Прим. пер.
2.76K subscribers
462 photos
208 links
Про переклад, редактуру та інші пригоди книжок. Ведучий у студії: Микола Климчук. Імейл для питань, побажань і цікавих замовлень: prym.per@gmail.com

18+ Read at your own discretion
Download Telegram
Про форму

Форма — як гравітація: просто так узяти і проігнорувати форму не можна — за це доведеться щось заплатити. Причому форма існує скрізь — у будь-якій справі і в будь-якому мистецтві. Спорт, столярне діло, переклад, живопис, телебачення, архітектура — ніде не існує сутностей без форми. Скажімо, в перекладі форма — це синтаксис.

Познайомити з формою — базове завдання будь-якої освіти. У Баугаузі люди рік малювали елементарні фігури, щоб зрозуміти різницю між квадратом і трикутником.

Візьмімо простий приклад. От є елементарна, дуже проста обкладинка жанру «Просто додай текст». Але навіть з цією задачею не кожен художник впорається. Який варіант правильний?
Правильний варіант
Anonymous Poll
23%
Зліва
77%
Справа
Хибний друг · 20

Англійський автор описує роки навчання на архітектурному факультеті. Мовляв, спершу було нуднувато, а потім почали запрошувати хороших лекторів, аж навіть Норман Фостер приходив (це той, що потім лондонський «Огірок» збудує і скляний дах над Рейхстагом).

The faculty clearly had a good eye for form, пише англійський автор. І перекладач наступає на граблі: на факультеті точно був гарний смак до форми.

Синяк вийшов невеличкий, заживе. Але треба розуміти, що на перекладацьку вечірку прийшли хибні друзі: слово faculty дуже часто означає викладачів, а не факультет. (Для тих, хто пише професорсько-викладацький склад, є окремий котел у пеклі: там не смолою мучать, а хлібо-булочними, горілчаними і ковбасними виробами.)

The faculty у цьому реченні означає тих самих хороших лекторів, яких факультет запрошував. Це вони мали досконале чуття форми, а не деканат.
БДСМ по-українськи

Твердження редакторки Васильєвої, що вкраїнському космосу нецензурна лексика невластива, спишемо на душевну простоту і погану обізнаність з творчістю ТГШ, бо в школі Переяславську раду проходять, а переяславську яму — ні.

Але, здається, вона мимоходом українізувала цілу галузь сексуальної культури. Плідний хід.

Домінація — це для слабаків. Тільки панування, тільки гардкор (з цим словом теж треба щось робити). БДСМ-термінологію верхній і нижній теж можна підкрутити: горішня пані з долішнім кріпаком. Стоп-слово, моя ти єдиная зброє.

Аж рядок «Запануєм і ми, браття...» почав по-новому звучати )
Про спортивну ідіоматику

Іноді сучукрпереклад треба проводити по графі «медицина», а не «філологія».

Перекладач цієї книжки навіть приблизно не розуміє, про що він перекладає. Так само його редактор.

Звісно, можна зробити знижку, що мова про американський футбол, а на фізкультурі у школі футбол був нормальний.

Але перекладати підвищення швидкості завершення пропуску — це за межею добра і зла.

Не обов'язково грати в американсьий футбол, щоб розуміти, що pass completion rate — це точність пасів. Тобто який відсоток пасів доходить до адресата. Такий самий показник є і в європейському футболі. В будь-якій трансляції його показують, хіба що рядок у таблиці підпишуть pass accuracy.

Не можна аж настільки не поважати свого читача.

#сучукрпереклад
Бувають контексти, коли переводити міри й ваги з імперських у метричні не треба. Це може убивати і смисл, і стиль.

Ось що буває, коли перекладач не розуміє теми. Мова про американський футбол. У перекладі фігурують круглі числа: 10 метрів і 100 метрів. Фокус у тому, що насправді це ярди. Перекладач міняє слово ярд на слово метр, забувши при цьому перевести числа.

(Про це у Бриниха є хороший афоризм, що в наші часи найкоротший шлях з пункта А в пункт Б — це перейменування пункта Б на пункт А.)

Річ у тому, що поле для американського футболу розмічене в ярдах, і розмітка кратна 10. Тобто 10 ярдів — це одна поділка, одна одиниця атаки. Глядач по цифрі розуміє, що зараз на полі відбувається. Переводячи це в метри, ми вбиваємо матрицю смислу.
Міліграм смислу

Центральний імператив перекладацького ремесла — розуміти смисл того, що перекладаєш. У будь-якій точці тексту у тебе має бути відповідь на питання «Що це значить?». Якщо ти можеш відповісти на нього собі, то й іншим зможеш. Відповідь може бути неправильною, гріх не в цьому. Головне — поставити собі питання. Переклав речення — переконався, що смисл у ньому є.

Помиляються всі, бо всі люди. Скажімо, в перекладі «Каваленду» я помилився чотири рази — одна помилка на сто сторінок. Причому один раз видовищно: сплутав вівчарку (shepherd) з пастухом. Тестова читачка, ще раз їй спасибі, врятувала — вона у мене best of the class.

Так от, не всі помилки однакові — у них різна етіологія. Одне діло, коли ти зробив хибодрук, втратив концентрацію, бо втомлений, не знав якогось тонкого нюансу, бо все знати неможливо. Друге діло — коли ти не доклав зусилля, не спитав себе «Що це значить?».

Якось мені трапився епізод: персонаж клав у камін сезонні дрова. Речення трималося синтаксичної купи, всі відмінки, числа і роди між словами були узгоджені, але перекладач не виконав імперативу — не спитав себе «Що це значить?». Що таке сезонні дрова? Як ти це розумієш? Скажи своїми словами. Дрова, заготовлені в сезон заготівлі дров? Яка їхня протилежність — несезонні дрова?

Англійське seasoned wood означає не сезонні, а хороші дровасухі. Ті, які пролежали одну зиму (season) і встигли висохнути.

Мораль стара, як світ: хороший перекладач перекладає смисл, а не слова.
Рідкісний приклад тотожності між доробком і шкарпетками перекладача
Коньяк «Ювілейний»

Заходжу вчора в гастроном на районі, проходжу через лікеро-горілчаний відділ, аж раптом звертається до мене старенька бабця з ціпком:

— Вибачте, ви не поспішаєте?
— Вам чимось допомогти? — питаю.
— Так. У мене скоро ювілей. Ви не допоможете мені вибрати коньяк? Я вже недобачаю.
— Залюбки, — кажу.

У двох словах розповідаю за асортимент, називаю ціни. Бабця, очевидно, розумовою працею пенсію заробляла, бо говорить хорошою мовою і здебільшого їй коньяки не по кишені. В підсумку зупиняємося на акційній пляшці «Шабо» — з 200 гривень скинули до 130.

Дивиться вона на пляшку, дивиться і каже:

— Візьму дві. Раптом не у всіх моїх подруг склероз і прийде більше гостей.
Той лексикографічний випадок, коли південна, радісна, простонародна культура пояснює себе культурі північній, казенній, канцелярській :)

Наскільки наше слово експресивніше і яскравіше
Культ деталі · 24

Коли глобалізація вийшла на проектну потужність, виник протилежний тренд — підкреслювати локальне. У соціологів навіть окремий термін є — глокалізація.

Прояв явища — писати локальне місце виробництва. На айфонах, наприклад, написано Designed in California, а не Designed in USA. Фірма Hegel, виробник хай-енд аудіо, пише Made in Oslo, Norway. А виробники навушників Grado пішли ще далі — вони пишуть район: Handmade in Brooklyn.

В Україні вигоду локального найкраще розуміють у Львові.

От я й подумав, що треба у книжках додати якусь локальну деталь — підкреслити геній місця. Чому би київському видавництву не пишатися, що воно київське.

На замовлення фірми MacPaw типограф Кирило Ткачов зробив був серію симпатичних піктограмок з українським характером — дистилював художню спадщину до простих форм. Фокус у тому, що це не картинка, а символ у шрифті — ти оперуєш зображенням у ворді, як звичайною буквою. Вищий пілотаж

#культ_деталі
Мт 6:12

Колежанка підкинула розкішний панчлайн в "Отче наш":

...і прости нам новини наші...
Are you experienced?

Хороший приклад на тему «Музикант повинен розуміти ноти», яку я тут постійно заводжу, трапився у власній практиці.

У біографії Фреді Меркюрі є фото з підписом:

Are you experienced? Freddie pretending to be Jimi Hendrix with a T-square for a guitar.


Що значить Are you experienced?

З першого разу я ноту не взяв. А потім переклад відлежався і до мене дійшло.

Річ у тому, що Гендрикс давав гастролі в Лондоні, і Фреді ходив на нього 7 чи 8 разів. Гендрикс зробив тоді переворот, декласував Елвіса і вразив Фреді до глибини душі.

Авторський фокус у тому, що група називалася The Jimi Hendrix Experience. Слово Experience означало, що ніхто не вийде з концерту тією самою людиною, яка на нього прийшла. Гендрикс був явищем якоїсь шаманічної природи, не цілком про музику.

І все стало на свої місця — підпис до фото став осмисленим.

Про це є анекдот, як говорять два політики.

— Слухай, ти розумієш, що в країні відбувається?
— Зараз поясню...
— Пояснити я й сам можу. Я спитав чи ти розумієш.
Rule the waves

Буває пісня так добре схоплює нерв епохи, що входить у саме єство (суб)культури. Такі пісні ми впізнаємо з пів слова. Настрій українських 90-х найкраще, по-моєму, передав Тарас Чубай на слова Москальця: «Завтра прийде до кімнати твоїх друзів небагато, вип’єте дешевого вина...»

Сьогодні в рубриці #музичнапауза знамента балада Рода Стюарта Sailing. Якби в курсі лінгвокраїнознавства проходили музику, то вона мала би фігурувати в програмі поруч з бітлами. У Великої Британії особливі стосунки з морем, і під час Фолклендської війни Sailing злетіла до висот національного гімну.

У спогадах вокаліста AC/DC Браяна Джонсона є забавний епізод, як його кавер-група зібралася в пабі пограти, а публіка — місцеві пожежники — по колу вимагала Sailing. І спробуй не підспівай — публіка сувора.

Інджой.

https://www.youtube.com/watch?v=iQzB5T_B_iI
Дао каміна

Як знають старі читачі каналу, я александріанець — послідовник філософїі великого англо-американського архітектора Крістофера Александера. (Це той випадок, коли книжки автора завербували перекладача.) Якщо коротко, то Александер поєднує даосизм з архітектурою — життя з геометричним простором.

Так от, у методі Александера є ідея під назвою шаблон подій: те, як простір організовано, становить нерозривну єдність з тим, що в ньому відбувається. Іншими словами, у спальні сплять. На словах це просто, але ідея дуже глибока — до неї ще треба дійти. Так на питання про смисл дзену майстер відповів був: «Коли голодний — поїж, коли втомився — поспи».

Переглядаючи на дозвіллі архітектурне порно, спостеріг цікавий випадок порушення шаблону подій. Біля цього розкішного і дуже дорогого каміна ніхто ніколи не сидітиме, простягнувши втомлені ноги (здогадайтеся чому). Із двох функцій каміна — нагріти і показати театр вогню — цей виконує тільки одну, а значить не цілком відповідає дао.
Cogito ergo

Ішов учора по засніженій вулиці, нікого не чіпав, аж раптом назустріч думка. Виразна, красива, афористично сформульована — все, як ви любите. Ото буває іноді бачиш щось по-дитячому ясно і правильні слова знаходиш. А потім відволікся, і думка з голови вилетіла. Спробував повернути її силою — не вдалося. Забулося наглухо. А записати в телефон не здогадався. Відпускати думки і не ганятися за ними — окрема навичка.

Згадалося натомість, як Ейнштейн відповів на питання французького літератора Поля Валері чи носить він блокнот, щоб записувати думки.

— Ну що ви, месьє. У мене їх не так багато.
Major Tom to Ground Control

— Ти, татко, радісний... щасливий... тобі не треба в школу йти...

Минає перші пів року школи. Політ більш-менш нормальний, фрустрація в межах норми і в дітей, і в батьків. Годують, здається, хорошо. Не знаю, як реформа Клопотенка на смак, але є в ній і філологічний вимір. Те, що в моєму піонерському дитинстві називалося рибними котлетами, тепер називається фішболами — все, як у модних ресторанах.

Що мені впало в око за цей час, так це лютий, немилосердний канцелярит в офіційних висловлюваннях школи. Вчителька у вайбері звертається до «здобувачів освітніх послуг» (у мої часи це називалося учнями), на зошиті для першого класу великими буквами написано «компетентісне навчання — ключ до успіху». Прописи — це тепер «запатентована система навчання каліграфії». Зошит з трудового навчення називається «Дизайн і технології». Словом, педагогіка молодшої школи не стоїть на місці.

Протистояти канцеляриту на довгій дистанції неможливо, бо за ним стоїть система. Рано чи пізно наступає момент, коли найкраща вчителька капітулює, бо на людську мову вже не залишається сил. Тим більше, коли в класі 23 хлопчики.
Літературний мерч

А ви знали, що Спілка письменників України робила мерч за пів століття до того, як це стало мейнстрімом?

На ціну не дивіться — це бажалки продавця. Я сказав би, що людський естімейт чашки ім. Павла Григоровича Тичини — ну, десь 1000 гривень. Хто більше?
https://www.youtube.com/watch?fbclid=IwAR125Ql3u5Ny2VLJHqjvgjUYls2lhwHv4ae7wSXlJuYOoO53bYrjTHKpKTg&v=6LoqZYfuUx8&feature=youtu.be

Делікатес

Прохаська (точніше, Прохаськів) я стараюся не пропускати: читаю і слухаю все, що потрапляє на радари.

Юрко Прохасько на одній зі львівських сесій «Літосвіти» у благословенні доковідні часи зімпровізував найкращу лекцію про переклад, яку мені доводилося чути.

Я його щось про канон спитав, а він так красиво м'яч через коридор повернув:
— Канон... sine qua non...

Кожна розмова з Прохаськами — це свято розуму і смаку. Ось найсвіжіша — з філософом Володимиром Єрмоленком. Пригощайтеся
Vivat класика

В рамках боротьби за тверезий погляд на перекладацьке ремесло дорога редакція вирішила повторити для нових читачів старий вірш.


Рученьки терпнуть, злипаються віченьки.
Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Речення вбоге крути.

Кров висисає отой остогиджений,
Проклятий автором текст,
Ще й читачі вередливі, зманіжені,
Шлють видавництву протест.

Де вони знатимуть, що то за доленька —
Книжки нудної шматок,
Як за роботою вільна неволенька —
Трунку гіркого ковток.