Книжки для перемоги · 3
Дорога редакція продовжує книжковий аукціон на користь ЗСУ. На продаж підуть видання, до яких я в тій чи тій ролі був причетний, або ті, що зіграли в моєму становленні важливу роль. Словом, це, як кажуть у мистецтвознавців, кураторський вибір.
Аукціон починатиметься по понеділках увечері і триватиме до 20:00 неділі. Один тиждень — одна книжка.
Умови прості: зробити ставку в коментах. Крок — 25 грн. Дорога редакція оголошує переможця. Він перераховує вартість лота фонду «Повернись живим», присилає підтвердження імейлом і отримує лот «Новою поштою» (пересилку сплачує отримувач). Автограф за бажанням переможця. Лот, ясна річ, можна подарувати.
* * *
Іноді мене питають «Як ви стали перекладачем?». Як усе важливе в житті, це сталося випадково, без планів і намірів — за освітою я історик. Але мені пощастило — перша ж перекладена книжка виявилася класикою модерністської історіографії.
У третьому раунді дорога редакція виставляє на продаж знамените «Винайдення традиції» Ерика Гобсбаума і Теренса Роджерса. Це збірка статей про те, як з історичного матеріалу виготовляється міф. Книжка складна, без спеціальної навички отримати задоволення буде непросто. Але той, хто пірне в ній до дна, той, хоч і труду матиме досить, дивнії перла винесе.
Окремий делікатес цієї книжки — стаття Девіда Кенедайна про британський королівський церемоніал. Якщо ви дивилися сьогодні похорони королеви, то могли звернути увагу на дивні деталі: лафет з труною котять запряжені замість коней матроси; архієпископу акомпанують волинщики із безжально завойованої Шотландії; хор співає православний канон; що вищий ранг гостя, то старіший автомобіль, на якому він приїздить. Усе це ретельно сконструйовані традиції. Матроси котять лафет тому, що на якихось королівських похоронах у ХІХ столітті трапилися норовливі коні, і матросам довелося впрягтися. Відтоді, щоб заднім числом виправити некомільфотність, це стало традицією. Красу королівського церемоніалу неможливо зрозуміти без контексту.
Або інший сюжет: усі знають, що клітинка на шотландських кілтах позначає конкретний клан. А Г’ю Тревор-Роупер підняв архіви виробників текстилю і з’ясувалося, що до того, як стати клітинкою Макдональдів, цей візерунок фігурував у каталогах продавців як «№ 3». І в підсумку вийшла майже детективна історія про те хто, як і навіщо виготовив шотландський міф.
Ця книжка свого часу справила на мене велике враження, через неї я увійшов у ремесло. Через двадцять років читати її нестерпно — зараз я все це перекладав би зовсім інакше, але краси і сили авторського аргументу це не міняє.
Рекомендоване хардкорним любителям історії, фахівцям з реклами (якщо ви бачите слово since і рік на логотипі — це винайдення традиції), літераторам, тим, хто цікавиться лінгвокраїнознавством. Для допитливого розуму там багато поживи.
«Винайдення традиції». Початкова ціна 200 гривень. Хто більше?
Дорога редакція продовжує книжковий аукціон на користь ЗСУ. На продаж підуть видання, до яких я в тій чи тій ролі був причетний, або ті, що зіграли в моєму становленні важливу роль. Словом, це, як кажуть у мистецтвознавців, кураторський вибір.
Аукціон починатиметься по понеділках увечері і триватиме до 20:00 неділі. Один тиждень — одна книжка.
Умови прості: зробити ставку в коментах. Крок — 25 грн. Дорога редакція оголошує переможця. Він перераховує вартість лота фонду «Повернись живим», присилає підтвердження імейлом і отримує лот «Новою поштою» (пересилку сплачує отримувач). Автограф за бажанням переможця. Лот, ясна річ, можна подарувати.
* * *
Іноді мене питають «Як ви стали перекладачем?». Як усе важливе в житті, це сталося випадково, без планів і намірів — за освітою я історик. Але мені пощастило — перша ж перекладена книжка виявилася класикою модерністської історіографії.
У третьому раунді дорога редакція виставляє на продаж знамените «Винайдення традиції» Ерика Гобсбаума і Теренса Роджерса. Це збірка статей про те, як з історичного матеріалу виготовляється міф. Книжка складна, без спеціальної навички отримати задоволення буде непросто. Але той, хто пірне в ній до дна, той, хоч і труду матиме досить, дивнії перла винесе.
Окремий делікатес цієї книжки — стаття Девіда Кенедайна про британський королівський церемоніал. Якщо ви дивилися сьогодні похорони королеви, то могли звернути увагу на дивні деталі: лафет з труною котять запряжені замість коней матроси; архієпископу акомпанують волинщики із безжально завойованої Шотландії; хор співає православний канон; що вищий ранг гостя, то старіший автомобіль, на якому він приїздить. Усе це ретельно сконструйовані традиції. Матроси котять лафет тому, що на якихось королівських похоронах у ХІХ столітті трапилися норовливі коні, і матросам довелося впрягтися. Відтоді, щоб заднім числом виправити некомільфотність, це стало традицією. Красу королівського церемоніалу неможливо зрозуміти без контексту.
Або інший сюжет: усі знають, що клітинка на шотландських кілтах позначає конкретний клан. А Г’ю Тревор-Роупер підняв архіви виробників текстилю і з’ясувалося, що до того, як стати клітинкою Макдональдів, цей візерунок фігурував у каталогах продавців як «№ 3». І в підсумку вийшла майже детективна історія про те хто, як і навіщо виготовив шотландський міф.
Ця книжка свого часу справила на мене велике враження, через неї я увійшов у ремесло. Через двадцять років читати її нестерпно — зараз я все це перекладав би зовсім інакше, але краси і сили авторського аргументу це не міняє.
Рекомендоване хардкорним любителям історії, фахівцям з реклами (якщо ви бачите слово since і рік на логотипі — це винайдення традиції), літераторам, тим, хто цікавиться лінгвокраїнознавством. Для допитливого розуму там багато поживи.
«Винайдення традиції». Початкова ціна 200 гривень. Хто більше?
Рекурсія — мать порядку
Вважається, що Путін закінчив юрфак Ленінградського університету, а потім академію КДБ. Схоже, що це була операція прикриття, а насправді він закінчив Вищі сценарні курси ВГІКа і диплом про сюрреалізм писав.
Борис Пастухов розкусив кафкіанську красу замислу. Якщо ти підлягаєш мобілізації, то у тебе два варіанти: на фронт або в тюрму. Якщо ти сидіти не хочеш, то можеш записатися у приватну воєнну компанію, відвоювати пів року і вийти на волю без судимості. А якщо ти на волі, без судимості і з бойовим досвідом, то підлягаєш мобілізації і у тебе два варіанти...
Геніально.
Вважається, що Путін закінчив юрфак Ленінградського університету, а потім академію КДБ. Схоже, що це була операція прикриття, а насправді він закінчив Вищі сценарні курси ВГІКа і диплом про сюрреалізм писав.
Борис Пастухов розкусив кафкіанську красу замислу. Якщо ти підлягаєш мобілізації, то у тебе два варіанти: на фронт або в тюрму. Якщо ти сидіти не хочеш, то можеш записатися у приватну воєнну компанію, відвоювати пів року і вийти на волю без судимості. А якщо ти на волі, без судимості і з бойовим досвідом, то підлягаєш мобілізації і у тебе два варіанти...
Геніально.
No Design
Так склалося, що за останній рік я бачив досить багато перекладацьких, редакторських і коректорських «резюме» (те, що в англійській називається по-латинському CV, curriculum vitae).
Цікаве видовище, в якому проступають виразні патерни кореляцій. Наприклад, таких: що більше в резюме «дизайну» — кольорів, відбивок, шрифтів, кеглів, котиків і квіточок, — то з меншою імовірністю людина вміє робити те, у чому розписується.
Послухайте Дітера Рамза, предтечу «яблучної» естетики, яка так усім подобається: «Що менше дизайну, то краще». Переконатися в цьому просто: порівняйте в сільпі етикетку дешевого вина з етикеткою дорогого.
* * *
У третьому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ — «Винайдення традиції», класика модерністської історіографії, мій перший переклад.
Так склалося, що за останній рік я бачив досить багато перекладацьких, редакторських і коректорських «резюме» (те, що в англійській називається по-латинському CV, curriculum vitae).
Цікаве видовище, в якому проступають виразні патерни кореляцій. Наприклад, таких: що більше в резюме «дизайну» — кольорів, відбивок, шрифтів, кеглів, котиків і квіточок, — то з меншою імовірністю людина вміє робити те, у чому розписується.
Послухайте Дітера Рамза, предтечу «яблучної» естетики, яка так усім подобається: «Що менше дизайну, то краще». Переконатися в цьому просто: порівняйте в сільпі етикетку дешевого вина з етикеткою дорогого.
* * *
У третьому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ — «Винайдення традиції», класика модерністської історіографії, мій перший переклад.
Old school
Багато років я веду перекладацький щоденник — виписую у блокнот цікаві фрази з прочитаного, записую почуте між людей, якісь думки для книжки формулюю і т. ін. Метод працював прекрасно — тренував пам’ять і набивав руку. А потім мене взяла лінь, і замість виписувати я почав у книжках підкреслювати.
І виявилося, що так метод не працює — нічого не лишається в голові. Якась хімічна реакція, може, й відбувається, але сухого осаду в помітних кількостях не дає.
З чого напрошується висновок, що освіта так і лишається процесом аналоговим і психосоматичним — має працювати все тіло, включаючи руки, тоді більший ефект. Інакше якийсь секс по телефону виходить.
* * *
У третьому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ — «Винайдення традиції» Ерика Гобсбаума і Теренса Рейнджера, майстерна деконструкція культурних кодів, а заразом мій перший переклад.
Багато років я веду перекладацький щоденник — виписую у блокнот цікаві фрази з прочитаного, записую почуте між людей, якісь думки для книжки формулюю і т. ін. Метод працював прекрасно — тренував пам’ять і набивав руку. А потім мене взяла лінь, і замість виписувати я почав у книжках підкреслювати.
І виявилося, що так метод не працює — нічого не лишається в голові. Якась хімічна реакція, може, й відбувається, але сухого осаду в помітних кількостях не дає.
З чого напрошується висновок, що освіта так і лишається процесом аналоговим і психосоматичним — має працювати все тіло, включаючи руки, тоді більший ефект. Інакше якийсь секс по телефону виходить.
* * *
У третьому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ — «Винайдення традиції» Ерика Гобсбаума і Теренса Рейнджера, майстерна деконструкція культурних кодів, а заразом мій перший переклад.
Словник війни
У дорогої редакції не лишається душевних і фізичних сил таким займатися, але дуже сподіваюся, що десь сидить веселий, бронебійний лексикограф і веде словник війни.
Записує на букву «А» Арестовича, на букву «Б» — бавовну і т. д. з усіма зупинками до «Я» (ядерка).
На букву «П» буде полуниця, ложный друг перебежчика. На «Ч» після Чорнобаївки йтимуть чмобіки (частично мобилизованные), а на «К» — кобзонарій (спільнота хороших, непомітних у тепловізор, русскіх).
Із цього можна зробити прекрасну і ще краще ілюстровану книжку для майбутніх поколінь. Бо нам-то у пам’ять це вріжеться так, що ніякий Альцгеймер не допоможе забути, а правнукам до нашого життя знадобиться ключ.
* * *
Останній день книжкового аукціону на користь ЗСУ — постачальника надій. У третьому турі — «Винайдення традиції», класика модерністської історіографії і мій перший переклад.
У дорогої редакції не лишається душевних і фізичних сил таким займатися, але дуже сподіваюся, що десь сидить веселий, бронебійний лексикограф і веде словник війни.
Записує на букву «А» Арестовича, на букву «Б» — бавовну і т. д. з усіма зупинками до «Я» (ядерка).
На букву «П» буде полуниця, ложный друг перебежчика. На «Ч» після Чорнобаївки йтимуть чмобіки (частично мобилизованные), а на «К» — кобзонарій (спільнота хороших, непомітних у тепловізор, русскіх).
Із цього можна зробити прекрасну і ще краще ілюстровану книжку для майбутніх поколінь. Бо нам-то у пам’ять це вріжеться так, що ніякий Альцгеймер не допоможе забути, а правнукам до нашого життя знадобиться ключ.
* * *
Останній день книжкового аукціону на користь ЗСУ — постачальника надій. У третьому турі — «Винайдення традиції», класика модерністської історіографії і мій перший переклад.
Книжки для перемоги · 3
Підсумки
Дорога редакція радо оголошує, що в третьому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ переміг Denys Potapov.
При початковій ціні 200 гривень, як у книгарнях, класика модерністської історіографії і заразом мій перший переклад — «Винайдення традиції» Ерика Гобсбаума і Теренса Рейнджера — пішла за 1000 гривень.
Дякую всім учасникам і вболівальникам. Завдяки вам цей канал лишається живим — нас несподівано зібралася вже 1000 (по-старослов’янському — «тьма»). А завдяки щедрості Дениса наша армія ефективніше проводитиме демобилізацію дебілів.
У «Винайденні традиції» багато цікавих епізодів. У пам’ять врізався аргумент архієпископа Кентерберійського проти першої в історії радіотрансляції коронаційної церемонії: бо люди слухатимуть, не знімаючи шапок, чим продемонструють неповагу до короля. Ще раз вітаю переможця з цікавим лотом.
А ми продовжимо знайомитися з аукціонною кухнею. На всіх серйозних аукціонах є гарантійний платіж — за саму участь треба заплатити серйозну суму. Якщо ти не виграв, гроші повернуть. А якщо виграв, але не викупив лот, аукціонний дім забере гарантійний платіж. Це робиться для того, щоб відсіяти підставних осіб з боку продавця — інакше можна робити ставки суто для того, щоб штовхати ціну вгору, без наміру купити.
У четвертому раунді — мій останній переклад, зразок історичного нонфіку. До зустрічі завтра.
Підсумки
Дорога редакція радо оголошує, що в третьому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ переміг Denys Potapov.
При початковій ціні 200 гривень, як у книгарнях, класика модерністської історіографії і заразом мій перший переклад — «Винайдення традиції» Ерика Гобсбаума і Теренса Рейнджера — пішла за 1000 гривень.
Дякую всім учасникам і вболівальникам. Завдяки вам цей канал лишається живим — нас несподівано зібралася вже 1000 (по-старослов’янському — «тьма»). А завдяки щедрості Дениса наша армія ефективніше проводитиме демобилізацію дебілів.
У «Винайденні традиції» багато цікавих епізодів. У пам’ять врізався аргумент архієпископа Кентерберійського проти першої в історії радіотрансляції коронаційної церемонії: бо люди слухатимуть, не знімаючи шапок, чим продемонструють неповагу до короля. Ще раз вітаю переможця з цікавим лотом.
А ми продовжимо знайомитися з аукціонною кухнею. На всіх серйозних аукціонах є гарантійний платіж — за саму участь треба заплатити серйозну суму. Якщо ти не виграв, гроші повернуть. А якщо виграв, але не викупив лот, аукціонний дім забере гарантійний платіж. Це робиться для того, щоб відсіяти підставних осіб з боку продавця — інакше можна робити ставки суто для того, щоб штовхати ціну вгору, без наміру купити.
У четвертому раунді — мій останній переклад, зразок історичного нонфіку. До зустрічі завтра.
Називний відмінок
Майже в кожній англійській книжці є довгий перелік подяк з екзотичними прізвищами. Українська мова так влаштована, що закінчення в родовому й давальному відмінках залежать від статі: Тараса Шевченка — Тамари Шевченко (далеко не всі, хто майструє таблички з назвами вулиць, про це знають); Богдану Іваненку — Богдані Іваненко.
Так от, перекладачу є смисл спростити собі й редактору життя і давати іншомовні прізвища в називному відмінку. Тоді не треба морочитися зі статтю персонажів.
Замість писати в давально-родових відмінках «Щиро дякую таким-то» краще написати «Такі-то — щиро дякую вам».
Бо між Івліном Во, Вівьєном Лі й Іваном Ле легко заплутатися.
#пропереклад
Майже в кожній англійській книжці є довгий перелік подяк з екзотичними прізвищами. Українська мова так влаштована, що закінчення в родовому й давальному відмінках залежать від статі: Тараса Шевченка — Тамари Шевченко (далеко не всі, хто майструє таблички з назвами вулиць, про це знають); Богдану Іваненку — Богдані Іваненко.
Так от, перекладачу є смисл спростити собі й редактору життя і давати іншомовні прізвища в називному відмінку. Тоді не треба морочитися зі статтю персонажів.
Замість писати в давально-родових відмінках «Щиро дякую таким-то» краще написати «Такі-то — щиро дякую вам».
Бо між Івліном Во, Вівьєном Лі й Іваном Ле легко заплутатися.
#пропереклад
Книжки для перемоги · 4
Дорога редакція продовжує книжковий аукціон на користь ЗСУ. На продаж підуть видання, до яких я в тій чи тій ролі був причетний, або ті, що зіграли в моєму становленні важливу роль. Словом, це, як кажуть у мистецтвознавців, кураторський вибір.
Аукціон починатиметься по понеділках увечері і триватиме до 20:00 неділі. Один тиждень — одна книжка.
Умови прості: зробити ставку в коментах. Крок — 25 грн. Дорога редакція оголошує переможця. Він перераховує вартість лота фонду «Повернись живим», присилає підтвердження імейлом і отримує лот «Новою поштою» (пересилку сплачує отримувач). Автограф за бажанням переможця. Лот, ясна річ, можна подарувати.
* * *
У четвертому раунді — мій останній переклад: «Каваленд» сучасного американського історика і культурного антрополога Огастіна Седжвіка. Це популярна соціально-економічна історія кави. Ми сприймаємо її як даність: є кава, є чай, є какао — кожному своє. І здається, що так було завжди. Аж ні. Каву як масовий товар і звичку було ефектно сконструйовано сто п’ятдесят років тому поіменно відомими людьми. І якщо ви жити без неї не можете, то знайте, що так задумано. От автор і показує цей задум. В американській книгарні «Каваленд» стояв би на полиці General Nonfiction. Я би сказав, що Седжвік пише на рівні довгого списку Пулітцера. Перекладати його було непросто, бо там є стиль. Колись докладніше про кухню розповім — все руки не доходять.
У мене вже книжки не лишилося, але видавництво «Лабораторія» люб’язно прислало дорогій редакції примірник, ще й у палітурці з супером. Крім перекладу, я зробив технічну редактуру блоку, так що «Каваленд» — це водночас моє уявлення про те, що таке красива книжка.
Рекомендоване любителям історії, рекламістам, сторітелерам та іншій модній публіці.
«Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій». Початкова ціна 400 гривень. Хто більше?
Дорога редакція продовжує книжковий аукціон на користь ЗСУ. На продаж підуть видання, до яких я в тій чи тій ролі був причетний, або ті, що зіграли в моєму становленні важливу роль. Словом, це, як кажуть у мистецтвознавців, кураторський вибір.
Аукціон починатиметься по понеділках увечері і триватиме до 20:00 неділі. Один тиждень — одна книжка.
Умови прості: зробити ставку в коментах. Крок — 25 грн. Дорога редакція оголошує переможця. Він перераховує вартість лота фонду «Повернись живим», присилає підтвердження імейлом і отримує лот «Новою поштою» (пересилку сплачує отримувач). Автограф за бажанням переможця. Лот, ясна річ, можна подарувати.
* * *
У четвертому раунді — мій останній переклад: «Каваленд» сучасного американського історика і культурного антрополога Огастіна Седжвіка. Це популярна соціально-економічна історія кави. Ми сприймаємо її як даність: є кава, є чай, є какао — кожному своє. І здається, що так було завжди. Аж ні. Каву як масовий товар і звичку було ефектно сконструйовано сто п’ятдесят років тому поіменно відомими людьми. І якщо ви жити без неї не можете, то знайте, що так задумано. От автор і показує цей задум. В американській книгарні «Каваленд» стояв би на полиці General Nonfiction. Я би сказав, що Седжвік пише на рівні довгого списку Пулітцера. Перекладати його було непросто, бо там є стиль. Колись докладніше про кухню розповім — все руки не доходять.
У мене вже книжки не лишилося, але видавництво «Лабораторія» люб’язно прислало дорогій редакції примірник, ще й у палітурці з супером. Крім перекладу, я зробив технічну редактуру блоку, так що «Каваленд» — це водночас моє уявлення про те, що таке красива книжка.
Рекомендоване любителям історії, рекламістам, сторітелерам та іншій модній публіці.
«Каваленд. Хто, як і навіщо винайшов наш улюблений напій». Початкова ціна 400 гривень. Хто більше?
Что в имени тебе моём?
Знічев’я взяв з полиці «Російські історичні міти» видатного гарвардського медієвіста Едварда Кінана. Гортаю і відірватися не можу.
«Історичні джерела часів Івана Грізного зберегли імена тисяч чоловіків із вищого класу. За одноманітністю вони нічим не відрізнялися від імен в інших суспільствах. Десяток найпоширеніших імен покривав 70 % осіб, а інші траплялися рідко. Найпопулярнішими були імена правителів московської династії — Іван (20 %) та Васілій (10 %). Нічого несподіваного. Що справді дивує, коли дотримуватися традиційних уявлень про цю культуру, то це майже повна відсутність специфічно київських імен. Серед майже трьох тисяч імен у розрядних книгах часів Івана — жодного Ігоря, Святослава, Мстислава, менш як 1 % Володимирів і лише три Гліба. Московського придворного часів Івана швидше назвали би Теміром чи Булгаком, аніж Володимиром, Глібом чи Всеволодом».
Ономастика — важливий маркер національної ідентичності. Євреї перших алій — Давид Грін, Голда Меєрсон, Леві Школьнік і безліч інших діячів — свідомо міняли прізвища на івритський манер і вже з ними увійшли в історію: Бен-Гуріон, Голда Меїр, Леві Ешколь. У нас це ще попереду. Огляніться скільки українців на -енко і -чук живуть зі спотвореними під російську фонетику прізвищами.
Знічев’я взяв з полиці «Російські історичні міти» видатного гарвардського медієвіста Едварда Кінана. Гортаю і відірватися не можу.
«Історичні джерела часів Івана Грізного зберегли імена тисяч чоловіків із вищого класу. За одноманітністю вони нічим не відрізнялися від імен в інших суспільствах. Десяток найпоширеніших імен покривав 70 % осіб, а інші траплялися рідко. Найпопулярнішими були імена правителів московської династії — Іван (20 %) та Васілій (10 %). Нічого несподіваного. Що справді дивує, коли дотримуватися традиційних уявлень про цю культуру, то це майже повна відсутність специфічно київських імен. Серед майже трьох тисяч імен у розрядних книгах часів Івана — жодного Ігоря, Святослава, Мстислава, менш як 1 % Володимирів і лише три Гліба. Московського придворного часів Івана швидше назвали би Теміром чи Булгаком, аніж Володимиром, Глібом чи Всеволодом».
Ономастика — важливий маркер національної ідентичності. Євреї перших алій — Давид Грін, Голда Меєрсон, Леві Школьнік і безліч інших діячів — свідомо міняли прізвища на івритський манер і вже з ними увійшли в історію: Бен-Гуріон, Голда Меїр, Леві Ешколь. У нас це ще попереду. Огляніться скільки українців на -енко і -чук живуть зі спотвореними під російську фонетику прізвищами.
Best Before
У слів теж є термін придатності. Мені здається, не дуже добре вживати модерні слова у домодерних контекстах і навпаки (ну, хіба що для цього є спеціальна причина, і перекладач знає що робить).
Наприклад, тонше буде сказати, що скіфи вирощували зерно на продаж, аніж на експорт, бо експорт і скіфи — слова з різних лінгвоархеологічних шарів, як купець і менеджер зовнішньоекономічних зв’язків.
Ось, для ілюстрації думки, два приклади з моєї практики.
1
Оперна співачка живе сім років в Італії, а потім повертається на історичну батьківщину в Англію. І там the managers of both Drury Lane and Covent Garden, London’s two most prestigious opera houses, починають гонорарну війну за неї — хто перекупить знаменитий голос.
В епізоді нічого складного, але як перекласти the managers? Фальшивий акорд вийде, якщо лишити. Буде акуратніше й літературніше перекласти у смисл, а не в букву, і назвати їх імпресаріо або антрепренерами.
2
Matthew of Capernaum was a Galilean tax collector and the son of a tax collector.
Не назвеш же св. Матвія податковим інспектором. Він був митарем і сином митаря.
Мораль у тому, що лексика, як вино, — прив’язана до часу збору урожаю. Англійська мова — «стара». Звичайне, повсякденне англійське слово в українській мові стане модерним і буде фальшивою нотою.
Military experts на службі в якого-небудь московського царя — військові радники, а не військові експерти.
Fancy interior designer у вікторіанській Англії — це модний художник-декоратор, а не дизайнер інтер’єрів.
І т. д. Клас перекладача визначають дві речі — синтаксис і слововжиток, а не правописна конвенція між Фрейдом і Фройдом.
#пропереклад
* * *
У четвертому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ — мій останній переклад. «Каваленд» Огастіна Седжвіка. Красива книжка в палітурці з супером про те, хто, як і навіщо винайшов каву. Прекрасний подарунок для себе, для друзів, поетів, сучасників, вічності. А наші солдати заразом отримають щось корисне для перемоги.
У слів теж є термін придатності. Мені здається, не дуже добре вживати модерні слова у домодерних контекстах і навпаки (ну, хіба що для цього є спеціальна причина, і перекладач знає що робить).
Наприклад, тонше буде сказати, що скіфи вирощували зерно на продаж, аніж на експорт, бо експорт і скіфи — слова з різних лінгвоархеологічних шарів, як купець і менеджер зовнішньоекономічних зв’язків.
Ось, для ілюстрації думки, два приклади з моєї практики.
1
Оперна співачка живе сім років в Італії, а потім повертається на історичну батьківщину в Англію. І там the managers of both Drury Lane and Covent Garden, London’s two most prestigious opera houses, починають гонорарну війну за неї — хто перекупить знаменитий голос.
В епізоді нічого складного, але як перекласти the managers? Фальшивий акорд вийде, якщо лишити. Буде акуратніше й літературніше перекласти у смисл, а не в букву, і назвати їх імпресаріо або антрепренерами.
2
Matthew of Capernaum was a Galilean tax collector and the son of a tax collector.
Не назвеш же св. Матвія податковим інспектором. Він був митарем і сином митаря.
Мораль у тому, що лексика, як вино, — прив’язана до часу збору урожаю. Англійська мова — «стара». Звичайне, повсякденне англійське слово в українській мові стане модерним і буде фальшивою нотою.
Military experts на службі в якого-небудь московського царя — військові радники, а не військові експерти.
Fancy interior designer у вікторіанській Англії — це модний художник-декоратор, а не дизайнер інтер’єрів.
І т. д. Клас перекладача визначають дві речі — синтаксис і слововжиток, а не правописна конвенція між Фрейдом і Фройдом.
#пропереклад
* * *
У четвертому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ — мій останній переклад. «Каваленд» Огастіна Седжвіка. Красива книжка в палітурці з супером про те, хто, як і навіщо винайшов каву. Прекрасний подарунок для себе, для друзів, поетів, сучасників, вічності. А наші солдати заразом отримають щось корисне для перемоги.
Ніколи не зайве нагадати. Дорога редакція вітає перекладачів і попутників з Днем перекладача
Д Е К А Л О Г
1. Перекладай смисл, а не слова, бо контекст — господь перекладу твого.
2. Шануй синтаксис мови своєї і не тягни в переклад чужого синтаксису.
3. Пильнуй слововжиток свій, бо не знаєш, де знайде тебе непозбувна бентега.
4. Pозумій оригінал і переклад свій, бо гріх не в тому, що не розумієш, а в тому, що думаєш, ніби розумієш.
5. Не викидай з оригіналу, чого не розумієш, а спитай мудрішого за себе.
6. Перечитай вголос переклад свій і поправ, що треба.
7. Перекладай грамотно, бо редактору твоєму є гризот і без тебе.
8. Не віддавай перекладу свого, поки не перевірив орфографію.
9. Не пропускай дедлайна свого, бо видавець твій не винен.
10. Вчися у тих, хто перекладав перед тебе, бо спізнали й вони гіркоту ремесла цього.
Амінь.
Д Е К А Л О Г
1. Перекладай смисл, а не слова, бо контекст — господь перекладу твого.
2. Шануй синтаксис мови своєї і не тягни в переклад чужого синтаксису.
3. Пильнуй слововжиток свій, бо не знаєш, де знайде тебе непозбувна бентега.
4. Pозумій оригінал і переклад свій, бо гріх не в тому, що не розумієш, а в тому, що думаєш, ніби розумієш.
5. Не викидай з оригіналу, чого не розумієш, а спитай мудрішого за себе.
6. Перечитай вголос переклад свій і поправ, що треба.
7. Перекладай грамотно, бо редактору твоєму є гризот і без тебе.
8. Не віддавай перекладу свого, поки не перевірив орфографію.
9. Не пропускай дедлайна свого, бо видавець твій не винен.
10. Вчися у тих, хто перекладав перед тебе, бо спізнали й вони гіркоту ремесла цього.
Амінь.
Afterparty
Рученьки терпнуть, злипаються віченьки.
Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Речення вбоге крути.
Кров висисає отой остогиджений,
Проклятий автором текст,
Ще й читачі вередливі, зманіжені,
Шлють видавництву протест.
Де вони знатимуть, що то за доленька —
Книжки нудної шматок,
Як за роботою вільна неволенька —
Трунку гіркого ковток.
* * *
У четвертому турі книжкового аукціону на користь ЗСУ — «Каваленд» Огастіна Седжвіка, останній переклад дорогої редакції. 400 сторінок екзотичних пейзажів, винахідливих капіталістів, плодів наукового методу — все, як ви любите.
Рученьки терпнуть, злипаються віченьки.
Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Речення вбоге крути.
Кров висисає отой остогиджений,
Проклятий автором текст,
Ще й читачі вередливі, зманіжені,
Шлють видавництву протест.
Де вони знатимуть, що то за доленька —
Книжки нудної шматок,
Як за роботою вільна неволенька —
Трунку гіркого ковток.
* * *
У четвертому турі книжкового аукціону на користь ЗСУ — «Каваленд» Огастіна Седжвіка, останній переклад дорогої редакції. 400 сторінок екзотичних пейзажів, винахідливих капіталістів, плодів наукового методу — все, як ви любите.
Ще раз про точність і приблизність
Коли в оригіналі трапляється цифра, мало просто повторити її в перекладі — для початку її треба розуміти: що вона означає, приблизна вона чи точна, константа чи змінна і т. д.
Скажімо, в «Каваленді», який дорога редакція продає на користь ЗСУ — аукціон закінчиться через 15 хвилин, — автор пише, що висота вулкану Санта-Ана — 8000 футів. Вікіпедія каже, що 2385 м.
8000 футів, судячи з круглої цифри, — це приблизне значення. Автор показує порядок величин, а не зазначає точну висоту вулкана. У цьому сенсі Еверест чи Аннапурна — «восьмитисячники», іноді цього достатньо.
Якщо ми переведемо 8000 футів у метри, то отримаємо 2438 м, що не відповідатиме вулканологічній дійсності. Тут достатньо сказати «приблизно 2400 м». Заразом можна додати стандартний дисклеймер на зворот титулу — «Всі величини переведено з імперської системи мір і ваг у метричну».
#пропереклад
Коли в оригіналі трапляється цифра, мало просто повторити її в перекладі — для початку її треба розуміти: що вона означає, приблизна вона чи точна, константа чи змінна і т. д.
Скажімо, в «Каваленді», який дорога редакція продає на користь ЗСУ — аукціон закінчиться через 15 хвилин, — автор пише, що висота вулкану Санта-Ана — 8000 футів. Вікіпедія каже, що 2385 м.
8000 футів, судячи з круглої цифри, — це приблизне значення. Автор показує порядок величин, а не зазначає точну висоту вулкана. У цьому сенсі Еверест чи Аннапурна — «восьмитисячники», іноді цього достатньо.
Якщо ми переведемо 8000 футів у метри, то отримаємо 2438 м, що не відповідатиме вулканологічній дійсності. Тут достатньо сказати «приблизно 2400 м». Заразом можна додати стандартний дисклеймер на зворот титулу — «Всі величини переведено з імперської системи мір і ваг у метричну».
#пропереклад
Книжки для перемоги · 4
Підсумки
Дорога редакція радо оголошує, що в четвертому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ переміг Іван. (Andrii Serbovets зробив на крок більше, але це вже було після офіційного дедлайну: 20 година неділі. Андрію, хай це вас не розохотить — у наступних турах теж будуть цікаві лоти.)
При початковій ціні 400 гривень, як у книгарнях, соціально-економічна історія кави американського культурного антрополога Огастіна Седжвіка пішла за 800 гривень. Іване, напишіть, будь ласка, на імейл, указаний в описі каналу, — домовимося про деталі.
Дякую всім учасникам і вболівальникам. Завдяки вам цей канал лишається живим. А завдяки Івану наша армія на трохи скоротить площу й периметр русскаго міра. Окреме спасибі видавництву «Лабораторія», яке пожертвувало для нашого аукціону розкішний примірник у палітурці і супері, бо у мене вже своїх не лишилося.
У «Каваленді» видовищно показано, як капіталізм створює речі, що тепер здаються звичайними. Скажімо, революційний вплив на міжнародну торгівлю кавою мало винайдення герметичної упаковки, а попит на каву у США створив дві революції в Сальвадорі.
А ми продовжимо знайомитися з аукціонною кухнею. У четвертому раунді — слово провенанс, дуже важливе поняття в цій сфері. Так називають походження предмету, виставленого на торги, його біографію. Від провенансу напряму залежить ціна. Наприклад, ви пропонуєте «Сотбі» чи «Крісті» скрипку Страдіварі (іншим аукціонам немає смислу таке пропонувати, це як ролс-ройс і бентлі в автомобільному світі). Експертиза засвідчує, що це справді Страдіварі (це можна довести об'єктивними методами). Але допоки не з'явилися ви, ніхто про цю скрипку не чув і не бачив. У такому випадку її естімейт буде меншим, ніж в аналогічної скрипки Страдіварі, яка вже продавалася на аукціонах, побувала в руках знаменитого музиканта, фігурує у мемуарах, відомі обставини, за яких вона з’явилася на радарах, і т. ін.
У п’ятому раунді — чотири рідкісні поетичні книжки чотирьох знаменитих українських поетів. Я був технічним редактором цих проектів. До зустрічі завтра.
Підсумки
Дорога редакція радо оголошує, що в четвертому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ переміг Іван. (Andrii Serbovets зробив на крок більше, але це вже було після офіційного дедлайну: 20 година неділі. Андрію, хай це вас не розохотить — у наступних турах теж будуть цікаві лоти.)
При початковій ціні 400 гривень, як у книгарнях, соціально-економічна історія кави американського культурного антрополога Огастіна Седжвіка пішла за 800 гривень. Іване, напишіть, будь ласка, на імейл, указаний в описі каналу, — домовимося про деталі.
Дякую всім учасникам і вболівальникам. Завдяки вам цей канал лишається живим. А завдяки Івану наша армія на трохи скоротить площу й периметр русскаго міра. Окреме спасибі видавництву «Лабораторія», яке пожертвувало для нашого аукціону розкішний примірник у палітурці і супері, бо у мене вже своїх не лишилося.
У «Каваленді» видовищно показано, як капіталізм створює речі, що тепер здаються звичайними. Скажімо, революційний вплив на міжнародну торгівлю кавою мало винайдення герметичної упаковки, а попит на каву у США створив дві революції в Сальвадорі.
А ми продовжимо знайомитися з аукціонною кухнею. У четвертому раунді — слово провенанс, дуже важливе поняття в цій сфері. Так називають походження предмету, виставленого на торги, його біографію. Від провенансу напряму залежить ціна. Наприклад, ви пропонуєте «Сотбі» чи «Крісті» скрипку Страдіварі (іншим аукціонам немає смислу таке пропонувати, це як ролс-ройс і бентлі в автомобільному світі). Експертиза засвідчує, що це справді Страдіварі (це можна довести об'єктивними методами). Але допоки не з'явилися ви, ніхто про цю скрипку не чув і не бачив. У такому випадку її естімейт буде меншим, ніж в аналогічної скрипки Страдіварі, яка вже продавалася на аукціонах, побувала в руках знаменитого музиканта, фігурує у мемуарах, відомі обставини, за яких вона з’явилася на радарах, і т. ін.
У п’ятому раунді — чотири рідкісні поетичні книжки чотирьох знаменитих українських поетів. Я був технічним редактором цих проектів. До зустрічі завтра.
Книжки для перемоги · 5
Дорога редакція продовжує книжковий аукціон на користь ЗСУ. На продаж підуть видання, до яких я в тій чи тій ролі був причетний, або ті, що зіграли в моєму становленні важливу роль. Словом, це, як кажуть у мистецтвознавців, кураторський вибір.
Аукціон починатиметься по понеділках увечері і триватиме до 20:00 неділі. Один тиждень — одна книжка.
Умови прості: зробити ставку в коментах. Крок — 25 грн. Дорога редакція оголошує переможця. Він перераховує вартість лота фонду «Повернись живим», присилає підтвердження імейлом і отримує лот «Новою поштою» (пересилку сплачує отримувач). Автограф за бажанням переможця. Лот, ясна річ, можна подарувати.
* * *
Хтось із класиків влучно сказав, що куди б він не пішов, виявлялося, що раніше нього там побував поет. Я дуже люблю поезію і щодня прочитую пару віршів. Поетичні книжки лежать у мене в найважливіших місцях — біля ліжка і в туалеті. Поети — це передовий загін мови, вони видобувають завтрашні смисли.
У п’ятому раунді — три малотиражні збірки вибраного відомих українських поетів з покійної вже серії «Числа»: Сергій Жадан, Юрко Позаяк і Олександр Ірванець.
Жадана окремо представляти не треба. Підскарбій Бу-Ба-Бу Ірванець — автор вичерпного українського паліндрома «І що сало? Ласощі» і не менш прекрасного вірша про земельну реформу: «Стодола, рів... Сто доларів». Позаяк — майстер ерудованої іронії і короткої форми. Це він двома словами закрив тему кризи середнього віку у чоловіків: «Відлебеділо лібідо». Класики, що тут скажеш.
У цих книжках я був технічним редактором: визначав кеглі, інтерліньяжі, спуски і т. ін. деталі. (Техред — це моя перша видавнича професія, колись розповім докладніше.)
Тріо Жадан—Позаяк— Ірванець. Початкова ціна 200 гривень. Хто більше?
Дорога редакція продовжує книжковий аукціон на користь ЗСУ. На продаж підуть видання, до яких я в тій чи тій ролі був причетний, або ті, що зіграли в моєму становленні важливу роль. Словом, це, як кажуть у мистецтвознавців, кураторський вибір.
Аукціон починатиметься по понеділках увечері і триватиме до 20:00 неділі. Один тиждень — одна книжка.
Умови прості: зробити ставку в коментах. Крок — 25 грн. Дорога редакція оголошує переможця. Він перераховує вартість лота фонду «Повернись живим», присилає підтвердження імейлом і отримує лот «Новою поштою» (пересилку сплачує отримувач). Автограф за бажанням переможця. Лот, ясна річ, можна подарувати.
* * *
Хтось із класиків влучно сказав, що куди б він не пішов, виявлялося, що раніше нього там побував поет. Я дуже люблю поезію і щодня прочитую пару віршів. Поетичні книжки лежать у мене в найважливіших місцях — біля ліжка і в туалеті. Поети — це передовий загін мови, вони видобувають завтрашні смисли.
У п’ятому раунді — три малотиражні збірки вибраного відомих українських поетів з покійної вже серії «Числа»: Сергій Жадан, Юрко Позаяк і Олександр Ірванець.
Жадана окремо представляти не треба. Підскарбій Бу-Ба-Бу Ірванець — автор вичерпного українського паліндрома «І що сало? Ласощі» і не менш прекрасного вірша про земельну реформу: «Стодола, рів... Сто доларів». Позаяк — майстер ерудованої іронії і короткої форми. Це він двома словами закрив тему кризи середнього віку у чоловіків: «Відлебеділо лібідо». Класики, що тут скажеш.
У цих книжках я був технічним редактором: визначав кеглі, інтерліньяжі, спуски і т. ін. деталі. (Техред — це моя перша видавнича професія, колись розповім докладніше.)
Тріо Жадан—Позаяк— Ірванець. Початкова ціна 200 гривень. Хто більше?
Soulmates
Дві дівчини їздять в інстаграмі по далеких селах і фотографують старі хати, дахи, людей. Назвалися вони Old khata project. Естетична насолода.
Зацініть, яку зворушливу деталь знайшли дівчата на косівському паркані.
Всю цю душевність убиває капіталізм і його стилістичне породження — модернізм. Промислово виготовлене середовище — умовні троєщини і борщагівки — по-марксистському відчужує людину. Забудовники свою задачу вирішують, а не мою, і називається вона — «нарубати бабла» (не плутати із «заробити гроші»).
Пройдіться по модному котеджному містечку під Києвом і по старому селу під Кам’янцем — різниця в комфорті колосальна, але водночас це різниця в чомусь глибоко людському.
Дві дівчини їздять в інстаграмі по далеких селах і фотографують старі хати, дахи, людей. Назвалися вони Old khata project. Естетична насолода.
Зацініть, яку зворушливу деталь знайшли дівчата на косівському паркані.
Всю цю душевність убиває капіталізм і його стилістичне породження — модернізм. Промислово виготовлене середовище — умовні троєщини і борщагівки — по-марксистському відчужує людину. Забудовники свою задачу вирішують, а не мою, і називається вона — «нарубати бабла» (не плутати із «заробити гроші»).
Пройдіться по модному котеджному містечку під Києвом і по старому селу під Кам’янцем — різниця в комфорті колосальна, але водночас це різниця в чомусь глибоко людському.
Думка дорогої редакції про Нобелівську премію 2022 року з літератури
Не читал, не осуждаю.
* * *
У п'ятому турі книжкового аукціону на користь ЗСУ — три збірки вибраного трьох видатних українських поетів: Сергій Жадан (Нобелівську премію, думаю, скоро дадуть), Юрко Позаяк, Олександр Ірванець.
Не читал, не осуждаю.
* * *
У п'ятому турі книжкового аукціону на користь ЗСУ — три збірки вибраного трьох видатних українських поетів: Сергій Жадан (Нобелівську премію, думаю, скоро дадуть), Юрко Позаяк, Олександр Ірванець.
Думка дорогої редакції про Нобелівську премію миру за 2022 рік
Найбільший внесок у справу миру у 2022 році зробили ЗСУ.
* * *
А підтримати їх можна на книжковому аукціоні. У п'ятому турі — три збірки вибраного трьох видатних українських поетів: Жадан, Ірванець, Позаяк.
Найбільший внесок у справу миру у 2022 році зробили ЗСУ.
* * *
А підтримати їх можна на книжковому аукціоні. У п'ятому турі — три збірки вибраного трьох видатних українських поетів: Жадан, Ірванець, Позаяк.
Книжки для перемоги · 5
Підсумки
Дорога редакція радо оголошує, що у п’ятому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ перемогла Halya. Їй дістаються три збірки вибраного трьох видатних українських поетів: Жадана, Ірванця, Позаяка. Книжок цих у продажу давно немає, а коли Жадану дадуть Нобелівську премію, «30 доказів існування Бога (і 29 заперечень)» коштуватимуть набагато дорожче, ніж 500 гривень.
Крім того, переможець отримає особистого листа від дорогої редакції про те, як відрізнити професійно зверстану поетичну книжку, від любительської. Наші аукціони на користь ЗСУ — це кураторський вибір і human touch, як кажуть англомовці.
Дякую всім учасникам і вболівальникам. Завдяки вам цей канал лишається живим. А завдяки Галі наші солдати зігріються взимку і натхненніше наближатимуть перемогу. Ми вже виторгували для них 5175 гривень — це половина запланованого шляху.
Знайомство з аукціонною кухнею пропоную продовжити з голландського аукціону. Це тип аукціонів, коли спершу оголошується найвища ціна, і вона поступово зменшується з певним часовим кроком. Аукціон іде навпаки — вниз. Виграє той, хто зупиняє його своєю ставкою. Хто встиг, той і виграв. Смисл таких аукціонів у тому, що вони проходять набагато швидше, ніж традиційні аукціони найвищої ціни, тому їх часто використовують у торгівлі специфічними товарами: квітами, чаєм, кавою.
У шостому раунді — мій найтиражніший переклад, класика сучасного нонфіка. До зустрічі завтра.
Підсумки
Дорога редакція радо оголошує, що у п’ятому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ перемогла Halya. Їй дістаються три збірки вибраного трьох видатних українських поетів: Жадана, Ірванця, Позаяка. Книжок цих у продажу давно немає, а коли Жадану дадуть Нобелівську премію, «30 доказів існування Бога (і 29 заперечень)» коштуватимуть набагато дорожче, ніж 500 гривень.
Крім того, переможець отримає особистого листа від дорогої редакції про те, як відрізнити професійно зверстану поетичну книжку, від любительської. Наші аукціони на користь ЗСУ — це кураторський вибір і human touch, як кажуть англомовці.
Дякую всім учасникам і вболівальникам. Завдяки вам цей канал лишається живим. А завдяки Галі наші солдати зігріються взимку і натхненніше наближатимуть перемогу. Ми вже виторгували для них 5175 гривень — це половина запланованого шляху.
Знайомство з аукціонною кухнею пропоную продовжити з голландського аукціону. Це тип аукціонів, коли спершу оголошується найвища ціна, і вона поступово зменшується з певним часовим кроком. Аукціон іде навпаки — вниз. Виграє той, хто зупиняє його своєю ставкою. Хто встиг, той і виграв. Смисл таких аукціонів у тому, що вони проходять набагато швидше, ніж традиційні аукціони найвищої ціни, тому їх часто використовують у торгівлі специфічними товарами: квітами, чаєм, кавою.
У шостому раунді — мій найтиражніший переклад, класика сучасного нонфіка. До зустрічі завтра.
Паромщик
Исп. Алла Пугачева
Упала ранняя звезда, в Керчи прохлада.
Лежат опоры от моста, мост где-то рядом.
И там, где светится пролив у тихой рощи,
Разъединяет берега седой паромщик.
Мостов так много на Руси и разных судеб,
Надежду дарит на заре разведчик людям.
То берег левый подорвёт, то берег правый.
Мостов так много — он один у переправы.
Исп. Алла Пугачева
Упала ранняя звезда, в Керчи прохлада.
Лежат опоры от моста, мост где-то рядом.
И там, где светится пролив у тихой рощи,
Разъединяет берега седой паромщик.
Мостов так много на Руси и разных судеб,
Надежду дарит на заре разведчик людям.
То берег левый подорвёт, то берег правый.
Мостов так много — он один у переправы.