Щоб захистити свої права, часом не обійтися без звернення до 👩⚖️суду. Але для багатьох це занадто складна річ, і часто людина не знає, з чого почати, і чи взагалі доцільно це робити.
1️⃣ Пам'ятайте про про позовну давність.
За загальним правилом позовна давність у цивільному процесі встановлюється тривалістю у три роки з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо Ви пропустили строки позовної давності, то разом із позовною заявою необхідно подати заяву про поновлення строків позовної давності, в якій вказуються вагомі причини пропуску вказаного строку.
2️⃣ До якого суду треба звертатися?
Відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим місцем проживання або перебування, а позови до юридичних осіб − за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, процесуальний закон встановлює виключну підсудність. Тобто такі позови пред’являються за місцем знаходженням майна або основної його частини.
3️⃣ Судовий збір. Його розмір та порядок сплати визначається Законом України «Про судовий збір». Квитанцію про сплату судового збору слід обов’язково додати до позовної заяви. Від його сплати звільняються особи, визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір».
4️⃣ Провадження в цивільний справі порушується виключно на підставі заяви юридичної або фізичної особи. Однією з важливих умов здійснення права на пред’явлення позову є додержання належної форми позовної заяви. 📄Позовна заява до суду подається виключно в письмовій формі та повинна містити таку інформацію:
✅ Найменування суду, до якого направляється позовна заява
✅ Повне найменування або ім’я позивача та відповідача, їх місце проживання, або місце знаходження. Якщо позовна заява подається представником позивача, необхідно зазначити дані представника
✅ Ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці
✅ Зміст позовних вимог
✅ Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги
✅ Зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини
✅ Відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися
✅ Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи
✅ Підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав
5️⃣ Позивач повинен подати позовну заяву разом із завіреними власноручно копіями додатків відповідно до кількості відповідачів у справі та один екземпляр для суду. Таким чином, відповідач має змогу ознайомитися з позовними вимогами та підготувати відповідні правові способи захисту від заявлених вимог, а також за наявності підстав порушувати питання про зупинення провадження у справі та вчинення судом інших процесуальних дій, передбачених ЦПК України.
6️⃣ На сторони та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі, покладено обов’язок доказувати фактичні обставини, які мають значення для справи. При перегляді рішень в апеляційному та касаційному порядку нові докази дослідженню й оцінці не підлягають.
7️⃣ Відповідно до ст14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» громадяни, які є суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу, можуть отримати правову допомогу у складенні процесуальних документів, або представлення їх інтересів в суді, звернувшись до найближчого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
1️⃣ Пам'ятайте про про позовну давність.
За загальним правилом позовна давність у цивільному процесі встановлюється тривалістю у три роки з дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо Ви пропустили строки позовної давності, то разом із позовною заявою необхідно подати заяву про поновлення строків позовної давності, в якій вказуються вагомі причини пропуску вказаного строку.
2️⃣ До якого суду треба звертатися?
Відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред’являються в суд за зареєстрованим місцем проживання або перебування, а позови до юридичних осіб − за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, процесуальний закон встановлює виключну підсудність. Тобто такі позови пред’являються за місцем знаходженням майна або основної його частини.
3️⃣ Судовий збір. Його розмір та порядок сплати визначається Законом України «Про судовий збір». Квитанцію про сплату судового збору слід обов’язково додати до позовної заяви. Від його сплати звільняються особи, визначені статтею 5 Закону України «Про судовий збір».
4️⃣ Провадження в цивільний справі порушується виключно на підставі заяви юридичної або фізичної особи. Однією з важливих умов здійснення права на пред’явлення позову є додержання належної форми позовної заяви. 📄Позовна заява до суду подається виключно в письмовій формі та повинна містити таку інформацію:
✅ Найменування суду, до якого направляється позовна заява
✅ Повне найменування або ім’я позивача та відповідача, їх місце проживання, або місце знаходження. Якщо позовна заява подається представником позивача, необхідно зазначити дані представника
✅ Ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці
✅ Зміст позовних вимог
✅ Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги
✅ Зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини
✅ Відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися
✅ Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи
✅ Підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав
5️⃣ Позивач повинен подати позовну заяву разом із завіреними власноручно копіями додатків відповідно до кількості відповідачів у справі та один екземпляр для суду. Таким чином, відповідач має змогу ознайомитися з позовними вимогами та підготувати відповідні правові способи захисту від заявлених вимог, а також за наявності підстав порушувати питання про зупинення провадження у справі та вчинення судом інших процесуальних дій, передбачених ЦПК України.
6️⃣ На сторони та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі, покладено обов’язок доказувати фактичні обставини, які мають значення для справи. При перегляді рішень в апеляційному та касаційному порядку нові докази дослідженню й оцінці не підлягають.
7️⃣ Відповідно до ст14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу» громадяни, які є суб’єктами права на безоплатну вторинну правову допомогу, можуть отримати правову допомогу у складенні процесуальних документів, або представлення їх інтересів в суді, звернувшись до найближчого місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
#кейс_БПД
🟩 Ольга прожила з чоловіком три з половиною роки. Офіційно не розписувалися, жили у неї – в будинку, де мешкала вона з маленьким сином від першого шлюбу та її старенькі батьки. Але спільне життя не склалося, тож жінка вирішила припинити стосунки. І тут почалося пекло.
Чоловік почав систематично влаштовувати сварки та скандали, в тому числі в присутності дитини. Ольга не раз зверталася до поліції – за минулий рік зареєстровано сім скарг! Чоловіка притягали до адміністративної відповідальності, проте він не вгамовувався: підстерігав біля будинку, зустрічав на вулиці та залякував, обіцяв помститися за те, що так з ним обійшлася. Дійшло до того, що Ольга не могла спокійно вийти на вулицю без супроводу інших людей. Та й удома кривдник не давав жінці спокою – вона регулярно отримувала дзвінки та смс з погрозами та образами.
Щоб захистися від колишнього співмешканця, Ольга звернулася до Ковельський місцевий центр з надання БВПД та розповіла свою історію. Оскільки постраждалі від домашнього насильства мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, жінці було призначено адвоката Романа Горблюка, який співпрацює з системою БПД.
💬 «Зважаючи на вид насильства, яке вчиняв кривдник, ця справа є специфічною і дещо відрізняється від інших аналогічних справ про домашнє насильство. Адже після припинення відносин між особами, які спільно проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою, кривдник не полишав у спокої свою колишню співмешканку – переслідував її, ображав, погрожував. І це відбувалось постійно. Фактично, кривдник не давав жінці спокійно жити», – розповідає адвокат Роман Горблюк.
Адвокат підготував та подав до 👨⚖️суду позовну заяву про видачу обмежувального припису. Суд розглянув надані докази – судові постанови про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності за хуліганські дії щодо Ольги, в тому числі в стані алкогольного сп'яніння та роздруківки смс-повідомлень з погрозами – і дійшов висновку, що факт систематичного психологічного насильства є доведеним.
📄 Заява про видачу обмежувального припису була задоволена повністю – кривднику тепер заборонено наближатися до будинку Ольги ближче ніж 100 метрів, а також особисто і через третіх осіб розшукувати, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею чи її сином. Обмежувальний припис виданий строком на 4 місяці.
📄Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: ➡️https://bit.ly/3tIgJNH
📗 Більше кейсів системи БПД тут ➡️ https://bit.ly/35YQ57A
🟩 Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги за цим посиланням: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
🟩 Ольга прожила з чоловіком три з половиною роки. Офіційно не розписувалися, жили у неї – в будинку, де мешкала вона з маленьким сином від першого шлюбу та її старенькі батьки. Але спільне життя не склалося, тож жінка вирішила припинити стосунки. І тут почалося пекло.
Чоловік почав систематично влаштовувати сварки та скандали, в тому числі в присутності дитини. Ольга не раз зверталася до поліції – за минулий рік зареєстровано сім скарг! Чоловіка притягали до адміністративної відповідальності, проте він не вгамовувався: підстерігав біля будинку, зустрічав на вулиці та залякував, обіцяв помститися за те, що так з ним обійшлася. Дійшло до того, що Ольга не могла спокійно вийти на вулицю без супроводу інших людей. Та й удома кривдник не давав жінці спокою – вона регулярно отримувала дзвінки та смс з погрозами та образами.
Щоб захистися від колишнього співмешканця, Ольга звернулася до Ковельський місцевий центр з надання БВПД та розповіла свою історію. Оскільки постраждалі від домашнього насильства мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, жінці було призначено адвоката Романа Горблюка, який співпрацює з системою БПД.
💬 «Зважаючи на вид насильства, яке вчиняв кривдник, ця справа є специфічною і дещо відрізняється від інших аналогічних справ про домашнє насильство. Адже після припинення відносин між особами, які спільно проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою, кривдник не полишав у спокої свою колишню співмешканку – переслідував її, ображав, погрожував. І це відбувалось постійно. Фактично, кривдник не давав жінці спокійно жити», – розповідає адвокат Роман Горблюк.
Адвокат підготував та подав до 👨⚖️суду позовну заяву про видачу обмежувального припису. Суд розглянув надані докази – судові постанови про притягнення чоловіка до адміністративної відповідальності за хуліганські дії щодо Ольги, в тому числі в стані алкогольного сп'яніння та роздруківки смс-повідомлень з погрозами – і дійшов висновку, що факт систематичного психологічного насильства є доведеним.
📄 Заява про видачу обмежувального припису була задоволена повністю – кривднику тепер заборонено наближатися до будинку Ольги ближче ніж 100 метрів, а також особисто і через третіх осіб розшукувати, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею чи її сином. Обмежувальний припис виданий строком на 4 місяці.
📄Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: ➡️https://bit.ly/3tIgJNH
📗 Більше кейсів системи БПД тут ➡️ https://bit.ly/35YQ57A
🟩 Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги за цим посиланням: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
#кейс_БПД
🟩 Пан Степан звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Його історія непоодинока. Він одружився і разом з дружиною став жити у будинку її батьків в одному із сіл Сокальщини. За документами, одноосібною власницею будинку є дружина пана Степана. Однак стосунки у подружжя не склалися, і дружина звернулася до суду з позовом, у якому вимагала виселення на той час ще її законного чоловіка з будинку. Жінка мотивувала це тим, що спільне проживання з чоловіком стало нестерпним, а рішення суду про розлучення ще не було – справа перебувала на розгляді.
Після зустрічі з адвокатом Олегом Гуменюком, який вступив у справу за дорученням Червоноградський місцевий центр з надання БВПД було вирішено звернутися до суду з зустрічним позовом про визнання чоловіком права проживання та користування спірним будинком. Аргументами адвоката стало те, що пан Степан після одруження був прописаний у будинку і проживав до цього часу. Окрім того, був членом сім'ї власниці будинку, а факт розірвання шлюбу не позбавляє його права користування спірним будинком.
До того ж, за період перебування у шлюбі чоловік за власні кошти відремонтував будинок, добудував ґанок та господарські будівлі, огорожу. Як результат – домогосподарство зросло у вартості та набуло сучасного вигляду. На той час ще дружина пана Степана не надала доказів того, що він руйнує чи псує житлове приміщення, або використовує його не за призначенням. Іншого житла чоловік не має, будинок є його єдиним місцем проживання.
Проте суд позбавив чоловіка права користування будинком. Однак пан Степан, за підтримки адвоката, не погодився з таким рішенням. В апеляційній скарзі клієнт зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив рішення Сокальського районного суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позову та відмову у задоволенні позову дружини.
✅ Врешті-решт сторони подали до суду заяву про затвердження 📄мирової угоди. Вони дійшли спільної думки про можливість закінчення розгляду багаторічного спору миром і укладенням мирової угоди на таких умовах:
- колишня дружина сплачує панові Степану 4 000 доларів США, що станом на день укладення мирової угоди становило згідно з курсом НБУ 106 680 гривень, як компенсацію його частки у спільному майні подружжя
- факт отримання коштів підтверджується виданою розпискою
- позивач у зв'язку з отриманням вищезазначеної суми коштів відмовляється від права проживання у будинку і права користування ним
- протягом двадцяти календарних днів з моменту затвердження судом мирової угоди останній знімається в установленому порядку з реєстрації у вказаному будинку та забирає усі свої особисті речі (одяг та предмети домашнього вжитку, які належать виключно йому)
- відмова від права проживання у вказаному будинку та користування цим житлом є остаточною та унеможливлює в майбутньому подачу заяви про поділ спільного майна подружжя
👩⚖️ Тож суд постановив заяву про затвердження мирової угоди задовольнити.
📄Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: ➡️https://bit.ly/3IY01hX
📗 Більше кейсів системи БПД тут ➡️ https://bit.ly/35YQ57A
🟩 Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
🟩 Пан Степан звернувся до Червоноградського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Його історія непоодинока. Він одружився і разом з дружиною став жити у будинку її батьків в одному із сіл Сокальщини. За документами, одноосібною власницею будинку є дружина пана Степана. Однак стосунки у подружжя не склалися, і дружина звернулася до суду з позовом, у якому вимагала виселення на той час ще її законного чоловіка з будинку. Жінка мотивувала це тим, що спільне проживання з чоловіком стало нестерпним, а рішення суду про розлучення ще не було – справа перебувала на розгляді.
Після зустрічі з адвокатом Олегом Гуменюком, який вступив у справу за дорученням Червоноградський місцевий центр з надання БВПД було вирішено звернутися до суду з зустрічним позовом про визнання чоловіком права проживання та користування спірним будинком. Аргументами адвоката стало те, що пан Степан після одруження був прописаний у будинку і проживав до цього часу. Окрім того, був членом сім'ї власниці будинку, а факт розірвання шлюбу не позбавляє його права користування спірним будинком.
До того ж, за період перебування у шлюбі чоловік за власні кошти відремонтував будинок, добудував ґанок та господарські будівлі, огорожу. Як результат – домогосподарство зросло у вартості та набуло сучасного вигляду. На той час ще дружина пана Степана не надала доказів того, що він руйнує чи псує житлове приміщення, або використовує його не за призначенням. Іншого житла чоловік не має, будинок є його єдиним місцем проживання.
Проте суд позбавив чоловіка права користування будинком. Однак пан Степан, за підтримки адвоката, не погодився з таким рішенням. В апеляційній скарзі клієнт зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив рішення Сокальського районного суду скасувати та постановити нове рішення про задоволення його позову та відмову у задоволенні позову дружини.
✅ Врешті-решт сторони подали до суду заяву про затвердження 📄мирової угоди. Вони дійшли спільної думки про можливість закінчення розгляду багаторічного спору миром і укладенням мирової угоди на таких умовах:
- колишня дружина сплачує панові Степану 4 000 доларів США, що станом на день укладення мирової угоди становило згідно з курсом НБУ 106 680 гривень, як компенсацію його частки у спільному майні подружжя
- факт отримання коштів підтверджується виданою розпискою
- позивач у зв'язку з отриманням вищезазначеної суми коштів відмовляється від права проживання у будинку і права користування ним
- протягом двадцяти календарних днів з моменту затвердження судом мирової угоди останній знімається в установленому порядку з реєстрації у вказаному будинку та забирає усі свої особисті речі (одяг та предмети домашнього вжитку, які належать виключно йому)
- відмова від права проживання у вказаному будинку та користування цим житлом є остаточною та унеможливлює в майбутньому подачу заяви про поділ спільного майна подружжя
👩⚖️ Тож суд постановив заяву про затвердження мирової угоди задовольнити.
📄Ця справа в Єдиному державному реєстрі судових рішень: ➡️https://bit.ly/3IY01hX
📗 Більше кейсів системи БПД тут ➡️ https://bit.ly/35YQ57A
🟩 Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
Підготували 📗збірку успішних кейсів системи безоплатної правової допомоги. Тема – захист прав ветеранів війни та учасників бойових дій, внутрішньо переміщених осіб.
З 2017 року набули чинності зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», які надали право УБД та ВПО отримати вторинну правову допомогу – захист та представництво інтересів у судах, складення документів процесуального характеру.
Якщо раніше більшість правових проблем цих категорій була пов’язана зі збройним конфліктом, то тепер перший план виходять питання цивільного та адміністративного права, вирішення спорів у сфері сімейного права, а також пенсійного права.
Про деякі із цих справ, які позитивно завершилися на користь клієнтів системи БПД, ви можете прочитати у збірці.
З 2017 року набули чинності зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», які надали право УБД та ВПО отримати вторинну правову допомогу – захист та представництво інтересів у судах, складення документів процесуального характеру.
Якщо раніше більшість правових проблем цих категорій була пов’язана зі збройним конфліктом, то тепер перший план виходять питання цивільного та адміністративного права, вирішення спорів у сфері сімейного права, а також пенсійного права.
Про деякі із цих справ, які позитивно завершилися на користь клієнтів системи БПД, ви можете прочитати у збірці.
👉 Правова допомога в умовах воєнного стану
Отримати консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги можна:
📞 Телефоном
🔸 За єдиним номером системи БПД 0 800 213 103 (дзвінки по Україні зі стаціонарних та мобільних телефонів безкоштовні)
🔸 Якщо телефонуєте з-за кордону: +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку)
👩💻 Прийти до бюро
За безоплатною правовою допомогою можна звернутися до найближчого бюро правової допомоги, незалежно від реєстрації місця проживання.
📲 Скористатися онлайн-сервісами системи БПД.
Отримати консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги можна:
📞 Телефоном
🔸 За єдиним номером системи БПД 0 800 213 103 (дзвінки по Україні зі стаціонарних та мобільних телефонів безкоштовні)
🔸 Якщо телефонуєте з-за кордону: +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв’язку)
👩💻 Прийти до бюро
За безоплатною правовою допомогою можна звернутися до найближчого бюро правової допомоги, незалежно від реєстрації місця проживання.
📲 Скористатися онлайн-сервісами системи БПД.
#консультаціяБПД
🟩 Під час війни вже були зафіксовані випадки, коли людина усвідомлювала небезпечність своїх вчинків і передбачала їх шкідливі наслідки, але, перебуваючи під впливом безумовно переважаючої сили примусу, була позбавлена можливості керувати своїми вчинками і поставлена в необхідність чинити саме так, а не інакше. Тому виникає питання: якщо людина поставлена внаслідок насильства (примусу) в неподолану необхідність заподіяти шкоду і ця необхідність була створена іншою людиною, подолати яку було неможливо, то чи відповідає вона за заподіяну шкоду?
Розділ VIII 📕Кримінального кодексу України (далі – КК України) визначає обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.
Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 КК України.
Відповідно до частини першої статті 40 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Наприклад, особа внаслідок 🩸тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
◼️ Фізичний примус - це застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.
◼️ Психічний примус - вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.
Детальніше читайте на сайті безоплатної правової допомоги: https://bit.ly/3s7jEhE
🟩 Під час війни вже були зафіксовані випадки, коли людина усвідомлювала небезпечність своїх вчинків і передбачала їх шкідливі наслідки, але, перебуваючи під впливом безумовно переважаючої сили примусу, була позбавлена можливості керувати своїми вчинками і поставлена в необхідність чинити саме так, а не інакше. Тому виникає питання: якщо людина поставлена внаслідок насильства (примусу) в неподолану необхідність заподіяти шкоду і ця необхідність була створена іншою людиною, подолати яку було неможливо, то чи відповідає вона за заподіяну шкоду?
Розділ VIII 📕Кримінального кодексу України (далі – КК України) визначає обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.
Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 КК України.
Відповідно до частини першої статті 40 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Наприклад, особа внаслідок 🩸тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
◼️ Фізичний примус - це застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.
◼️ Психічний примус - вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.
Детальніше читайте на сайті безоплатної правової допомоги: https://bit.ly/3s7jEhE
🟩 Розширюється коло осіб, які мають право на на безоплатну вторинну правову допомогу. 3 травня Верховна Рада України прийняла 📃Закон № 7312 «Про внесення змін до статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». (https://bit.ly/3KEs9Hg)
Зокрема, право на безоплатну вторинну правову допомогу отримають потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту. Відтепер ці особи зможуть звернутися до системи безоплатної правової допомоги та отримати послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень.
Також люди, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, матимуть право отримати правові послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів.
Законопроєкт наразі направлено на підпис Голови Верховної Ради України.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
Зокрема, право на безоплатну вторинну правову допомогу отримають потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту. Відтепер ці особи зможуть звернутися до системи безоплатної правової допомоги та отримати послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень.
Також люди, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, матимуть право отримати правові послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів.
Законопроєкт наразі направлено на підпис Голови Верховної Ради України.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
🖍🇺🇦 Стартував щорічний конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав» на тему «Моє майбутнє в мирній Україні». Організатор конкурсу — Координаційний центр з надання правової допомоги.
🔸 Хто може взяти участь
Діти віком до 18 років.
🔹 Коли потрібно подати роботу
до 26 травня
🎨 Які роботи приймаються на конкурс
Індивідуально створені роботи. Один учасник може подати на конкурс лише однин малюнок.
Малювати можна олівцями, фломастерами, фарбами, в авторській техніці, в графічному редакторі тощо.
Формат робіт — А3 або А4.
🔸 Як і куди подати роботу
Готову роботу потрібно якісно сфотографувати або відсканувати (для цифрових малюнків — експортувати) та у форматі JPG, GIF або PNG завантажити (до 26 травня включно) на сайт конкурсу: http://art-konkurs.legalaid.gov.ua.
🔹 Як обиратимуться переможці
Голосувати за роботи можуть усі авторизовані відвідувачі сайту. Кожен авторизований відвідувач сайту може віддати свій голос лише за одну роботу.
13-17 червня 2022 року буде визначено переможців. Усього буде обрано 9 переможців — по три у кожній віковій номінації (перше, друге та третє місце відповідно до кількості вподобань до робіт на сайті конкурсу).
Результати буде оголошено на сайті конкурсу та на сайті системи безоплатної правової допомоги.
🎉 Чи отримають переможці подарунки
Так, переможці отримають дипломи Координаційного центру з надання правової допомоги та заохочувальні подарунки.
Детальні умови конкурсу: https://bit.ly/3sfjBA7
🔸 Хто може взяти участь
Діти віком до 18 років.
🔹 Коли потрібно подати роботу
до 26 травня
🎨 Які роботи приймаються на конкурс
Індивідуально створені роботи. Один учасник може подати на конкурс лише однин малюнок.
Малювати можна олівцями, фломастерами, фарбами, в авторській техніці, в графічному редакторі тощо.
Формат робіт — А3 або А4.
🔸 Як і куди подати роботу
Готову роботу потрібно якісно сфотографувати або відсканувати (для цифрових малюнків — експортувати) та у форматі JPG, GIF або PNG завантажити (до 26 травня включно) на сайт конкурсу: http://art-konkurs.legalaid.gov.ua.
🔹 Як обиратимуться переможці
Голосувати за роботи можуть усі авторизовані відвідувачі сайту. Кожен авторизований відвідувач сайту може віддати свій голос лише за одну роботу.
13-17 червня 2022 року буде визначено переможців. Усього буде обрано 9 переможців — по три у кожній віковій номінації (перше, друге та третє місце відповідно до кількості вподобань до робіт на сайті конкурсу).
Результати буде оголошено на сайті конкурсу та на сайті системи безоплатної правової допомоги.
🎉 Чи отримають переможці подарунки
Так, переможці отримають дипломи Координаційного центру з надання правової допомоги та заохочувальні подарунки.
Детальні умови конкурсу: https://bit.ly/3sfjBA7
#консультаціяБПД
З початком воєнних дій на українських дорогах працює чимало блокпостів. Це ефективний спосіб збереження 🛡безпеки всередині країни. Наразі, в умовах воєнного стану, існують певні повноваження для визначених посадових осіб щодо зупинки автомобіля, перевірки документів, огляду транспортного засобу тощо.
Питання перевірки на блокпостах регулюється 📃Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456 (https://bit.ly/3vOQKVJ)
Перевірка на блокпостах є законною: ⚖️правовою основою її є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України «Про основи національного спротиву», «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України», «Про національну безпеку України», «Про Національну поліцію», «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України».
❓ Що саме входить до об’єктів перевірки?
▪️ документи
▪️ речі
▪️ транспортні засоби
▪️ багаж та вантажі
Все це може перевірятися виключно в умовах воєнного стану та під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.
❓ Хто має право проводити перевірку?
Право на проведення перевірки надано уповноваженим особам Національної поліції України, Служби безпеки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної міграційної служби України, Державної митної служби України та Збройних сил України.
❓ Чи може уповноважена особа застосовувати при перевірці технічні прилади та засоби?
Так, уповноважена особа може застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції виявлення вибухонебезпечних предметів та речей (речовин), обіг яких заборонено чи обмежено, фото-, аудіо- і відеофіксації. Аудіо- і відеофіксація особистих речей здійснюється лише за згодою громадян.
❓ Чи можлива перевірка 📱телефону на блокпостах?
Законодавством точно не врегульоване це питання, але оскільки статтею 1142 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за несанкціоноване розповсюдження інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, то уповноважена особа на блокпосту може перевірити фото та відео щодо наявності на відповідних пристроях заборонених об’єктів.
Зазначимо, що законодавством не врегульовано питання перевірки особистих листувань, тому для уникнення конфліктних ситуацій радимо надавати засоби зв’язку для огляду.
❓ Чи можливе вручення повісток на блокпостах?
В законодавстві України не визначено місце, де повинна вручатися повістка або місце де це робити заборонено.
Стаття 65 📘Конституції України передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (https://bit.ly/3KLHKEV), громадяни України зобов’язані з’являтися за викликом до військових частин або на збірні пункти центрів комплектування та соціальної підтримки. Також цією статтею передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади. Тобто повістку можуть вручити будь-де: на блокпосту, на вулиці, на роботі, в дорозі тощо.
Вручатися повістки можуть через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності та безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
З початком воєнних дій на українських дорогах працює чимало блокпостів. Це ефективний спосіб збереження 🛡безпеки всередині країни. Наразі, в умовах воєнного стану, існують певні повноваження для визначених посадових осіб щодо зупинки автомобіля, перевірки документів, огляду транспортного засобу тощо.
Питання перевірки на блокпостах регулюється 📃Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень та житла громадян при забезпеченні заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456 (https://bit.ly/3vOQKVJ)
Перевірка на блокпостах є законною: ⚖️правовою основою її є Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України «Про основи національного спротиву», «Про правовий режим воєнного стану», «Про оборону України», «Про національну безпеку України», «Про Національну поліцію», «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України».
❓ Що саме входить до об’єктів перевірки?
▪️ документи
▪️ речі
▪️ транспортні засоби
▪️ багаж та вантажі
Все це може перевірятися виключно в умовах воєнного стану та під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану.
❓ Хто має право проводити перевірку?
Право на проведення перевірки надано уповноваженим особам Національної поліції України, Служби безпеки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної міграційної служби України, Державної митної служби України та Збройних сил України.
❓ Чи може уповноважена особа застосовувати при перевірці технічні прилади та засоби?
Так, уповноважена особа може застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції виявлення вибухонебезпечних предметів та речей (речовин), обіг яких заборонено чи обмежено, фото-, аудіо- і відеофіксації. Аудіо- і відеофіксація особистих речей здійснюється лише за згодою громадян.
❓ Чи можлива перевірка 📱телефону на блокпостах?
Законодавством точно не врегульоване це питання, але оскільки статтею 1142 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за несанкціоноване розповсюдження інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану, то уповноважена особа на блокпосту може перевірити фото та відео щодо наявності на відповідних пристроях заборонених об’єктів.
Зазначимо, що законодавством не врегульовано питання перевірки особистих листувань, тому для уникнення конфліктних ситуацій радимо надавати засоби зв’язку для огляду.
❓ Чи можливе вручення повісток на блокпостах?
В законодавстві України не визначено місце, де повинна вручатися повістка або місце де це робити заборонено.
Стаття 65 📘Конституції України передбачає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (https://bit.ly/3KLHKEV), громадяни України зобов’язані з’являтися за викликом до військових частин або на збірні пункти центрів комплектування та соціальної підтримки. Також цією статтею передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади. Тобто повістку можуть вручити будь-де: на блокпосту, на вулиці, на роботі, в дорозі тощо.
Вручатися повістки можуть через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності та безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
#консультаціяБПД
🟩 Інколи в оголошеннях з’являються пропозиції про продаж продуктів та речей, які були отримані безоплатно як гуманітарна допомога. Такі дії - незаконні.
3 квітня 2022 року набрав чинності 📃Закон України від 24 березня 2022 року №2155-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги» (https://bit.ly/3P9av1K), відповідно до якого Кримінальний кодекс України доповнено статтею 201.2 «Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги» такого змісту:
1️⃣ Продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі, – караються штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів (від 34 000 до 51 000 гривень) громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.
2️⃣ Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або у великому розмірі, – караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
3️⃣ Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, або під час надзвичайного або воєнного стану, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
☝️ Отже, як діяти, якщо ви стали свідком продажу гуманітарної допомоги в магазині чи онлайн:
🔺сфотографуйте товар на полиці відповідного магазину, зробіть скріншот, або фото, якщо мова іде про розміщення товару на продаж в мережі Інтернет;
🔺зверніться до адміністрації магазину з проханням надати сертифікат якості або іншу супровідну інформацію, яка підтверджує право на реалізацію зазначеного товару, який ви попередньо сфотографували чи зробили відеозйомку (теж вітається);
🔺 напишіть користувачу, який продає товар, про пред’явлення вам чеку, який підтверджує саме купівлю товару, а не отримання його як гуманітарної допомоги;
🔺 повідомте про можливе правопорушення правоохоронні органи: зазначте назву магазину, його місцерозташування, назву самого товару; найменування інтернет-ресурсу та користувача, який розмістив оголошення про продаж, навіть посилання на пост, скріншот з телефону, який підтверджує розміщення товару до продажу зазначеною особою. Вищезазначену інформацію повідомте до органів поліції за телефоном 102 або скористайтесь додатковими номерами телефонів правоохоронних органів, зокрема зателефонуйте на гарячу лінію Служби безпеки України: 0-800-501-482, або надішліть на відповідну електронну пошту: callcenter@ssu.gov.ua;
🔺 цікавтесь результатом розгляду вашого повідомлення про можливе правопорушення правоохоронними органами;
🔺 якщо ви на 100% впевнені, що товар дійсно належить до гуманітарної допомоги, але який наразі продають, зверніться до журналістів місцевих видань, телебачення, щоб привернути увагу громадськості до виявленого вами порушення та додаткового розголосу, для подальшого припинення правопорушення адміністрацією магазину чи фізичною особою та притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.
🟩 Інколи в оголошеннях з’являються пропозиції про продаж продуктів та речей, які були отримані безоплатно як гуманітарна допомога. Такі дії - незаконні.
3 квітня 2022 року набрав чинності 📃Закон України від 24 березня 2022 року №2155-IX «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги» (https://bit.ly/3P9av1K), відповідно до якого Кримінальний кодекс України доповнено статтею 201.2 «Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги» такого змісту:
1️⃣ Продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги або використання благодійних пожертв, безоплатної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі, – караються штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів (від 34 000 до 51 000 гривень) громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.
2️⃣ Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища, або у великому розмірі, – караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
3️⃣ Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою або в особливо великому розмірі, або під час надзвичайного або воєнного стану, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
☝️ Отже, як діяти, якщо ви стали свідком продажу гуманітарної допомоги в магазині чи онлайн:
🔺сфотографуйте товар на полиці відповідного магазину, зробіть скріншот, або фото, якщо мова іде про розміщення товару на продаж в мережі Інтернет;
🔺зверніться до адміністрації магазину з проханням надати сертифікат якості або іншу супровідну інформацію, яка підтверджує право на реалізацію зазначеного товару, який ви попередньо сфотографували чи зробили відеозйомку (теж вітається);
🔺 напишіть користувачу, який продає товар, про пред’явлення вам чеку, який підтверджує саме купівлю товару, а не отримання його як гуманітарної допомоги;
🔺 повідомте про можливе правопорушення правоохоронні органи: зазначте назву магазину, його місцерозташування, назву самого товару; найменування інтернет-ресурсу та користувача, який розмістив оголошення про продаж, навіть посилання на пост, скріншот з телефону, який підтверджує розміщення товару до продажу зазначеною особою. Вищезазначену інформацію повідомте до органів поліції за телефоном 102 або скористайтесь додатковими номерами телефонів правоохоронних органів, зокрема зателефонуйте на гарячу лінію Служби безпеки України: 0-800-501-482, або надішліть на відповідну електронну пошту: callcenter@ssu.gov.ua;
🔺 цікавтесь результатом розгляду вашого повідомлення про можливе правопорушення правоохоронними органами;
🔺 якщо ви на 100% впевнені, що товар дійсно належить до гуманітарної допомоги, але який наразі продають, зверніться до журналістів місцевих видань, телебачення, щоб привернути увагу громадськості до виявленого вами порушення та додаткового розголосу, для подальшого припинення правопорушення адміністрацією магазину чи фізичною особою та притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.
#консультаціяБПД
Комендантська година (заборонений час) – заборона військовим комендантом в певний час доби і на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний (надзвичайний) стан.
🟩 Як запроваджується
Порядок та процедура запровадження комендантської години врегульована Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 р. № 573 (https://bit.ly/3LbsgKQ)
🟩 Обмеження, які діють під час комендантської години
На території, де запроваджено комендантську годину, треба мати перепустки та посвідчення, які видає військова комендатура для перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях .
Перепустки діють лише в межах території, де запроваджено комендантську годину, їхній облік також здійснюється комендатурою на території, де запроваджено комендантську годину.
🟩 Хто здійснює контроль
Виконання питань дотримання комендантської години мешканцями населеного пункту покладається військовим комендантом на спеціально виділені для цієї мети комендантські патрулі, до складу яких входять поліцейські Національної поліції України та військовослужбовці Збройних Сил України, і можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України.
Під час комендантської години в’їзд/виїзд (вхід/вихід) на територію/з території, де запроваджено комендантську годину, здійснюється лише через визначені комендатурою блокпости.
🟩 Які мають повноваження комендантські патрулі
У разі порушення комендантської години, комендантський патруль має право:
🔸 затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції України осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
🔸 перевірити документи, що посвідчують особу та з’ясувати, чи може людина перебувати на вулиці в цей час;
🔸 здійснити огляд речей, транспортного засобу, багажу та вантажів, службових приміщень і житла затриманої особи;
🔸 вилучати предмети, що є знаряддям, засобом або предметом правопорушення;
🔸 у разі потреби та згоди використовувати засоби зв’язку і транспортні засоби, що належать особам, підприємствам, установам і організаціям (за винятком іноземних) для запобігання вчиненню кримінального правопорушення;
🔸 застосовувати фізичну силу, зброю та спецзасоби до правопорушників.
За наявності правових підстав особу, яка здійснила порушення режиму встановленої комендантської години, може бути затримано та притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
🟩 Відповідальність за порушення комендантської години
За невиконання вимог законного розпорядження або вимоги патруля порушнику загрожує штраф, громадські чи виправні роботи або адміністративний арешт до 15 діб (стаття 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
За навмисного опору з боку затриманої особи виконати законні вимоги комендантського патруля до такої особи може бути застосована фізична сила чи вогнепальна зброя, у зв’язку з цим зверніть увагу на те, що вимоги комендантського патруля потребують негайного виконання без зайвого сперечання.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
Комендантська година (заборонений час) – заборона військовим комендантом в певний час доби і на певний час перебувати на вулицях та в громадських місцях мешканцям певного населеного пункту, де встановлено Президентом України воєнний (надзвичайний) стан.
🟩 Як запроваджується
Порядок та процедура запровадження комендантської години врегульована Порядком здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 р. № 573 (https://bit.ly/3LbsgKQ)
🟩 Обмеження, які діють під час комендантської години
На території, де запроваджено комендантську годину, треба мати перепустки та посвідчення, які видає військова комендатура для перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях .
Перепустки діють лише в межах території, де запроваджено комендантську годину, їхній облік також здійснюється комендатурою на території, де запроваджено комендантську годину.
🟩 Хто здійснює контроль
Виконання питань дотримання комендантської години мешканцями населеного пункту покладається військовим комендантом на спеціально виділені для цієї мети комендантські патрулі, до складу яких входять поліцейські Національної поліції України та військовослужбовці Збройних Сил України, і можуть залучатися військовослужбовці Національної гвардії України та Державної прикордонної служби України.
Під час комендантської години в’їзд/виїзд (вхід/вихід) на територію/з території, де запроваджено комендантську годину, здійснюється лише через визначені комендатурою блокпости.
🟩 Які мають повноваження комендантські патрулі
У разі порушення комендантської години, комендантський патруль має право:
🔸 затримувати і доставляти в органи або підрозділи Національної поліції України осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення;
🔸 перевірити документи, що посвідчують особу та з’ясувати, чи може людина перебувати на вулиці в цей час;
🔸 здійснити огляд речей, транспортного засобу, багажу та вантажів, службових приміщень і житла затриманої особи;
🔸 вилучати предмети, що є знаряддям, засобом або предметом правопорушення;
🔸 у разі потреби та згоди використовувати засоби зв’язку і транспортні засоби, що належать особам, підприємствам, установам і організаціям (за винятком іноземних) для запобігання вчиненню кримінального правопорушення;
🔸 застосовувати фізичну силу, зброю та спецзасоби до правопорушників.
За наявності правових підстав особу, яка здійснила порушення режиму встановленої комендантської години, може бути затримано та притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
🟩 Відповідальність за порушення комендантської години
За невиконання вимог законного розпорядження або вимоги патруля порушнику загрожує штраф, громадські чи виправні роботи або адміністративний арешт до 15 діб (стаття 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
За навмисного опору з боку затриманої особи виконати законні вимоги комендантського патруля до такої особи може бути застосована фізична сила чи вогнепальна зброя, у зв’язку з цим зверніть увагу на те, що вимоги комендантського патруля потребують негайного виконання без зайвого сперечання.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
У зв’язку з ☠️російською військовою агресією на території України багато 🧑👩дітей втратили батьків або залишилися без батьківського піклування. Проте під час воєнного стану порядок усиновлення дітей, визначений українським законодавством не спрощується та не змінюється. Усиновлення дітей в умовах воєнного стану здійснюється виключно відповідно до норм законодавства України.
Порядок усиновлення дитини в Україні регулюється Сімейним кодексом України та Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабміну від 8 жовтня 2008 року № 905.
Слід наголосити, що в умовах війни усиновлення дітей, провадиться лише в тих регіонах, де немає активних воєнних дій та працюють в звичному режимі органи державної влади України та місцевого самоврядування, і тільки по відношенню до тих дітей, щодо яких вдалося встановити вичерпні обставини життя їхніх батьків або інших родичів. Крім того, суди тимчасово не здійснюють повною мірою своїх повноважень, а тому в багатьох областях України не можливо організувати процес усиновлення.
Особливості процедури усиновлення:
1️⃣ Звернутися до служби у справах дітей із заявою про взяття на облік кандидатів в усиновителі та надати пакет документів, визначений законодавством (копії документів, що посвідчують особу; копію свідоцтва про шлюб; довідки про заробітну плату; висновки про стан здоров’я, копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням тощо), а також отримати висновок про можливість бути усиновлювачами.
2️⃣ Усиновлення дітей відбувається виключно в судовому порядку (суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов’язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади та дитини якщо вона за віком, усвідомлює факт усиновлення. Суд приймає рішення про усиновлення за місцем проживання дитини).
3️⃣ Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Без згоди дитини усиновлення провадиться лише у тих випадках, коли в силу свого віку чи стану здоров’я дитина не усвідомлює факту усиновлення).
4️⃣ Усиновити можливо лише тих дітей, які перебувають на обліку. Облік дітей, які можуть бути усиновлені та осіб, які бажають усиновити дитину, ведуть служба у справах дітей та Національна соціальна сервісна служба України. На облік беруться діти, позбавлені батьківського піклування, діти-сироти та діти, батьки, яких дали згоду на усиновлення. Усиновлення дитини без згоди батьків провадиться лише, якщо вони в установленому, законом порядку: визнані безвісно відсутніми, недієздатними, невідомі чи позбавлені батьківських прав, стосовно дитини, яка усиновлюється, а також, якщо протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім’ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 Cімейного кодексу України.
5️⃣ Інформація щодо дитини, яку бажають всиновити та налагодження з нею контакту надається лише кандидатам в усиновлювачі службою у справах дітей за місцем, де дитина перебуває на обліку.
🔺 Важливо: відповідно до норм законодавства України органи державної влади та місцевого самоврядування мають використовувати вичерпні заходи для забезпечення права дитини на виховання біологічними батьками чи іншими родичами для забезпечення безпечного та гармонійного розвитку дитини.
Однак в умовах війни, коли неможливо встановити обставини життя дітей, які підлягають усиновленню та їх батьків, осіб, які бажають, всиновити дитину, неможливо зібрати повний пакет документів для усиновлення – діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути тимчасово влаштовані службами у справах дітей у сім’ю знайомих чи близьких родичів, у прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
Порядок усиновлення дитини в Україні регулюється Сімейним кодексом України та Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабміну від 8 жовтня 2008 року № 905.
Слід наголосити, що в умовах війни усиновлення дітей, провадиться лише в тих регіонах, де немає активних воєнних дій та працюють в звичному режимі органи державної влади України та місцевого самоврядування, і тільки по відношенню до тих дітей, щодо яких вдалося встановити вичерпні обставини життя їхніх батьків або інших родичів. Крім того, суди тимчасово не здійснюють повною мірою своїх повноважень, а тому в багатьох областях України не можливо організувати процес усиновлення.
Особливості процедури усиновлення:
1️⃣ Звернутися до служби у справах дітей із заявою про взяття на облік кандидатів в усиновителі та надати пакет документів, визначений законодавством (копії документів, що посвідчують особу; копію свідоцтва про шлюб; довідки про заробітну плату; висновки про стан здоров’я, копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням тощо), а також отримати висновок про можливість бути усиновлювачами.
2️⃣ Усиновлення дітей відбувається виключно в судовому порядку (суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов’язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади та дитини якщо вона за віком, усвідомлює факт усиновлення. Суд приймає рішення про усиновлення за місцем проживання дитини).
3️⃣ Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Без згоди дитини усиновлення провадиться лише у тих випадках, коли в силу свого віку чи стану здоров’я дитина не усвідомлює факту усиновлення).
4️⃣ Усиновити можливо лише тих дітей, які перебувають на обліку. Облік дітей, які можуть бути усиновлені та осіб, які бажають усиновити дитину, ведуть служба у справах дітей та Національна соціальна сервісна служба України. На облік беруться діти, позбавлені батьківського піклування, діти-сироти та діти, батьки, яких дали згоду на усиновлення. Усиновлення дитини без згоди батьків провадиться лише, якщо вони в установленому, законом порядку: визнані безвісно відсутніми, недієздатними, невідомі чи позбавлені батьківських прав, стосовно дитини, яка усиновлюється, а також, якщо протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім’ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 Cімейного кодексу України.
5️⃣ Інформація щодо дитини, яку бажають всиновити та налагодження з нею контакту надається лише кандидатам в усиновлювачі службою у справах дітей за місцем, де дитина перебуває на обліку.
🔺 Важливо: відповідно до норм законодавства України органи державної влади та місцевого самоврядування мають використовувати вичерпні заходи для забезпечення права дитини на виховання біологічними батьками чи іншими родичами для забезпечення безпечного та гармонійного розвитку дитини.
Однак в умовах війни, коли неможливо встановити обставини життя дітей, які підлягають усиновленню та їх батьків, осіб, які бажають, всиновити дитину, неможливо зібрати повний пакет документів для усиновлення – діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути тимчасово влаштовані службами у справах дітей у сім’ю знайомих чи близьких родичів, у прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
Упродовж останнього часу у багатьох містах 🇺🇦України були змінені назви вулиць, провулків, проїздів. За підтримки громадськості вулиці, названі іменами діячів ☠️сусідньої держави-агресора, отримують нові назви, в тому числі і імена Героїв України, а міські, сільські і селищні ради відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» приймають рішення про перейменування.
У зв'язку з цим багатьох турбує питання, чи потрібно вносити зміни в ті чи інші 📄📄📄документи.
🟩 Чи потрібно змінювати місце реєстрації?
Законодавство не передбачає обов’язку вносити подібні відомості, оскільки зміна назви вулиці не є зміною реєстрації місця проживання. Перереєстрацію місця проживання особи можна здійснити під час обміну паспорта чи зміни прізвища, тобто коли виникає потреба.
На сьогодні реєстрація чи зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється відповідно до Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабміну від 7.02.2022 року № 265, та ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» і «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
У разі прийняття рішення про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, зміни в адміністративно-територіальному устрої на підставі відповідних актів вносяться зміни до реєстру територіальної громади, із збереженням попередніх даних, із подальшим внесенням цієї інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому КМУ порядку. Ці відомості за бажанням особи вносяться до відповідних документів, що містять відомості про місце проживання/перебування.
🟩 Чи обов’язково вносити зміни до документів на нерухомість?
Документи, що засвідчують право власності на нерухомість, залишаються чинними у разі зміни назви вулиці, на якій вони розташовані.
У разі перейменування вулиці, на якій розміщена нерухомість, українським законодавством не передбачена необхідність внесення змін до документа про право власності на нерухоме майно, зокрема свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, дарування тощо.
Водночас, у разі потреби, власник майна, стосовно якого відбулися зміни, має право звернутися до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно із заявою про внесення змін. Наприклад, у разі потреби купівлі-продажу чи дарування нерухомості. Отож, якщо власник бажає продати, подарувати або передати у спадок свою нерухомість, у документах, які будуть оформлюватися на нового власника, вже буде вказана нова назва.
🟩 Чи треба змінювати відомості про місцезнаходження юридичної особи?
Зміна відомостей про місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи підприємця підлягає державній реєстрації відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Перейменування вулиці місцезнаходження юридичної особи є зміною місцезнаходження юридичної особи, що передбачає необхідність внесення відповідних змін в установчі документи, змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, повідомлення банківських установ і контрагентів про зміну реквізитів у чинних договорах, виготовлення нової печатки, бланків тощо.
Водночас законодавство не встановлює граничних термінів для проведення зміни відомостей щодо місцезнаходження, а отже, суб’єкт господарювання сам може вирішувати, коли необхідно провести реєстрацію змін.
У зв'язку з цим багатьох турбує питання, чи потрібно вносити зміни в ті чи інші 📄📄📄документи.
🟩 Чи потрібно змінювати місце реєстрації?
Законодавство не передбачає обов’язку вносити подібні відомості, оскільки зміна назви вулиці не є зміною реєстрації місця проживання. Перереєстрацію місця проживання особи можна здійснити під час обміну паспорта чи зміни прізвища, тобто коли виникає потреба.
На сьогодні реєстрація чи зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється відповідно до Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабміну від 7.02.2022 року № 265, та ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» і «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
У разі прийняття рішення про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, зміни в адміністративно-територіальному устрої на підставі відповідних актів вносяться зміни до реєстру територіальної громади, із збереженням попередніх даних, із подальшим внесенням цієї інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому КМУ порядку. Ці відомості за бажанням особи вносяться до відповідних документів, що містять відомості про місце проживання/перебування.
🟩 Чи обов’язково вносити зміни до документів на нерухомість?
Документи, що засвідчують право власності на нерухомість, залишаються чинними у разі зміни назви вулиці, на якій вони розташовані.
У разі перейменування вулиці, на якій розміщена нерухомість, українським законодавством не передбачена необхідність внесення змін до документа про право власності на нерухоме майно, зокрема свідоцтва про право власності, свідоцтва про право на спадщину, договору купівлі-продажу, дарування тощо.
Водночас, у разі потреби, власник майна, стосовно якого відбулися зміни, має право звернутися до органу державної реєстрації прав на нерухоме майно із заявою про внесення змін. Наприклад, у разі потреби купівлі-продажу чи дарування нерухомості. Отож, якщо власник бажає продати, подарувати або передати у спадок свою нерухомість, у документах, які будуть оформлюватися на нового власника, вже буде вказана нова назва.
🟩 Чи треба змінювати відомості про місцезнаходження юридичної особи?
Зміна відомостей про місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи підприємця підлягає державній реєстрації відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Перейменування вулиці місцезнаходження юридичної особи є зміною місцезнаходження юридичної особи, що передбачає необхідність внесення відповідних змін в установчі документи, змін до відомостей про фізичну особу-підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, повідомлення банківських установ і контрагентів про зміну реквізитів у чинних договорах, виготовлення нової печатки, бланків тощо.
Водночас законодавство не встановлює граничних термінів для проведення зміни відомостей щодо місцезнаходження, а отже, суб’єкт господарювання сам може вирішувати, коли необхідно провести реєстрацію змін.
В умовах воєнного стану відбуваються швидкі зміни 📃законодавчих норм. Не обійшлося і без змін у трудовому законодавстві. Розповідаємо, що таке простій та чим він відрізняється від призупинення дії трудового договору
🔸 Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 Кодексу законів про працю України).
🔹 Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи (частина 1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
У чому різниця:
- Підстави запровадження:
🔸 простоєм є будь-які обставини, яку зумовили призупинення роботи;
🔹 призупиненням дії трудового договору є відсутність роботи та її виконання працівником під час воєнного стану;
- Тривалість:
🔸 простій може тривати без обмеження часу доки існують обставини, на підстави яких його запроваджено;
🔹 призупинення трудового договору можливе лише на період дії воєнного стану;
- Суб’єкт прийняття рішення:
🔸 рішення про простій приймає роботодавець;
🔹 ініціатором призупинення дії трудового договору можуть бути як роботодавець так і працівник;
- Коло осіб, на яких поширюється дія відповідного рішення:
🔸 простій може запроваджуватися щодо всього підприємства, або відділу або конкретного працівника;
🔹 призупинення дії трудового договору носить індивідуальний характер, тобто щодо кожного працівника приймається окремий наказ;
- Оплата:
🔸 під час простою виплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Водночас час простою з вини працівника не оплачується;
🔹 при призупиненні дії трудового договору заробітна плата не виплачується;
- Страховий стаж:
🔸 у разі оплати підприємством простою, період його дії зараховується до страхового стажу працівника;
🔹 у разі призупинення дії трудового договору ЄСВ за працівника не сплачується, а відтак йому не зараховується страховий стаж.
Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
🔸 Простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 Кодексу законів про працю України).
🔹 Призупинення дії трудового договору – це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи (частина 1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
У чому різниця:
- Підстави запровадження:
🔸 простоєм є будь-які обставини, яку зумовили призупинення роботи;
🔹 призупиненням дії трудового договору є відсутність роботи та її виконання працівником під час воєнного стану;
- Тривалість:
🔸 простій може тривати без обмеження часу доки існують обставини, на підстави яких його запроваджено;
🔹 призупинення трудового договору можливе лише на період дії воєнного стану;
- Суб’єкт прийняття рішення:
🔸 рішення про простій приймає роботодавець;
🔹 ініціатором призупинення дії трудового договору можуть бути як роботодавець так і працівник;
- Коло осіб, на яких поширюється дія відповідного рішення:
🔸 простій може запроваджуватися щодо всього підприємства, або відділу або конкретного працівника;
🔹 призупинення дії трудового договору носить індивідуальний характер, тобто щодо кожного працівника приймається окремий наказ;
- Оплата:
🔸 під час простою виплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Водночас час простою з вини працівника не оплачується;
🔹 при призупиненні дії трудового договору заробітна плата не виплачується;
- Страховий стаж:
🔸 у разі оплати підприємством простою, період його дії зараховується до страхового стажу працівника;
🔹 у разі призупинення дії трудового договору ЄСВ за працівника не сплачується, а відтак йому не зараховується страховий стаж.
Дізнайтеся більше про надання безоплатної правової допомоги: https://linktr.ee/legalaid.gov.ua
🟩 Під час війни вже були зафіксовані випадки, коли людина усвідомлювала небезпечність своїх вчинків і передбачала їх шкідливі наслідки, але, перебуваючи під впливом безумовно переважаючої сили примусу, була позбавлена можливості керувати своїми вчинками і поставлена в необхідність чинити саме так, а не інакше. Тому виникає питання: якщо людина поставлена внаслідок насильства (примусу) в неподолану необхідність заподіяти шкоду і ця необхідність була створена іншою людиною, подолати яку було неможливо, то чи відповідає вона за заподіяну шкоду?
Розділ VIII 📕Кримінального кодексу України (далі – КК України) визначає обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.
Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 КК України.
Відповідно до частини першої статті 40 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Наприклад, особа внаслідок 🩸тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
◼️ Фізичний примус - це застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.
◼️ Психічний примус - вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.
Детальніше читайте на сайті безоплатної правової допомоги: https://bit.ly/3s7jEhE
Розділ VIII 📕Кримінального кодексу України (далі – КК України) визначає обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння. Тобто якщо особа під впливом цих обставин вчинить дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності, оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави, і тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.
Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 КК України.
Відповідно до частини першої статті 40 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Наприклад, особа внаслідок 🩸тортур розголосила відомості, що містять державну таємницю. Оскільки вона вчинила це всупереч власній волі, її не може бути притягнуто до кримінальної відповідальності.
◼️ Фізичний примус - це застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певні дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.
◼️ Психічний примус - вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.
Детальніше читайте на сайті безоплатної правової допомоги: https://bit.ly/3s7jEhE
🟩 Право на безоплатну вторинну правову допомогу отримали потерпілі від кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості, катування або жорстокого поводження під час воєнних дій чи збройного конфлікту та люди, що не мають документів, що посвідчують особу і громадянство України.
🔴 Потерпілі від сексуального насильства та катувань
можуть звернутися до системи надання безоплатної правової допомоги та отримати послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами. Юристи системи надання безоплатної правової допомоги допоможуть їм скласти позовні заяви та інші документи процесуального характеру у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень.
🔴 Люди, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України,
мають право отримати правові послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів.
🇺🇦 Документ: Закон України №2238-IX «Про внесення змін до частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу» (https://bit.ly/3MwxvGn), прийнятий Верховною
Радою України 3.05.2022 року. Набрав чинності 20 травня.
👉 Детальніше читайте на нашому сайті: https://bit.ly/38xxlQn
🔴 Потерпілі від сексуального насильства та катувань
можуть звернутися до системи надання безоплатної правової допомоги та отримати послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами. Юристи системи надання безоплатної правової допомоги допоможуть їм скласти позовні заяви та інші документи процесуального характеру у кримінальних провадженнях, розпочатих за фактом вчинення таких кримінальних правопорушень.
🔴 Люди, які не мають документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України,
мають право отримати правові послуги з представництва інтересів в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складення документів процесуального характеру з питань встановлення в судовому порядку фактів, що мають юридичне значення, пов’язаних з оформленням та видачею таких документів.
🇺🇦 Документ: Закон України №2238-IX «Про внесення змін до частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу» (https://bit.ly/3MwxvGn), прийнятий Верховною
Радою України 3.05.2022 року. Набрав чинності 20 травня.
👉 Детальніше читайте на нашому сайті: https://bit.ly/38xxlQn
🟩 Українці, які зазнали репресій від окупантів і зокрема були захоплені ними у полон, отримають соціальний та правовий захист.
Зокрема, особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, матимуть право на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», на час позбавлення особистої свободи та після звільнення у зв’язку із захистом прав і законних інтересів, порушених через позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Відповідна норма Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» № 2010-IX (https://bit.ly/3lwrrSm) набирає чинності через 6️⃣ місяців з дня його опублікування.
«Закон гарантує право осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, на отримання безоплатної вторинної правової допомоги, що включає такі види правових послуг, як захист, представництво та складення документів процесуального характеру на час позбавлення особистої свободи та після звільнення у зв’язку із захистом прав і законних інтересів, порушених через позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії»
Серед іншого Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» визначає:
➡️ порядок ухвалення рішень із питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України підстави для встановлення такого факту;
➡️ порядок здійснення правового захисту та порядок реалізації житлових, трудових, освітніх прав;
➡️ отримання щорічної державної та одноразової державної грошової допомоги.
Після звільнення такі люди зможуть отримати від держави медичну та реабілітаційну, у тому числі психологічну, допомогу, санаторно-курортне лікування.
Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» передбачає, що особи, яких було позбавлено особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після звільнення матимуть першочергове право на забезпечення жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання та інші пільги.
Передбачається також спрощений порядок видачі документів, що посвідчують особу, та відстрочення платежів за зобов’язаннями осіб, які пережили позбавлення волі окупантами.
Крім того, буде створений Єдиний реєстр осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, який має на меті не тільки облік осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а й адміністрування їхніх потреб.
Зокрема, особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, матимуть право на всі види правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», на час позбавлення особистої свободи та після звільнення у зв’язку із захистом прав і законних інтересів, порушених через позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Відповідна норма Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» № 2010-IX (https://bit.ly/3lwrrSm) набирає чинності через 6️⃣ місяців з дня його опублікування.
«Закон гарантує право осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, на отримання безоплатної вторинної правової допомоги, що включає такі види правових послуг, як захист, представництво та складення документів процесуального характеру на час позбавлення особистої свободи та після звільнення у зв’язку із захистом прав і законних інтересів, порушених через позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії»
Серед іншого Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» визначає:
➡️ порядок ухвалення рішень із питань встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України підстави для встановлення такого факту;
➡️ порядок здійснення правового захисту та порядок реалізації житлових, трудових, освітніх прав;
➡️ отримання щорічної державної та одноразової державної грошової допомоги.
Після звільнення такі люди зможуть отримати від держави медичну та реабілітаційну, у тому числі психологічну, допомогу, санаторно-курортне лікування.
Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» передбачає, що особи, яких було позбавлено особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після звільнення матимуть першочергове право на забезпечення жилими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання та інші пільги.
Передбачається також спрощений порядок видачі документів, що посвідчують особу, та відстрочення платежів за зобов’язаннями осіб, які пережили позбавлення волі окупантами.
Крім того, буде створений Єдиний реєстр осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, який має на меті не тільки облік осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, а й адміністрування їхніх потреб.
🟩 7 травня 2022 року набрав чинності 📃Закон України від 21 квітня 2022 року № 2220-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо деяких питань функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в період воєнного стану» на період дії воєнного стану, яким внесено зміни до законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення» та «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Згідно з цими змінами, безробітний може отримувати допомогу, не відвідуючи центр зайнятості. Станом на сьогодні зробити це можливо за допомогою електронних сервісів Державної служби зайнятості України або мобільного застосунку "Дія".
Державна служба зайнятості України розробила покрокову інструкцію (https://bit.ly/39POQvx) для отримання статусу безробітного, а також альтернативні способи подачі заяви для громадян, які перебувають на території бойових дій або на тимчасово окупованій території:
🔸 можна заповнити відповідні заяви онлайн та надіслати через електронні сервіси Державної служби зайнятості України: про надання/поновлення/призначення статусу безробітного, виплату допомоги по безробіттю;
🔸 якщо можливості заповнити заяви онлайн немає, можна їх завантажити, після чого роздрукувати, заповнити, підписати, сфотографувати та відправити в електронній формі Державній службі зайнятості України. У темі листа слід обов’язково вказати слово «реєстрація», прізвище, ім’я, по батькові.
Виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, центру зайнятості населення, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів. У областях, де центри зайнятості не можуть забезпечити фінансування допомоги, перерахування коштів здійснюється АТ «Ощадбанк» на банківський рахунок заявника або шляхом переказу через міжнародну платіжну систему «My Transfer».
Детальніше про це, а також про те, як внутрішньо переміщеній особі отримати статус безробітного на безпечній території Україні, читайте на нашому сайті:
Згідно з цими змінами, безробітний може отримувати допомогу, не відвідуючи центр зайнятості. Станом на сьогодні зробити це можливо за допомогою електронних сервісів Державної служби зайнятості України або мобільного застосунку "Дія".
Державна служба зайнятості України розробила покрокову інструкцію (https://bit.ly/39POQvx) для отримання статусу безробітного, а також альтернативні способи подачі заяви для громадян, які перебувають на території бойових дій або на тимчасово окупованій території:
🔸 можна заповнити відповідні заяви онлайн та надіслати через електронні сервіси Державної служби зайнятості України: про надання/поновлення/призначення статусу безробітного, виплату допомоги по безробіттю;
🔸 якщо можливості заповнити заяви онлайн немає, можна їх завантажити, після чого роздрукувати, заповнити, підписати, сфотографувати та відправити в електронній формі Державній службі зайнятості України. У темі листа слід обов’язково вказати слово «реєстрація», прізвище, ім’я, по батькові.
Виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, центру зайнятості населення, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів. У областях, де центри зайнятості не можуть забезпечити фінансування допомоги, перерахування коштів здійснюється АТ «Ощадбанк» на банківський рахунок заявника або шляхом переказу через міжнародну платіжну систему «My Transfer».
Детальніше про це, а також про те, як внутрішньо переміщеній особі отримати статус безробітного на безпечній території Україні, читайте на нашому сайті:
Міністерство юстиції України запускає проєкт «Скажи правду».
Це платформа для ефективного збирання та оброблення інформації про порушення прав людини Російською Федерацією.
Кампанія «Скажи правду» має одну мету — притягнення РФ до відповідальності у Європейському суді з прав людини. Для цього потрібні докази, а саме відео, фото та записи про порушення, вчинені загарбниками на нашій землі.
На порталі https://humanrights.gov.ua кожен, хто постраждав від дій окупантів, може подати заявку та розповісти власну правду, яку почує весь світ.
Збирання та оброблення інформації ведеться згідно з міжнародними стандартами, постраждалим та свідкам гарантований захист і збереження персональної інформації. Жодне свідчення не залишиться поза увагою.
Щоб подати заявку, переходь на сайт https://humanrights.gov.ua
Заповни просту форму з інформацією про злочин, свідків та жертв, додай медіадокази та розкажи якомога більше про те, що сталося, — допоможи покарати агресора на судовому майданчику, поки ЗСУ боронять нас на передовій!
#СкажиПравду
Це платформа для ефективного збирання та оброблення інформації про порушення прав людини Російською Федерацією.
Кампанія «Скажи правду» має одну мету — притягнення РФ до відповідальності у Європейському суді з прав людини. Для цього потрібні докази, а саме відео, фото та записи про порушення, вчинені загарбниками на нашій землі.
На порталі https://humanrights.gov.ua кожен, хто постраждав від дій окупантів, може подати заявку та розповісти власну правду, яку почує весь світ.
Збирання та оброблення інформації ведеться згідно з міжнародними стандартами, постраждалим та свідкам гарантований захист і збереження персональної інформації. Жодне свідчення не залишиться поза увагою.
Щоб подати заявку, переходь на сайт https://humanrights.gov.ua
Заповни просту форму з інформацією про злочин, свідків та жертв, додай медіадокази та розкажи якомога більше про те, що сталося, — допоможи покарати агресора на судовому майданчику, поки ЗСУ боронять нас на передовій!
#СкажиПравду
Війна диктує роботодавцям особливі вимоги до зберігання 📄📄📄документів, зокрема трудових книжок. Цілком зрозумілі побоювання співробітників щодо надійності такого зберігання, враховуючи те, як швидко й жахливо розвивалися події на початку ☠️російської агресії. Що з цього приводу говорить законодавство?
Зазначимо, що жодних особливих умов зберігання трудових книжок працівників правовий режим воєнного стану не визначає. Змін з цього приводу у законодавстві немає: зберігати трудові книжки працівників має підприємство, на якому вони працюють, обов’язково видавати трудову книжку потрібно лише у разі, якщо працівник звільняється (п.3 постанови Кабміну від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників»).
☝️ Як допускається діяти в умовах воєнного стану
Державна служба України з питань праці у своїх роз’ясненнях від 17.06.2021 зазначила, що роботодавець не зобов'язаний видавати працівникам трудові книжки, проте відсутні підстави відмовити працівнику у видачі такої трудової книжки на його вимогу. Таку вимогу бажано оформити у вигляді 📄заяви.
У разі видачі трудової книжки працівнику на його вимогу, працедавець знімає з себе відповідальність за збереження трудової книжки. Робиться це в інтересах працівника, який може через небезпеку змінити місце проживання, виїхати, влаштуватись за строковим трудовим договором за сумісництвом тощо. І краще, якщо трудова книжка буде у нього на руках.
⚙️ Алгоритм видачі трудової книжки працівнику
1️⃣ працівник звертається до роботодавця з заявою, в якій просить видати йому трудову книжку з обґрунтуванням необхідності такої видачі;
2️⃣ роботодавець заводить додатковий журнал обліку тимчасово виданих трудових книжок (довільної форми), де працівник розписується в отриманні та поверненні трудової книжки.
Окрім того, згідно зі ст. 7 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у разі перебування підприємства в районі активних бойових дій роботодавець самостійно вирішує питання зберігання кадрових документів і може приймати рішення про видачу трудових книжок працівникам під підпис. Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) затверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
🟡 Отже, видача трудової книжки на руки здійснюється з метою її збереження, адже в умовах війни ніхто нічого гарантувати не може. Роботодавець не може примусово видати трудову книжку на руки проти бажання самого працівника. Проте, в разі знищення трудової книжки через бойові дії працівник отримає чимало клопоту щодо відновлення даних при виході на пенсію, а роботодавець навряд чи понесе відповідальність, адже ми всі зараз живемо в умовах війни, що визнано форс-мажорною обставиною.
Зазначимо, що жодних особливих умов зберігання трудових книжок працівників правовий режим воєнного стану не визначає. Змін з цього приводу у законодавстві немає: зберігати трудові книжки працівників має підприємство, на якому вони працюють, обов’язково видавати трудову книжку потрібно лише у разі, якщо працівник звільняється (п.3 постанови Кабміну від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників»).
☝️ Як допускається діяти в умовах воєнного стану
Державна служба України з питань праці у своїх роз’ясненнях від 17.06.2021 зазначила, що роботодавець не зобов'язаний видавати працівникам трудові книжки, проте відсутні підстави відмовити працівнику у видачі такої трудової книжки на його вимогу. Таку вимогу бажано оформити у вигляді 📄заяви.
У разі видачі трудової книжки працівнику на його вимогу, працедавець знімає з себе відповідальність за збереження трудової книжки. Робиться це в інтересах працівника, який може через небезпеку змінити місце проживання, виїхати, влаштуватись за строковим трудовим договором за сумісництвом тощо. І краще, якщо трудова книжка буде у нього на руках.
⚙️ Алгоритм видачі трудової книжки працівнику
1️⃣ працівник звертається до роботодавця з заявою, в якій просить видати йому трудову книжку з обґрунтуванням необхідності такої видачі;
2️⃣ роботодавець заводить додатковий журнал обліку тимчасово виданих трудових книжок (довільної форми), де працівник розписується в отриманні та поверненні трудової книжки.
Окрім того, згідно зі ст. 7 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у разі перебування підприємства в районі активних бойових дій роботодавець самостійно вирішує питання зберігання кадрових документів і може приймати рішення про видачу трудових книжок працівникам під підпис. Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) затверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
🟡 Отже, видача трудової книжки на руки здійснюється з метою її збереження, адже в умовах війни ніхто нічого гарантувати не може. Роботодавець не може примусово видати трудову книжку на руки проти бажання самого працівника. Проте, в разі знищення трудової книжки через бойові дії працівник отримає чимало клопоту щодо відновлення даних при виході на пенсію, а роботодавець навряд чи понесе відповідальність, адже ми всі зараз живемо в умовах війни, що визнано форс-мажорною обставиною.
Згідно з Сімейним кодексом України та Законом України "Про органи реєстрації актів громадянського стану" смерть підлягає державній реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті або за місцем поховання. Наявність свідоцтва про смерть - важливий документ, що уможливлює подальші правочини, наприклад, прийняття спадщини, призначення опікунства тощо.
Через збройну агресію ☠️російської федерації проти України гинуть мирні громадяни, а в містах, де ведуться активні бойові дії, часто немає можливості належним чином зафіксувати факт смерті людини. Родичі померлої людини не мають можливість отримати лікарське свідоцтво про смерть за встановлено формою. Тоді виникає необхідність державної реєстрації смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
🟩 У квітні до Драбівського бюро правової допомоги Золотоніського місцевого центру з надання БВПД звернувся пан Микола з проханням допомогти йому скласти заяву до суду про встановлення факту смерті особи. Чоловік пояснив, що має статус внутрішньо переміщеної особи, бо переїхав до селища Драбів Золотоніського району Черкаської області з міста Маріуполя Донецької області.
💬 «16 березня 2022 року моя бабуся померла у сховищі будівлі державної установи. У зв’язку з тим, що на час смерті бабусі поблизу не було лікарів, які могли би зафіксувати факт її смерті та видати відповідне лікарське свідоцтво, було складено акт, згідно з яким комісією у складі медсестр неврологічного відділення було зафіксовано факт смерті», – розповів чоловік.
Спершу Микола звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану та надав акт, згідно з яким була зафіксована смерть жінки. На своє звернення чоловік отримав відмову, адже не надав відповідного документа, який може бути підставою для державної реєстрації смерті особи (акт, який отримав чоловік від комісії медсестер не є належним документом). Фахівці органів РАЦСу порадили чоловіку встановити факт смерті бабусі шляхом звернення до суду з відповідною заявою.
Працівниця Драбівського бюро правової допомоги Світлана Опанасенко вивчила обставини справи, зібрала доказову базу та подала до суду заяву про встановлення факту смерті бабусі.
💬 «У разі відсутності медичного висновку щодо причини смерті чи відсутності медичної довідки, в якій констатується факт смерті та неможливості надання даних документів до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті, справа про встановлення юридичного факту смерті особи відповідно до положень цивільного законодавства вирішується в судовому порядку», – зазначила юристка.
👩⚖️ Суд, оцінивши подані письмові докази, допитавши заявника, свідка, врахувавши думку заінтересованих осіб, заяву задовольнив повністю, встановивши факт смерті громадянки України, яка померла 16 березня 2022 року в місті Маріуполь Донецької області.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
Через збройну агресію ☠️російської федерації проти України гинуть мирні громадяни, а в містах, де ведуться активні бойові дії, часто немає можливості належним чином зафіксувати факт смерті людини. Родичі померлої людини не мають можливість отримати лікарське свідоцтво про смерть за встановлено формою. Тоді виникає необхідність державної реєстрації смерті на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
🟩 У квітні до Драбівського бюро правової допомоги Золотоніського місцевого центру з надання БВПД звернувся пан Микола з проханням допомогти йому скласти заяву до суду про встановлення факту смерті особи. Чоловік пояснив, що має статус внутрішньо переміщеної особи, бо переїхав до селища Драбів Золотоніського району Черкаської області з міста Маріуполя Донецької області.
💬 «16 березня 2022 року моя бабуся померла у сховищі будівлі державної установи. У зв’язку з тим, що на час смерті бабусі поблизу не було лікарів, які могли би зафіксувати факт її смерті та видати відповідне лікарське свідоцтво, було складено акт, згідно з яким комісією у складі медсестр неврологічного відділення було зафіксовано факт смерті», – розповів чоловік.
Спершу Микола звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану та надав акт, згідно з яким була зафіксована смерть жінки. На своє звернення чоловік отримав відмову, адже не надав відповідного документа, який може бути підставою для державної реєстрації смерті особи (акт, який отримав чоловік від комісії медсестер не є належним документом). Фахівці органів РАЦСу порадили чоловіку встановити факт смерті бабусі шляхом звернення до суду з відповідною заявою.
Працівниця Драбівського бюро правової допомоги Світлана Опанасенко вивчила обставини справи, зібрала доказову базу та подала до суду заяву про встановлення факту смерті бабусі.
💬 «У разі відсутності медичного висновку щодо причини смерті чи відсутності медичної довідки, в якій констатується факт смерті та неможливості надання даних документів до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для проведення державної реєстрації смерті, справа про встановлення юридичного факту смерті особи відповідно до положень цивільного законодавства вирішується в судовому порядку», – зазначила юристка.
👩⚖️ Суд, оцінивши подані письмові докази, допитавши заявника, свідка, врахувавши думку заінтересованих осіб, заяву задовольнив повністю, встановивши факт смерті громадянки України, яка померла 16 березня 2022 року в місті Маріуполь Донецької області.
#БПД #ПравоваДопомога #LegalAid
