Симптоми хвороби Паркінсона відомі здавна - їх описи є у Біблії, Аюрведі та єгипеських папірусах. За оцінками експертів, зараз у світі налічується 4 млн пацієнтів. Хвороба не оминає і відомих людей: Майкл Джей Фокс (кіноактор, “Назад у минуле”, засновник благодійного фонду з боротьби із ХП), Оззі Осборн (рок-зірка), Лінда Ронстадт (рок-зірка), Іоан-Павло ІІ (264-ий Папа Римський), Сальвадор Далі (художник, один з головних представників сюрреалізму ХХ століття), Мухамед Алі (один з найвідоміших боксерів в історії світового боксу) - перелік є досить довгим.

Згідно зі статистикою МОЗ, в Україні зареєстровано понад 23 тис. людей із хворобою Паркінсона, або 61.4 на 100 000 населення. Кожного року про цей діагноз дізнаються від лікарів 2500 українців. Одним з провідних центрів лікування та дослідження цієї патології є Інститут геронтології НАМН.

Дослідженню хвороби Паркінсона та пошукам шляхів її корекції чи лікування присвячено чимало наукових праць. Одним із всесвітньо відомих вчених, хто працював у цьому напрямку, був Олег Горникевич - австрійсько-канадський біохімік українського походження (1926-2020). Він народився в Сихові (тепер район Львову). Із родиною переїхав до Австрії, де закінчив університет. Далі працював у Відні та Торонто. Горникевич довів, що хвороба Паркінсона пов’язана із нестачею у головному мозку дофаміну, та запропонував лікування за допомогою леводопи - біохімічного попередника синтезу дофаміну. За ці відкриття нагороджений кількома престижними науковими преміями.

Символом боротьби із хворобою Паркінсона є червоний тюльпан. Його запропонував данський садівник J.W.S. Van der Wereld, який також страждав на цю патологію. Виведений ним сорт тюльпанів отримав ім'я Джеймса Паркінсона.

Хоч поки що ми не можемо вилікувати цю хворобу, науковий прогрес призвів до істотного продовження життя пацієнтів та збільшення його якості. Ми віримо, що серед учнів, які цікавляться нейронауками, є ті, хто здійснить прорив у цій галузі, реалізувавши гасло Нейроконкурсу "Building Better Brains to Fight Brain Disorders".

Відбіркове тестування розпочнеться сьогодні о 12:00. Не проґавте :)

Поїхали! 🤓

Вітаю усіх учасників! 🤓 Ми отримали 106 відповідей. Перевірка відкритих питань вимагає трохи часу, а статистика з частини А на скріншоті.

Ми нарешті завершили перевірку відкритих завдань і дуже задоволені отриманими результатами 🙂

Персональні оцінки в гугл класі та на пошті, а тут підведемо короткі підсумки. Максимальна оцінка за тест становила 40 балів, і двоє учасників правильно відповіли практично на все, отримавши 39 балів 🤩

Традиційно ми не вручаємо дипломів за 1-2-3 місця, як це робиться на "звичайних" шкільних олімпіадах. Натомість, ми відзначаємо високий результат участі в змаганні - це ті, хто подолав певний поріг від максимальної оцінки. Цього року це 80% або 32 бали з 40 можливих. Цих учасників ми запрошуємо до фінального змагання, в якому визначимо Кращого Мозкознавця 2024, хто представлятиме Україну на міжнародному онлайн змаганні International Brain Bee. Тих, хто набрав від 50% до 80%, ми вітаємо із успішною участю у змаганні! Решта отримають сертифікат учасника 👩‍🎓

Сертифікати ми надішлемо електронною поштою, а дипломи та сувеніри (які розподілимо після фінального змагання) - поштою.

А тепер хочемо назвати кращих учасників, яких запрошуємо до фіналу 🤩

Це учні та учениці:

🧑‍🏫 Львівського фізико-математичного ліцею при Львівському національному університеті імені Івана Франка
Вагін Софія (10 клас)
Лоїк Олена (10 клас)
Люзан Максим (9 клас)
Надвірний Дмитро (9 клас)
Січко Ігор (10 клас)

🧑‍🏫 Науково-дослідницької школи "Базис", м. Київ
Дудник Андрій (10 клас)
Зарицька Марія (11 клас)

🧑‍🏫 Луцького ліцею №14 імені Василя Сухомлинського
Голянська Аліна (11 клас)

🧑‍🏫 Харківського ліцею №5 Харківської міської ради
Григорова Валерія (9 клас)

🧑‍🏫 Скандинавської гімназії (м. Київ)
Коваленко Карина (11 клас)

🧑‍🏫 Ліцею с. Вербка (Волинська область)
Місюра Іванна (10 клас)

🧑‍🏫 Спеціалізованої школи №115 імені Івана Огієнка (м. Київ)
Репко Марія (11 клас)

🧑‍🏫 Київського природничо-наукового ліцею № 145
Сисуєва Марія (11 клас)

🧑‍🏫 Києво-Печерського ліцею № 171 "Лідер" (м. Київ)
Тукаленко Олександра (8 клас)

🧑‍🏫 Калуського ліцею імені Дмитра Бахматюка Калуської місткої ради Івано-Франківської області
Ясінець Марія (11 клас)

Ще раз вітаємо усіх з чудовим результатом! 🥳

Наші фіналісти :)

А от і детальна інформація про наших Нейрочемпіонів :)

Сьогодні в рубриці "Що почитати" ділимося з вами свіжим інтерв'ю з автором відомого науково-популярного бестселлеру 2010 року «Ми — це наш мозок» Діком Сваабом, нідерландським нейробіологом. Свого часу вона сприймалась досить революційно, адже автор в ній поставив під сумнів наявність свободи волі та описав визначальний вплив генів та зовнішнього середовища на характер людини, її сексуальну орієнтацію та релігійність. Якщо не читали, обов'язково заповніть цю прогалину, книга того варта. А от у інтерв'ю для українського часопису "Куншт" Дік Свааб розмірковує про причини емпатії, агресії, як ці риси по-різному проявляються залежно від налаштувань мозку та зовнішніх обставин, як от у часи війни та миру. Бажаємо затишних надихаючих вихідних та світлого Великодня усім, хто святкує!
#книги #нейро

Щось ми опублікували новину всюди, крім телеграму :)

Нейрочемпіоном 2024 року став Андрій Дудник, учень 10 класу науково-дослідницької школи Базис, м. Київ 🤩
Він представить Україну на міжнародному змаганні International Brain Bee, яке відбудеться у жовтні в рамках конференції Neuroscience 2024.

Маємо ще одне фото чемпіона. Із перекладеним нами постером :)

#випускники #психофізіологія До вашої уваги велике інтерв'ю про щастя і його біологічні та психологічні передумови Сергія Данилова - випускника і викладача нашої кафедри у 2001-2018 рр. Якщо ви відчуваєте, що щастя кудись поділося, або вважаєте, що бути щасливим дано не всім, або щастя зараз "не на часі" - в цьому матеріалі можна знайти втішні факти, що спираються на дослідження вчених.

#Поетично-анатомічне. З нагоди дня найпрекраснішого міста в світі - Києва до вашої уваги поезія-мнемоніка студентки 3-го курсу кафедри Єлизавети Решетняк, яку вона написала в якості додаткового завдання з фізіології та анатомії людини в минулому році. Полоскочемо вам трохи черепно-мозкові нерви. Насолоджуйтесь, кожна строфа - окремий нерв!

Давай уявимо травневий Київ.
Вдихай черешні, вишні, сливи.
Нехай радіють та плекають вразливі нерви нюхові
твої травневі чисті мрії, і спогади весни твої.

А вище - сонце, що палає.
Жовтогарячим промінь б'є.
І зорові твої канали наповнять сонцем цим думки,
що також в травні запалали, замайоріли навесні.

Тепер - ліворуч і праворуч
хай нерв твій óкоруховий
дозволить глянути навколо,
поринуть в світ травневих мрій.

А з ним і блоковий працює,
дивись навколо, вверх і вниз.
Дивись як сповніють довкола
зелені верби та рогіз.

А зараз час заплющить очі.
Відчуй повітря на щоках.
Від дотиків примружся ночі
Це трійчастий творить дива.

І знов розплющ - красиві зорі.
Дивися вбоки, на човнú.
Помітив всю красу прозорих
Дніпрових хвиль напровеснí?

Це відвідний тобі дозволив
помітить те, що по боках.
Не гай часу - збільш насолоду
від Київських травневих трав.

Тепер вкуси травневі фрукти,
або ж солодкий чай скуштуй.
Впивайся в смак, в солодкість цукру.
Через лицьовий нерв - смакуй!

А зараз, слухай булавкóвий,
тендітний спів від солов'їв.
Твій присінково-завиткóвий
дозволить чути ніжність хвиль.

І не забудь за тéрпку каву,
Десь, під каштановим крилом.
Язико-глотковий ласкавий
Полонить гіркóтою навіки й цілком.

Як закохався, то відчуєш,
що серце б' ється аж закрай.
Легені сонцем нагодуєш -
блукаючий чудить, шукай:-)

І на кінець про додатковий -
дивись на світ, що довкруги -
на ніжне листя, на дорогу
на світла плями навкруги.

А влучний твій під'язиковий
дозволить знов ковтнути цвіт -
не забувай про свій бузковий,
ласкавий Київ навесні.

Психофізіологія цікавезна наука, за допомогою якої можна досліджувати найбільш дивні прояви роботи нашого мозку - чим ми і займаємось разом із студентами на нашій кафедрі. Наприклад, вплив музики - про це написано тисячі статей, вчені вивчають зміни, які музика викликає в роботі мозку під час її сприйняття, довготривалі ефекти у музикантів, музика як спосіб викликати певні спогади, ввести себе у бажаний емоціний стан. А що робити, як якась мелодія "завірусилася" і у вас в голові другий тиждень поспіль "гаї шумлять"? Ця лірична пісня на вірші П.Тичини у виконанні чудового українського гурту "Пиріг і батіг" раптом почала звучати звідусіль, і в якийсь момент перетворилася на "вушного хробака" - earworm - такий термін вживають до мелодії, яка буквально поселилася у ваших мізках. До певної міри це приємний ефект, але коли одна мелодія починає витісняти всі інші, це може викликати труднощі в концентрації та переростати в нав'язливі стани. Що ж робити, як вимкнути ті гаї в своїй голові?! Не повірите, але допоможе жувальна гумка! В одному дослідженні учасникам спочатку підсаджували в мозок якусь мелодію-липучку через кількаразове прослуховування, а потім наказували не думати про цю мелодію і не проспівувати її подумки. Як годиться, було створено дві підгрупи - одна намагалася самотужки боротися з бажанням подумки заспівати "гаї шумлять, хмарки біжать", а інша підгрупа могла при цьому жувати жувальну гумку. І це спрацювало, бажання нескінченно прокручувати мелодію зменшувалось! Як то кажуть, "інколи краще жувати". Механізми такої конкуренції за активні мозкові центри можна почитати в цій статті. Жування жуйки перешкоджає формуванню слухових образів, необхідних для мимовільного музичного спогаду. То ж якщо вам набридла якась мелодія - жуйте гумку. А я піду ще разок послухаю про гаї🎵
#психофізіологія #музика

А ми нагадуємо, що триває реєстрація на п'ятий онлайн курс з нейронаук. Запрошуються учні 8-11 класів. Навчання безкоштовне, але умовою є регулярна робота над завданнями. Реєстрація триває до 25 вересня, а перше заняття буде 30-го. Подробиці тут.

А в нас для вас цікава інформація про те, як працює мозок людини і її собаки під час їх взаємодії. Як показало нове дослідження , під час соціальних взаємодій між людьми та собаками синхронізується електрична активність мозку, що можна визначити за допомогою математичного аналізу електроенцефалограми (ЕЕГ), методу, який використовується в дослідженнях у нас на кафедрі🧠. З'ясували, що зоровий контакт з песиком сприяє синхронізації в лобовій частці мозку, а пестощі — в тім'яній. Протягом п'яти днів рівень синхронізації збільшується, причому показано, що ритм задає мозок людини, а собачий налаштовується на його частоту, що свідчить про лідерську роль людини в таких взаємодіях.
Раніше повідомляли про синхронізацію роботи мозку двох людей при спільній діяльності, хоровому співі🎶. А от про налаштування на одну хвилю з нашими пухнастими друзями 🐕 написано вперше. У статті ви знайдете цікаві деталі щодо порушення такої синхронізації у собак з мутацією в гені, що залучений в розвиток аутичного розладу та способи покращення синхронізації в таких тварин. А ми принагідно нагадаємо, що першим в світі мозкову електричну активність в собаки зареєстрував український вчений Володимир Правдич-Немінський ще у 1913 році.
На фото вгорі студентка 4-го курсу кафедри Марія взаємодіє з крольчинею Тофу під час практикуму з фізіології вегетативної нервової системи, і схоже в них теж там повна синхронізація😊.
Важлива примітка: під час проведення практикуму жоден 🐇не постраждав, #Фізіологія #наука

Сьогодні останній день реєстрації, але фактично до курсу ще можна долучатися :)

Перше заняття вже опубліковане, а разом з ним і тест. Хто зареєструвався, але не долучився до гугл класу, ще є час зробити це - шукайте загублені інструкції в спамі або пишіть нам neuro@noosphera.org.ua
Зауважте, що через тиждень неактивні облікові записи будуть видалені, і долучення до курсу стане неможливим.

Вітаємо нашого чемпіона Андрія Дудника із виходом до фіналу Міжнародного змагання! 🥳

Він у десятці світових мозкознавців 😎

Фінал змагання завтра о 16:00
Вболіваємо!

Лінк на трансляцію змінено. Новий https://youtu.be/yEkE-GLy0po