомоги Ілона Куль:
📌Статтею 257 Сімейного кодексу України передбачено безумовне право баби та діда на виховання внуків, що включає спілкування.
📌Законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов’язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України).
📌Обставини щодо наявності перешкод у спілкуванні з внуками відкрито визнаються відповідачем, а отже, не потребують доказуванню. Зважаючи на те, що позивачі, спілкуючись з внуками, реалізують свої права на підставі прямої норми Закону, то саме відповідач в процесі судового розгляду, користуючись наданими процесуальними можливостями, зобов’язаний довести ті обставини, на які посилається як на підставу власних заперечень.
📗 Більше кейсів системи БПД є тут ➡️ https://bit.ly/35YQ57A
🟩 До Рівненського бюро правової допомоги (Рівненський місцевий центр з надання БВПД) звернулося літнє подружжя. Пані Галина та пан Василь хотіли отримати право спілкуватися та брати участь у вихованні двох онуків. Їхній син помер, а невістка Валентина забороняла бачитися з дітьми.
Захищати інтереси клієнтів у суді було доручено начальнику бюро Ілоні Куль. Вона склала та подала до суду позовну заяву про усунення перешкод у спілкуванні з внуками. На суді пані Валентина розповіла, що вона має результати дослідження практичного психолога, відповідно до яких дід та баба нібито становлять небезпеку для дітей. Щоб спростувати такий недостовірний доказ, Ілона Куль заявила клопотання про проведення судово-психологічної експертизи за участі незалежного експерта – лікаря психолога спеціалізованого закладу Його висновок спростував результати дослідження практичного психолога та вказував, що "індивідуально-психологічні особливості літніх людей не містять вад, які безумовно могли б негативно вплинути на емоційний стан та психічний розвиток дітей".
🧑⚖️ Вивчивши матеріали справи, Рівненський районний суд виніс рішення, яким заяву клієнтів про отримання права спілкуватися та брати участь у вихованні внуків задоволено повністю. (Судова справа №570/3076/18). Клієнтам залишилося лише дочекатися набрання законної сили рішення суду.
🧑🎓 Коментує начальник Рівненського бюро правової допомоги Ілона Куль:
📌Статтею 257 Сімейного кодексу України передбачено безумовне право баби та діда на виховання внуків, що включає спілкування.
📌Законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється в: (а) покладенні обов’язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України).
📌Обставини щодо наявності перешкод у спілкуванні з внуками відкрито визнаються відповідачем, а отже, не потребують доказуванню. Зважаючи на те, що позивачі, спілкуючись з внуками, реалізують свої права на підставі прямої норми Закону, то саме відповідач в процесі судового розгляду, користуючись наданими процесуальними можливостями, зобов’язаний довести ті обставини, на які посилається як на підставу власних заперечень.
📗 Більше кейсів системи БПД є тут ➡️ https://bit.ly/35YQ57A
Як отримати безоплатну правову допомогу
Адаптивний карантин в Україні триватиме щонайменше до 31 грудня 2020 року 😷 Зважаючи на епідемічну ситуацію у вашому регіоні, обирайте безпечний спосіб отримати безоплатну правову допомогу. Звертайтесь 🏃🏻♂️🏃🏼♀️ до центрів та бюро системи БПД (усього в Україні їх понад 500) або поспілкуйтесь з юристом дистанційно (телефоном 📱чи онлайн 💻).
Всі «підказки» – на сайті системи БПД _https://www.legalaid.gov.ua/
✅Звернутися за правовою допомогою можна до найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги. Їх перелік, адреси та графік роботи можна дізнатися на сайті у розділі «Всі центри».
✅Мешканці віддалених населених пунктів можуть отримати правову консультацію під час роботи мобільних та дистанційних пунктів. Більш детально дізнатися про графік їх роботи можна у найближчому місцевому центрі. Також можна скористатися пошуком у розділі «Пошук найближчого центру та дистанційних пунктів».
✅Якщо вас чи вашого родича затримали ⛓за підозрою у кримінальному провадженні, зателефонуйте 📞за номером 0 800 213 103 для призначення адвоката. Більш детальну інформацію можна дізнатися на сайті у розділі «Мене затримали».
✅Для отримання вторинної правової допомоги, зокрема призначення адвоката для відновлення порушених прав у суді, слід надати до місцевого центру відповідні документи. Протягом 10 днів центр перевірить документи та прийме рішення про надання безоплатної вторинної допомоги.
✅Більш детально про категорії осіб, які мають право на такий вид допомоги, можна переглянути у розділі «Чи маю я право на безоплатну вторинну правову допомогу».
Як отримати безоплатну правову допомогу дистанційно:
📞Зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103. За цим номером надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.
📱Скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE
📱Постраждалі від домашнього насильства та свідки можуть онлайн отримати консультацію юристів щодо захисту своїх прав, написавши у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non\Violence_Bot
💻Всі, кому потрібна правова консультація, можуть поставити запитання у месенджер Фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid
Система БПД інформує громадян про їхні права та механізм їх захисту через:
✅офіційний сайт системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/
✅Фейсбук-сторінку системи БПД https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/
✅Телеграм-канал «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid
✅ Інстаграм-сторінку системи БПД https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk
✅YouTube-канал «Безоплатна правова допомога» https://www.youtube.com/user/Legalaidgovua
✅правничу вікіпедію WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua
Адаптивний карантин в Україні триватиме щонайменше до 31 грудня 2020 року 😷 Зважаючи на епідемічну ситуацію у вашому регіоні, обирайте безпечний спосіб отримати безоплатну правову допомогу. Звертайтесь 🏃🏻♂️🏃🏼♀️ до центрів та бюро системи БПД (усього в Україні їх понад 500) або поспілкуйтесь з юристом дистанційно (телефоном 📱чи онлайн 💻).
Всі «підказки» – на сайті системи БПД _https://www.legalaid.gov.ua/
✅Звернутися за правовою допомогою можна до найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги. Їх перелік, адреси та графік роботи можна дізнатися на сайті у розділі «Всі центри».
✅Мешканці віддалених населених пунктів можуть отримати правову консультацію під час роботи мобільних та дистанційних пунктів. Більш детально дізнатися про графік їх роботи можна у найближчому місцевому центрі. Також можна скористатися пошуком у розділі «Пошук найближчого центру та дистанційних пунктів».
✅Якщо вас чи вашого родича затримали ⛓за підозрою у кримінальному провадженні, зателефонуйте 📞за номером 0 800 213 103 для призначення адвоката. Більш детальну інформацію можна дізнатися на сайті у розділі «Мене затримали».
✅Для отримання вторинної правової допомоги, зокрема призначення адвоката для відновлення порушених прав у суді, слід надати до місцевого центру відповідні документи. Протягом 10 днів центр перевірить документи та прийме рішення про надання безоплатної вторинної допомоги.
✅Більш детально про категорії осіб, які мають право на такий вид допомоги, можна переглянути у розділі «Чи маю я право на безоплатну вторинну правову допомогу».
Як отримати безоплатну правову допомогу дистанційно:
📞Зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103. За цим номером надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України безкоштовні.
📱Скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR, або завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE
📱Постраждалі від домашнього насильства та свідки можуть онлайн отримати консультацію юристів щодо захисту своїх прав, написавши у Телеграм-чат «Правова допомога протидії насильству» https://t.me/Non\Violence_Bot
💻Всі, кому потрібна правова консультація, можуть поставити запитання у месенджер Фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid
Система БПД інформує громадян про їхні права та механізм їх захисту через:
✅офіційний сайт системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/
✅Фейсбук-сторінку системи БПД https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid/
✅Телеграм-канал «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid
✅ Інстаграм-сторінку системи БПД https://www.instagram.com/ualegalaid/?hl=uk
✅YouTube-канал «Безоплатна правова допомога» https://www.youtube.com/user/Legalaidgovua
✅правничу вікіпедію WikiLegalAid – https://wiki.legalaid.gov.ua
Чи можуть мешканці висаджувати у дворі дерева та встановлювати декоративні скульптури
🏞 Місцевий простір повинен бути максимально зручним та комфортним для людей. Так, прибудинкова територія призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. Тому власники (співвласники) та наймачі (орендарі) квартир мають право використовувати цю територію для задоволення своїх житлових, соціальних і побутових потреб. Але якщо ви хочете посадити дерева 🌳 біля під’їзду або встановити декоративну скульптуру? Чи можна самостійно розмістити той чи інший декоративний об’єкт або посади зелені насадження у міському публічному просторі розповідає начальник Турківського бюро правової допомоги, що на Львівщині, Костянтин Коробов 👇
Благоустрій присадибної ділянки 🏡 проводиться її власником або користувачем цієї ділянки. Крім того, власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.
У сфері благоустрою населених пунктів громадяни мають право, зокрема, брати участь у здійсненні заходів з благоустрою населених пунктів, озелененні та утриманні в належному стані садиб, дворів, парків, площ, вулиць, кладовищ, братських могил. Однак, відповідно до статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», заборонено 🚫 самовільно встановлювати об’єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски, а також створювати або самовільно висаджувати дерева, кущі тощо.
⚠️ Озеленення населених пунктів здійснюється відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України. До того ж, у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень 🌲 та складається їх реєстр за видовим складом та віком.
Щодо встановлення декоративних та ігрових скульптур, вуличних ваз, вазонів і амфор 🏺 тощо – усі вони належать до малих архітектурних форм, розміщення яких здійснюється відповідно до зазначеного Закону за рішенням власника об’єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил. Відтак, для того, щоб розмістити декоративну скульптуру на території населеного пункту, необхідно отримати відповідний дозвіл 🆗 органу місцевого самоврядування, а також за необхідності і дозвіл на порушення об’єктів благоустрою.
З повним текстом консультації можете ознайомитись за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/chy-mozhut-zhyltsi-sadzhaty-u-dvori-dereva-ta-vstanovlyuvaty-skulptury/
🏞 Місцевий простір повинен бути максимально зручним та комфортним для людей. Так, прибудинкова територія призначена для обслуговування багатоквартирного будинку. Тому власники (співвласники) та наймачі (орендарі) квартир мають право використовувати цю територію для задоволення своїх житлових, соціальних і побутових потреб. Але якщо ви хочете посадити дерева 🌳 біля під’їзду або встановити декоративну скульптуру? Чи можна самостійно розмістити той чи інший декоративний об’єкт або посади зелені насадження у міському публічному просторі розповідає начальник Турківського бюро правової допомоги, що на Львівщині, Костянтин Коробов 👇
Благоустрій присадибної ділянки 🏡 проводиться її власником або користувачем цієї ділянки. Крім того, власник або користувач присадибної ділянки може на умовах договору, укладеного з органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, забезпечувати належне утримання території загального користування, прилеглої до його присадибної ділянки.
У сфері благоустрою населених пунктів громадяни мають право, зокрема, брати участь у здійсненні заходів з благоустрою населених пунктів, озелененні та утриманні в належному стані садиб, дворів, парків, площ, вулиць, кладовищ, братських могил. Однак, відповідно до статті 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», заборонено 🚫 самовільно встановлювати об’єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски, а також створювати або самовільно висаджувати дерева, кущі тощо.
⚠️ Озеленення населених пунктів здійснюється відповідно до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України. До того ж, у містах та інших населених пунктах ведеться облік зелених насаджень 🌲 та складається їх реєстр за видовим складом та віком.
Щодо встановлення декоративних та ігрових скульптур, вуличних ваз, вазонів і амфор 🏺 тощо – усі вони належать до малих архітектурних форм, розміщення яких здійснюється відповідно до зазначеного Закону за рішенням власника об’єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил. Відтак, для того, щоб розмістити декоративну скульптуру на території населеного пункту, необхідно отримати відповідний дозвіл 🆗 органу місцевого самоврядування, а також за необхідності і дозвіл на порушення об’єктів благоустрою.
З повним текстом консультації можете ознайомитись за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/chy-mozhut-zhyltsi-sadzhaty-u-dvori-dereva-ta-vstanovlyuvaty-skulptury/
Обережно: кредитна картка
Дуже часто банки, під час оформлення картки для отримання виплат, навʼязують клієнту ще й кредитку картку. Обгрунтовують це тим, що можна і не користуватися нею, але якщо виникне необхідність, то можна швидко розрахуватись «в кредит».
І ось людина використовує якусь суму 💶з кредитної картки, потім гасить цю заборгованість (принаймні, на її думку). Так й банк не пред’являє вимоги погасити кредит. Але через кілька років приходить позовна заява з астрономічною сумою 💰💰💰заборгованості.
У таку кредитну пастку потрапив і пан Микола. Отримавши кредитку картку разом із карткою для виплат, він скористався нею декілька разів. На його думку, заборгованість він погасив. Але через кілька років зізнався, що винен банку понад 23 тис. грн.
Представляти інтереси чоловіка було доручено фахівцю Збаразького бюро правової допомоги Анатолію Козаку. В судовому провадженні вдалося довести неправомірність нарахування банком процентів та штрафів. Як наслідок, рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 12.05.2020 року № 598/2494/18 з пана Миколи було стягнуто лише тіло кредиту, а це 500 грн, замість понад 23 тис. грн., які вимагав банк.
Коментує фахівець системи БПД Анатолій Козак:
📌При отриманні кредитної картки необхідно звернути увагу на суму кредитного ліміту, зазначеного в документі про отримання кредитної картки. Він має співпадати з сумою отриманого кредиту. Адже часто банк самостійно або в телефонному режимі змінює розмір кредитного ліміту, але фактично такі зміни документом не підтверджені і жодних доказів погодження на це споживача не було.
📌Умови договорів, які розробляються банком повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв’язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Більше успішних справ фахівців системи БПД читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/uspishni-spravy/
Дуже часто банки, під час оформлення картки для отримання виплат, навʼязують клієнту ще й кредитку картку. Обгрунтовують це тим, що можна і не користуватися нею, але якщо виникне необхідність, то можна швидко розрахуватись «в кредит».
І ось людина використовує якусь суму 💶з кредитної картки, потім гасить цю заборгованість (принаймні, на її думку). Так й банк не пред’являє вимоги погасити кредит. Але через кілька років приходить позовна заява з астрономічною сумою 💰💰💰заборгованості.
У таку кредитну пастку потрапив і пан Микола. Отримавши кредитку картку разом із карткою для виплат, він скористався нею декілька разів. На його думку, заборгованість він погасив. Але через кілька років зізнався, що винен банку понад 23 тис. грн.
Представляти інтереси чоловіка було доручено фахівцю Збаразького бюро правової допомоги Анатолію Козаку. В судовому провадженні вдалося довести неправомірність нарахування банком процентів та штрафів. Як наслідок, рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 12.05.2020 року № 598/2494/18 з пана Миколи було стягнуто лише тіло кредиту, а це 500 грн, замість понад 23 тис. грн., які вимагав банк.
Коментує фахівець системи БПД Анатолій Козак:
📌При отриманні кредитної картки необхідно звернути увагу на суму кредитного ліміту, зазначеного в документі про отримання кредитної картки. Він має співпадати з сумою отриманого кредиту. Адже часто банк самостійно або в телефонному режимі змінює розмір кредитного ліміту, але фактично такі зміни документом не підтверджені і жодних доказів погодження на це споживача не було.
📌Умови договорів, які розробляються банком повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв’язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Більше успішних справ фахівців системи БПД читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/uspishni-spravy/
За затоплену квартиру – матеріальне та моральне відшкодування
До Черкаського місцевого центру з надання БВПД звернулася пані Надія, яка бажала в судовому порядку стягнути матеріальну та моральну шкоду, що була заподіяна через залиття її квартири.
Пані Надія є власницею квартири 🏢 яку неодноразово заливали 💧сусіди зверху. Щоб з’ясувати причини регулярних «підтоплень» та оцінити шкоду, заподіяну квартині знизу, було проведено декілька обстежень. Комісія зробила висновок про те, що залиття квартири пані Надії сталося внаслідок халатного відношення мешканця квартири на верхньому поверсі (протікання квартирної розводки). Шкода визначена у сумі 11 717 грн.
Крім того, через залиття квартири жінка зазнала моральної шкоди, оскільки було пошкоджено її майно, через що був порушений звичайний життєвий ритм, вона вимушена усувати наслідки залиття. До того ж, сусіди зверху добровільно відмовилися відшкодувати завдані збитки, тому пані Надія була вимушена витрачати власний час на захист порушеного права.
Завдяки допомозі фахівчині системи БПД пані Надія змогла отримати матеріальне та моральне відшкодування 💶 Згідно з рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси, з відповідачів стягнуто на її користь матеріальну шкоду в сумі 11 717 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн. (Справа № 712/15452/19)
Коментує заступниця директора Черкаського місцевого центру з надання БВПД Ірина Мостова:
❗️Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
❗️Частина 2 ст. 1166 ЦК встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка спричинила шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.
❗️Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить. Утримання та ремонт (своєчасна заміна) внутрішньоквартирних мереж водопостачання є обов’язком власника квартири,відповідно до статті 151 ЖК України та ст. 322 ЦК України.
❗️Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі, втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
❗️Згідно з частиною другою ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
❗️Згідно зі ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
До Черкаського місцевого центру з надання БВПД звернулася пані Надія, яка бажала в судовому порядку стягнути матеріальну та моральну шкоду, що була заподіяна через залиття її квартири.
Пані Надія є власницею квартири 🏢 яку неодноразово заливали 💧сусіди зверху. Щоб з’ясувати причини регулярних «підтоплень» та оцінити шкоду, заподіяну квартині знизу, було проведено декілька обстежень. Комісія зробила висновок про те, що залиття квартири пані Надії сталося внаслідок халатного відношення мешканця квартири на верхньому поверсі (протікання квартирної розводки). Шкода визначена у сумі 11 717 грн.
Крім того, через залиття квартири жінка зазнала моральної шкоди, оскільки було пошкоджено її майно, через що був порушений звичайний життєвий ритм, вона вимушена усувати наслідки залиття. До того ж, сусіди зверху добровільно відмовилися відшкодувати завдані збитки, тому пані Надія була вимушена витрачати власний час на захист порушеного права.
Завдяки допомозі фахівчині системи БПД пані Надія змогла отримати матеріальне та моральне відшкодування 💶 Згідно з рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси, з відповідачів стягнуто на її користь матеріальну шкоду в сумі 11 717 грн. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн. (Справа № 712/15452/19)
Коментує заступниця директора Черкаського місцевого центру з надання БВПД Ірина Мостова:
❗️Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
❗️Частина 2 ст. 1166 ЦК встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка спричинила шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.
❗️Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить. Утримання та ремонт (своєчасна заміна) внутрішньоквартирних мереж водопостачання є обов’язком власника квартири,відповідно до статті 151 ЖК України та ст. 322 ЦК України.
❗️Згідно з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі, втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
❗️Згідно з частиною другою ст. 1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
❗️Згідно зі ст.ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Твоє право: як отримати компенсацію за знищене житло на Донбасі
Однією з найболючіших проблем внутрішньо переміщених осіб, з якими вони звертаються до системи безоплатної правової допомоги, є житлова 🏠 Вже цього року ВПО можуть скористатися правом на отримання компенсації за зруйноване на Донбасі житло.
Цього року правом на безоплатну вторинну правову допомогу скористалися понад 2,7 тис. внутрішньо переміщених осіб. Спектр питань, з якими звертаються ВПО, досить широкий. Це вирішення спорів у сфері цивільного законодавства, питання сімейного, цивільного, адміністративного, пенсійного, спадкового, трудового, житлового права.
Щодо компенсації за зруйноване на Донбасі житло, то Уряд затвердив порядок використання коштів, передбачених у держбюджеті для здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненою збройною агресією Російської Федерації (постанова КМУ від 2 вересня 2020 року № 767).
Компенсація надається постраждалим, які є власниками житла на контрольованій Урядом України території, та яке було зруйноване після 14 квітня 2014 року. Розмір компенсації визначатиметься за опосередкованою вартістю спорудження житла у регіонах України, але не більше 300 тисяч гривень.
Детальне роз’яснення як отримати компенсацію за зруйноване житло на сході України внаслідок збройної агресії Росії можна прочитати у застосунку «Твоє право».
https://www.youtube.com/watch?v=YuQZryHHsKU&t=11s
Як отримати юридичну допомогу
✅зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103.
✅звернутися до місцевих центрів та бюро (контакти на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/
✅поставити запитання у месенджер Фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid
✅прочитати правові консультації у правничій вікіпедії WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua/
✅скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR
✅завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE
Однією з найболючіших проблем внутрішньо переміщених осіб, з якими вони звертаються до системи безоплатної правової допомоги, є житлова 🏠 Вже цього року ВПО можуть скористатися правом на отримання компенсації за зруйноване на Донбасі житло.
Цього року правом на безоплатну вторинну правову допомогу скористалися понад 2,7 тис. внутрішньо переміщених осіб. Спектр питань, з якими звертаються ВПО, досить широкий. Це вирішення спорів у сфері цивільного законодавства, питання сімейного, цивільного, адміністративного, пенсійного, спадкового, трудового, житлового права.
Щодо компенсації за зруйноване на Донбасі житло, то Уряд затвердив порядок використання коштів, передбачених у держбюджеті для здійснення грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненою збройною агресією Російської Федерації (постанова КМУ від 2 вересня 2020 року № 767).
Компенсація надається постраждалим, які є власниками житла на контрольованій Урядом України території, та яке було зруйноване після 14 квітня 2014 року. Розмір компенсації визначатиметься за опосередкованою вартістю спорудження житла у регіонах України, але не більше 300 тисяч гривень.
Детальне роз’яснення як отримати компенсацію за зруйноване житло на сході України внаслідок збройної агресії Росії можна прочитати у застосунку «Твоє право».
https://www.youtube.com/watch?v=YuQZryHHsKU&t=11s
Як отримати юридичну допомогу
✅зателефонувати за безкоштовним номером системи БПД 0 800 213 103.
✅звернутися до місцевих центрів та бюро (контакти на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/
✅поставити запитання у месенджер Фейсбук-сторінки системи БПД https://www.facebook.com/Centre.4.Legal.Aid
✅прочитати правові консультації у правничій вікіпедії WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua/
✅скористатися мобільним застосунком «Безоплатна правова допомога», завантаживши його через Google Play чи App Store за посиланням https://bit.ly/3hwwgqR
✅завантажити мобільний застосунок «Твоє право», перейшовши за посиланням https://bit.ly/3iorbkE
Як перевірити земельну ділянку перед купівлею
Уже знайшли земельну ділянку для будівництва свого майбутнього будинку 🏡 або для реалізації нового бізнес-проекту? Перш ніж її придбати – перевірте 🕵️♂️ майбутню покупку та її продавця.
Перевірка земельної ділянки 🏞 в державних реєстрах дає можливість встановити реального власника об’єкта нерухомості, категорію земель, цільове призначення земельної ділянки, її площу, майнові права третіх осіб (оренда, сервітут тощо), а також перевірити наявність або відсутність діючих обмежень у використанні земельної ділянки (охоронні зони навколо об’єктів комунікацій, інфраструктури тощо).
Хочете знати, як за мінімальні час і кошти з’ясувати, чи не містить земля прихованих «скарбів»: обтяжень, обмежень у використанні, межових спорів та інших неприємних сюрпризів? – Тоді розповідаємо 👇
Щоб перевірити земельну ділянку перед купівлею, вам необхідно виконати усього кілька кроків:
1️⃣ З’ясуйте, чи присвоєно земельній ділянці кадастровий номер, зокрема – на публічній кадастровій карті України 🗺(https://map.land.gov.ua/ – пошук здійснюйте за населеним пунктом або координатами земельної ділянки).
Дізнатися цю інформацію можна у власника землі, або ж самостійно. А за допомогою Публічної кадастрової карти також можна з’ясувати тип власності земельної ділянки, її цільове призначення і площу.
⚠️ Пам’ятайте: без наявності кадастрового номеру сьогодні неможливо провести жодну юридичну дію щодо земельної ділянки! Тож власникам ділянок, яким досі не присвоєно кадастровий номер, варто звернутися до найближчого розробника документації із землеустрою.
2️⃣ З’ясуйте інформацію 🔎 про право власності та речові права на земельну ділянку на вебпорталі Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua/auth_select).
Зі сформованої довідки можна дізнатися, зокрема, про:
🔲 нормативну грошову оцінку ділянки;
🔲 зареєстроване обмеження у використанні ділянки;
🔲 суб'єктів права власності на земельну ділянку.
👉 Зверніть увагу, що відомості про власника ділянки є довідковими, вся актуальна інформація міститься у Державному реєстрі прав!
3️⃣ Отримайте інформаційну довідку 📄 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРП – https://bit.ly/3jQWIwV ).
Така довідка дозволить з'ясувати:
☑️ хто є власником земельної ділянки;
☑️ коли ділянка була придбана у власність і на яких підставах;
☑️ чи зареєстровані будь-які права на нерухоме майно, крім права власності (право оренди, сервітут, емфітевзис, суперфіцій);
☑️ чи є у відношенні до земельної ділянки будь-які обтяження: арешт, заборона відчуження, іпотека.
Слід врахувати, що у ДРП наразі відсутня частина інформації про права на земельні ділянки, які виникли до 2013 року. Тож, якщо ваші майнові права на нерухомість були набуті до вказаного періоду і відповідні відомості досі не внесені до ДРП – подбайте про їх «оцифрування». Це дозволить максимально убезпечитись від шахраїв❗️
4️⃣ Перевірте земельну ділянку 🧐 за кадастровим номером у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/).
☝️ Таким чином ви дізнаєтесь, чи оспорювалося право власності на земельну ділянку, чи існують межові спори, чи не перебуває вона під арештом і чи не була передана в іпотеку.
Уже знайшли земельну ділянку для будівництва свого майбутнього будинку 🏡 або для реалізації нового бізнес-проекту? Перш ніж її придбати – перевірте 🕵️♂️ майбутню покупку та її продавця.
Перевірка земельної ділянки 🏞 в державних реєстрах дає можливість встановити реального власника об’єкта нерухомості, категорію земель, цільове призначення земельної ділянки, її площу, майнові права третіх осіб (оренда, сервітут тощо), а також перевірити наявність або відсутність діючих обмежень у використанні земельної ділянки (охоронні зони навколо об’єктів комунікацій, інфраструктури тощо).
Хочете знати, як за мінімальні час і кошти з’ясувати, чи не містить земля прихованих «скарбів»: обтяжень, обмежень у використанні, межових спорів та інших неприємних сюрпризів? – Тоді розповідаємо 👇
Щоб перевірити земельну ділянку перед купівлею, вам необхідно виконати усього кілька кроків:
1️⃣ З’ясуйте, чи присвоєно земельній ділянці кадастровий номер, зокрема – на публічній кадастровій карті України 🗺(https://map.land.gov.ua/ – пошук здійснюйте за населеним пунктом або координатами земельної ділянки).
Дізнатися цю інформацію можна у власника землі, або ж самостійно. А за допомогою Публічної кадастрової карти також можна з’ясувати тип власності земельної ділянки, її цільове призначення і площу.
⚠️ Пам’ятайте: без наявності кадастрового номеру сьогодні неможливо провести жодну юридичну дію щодо земельної ділянки! Тож власникам ділянок, яким досі не присвоєно кадастровий номер, варто звернутися до найближчого розробника документації із землеустрою.
2️⃣ З’ясуйте інформацію 🔎 про право власності та речові права на земельну ділянку на вебпорталі Держгеокадастру (https://e.land.gov.ua/auth_select).
Зі сформованої довідки можна дізнатися, зокрема, про:
🔲 нормативну грошову оцінку ділянки;
🔲 зареєстроване обмеження у використанні ділянки;
🔲 суб'єктів права власності на земельну ділянку.
👉 Зверніть увагу, що відомості про власника ділянки є довідковими, вся актуальна інформація міститься у Державному реєстрі прав!
3️⃣ Отримайте інформаційну довідку 📄 з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРП – https://bit.ly/3jQWIwV ).
Така довідка дозволить з'ясувати:
☑️ хто є власником земельної ділянки;
☑️ коли ділянка була придбана у власність і на яких підставах;
☑️ чи зареєстровані будь-які права на нерухоме майно, крім права власності (право оренди, сервітут, емфітевзис, суперфіцій);
☑️ чи є у відношенні до земельної ділянки будь-які обтяження: арешт, заборона відчуження, іпотека.
Слід врахувати, що у ДРП наразі відсутня частина інформації про права на земельні ділянки, які виникли до 2013 року. Тож, якщо ваші майнові права на нерухомість були набуті до вказаного періоду і відповідні відомості досі не внесені до ДРП – подбайте про їх «оцифрування». Це дозволить максимально убезпечитись від шахраїв❗️
4️⃣ Перевірте земельну ділянку 🧐 за кадастровим номером у Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/).
☝️ Таким чином ви дізнаєтесь, чи оспорювалося право власності на земельну ділянку, чи існують межові спори, чи не перебуває вона під арештом і чи не була передана в іпотеку.
Нові правила для мікрокредитів: що зміниться з 1 січня 2021 року
Чимало українців у певних життєвих ситуацій звертаються до послуг мікрокредиторських компаній 🏦💰. Нині як споживачам мікрокредитів, так і фінансовим організаціям, які їх надають, варто знати, що з нового року почнуть діяти 🆕 нові правила мікрокредитування. Чого ж очікувати споживачам мікрокредитів та фінансовим організаціям, що їх надають, з 1 січня 2021 року, після набрання чинності Закону. Розповідає фахівчиня Голопристанського місцевого центру з надання БВПД Ольга Гальченко.
👉 Відповідне рішення було прийнято Верховною Радою України у вересні 2020 року та спричинене по суті стрімким зростанням попиту на мікрокредитування, а також необхідністю унормування цієї сфери правовідносин та підвищення якості системи кредитних історій фізичних осіб. Адже останнім часом все більше громадян мали чимало проблем через те, що вимоги до розкриття інформації не поширювалися на так звані мікрокредити.
❓ Яких же новацій у цій сфері варто очікувати з 1 січня 2021 року 👇
✅ Кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця, та договори, загальний розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, відноситимуться до споживчих кредитів 💳. Максимальна сукупна сума штрафів і пені за порушення споживачем виконання його зобов’язань на підставі договору 📑 про такий кредит не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
✅ Закріплюється на законодавчому рівні заборона зміни процентної ставки за кредитом, порядку її обчислення, порядку сплати відсотків у бік погіршення умов для споживача.
✅ Відтепер обов’язковою умовою укладення договору про споживчий кредит є згода споживача ✍️ на доступ до інформації, що складає його кредитну історію, та на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій, включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій, інформації щодо нього та цього кредиту. У разі ненадання такої згоди споживачем, кредитодавець повинен відмовити в укладенні договору та здійсненні кредитної операції.
✅ Кредитодавець буде зобов'язаний безоплатно передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів хоча б до одного бюро кредитних історій, включеного до Єдиного реєстру бюро кредитних історій. ⏳ Строк внесення кредитним бюро отриманих від кредитодавця відомостей буде обмежено 2 днями.
✅ Закон обмежує можливість отримувати безмежну кількість швидких кредитів без наміру їх повертати, тим самим захищаючи фінансові установи від збільшення проблемної заборгованості.
🙏 Не здійснюйте сумнівних кредитних операцій, які можуть негативно вплинути на ваше життя❗️ Перед тим, як взяти кошти в мікрофінансових організаціях, обов’язково уважно перечитайте 👀 усі пункти наданого вам кредитного договору. Не допускайте прострочення платежів за кредитним договором та користуйтеся послугами лише перевірених компаній з гарною репутацією.
Повний текст консультації читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/novi-pravyla-dlya-mikrokredytiv-shho-zminytsya-z-1-sichnya-2021-roku/
Чимало українців у певних життєвих ситуацій звертаються до послуг мікрокредиторських компаній 🏦💰. Нині як споживачам мікрокредитів, так і фінансовим організаціям, які їх надають, варто знати, що з нового року почнуть діяти 🆕 нові правила мікрокредитування. Чого ж очікувати споживачам мікрокредитів та фінансовим організаціям, що їх надають, з 1 січня 2021 року, після набрання чинності Закону. Розповідає фахівчиня Голопристанського місцевого центру з надання БВПД Ольга Гальченко.
👉 Відповідне рішення було прийнято Верховною Радою України у вересні 2020 року та спричинене по суті стрімким зростанням попиту на мікрокредитування, а також необхідністю унормування цієї сфери правовідносин та підвищення якості системи кредитних історій фізичних осіб. Адже останнім часом все більше громадян мали чимало проблем через те, що вимоги до розкриття інформації не поширювалися на так звані мікрокредити.
❓ Яких же новацій у цій сфері варто очікувати з 1 січня 2021 року 👇
✅ Кредитні договори, що укладаються на строк до одного місяця, та договори, загальний розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, відноситимуться до споживчих кредитів 💳. Максимальна сукупна сума штрафів і пені за порушення споживачем виконання його зобов’язань на підставі договору 📑 про такий кредит не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
✅ Закріплюється на законодавчому рівні заборона зміни процентної ставки за кредитом, порядку її обчислення, порядку сплати відсотків у бік погіршення умов для споживача.
✅ Відтепер обов’язковою умовою укладення договору про споживчий кредит є згода споживача ✍️ на доступ до інформації, що складає його кредитну історію, та на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій, включене до Єдиного реєстру бюро кредитних історій, інформації щодо нього та цього кредиту. У разі ненадання такої згоди споживачем, кредитодавець повинен відмовити в укладенні договору та здійсненні кредитної операції.
✅ Кредитодавець буде зобов'язаний безоплатно передавати інформацію щодо всіх споживчих кредитів хоча б до одного бюро кредитних історій, включеного до Єдиного реєстру бюро кредитних історій. ⏳ Строк внесення кредитним бюро отриманих від кредитодавця відомостей буде обмежено 2 днями.
✅ Закон обмежує можливість отримувати безмежну кількість швидких кредитів без наміру їх повертати, тим самим захищаючи фінансові установи від збільшення проблемної заборгованості.
🙏 Не здійснюйте сумнівних кредитних операцій, які можуть негативно вплинути на ваше життя❗️ Перед тим, як взяти кошти в мікрофінансових організаціях, обов’язково уважно перечитайте 👀 усі пункти наданого вам кредитного договору. Не допускайте прострочення платежів за кредитним договором та користуйтеся послугами лише перевірених компаній з гарною репутацією.
Повний текст консультації читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/novi-pravyla-dlya-mikrokredytiv-shho-zminytsya-z-1-sichnya-2021-roku/
Відповідальність споживача за несплату комунальних послуг 🛀 💵
Водопостачання, газ, електроенергія, тепло, вивіз сміття тощо – ці житлово-комунальні послуги надавачі зобов’язані надавати вчасно та якісно. Споживачі теж мають обов’язок – вчасно за них сплачувати.
💵 Але якщо споживач не платить, надавач може притягати його до відповідальності. До якої – консультує юрист Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Шишов.
⚠️ Надавач послуг може нараховувати пеню
Якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач послуг може почати нараховувати пеню.
📅 Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
📑 ЇЇ розмір встановлений в договорі про надання комунальної послуги і не може перевищувати 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу.
📉 Крім пені надавач послуг може стягнути зі споживача індекс інфляції та 3% річних від простроченої суми.
❎ Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
🏠 Чи можуть за борги виселити з квартири
Сама по собі несплата комунальних послуг не є підставою для виселення. Надавач послуг, якому заборгував споживач, перш за все звертається до суду для видачі судового наказу або в порядку позовного провадження. Після цього підприємство звертається до державної виконавчої служби або приватного виконавця, які розпочинають примусове стягнення боргу, у тому числі шляхом накладення арешту на майно.
💰 Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (до 100 тис. грн станом на жовтень 2020 року), виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
💰 Якщо сума заборгованості боржника за житлово-комунальні послуги перевищила 20 мінімальних заробітних плат (понад 100 тис. грн), виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт.
‼️ У випадку відмови божника у виконанні рішення суду або відсутності доходів, іншого рухомого або нерухомого майна, арештоване майно надалі може бути реалізоване.
Необхідно пам’ятати, що звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
❌ Чи можуть відключити комунальні послуги за несплату
🚰 ❄️ Воду і тепло – ні. 🔥💡Газ і світло – так.
Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, можливість припиняти постачання тепла та холодної води і водовідведення не передбачено. У разі наявності у споживача заборгованості водоканал може звертатись для стягнення до суду.
Натомість постачальники газу та електроенергії мають право на припинення надання послуг. Це передбачено Правилами постачання природного газу (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496), Кодексом газорозподільних систем (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494), Правилами роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312).
ℹ️ Про процедуру відключення газу та електроенергії за борги, поради споживачам та практику Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у розв’язанні питань, коли нараховані комунальниками штрафи не є законними
➡️ читайте у повному тексті консультації: https://cutt.ly/1gFc6rd
Водопостачання, газ, електроенергія, тепло, вивіз сміття тощо – ці житлово-комунальні послуги надавачі зобов’язані надавати вчасно та якісно. Споживачі теж мають обов’язок – вчасно за них сплачувати.
💵 Але якщо споживач не платить, надавач може притягати його до відповідальності. До якої – консультує юрист Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Шишов.
⚠️ Надавач послуг може нараховувати пеню
Якщо споживач вчасно не сплачує за спожиті комунальні послуги, підприємство-надавач послуг може почати нараховувати пеню.
📅 Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
📑 ЇЇ розмір встановлений в договорі про надання комунальної послуги і не може перевищувати 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу.
📉 Крім пені надавач послуг може стягнути зі споживача індекс інфляції та 3% річних від простроченої суми.
❎ Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
🏠 Чи можуть за борги виселити з квартири
Сама по собі несплата комунальних послуг не є підставою для виселення. Надавач послуг, якому заборгував споживач, перш за все звертається до суду для видачі судового наказу або в порядку позовного провадження. Після цього підприємство звертається до державної виконавчої служби або приватного виконавця, які розпочинають примусове стягнення боргу, у тому числі шляхом накладення арешту на майно.
💰 Якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати (до 100 тис. грн станом на жовтень 2020 року), виконавець зобов’язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
💰 Якщо сума заборгованості боржника за житлово-комунальні послуги перевищила 20 мінімальних заробітних плат (понад 100 тис. грн), виконавець має право накласти на єдине житло такого боржника арешт.
‼️ У випадку відмови божника у виконанні рішення суду або відсутності доходів, іншого рухомого або нерухомого майна, арештоване майно надалі може бути реалізоване.
Необхідно пам’ятати, що звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.
❌ Чи можуть відключити комунальні послуги за несплату
🚰 ❄️ Воду і тепло – ні. 🔥💡Газ і світло – так.
Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, можливість припиняти постачання тепла та холодної води і водовідведення не передбачено. У разі наявності у споживача заборгованості водоканал може звертатись для стягнення до суду.
Натомість постачальники газу та електроенергії мають право на припинення надання послуг. Це передбачено Правилами постачання природного газу (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496), Кодексом газорозподільних систем (постанова НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494), Правилами роздрібного ринку електричної енергії (постанова НКРЕКП від 14.03.2018 № 312).
ℹ️ Про процедуру відключення газу та електроенергії за борги, поради споживачам та практику Криворізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у розв’язанні питань, коли нараховані комунальниками штрафи не є законними
➡️ читайте у повному тексті консультації: https://cutt.ly/1gFc6rd
Книгу скарг скасовано: куди тепер скаржитися
Споживачі більше не зможуть залишати відгуки у Книзі відгуків та пропозицій у закладах роздрібної і гуртової торгівлі та ресторанного господарства – обов’язковість ведення цих книг офіційно скасована. Чому споживачам не варто хвилюватися з цього приводу, консультує спеціаліст Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Олександр Дячук.
Раніше вимога щодо ведення Книги відгуків та пропозицій 📖 була встановлена на законодавчому рівні і вона завжди мала бути у всіх місцях, де продавали товари гуртом чи вроздріб 🛒, ресторанах, та знаходилась в кутку споживача на видному місці. Однак, на сьогодні з розвитком цифрових технологій 📱💻🖥 з’явилися зручніші та ефективніші способи для споживача залишити скаргу або відгук. І форма захисту прав споживачів у вигляді паперової Книги відгуків та пропозицій втратила свою ефективність.
Тож постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 168 «Про внесення змін до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» внесено зміни до зазначеного Порядку, зокрема в частині скасування обов’язкового ведення Книги відгуків та пропозицій.
Крім того, 02 жовтня 2020 року Інструкція про Книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та у закладах ресторанного господарства, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 24 червня 1996 № 349, втратила чинність.
❓ Куди тепер скаржитись
👉 Телефонувати на гарячу лінію торговельного закладу чи закладу надання послуг.
👉 Залишати відгуки на офіційному вебсайті, сторінці в соціальних мережах чи в профілі в Картах Google торговельного закладу чи закладу надання послуг або на спеціалізованих незалежних вебсайтах з відгуками (форумах).
➕ Також споживач має право звернутися для захисту своїх прав до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і її територіальних органів як в паперовому, так і електронному вигляді (dpss.gov.ua).
З повним текстом консультації можете ознайомитись за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/knygu-skarg-skasovano-kudy-teper-skarzhytysya/
Споживачі більше не зможуть залишати відгуки у Книзі відгуків та пропозицій у закладах роздрібної і гуртової торгівлі та ресторанного господарства – обов’язковість ведення цих книг офіційно скасована. Чому споживачам не варто хвилюватися з цього приводу, консультує спеціаліст Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Олександр Дячук.
Раніше вимога щодо ведення Книги відгуків та пропозицій 📖 була встановлена на законодавчому рівні і вона завжди мала бути у всіх місцях, де продавали товари гуртом чи вроздріб 🛒, ресторанах, та знаходилась в кутку споживача на видному місці. Однак, на сьогодні з розвитком цифрових технологій 📱💻🖥 з’явилися зручніші та ефективніші способи для споживача залишити скаргу або відгук. І форма захисту прав споживачів у вигляді паперової Книги відгуків та пропозицій втратила свою ефективність.
Тож постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 168 «Про внесення змін до Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» внесено зміни до зазначеного Порядку, зокрема в частині скасування обов’язкового ведення Книги відгуків та пропозицій.
Крім того, 02 жовтня 2020 року Інструкція про Книгу відгуків і пропозицій на підприємствах роздрібної торгівлі та у закладах ресторанного господарства, затверджена наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 24 червня 1996 № 349, втратила чинність.
❓ Куди тепер скаржитись
👉 Телефонувати на гарячу лінію торговельного закладу чи закладу надання послуг.
👉 Залишати відгуки на офіційному вебсайті, сторінці в соціальних мережах чи в профілі в Картах Google торговельного закладу чи закладу надання послуг або на спеціалізованих незалежних вебсайтах з відгуками (форумах).
➕ Також споживач має право звернутися для захисту своїх прав до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і її територіальних органів як в паперовому, так і електронному вигляді (dpss.gov.ua).
З повним текстом консультації можете ознайомитись за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/knygu-skarg-skasovano-kudy-teper-skarzhytysya/
Якщо ви стали свідком кримінального правопорушення
Коли йдеться про правопорушення 👊, зазвичай найбільше уваги привертають дві постаті: порушника та постраждалої особи. Однак часто в таких ситуаціях є ще одна не менш важлива фігура – свідок 👀. У кожного з нас є шанс у будь-який момент стати свідком 🧐 правопорушення. Ці ситуації зазвичай непередбачувані, тож у момент злочину дехто може не зорієнтуватися, як саме правильно вчинити. Про це розповідає фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Вінницькій області Вікторія Чорба.
Згідно із Законом, якщо ви стикнулись із правопорушенням або стали свідком ситуації, яка, на вашу думку, є протиправною та може містити ознаки кримінального правопорушення, слід негайно повідомити про це поліцію 👮♂️ за телефоном «1️⃣0️⃣2️⃣» та дочекатися прибуття поліцейських для надання свідчень. Також намагайтеся запам’ятати 🔎 прикмети злочинця, хід подій – що говорили та робили учасники ймовірного кримінального правопорушення. А якщо є можливість, то найкраще – зняти все на відео 🤳.
Разом із тим у вас, як свідка, виникають певні права та обов’язки.
Як свідок ви маєте право:
🔸 знати, у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні вас допитують;
🔸 під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій користуватися правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються положеннями КПК України;
🔸 відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні вами, близькими родичами чи членами вашої сім’ї кримінального правопорушення;
🔸 заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом тощо.
Як свідок ви зобов’язані:
🔹 прибути за викликом до слідчого, прокурора, судді чи суду;
🔹 давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;
🔹 не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі вам як свідку у зв’язку з виконанням ваших обов’язків.
⚠️ За завідомо неправдиві показання свідку загрожує кримінальна відповідальність:
👉 у випадку доведеності його вини – виправні роботи на строк до 2 років або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 2 років;
👉 якщо неправдиві показання надані у справі з обвинуваченням у тяжкому або особливо тяжкому злочині, а також вчинені з корисливих мотивів, міра покарання щодо свідка значно суворіша – виправні роботи на строк до 2 років або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.
❗️ Якщо ви не впевнені, що саме ця людина вчинила протиправні дії, свідком яких стали, надавайте лише ті свідчення у яких ви впевнені. Пам’ятайте, що від цього може залежати майбутнє іншої людини. Варто розповідати усе, в чому впевнені, навіть найдрібніші деталі – дуже часто вони є ключовими.
З повним текстом консультації можете ознайомитись за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yakshho-vy-staly-svidkom-kryminalnogo-pravoporushennya/
Коли йдеться про правопорушення 👊, зазвичай найбільше уваги привертають дві постаті: порушника та постраждалої особи. Однак часто в таких ситуаціях є ще одна не менш важлива фігура – свідок 👀. У кожного з нас є шанс у будь-який момент стати свідком 🧐 правопорушення. Ці ситуації зазвичай непередбачувані, тож у момент злочину дехто може не зорієнтуватися, як саме правильно вчинити. Про це розповідає фахівчиня Регіонального центру з надання БВПД у Вінницькій області Вікторія Чорба.
Згідно із Законом, якщо ви стикнулись із правопорушенням або стали свідком ситуації, яка, на вашу думку, є протиправною та може містити ознаки кримінального правопорушення, слід негайно повідомити про це поліцію 👮♂️ за телефоном «1️⃣0️⃣2️⃣» та дочекатися прибуття поліцейських для надання свідчень. Також намагайтеся запам’ятати 🔎 прикмети злочинця, хід подій – що говорили та робили учасники ймовірного кримінального правопорушення. А якщо є можливість, то найкраще – зняти все на відео 🤳.
Разом із тим у вас, як свідка, виникають певні права та обов’язки.
Як свідок ви маєте право:
🔸 знати, у зв’язку з чим і в якому кримінальному провадженні вас допитують;
🔸 під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій користуватися правовою допомогою адвоката, повноваження якого підтверджуються положеннями КПК України;
🔸 відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім’ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні вами, близькими родичами чи членами вашої сім’ї кримінального правопорушення;
🔸 заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом тощо.
Як свідок ви зобов’язані:
🔹 прибути за викликом до слідчого, прокурора, судді чи суду;
🔹 давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;
🔹 не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі вам як свідку у зв’язку з виконанням ваших обов’язків.
⚠️ За завідомо неправдиві показання свідку загрожує кримінальна відповідальність:
👉 у випадку доведеності його вини – виправні роботи на строк до 2 років або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 2 років;
👉 якщо неправдиві показання надані у справі з обвинуваченням у тяжкому або особливо тяжкому злочині, а також вчинені з корисливих мотивів, міра покарання щодо свідка значно суворіша – виправні роботи на строк до 2 років або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років.
❗️ Якщо ви не впевнені, що саме ця людина вчинила протиправні дії, свідком яких стали, надавайте лише ті свідчення у яких ви впевнені. Пам’ятайте, що від цього може залежати майбутнє іншої людини. Варто розповідати усе, в чому впевнені, навіть найдрібніші деталі – дуже часто вони є ключовими.
З повним текстом консультації можете ознайомитись за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yakshho-vy-staly-svidkom-kryminalnogo-pravoporushennya/
З 1 січня 2021 року українці зможуть змінювати по батькові
Донедавна українці могли 🔁змінювати за власним бажанням лише імена та прізвища, а по батькові - ні. Тепер Верховна Рада України дозволила і цю зміну. Прийнято 📄Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові" (https://bit.ly/3k0Vm1I), який доповнює статтю 295 Цивільного кодексу України та статтю 149 Сімейного кодексу України положеннями, які мають дозволити фізичній особі змінювати не лише своє прізвище та (або) ім‘я (що вже передбачено чинним законодавством), а й по батькові.
Цей Закон, що набирає чинності з 1 січня 2021 року, передбачає такі зміни:
✅ Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові.
✅ Фізична особа, яка досягла 14 років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою батьків.
✅ У разі якщо над фізичною особою, яка досягла 14 років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені, та (або) по батькові такої особи здійснюється за згодою піклувальника.
✅ Фізична особа, яка досягла 14 років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.
✅ У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішувати орган опіки і піклування або суд. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.
Донедавна українці могли 🔁змінювати за власним бажанням лише імена та прізвища, а по батькові - ні. Тепер Верховна Рада України дозволила і цю зміну. Прийнято 📄Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові" (https://bit.ly/3k0Vm1I), який доповнює статтю 295 Цивільного кодексу України та статтю 149 Сімейного кодексу України положеннями, які мають дозволити фізичній особі змінювати не лише своє прізвище та (або) ім‘я (що вже передбачено чинним законодавством), а й по батькові.
Цей Закон, що набирає чинності з 1 січня 2021 року, передбачає такі зміни:
✅ Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові.
✅ Фізична особа, яка досягла 14 років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою батьків.
✅ У разі якщо над фізичною особою, яка досягла 14 років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені, та (або) по батькові такої особи здійснюється за згодою піклувальника.
✅ Фізична особа, яка досягла 14 років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.
✅ У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішувати орган опіки і піклування або суд. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.
Адміністративне затримання: нюанси, які варто знати
🏃♂️🚔 Адміністративне затримання є одним з обмежувальних заходів адміністративного примусу, який застосовується всупереч волі та бажанню порушника і полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження. Детально про це розповідає директор Богодухівського місцевого центру з надання БВПД Дмитро Перепелиця.
Адміністративне затримання застосовується з метою:
🔸 припинення адміністративних правопорушень, усунення його негативних наслідків, в т.ч. попередження вчинення нових правопорушень;
🔸 коли вичерпано інші заходи впливу;
🔸 встановлення особи;
🔸 складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;
🔸 забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
Про адміністративне затримання в обов’язковому порядку складається адміністративний протокол, в якому зазначаються:
🔹 дата і місце його складання;
🔹 посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол;
🔹 відомості про особу затриманого;
🔹 час і мотиви затримання.
Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що здійснює адміністративне затримання, роз’яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права:
☑️ знайомитися з матеріалами справи,
☑️ давати пояснення,
☑️ подавати докази,
☑️ заявляти клопотання,
☑️ при розгляді справи користуватися юридичною допомогою,
☑️ виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, ☑️ якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
☑️ оскаржувати постанову по справі.
Протокол підписується посадовою особою, яка його склала 👮♀️, і затриманою особою 👤. У разі відмови затриманої особи від підпису протоколу в ньому робиться запис про це.
⛓ Необхідно звернути увагу, що про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання − адміністрація за місцем роботи чи навчання.
❓ Хто має право затримувати
❓ На який строк можуть затримати
❓ Що треба знати про особистий огляд і огляд речей
Інформація щодо цього − за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/shho-treba-znaty-pro-administratyvne-zatrymannya/
🏃♂️🚔 Адміністративне затримання є одним з обмежувальних заходів адміністративного примусу, який застосовується всупереч волі та бажанню порушника і полягає у тимчасовому обмеженні свободи пересування і місцезнаходження. Детально про це розповідає директор Богодухівського місцевого центру з надання БВПД Дмитро Перепелиця.
Адміністративне затримання застосовується з метою:
🔸 припинення адміністративних правопорушень, усунення його негативних наслідків, в т.ч. попередження вчинення нових правопорушень;
🔸 коли вичерпано інші заходи впливу;
🔸 встановлення особи;
🔸 складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим;
🔸 забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення.
Про адміністративне затримання в обов’язковому порядку складається адміністративний протокол, в якому зазначаються:
🔹 дата і місце його складання;
🔹 посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, яка склала протокол;
🔹 відомості про особу затриманого;
🔹 час і мотиви затримання.
Під час складання протоколу про адміністративне затримання посадова особа, що здійснює адміністративне затримання, роз’яснює особі, яка вчинила адміністративне правопорушення, її права:
☑️ знайомитися з матеріалами справи,
☑️ давати пояснення,
☑️ подавати докази,
☑️ заявляти клопотання,
☑️ при розгляді справи користуватися юридичною допомогою,
☑️ виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, ☑️ якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
☑️ оскаржувати постанову по справі.
Протокол підписується посадовою особою, яка його склала 👮♀️, і затриманою особою 👤. У разі відмови затриманої особи від підпису протоколу в ньому робиться запис про це.
⛓ Необхідно звернути увагу, що про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання − адміністрація за місцем роботи чи навчання.
❓ Хто має право затримувати
❓ На який строк можуть затримати
❓ Що треба знати про особистий огляд і огляд речей
Інформація щодо цього − за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/shho-treba-znaty-pro-administratyvne-zatrymannya/
Карантин вихідного дня в Україні: як це діятиме?
📢Уряд затвердив карантин вихідного дня😷 на всій території України, який діятиме до 30 листопада. Починаючи з 1️⃣4️⃣ листопада, у суботу та неділю будуть запровадженні нові карантинні заходи. Таке рішення Кабмін за ініціативи МОЗ ухвалив на засіданні 11 листопада. Відповідні зміни до Постанови №641 опублікують на сайті уряду пізніше.
❌Забороняється:
👉 приймання відвідувачів в закладах громадського харчування (бари, ресторани, кафе);
👉 приймання відвідувачів ТРЦ та інших розважальних закладів;
👉 приймання відвідувачів закладами торгівельного та побутового обслуговування населення (салонів краси, магазинів промтоварів та інших);
👉 діяльність закладів культури і проведення культурно масових заходів;
👉 діяльність спортивних залів, фітнес центрів, басейнів.
✅Дозволяється:
👉 послуги громадського харчування (адресна доставка, замовлення на виніс);
👉 робота автозаправних комплексів, технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів (без зон для харчування);
👉 робота банків;
👉 робота операторів поштового зв’язку;
👉 медична практика;
👉 робота магазинів, якщо 60% площі відведено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами.
📍Додатково:
Карантині обмеження, які стосувалися помаранчевої зони, тепер будуть діяти для всіх регіонів України.
📢Уряд затвердив карантин вихідного дня😷 на всій території України, який діятиме до 30 листопада. Починаючи з 1️⃣4️⃣ листопада, у суботу та неділю будуть запровадженні нові карантинні заходи. Таке рішення Кабмін за ініціативи МОЗ ухвалив на засіданні 11 листопада. Відповідні зміни до Постанови №641 опублікують на сайті уряду пізніше.
❌Забороняється:
👉 приймання відвідувачів в закладах громадського харчування (бари, ресторани, кафе);
👉 приймання відвідувачів ТРЦ та інших розважальних закладів;
👉 приймання відвідувачів закладами торгівельного та побутового обслуговування населення (салонів краси, магазинів промтоварів та інших);
👉 діяльність закладів культури і проведення культурно масових заходів;
👉 діяльність спортивних залів, фітнес центрів, басейнів.
✅Дозволяється:
👉 послуги громадського харчування (адресна доставка, замовлення на виніс);
👉 робота автозаправних комплексів, технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів (без зон для харчування);
👉 робота банків;
👉 робота операторів поштового зв’язку;
👉 медична практика;
👉 робота магазинів, якщо 60% площі відведено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами.
📍Додатково:
Карантині обмеження, які стосувалися помаранчевої зони, тепер будуть діяти для всіх регіонів України.
Коли людину можна позбавити права на спадкування
Справи щодо спадкування подекуди є доволі складними. Серед претендентів на спадщину є такі, хто заради майна померлої людини здатні на непорядні вчинки. Чи можна визнати спадкоємця негідним і відсторонити його від спадщини? Відповідь надає фахівчиня Київського бюро правової допомоги №1 Марина Ковальчук.
👉 Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Однак, для набуття статусу спадкоємця недостатньо зарахування людини до спадкоємців певної черги чи факту наявності заповіту 📜 на її користь.
Законодавством України передбачено можливість визнання потенційних спадкоємців негідними у випадку їх недоброчесної поведінки відносно спадкодавця і, відповідно, позбавлення ❌ права на отримання у спадщину будь-якого майна або грошових коштів. Внаслідок визнання одного із спадкоємців негідним, його частка пропорційно ділиться між іншими спадкоємцями.
Підстави усунення від права на спадкування:
🔘 Особи умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на життя спадкоємців (це не стосується осіб, які вчинили такий замах, але спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив їх своїми спадкоємцями за заповітом).
🔘 Особи умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
🔘 Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.
🔘 Батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
🔘 Одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
🔘 За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
⚠️ Усунення від права на спадкування спадкоємців за законом та за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду.
Повний текст консультації читайте за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/koly-lyudynu-mozhna-pozbavyty-prava-na-spadkuvannya/
Справи щодо спадкування подекуди є доволі складними. Серед претендентів на спадщину є такі, хто заради майна померлої людини здатні на непорядні вчинки. Чи можна визнати спадкоємця негідним і відсторонити його від спадщини? Відповідь надає фахівчиня Київського бюро правової допомоги №1 Марина Ковальчук.
👉 Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.
Однак, для набуття статусу спадкоємця недостатньо зарахування людини до спадкоємців певної черги чи факту наявності заповіту 📜 на її користь.
Законодавством України передбачено можливість визнання потенційних спадкоємців негідними у випадку їх недоброчесної поведінки відносно спадкодавця і, відповідно, позбавлення ❌ права на отримання у спадщину будь-якого майна або грошових коштів. Внаслідок визнання одного із спадкоємців негідним, його частка пропорційно ділиться між іншими спадкоємцями.
Підстави усунення від права на спадкування:
🔘 Особи умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на життя спадкоємців (це не стосується осіб, які вчинили такий замах, але спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив їх своїми спадкоємцями за заповітом).
🔘 Особи умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині.
🔘 Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини.
🔘 Батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов’язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
🔘 Одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду.
🔘 За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
⚠️ Усунення від права на спадкування спадкоємців за законом та за заповітом можливе виключно на підставі рішення суду.
Повний текст консультації читайте за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/koly-lyudynu-mozhna-pozbavyty-prava-na-spadkuvannya/
Вигадали борг за світло та ще й подали до суду? Система БПД захистить ваші права
Енергопостачальна компанія 💡намагалася через суд стягнути з буковинки борг 💰, якого не було. Жінці довелося звернутися до системи безоплатної правової допомоги.
Почалося все з того, що Вижницький районний суд по справі за заявою ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» видав судовий наказ про стягнення з буковинки заборгованості за спожиту електричну енергію🔌 за період з лютого 2020 року по червень 2020 року в розмірі – 4 851 грн 36 коп. та судові витрати. Жінка з цим не погодилася, оскільки ця сума не є безспірною. Борг у 1 224 грн. 96 коп. виник не в період із лютого по червень 2020 року, а перейшов у 2020 рік із минулих років, що підтверджують копії рахунку 🧾за електроенергію 💡
У Вижницькому місцевому центрі з надання БВПД, куди звернулася жінка, її захищати доручили адвокату Ігорю Стаднику. Він вважає, що по сумі заборгованості минув строк позовної давності. Крім того, у липні 2020 року позивачці надали два рахунки за електроенергію, де запис кінцевого показника лічильника на суму 5 032 грн 08 коп. був зроблений від руки ✍🏼, тому жінка не повірила цим даним.
«У червні 2020 року клієнтка отримала рахунок за електроенергію на суму 4 696 грн 80 коп., у тому числі, 2 386 грн. 56 коп. нібито за використану електроенергію у травні 2020 року, чого не могло бути, оскільки таку кількість електроенергії у цьому місяці в двокімнатній квартирі спожити просто не реально. Позивачка звернулася до Вижницького РЕМу щодо перевірки справності електролічильника, однак їй відмовили. Цю відмову жінка вважає неправомірною і вирішила її оскаржити», – розповів Ігор Стадник.
Адвокат звернувся до суду 📃 із заявою про скасування судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та судових витрат. При складанні заяви про скасування судового наказу Ігор Стадник керувався ст.170, ч.3 ст.171 ЦПК України.
Суд встановив, що при винесені судового наказу не взяли до уваги докази, наведені заявником у заяві про його скасування, а тому на час видачі оскаржуваного судового наказу між стягувачем та боржником відбувався спір. Тому прийнято рішення: судовий наказ Вижницького районного суду по справі за заявою ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію скасувати (справа № 713/1588/20).
Коментує адвокат Ігор Стадник, який співпрацює з системою БПД:
❓У який термін потрібно звернутися до суду про скасування судового наказу?
❗️Боржник має право звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення копії цього наказу та документів, які були додані до неї. Заява подається до цього ж суду, який видав судовий наказ.
❓Як споживачеві впевнитися, що він впускає саме контролера енергопостачальної компанії, а не якогось зловмисника?
❗️Працівник енергопостачальної компанії має службове посвідчення, яке зобов’язаний показати споживачу. Це має бути документ встановленого зразка, у вигляді ламінованої картки, де зазначено прізвище, ім’я, по батькові, фото працівника, посада. Посвідчення обов’язково пронумероване, містить логотип компанії, підпис керівника і печатку підприємства. А ще в посвідченні вказується термін дії.
👉Більше успішних справ фахівців системи БПД – за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publications/uspishni-spravy/
Енергопостачальна компанія 💡намагалася через суд стягнути з буковинки борг 💰, якого не було. Жінці довелося звернутися до системи безоплатної правової допомоги.
Почалося все з того, що Вижницький районний суд по справі за заявою ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» видав судовий наказ про стягнення з буковинки заборгованості за спожиту електричну енергію🔌 за період з лютого 2020 року по червень 2020 року в розмірі – 4 851 грн 36 коп. та судові витрати. Жінка з цим не погодилася, оскільки ця сума не є безспірною. Борг у 1 224 грн. 96 коп. виник не в період із лютого по червень 2020 року, а перейшов у 2020 рік із минулих років, що підтверджують копії рахунку 🧾за електроенергію 💡
У Вижницькому місцевому центрі з надання БВПД, куди звернулася жінка, її захищати доручили адвокату Ігорю Стаднику. Він вважає, що по сумі заборгованості минув строк позовної давності. Крім того, у липні 2020 року позивачці надали два рахунки за електроенергію, де запис кінцевого показника лічильника на суму 5 032 грн 08 коп. був зроблений від руки ✍🏼, тому жінка не повірила цим даним.
«У червні 2020 року клієнтка отримала рахунок за електроенергію на суму 4 696 грн 80 коп., у тому числі, 2 386 грн. 56 коп. нібито за використану електроенергію у травні 2020 року, чого не могло бути, оскільки таку кількість електроенергії у цьому місяці в двокімнатній квартирі спожити просто не реально. Позивачка звернулася до Вижницького РЕМу щодо перевірки справності електролічильника, однак їй відмовили. Цю відмову жінка вважає неправомірною і вирішила її оскаржити», – розповів Ігор Стадник.
Адвокат звернувся до суду 📃 із заявою про скасування судового наказу щодо стягнення заборгованості за спожиту електроенергію та судових витрат. При складанні заяви про скасування судового наказу Ігор Стадник керувався ст.170, ч.3 ст.171 ЦПК України.
Суд встановив, що при винесені судового наказу не взяли до уваги докази, наведені заявником у заяві про його скасування, а тому на час видачі оскаржуваного судового наказу між стягувачем та боржником відбувався спір. Тому прийнято рішення: судовий наказ Вижницького районного суду по справі за заявою ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» щодо стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію скасувати (справа № 713/1588/20).
Коментує адвокат Ігор Стадник, який співпрацює з системою БПД:
❓У який термін потрібно звернутися до суду про скасування судового наказу?
❗️Боржник має право звернутися до суду із заявою про скасування судового наказу протягом п’ятнадцяти днів із дня вручення копії цього наказу та документів, які були додані до неї. Заява подається до цього ж суду, який видав судовий наказ.
❓Як споживачеві впевнитися, що він впускає саме контролера енергопостачальної компанії, а не якогось зловмисника?
❗️Працівник енергопостачальної компанії має службове посвідчення, яке зобов’язаний показати споживачу. Це має бути документ встановленого зразка, у вигляді ламінованої картки, де зазначено прізвище, ім’я, по батькові, фото працівника, посада. Посвідчення обов’язково пронумероване, містить логотип компанії, підпис керівника і печатку підприємства. А ще в посвідченні вказується термін дії.
👉Більше успішних справ фахівців системи БПД – за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publications/uspishni-spravy/
Чи порушуєте ви закон, продаючи на ринку те, що виростили у себе на городі?
Наприклад, вродила у вас цьогоріч морква 🥕 І запаслись на усю зиму, і родичам роздали, а залишки все одно є. Чому б її не продати, щоб трохи заробити за свою працю на землі? Все наче просто та логічно. Проте майте на увазі, що за продаж городини 🍆🧅🥔до вас можуть виникнути запитання у правоохоронців. Саме про це наша історія.
🟩 До Сарненського місцевого центру з надання БВПД звернувся пан Тарас, щоб його інтереси в суді, де він є відповідачем, представляв професійний юрист. Чоловік розповів, що влітку продавав на ринку свою городину – картоплю, цибулю, петрушку, кріп 🥔🧅🥬 Через це правоохоронці склали адміністративний протокол за порушення порядку провадження господарської діяльності (ч.1 ст. 164 КУпАП). Санкція за таке правопорушення передбачає не лише конфіскацію виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей але й штраф – від 34 тисяч гривень до 85 тисяч гривень!
Під час судового розгляду справи клієнт своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пан Тарас пояснив, що він у торгівельному павільйоні на ринку не здійснював господарської діяльності, а продавав свою сільськогосподарську продукцію 🥔🧅🥬, вирощену на власних земельних ділянках, що є сезонним видом робіт. Тому порядку провадження господарської діяльності не порушував.
Призначений місцевим центром 👨🎓 захисник Антон Слободін подав у суд клопотання про закриття провадження по цій справі з підстав відсутності в діях пана Тараса події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, відповідно до п. ст. 247 КУпАП. В обґрунтуванні адвокат посилався на положення п.п. 165 п.165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, згідно з яким до загального місячного (річного) оподаткованого податком на доходи фізичних осіб доходу не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена фізичною особою на земельних ділянках особистого селянського господарства. Такі фізичні особи здійснюють продаж цієї продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
🧑⚖️ У результаті суд зробив висновок, що наявність в діях відповідача складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, тобто порушення порядку провадження господарської діяльності, в даному випадку належними і допустимими доказами не доведена. Суд врахував, що підприємницькою може вважатися лише діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і зайняття торгівлею з метою одержання прибутку. У разі відсутності такої мети немає правових підстав вважати діяльність господарюючого суб’єкта підприємницькою.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів. Проте в протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито суть адміністративного правопорушення, а саме, не зазначено конкретні дії пана Тараса, які б вказували про наявність об’єктивної сторони правопорушення та його вини.
Як результат – провадження в цій справі закрито в зв’язку з відсутністю в діях пана Тараса складу адміністративного правопорушення.
📎 Номер цієї справи у Єдиному реєстрі судових рішень: 565/776/20
Детальніше про цю справу читайте на сайті системи БПД за посиланням 👉https://bit.ly/3pAVZDf
Наприклад, вродила у вас цьогоріч морква 🥕 І запаслись на усю зиму, і родичам роздали, а залишки все одно є. Чому б її не продати, щоб трохи заробити за свою працю на землі? Все наче просто та логічно. Проте майте на увазі, що за продаж городини 🍆🧅🥔до вас можуть виникнути запитання у правоохоронців. Саме про це наша історія.
🟩 До Сарненського місцевого центру з надання БВПД звернувся пан Тарас, щоб його інтереси в суді, де він є відповідачем, представляв професійний юрист. Чоловік розповів, що влітку продавав на ринку свою городину – картоплю, цибулю, петрушку, кріп 🥔🧅🥬 Через це правоохоронці склали адміністративний протокол за порушення порядку провадження господарської діяльності (ч.1 ст. 164 КУпАП). Санкція за таке правопорушення передбачає не лише конфіскацію виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей але й штраф – від 34 тисяч гривень до 85 тисяч гривень!
Під час судового розгляду справи клієнт своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пан Тарас пояснив, що він у торгівельному павільйоні на ринку не здійснював господарської діяльності, а продавав свою сільськогосподарську продукцію 🥔🧅🥬, вирощену на власних земельних ділянках, що є сезонним видом робіт. Тому порядку провадження господарської діяльності не порушував.
Призначений місцевим центром 👨🎓 захисник Антон Слободін подав у суд клопотання про закриття провадження по цій справі з підстав відсутності в діях пана Тараса події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, відповідно до п. ст. 247 КУпАП. В обґрунтуванні адвокат посилався на положення п.п. 165 п.165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, згідно з яким до загального місячного (річного) оподаткованого податком на доходи фізичних осіб доходу не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена фізичною особою на земельних ділянках особистого селянського господарства. Такі фізичні особи здійснюють продаж цієї продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.
🧑⚖️ У результаті суд зробив висновок, що наявність в діях відповідача складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, тобто порушення порядку провадження господарської діяльності, в даному випадку належними і допустимими доказами не доведена. Суд врахував, що підприємницькою може вважатися лише діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг і зайняття торгівлею з метою одержання прибутку. У разі відсутності такої мети немає правових підстав вважати діяльність господарюючого суб’єкта підприємницькою.
Частиною 2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов’язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів. Проте в протоколі про адміністративне правопорушення не розкрито суть адміністративного правопорушення, а саме, не зазначено конкретні дії пана Тараса, які б вказували про наявність об’єктивної сторони правопорушення та його вини.
Як результат – провадження в цій справі закрито в зв’язку з відсутністю в діях пана Тараса складу адміністративного правопорушення.
📎 Номер цієї справи у Єдиному реєстрі судових рішень: 565/776/20
Детальніше про цю справу читайте на сайті системи БПД за посиланням 👉https://bit.ly/3pAVZDf
Іпотека при розлученні: як поділити квартиру
🧍♀️💔🧍♂️ Подружжя приймає рішення про розірвання шлюбу. Доволі легка ситуація складається у тому випадку, коли відсутнє спільне майно та діти. П’ять хвилин у ДРАЦСі – і все, більше нічого не пов’язує. Складніше розірвати шлюб, коли пройдений великий життєвий шлях, нажите спільне майно, є діти. У такому випадку існує лише один спосіб вирішення особистих немайнових та майнових спорів – судовий ⚖️.
Добре коли за майно сплачені усі кошти і воно не перебуває під заставою та іпотекою, а якщо виникає зворотна ситуація? Як бути із квартирою 🏠, яка знаходиться в іпотеці? Вона набута спільними зусиллями та вважається спільним майном, то як її поділити? 🤔Відповідь на ці запитання надає фахівець Дніпровського бюро правової допомоги № 2 Данило Смага.
👉 Спільне майно може бути поділене як у судовому так і позасудовому порядку (укладання договорів у нотаріуса), однак нерухомість, яка придбана в кредит та перебуває в іпотеці, підлягає поділу між подружжям. При цьому зробити це буде можливо саме у судовому порядку, оскільки нотаріус в такій ситуації допомогти не зможе.
Також варто зауважити, що при зверненні до суду 👨⚖️ з позовом про поділ іпотечного майна необхідно залучати третьою особою той банк 🏦, який є іпотекодержателем вашого майна. Оскільки при поділі квартири з’являються нові сторони зобов’язання, про яких банк повинен знати, а отже бути залученим третьою особою у судове провадження. Адже ухвалення рішення, яке стосується іпотечного майна, у будь-якому випадку стосується прав та обов’язків іпотекодержателя та, як наслідок, впливає на можливість виконання уже ухваленого на користь банку рішення про стягнення з боржника кредитної заборгованості, а також на можливість банку звернути стягнення на іпотечне майно.
Щодо кредитних зобов'язань. Нормами Сімейного кодексу України 📚 визначено, що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тому, ключовим моментом для визначення того, чи будуть грошові кошти, одержані за договором, укладеним одним із подружжя під час шлюбу, належати до об’єктів спільної сумісної власності подружжя та чи підлягатиме заборгованість за таким договором врахуванню під час поділу майна, слід визначити наступне:
🔘 чи укладено договір під час шлюбу;
🔘 чи укладено договір в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю інтересах одного з подружжя;
🔘 чи використано одержане за договором в інтересах сім’ї не у власних, не пов’язаних із сім’єю інтересах одного з подружжя.
Ці обставини ☝️ слід враховувати при обґрунтуванні своїх вимог у суді, оскільки суд не наділений обов’язком доводити вашу правоту за вас. Добре, коли у кредитному договорі 📃 є прив’язка до договору іпотеки та навпаки. Тоді простежується причинно-наслідковий зв’язок між коштами та іпотечним майном, а отже і борг за кредитом потрібно віддавати разом.
Більш детально - за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/ipoteka-pry-rozluchenni-yak-podilyty-kvartyru/
🧍♀️💔🧍♂️ Подружжя приймає рішення про розірвання шлюбу. Доволі легка ситуація складається у тому випадку, коли відсутнє спільне майно та діти. П’ять хвилин у ДРАЦСі – і все, більше нічого не пов’язує. Складніше розірвати шлюб, коли пройдений великий життєвий шлях, нажите спільне майно, є діти. У такому випадку існує лише один спосіб вирішення особистих немайнових та майнових спорів – судовий ⚖️.
Добре коли за майно сплачені усі кошти і воно не перебуває під заставою та іпотекою, а якщо виникає зворотна ситуація? Як бути із квартирою 🏠, яка знаходиться в іпотеці? Вона набута спільними зусиллями та вважається спільним майном, то як її поділити? 🤔Відповідь на ці запитання надає фахівець Дніпровського бюро правової допомоги № 2 Данило Смага.
👉 Спільне майно може бути поділене як у судовому так і позасудовому порядку (укладання договорів у нотаріуса), однак нерухомість, яка придбана в кредит та перебуває в іпотеці, підлягає поділу між подружжям. При цьому зробити це буде можливо саме у судовому порядку, оскільки нотаріус в такій ситуації допомогти не зможе.
Також варто зауважити, що при зверненні до суду 👨⚖️ з позовом про поділ іпотечного майна необхідно залучати третьою особою той банк 🏦, який є іпотекодержателем вашого майна. Оскільки при поділі квартири з’являються нові сторони зобов’язання, про яких банк повинен знати, а отже бути залученим третьою особою у судове провадження. Адже ухвалення рішення, яке стосується іпотечного майна, у будь-якому випадку стосується прав та обов’язків іпотекодержателя та, як наслідок, впливає на можливість виконання уже ухваленого на користь банку рішення про стягнення з боржника кредитної заборгованості, а також на можливість банку звернути стягнення на іпотечне майно.
Щодо кредитних зобов'язань. Нормами Сімейного кодексу України 📚 визначено, що якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім’ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Тому, ключовим моментом для визначення того, чи будуть грошові кошти, одержані за договором, укладеним одним із подружжя під час шлюбу, належати до об’єктів спільної сумісної власності подружжя та чи підлягатиме заборгованість за таким договором врахуванню під час поділу майна, слід визначити наступне:
🔘 чи укладено договір під час шлюбу;
🔘 чи укладено договір в інтересах сім’ї, а не у власних, не пов’язаних із сім’єю інтересах одного з подружжя;
🔘 чи використано одержане за договором в інтересах сім’ї не у власних, не пов’язаних із сім’єю інтересах одного з подружжя.
Ці обставини ☝️ слід враховувати при обґрунтуванні своїх вимог у суді, оскільки суд не наділений обов’язком доводити вашу правоту за вас. Добре, коли у кредитному договорі 📃 є прив’язка до договору іпотеки та навпаки. Тоді простежується причинно-наслідковий зв’язок між коштами та іпотечним майном, а отже і борг за кредитом потрібно віддавати разом.
Більш детально - за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/ipoteka-pry-rozluchenni-yak-podilyty-kvartyru/