Важливе опитування. У вас на кухні...
Anonymous Poll
43%
Стільці
26%
Табуретки
31%
І стільці, і табуретки
Халхин-Гол
Так само, як капіталізм скорочує сортове розмаїття яблук у гастрономі до червоних, зелених і жовтих, англійська мова поступово витісняє лексичні варіації.
Здається, ще два слова загинули в нерівному бою з нею: вестибюль і фоє. Вони теж іншомовні, але примандрували в українську раніше і мали права.
Тепер у театрах по сучукрперекладах немає фоє і вестибюлів— тільки холли й голли, тільки гардкор. Замість іноземного легіону в українській мові поступово формується англійський.
#промову
Так само, як капіталізм скорочує сортове розмаїття яблук у гастрономі до червоних, зелених і жовтих, англійська мова поступово витісняє лексичні варіації.
Здається, ще два слова загинули в нерівному бою з нею: вестибюль і фоє. Вони теж іншомовні, але примандрували в українську раніше і мали права.
Тепер у театрах по сучукрперекладах немає фоє і вестибюлів— тільки холли й голли, тільки гардкор. Замість іноземного легіону в українській мові поступово формується англійський.
#промову
Жарт дня, слова народні
Есть множество на свете, друг Гораций,
Причин произошедших детонаций.
Есть множество на свете, друг Гораций,
Причин произошедших детонаций.
Breaking Bad, El Camino, Better Call Saul (2008–2022)
Чотирнадцять років тому Вінс Гіліган, сценарист легендарних «Ікс файлів», почав серіал, який побив усі телевізійні рекорди — Breaking Bad (у нашому прокаті «Пуститися берега»). Зазвичай серіали видихаються, а тут п’ять сезонів історія набирала хід і дійшла до красивого й логічного фіналу — швів не було видно.
Припускаю, що більшість дорогих читачів цей серіал уже бачили, бо не почути про нього було важко, і оцінили харизматичних героїв, операторську роботу, сценарну майстерність — все те, що зробило Breaking Bad явищем масової культури. Але якщо ні, то я вам заздрю.
Живе собі в містечку Альбукерке шкільний учитель Волтер Вайт, хімію дітям викладає. Життя його потихеньку жує, а на десерт дає рак легенів. Побачивши в одному випадковому епізоді підказку, він починає варити метамфетамін — «заради сім’ї». Один злочин органічно тягне за собою другий, Волтер Вайт знаходить себе і в підсумку у нього виходить машина зла шекспірівського масштабу. Дорога редакція подивилася Breaking Bad тричі і вважає, що це — шедевр.
Закінчивши історію про злочин і кару переконливою крапкою, Вінс Гіліган показав ще один фокус: зняв продовження — повнометражний фільм El Camino. Дивитися його треба після Breaking Bad, ніяк інакше.
Далі Гіліган на хвилі успіху вирішив увійти у воду втретє. Зазвичай це не обіцяє нічого хорошого, згадайте будь-який фільм з цифрою 3 у назві. Але Гіліган геній, йому можна. Так з’явилося відгалуження під назвою Better Call Saul — історія трікстера-адвоката з Breaking Bad. За жанром це суміш юридично-психологічної драми з шахрайським романом. Така сама вигадлива й захоплива.
Цей випуск рубрики #кінопанорама дорога редакція притримувала кілька років, щоб дочекатися остаточного кінця і зробити цілісний висновок. І тепер вона відповідально заявляє, що тріо Breaking Bad + El Camino + Better Call Saul — це найкращий серіал усіх часів і народів. Авторам вдалося неймовірне — придумати захопливу, поліфонічну історію на 125 серій і віртуозно прожонглювати сценарними м’ячиками так, що жоден не впав. Зазвичай серіали розтягують заради розтягування, а тут усе на своєму місці — зі 125 серій 120 потрібні. Гіліган виправдав жанр, його доробок будуть вивчати в кіноінститутах.
Чотирнадцять років тому Вінс Гіліган, сценарист легендарних «Ікс файлів», почав серіал, який побив усі телевізійні рекорди — Breaking Bad (у нашому прокаті «Пуститися берега»). Зазвичай серіали видихаються, а тут п’ять сезонів історія набирала хід і дійшла до красивого й логічного фіналу — швів не було видно.
Припускаю, що більшість дорогих читачів цей серіал уже бачили, бо не почути про нього було важко, і оцінили харизматичних героїв, операторську роботу, сценарну майстерність — все те, що зробило Breaking Bad явищем масової культури. Але якщо ні, то я вам заздрю.
Живе собі в містечку Альбукерке шкільний учитель Волтер Вайт, хімію дітям викладає. Життя його потихеньку жує, а на десерт дає рак легенів. Побачивши в одному випадковому епізоді підказку, він починає варити метамфетамін — «заради сім’ї». Один злочин органічно тягне за собою другий, Волтер Вайт знаходить себе і в підсумку у нього виходить машина зла шекспірівського масштабу. Дорога редакція подивилася Breaking Bad тричі і вважає, що це — шедевр.
Закінчивши історію про злочин і кару переконливою крапкою, Вінс Гіліган показав ще один фокус: зняв продовження — повнометражний фільм El Camino. Дивитися його треба після Breaking Bad, ніяк інакше.
Далі Гіліган на хвилі успіху вирішив увійти у воду втретє. Зазвичай це не обіцяє нічого хорошого, згадайте будь-який фільм з цифрою 3 у назві. Але Гіліган геній, йому можна. Так з’явилося відгалуження під назвою Better Call Saul — історія трікстера-адвоката з Breaking Bad. За жанром це суміш юридично-психологічної драми з шахрайським романом. Така сама вигадлива й захоплива.
Цей випуск рубрики #кінопанорама дорога редакція притримувала кілька років, щоб дочекатися остаточного кінця і зробити цілісний висновок. І тепер вона відповідально заявляє, що тріо Breaking Bad + El Camino + Better Call Saul — це найкращий серіал усіх часів і народів. Авторам вдалося неймовірне — придумати захопливу, поліфонічну історію на 125 серій і віртуозно прожонглювати сценарними м’ячиками так, що жоден не впав. Зазвичай серіали розтягують заради розтягування, а тут усе на своєму місці — зі 125 серій 120 потрібні. Гіліган виправдав жанр, його доробок будуть вивчати в кіноінститутах.
Швидкісний поїзд (Bullet train, 2022)
#кінопанорама
Скориставшись випадком, дорога редакція сходила в кіно — вперше роки за півтора. Комедійний комікс «Швидкісний поїзд» порадував Бредом Пітом і 50-процентною сумішшю Тарантіно («Убити Білла») з Гаєм Річі («Карти, гроші...»). В міру веселі діалоги, сюжетні твісти і нескінченні бійки.
Скільки кіна з рукопашним боєм назнімали, а щоразу дивуєшся майстерності постановників: хореографія свіжа й вигадлива.
Кіно у нас перекладають незрівнянно краще, ніж книжки, особливо комедійне. Запам’яталося таке:
— Йо...дована сіль! (Дотепний спосіб обійти обсценізми)
— Йоханий! Це ж Японія!
— Песець-пердець!
— Звиздець!
— Оте окуляристе падло!
Мочканути (в сенсі «замочити», «убити»)
Хто переклав, на жаль, не дізнався — у нас крутити титри до кінця якось не заведено. Так що дорога редакція просто висловлює комплімент у простір, сподіваючись, що він до перекладачів дійде.
Вердикт: веселе, ненапряжне кіно. Рекомендовано любителям жанру і Бреда Піта, 7/10
#кінопанорама
Скориставшись випадком, дорога редакція сходила в кіно — вперше роки за півтора. Комедійний комікс «Швидкісний поїзд» порадував Бредом Пітом і 50-процентною сумішшю Тарантіно («Убити Білла») з Гаєм Річі («Карти, гроші...»). В міру веселі діалоги, сюжетні твісти і нескінченні бійки.
Скільки кіна з рукопашним боєм назнімали, а щоразу дивуєшся майстерності постановників: хореографія свіжа й вигадлива.
Кіно у нас перекладають незрівнянно краще, ніж книжки, особливо комедійне. Запам’яталося таке:
— Йо...дована сіль! (Дотепний спосіб обійти обсценізми)
— Йоханий! Це ж Японія!
— Песець-пердець!
— Звиздець!
— Оте окуляристе падло!
Мочканути (в сенсі «замочити», «убити»)
Хто переклав, на жаль, не дізнався — у нас крутити титри до кінця якось не заведено. Так що дорога редакція просто висловлює комплімент у простір, сподіваючись, що він до перекладачів дійде.
Вердикт: веселе, ненапряжне кіно. Рекомендовано любителям жанру і Бреда Піта, 7/10
Ситуативна обізнаність
В оперативній роботі спецслужб є поняття ситуативна обізнаність (англ. situation awarness) — де ми, що довкола відбувається, скільки людей в приміщенні, де в ньому вхід, де вихід, куди ведуть двері, в який бік вони відчиняються і т. ін. Ситуативна обізнаність допомагає швидше реагувати.
У перекладі це буде розуміння контексту. Що глибше перекладач розуміє контекст, то швидше знайде влучний хід. Розуміння контексту напрацьовується самим процесом життя — освітою, подорожами, спілкуванням з різними людьми, дорослішанням — і складається в прикметник «досвідчений».
Відкриємо, для прикладу, сучукрпереклад. Надворі 1943 рік. Тегеранська конференція. Рузвельт і Сталін зустрічаються уперше. Читаємо:
Рузвельт привітав Сталіна такими словами: «Радий вас бачити. Я довгий час намагався організувати цю зустріч». Сталін демонстративно відповів, що затримка на його совісті, адже він був «дуже зайнятий через воєнні справи».
З одного боку, тут усе зрозуміло, читати можна, хоч уся ця сучукрперекладна стилістика — я довгий час намагався [щось зробити] — у великих дозах нестерпна. З іншого — перекладач на півтона не втрапляє в ноти.
Подивімося на цей епізод з погляду ситуативної обізнаності. Що відбувається? Іде дипломатична розмова двох союзників-суперників. Вони знайомляться і промацують один одного, хочуть зрозуміти що воно таке. Рузвельт говорить протокольну люб’язність, Сталін на неї відповідає (у безлічі мемуарів згадано, яким чарівним він умів бути).
Як саме Сталін відповідає Рузвельту? У автора — pointedly replied. У перекладача — демонстративно відповів. Цей хід можливий, але не найкращий. Він не проходить перевірки контекстом, ситуацією, емоцією. Співрозмовники починають з обміну люб’язностями, і Сталін повертає Рузвельту подачу. «Демонстративна відповідь» — надто грубий лексичний хід. Автор пише тонше, ніж перекладає перекладач. Різницю в класі між двома перекладами визначатимуть серед іншого отакі дрібниці. Щоб їх помічати, потрібна ситуативна, вона ж контекстуальна, обізнаність.
#пропереклад
В оперативній роботі спецслужб є поняття ситуативна обізнаність (англ. situation awarness) — де ми, що довкола відбувається, скільки людей в приміщенні, де в ньому вхід, де вихід, куди ведуть двері, в який бік вони відчиняються і т. ін. Ситуативна обізнаність допомагає швидше реагувати.
У перекладі це буде розуміння контексту. Що глибше перекладач розуміє контекст, то швидше знайде влучний хід. Розуміння контексту напрацьовується самим процесом життя — освітою, подорожами, спілкуванням з різними людьми, дорослішанням — і складається в прикметник «досвідчений».
Відкриємо, для прикладу, сучукрпереклад. Надворі 1943 рік. Тегеранська конференція. Рузвельт і Сталін зустрічаються уперше. Читаємо:
Рузвельт привітав Сталіна такими словами: «Радий вас бачити. Я довгий час намагався організувати цю зустріч». Сталін демонстративно відповів, що затримка на його совісті, адже він був «дуже зайнятий через воєнні справи».
З одного боку, тут усе зрозуміло, читати можна, хоч уся ця сучукрперекладна стилістика — я довгий час намагався [щось зробити] — у великих дозах нестерпна. З іншого — перекладач на півтона не втрапляє в ноти.
Подивімося на цей епізод з погляду ситуативної обізнаності. Що відбувається? Іде дипломатична розмова двох союзників-суперників. Вони знайомляться і промацують один одного, хочуть зрозуміти що воно таке. Рузвельт говорить протокольну люб’язність, Сталін на неї відповідає (у безлічі мемуарів згадано, яким чарівним він умів бути).
Як саме Сталін відповідає Рузвельту? У автора — pointedly replied. У перекладача — демонстративно відповів. Цей хід можливий, але не найкращий. Він не проходить перевірки контекстом, ситуацією, емоцією. Співрозмовники починають з обміну люб’язностями, і Сталін повертає Рузвельту подачу. «Демонстративна відповідь» — надто грубий лексичний хід. Автор пише тонше, ніж перекладає перекладач. Різницю в класі між двома перекладами визначатимуть серед іншого отакі дрібниці. Щоб їх помічати, потрібна ситуативна, вона ж контекстуальна, обізнаність.
#пропереклад
ПЕРЕКЛАДАЛКА
Літній кубок · 2022
Бодібілдери ходять в качалку, а перекладачі — в перекладалку. Навіть у міжсезоння. Канал Прим. пер. запрошує всіх читачів, незалежно від стажу, взяти участь у традиційному турнірі на призи редакції.
Що таке перекладалка?
Єдина в країна філологічна гімнастика з реальними призами.
Що треба зробити?
Гуляючи по Вінниці, дорога редакція побачила цікавий виверт відомої риторичної формули — польсько-шляхетські загарбники. Це варіація «німецько-фашистських загарбників». Пропоную допитливим і дотепним читачам вивернути цю формулу ще раз і внести історичну поправку: з російсько-якими загарбниками ми зараз воюємо?
Один читач — один варіант перекладу. Дорога редакція, проявивши волюнтаризьм и вкусовщину, обере найкращий переклад і оголосить переможця у п'ятницю, 26 серпня о 21:00.
Що отримає переможець?
Книжку нобелівського лавреата Френка Вільчека «Основи. 10 ключів до реальності» в перекладі yours truly — що сучасна фізика говорить про фундаментальну картину світу.
#перекладалка
Літній кубок · 2022
Бодібілдери ходять в качалку, а перекладачі — в перекладалку. Навіть у міжсезоння. Канал Прим. пер. запрошує всіх читачів, незалежно від стажу, взяти участь у традиційному турнірі на призи редакції.
Що таке перекладалка?
Єдина в країна філологічна гімнастика з реальними призами.
Що треба зробити?
Гуляючи по Вінниці, дорога редакція побачила цікавий виверт відомої риторичної формули — польсько-шляхетські загарбники. Це варіація «німецько-фашистських загарбників». Пропоную допитливим і дотепним читачам вивернути цю формулу ще раз і внести історичну поправку: з російсько-якими загарбниками ми зараз воюємо?
Один читач — один варіант перекладу. Дорога редакція, проявивши волюнтаризьм и вкусовщину, обере найкращий переклад і оголосить переможця у п'ятницю, 26 серпня о 21:00.
Що отримає переможець?
Книжку нобелівського лавреата Френка Вільчека «Основи. 10 ключів до реальності» в перекладі yours truly — що сучасна фізика говорить про фундаментальну картину світу.
#перекладалка
Перекладалка. Літній кубок · 2022
Підсумки
Дорога редакція сповідує олімпійський принцип, що головне не — перемога, а участь. На Літній кубок · 2022 заявився 31 спортсмен — усі молодці, усім спасибі. Завдяки вам цей канал лишається живим.
Стела, яка підказала завдання, стоїть на берегу Південного Бугу в найгарнішому кутку Вінниці. Іронія цієї риторичної формули полягає в тому, що ідеологічне означення агресора (німецько-фашистські загарбники) стало класовим — польсько-шляхетські загарбники. Смак історії, як її готували в Радянському Союзі, зводився до класової боротьби: раби проти рабовласників, селяни проти феодалів, пролетаріат проти капіталістів.
Учасники підійшли до завдання з двох боків: одні шукали найдотепнішого варіанту, інші — формально «правильного», такого, що його можна було б написати на уявному пам’ятнику. Другий шлях складніший — тут треба знайти влучне слово, яке схоплює соціальну й ідеологічну суть сучасної Росії.
«Більшовицькі» загарбники не годяться, бо вони вже були. Це слово надто закорінене в історії. І хоч теперішню ідеологію Росії називають націонал-більшовизмом, саме це слово — про Леніна і Троцького, не про Путіна і Шойгу.
Дорогій редакції сподобався варіант by Задонатити армії — російсько-імперські загарбники (в сенсі «Зоряних воєн»), але він виблискує дотепністю, якщо додати в дужках примітку. Сама потреба у примітці — слабке місце. Як учив мене один старий редактор, плюс одна примітка в книжці — мінус один читач.
Російсько-бурятські загарбники by Μακάριος — теж дотепно, на злобу дня. Російсько-роZбратні by Mariya Tytarenko — формально вигадливо, з історичною алюзією братніх народів.
Посутньо хорошим варіантом дорога редакція постановила вважати російсько-рашистських загарбників by Ольга Васильцова. У такому означенні є стилістична тавтологічність, але це, думаю, можна списати з рахунку — не наша проблема, а рашистів. Першим такій варіант сформулював Anton Protsiuk, але сам його зрікся, так що приз дістається Ользі. Напишіть дорогій редакції (імейл в описі каналу), куди вам його відправити. Багато учасників схилялися до такого самого варіанту, так що хай Ольга уособлює наш колективний розум, порадіємо за неї.
До зустрічі в наступних перекладалках. Дякую, що ви з дорогою редакцією.
Підсумки
Дорога редакція сповідує олімпійський принцип, що головне не — перемога, а участь. На Літній кубок · 2022 заявився 31 спортсмен — усі молодці, усім спасибі. Завдяки вам цей канал лишається живим.
Стела, яка підказала завдання, стоїть на берегу Південного Бугу в найгарнішому кутку Вінниці. Іронія цієї риторичної формули полягає в тому, що ідеологічне означення агресора (німецько-фашистські загарбники) стало класовим — польсько-шляхетські загарбники. Смак історії, як її готували в Радянському Союзі, зводився до класової боротьби: раби проти рабовласників, селяни проти феодалів, пролетаріат проти капіталістів.
Учасники підійшли до завдання з двох боків: одні шукали найдотепнішого варіанту, інші — формально «правильного», такого, що його можна було б написати на уявному пам’ятнику. Другий шлях складніший — тут треба знайти влучне слово, яке схоплює соціальну й ідеологічну суть сучасної Росії.
«Більшовицькі» загарбники не годяться, бо вони вже були. Це слово надто закорінене в історії. І хоч теперішню ідеологію Росії називають націонал-більшовизмом, саме це слово — про Леніна і Троцького, не про Путіна і Шойгу.
Дорогій редакції сподобався варіант by Задонатити армії — російсько-імперські загарбники (в сенсі «Зоряних воєн»), але він виблискує дотепністю, якщо додати в дужках примітку. Сама потреба у примітці — слабке місце. Як учив мене один старий редактор, плюс одна примітка в книжці — мінус один читач.
Російсько-бурятські загарбники by Μακάριος — теж дотепно, на злобу дня. Російсько-роZбратні by Mariya Tytarenko — формально вигадливо, з історичною алюзією братніх народів.
Посутньо хорошим варіантом дорога редакція постановила вважати російсько-рашистських загарбників by Ольга Васильцова. У такому означенні є стилістична тавтологічність, але це, думаю, можна списати з рахунку — не наша проблема, а рашистів. Першим такій варіант сформулював Anton Protsiuk, але сам його зрікся, так що приз дістається Ользі. Напишіть дорогій редакції (імейл в описі каналу), куди вам його відправити. Багато учасників схилялися до такого самого варіанту, так що хай Ольга уособлює наш колективний розум, порадіємо за неї.
До зустрічі в наступних перекладалках. Дякую, що ви з дорогою редакцією.
R&D
У знаменитих спогадах Річарда Фейнмана, отця квантової хромодинаміки, є цікава думка.
Він пише, що коли збірна світу з фізики почала робити атомну бомбу, то вони розв’язували інженерну задачу, а не наукову. З науковою все було більш-менш ясно: при розщепленні ядра вивільняється енергія.
Епістемологічна різниця кардинальна. Інженерне питання — «як це зробити». Наукове — «що це таке, як воно влаштоване і чому». Зрозуміло, що друге питання складніше і важливіше.
Така сама різниця є в житті. Ми ставимо безліч питань — якісь «наукові», а якісь «інженерні». Скажімо, яку професію обрати — перекладача чи проктолога — це «наукове» питання. А в який університет вступати — Київський чи Львівський — «інженерне».
У знаменитих спогадах Річарда Фейнмана, отця квантової хромодинаміки, є цікава думка.
Він пише, що коли збірна світу з фізики почала робити атомну бомбу, то вони розв’язували інженерну задачу, а не наукову. З науковою все було більш-менш ясно: при розщепленні ядра вивільняється енергія.
Епістемологічна різниця кардинальна. Інженерне питання — «як це зробити». Наукове — «що це таке, як воно влаштоване і чому». Зрозуміло, що друге питання складніше і важливіше.
Така сама різниця є в житті. Ми ставимо безліч питань — якісь «наукові», а якісь «інженерні». Скажімо, яку професію обрати — перекладача чи проктолога — це «наукове» питання. А в який університет вступати — Київський чи Львівський — «інженерне».
Колір технічного прогресу
У моему дитинстві після програми «Время» в понеділок ішло «Футбольное обозрение». Вів його коментатор Ніколай Озєров, про якого складали анекдоти («Гоооол! А нет, блядь, штанга! Простите, дорогие телезрители. “Спартак” начинает контратаку»). Українські вболівальники ненавиділи московський «Спартак» більше, ніж радянську владу.
Потім перед «Футбольным обозрением» почали вставляти неймовірно нудну передачу «Прожектор перестройки» на десять хвилин (про неї теж складали анекдоти. Питання: «Светит, но не греет?» Відповідь: «Прожектор перестройки»).
Так от, на все життя врізалося в пам’ять зауваження, яке зробив коментатор Озєров суддям якогось футбольного матчу. Вони випустили на поле одну команду в синій формі, а іншу — в зеленій. А на екранах чорно-білих телевізорів ці кольори однаково сірі.
Однаково сірим було в Радянському Союзі більш-менш усе, так що ностальгувати за ним можуть тільки дурні й дальтоніки.
У моему дитинстві після програми «Время» в понеділок ішло «Футбольное обозрение». Вів його коментатор Ніколай Озєров, про якого складали анекдоти («Гоооол! А нет, блядь, штанга! Простите, дорогие телезрители. “Спартак” начинает контратаку»). Українські вболівальники ненавиділи московський «Спартак» більше, ніж радянську владу.
Потім перед «Футбольным обозрением» почали вставляти неймовірно нудну передачу «Прожектор перестройки» на десять хвилин (про неї теж складали анекдоти. Питання: «Светит, но не греет?» Відповідь: «Прожектор перестройки»).
Так от, на все життя врізалося в пам’ять зауваження, яке зробив коментатор Озєров суддям якогось футбольного матчу. Вони випустили на поле одну команду в синій формі, а іншу — в зеленій. А на екранах чорно-білих телевізорів ці кольори однаково сірі.
Однаково сірим було в Радянському Союзі більш-менш усе, так що ностальгувати за ним можуть тільки дурні й дальтоніки.
Коли речення НЕ починається з цифри
Звідкись сучукрредактори взяли норму, що речення не може починатися з цифри, і вперто міняють числівникам циферну форму на буквенну. Про це є народне прислів'я: «Не бери дурного в голову, а важкого в руки»
Тільки одне речення не може починатися з цифри — перше речення на спусковій шпальті. Бо тоді неможливо зробити буквицю.
Звичайні речення по тексту цілком можуть починатися з цифри.
Не треба міняти «1 вересня 1939 року почалася війна» на «Першого вересня 1939 року почалася війна».
#матчасть
Звідкись сучукрредактори взяли норму, що речення не може починатися з цифри, і вперто міняють числівникам циферну форму на буквенну. Про це є народне прислів'я: «Не бери дурного в голову, а важкого в руки»
Тільки одне речення не може починатися з цифри — перше речення на спусковій шпальті. Бо тоді неможливо зробити буквицю.
Звичайні речення по тексту цілком можуть починатися з цифри.
Не треба міняти «1 вересня 1939 року почалася війна» на «Першого вересня 1939 року почалася війна».
#матчасть
Книжки для перемоги · 1
Дорога редакція зробила в кабінеті стелаж, перебрала бібліотеку і з цієї нагоди вирішила провести персональний книжковий аукціон на користь ЗСУ.
Деяких книжок виявилося по кілька примірників. Про деякі я відчуваю, що вже до них не повертатимусь, і комусь вони стануть у більшій пригоді. Це або видання, до яких я був причетний, або ті, що зіграли важливу роль у моєму розумовому становленні. Словом, це, як кажуть у мистецтвознавців, кураторський вибір.
Аукціон починатиметься по понеділках увечері і триватиме до 20:00 неділі. Один тиждень — одна книжка.
Умови прості: зробити ставку в коментах. Крок — 25 грн. Дорога редакція оголошує переможця. Він перераховує вартість лота фонду «Повернись живим», присилає підтвердження імейлом і отримує лот «Новою поштою» (пересилку сплачує отримувач). Автограф за бажанням переможця. Лот, ясна річ, можна подарувати.
* * *
Почнімо з мого улюбленого перекладу — першого видання «Та ви жартуєте, містере Фейнман». Це легендарні спогади нобелівського лавреата з фізики Річарда Фейнмана, зразок жанру. Смішна, людяна й дуже душевна книжка з цілим гроном геніїв у сюжеті. Авторитетно заявляю, що це найкраще видання Фейнмана у світі. Стан книжки — нова.
Фейнмана я прочитав у старших класах школи у журналі «Наука и жизнь», тоді його друкували з купюрами. Коли постало питання про український переклад, то перша думка була «Це має перекласти Негребецький», але маестро відмовився через зайнятість. Так мені дісталася приємна нагода провести місяць у товаристві Фейнмана.
Стартова ціна — 300 грн. Хто більше?
Дорога редакція зробила в кабінеті стелаж, перебрала бібліотеку і з цієї нагоди вирішила провести персональний книжковий аукціон на користь ЗСУ.
Деяких книжок виявилося по кілька примірників. Про деякі я відчуваю, що вже до них не повертатимусь, і комусь вони стануть у більшій пригоді. Це або видання, до яких я був причетний, або ті, що зіграли важливу роль у моєму розумовому становленні. Словом, це, як кажуть у мистецтвознавців, кураторський вибір.
Аукціон починатиметься по понеділках увечері і триватиме до 20:00 неділі. Один тиждень — одна книжка.
Умови прості: зробити ставку в коментах. Крок — 25 грн. Дорога редакція оголошує переможця. Він перераховує вартість лота фонду «Повернись живим», присилає підтвердження імейлом і отримує лот «Новою поштою» (пересилку сплачує отримувач). Автограф за бажанням переможця. Лот, ясна річ, можна подарувати.
* * *
Почнімо з мого улюбленого перекладу — першого видання «Та ви жартуєте, містере Фейнман». Це легендарні спогади нобелівського лавреата з фізики Річарда Фейнмана, зразок жанру. Смішна, людяна й дуже душевна книжка з цілим гроном геніїв у сюжеті. Авторитетно заявляю, що це найкраще видання Фейнмана у світі. Стан книжки — нова.
Фейнмана я прочитав у старших класах школи у журналі «Наука и жизнь», тоді його друкували з купюрами. Коли постало питання про український переклад, то перша думка була «Це має перекласти Негребецький», але маестро відмовився через зайнятість. Так мені дісталася приємна нагода провести місяць у товаристві Фейнмана.
Стартова ціна — 300 грн. Хто більше?
Мнемонічне правило
Надивившись, як уперто редактори міняють прийменник в на прийменник до (я знаю хто їх укусив), дорога редакція придумала для них мнемонічне правило.
Українці споконвіку їздили в Київ, вступали в університети, речі клали у скрині, борщі наливали в миски.
Як пояснити редакторам, що встромляючи скрізь прийменник до, вони не помилки виправляють, а правки множать?
А мнемонічне правило таке: «у сраку» означає куди, «до сраки» означає байдуже.
* * *
Книжковий аукціон на користь ЗСУ — добірні книжки та історії від дорогої редакції
#промову
Надивившись, як уперто редактори міняють прийменник в на прийменник до (я знаю хто їх укусив), дорога редакція придумала для них мнемонічне правило.
Українці споконвіку їздили в Київ, вступали в університети, речі клали у скрині, борщі наливали в миски.
Як пояснити редакторам, що встромляючи скрізь прийменник до, вони не помилки виправляють, а правки множать?
А мнемонічне правило таке: «у сраку» означає куди, «до сраки» означає байдуже.
* * *
Книжковий аукціон на користь ЗСУ — добірні книжки та історії від дорогої редакції
#промову
Top Down
Одні видавці підписують корінці знизу вгору, як це було при старому режимі. Інші — згори вниз, як заведено на Заході. Так само гострокінечники і тупокінечники у «Мандрах Гулівера» сперечалися, з якого боку правильно розбивати яйце.
Відповідь очевидна. Люди оперують книжками у два способи: або ставлять вертикально, або кладуть горизонтально. Якщо корінець підписано знизу вгору і книжку покласти, то напис вийде перевернутий. Так на кожній другій фотографії книжок, що їх люди хочуть продати.
На «вертикальне» читання корінця спосіб написання впливає не так сильно, тому відповідь на питання «як правильно» — згори вниз. Стандарт може думати інакше, але є ще здоровий глузд.
* * *
Книжковий аукціон на користь ЗСУ від дорогої редакції — крапля в море нашої перемоги.
Одні видавці підписують корінці знизу вгору, як це було при старому режимі. Інші — згори вниз, як заведено на Заході. Так само гострокінечники і тупокінечники у «Мандрах Гулівера» сперечалися, з якого боку правильно розбивати яйце.
Відповідь очевидна. Люди оперують книжками у два способи: або ставлять вертикально, або кладуть горизонтально. Якщо корінець підписано знизу вгору і книжку покласти, то напис вийде перевернутий. Так на кожній другій фотографії книжок, що їх люди хочуть продати.
На «вертикальне» читання корінця спосіб написання впливає не так сильно, тому відповідь на питання «як правильно» — згори вниз. Стандарт може думати інакше, але є ще здоровий глузд.
* * *
Книжковий аукціон на користь ЗСУ від дорогої редакції — крапля в море нашої перемоги.
Де б узяти кірпічину...
А ще Павло Григорович Тичина, до того, як злякатися і стати міністром освіти, був пророком. І вичерпно описав багато речей, як це вміють поети. Наприклад, безглузду дискусію з ліберальною російською інтелігенцією:
...Рабіндранате-голубе,
та де ж той серп нам, молот і лани?
Рабіндранате-голубе,
од достоєвщини звільни!
До кого говорить?
Блок у могилі. Горький мовчить.
Сто років тому сказано, а як зараз.
* * *
Книжковий аукціон на користь ЗСУ від дорогої редакції — маленька тріска в полум'я нашої перемоги. У першому турі — легендарні спогади Річарда Фейнмана.
А ще Павло Григорович Тичина, до того, як злякатися і стати міністром освіти, був пророком. І вичерпно описав багато речей, як це вміють поети. Наприклад, безглузду дискусію з ліберальною російською інтелігенцією:
...Рабіндранате-голубе,
та де ж той серп нам, молот і лани?
Рабіндранате-голубе,
од достоєвщини звільни!
До кого говорить?
Блок у могилі. Горький мовчить.
Сто років тому сказано, а як зараз.
* * *
Книжковий аукціон на користь ЗСУ від дорогої редакції — маленька тріска в полум'я нашої перемоги. У першому турі — легендарні спогади Річарда Фейнмана.
Королівське місце
Карл — стрьомне ім’я для англійських королів. (Якщо дуже хочете, то Чарльз, ніхто не проти. Про пом’якшення «л» пропоную посперечатися у «Макдоналдсі», коли відкриється, заразом королеву Елізабет ІІ згадаємо.)
Карлу І відрубали голову, вперше і востаннє в англійській історії. Карл ІІ мав дороге хоббі — алхімія — і, припускають, помер від хронічних передозів ртуті, залишивши сиротами кільканадцять позашлюбних дітей, — дуже хотів золота з ртуті зробити. На Карла ІІ припала Велика лондонська пожежа і чума, від якої Ньютон в село сховався і там на дозвіллі законів природи навідкривав.
Словом, якщо вірити в естафету історичних проклять, то треба сходити за попкорном, поки продається.
Аж ось нарешті 73-річний чоловік дочекався пристойної роботи і став Карлом ІІІ. Досяг кар’єрної стелі. Найцікавіша для дорогої редакції деталь у профайлі короля — він великий фанат садівництва й архітектури. З його ініціативи було збудоване містечко Паундбері (Poundbury) — рекламна вітрина нового урбанізму: людські масштаби, ніякого модернізму, поменше машин — усе, як стара школа заповідала. Було би схоже на маленькі галицькі містечка — Жовкву, Бучач, Бережани — якби по них радянська влада естетичним чоботом не пройшлася.
* * *
Книжковий аукціон на користь ЗСУ від дорогої редакції — промінь світла нашої перемоги. У першому турі легендарні спогади Річарда Фейнмана. Про нього Ганс Бете сказав, що генії бувають звичайні і чудотворці. На звичайного генія подивишся — і розумієш, що теж так зможеш, якщо добре попрацюєш. А чудотворець не лишає тобі шансів повторити.
Карл — стрьомне ім’я для англійських королів. (Якщо дуже хочете, то Чарльз, ніхто не проти. Про пом’якшення «л» пропоную посперечатися у «Макдоналдсі», коли відкриється, заразом королеву Елізабет ІІ згадаємо.)
Карлу І відрубали голову, вперше і востаннє в англійській історії. Карл ІІ мав дороге хоббі — алхімія — і, припускають, помер від хронічних передозів ртуті, залишивши сиротами кільканадцять позашлюбних дітей, — дуже хотів золота з ртуті зробити. На Карла ІІ припала Велика лондонська пожежа і чума, від якої Ньютон в село сховався і там на дозвіллі законів природи навідкривав.
Словом, якщо вірити в естафету історичних проклять, то треба сходити за попкорном, поки продається.
Аж ось нарешті 73-річний чоловік дочекався пристойної роботи і став Карлом ІІІ. Досяг кар’єрної стелі. Найцікавіша для дорогої редакції деталь у профайлі короля — він великий фанат садівництва й архітектури. З його ініціативи було збудоване містечко Паундбері (Poundbury) — рекламна вітрина нового урбанізму: людські масштаби, ніякого модернізму, поменше машин — усе, як стара школа заповідала. Було би схоже на маленькі галицькі містечка — Жовкву, Бучач, Бережани — якби по них радянська влада естетичним чоботом не пройшлася.
* * *
Книжковий аукціон на користь ЗСУ від дорогої редакції — промінь світла нашої перемоги. У першому турі легендарні спогади Річарда Фейнмана. Про нього Ганс Бете сказав, що генії бувають звичайні і чудотворці. На звичайного генія подивишся — і розумієш, що теж так зможеш, якщо добре попрацюєш. А чудотворець не лишає тобі шансів повторити.
Стара білизна
Читаю на ніч спогади Лаури Фермі, дружини великого фізика Енріко Фермі, який утік від фашистів в Америку і сконструював перший ядерний реактор.
Спогади простенькі, не про висоти людського духу, і тим цікаві. Вона звертає увагу на речі, про які сам Фермі навряд чи написав би, бо просто не помічав їх: яка розкішна у них була квартира в Римі, якої марки автомобіль, як організувати побут генія, як обійти обмеження на вивіз валюти і т. ін.
У книжці є кілька забавних деталей мого улюбленого сорту. Приїжджають вони, значить, в Лос-Аламос атомну бомбу робити. Заселяються в квартиру, оглядаються, а на всій білизні стоїть казенний штамп USED. Лаура вже приготувалася скандал кастелянші влаштувати, аж тут їй пояснили, що це абревіатура — United States Engineering Detachment, Інженерний корпус Армії США.
* * *
Аукціон дорогої редакції на користь ЗСУ — сьогодні остання нагода поєднати приємне з корисним і подарувати собі або комусь легендарні спогади Річарда Фейнмана, співавтора атомної бомби.
Читаю на ніч спогади Лаури Фермі, дружини великого фізика Енріко Фермі, який утік від фашистів в Америку і сконструював перший ядерний реактор.
Спогади простенькі, не про висоти людського духу, і тим цікаві. Вона звертає увагу на речі, про які сам Фермі навряд чи написав би, бо просто не помічав їх: яка розкішна у них була квартира в Римі, якої марки автомобіль, як організувати побут генія, як обійти обмеження на вивіз валюти і т. ін.
У книжці є кілька забавних деталей мого улюбленого сорту. Приїжджають вони, значить, в Лос-Аламос атомну бомбу робити. Заселяються в квартиру, оглядаються, а на всій білизні стоїть казенний штамп USED. Лаура вже приготувалася скандал кастелянші влаштувати, аж тут їй пояснили, що це абревіатура — United States Engineering Detachment, Інженерний корпус Армії США.
* * *
Аукціон дорогої редакції на користь ЗСУ — сьогодні остання нагода поєднати приємне з корисним і подарувати собі або комусь легендарні спогади Річарда Фейнмана, співавтора атомної бомби.
Книжки для перемоги · 1
Підсумки
Дорога редакція радо оголошує, що в першому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ переміг Vitali Bondar.
При стартовій ціні 300 гривень, як у книгарнях, перше українське видання легендарних спогадів Річарда Фейнмана, отця квантового комп’ютера і майстра веселих розіграшів, пішло за 875 гривень.
Дякую всім учасникам і вболівальникам. Завдяки вам цей канал лишається живим, а завдяки Vitali Bondar наші солдати отримають від фонду «Повернись живим» щось потрібне для перемоги.
Напишіть дорогій редакції на імейл, вказаний в описі каналу, — домовимося про оплату лота, доставку, автограф і таке інше.
А дорогим глядачам пропоную познайомитися при цій нагоді зі словом ліцитатор. Так називається той, хто ціну оголошує і молотком по конторці б’є: «Продано!».
Завтра ввечері почнеться другий раунд — продамо епічний переклад, якому я віддав майже рік життя.
Підсумки
Дорога редакція радо оголошує, що в першому раунді книжкового аукціону на користь ЗСУ переміг Vitali Bondar.
При стартовій ціні 300 гривень, як у книгарнях, перше українське видання легендарних спогадів Річарда Фейнмана, отця квантового комп’ютера і майстра веселих розіграшів, пішло за 875 гривень.
Дякую всім учасникам і вболівальникам. Завдяки вам цей канал лишається живим, а завдяки Vitali Bondar наші солдати отримають від фонду «Повернись живим» щось потрібне для перемоги.
Напишіть дорогій редакції на імейл, вказаний в описі каналу, — домовимося про оплату лота, доставку, автограф і таке інше.
А дорогим глядачам пропоную познайомитися при цій нагоді зі словом ліцитатор. Так називається той, хто ціну оголошує і молотком по конторці б’є: «Продано!».
Завтра ввечері почнеться другий раунд — продамо епічний переклад, якому я віддав майже рік життя.
Орфографічна інклюзія
Перекладач вирішив орфографічно виразити два роди, бо «чоловіча» морфологія, яка їх досі охоплювала, тепер, схоже, не комільфо.
Коли я вчився у школі, множина «вчителі» означала всі вчителі і вчительки, а тепер у прогресивної публіки почала означати всі вчителі, крім учительок.
Цікаво, як у цих місцях диктори аудіокнижок викрутяться.
Перекладач вирішив орфографічно виразити два роди, бо «чоловіча» морфологія, яка їх досі охоплювала, тепер, схоже, не комільфо.
Коли я вчився у школі, множина «вчителі» означала всі вчителі і вчительки, а тепер у прогресивної публіки почала означати всі вчителі, крім учительок.
Цікаво, як у цих місцях диктори аудіокнижок викрутяться.
Книжки для перемоги · 2
Дорога редакція продовжує книжковий аукціон на користь ЗСУ. На продаж підуть видання, до яких я в тій чи тій ролі був причетний, або ті, що зіграли в моєму становленні важливу роль. Словом, це, як кажуть у мистецтвознавців, кураторський вибір.
Аукціон починатиметься по понеділках увечері і триватиме до 20:00 неділі. Один тиждень — одна книжка.
Умови прості: зробити ставку в коментах. Крок — 25 грн. Дорога редакція оголошує переможця. Він перераховує вартість лота фонду «Повернись живим», присилає підтвердження імейлом і отримує лот «Новою поштою» (пересилку сплачує отримувач). Автограф за бажанням переможця. Лот, ясна річ, можна подарувати.
* * *
У другому турі — епічна біографія людини, яка стала епонімом генія: «Ейнштейн. Життя і всесвіт генія» Волтера Айзексона.
Айзексон одним із перших опрацював недавно відкритий архів Ейнштейна, і написав книжку з наміром надовго закрити тему. Українською мовою є п’ять книжок Айзексона — біографії Стіва Джобса, Ейншейна, Леонардо, Бенджаміна Франкліна плюс історія цифрової революції, — і запевняю вас — це п’ять різних Айзексонів, бо всі книжки перекладали різні люди.
На «Ейнштейна» у дорогої редакції пішов майже рік життя. Довелося розібратися в спеціальній і загальній теоріях відносності, епістемологічних засадах квантової механіки і розгребти безліч історичних деталей. Результатом я задоволений, але в партитурі довжиною 528 сторінок дві-три ноти зіграв наугад: що таке «метрика Мінковського в обертових координатах» я так і не зрозумів. В оригіналі це й було написано, але що це значить, я вам не поясню, не питайте. Так що коли читачі відгукуються, що книжка «легко читається», на моїх губах з’являється втомлена іронічна посмішка — «знали б ви, скільки вона крові випила».
Ця книжка стала полігоном для кількох редакційних експериментів: я розставив по тексту 43 пастки для редакторки — зробив умисні помилки, щоб перевірити, який у неї філологічний пульс. 41 помилку редакторка виправила, встановивши своєрідний рекорд.
Та найголовніше в цій книжці — герой. Альберт Германович Ейнштейн самотужки, озброївшись тільки папером і олівцями, повністю перевернув картину світу, яка трималася двісті років. А Волтер Айзексон взірцево розповів його інтелектуальну і життєву одісею.
Пропоную провести наступний тиждень у товаристві генія. Можливо, це переконає дорогих читачів зробити ставку на цю книжку і ми допоможемо нашій армії зібрати аншлаг росіян на концерт Кобзона.
Волтер Айзексон. «Ейнштейн. Життя і всесвіт генія». Стартова ціна 350 грн. Хто більше?
Дорога редакція продовжує книжковий аукціон на користь ЗСУ. На продаж підуть видання, до яких я в тій чи тій ролі був причетний, або ті, що зіграли в моєму становленні важливу роль. Словом, це, як кажуть у мистецтвознавців, кураторський вибір.
Аукціон починатиметься по понеділках увечері і триватиме до 20:00 неділі. Один тиждень — одна книжка.
Умови прості: зробити ставку в коментах. Крок — 25 грн. Дорога редакція оголошує переможця. Він перераховує вартість лота фонду «Повернись живим», присилає підтвердження імейлом і отримує лот «Новою поштою» (пересилку сплачує отримувач). Автограф за бажанням переможця. Лот, ясна річ, можна подарувати.
* * *
У другому турі — епічна біографія людини, яка стала епонімом генія: «Ейнштейн. Життя і всесвіт генія» Волтера Айзексона.
Айзексон одним із перших опрацював недавно відкритий архів Ейнштейна, і написав книжку з наміром надовго закрити тему. Українською мовою є п’ять книжок Айзексона — біографії Стіва Джобса, Ейншейна, Леонардо, Бенджаміна Франкліна плюс історія цифрової революції, — і запевняю вас — це п’ять різних Айзексонів, бо всі книжки перекладали різні люди.
На «Ейнштейна» у дорогої редакції пішов майже рік життя. Довелося розібратися в спеціальній і загальній теоріях відносності, епістемологічних засадах квантової механіки і розгребти безліч історичних деталей. Результатом я задоволений, але в партитурі довжиною 528 сторінок дві-три ноти зіграв наугад: що таке «метрика Мінковського в обертових координатах» я так і не зрозумів. В оригіналі це й було написано, але що це значить, я вам не поясню, не питайте. Так що коли читачі відгукуються, що книжка «легко читається», на моїх губах з’являється втомлена іронічна посмішка — «знали б ви, скільки вона крові випила».
Ця книжка стала полігоном для кількох редакційних експериментів: я розставив по тексту 43 пастки для редакторки — зробив умисні помилки, щоб перевірити, який у неї філологічний пульс. 41 помилку редакторка виправила, встановивши своєрідний рекорд.
Та найголовніше в цій книжці — герой. Альберт Германович Ейнштейн самотужки, озброївшись тільки папером і олівцями, повністю перевернув картину світу, яка трималася двісті років. А Волтер Айзексон взірцево розповів його інтелектуальну і життєву одісею.
Пропоную провести наступний тиждень у товаристві генія. Можливо, це переконає дорогих читачів зробити ставку на цю книжку і ми допоможемо нашій армії зібрати аншлаг росіян на концерт Кобзона.
Волтер Айзексон. «Ейнштейн. Життя і всесвіт генія». Стартова ціна 350 грн. Хто більше?
