Прим. пер.
2.73K subscribers
457 photos
204 links
Про переклад, редактуру та інші пригоди книжок. Ведучий у студії: Микола Климчук. Імейл для питань, побажань і цікавих замовлень: prym.per@gmail.com

18+ Read at your own discretion
Download Telegram
Таке враження, що переноси хотіли щось додаткове сказати ) Аж шкода, що коректорка почула і все причесала.

В питаннях переносів я радикальний опортуніст — дозволяю переносити, як завгодно, аби в наступний рядок ішло мінімум дві букви і одна з них була голосна. Навіть такі красиві приклади не переконують мене, що цнотливі переноси варті коректорів на них тратити.
Матвія 13:9

Хочете безкоштовно легким порухом руки прокачати свій переклад?

Забудьте слово щодо. От просто забудьте його і ніколи не вживайте, якщо лишилася у вас бодай крихта співчуття до свого редактора і, головне, читача.

Немає надійнішого способу убити переклад, ніж слово щодо. Через нього дихає казенне канцелярське зло.

Живі богобоязні люди розповідають про щось, а не щодо чогось. Переживають про щось, а не щодо чогось. Постановляють щось, а не щодо чогось. І т. д. Відійдіть зла.
Pianissimo

Дуже поширена помилка. У 99 % випадків англійське piano — це рояль, а не піаніно. Як їх відрізнити? Дуже просто — з контексту. Діло відбувається у знаменитому концертному залі, на сцені Елтон Джон. Ймовірність, що він грає там на піаніно дорівнює нулю. Там буде стоять «Стейнвей» або «Ямаха» за 100 тисяч доларів.
Нагадаю, що у дорогої редакції є офіційний інстаграм про знаки і тексти довкола нас
https://instagram.com/prym.per
Свій—чужий

Є в українській мові присвійний займенник свій. Йому в сучукрперекладі не пощастило. Багато перекладачів про нього не чули і перекладають фрази типу he shared his opinion with us — він поділився з нами його думкою. (Річ у тому, що англійська мова не знає займенника свій, а перекладачі так тримаються за букву, що й самі його забувають.)

Ще більше перекладачів тулять його скрізь, де треба і не треба: якщо якийсь займенник є в оригіналі, то буде й у перекладі. (Не треба перекладати всі без винятку слова оригіналу — це прямий шлях до поразки.)

Займенник свій потрібен, якщо на нього припадає сигнал, коли присвійність важлива: щось у відтінку смислу зміниться, якщо його не буде. Перевіряється це питанням а не чий?

…охоронці били їх прикладами своїх рушниць…
А не чиїх?

…вони ділилися своїми спогадами…
А не чиїми?

…минулого року він опублікував свою автобіографію…
А не чию? Своя автобіографія — класичний плеоназм.

…на додачу до своєї зарплати він отримував регулярні виплати з чорної каси…
А не до чиєї?

…він поїхав на море зі своєю дружиною…
Нам точно треба підкреслити, що не з чужою?

…вона втратила там своє здоров’я…
Це моє улюблене.

Всі приклади, на жаль, реальні. Just don't do it.

#сучукрпереклад #пропереклад
Що я читаю
#книгопанорама

Річард Докінз
Політ фантазії. Перемога над гравітацією
(Лабораторія 2023, пер. Назара Старовойта)

Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю — чому я не сокіл, чому не літаю? Тому, пояснює Докінз, що при твоїй масі тіла розмах крил буде метрів 8 — замахаєшся махати. Крім того, у тебе немає еволюційної причини літати — ті, в кого була, злетіли. Ти й так домінантний вид у природі, куди тобі ще літати.

Книжки Докінза — гарантія задоволення. Зараз він, напевно, популяризатор науки № 1 у світі, як у 1980-ті був Карл Саган, а у 2000-ні — Стівен Хокінг (цих двох я колись перекладав).

«Політ фантазії» — це розкішно ілюстрований наукпоп про біологію і технологію польоту і водночас гімн дарвінізму: як природа підняла своїх дітей у повітря — хто, як і навіщо літає. Книжка, крім того, що цікава, ще й по-альбомному гарна — хороший подарунок старшокласнику, якщо вони ще читають.
Carpenters
#музичнапауза

https://www.youtube.com/watch?v=evETS8_WFGE

У музичній паузі сьогодні мегапопулярний у 1970-х ансамбль, про який дорогі читачі ніколи не чули: Carpenters. Вони, на мій смак, мають входити в курс лінгвокраїнознавства — жодне заможне весілля у США не обходиться без цих пісень. Карпентери (це брат і сестра) — найяскравіші представники жанру софт-поп, діаметрально протилежного до хард-року, — музика для білих багатих пенсіонерів.

Заразом це ще один доказ на користь спостереження Жана-Люка Годара, що Голівуд нічим не відрізняється від «Мосфільму»: Карен Карпентер — це американська Пугачова (або, якщо хочете, Софія Ротару). І навпаки.

По їхніх піснях хорошо вчити англійську — ніхто так чітко не артикулює, ще й таким приємним контральто. В Україні таких естрадно-симфонічних аранжувань більше не роблять — дорого. Словом, будете «Голос країни» підкоряти — сміливо беріть Carpenters, музред зацінить.
ПЕРЕКЛАДАЛКА · 11

Бодібілдери ходять в качалку, а перекладачі — в перекладалку. Канал Прим. пер. запрошує всіх читачів, незалежно від стажу і місця реєстрації, взяти участь у традиційному турнірі на призи редакції.

Що таке перекладалка?
Єдина в країні філологічна гімнастика з реальними призами.

Що треба зробити?
Майже у всіх англо-американських книжках є в кінці абзац-другий під назвою About the Author. У цьому жанрі склався певний стандарт: інфо про автора часто закінчується фразою типу «живе в містечку Монтерей, штат Каліфорнія, з чоловіком, двома собаками і котом» (мені якось трапилося «живе в Нью-Йорку з черепахою і Sony Playstation» — дуже промовисто).

Так от, про одну авторку написано: She lives in a state of uncertainty.

Пропоную допитливим і дотепним читачам перекласти цей жарт українською, зберігши географічно-психологічну гру слів (або сконструювавши свою).

Один читач — один варіант перекладу в коментах. Дорога редакція, проявивши волюнтаризьм и вкусовщину, обере найкращий переклад і оголосить переможця у неділю, 19 листопада о 21:00.

Що отримає переможець?
Книжечку Фредеріка Бегбедера «Спогади неврівноваженого молодика» і листівку від дорогої редакції.

#перекладалка
Перекладалка · 11
Підсумки

Укотре переконуєшся, що колективний розум сильніший за індивідуальний. У програмістів це називається brute force — беремо не досконалістю алгоритмів, а кількістю обчислювальних ресурсів. Про це й забавний епізод у спогадах великого фізика Річарда Фейнмана, коли він каже, що розумніший за середнє від 40 інженерів, але не розумніший за суму 40 інженерів.

Перед тим, як перекладати, завжди незайве з’ясувати, з чим ми маємо справу. State у цьому жанровому контексті означає штат. Так традиційно закінчуються розділи про авторів: живе у штаті такому-то. Поруч зі словом uncertainty слово state перетворюється на психологічний стан — і в цьому дотепна двозначність. Тут треба сполучити географію з психологією. Самої географії чи самої психології буде мало — так ми м'яч авторці не повернемо.

Дорогій редакції сподобалися такі варіанти:

живе у штаті Невдаха
Ще тонше — штат Невдахо. Все хорошо, але авторка трохи інше почуття висловлювала, тут це важливо.

живе в області невизначення
Хорошо, але дуже тонко — боюся, читачі не викуплять математичний жарт.

живе в Непевностані
Ерудований варіант ім. Насіма «Чорного лебедя» Талеба — у нього був Крайньостан і Середньостан.

Цікаво, що багато читачів сміливо доместифікували епізод: проживає в селі Тривоги, Невизначенського району, Бентежної області. Це дозволені і продуктивні ходи, але, на мій смак, тут краще працює форенізація: можна, скажімо, щось придумати із закінченнями -таун або -сіті.

Варіант живе в оточенні сумнівів теж хороший, але на пів кроку недокручений: живе у товаристві сумнівів здається на йоту дотепніше, так ми одухотворюємо психологічний стан.

Дотепний варіант — живе в позаштатному стані. Так ми органічно обігруємо слово штат в українській мові.

Найпростіший варіант: написати психологічний стан з великої літери і тим самим зробити з нього топонім — живе в Сумнівах (у когось був варіант з цього ж поля, але трохи складніший: проживає у Суперечностях). Цей варіант можна при потребі докручувати через дієслова: наприклад, народилася в Любові, проживає у Сумнівах.

Саме цей, найпростіший варіант читача з ніком ВолоДя дорога редакція оголошує переможцем. Напишіть, будь ласка, на імейл, указаний в описі каналу, куди і кому вислати приз.

Усі, хто заявився на перекладалку, — молодці, усім спасибі. Завдяки вам цей канал лишається живим. До зустрічі в наступних турах.

#перекладалка
Барбі (Barbie, 2023)

У кінотеатр дорога редакція не встигла, тож подивилася «Барбі» вдома, поки застуду глінтвейном виганяла.

Живуть собі ляльки в рожевому пластмасовому Барбіленді, горя не знають, аж раптом одну наздоганяє екзистенційна криза. А в ляльок від екзистенційної кризи все те саме, що у людей: целюліт, ламке волосся і «давай залишимося просто друзями». Яка розумная цьому альтернатива? Пізнати себе й усвідомити, що ти була жертвою чужих уявлень про біле і пухнасте. Далі діло сценарної техніки: відбувши належні пригоди, лялька визволяє іграшковий світ від тиранії гендерних стереотипів. Ви вже здогадалися, варіацію на яку тему пропонує нам Голівуд. Правильно: «Буратіно».

На перший погляд може здаватися, що «Барбі» — це такий веселий феміністичний глуз над патріархатом, але насправді це невеселий глуз капіталізму над ними обома. Вас фруструють нереалістичні стандарти краси і застарілі рольові моделі? Окей, ось вам бодіпозитивні й прогресивні, головне — купіть. Це у феміністок світ складається з чоловіків і жінок, а у капіталісток — з дебіторів і кредиторів.

«Барбі» вийшла цілком симпатична, на Марго Робі ще приємніше дивитися, ніж на пляшку шато марго — ідеальна актриса для цього кіна. Але якийсь у ньому сміх вегетаріанський, знежирений, як це буває в епоху всепереможної корпоративної політкоректності. Трохи сінемафільських алюзій тут, звичайно, є, куди ж тепер без цього, але хотілося гострішого перцю, не болгарського. Утім, вечір «Барбі» не зіпсує. Вердикт: подивитися при нагоді, 6/10

Спойлер, який усе пояснює: Барбі Кена не любить.
Сунь-дзи

— Ви слова «Путін» і «Росія» пишете зараз з якої літери: маленької чи великої?

— Здається, я «Путін» не писав ще. І старався довгий час уникати написання самого слова «Росія» – використовував просто «руські» чи «російська». Бо мені в певний момент здавалося якоюсь дріб'язковою помстою раптом змінювати правопис назви.

Я розумію, що це все пов'язано з серйозними емоціями і пережиттями, але мені здається, що ця насмішка не є найправильнішим підходом.

Росія — це серйозна проблема, і вона не настільки комічна, як би хотілося. Сунь-дзи би такого не робив, бо треба знати силу ворога, щоб мати шанс на перемогу.

Інтерв'ю Тараса Прохаська «Українській правді»
Що хотів сказати автор

Моєму синові Гонсало трапилося на вступних іспитах завдання з літератури, завдання розробили в Лондоні. В одному пункті треба було визначити, що символізує собою півень у повісті «Полковнику ніхто не пише». Гонсало добре засвоїв стиль рідного дому, не впорався зі спокусою щипнути заморського вченого за носа і відповів так: «Цей півень носить ... несе золоті яйця».

Потім ми дізналися, що найвищий бал отримав учень, який відповів згідно з уроками вчителя, що полковників півень — це символ пригніченої народної сили.

Почувши про це, я вкотре зрадів своєму рідкісному політичному везінню, бо в початковому і в останню хвилину зміненому фіналі полковник скрутив півневі голову і зварив з нього протестний суп.

Габріель Гарсія Маркес. «Газетні нотатки»
Продовжуючи тему. Подивіться, скільки харáктерної південної краси в обличчі Мерседес, дружини і музи Маркеса.

Мерседес багато поставила на його талант, і Нобелівська премія з літератури тільки зовнішній прояв того, що вона виграла.

У видавництві «Лабораторія» недавно вийшла книжечка душевних спогадів їхнього молодшого сина Родріго «Прощавайте, Ґабо і Мерседес».

«Якось 1966 року у Мехіко-Сіті батько підійшов до кімнати, у якій мати читала у ліжку, і сповістив, що написав смерть полковника Ауреліано Буендіа.
— Я вбив полковника, — безутішно сказав він.
Мати розуміла, щó це для нього означало, і вони помовчали удвох, дізнавшись цю сумну звістку».