З рахунку зникли кошти. Банк поніс відповідальність
Якось пенсіонерці з Жовтих Вод на Дніпропетровщині прийшло на 📱 телефон повідомлення про нарахування пенсії – 2781 гривня. Не встигла вона зрадіти, що тепер купить собі поїсти і сплатить комуналку, як телефон дзенькнув ще однією есемескою: "З вашого рахунку списана заборгованість перед банком" – і з пенсійного рахунку зникло 2086 гривень. Але жодного боргу перед банком жінка не мала. Звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» – і письмово, і усно – жодних результатів, банк повертати кошти не поспішав. Залишився єдиний вихід – піти до Жовтоводського бюро правової допомоги.
🟩 Захищав інтереси клієнтки у суді юрист бюро Марк Веремейчик. Він склав позов до суду в порядку захисту прав споживачів фінансових послуг про відшкодування завданої матеріальної та моральної (немайнової) шкоди. Юридичний спосіб захисту прав споживачки фінансових послуг дав результат. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області виніс відповідне рішення. Суд постановив стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь позивачки матеріальну шкоду у розмірі 2086 гривень 32 коп., а також стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», на користь позивачки 2000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
🟩 У випадку з пані Ольгою ні рішення суду на користь банку, ні жодної іншої підстави для списання коштів з карткового рахунку не існувало, тому суд зобов’язав повернути раніше списані кошти на рахунок позивачки. До того ж, протиправні дії банку щодо списання коштів з рахунку змусили жінку чимало понервуватися, адже в якийсь момент вона не змогла собі придбати навіть їжу, бо залишилась без грошей. Суд визнав дії банку такими, що спричинили моральні страждання та переживання, і погодився з тим, що людина отримала моральну шкоду. Тому з «ПриватБанку» на користь позивачки буде стягнуто додаткових 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Детальніше рішення суду можна почитати за посиланням ➡️ https://bit.ly/3mGa53p, а тим часом 👨🎓юрист системи БПД Марк Веремейчик коментує:
⚖️ Наразі захист прав споживачів фінансових послуг здійснюється Національним банком України. Тому першими кроками, якщо ви зіштовхнулись з подібною проблемою, мають бути письмові звернення до банківської установи та до Національного банку України. Якщо в досудовий спосіб вирішити проблему не вдалось, звертайтесь до суду.
✔️ Коли можуть бути списані кошти з рахунку людини?
- Відповідно до ч. 2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
✔️ Які є підстави для повернення незаконно списаних коштів?
- Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобовязана повернути потерпілому це майно.
Про успішні справи фахівців системи БПД читайте за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/uspishni-spravy/
Якось пенсіонерці з Жовтих Вод на Дніпропетровщині прийшло на 📱 телефон повідомлення про нарахування пенсії – 2781 гривня. Не встигла вона зрадіти, що тепер купить собі поїсти і сплатить комуналку, як телефон дзенькнув ще однією есемескою: "З вашого рахунку списана заборгованість перед банком" – і з пенсійного рахунку зникло 2086 гривень. Але жодного боргу перед банком жінка не мала. Звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» – і письмово, і усно – жодних результатів, банк повертати кошти не поспішав. Залишився єдиний вихід – піти до Жовтоводського бюро правової допомоги.
🟩 Захищав інтереси клієнтки у суді юрист бюро Марк Веремейчик. Він склав позов до суду в порядку захисту прав споживачів фінансових послуг про відшкодування завданої матеріальної та моральної (немайнової) шкоди. Юридичний спосіб захисту прав споживачки фінансових послуг дав результат. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області виніс відповідне рішення. Суд постановив стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь позивачки матеріальну шкоду у розмірі 2086 гривень 32 коп., а також стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», на користь позивачки 2000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
🟩 У випадку з пані Ольгою ні рішення суду на користь банку, ні жодної іншої підстави для списання коштів з карткового рахунку не існувало, тому суд зобов’язав повернути раніше списані кошти на рахунок позивачки. До того ж, протиправні дії банку щодо списання коштів з рахунку змусили жінку чимало понервуватися, адже в якийсь момент вона не змогла собі придбати навіть їжу, бо залишилась без грошей. Суд визнав дії банку такими, що спричинили моральні страждання та переживання, і погодився з тим, що людина отримала моральну шкоду. Тому з «ПриватБанку» на користь позивачки буде стягнуто додаткових 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Детальніше рішення суду можна почитати за посиланням ➡️ https://bit.ly/3mGa53p, а тим часом 👨🎓юрист системи БПД Марк Веремейчик коментує:
⚖️ Наразі захист прав споживачів фінансових послуг здійснюється Національним банком України. Тому першими кроками, якщо ви зіштовхнулись з подібною проблемою, мають бути письмові звернення до банківської установи та до Національного банку України. Якщо в досудовий спосіб вирішити проблему не вдалось, звертайтесь до суду.
✔️ Коли можуть бути списані кошти з рахунку людини?
- Відповідно до ч. 2 ст. 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
✔️ Які є підстави для повернення незаконно списаних коштів?
- Відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобовязана повернути потерпілому це майно.
Про успішні справи фахівців системи БПД читайте за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/uspishni-spravy/
Право особи на зміну прізвища при розірванні шлюбу
Особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу 💍, має право після його розірвання 💔 надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Про свій вибір необхідно вказувати в заявах ✍️ про розірвання шлюбу, поданих до органу державної реєстрації актів цивільного стану, та позовах до суду.
Для зміни прізвища громадянин України звертається до відділу ДРАЦС за місцем проживання з 🗂:
📌 письмовою заявою про повернення дошлюбного прізвища після розлучення;
📌 документами, що підтверджують намір змінити прізвище після розірвання шлюбу: рішення суду, де зазначено про бажання відновити дошлюбне прізвище після розірвання шлюбу або свідоцтво про розірвання шлюбу;
📌 фотокарткою;
📌 квитанцією про сплату державного мита (крім випадків звільнення заявника від сплати державного мита) − у розмірі 0,3 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (5 грн. 10 копійок) та 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян − при повторній зміні прізвища (51 грн.).
☝️ Заява подається за умови пред’явлення паспорта громадянина України.
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану розглядає заяву про зміну прізвища у 3️⃣-місячний строк з дня її подання та видає свідоцтво про зміну імені.
Після державної реєстрації зміни прізвища відділом державної реєстрації актів цивільного стану у паспорті громадянина України робиться відмітка про те, що паспорт у зв’язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.
Для того, щоб отримати паспорт громадянина України у разі зміни прізвища, можна звернутись з заявою 📄 до будь-якого територіального підрозділу Державної міграційної служби або центру надання адміністративних послуг, якщо паспорт, який підлягає обміну, оформлений у формі пластикової картки типу ID, або до територіального підрозділу Державної міграційної служби за місцем реєстрації, якщо обміну підлягає паспорт громадянина України у формі книжечки.
Більше правових консультацій читайте за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу 💍, має право після його розірвання 💔 надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Про свій вибір необхідно вказувати в заявах ✍️ про розірвання шлюбу, поданих до органу державної реєстрації актів цивільного стану, та позовах до суду.
Для зміни прізвища громадянин України звертається до відділу ДРАЦС за місцем проживання з 🗂:
📌 письмовою заявою про повернення дошлюбного прізвища після розлучення;
📌 документами, що підтверджують намір змінити прізвище після розірвання шлюбу: рішення суду, де зазначено про бажання відновити дошлюбне прізвище після розірвання шлюбу або свідоцтво про розірвання шлюбу;
📌 фотокарткою;
📌 квитанцією про сплату державного мита (крім випадків звільнення заявника від сплати державного мита) − у розмірі 0,3 неоподаткованого мінімуму доходів громадян (5 грн. 10 копійок) та 3 неоподаткованих мінімумів доходів громадян − при повторній зміні прізвища (51 грн.).
☝️ Заява подається за умови пред’явлення паспорта громадянина України.
Відділ державної реєстрації актів цивільного стану розглядає заяву про зміну прізвища у 3️⃣-місячний строк з дня її подання та видає свідоцтво про зміну імені.
Після державної реєстрації зміни прізвища відділом державної реєстрації актів цивільного стану у паспорті громадянина України робиться відмітка про те, що паспорт у зв’язку із зміною імені підлягає обміну протягом місяця.
Для того, щоб отримати паспорт громадянина України у разі зміни прізвища, можна звернутись з заявою 📄 до будь-якого територіального підрозділу Державної міграційної служби або центру надання адміністративних послуг, якщо паспорт, який підлягає обміну, оформлений у формі пластикової картки типу ID, або до територіального підрозділу Державної міграційної служби за місцем реєстрації, якщо обміну підлягає паспорт громадянина України у формі книжечки.
Більше правових консультацій читайте за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Стягнення аліментів на дитину, якщо батьки не перебувають у шлюбі
До Іршавського бюро правової допомоги з звернулася пані Марія. Жінка перебувала у фактичних шлюбних відносинах з чоловіком 👫, під час яких народився син 👶. Однак після припинення фактичних шлюбних відносин у 2018 році, чоловік перестав піклуватися про матеріальне благополуччя сина, добровільно аліменти не сплачує. Фахівці Іршавського бюро правової допомоги розповіли про можливість стягнення аліментів в судовому порядку.
Законодавством передбачено можливість стягнення аліментів на дитину 👶, навіть якщо вони з батьком не перебували у зареєстрованому шлюбі та відсутня добровільна згода батька.
Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів ✍🏼на дитину. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми (твердій грошовій сумі).
✅Справи розглядаються місцевими судами за місцем проживання чи перебування відповідача.
✅Також позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
✅Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину − розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів).
У 2020 році прожитковий мінімум на дітей становить:
віком до 6 років: з 1 січня – 1779 грн.; з 1 липня – 1859 грн.; з 1 грудня – 1921 грн.;
віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2218 грн.; з 1 липня – 2318 грн.; з 1 грудня – 2395 грн.
✅При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (стаття 182 Сімейного кодексу України).
✅Якщо ж платник аліментів навпаки має нерегулярний дохід, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.
✅Крім того, той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, або у розмірі на одну дитину − однієї чверті, на двох дітей − однієї третини, на трьох і більше дітей − половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Детальніше читайте за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/styagnennya-alimentiv-na-dytynu-yakshho-batky-ne-perebuvayut-u-shlyubi/
До Іршавського бюро правової допомоги з звернулася пані Марія. Жінка перебувала у фактичних шлюбних відносинах з чоловіком 👫, під час яких народився син 👶. Однак після припинення фактичних шлюбних відносин у 2018 році, чоловік перестав піклуватися про матеріальне благополуччя сина, добровільно аліменти не сплачує. Фахівці Іршавського бюро правової допомоги розповіли про можливість стягнення аліментів в судовому порядку.
Законодавством передбачено можливість стягнення аліментів на дитину 👶, навіть якщо вони з батьком не перебували у зареєстрованому шлюбі та відсутня добровільна згода батька.
Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів ✍🏼на дитину. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми (твердій грошовій сумі).
✅Справи розглядаються місцевими судами за місцем проживання чи перебування відповідача.
✅Також позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
✅Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину − розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів).
У 2020 році прожитковий мінімум на дітей становить:
віком до 6 років: з 1 січня – 1779 грн.; з 1 липня – 1859 грн.; з 1 грудня – 1921 грн.;
віком від 6 до 18 років: з 1 січня – 2218 грн.; з 1 липня – 2318 грн.; з 1 грудня – 2395 грн.
✅При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (стаття 182 Сімейного кодексу України).
✅Якщо ж платник аліментів навпаки має нерегулярний дохід, суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, яка підлягає щорічній індексації.
✅Крім того, той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, або у розмірі на одну дитину − однієї чверті, на двох дітей − однієї третини, на трьох і більше дітей − половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Детальніше читайте за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/styagnennya-alimentiv-na-dytynu-yakshho-batky-ne-perebuvayut-u-shlyubi/
Як уберегтися від мобільного шахрайства
Мобільний телефон 🤳 став для людей дуже зручним та корисним аксесуаром, але також може бути ефективним засобом вимагання шахраями грошей 😈💵. Тож, якщо дотримуватися основних правил безпеки при спілкуванні з телефонними шахраями або підозрілими людьми, можна уберегти себе від втрати коштів. Про те, які є види мобільних шахрайств та як себе від них уберегти, розповідає фахівчиня Кропивницького місцевого центру з надання БВПД Наталія Цуцман
🔴 Дзвінок від працівника банку. Найчастіше шахраї працюють за такою схемою: телефонують та повідомляють щодо спроби здійснення атаки на ваш картковий рахунок, викрадення з нього коштів, або необхідності продовження дії кредитної картки чи підвищення кредитного ліміту на ній. Для того щоб заволодіти вашими коштами їм необхідна наступна інформація: пароль від банківської картки; секретне слово, SMS-код, який прийшов на номер мобільного телефону, номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код тощо.
👉 Ваші дії:
🔸ніколи нікому не повідомляйте номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код, а також паролі, що надходять в SMS-повідомленні; працівник банку не має права з’ясовувати або уточнювати особисті дані клієнта;
🔸зателефонуйте на контактний номер вашого банку та з’ясуйте, чи дійсно відбувалася атака на вашу картку та чи потрібно її перевипустити;
🔸залиште заявку оператору, що з вашим картковим рахунком намагалися вчинити шахрайські дії та заблокуйте картку.
🔴 З вашим родичем сталася біда. На ваш номер телефонує особа, яка, назвавшись знайомим вашого родича або представником правоохоронних органів, повідомляє, що ваш родич затриманий за вчинення кримінального правопорушення, але є можливість вирішити дане питання за певну суму коштів. Дані кошти необхідно або скинути на картковий рахунок, або підвезти в певне місце, або відати їх третій особі, яка за ними приїде.
👉 Ваші дії:
🔸 не панікуйте;
🔸запитайте посаду особи, яка вам телефонує (якщо попередньо вона зазначила, що працює в правоохоронному органі) та до якого саме відділення поліції доставлено вашого родича. Як правило, після таких запитань шахрай намагатиметься маніпулювати вами та здійснювати тиск, зазначаючи що вашому родичеві «світить реальний термін та його посадять»;
🔸не повідомляйте інформацію про себе та своїх близьких;
терміново завершіть розмову і зателефонуйте тому родичеві, з приводу затримання якого повідомили (якщо є можливість під час розмови з шахраєм, паралельно зателефонуйте цьому родичу);
🔸повідомте Департамент кіберполіції Національної поліції України (https://cyberpolice.gov.ua/contacts/) про спробу вчинення шахрайства.
Про інші види мобільного шахрайства, такі як фішинг, онлайн-шопінг, виготовлення дублікату SIM-карти з метою заволодіння коштів, які знаходяться на картковому рахунку – читайте на сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-uberegtysya-vid-mobilnogo-shahrajstva/
Мобільний телефон 🤳 став для людей дуже зручним та корисним аксесуаром, але також може бути ефективним засобом вимагання шахраями грошей 😈💵. Тож, якщо дотримуватися основних правил безпеки при спілкуванні з телефонними шахраями або підозрілими людьми, можна уберегти себе від втрати коштів. Про те, які є види мобільних шахрайств та як себе від них уберегти, розповідає фахівчиня Кропивницького місцевого центру з надання БВПД Наталія Цуцман
🔴 Дзвінок від працівника банку. Найчастіше шахраї працюють за такою схемою: телефонують та повідомляють щодо спроби здійснення атаки на ваш картковий рахунок, викрадення з нього коштів, або необхідності продовження дії кредитної картки чи підвищення кредитного ліміту на ній. Для того щоб заволодіти вашими коштами їм необхідна наступна інформація: пароль від банківської картки; секретне слово, SMS-код, який прийшов на номер мобільного телефону, номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код тощо.
👉 Ваші дії:
🔸ніколи нікому не повідомляйте номер банківської картки, термін її дії, CVV2-код, а також паролі, що надходять в SMS-повідомленні; працівник банку не має права з’ясовувати або уточнювати особисті дані клієнта;
🔸зателефонуйте на контактний номер вашого банку та з’ясуйте, чи дійсно відбувалася атака на вашу картку та чи потрібно її перевипустити;
🔸залиште заявку оператору, що з вашим картковим рахунком намагалися вчинити шахрайські дії та заблокуйте картку.
🔴 З вашим родичем сталася біда. На ваш номер телефонує особа, яка, назвавшись знайомим вашого родича або представником правоохоронних органів, повідомляє, що ваш родич затриманий за вчинення кримінального правопорушення, але є можливість вирішити дане питання за певну суму коштів. Дані кошти необхідно або скинути на картковий рахунок, або підвезти в певне місце, або відати їх третій особі, яка за ними приїде.
👉 Ваші дії:
🔸 не панікуйте;
🔸запитайте посаду особи, яка вам телефонує (якщо попередньо вона зазначила, що працює в правоохоронному органі) та до якого саме відділення поліції доставлено вашого родича. Як правило, після таких запитань шахрай намагатиметься маніпулювати вами та здійснювати тиск, зазначаючи що вашому родичеві «світить реальний термін та його посадять»;
🔸не повідомляйте інформацію про себе та своїх близьких;
терміново завершіть розмову і зателефонуйте тому родичеві, з приводу затримання якого повідомили (якщо є можливість під час розмови з шахраєм, паралельно зателефонуйте цьому родичу);
🔸повідомте Департамент кіберполіції Національної поліції України (https://cyberpolice.gov.ua/contacts/) про спробу вчинення шахрайства.
Про інші види мобільного шахрайства, такі як фішинг, онлайн-шопінг, виготовлення дублікату SIM-карти з метою заволодіння коштів, які знаходяться на картковому рахунку – читайте на сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-uberegtysya-vid-mobilnogo-shahrajstva/
Відповідальність за наругу над державними символами
Державні символи 💙💛 є важливим атрибутом сучасної держави, складовою її конституційного ладу. Символи нації, створені нею в процесі власного державотворення, з часом, як правило, стають державними у результаті їх закріплення на законодавчо-правовому рівні.
Конституцією України визначено, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Більше того, шанування державних символів є обов’язком громадян України.
Упродовж останніх років використання 🇺🇦 Державного Прапора України, його зображень набуло більшої популярності та значимості для українців. У державні свята, під час фестивалів, у щасливі і сумні дати чи навіть у будень Україна одягнута в синьо-жовті кольори. На будівлях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в залах судових засідань Державний Прапор України розміщений постійно.
Втім, все ж трапляються ситуації, коли деякі особи 😡 плюндрують державні символи: знищують чи пошкоджують прапор або герб, шаржують герб чи гімн тощо. За такі дії особі загрожує покарання згідно з 📕Кримінальним Кодексом України.
Так, публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1️⃣7️⃣ до 6️⃣8️⃣ тис. грн.) або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
👉 Під наругою слід розуміти грубе, образливе ставлення, зле висміювання, дії, спрямовані на приниження тих цінностей, до яких інші члени суспільства ставляться з повагою (наприклад, зривання прапора чи герба, їх знищення або пошкодження, використання їх не за призначенням, учинення на них непристойних написів або малюнків, спотворення тексту або музики Гімну, поширення його тексту зі спотворенням змісту і значення, інші дії, в яких виявляється зневажливе ставлення особи до державних символів).
👉 Публічний характер дій означає, що вони можуть бути вчинені як відкрито, так і таємно, але за умови, що згодом стануть очевидними для невизначеного кола осіб.
👉 Місце вчинення злочину на кваліфікацію злочину не впливає.
👉 Злочини вважаються закінченими з моменту вчинення будь-якої дії, пов’язаної з наругою над державними символами. Не має значення, чи вдалося особі здійснити свій намір до кінця чи ні❗️
Повний текст консультації читайте у лінку: https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vidpovidalnist-za-narugu-nad-derzhavnymy-symvolamy-2/
Державні символи 💙💛 є важливим атрибутом сучасної держави, складовою її конституційного ладу. Символи нації, створені нею в процесі власного державотворення, з часом, як правило, стають державними у результаті їх закріплення на законодавчо-правовому рівні.
Конституцією України визначено, що державними символами України є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України. Більше того, шанування державних символів є обов’язком громадян України.
Упродовж останніх років використання 🇺🇦 Державного Прапора України, його зображень набуло більшої популярності та значимості для українців. У державні свята, під час фестивалів, у щасливі і сумні дати чи навіть у будень Україна одягнута в синьо-жовті кольори. На будівлях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в залах судових засідань Державний Прапор України розміщений постійно.
Втім, все ж трапляються ситуації, коли деякі особи 😡 плюндрують державні символи: знищують чи пошкоджують прапор або герб, шаржують герб чи гімн тощо. За такі дії особі загрожує покарання згідно з 📕Кримінальним Кодексом України.
Так, публічна наруга над Державним Прапором України, Державним Гербом України або Державним Гімном України карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1️⃣7️⃣ до 6️⃣8️⃣ тис. грн.) або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років.
👉 Під наругою слід розуміти грубе, образливе ставлення, зле висміювання, дії, спрямовані на приниження тих цінностей, до яких інші члени суспільства ставляться з повагою (наприклад, зривання прапора чи герба, їх знищення або пошкодження, використання їх не за призначенням, учинення на них непристойних написів або малюнків, спотворення тексту або музики Гімну, поширення його тексту зі спотворенням змісту і значення, інші дії, в яких виявляється зневажливе ставлення особи до державних символів).
👉 Публічний характер дій означає, що вони можуть бути вчинені як відкрито, так і таємно, але за умови, що згодом стануть очевидними для невизначеного кола осіб.
👉 Місце вчинення злочину на кваліфікацію злочину не впливає.
👉 Злочини вважаються закінченими з моменту вчинення будь-якої дії, пов’язаної з наругою над державними символами. Не має значення, чи вдалося особі здійснити свій намір до кінця чи ні❗️
Повний текст консультації читайте у лінку: https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vidpovidalnist-za-narugu-nad-derzhavnymy-symvolamy-2/
Наклали арешт на рахунок для соціальних виплат: як діяти
🟩 До Чортківського місцевого центру з надання БВПД звернулася мати малолітньої дитини з інвалідністю. Молода жінка опинилася в складній життєвій ситуації і фактично залишилася без засобів для існування, оскільки виконавча служба арештувала її банківський рахунок, на який надходять соціальні виплати державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю.
🟩 Передісторія така: у 2018 році жінка взяла кредит у банку, проте вчасно його не повернула. Далі банк звернувся до приватного нотаріуса нотаріального округу Київської області, яка на підставі договору здійснила виконавчий напис про стягнення на користь фінансової установи з громадянки Р. простроченої заборгованості по тілу кредиту та комісією у сумі 11 400 грн.
🟩 На підставі виконавчого напису, виданого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника. Цією постановою накладено арешт на рахунок коштів, які виплачуються Управлінням праці та соціального захисту як державна допомога дітям з інвалідністю.
Місцевий центр уповноважив представляти інтереси клієнтки у суді адвоката Юрія Захарчука.
👨🎓 Коментар адвоката: Стягнення не може бути звернено на такі виплати: допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом, п.10 ч.1 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження
Адвокат підготував 📄позовні заяви про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом таким, що не підлягає виконанню та про визнання протиправними та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження щодо арешту коштів боржника.
🧑⚖️ За результатами розгляду справ позовні вимоги клієнтки центру задоволено: визнано дії приватного виконавця протиправними та скасовано постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, а також визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом, таким, що не підлягає виконанню.
📄Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: ➡️ http://bit.ly/2JL64NL
Детальніше - за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/shho-robyty-yakshho-nakladeno-aresht-na-rahunok-dlya-sotsialnyh-vyplat1/
🟩 До Чортківського місцевого центру з надання БВПД звернулася мати малолітньої дитини з інвалідністю. Молода жінка опинилася в складній життєвій ситуації і фактично залишилася без засобів для існування, оскільки виконавча служба арештувала її банківський рахунок, на який надходять соціальні виплати державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю.
🟩 Передісторія така: у 2018 році жінка взяла кредит у банку, проте вчасно його не повернула. Далі банк звернувся до приватного нотаріуса нотаріального округу Київської області, яка на підставі договору здійснила виконавчий напис про стягнення на користь фінансової установи з громадянки Р. простроченої заборгованості по тілу кредиту та комісією у сумі 11 400 грн.
🟩 На підставі виконавчого напису, виданого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про арешт коштів боржника. Цією постановою накладено арешт на рахунок коштів, які виплачуються Управлінням праці та соціального захисту як державна допомога дітям з інвалідністю.
Місцевий центр уповноважив представляти інтереси клієнтки у суді адвоката Юрія Захарчука.
👨🎓 Коментар адвоката: Стягнення не може бути звернено на такі виплати: допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом, п.10 ч.1 ст. 73 Закону України «Про виконавче провадження
Адвокат підготував 📄позовні заяви про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом таким, що не підлягає виконанню та про визнання протиправними та скасування постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження щодо арешту коштів боржника.
🧑⚖️ За результатами розгляду справ позовні вимоги клієнтки центру задоволено: визнано дії приватного виконавця протиправними та скасовано постанови про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, а також визнано виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом, таким, що не підлягає виконанню.
📄Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: ➡️ http://bit.ly/2JL64NL
Детальніше - за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/shho-robyty-yakshho-nakladeno-aresht-na-rahunok-dlya-sotsialnyh-vyplat1/
Як отримати компенсацію за травму на виробництві
Не завжди на підприємствах з небезпечним виробництвом дотримуються основних вимог щодо безпечних умов праці. В таких ситуаціях найчастіше й трапляються нещасні випадки на виробництві 👷. Як наслідок, працівник отримує травму, і виникає необхідність отримати 💵 компенсацію. Як це зробити – розповідає фахівчиня Першотравенського бюро правової допомоги, що на Дніпропетровщині, Тетяна Хандрига.
Усі працівники, згідно із 📚 Законом України «Про охорону праці», підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
☝️ Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що сталися, за встановленою формою, складений відповідною комісією.
Відповідно до Поряду призначення, перерахування та проведення страхових виплат, у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України зобов’язане своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи:
✔️ допомогу по тимчасовій непрацездатності (виплати за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів роботодавця);
✔️ одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого (призначається при встановленні медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності);
✔️ щомісячну страхову виплату втраченого заробітку потерпілого (призначається при встановленні медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності);
✔️ страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу, нижчеоплачувану роботу;
✔️ щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;
✔️ відшкодування вартості поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг.
⚠️ У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті (стаття 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Яким має бути алгоритм дій у разі виникнення нещасного випадку на виробництві читайте на сайті за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-otrymaty-kompensatsiyu-za-travmu-na-vyrobnytstvi/
Не завжди на підприємствах з небезпечним виробництвом дотримуються основних вимог щодо безпечних умов праці. В таких ситуаціях найчастіше й трапляються нещасні випадки на виробництві 👷. Як наслідок, працівник отримує травму, і виникає необхідність отримати 💵 компенсацію. Як це зробити – розповідає фахівчиня Першотравенського бюро правової допомоги, що на Дніпропетровщині, Тетяна Хандрига.
Усі працівники, згідно із 📚 Законом України «Про охорону праці», підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
☝️ Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що сталися, за встановленою формою, складений відповідною комісією.
Відповідно до Поряду призначення, перерахування та проведення страхових виплат, у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України зобов’язане своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну потерпілому внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті особам, які мають на це право, виплачуючи:
✔️ допомогу по тимчасовій непрацездатності (виплати за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів роботодавця);
✔️ одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого (призначається при встановленні медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності);
✔️ щомісячну страхову виплату втраченого заробітку потерпілого (призначається при встановленні медико-соціальною експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності);
✔️ страхову виплату потерпілому у розмірі його середньомісячного заробітку при тимчасовому переведенні його на легшу, нижчеоплачувану роботу;
✔️ щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого;
✔️ відшкодування вартості поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг.
⚠️ У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті (стаття 41 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Яким має бути алгоритм дій у разі виникнення нещасного випадку на виробництві читайте на сайті за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/yak-otrymaty-kompensatsiyu-za-travmu-na-vyrobnytstvi/
Як стягуються аліменти на дитину, якщо батьки не перебувають у шлюбі
Відповідно до частини першої статті 141 Сімейного кодексу України, мати 🧍♀️ та батько 🧍♂️ мають рівні права та обов’язки щодо дитини 👶, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з позовом ✍️ про стягнення аліментів на дитину. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми (твердій грошовій сумі).
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину − розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів).
При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Крім того, той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду 🧑⚖️ із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, або у розмірі на одну дитину − однієї чверті, на двох дітей − однієї третини, на трьох і більше дітей − половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
⚠️ Обов’язковою умовою для звернення до суду із заявою про видачу судового наказу є стягнення аліментів, що не пов’язане із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів 💸 із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).
Крім того, виконавчий документ про стягнення аліментів разом із заявою (де також зазначаються реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу) може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі-підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Більше правових консультацій читайте на сайті https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Відповідно до частини першої статті 141 Сімейного кодексу України, мати 🧍♀️ та батько 🧍♂️ мають рівні права та обов’язки щодо дитини 👶, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Той з батьків, з ким мешкає дитина, має право звернутися до суду з позовом ✍️ про стягнення аліментів на дитину. У такому випадку аліменти на дитину присуджуються або як частка від заробітку, або у вигляді конкретно визначеної суми (твердій грошовій сумі).
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину − розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів).
При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Крім того, той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду 🧑⚖️ із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, або у розмірі на одну дитину − однієї чверті, на двох дітей − однієї третини, на трьох і більше дітей − половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
⚠️ Обов’язковою умовою для звернення до суду із заявою про видачу судового наказу є стягнення аліментів, що не пов’язане із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Після отримання рішення суду та виконавчого листа або судового наказу стягувачу необхідно звернутися до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання (перебування) боржника із заявою про відкриття виконавчого провадження про стягнення аліментів 💸 із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвища, імені, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу, та виконавчим документом (судовим наказом або виконавчим листом про стягнення аліментів).
Крім того, виконавчий документ про стягнення аліментів разом із заявою (де також зазначаються реквізити банківського рахунка, на який слід перераховувати кошти; прізвище, ім’я, по батькові стягувача, реквізитів документа, що посвідчує його особу) може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі-підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Більше правових консультацій читайте на сайті https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Особливості договору дарування та заповіту
У повсякденні люди доволі часто потребують вирішення майнових питань, зокрема актуальною є дилема: подарувати чи заповісти? Про це розповідають юристи Буського місцевого центру з надання БВПД 👇
🟢 Заповіт – це особисте розпорядження 📜 фізичної особи на випадок своєї смерті. Особливістю спадкування за заповітом є те, що спадкоємець отримує у власність майно лише після смерті спадкодавця. Після складення заповіту, особа й надалі залишається власником свого майна та може вільно ним розпоряджатися.
Важливо пам’ятати, що заповіт у будь-який момент можна скасувати чи змінити, якщо сама особа цього забажає. При цьому кожний новий заповіт, який складе особа ✍️, скасовує попередній. Заповіт можна змінювати безліч разів протягом життя.
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Якщо заповітом особу позбавили спадщини ❎, то вона не можете одержати право на спадкування, крім випадків, коли такий заповіт визнано судом недійсним.
☝️ Однак варто зазначити деякі недоліки заповіту для особи, якій майно заповідається – існує таке поняття як обов’язкова частка у спадщині, яку закон гарантує певному переліку спадкоємців за законом, незалежно від змісту заповіту. До таких спадкоємців належать малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.
Тобто, якщо на момент смерті заповідача будуть спадкоємці, які входять до такого переліку, то особа, якій заповідач в цілому мав намір передати майно, отримає лише певну його частку. І таке право на спадщину встановлюється законом та не може бути змінено у заповіті.
🟢 Дарування – це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Договір дарування 📃🎁 може укладатися в усній, простій письмовій або письмовій формі з нотаріальним посвідченням такого договору. У випадку дарування нерухомого майна, договір дарування укладається у письмові формі, нотаріально посвідчується 🔏 з наступною його державною реєстрацією.
Всі права на майно дарувальника переходять до обдаровуваного з моменту прийняття ним дарунку, яким він може вільно розпоряджатися.
👉 Особа, яка дарує майно, не може встановлювати якісь обов’язки, умови чи обмеження щодо майна, яке подарувала, оскільки договір дарування це безумовний договір.
👉 Натомість заповіт може бути з умовою, з обмеженням, з позбавленням права спадкувати і секретний.
Отож, заповіт надає значну свободу вибору для спадкодавця. Він може скласти один заповіт, або кілька, вказати одного спадкоємця, або декількох, заповісти все майно, або його частину, а також змінити свою думку і скласти новий.
Договір дарування скасувати практично неможливо, якщо немає надзвичайно вагомих обставин – як, наприклад, недієздатність на момент вчинення правочину (складання договору).
⚠️ Порада: не даруйте та не укладайте договір дарування, якщо ви не впевнені в самій людині (обдаровуваному), щоб потім не виникало непередбачених обставин. Поширеною є ситуація, коли родичам дарують 🏠 житло, а вони просто виселяють дарувальника 👊👴 (колишнього власника), який на старості років не має власного житла.
Для людини, яка заповідає майно, заповіт є ☝️ найбезпечнішим способом, оскільки вона до самої смерті залишається власником свого майна. Втім, універсального способу немає, необхідно аналізувати кожну конкретну ситуацію окремо.
Повний текст консультації читайте за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/osoblyvosti-dogovoru-daruvannya-ta-zapovitu/
У повсякденні люди доволі часто потребують вирішення майнових питань, зокрема актуальною є дилема: подарувати чи заповісти? Про це розповідають юристи Буського місцевого центру з надання БВПД 👇
🟢 Заповіт – це особисте розпорядження 📜 фізичної особи на випадок своєї смерті. Особливістю спадкування за заповітом є те, що спадкоємець отримує у власність майно лише після смерті спадкодавця. Після складення заповіту, особа й надалі залишається власником свого майна та може вільно ним розпоряджатися.
Важливо пам’ятати, що заповіт у будь-який момент можна скасувати чи змінити, якщо сама особа цього забажає. При цьому кожний новий заповіт, який складе особа ✍️, скасовує попередній. Заповіт можна змінювати безліч разів протягом життя.
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Якщо заповітом особу позбавили спадщини ❎, то вона не можете одержати право на спадкування, крім випадків, коли такий заповіт визнано судом недійсним.
☝️ Однак варто зазначити деякі недоліки заповіту для особи, якій майно заповідається – існує таке поняття як обов’язкова частка у спадщині, яку закон гарантує певному переліку спадкоємців за законом, незалежно від змісту заповіту. До таких спадкоємців належать малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки.
Тобто, якщо на момент смерті заповідача будуть спадкоємці, які входять до такого переліку, то особа, якій заповідач в цілому мав намір передати майно, отримає лише певну його частку. І таке право на спадщину встановлюється законом та не може бути змінено у заповіті.
🟢 Дарування – це домовленість двох сторін, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Договір дарування 📃🎁 може укладатися в усній, простій письмовій або письмовій формі з нотаріальним посвідченням такого договору. У випадку дарування нерухомого майна, договір дарування укладається у письмові формі, нотаріально посвідчується 🔏 з наступною його державною реєстрацією.
Всі права на майно дарувальника переходять до обдаровуваного з моменту прийняття ним дарунку, яким він може вільно розпоряджатися.
👉 Особа, яка дарує майно, не може встановлювати якісь обов’язки, умови чи обмеження щодо майна, яке подарувала, оскільки договір дарування це безумовний договір.
👉 Натомість заповіт може бути з умовою, з обмеженням, з позбавленням права спадкувати і секретний.
Отож, заповіт надає значну свободу вибору для спадкодавця. Він може скласти один заповіт, або кілька, вказати одного спадкоємця, або декількох, заповісти все майно, або його частину, а також змінити свою думку і скласти новий.
Договір дарування скасувати практично неможливо, якщо немає надзвичайно вагомих обставин – як, наприклад, недієздатність на момент вчинення правочину (складання договору).
⚠️ Порада: не даруйте та не укладайте договір дарування, якщо ви не впевнені в самій людині (обдаровуваному), щоб потім не виникало непередбачених обставин. Поширеною є ситуація, коли родичам дарують 🏠 житло, а вони просто виселяють дарувальника 👊👴 (колишнього власника), який на старості років не має власного житла.
Для людини, яка заповідає майно, заповіт є ☝️ найбезпечнішим способом, оскільки вона до самої смерті залишається власником свого майна. Втім, універсального способу немає, необхідно аналізувати кожну конкретну ситуацію окремо.
Повний текст консультації читайте за посиланням 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/osoblyvosti-dogovoru-daruvannya-ta-zapovitu/
За затримку у виплаті заробітної плати роботодавець заплатить утричі більше
🟩 До Новобузького бюро правової допомоги звернувся місцевий мешканець, право якого на своєчасну виплату заробітної плати було порушено. Як розповів клієнт, він працював водієм на одному з підприємств району, з якого звільнився за власним бажанням, втім остаточного розрахунку на день звільнення не отримав. Працедавець заборгував майже 45 тисяч заробітної плати та 2 тисячі гривень відряджувальних.
🟩 Інтереси клієнта представляла начальниця Новобузького бюро правової допомоги Анжела Лізніченко (Миколаївський місцевий центр з надання БВПД).
🟩 Зауважимо, що законодавство зобов’язує роботодавця при звільненні працівника провести з ним повний розрахунок, у випадку порушення цього обов’язку підприємство повинно виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Зважаючи на це, фахівчиня розпочала роботу з відновлення права клієнта на належні йому суми виплати.
🟩 Заборгованість із заробітної плати працедавець сплатив у позасудовому порядку. Але виплата заборгованості не звільняє працедавця від обов’язку виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Отже, Анжела Лізніченко підготувала позовну заяву до суду, в якій навела докази порушення роботодавцем трудових прав клієнта. За результатом розгляду справи суд прийняв рішення задовольнити позовні вимоги в повному обсязі – стягнути середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати та відряджувальних, загальна сума яких склала понад 135 тисяч гривень.
🟩 Завдяки професійній роботі фахівчині системи БПД підприємство сплатить колишньому працівнику суму, утричі більшу за саму заборгованість.
Детальне читайте на сайті за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/za-zatrymku-u-vyplati-zarobitnoyi-platy-robotodavets-splatyt-ponad-135-tysyach-gryven/
🟩 До Новобузького бюро правової допомоги звернувся місцевий мешканець, право якого на своєчасну виплату заробітної плати було порушено. Як розповів клієнт, він працював водієм на одному з підприємств району, з якого звільнився за власним бажанням, втім остаточного розрахунку на день звільнення не отримав. Працедавець заборгував майже 45 тисяч заробітної плати та 2 тисячі гривень відряджувальних.
🟩 Інтереси клієнта представляла начальниця Новобузького бюро правової допомоги Анжела Лізніченко (Миколаївський місцевий центр з надання БВПД).
🟩 Зауважимо, що законодавство зобов’язує роботодавця при звільненні працівника провести з ним повний розрахунок, у випадку порушення цього обов’язку підприємство повинно виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Зважаючи на це, фахівчиня розпочала роботу з відновлення права клієнта на належні йому суми виплати.
🟩 Заборгованість із заробітної плати працедавець сплатив у позасудовому порядку. Але виплата заборгованості не звільняє працедавця від обов’язку виплатити працівникові середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Отже, Анжела Лізніченко підготувала позовну заяву до суду, в якій навела докази порушення роботодавцем трудових прав клієнта. За результатом розгляду справи суд прийняв рішення задовольнити позовні вимоги в повному обсязі – стягнути середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати та відряджувальних, загальна сума яких склала понад 135 тисяч гривень.
🟩 Завдяки професійній роботі фахівчині системи БПД підприємство сплатить колишньому працівнику суму, утричі більшу за саму заборгованість.
Детальне читайте на сайті за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/za-zatrymku-u-vyplati-zarobitnoyi-platy-robotodavets-splatyt-ponad-135-tysyach-gryven/
Як тюльпани 💐 ледь не привели підлітка до в’язниці
Ця історія трапилась в одному з квіткових магазинів Одеси. 16-річний хлопець, досить сором’язливий та закритий у собі, одного дня вирішив здивувати подарунком єдину, з ким міг поділитися новинами та переживаннями, – свою подругу. Тільки він побачив через вітрину магазину 🌷 рожеві тюльпани, улюблені квіти дівчини, – не зміг втриматися та поцупив їх.
☝️ Викравши 78 тюльпанів, хлопець спричинив потерпілій власниці матеріальну шкоду на загальну суму трохи більше 1 тис. грн. За це підлітку загрожувало покарання у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років.
🙎 Вирок і ув'язнення стали б випробуванням, яке могло зламати життя юнакові.
Однак під час досудового розслідування прокурор запропонував підлітку взяти участь у пілотному проєкті з відновного правосуддя. Регіональний центр з надання БВПД в Одеській області ⚖️ доручив провести медіацію адвокату системи безоплатної правової допомоги.
В результаті підліток відшкодував потерпілій збитки в повному обсязі, визнав завдану шкоду та вибачився перед нею за свій вчинок. Хлопець пройшов кілька занять з психологом. Його батьки говорять, що син став більш відкритим та доброзичливим, охоче йде на контакт з членами родини. Навчився прогнозувати наслідки своїх вчинків, розуміти різницю між бажанням та потребою.
На суді адвокат подав клопотання про звільнення хлопця від відповідальності у зв'язку із 🤝 залагодженням конфлікту. Від потерпілої також надійшла заява про закриття кримінального провадження, оскільки матеріальна і моральна шкода їй відшкодовані, а сам обвинувачений загрози для суспільства не несе. Програма відновлення завершилася успішно ✅ – ухвалою суду неповнолітнього було звільнено від кримінальної відповідальності, сторони досягли примирення між собою.
Пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» реалізується на базі системи БПД. У 2019 році він діяв у шести регіонах і, довівши свою ефективність, на початку 2020-го поширений на всю територію України.
Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, може бути застосована за чотирьох умов:
✅є потерпіла сторона — фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;
✅неповнолітній вперше вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин;
✅неповнолітній визнав факт вчинення кримінального правопорушення;
✅потерпілий і неповнолітній погодилися на участь у Програмі.
Детальніше читайте на сайті за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/romantychnyj-vchynok-mig-zavershytysya-vyrokom-yakby-ne-vidnovne-pravosuddya/?fbclid=IwAR2R6cybMXstTjlPdh9ewC3e60RgVKbSFXMes7rfh-fzkQVy4mXrfqFQoz4
Ця історія трапилась в одному з квіткових магазинів Одеси. 16-річний хлопець, досить сором’язливий та закритий у собі, одного дня вирішив здивувати подарунком єдину, з ким міг поділитися новинами та переживаннями, – свою подругу. Тільки він побачив через вітрину магазину 🌷 рожеві тюльпани, улюблені квіти дівчини, – не зміг втриматися та поцупив їх.
☝️ Викравши 78 тюльпанів, хлопець спричинив потерпілій власниці матеріальну шкоду на загальну суму трохи більше 1 тис. грн. За це підлітку загрожувало покарання у вигляді позбавлення волі на строк до чотирьох років.
🙎 Вирок і ув'язнення стали б випробуванням, яке могло зламати життя юнакові.
Однак під час досудового розслідування прокурор запропонував підлітку взяти участь у пілотному проєкті з відновного правосуддя. Регіональний центр з надання БВПД в Одеській області ⚖️ доручив провести медіацію адвокату системи безоплатної правової допомоги.
В результаті підліток відшкодував потерпілій збитки в повному обсязі, визнав завдану шкоду та вибачився перед нею за свій вчинок. Хлопець пройшов кілька занять з психологом. Його батьки говорять, що син став більш відкритим та доброзичливим, охоче йде на контакт з членами родини. Навчився прогнозувати наслідки своїх вчинків, розуміти різницю між бажанням та потребою.
На суді адвокат подав клопотання про звільнення хлопця від відповідальності у зв'язку із 🤝 залагодженням конфлікту. Від потерпілої також надійшла заява про закриття кримінального провадження, оскільки матеріальна і моральна шкода їй відшкодовані, а сам обвинувачений загрози для суспільства не несе. Програма відновлення завершилася успішно ✅ – ухвалою суду неповнолітнього було звільнено від кримінальної відповідальності, сторони досягли примирення між собою.
Пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» реалізується на базі системи БПД. У 2019 році він діяв у шести регіонах і, довівши свою ефективність, на початку 2020-го поширений на всю територію України.
Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення, може бути застосована за чотирьох умов:
✅є потерпіла сторона — фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди;
✅неповнолітній вперше вчинив кримінальний проступок або нетяжкий злочин;
✅неповнолітній визнав факт вчинення кримінального правопорушення;
✅потерпілий і неповнолітній погодилися на участь у Програмі.
Детальніше читайте на сайті за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/romantychnyj-vchynok-mig-zavershytysya-vyrokom-yakby-ne-vidnovne-pravosuddya/?fbclid=IwAR2R6cybMXstTjlPdh9ewC3e60RgVKbSFXMes7rfh-fzkQVy4mXrfqFQoz4
Допомогли оформити право власності на земельну ділянку, успадковану 15 років тому
Здавалося б: і заповіт є, і строки звернення до нотаріуса не пропущені, ну що ще потрібно? – З такими словами прийшла до Захарівського бюро правової допомоги, що на Одещині, пані Надія. Вона розповіла, що не може оформити право власності на 🏝 земельну ділянку, яка залишилася їй від матері ще 15 років тому, та не має можливості передати її в оренду.
Начальниця бюро Марина Кулік з’ясувала, що пані Надія не може отримати 📄 свідоцтво про право на спадщину з багатьох причин.
🟩 По-перше, право власності матері пані Надії на земельну ділянку підтверджувалося державним актом на право власності на земельну ділянку, який був виданий після смерті власника-спадкодавця. По-друге, заповіт, який залишила мати клієнтки, мав порушення форми посвідчувального напису, який передбачений законодавством, містив помилку в прізвищі пані Надії, та ще й заповідач зробила особисте розпорядження стосовно земельного сертифікату на право власності земельної ділянки, хоча такого документу законодавству України невідомо.
🟩 Про хід справи розповідає начальниця Захарівського бюро правової допомоги Марина Кулік:
➖ Як так сталося, що державний акт на право власності на земельну ділянку був оформлений вже після смерті власника?
➖ Які правові наслідки це мало?
➖ До чого призвели помилки в заповіті?
➖ Як можна було допомогти клієнтці за таких умов?
➖ Які є особливості подання подібних позовних заяв?
Відповіді на ці запитання читайте на нашому сайты за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/dopomogly-oformyty-pravo-vlasnosti-na-uspadkovanu-zemelnu-dilyanku-cherez-15-rokiv/
Здавалося б: і заповіт є, і строки звернення до нотаріуса не пропущені, ну що ще потрібно? – З такими словами прийшла до Захарівського бюро правової допомоги, що на Одещині, пані Надія. Вона розповіла, що не може оформити право власності на 🏝 земельну ділянку, яка залишилася їй від матері ще 15 років тому, та не має можливості передати її в оренду.
Начальниця бюро Марина Кулік з’ясувала, що пані Надія не може отримати 📄 свідоцтво про право на спадщину з багатьох причин.
🟩 По-перше, право власності матері пані Надії на земельну ділянку підтверджувалося державним актом на право власності на земельну ділянку, який був виданий після смерті власника-спадкодавця. По-друге, заповіт, який залишила мати клієнтки, мав порушення форми посвідчувального напису, який передбачений законодавством, містив помилку в прізвищі пані Надії, та ще й заповідач зробила особисте розпорядження стосовно земельного сертифікату на право власності земельної ділянки, хоча такого документу законодавству України невідомо.
🟩 Про хід справи розповідає начальниця Захарівського бюро правової допомоги Марина Кулік:
➖ Як так сталося, що державний акт на право власності на земельну ділянку був оформлений вже після смерті власника?
➖ Які правові наслідки це мало?
➖ До чого призвели помилки в заповіті?
➖ Як можна було допомогти клієнтці за таких умов?
➖ Які є особливості подання подібних позовних заяв?
Відповіді на ці запитання читайте на нашому сайты за лінком 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/dopomogly-oformyty-pravo-vlasnosti-na-uspadkovanu-zemelnu-dilyanku-cherez-15-rokiv/
Мовний закон: роз’яснення юристів системи БПД
У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, ресторані, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці – обслуговування має бути українською. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою. Так, з 16 січня 2021 року відповідно до статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» всі надавачі послуг незалежно від форми власності мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою. Про прийняття відповідного Закону, набрання чинності статті 30 Закону, запровадження штрафних санкцій, механізм реагування та про інші нововведення розповідає юрист Сумського місцевого центру з надання БВПД Богдан Сюркало.
🟩 Про новації
🇺🇦Українська мова використовується як державна у сфері обслуговування споживачів підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності; фізичними особами – підприємцями; іншими суб’єктами господарювання, що обслуговують споживачів, у тому числі інтернет-магазинами.
👩🏻👧👨🧑🏻👨🏻🦱👵🏻Споживач отримав право на обслуговування державною мовою «за замовчуванням» у закладах торгівлі, у тому числі інтернет-магазині, розважальних закладах, закладах харчування тощо. Водночас на прохання споживача його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.
Українською мовою має надаватися інформація про вироби (товари), роботи чи послуги: на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. Така інформація може дублюватися будь-якою іншою мовою.
🟩 Про штрафи
За порушення суб’єктами господарювання вимог, встановлених статтею 30 Закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів, передбачені штрафні санкції, порядок накладення яких встановлено статтею 57 Закону.
Так, порушників не будуть одразу 💰штрафувати. Відповідно до Закону, якщо споживача не обслуговують державною мовою в певному закладі чи на вебсайті, Уповноважений із захисту державної мови («мовний омбудсмен») чи його представник має скласти акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, оголосити попередження суб’єкту господарювання-порушнику та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складання акту.
У разі повторного порушення (протягом року) стосовно суб’єкта господарювання складається протокол за результатами здійснення заходу державного контролю за застосуванням державної мови, розглядається справа про правопорушення та може накладатися штраф ‒ від трьохсот (5100 гривень) до чотирьохсот (6800 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Справа про накладення штрафу розглядається за участю представника суб’єкта господарювання.
🟩 Про механізми реагування
У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою необхідно звернутися до представника суб’єкта господарювання з проханням щодо обслуговування державною мовою. У випадку відмови потрібно звернутись до керівництва суб’єкта господарювання або на гарячу лінію відповідного закладу (за наявності).
У випадку повторної відмови, зафіксувати факт такої відмови та дані суб’єкта господарювання й звернутися зі ✉️скаргою на відповідні рішення, дії чи бездіяльність до Уповноваженого із захисту державної мови: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12; e-mail: skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити форму скарги за посиланням: https://mova-ombudsman.gov.ua.
Відповідно до статті 55 Закону у скарзі має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть скарги. Письмова скарга повинна бути 🖊підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається.
Детальніше читайте на нашому сайті за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/movnyj-zakon-roz-yasnennya-yurystiv-systemy-nadannya-bezoplatnoyi-pravovoyi-dopomogy/
У супермаркеті та в інтернет-магазині, у кав’ярні, ресторані, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці – обслуговування має бути українською. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою. Так, з 16 січня 2021 року відповідно до статті 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» всі надавачі послуг незалежно від форми власності мають обслуговувати споживачів і надавати інформацію про товари і послуги державною мовою. Про прийняття відповідного Закону, набрання чинності статті 30 Закону, запровадження штрафних санкцій, механізм реагування та про інші нововведення розповідає юрист Сумського місцевого центру з надання БВПД Богдан Сюркало.
🟩 Про новації
🇺🇦Українська мова використовується як державна у сфері обслуговування споживачів підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності; фізичними особами – підприємцями; іншими суб’єктами господарювання, що обслуговують споживачів, у тому числі інтернет-магазинами.
👩🏻👧👨🧑🏻👨🏻🦱👵🏻Споживач отримав право на обслуговування державною мовою «за замовчуванням» у закладах торгівлі, у тому числі інтернет-магазині, розважальних закладах, закладах харчування тощо. Водночас на прохання споживача його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.
Українською мовою має надаватися інформація про вироби (товари), роботи чи послуги: на цінниках, в інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. Така інформація може дублюватися будь-якою іншою мовою.
🟩 Про штрафи
За порушення суб’єктами господарювання вимог, встановлених статтею 30 Закону щодо застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів, передбачені штрафні санкції, порядок накладення яких встановлено статтею 57 Закону.
Так, порушників не будуть одразу 💰штрафувати. Відповідно до Закону, якщо споживача не обслуговують державною мовою в певному закладі чи на вебсайті, Уповноважений із захисту державної мови («мовний омбудсмен») чи його представник має скласти акт про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови, оголосити попередження суб’єкту господарювання-порушнику та вимогу усунути порушення протягом 30 днів від дати складання акту.
У разі повторного порушення (протягом року) стосовно суб’єкта господарювання складається протокол за результатами здійснення заходу державного контролю за застосуванням державної мови, розглядається справа про правопорушення та може накладатися штраф ‒ від трьохсот (5100 гривень) до чотирьохсот (6800 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Справа про накладення штрафу розглядається за участю представника суб’єкта господарювання.
🟩 Про механізми реагування
У разі порушення прав на отримання інформації та послуг українською мовою необхідно звернутися до представника суб’єкта господарювання з проханням щодо обслуговування державною мовою. У випадку відмови потрібно звернутись до керівництва суб’єкта господарювання або на гарячу лінію відповідного закладу (за наявності).
У випадку повторної відмови, зафіксувати факт такої відмови та дані суб’єкта господарювання й звернутися зі ✉️скаргою на відповідні рішення, дії чи бездіяльність до Уповноваженого із захисту державної мови: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12; e-mail: skarha@mova-ombudsman.gov.ua або заповнити форму скарги за посиланням: https://mova-ombudsman.gov.ua.
Відповідно до статті 55 Закону у скарзі має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання особи, викладено суть скарги. Письмова скарга повинна бути 🖊підписана заявником із зазначенням дати. В електронній скарзі також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявникові може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування підпису під час надсилання електронного звернення не вимагається.
Детальніше читайте на нашому сайті за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/movnyj-zakon-roz-yasnennya-yurystiv-systemy-nadannya-bezoplatnoyi-pravovoyi-dopomogy/
Що робити, якщо виявлено помилку у паспорті померлої людини?
Помилка у написанні прізвища, імені чи по батькові у документах – не рідкість. Але що робити, коли цю помилку виявлено в паспорті, власник якого 😢помер, а членам його сім’ї необхідно довести факт родинних відносин?
🟩 Саме така історія сталася з Зінаїдою Іванівною – мешканкою Васильківки. До неї з адресною допомогою завітала фахівчиня Васильківського бюро Юлія Гілевич. Юристка проконсультувала літню жінку і надала перелік документів, що необхідний для отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Та клієнтка вже декілька років не виходить з квартири і фізично не має змоги зібрати документи, які б підтвердили її належність до суб’єктів права на отримання БВПД. За таких обставин фахівчиня Васильківського бюро прийняла рішення щодо надання пенсіонерці безоплатної вторинної допомоги «pro bono».
🟩 Під час спілкування Зінаїда Іванівна розповіла, що є вдовою померлого ветерана військової служби та має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги після смерті чоловіка (постанова Кабміну №393 від 17.07.1992). Та Пенсійний фонд у виплаті їй відмовив. Річ у тім, що у паспорті померлого чоловіка, виданого у 2000 році, його ім’я по батькові російською мовою було помилково зазначено як «Дмитреевич», що відрізнялося від правильного «Дмитриевич», як написано у свідоцтві про шлюб та свідоцтвах про народження їхніх дітей. За життя чоловіка цю помилку ніхто не помітив, оскільки він користувався записом свого прізвища, ім’я та по батькові, зазначених в паспорті українською мовою, яка є державною мовою України. Після його смерті помилку в паспорті виправити вже неможливо.
🟩 Зінаїда Іванівна була в розпачі. Майже 53 роки вона прожила в зареєстрованому шлюбі зі своїм чоловіком, виховала двох дітей, а тепер через описку паспортиста змушена доводити в судовому порядку, що вона справді є дружиною свого померлого чоловіка.
🟩 Юристка склала заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, та подала до Васильківського районного суду Дніпропетровської області. За результатами розгляду справи 👩⚖️суд вирішив вимоги заявниці задовольнити повністю.
📁Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://bit.ly/3nT9TP7
👩🎓 Коментує фахівчиня Васильківського бюро правовової допомоги Юлія Гілевич:
❓ Як діяти, коли ви стикнулися з помилками у свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб, паспорті, трудовій книжці, правовстановлюючих документах, які унеможливлюють оформлення спадщини, призначення чи перерахунку пенсії та загалом реалізації особистих прав?
❗️ Перше, що треба зробити – це звернутися до органу, який видав документ. У разі неможливості виправлення помилки, отримати письмову відмову. За таких обставин єдиним виходом із ситуації є звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку окремого провадження.
Детальніше читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/shho-robyty-yakshho-vyyavleno-pomylku-u-pasporti-pomerloyi-lyudyny/
Помилка у написанні прізвища, імені чи по батькові у документах – не рідкість. Але що робити, коли цю помилку виявлено в паспорті, власник якого 😢помер, а членам його сім’ї необхідно довести факт родинних відносин?
🟩 Саме така історія сталася з Зінаїдою Іванівною – мешканкою Васильківки. До неї з адресною допомогою завітала фахівчиня Васильківського бюро Юлія Гілевич. Юристка проконсультувала літню жінку і надала перелік документів, що необхідний для отримання безоплатної вторинної правової допомоги. Та клієнтка вже декілька років не виходить з квартири і фізично не має змоги зібрати документи, які б підтвердили її належність до суб’єктів права на отримання БВПД. За таких обставин фахівчиня Васильківського бюро прийняла рішення щодо надання пенсіонерці безоплатної вторинної допомоги «pro bono».
🟩 Під час спілкування Зінаїда Іванівна розповіла, що є вдовою померлого ветерана військової служби та має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги після смерті чоловіка (постанова Кабміну №393 від 17.07.1992). Та Пенсійний фонд у виплаті їй відмовив. Річ у тім, що у паспорті померлого чоловіка, виданого у 2000 році, його ім’я по батькові російською мовою було помилково зазначено як «Дмитреевич», що відрізнялося від правильного «Дмитриевич», як написано у свідоцтві про шлюб та свідоцтвах про народження їхніх дітей. За життя чоловіка цю помилку ніхто не помітив, оскільки він користувався записом свого прізвища, ім’я та по батькові, зазначених в паспорті українською мовою, яка є державною мовою України. Після його смерті помилку в паспорті виправити вже неможливо.
🟩 Зінаїда Іванівна була в розпачі. Майже 53 роки вона прожила в зареєстрованому шлюбі зі своїм чоловіком, виховала двох дітей, а тепер через описку паспортиста змушена доводити в судовому порядку, що вона справді є дружиною свого померлого чоловіка.
🟩 Юристка склала заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, та подала до Васильківського районного суду Дніпропетровської області. За результатами розгляду справи 👩⚖️суд вирішив вимоги заявниці задовольнити повністю.
📁Ця справа у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://bit.ly/3nT9TP7
👩🎓 Коментує фахівчиня Васильківського бюро правовової допомоги Юлія Гілевич:
❓ Як діяти, коли ви стикнулися з помилками у свідоцтві про народження, свідоцтві про шлюб, паспорті, трудовій книжці, правовстановлюючих документах, які унеможливлюють оформлення спадщини, призначення чи перерахунку пенсії та загалом реалізації особистих прав?
❗️ Перше, що треба зробити – це звернутися до органу, який видав документ. У разі неможливості виправлення помилки, отримати письмову відмову. За таких обставин єдиним виходом із ситуації є звернення до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення в порядку окремого провадження.
Детальніше читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/shho-robyty-yakshho-vyyavleno-pomylku-u-pasporti-pomerloyi-lyudyny/
Право неповнолітньої особи на виїзд за межі України
Під час планування 🏖 подорожі за кордон із дітьми 👧🧒 батьки часто стикаються із певними законодавчими питаннями. Зокрема, чи потрібен дозвіл одного чи двох батьків; як бути, якщо батьки розлучені; яким є термін дії дозволу батьків на виїзд дитини за кордон тощо.
🟢 Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України (частина третя статті 313 Цивільного кодексу України).
Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку, у тому числі в супроводі членів екіпажу повітряного судна, на якому вони прямують.
Документи, що дають право на виїзд з України особі, яка не досягла 16-річного віку:
☑️ паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
☑️ чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, в який записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон (до закінчення строку його дії).
🟢 Згода батьків на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон оформляється у вигляді заяви, на якій справжність їхніх підписів засвідчується нотаріально.
🟢 У випадку, якщо громадянин, який не досяг 16-річного віку, виїздить з України в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків, необхідна нотаріально посвідчена згода 📃 другого з батьків (якщо він відсутній у пункті пропуску) із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.
🟢 Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини 👨👦 ✈️за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.
У разі ненадання 🙅♀️ тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду 👨⚖️ із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
🟢 Разом із тим, Правилами перетинання державного кордону громадянами України передбачені випадки, коли виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, може здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків. Наприклад, ☝️ якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску, або у разі пред’явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій: свідоцтва про смерть другого з батьків, рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків, визнання його безвісно відсутнім чи недієздатним тощо.
Детальніше читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/pravo-nepovnolitnoyi-osoby-na-vyyizd-za-mezhi-ukrayiny/
Під час планування 🏖 подорожі за кордон із дітьми 👧🧒 батьки часто стикаються із певними законодавчими питаннями. Зокрема, чи потрібен дозвіл одного чи двох батьків; як бути, якщо батьки розлучені; яким є термін дії дозволу батьків на виїзд дитини за кордон тощо.
🟢 Фізична особа, яка досягла 16 років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України (частина третя статті 313 Цивільного кодексу України).
Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку, у тому числі в супроводі членів екіпажу повітряного судна, на якому вони прямують.
Документи, що дають право на виїзд з України особі, яка не досягла 16-річного віку:
☑️ паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
☑️ чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон одного з батьків, в який записано дитину, яка прямує у його супроводі через державний кордон (до закінчення строку його дії).
🟢 Згода батьків на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон оформляється у вигляді заяви, на якій справжність їхніх підписів засвідчується нотаріально.
🟢 У випадку, якщо громадянин, який не досяг 16-річного віку, виїздить з України в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків, необхідна нотаріально посвідчена згода 📃 другого з батьків (якщо він відсутній у пункті пропуску) із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.
🟢 Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов’язки, не має заборгованості зі сплати аліментів, звертається рекомендованим листом із повідомленням про вручення до того з батьків, з яким проживає дитина, за наданням згоди на виїзд дитини 👨👦 ✈️за межі України з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі в складі організованої групи дітей.
У разі ненадання 🙅♀️ тим із батьків, з яким проживає дитина, нотаріально посвідченої згоди на виїзд дитини за кордон із зазначеною метою, у десятиденний строк з моменту повідомлення про вручення рекомендованого листа, той із батьків, хто проживає окремо від дитини та у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів, має право звернутися до суду 👨⚖️ із заявою про надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.
🟢 Разом із тим, Правилами перетинання державного кордону громадянами України передбачені випадки, коли виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, може здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків. Наприклад, ☝️ якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску, або у разі пред’явлення документів або їх нотаріально засвідчених копій: свідоцтва про смерть другого з батьків, рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків, визнання його безвісно відсутнім чи недієздатним тощо.
Детальніше читайте за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/pravo-nepovnolitnoyi-osoby-na-vyyizd-za-mezhi-ukrayiny/
Особливості дистанційної (надомної) роботи
Через поширення 😷COVID-19 багато підприємств, установ і організацій перевели своїх працівників на дистанційну (надомну) роботу. Які особливості такої форми праці, розповідає фахівчиня Коломийського місцевого центру з надання БВПД Світлана Шепетюк.
⚖️ Відповідно до статті 60 📘Кодексу законів про працю України дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.
🍀 Робочий час та його тривалість
Правила внутрішнього трудового розпорядку на таких працівників не поширюються, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівники, які працюють дистанційно, розподіляють свій ⌚️робочий час самостійно. Загальна ⬅️➡️тривалість робочого часу при цьому не може перевищувати 40 годин на тиждень, а для працівників віком від 16 до 18 років − 36 годин на тиждень, осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) − 24 години на тиждень.
🍀 Зміна істотних умов праці
Стаття 32 Кодексу законів про працю України покладає обов’язок на роботодавця попередити працівника щонайменше за 2️⃣ місяці про зміни істотних умов праці, зокрема, щодо систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу тощо.
Водночас відповідно до 📃Закону України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період встановлення карантину роботодавець може доручити працівникові, виконувати протягом певного періоду роботу, яка визначена трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, за його згодою відпустку. Також, за бажанням працівник може самостійно звернутися до роботодавця з проханням про зміну його умов праці. Для цього працівнику потрібно написати 📄заяву про переведення його на дистанційну (надомну) роботу на період оголошеного карантину. У такому випадку ❌не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці.
На підставі заяви роботодавець може одразу видати наказ на переведення 👩💻👨💻працівника на дистанційну (надомну) роботу. Разом із цим, в наказі роботодавець також може передбачити вимоги, яких працівник повинен дотримуватися під час виконання своїх обов’язків в умовах дистанційної (надомної) роботи, наприклад, щодо способу 📱зв’язку між роботодавцем і працівником, надання інформації про початок та закінчення робочого дня, звітування про виконану роботу протягом робочого дня та інші питання, що стосуються організації робочого процесу.
🍀 Оплата праці
Відповідно до статті 60 Кодексу законів про працю України дистанційна (надомна) робота передбачає 💰оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше. Крім того, статтею 22 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. Слід пам’ятати, що ⚖️права працівників, передбачені законодавством та трудовим договором, при дистанційній (надомній) роботі зберігаються в повному обсязі.
Більше правових консультацій читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Через поширення 😷COVID-19 багато підприємств, установ і організацій перевели своїх працівників на дистанційну (надомну) роботу. Які особливості такої форми праці, розповідає фахівчиня Коломийського місцевого центру з надання БВПД Світлана Шепетюк.
⚖️ Відповідно до статті 60 📘Кодексу законів про працю України дистанційна (надомна) робота – це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.
🍀 Робочий час та його тривалість
Правила внутрішнього трудового розпорядку на таких працівників не поширюються, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівники, які працюють дистанційно, розподіляють свій ⌚️робочий час самостійно. Загальна ⬅️➡️тривалість робочого часу при цьому не може перевищувати 40 годин на тиждень, а для працівників віком від 16 до 18 років − 36 годин на тиждень, осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) − 24 години на тиждень.
🍀 Зміна істотних умов праці
Стаття 32 Кодексу законів про працю України покладає обов’язок на роботодавця попередити працівника щонайменше за 2️⃣ місяці про зміни істотних умов праці, зокрема, щодо систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу тощо.
Водночас відповідно до 📃Закону України від 17 березня 2020 року № 530-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» на період встановлення карантину роботодавець може доручити працівникові, виконувати протягом певного періоду роботу, яка визначена трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, за його згодою відпустку. Також, за бажанням працівник може самостійно звернутися до роботодавця з проханням про зміну його умов праці. Для цього працівнику потрібно написати 📄заяву про переведення його на дистанційну (надомну) роботу на період оголошеного карантину. У такому випадку ❌не діє вимога про двомісячний строк щодо попередження про зміни істотних умов праці.
На підставі заяви роботодавець може одразу видати наказ на переведення 👩💻👨💻працівника на дистанційну (надомну) роботу. Разом із цим, в наказі роботодавець також може передбачити вимоги, яких працівник повинен дотримуватися під час виконання своїх обов’язків в умовах дистанційної (надомної) роботи, наприклад, щодо способу 📱зв’язку між роботодавцем і працівником, надання інформації про початок та закінчення робочого дня, звітування про виконану роботу протягом робочого дня та інші питання, що стосуються організації робочого процесу.
🍀 Оплата праці
Відповідно до статті 60 Кодексу законів про працю України дистанційна (надомна) робота передбачає 💰оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше. Крім того, статтею 22 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що суб’єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами. Слід пам’ятати, що ⚖️права працівників, передбачені законодавством та трудовим договором, при дистанційній (надомній) роботі зберігаються в повному обсязі.
Більше правових консультацій читайте на нашому сайті 👉https://www.legalaid.gov.ua/publications/yurydychni-konsultatsiyi/
Як діяти, якщо ви незадоволені якістю медичної послуги
Про це розповідає фахівчиня Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД Лілія Вінтонишин. Пацієнт 🤒 як отримувач медичної послуги має право на безоплатне усунення недоліків, пропорційне зменшення ціни наданої послуги, повне відшкодування матеріального і морального збитку.
Виконавець медичних послуг 👨⚕️ (медичний заклад, в якому працює лікар, або сам лікар, якщо він здійснює підприємницьку діяльність) зобов’язаний відшкодувати шкоду, заподіяну пацієнтові внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності.
Варто виділити досудовий та судовий порядок відшкодування шкоди, завданої пацієнтові наданням неякісної медичної послуги.
⚠️ Відшкодування як моральної, так і матеріальної шкоди не залежить від того, чи підписаний договір між пацієнтом і медичним закладом. У таких випадках відносини регулюється Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та Цивільним кодексом України.
📌 Досудовий порядок
Пацієнт, який вважає, що йому була надана неякісна медична допомога, має право направити письмове звернення ✍️ до адміністрації медичного закладу із обґрунтуванням фактів, які свідчать про неякісне надання медичної послуги та вимогою про безоплатне усунення недоліків чи пропорційне зменшення ціни наданої послуги, повне відшкодування матеріального і морального збитку. Також до даного звернення варто долучати докази, наприклад квитанції про оплату медичної послуги.
У випадку відмови адміністрації медичного закладу у задоволенні вищезазначених вимог, потрібно звертатися до суду.
📌 Судовий порядок
Для звернення до суду 🧑⚖️ із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неякісним наданням медичної послуги потрібно зібрати доказову базу, яка підтвердить причинний зв’язок між завданою шкодою та діями чи бездіяльністю персоналу медичного закладу.
Складовими для відшкодування шкоди є:
🔹 наявність шкоди;
🔹 протиправна поведінка заподіювача шкоди;
🔹 причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і його вина.
❗️ Перераховані підстави для деліктних зобов’язань є обов’язковим. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.
Позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неякісним наданням медичної послуги, може пред’являтися до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування особи, якій заподіяно шкоду або за місцем заподіяння шкоди.
Детальніше про це читайте на нашому сайті 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vy-nezadovoleni-yakistyu-medychnoyi-dopomogy-shho-robyty/
Про це розповідає фахівчиня Івано-Франківського місцевого центру з надання БВПД Лілія Вінтонишин. Пацієнт 🤒 як отримувач медичної послуги має право на безоплатне усунення недоліків, пропорційне зменшення ціни наданої послуги, повне відшкодування матеріального і морального збитку.
Виконавець медичних послуг 👨⚕️ (медичний заклад, в якому працює лікар, або сам лікар, якщо він здійснює підприємницьку діяльність) зобов’язаний відшкодувати шкоду, заподіяну пацієнтові внаслідок неправомірних рішень, дій чи бездіяльності.
Варто виділити досудовий та судовий порядок відшкодування шкоди, завданої пацієнтові наданням неякісної медичної послуги.
⚠️ Відшкодування як моральної, так і матеріальної шкоди не залежить від того, чи підписаний договір між пацієнтом і медичним закладом. У таких випадках відносини регулюється Законом України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» та Цивільним кодексом України.
📌 Досудовий порядок
Пацієнт, який вважає, що йому була надана неякісна медична допомога, має право направити письмове звернення ✍️ до адміністрації медичного закладу із обґрунтуванням фактів, які свідчать про неякісне надання медичної послуги та вимогою про безоплатне усунення недоліків чи пропорційне зменшення ціни наданої послуги, повне відшкодування матеріального і морального збитку. Також до даного звернення варто долучати докази, наприклад квитанції про оплату медичної послуги.
У випадку відмови адміністрації медичного закладу у задоволенні вищезазначених вимог, потрібно звертатися до суду.
📌 Судовий порядок
Для звернення до суду 🧑⚖️ із позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неякісним наданням медичної послуги потрібно зібрати доказову базу, яка підтвердить причинний зв’язок між завданою шкодою та діями чи бездіяльністю персоналу медичного закладу.
Складовими для відшкодування шкоди є:
🔹 наявність шкоди;
🔹 протиправна поведінка заподіювача шкоди;
🔹 причинний зв’язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і його вина.
❗️ Перераховані підстави для деліктних зобов’язань є обов’язковим. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність за завдану шкоду.
Позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої неякісним наданням медичної послуги, може пред’являтися до суду за зареєстрованим місцем проживання чи перебування особи, якій заподіяно шкоду або за місцем заподіяння шкоди.
Детальніше про це читайте на нашому сайті 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/vy-nezadovoleni-yakistyu-medychnoyi-dopomogy-shho-robyty/
Відмова у поновлені виплат безробітним переселенцям після працевлаштування є безпідставною
🚶🚶♀️Переселенці, які вимушені починати життя з чистого аркуша, мають право на адресну грошову допомогу💰 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014. Якщо ж у складі сім'ї є особи працездатного віку, які не працюють, її виплата припиняється. Проте як бути, якщо людина втратила роботу, а потім знову працевлаштувалася?
Пан Геннадій👨🦰 разом з сім’єю у 2015 році наважився переїхати з окупованої Ясинуватої в м.Дружківка, що на Донеччині. Влаштувався на роботу🧰, винайняв житло🏡 та оформив щомісячну адресну грошову допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг («переселенські виплати»), яку вчасно поновлював.
У 2018 році, при черговому зверненні до (УСЗН) з📝 заявою про подовження переселенських виплат, Геннадій отримав відмову❎, вмотивовану тим, що при перевірці його особистої справи було встановлено, що чоловік не працює з квітня 2017 року. На додаток, УСЗН нарахував борг у сумі 3977,04 грн., які чоловік був вимушений повернути в бюджет.
📌«Причиною переплати є, зазвичай, невчасне повідомлення УСЗН про зміну обставин, які впливають на виплату переселенських кошів. Така переплата була встановлено за нормами пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 (далі - Порядок). Якщо працездатний громадянин фактично не працює🤷♂️, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується〽️ на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.» - зазначає юристка Інна Куракіна.🦸♀️
Влаштувавшись на роботу, пан Геннадій знову звернувся до УСЗН 📝🚶♂️ з заявою про призначення переселенських виплат. Однак отримав відмову. 👉УСЗН мотивував відмову абзацом 10 пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги ВПО: «Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність».
Така відповідь засмутила чоловіка🙎, адже в сім’ї кожна копійка на підрахунку. За допомогою🙏 пан Геннадій, звернувся до Дружківського бюро правової допомоги (Краматорський місцевий центр з надання БВПД). Фахівчиня Інна Куракіна,🦸♀️ в судовому порядку, допомогла повернути адресну грошову допомогу з дати звернення до УСЗН та відстояти соціальне право чоловіка.👩⚖️
💬«Порядком передбачено, що призначення адресної допомоги особам, які тимчасово не працювали протягом двох і більше місяців не призначається лише на наступні шість місяців, при цьому на сьогодні, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення адресної грошової допомоги через період у разі відсутності обставин, які були підставою для припинення виплат. 👆Отже, законних підстав для відмови в призначенні грошової допомоги в УСЗН не було⚖️, з чим суд і погодився» – повідомила Інна Куракіна.
Вже в листопаді 2020 рішення суду було виконане.👏 УСЗН виплатив чоловіку донараховану адресну грошову допомогу у сумі 5 304 гривень та автоматично продовжив виплати на наступний шестимісячний строк.
Коментар Інни Куракіної🦸♀️ :
📌Якщо Ви стикнулись з подібним, не варто засмучуватись. Насамперед необхідно отримати Повідомлення про відмову у призначенні соціальних виплат. Цей документ буде підставою для оскарження рішення. Наступним кроком буде підготовка адміністративного позову. За допомогою в складенні позову переселенці можуть звернутись до системи безоплатної правової допомоги, офіс найближчого центру можна знайти за посиланням bit.ly/3kYBXPu
З усіма успішними справами системи БПД можна ознайомитися на нашому сайті➡️ http://bit.ly/35YQ57A
🚶🚶♀️Переселенці, які вимушені починати життя з чистого аркуша, мають право на адресну грошову допомогу💰 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014. Якщо ж у складі сім'ї є особи працездатного віку, які не працюють, її виплата припиняється. Проте як бути, якщо людина втратила роботу, а потім знову працевлаштувалася?
Пан Геннадій👨🦰 разом з сім’єю у 2015 році наважився переїхати з окупованої Ясинуватої в м.Дружківка, що на Донеччині. Влаштувався на роботу🧰, винайняв житло🏡 та оформив щомісячну адресну грошову допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг («переселенські виплати»), яку вчасно поновлював.
У 2018 році, при черговому зверненні до (УСЗН) з📝 заявою про подовження переселенських виплат, Геннадій отримав відмову❎, вмотивовану тим, що при перевірці його особистої справи було встановлено, що чоловік не працює з квітня 2017 року. На додаток, УСЗН нарахував борг у сумі 3977,04 грн., які чоловік був вимушений повернути в бюджет.
📌«Причиною переплати є, зазвичай, невчасне повідомлення УСЗН про зміну обставин, які впливають на виплату переселенських кошів. Така переплата була встановлено за нормами пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №505 (далі - Порядок). Якщо працездатний громадянин фактично не працює🤷♂️, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім’ї на наступні два місяці зменшується〽️ на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.» - зазначає юристка Інна Куракіна.🦸♀️
Влаштувавшись на роботу, пан Геннадій знову звернувся до УСЗН 📝🚶♂️ з заявою про призначення переселенських виплат. Однак отримав відмову. 👉УСЗН мотивував відмову абзацом 10 пункту 3 Порядку надання щомісячної адресної допомоги ВПО: «Особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність».
Така відповідь засмутила чоловіка🙎, адже в сім’ї кожна копійка на підрахунку. За допомогою🙏 пан Геннадій, звернувся до Дружківського бюро правової допомоги (Краматорський місцевий центр з надання БВПД). Фахівчиня Інна Куракіна,🦸♀️ в судовому порядку, допомогла повернути адресну грошову допомогу з дати звернення до УСЗН та відстояти соціальне право чоловіка.👩⚖️
💬«Порядком передбачено, що призначення адресної допомоги особам, які тимчасово не працювали протягом двох і більше місяців не призначається лише на наступні шість місяців, при цьому на сьогодні, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення адресної грошової допомоги через період у разі відсутності обставин, які були підставою для припинення виплат. 👆Отже, законних підстав для відмови в призначенні грошової допомоги в УСЗН не було⚖️, з чим суд і погодився» – повідомила Інна Куракіна.
Вже в листопаді 2020 рішення суду було виконане.👏 УСЗН виплатив чоловіку донараховану адресну грошову допомогу у сумі 5 304 гривень та автоматично продовжив виплати на наступний шестимісячний строк.
Коментар Інни Куракіної🦸♀️ :
📌Якщо Ви стикнулись з подібним, не варто засмучуватись. Насамперед необхідно отримати Повідомлення про відмову у призначенні соціальних виплат. Цей документ буде підставою для оскарження рішення. Наступним кроком буде підготовка адміністративного позову. За допомогою в складенні позову переселенці можуть звернутись до системи безоплатної правової допомоги, офіс найближчого центру можна знайти за посиланням bit.ly/3kYBXPu
З усіма успішними справами системи БПД можна ознайомитися на нашому сайті➡️ http://bit.ly/35YQ57A
Порядок укладення Декларації з сімейним лікарем
Сьогодні кожен має можливість вільного вибору лікаря та лікувального закладу, не прив’язуючись до місця реєстрації проживання. Разом з тим, є можливість попереднього вибору лікаря «on-line» з наступним самостійним укладенням електронної декларації, або безпосереднім зверненням до закладу первинної медицини та укладенням декларації в письмовій формі. Детальніше з цього питання консультує фахівчиня Полтавського бюро правової допомоги Яна Бардакова.
❗️Надавачам медичних послуг забороняється відмовляти у прийнятті декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та веденні пацієнта, зокрема, на підставі наявності у пацієнта хронічного захворювання, його віку, статі, соціального статусу, матеріального становища, зареєстрованого місця проживання тощо, крім випадків, передбачених законодавством.
Етапи укладення декларації
🔰 Вибір лікаря
Пацієнт має право обрати лікаря, який надає первинну медичну допомогу, за умови, що кількість пацієнтів, які вже обрали такого лікаря, не перевищує оптимальний обсяг практики первинної медичної допомоги.
Це можна зробити за рекомендацією рідних, знайомих або інших осіб, які вже уклали декларації з сімейним лікарем та отримали позитивний досвід надання відповідної медичної допомоги, або звернутися безпосередньо до закладу первинної медичної допомоги і одержати детальну інформацію про кваліфікацію, стаж роботи та решту необхідних даних про лікаря, з яким можна підписати декларацію.
Також на вебсторінці Національної служби здоров’я України можна переглянути Електронну карту місць надання первинної медичної допомоги:
👉 https://nszu.gov.ua/e-data/dashboard/pmd-map
Водночас немає значення, де зареєстроване місце проживання людини, оскільки кожен має право вільно обрати собі лікаря незалежно від територіального розташування медичного закладу.
🔰 Підписання декларації
Пацієнт (його законний представник) має право подати декларацію шляхом звернення до надавача первинної медичної допомоги або самостійно через електронну систему охорони здоров’я, використавши електронний підпис автора 🔏 або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до закону.
Для заповнення декларації 📄✍️ пацієнт може звернутися безпосередньо до закладу первинної медичної допомоги, де за допомогою уповноваженої особи безпосередньо укласти декларацію в письмовій формі. У такому разі необхідно мати при собі копію документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків та документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, свідоцтво про народження тощо).
Уповноважена особа закладу первинної медичної допомоги в електронну форму внесе дані про особу в систему, після цього роздрукує 2 примірника декларації (один для закладу, а інший залишається у особи, яка звертається). Потім уповноважена особа накладає електронний цифровий підпис працівника юридичної особи на декларацію та надсилає її в систему «Електронне здоров’я».
🔰Звернення за допомогою
Пацієнт 🤒 звертається безпосередньо до лікаря, з яким укладено декларацію з питань, пов’язаних зі своїм здоров’ям. Це не обов’язково має бути проведення обстеження, лікування чи видача рецептів на придбання ліків (за програмою «Доступні ліки»), це може бути і питання видачі різного роду медичних довідок.
Укладення декларації з лікарем не перешкоджає можливості вибору іншого лікаря 👩⚕️➡️👨⚕️та підписання з ним декларації.
Детальніше читай за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/poryadok-ukladennya-deklaratsiyi-z-simejnym-likarem/
Сьогодні кожен має можливість вільного вибору лікаря та лікувального закладу, не прив’язуючись до місця реєстрації проживання. Разом з тим, є можливість попереднього вибору лікаря «on-line» з наступним самостійним укладенням електронної декларації, або безпосереднім зверненням до закладу первинної медицини та укладенням декларації в письмовій формі. Детальніше з цього питання консультує фахівчиня Полтавського бюро правової допомоги Яна Бардакова.
❗️Надавачам медичних послуг забороняється відмовляти у прийнятті декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та веденні пацієнта, зокрема, на підставі наявності у пацієнта хронічного захворювання, його віку, статі, соціального статусу, матеріального становища, зареєстрованого місця проживання тощо, крім випадків, передбачених законодавством.
Етапи укладення декларації
🔰 Вибір лікаря
Пацієнт має право обрати лікаря, який надає первинну медичну допомогу, за умови, що кількість пацієнтів, які вже обрали такого лікаря, не перевищує оптимальний обсяг практики первинної медичної допомоги.
Це можна зробити за рекомендацією рідних, знайомих або інших осіб, які вже уклали декларації з сімейним лікарем та отримали позитивний досвід надання відповідної медичної допомоги, або звернутися безпосередньо до закладу первинної медичної допомоги і одержати детальну інформацію про кваліфікацію, стаж роботи та решту необхідних даних про лікаря, з яким можна підписати декларацію.
Також на вебсторінці Національної служби здоров’я України можна переглянути Електронну карту місць надання первинної медичної допомоги:
👉 https://nszu.gov.ua/e-data/dashboard/pmd-map
Водночас немає значення, де зареєстроване місце проживання людини, оскільки кожен має право вільно обрати собі лікаря незалежно від територіального розташування медичного закладу.
🔰 Підписання декларації
Пацієнт (його законний представник) має право подати декларацію шляхом звернення до надавача первинної медичної допомоги або самостійно через електронну систему охорони здоров’я, використавши електронний підпис автора 🔏 або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до закону.
Для заповнення декларації 📄✍️ пацієнт може звернутися безпосередньо до закладу первинної медичної допомоги, де за допомогою уповноваженої особи безпосередньо укласти декларацію в письмовій формі. У такому разі необхідно мати при собі копію документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків та документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України, свідоцтво про народження тощо).
Уповноважена особа закладу первинної медичної допомоги в електронну форму внесе дані про особу в систему, після цього роздрукує 2 примірника декларації (один для закладу, а інший залишається у особи, яка звертається). Потім уповноважена особа накладає електронний цифровий підпис працівника юридичної особи на декларацію та надсилає її в систему «Електронне здоров’я».
🔰Звернення за допомогою
Пацієнт 🤒 звертається безпосередньо до лікаря, з яким укладено декларацію з питань, пов’язаних зі своїм здоров’ям. Це не обов’язково має бути проведення обстеження, лікування чи видача рецептів на придбання ліків (за програмою «Доступні ліки»), це може бути і питання видачі різного роду медичних довідок.
Укладення декларації з лікарем не перешкоджає можливості вибору іншого лікаря 👩⚕️➡️👨⚕️та підписання з ним декларації.
Детальніше читай за посиланням 👉https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/poryadok-ukladennya-deklaratsiyi-z-simejnym-likarem/
Соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям 👨👩👧👦💵 надається щомісячно та виплачується у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Право на отримання такої допомоги мають малозабезпечені родини, які постійно проживають на території України. Про соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям у 2021 році розповідає фахівчиня Миколаївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Вікторія Царьова.
👉 У 2021 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб – 35 відсотків, для дітей:– 130 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
Відтак, рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2021 році становитиме:
🔷 для працездатних осіб (35 %): з січня – 794,50 грн., з липня – 832,65 грн., з грудня – 868,35 грн.;
🔷 для осіб, які втратили працездатність (100%): з січня – 1769,00 грн., з липня –1854,00 грн., з грудня –1934,00 грн.;
🔷 130% для дітей віком:
🔸 до 6 років: з січня – 2497,30 грн., з липня – 2616,90 грн., з грудня – 2730,00 грн.;
🔸 від 6 до 18 років: з січня – 3113,50 грн., з липня – 3263,00 грн., з грудня – 3403,40 грн.;
🔸 від 18 до 23 років (за умови навчання): з січня – 2951,00 грн., з липня – 3092,70 грн., з грудня – 3225,30 грн.
⚠️ Строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, яким вона була призначена раніше, продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих після закінчення терміну дії зазначених заходів.
Повну версію консультації читайте на сайті 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/sotsialna-dopomoga-malozabezpechenym-sim-yam/
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям 👨👩👧👦💵 надається щомісячно та виплачується у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Право на отримання такої допомоги мають малозабезпечені родини, які постійно проживають на території України. Про соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям у 2021 році розповідає фахівчиня Миколаївського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Вікторія Царьова.
👉 У 2021 році рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб – 35 відсотків, для дітей:– 130 відсотків; для осіб, які втратили працездатність, та осіб з інвалідністю – 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.
Відтак, рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям у 2021 році становитиме:
🔷 для працездатних осіб (35 %): з січня – 794,50 грн., з липня – 832,65 грн., з грудня – 868,35 грн.;
🔷 для осіб, які втратили працездатність (100%): з січня – 1769,00 грн., з липня –1854,00 грн., з грудня –1934,00 грн.;
🔷 130% для дітей віком:
🔸 до 6 років: з січня – 2497,30 грн., з липня – 2616,90 грн., з грудня – 2730,00 грн.;
🔸 від 6 до 18 років: з січня – 3113,50 грн., з липня – 3263,00 грн., з грудня – 3403,40 грн.;
🔸 від 18 до 23 років (за умови навчання): з січня – 2951,00 грн., з липня – 3092,70 грн., з грудня – 3225,30 грн.
⚠️ Строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, яким вона була призначена раніше, продовжується без подання необхідних документів на період здійснення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, з подальшим проведенням перерахунку розміру виплаченої державної соціальної допомоги на підставі заяви та необхідних документів, поданих після закінчення терміну дії зазначених заходів.
Повну версію консультації читайте на сайті 👉 https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/sotsialna-dopomoga-malozabezpechenym-sim-yam/
