Про редактуру
Останнім часом трапилося мені спостерігати роботу літературних редакторів — і над своїми перекладами, і над чужими. І вкотре я переконався, що робота редактора спирається на три наріжних камені:
1) ремонтувати поламане,
2) не ремонтувати не поламане,
3) відрізняти перше від другого.
І ці спостереження приводять до сумного висновку, що редактори мислять свою роботу в кількісних категоріях: що більше правок, то краще я попрацювала. Це абсолютна ілюзія. Робота редактора: а) виправити очевидні помилки, б) покращити слововжиток, в) покращити синтаксис. Крапка. А якщо редактор міняє «він повернуся в Україну» на «він повернувся до України», то це, даруйте, професійний онанізм.
Останнім часом трапилося мені спостерігати роботу літературних редакторів — і над своїми перекладами, і над чужими. І вкотре я переконався, що робота редактора спирається на три наріжних камені:
1) ремонтувати поламане,
2) не ремонтувати не поламане,
3) відрізняти перше від другого.
І ці спостереження приводять до сумного висновку, що редактори мислять свою роботу в кількісних категоріях: що більше правок, то краще я попрацювала. Це абсолютна ілюзія. Робота редактора: а) виправити очевидні помилки, б) покращити слововжиток, в) покращити синтаксис. Крапка. А якщо редактор міняє «він повернуся в Україну» на «він повернувся до України», то це, даруйте, професійний онанізм.
Кар’єрний портал Happy Monday і «Читомо» проводять зарплатне опитування у видавничій сфері, щоб краще зрозуміти ситуацію, сформувати адекватний рейтинг гонорарів і дати нам орієнтири.
Опитування анонімне і забере хвилин п’ять, не більше. Стосується усіх, хто професійно працює у виробництві книжок. Сам відповів і вас закликаю, бо з таких дрібниць і складається розвиток нашого горопашного цеху. Інструменти колективної дії — важлива річ.
Опитування анонімне і забере хвилин п’ять, не більше. Стосується усіх, хто професійно працює у виробництві книжок. Сам відповів і вас закликаю, бо з таких дрібниць і складається розвиток нашого горопашного цеху. Інструменти колективної дії — важлива річ.
35 лет спустя
На днях стався малопомітний, але вікопомний ювілей: відвідуючи у квітні 1986 року Волжский автомобильный завод у містечку Тольятти, Горбачов уперше публічно вжив слово «перестройка». У цьому місці історія пішла в галоп і ніяк не зупиниться.
Сама ця лексика — ВАЗ, Тольятти (був такий італійський комуніст у доісторичні часи), апрельський пленум ЦК КПСС — звучить зараз, ніби «плейстоцен» чи «пізній палеоліт». Уже ніхто й не пам’ятає, що слово «перестройка» йшло спершу в комплекті зі словом «ускорение»: перестройка и ускорение. Заднім числом зрозуміло, що все те ускорение було наївною спробою пришпорити загнану коняку.
Так почалася епоха змін, жити в яку бажає хіба що китайське прокляття. 1986 року, за три місяці до Чорнобиля, народився мій молодший брат. Спогад дитинства — нескінченна черга за цукром, який давали по картках кіло чи два в руки. Тоді ще ніхто не казав, що цукор шкідливий і витрачати життя на довжелезну чергу за ним — так собі ідея. Потім зникли цигарки і це було державною проблемою (куріння вийде з моди сильно пізніше). Потім зникло все, включаючи добрий смак і здоровий глузд (і судячи з нинішньої київської забудови, вони вже не повернуться, процес незворотний).
Ми були діти, удар прийняли батьки. Це тепер, сам ставши батьком, розумієш, що та перестройка не закінчиться ніколи. І слава богу. При всій ностальгії за щасливим дитинством, Радянський Союз був імперією зла. Спасибі товарищу Горбачову и другим высокопоставленным лицам за те, що допомогли його розвалити. Хоч насправді збиралися врятувати.
На днях стався малопомітний, але вікопомний ювілей: відвідуючи у квітні 1986 року Волжский автомобильный завод у містечку Тольятти, Горбачов уперше публічно вжив слово «перестройка». У цьому місці історія пішла в галоп і ніяк не зупиниться.
Сама ця лексика — ВАЗ, Тольятти (був такий італійський комуніст у доісторичні часи), апрельський пленум ЦК КПСС — звучить зараз, ніби «плейстоцен» чи «пізній палеоліт». Уже ніхто й не пам’ятає, що слово «перестройка» йшло спершу в комплекті зі словом «ускорение»: перестройка и ускорение. Заднім числом зрозуміло, що все те ускорение було наївною спробою пришпорити загнану коняку.
Так почалася епоха змін, жити в яку бажає хіба що китайське прокляття. 1986 року, за три місяці до Чорнобиля, народився мій молодший брат. Спогад дитинства — нескінченна черга за цукром, який давали по картках кіло чи два в руки. Тоді ще ніхто не казав, що цукор шкідливий і витрачати життя на довжелезну чергу за ним — так собі ідея. Потім зникли цигарки і це було державною проблемою (куріння вийде з моди сильно пізніше). Потім зникло все, включаючи добрий смак і здоровий глузд (і судячи з нинішньої київської забудови, вони вже не повернуться, процес незворотний).
Ми були діти, удар прийняли батьки. Це тепер, сам ставши батьком, розумієш, що та перестройка не закінчиться ніколи. І слава богу. При всій ностальгії за щасливим дитинством, Радянський Союз був імперією зла. Спасибі товарищу Горбачову и другим высокопоставленным лицам за те, що допомогли його розвалити. Хоч насправді збиралися врятувати.
Найпоширеніша помилка технічної редактури — коли шмуцтитули заводять у пагінацію змісту.
Шмуцтитул — це окрема сторінка, яка відкриває велику частину книжки. Наприклад, «Частина 2», а далі йдуть розділи.
На шмуцтитулі зазвичай немає тексту. Читач там нічого не прочитає, крім того, що вже написано у змісті. Немає ніякого смислу зазначати у змісті сторінку, де стоїть шмуцтитул, і якщо подивитися на книжки старих майстрів або компетентних видавництв, наших і західних, то так ніхто не робить.
#техредактура
Шмуцтитул — це окрема сторінка, яка відкриває велику частину книжки. Наприклад, «Частина 2», а далі йдуть розділи.
На шмуцтитулі зазвичай немає тексту. Читач там нічого не прочитає, крім того, що вже написано у змісті. Немає ніякого смислу зазначати у змісті сторінку, де стоїть шмуцтитул, і якщо подивитися на книжки старих майстрів або компетентних видавництв, наших і західних, то так ніхто не робить.
#техредактура
Що я читаю. Три останніх книжки
#книгопанорама
4
Владимир Набоков
Подвиг
Ранній роман генія, він ще розминає літературні м'язи. До «Дара» чи «Защиты Лужина» не дотягує. Черговий фрагмент автобіографії, яку Набоков роздарував своїм героям: юнак з емігрантської родини потрапляє в Кембридж, учиться, закохується, шукає себе... І, як більшість набоковських героїв, розчиняється в кінці у небутті. Перший роман Набокова, фінал якого я вгадав. А це своєрідне розчарування.
Утім, поклади фірмових набоковський алітерацій і влучних слів у комплекті йдуть. Приміром, герой в каміні «кочергой подбадривает угольки», а в героїні на очах «накипают слезы». 7/10
5
Генрих Альтшулер
Найти идею. Вступление в ТРИЗ — теорию решений изобретательских задач
Одна з найкрутіших книжок, які мені траплялися за останні роки, варта включення у шкільну програму. Густо замішана на фізиці і хімії, але цікава самим способом мислення: задачу треба вирішувати в найзагальнішому вигляді, все інше — технічні деталі. 9/10
В кінці книжки є забавні задачки. Наприклад, такі: на дні моря лежить дуже важка скриня із золотом капітана Флінта. Водолази на такій глибині працювати не можуть, батискафа немає. Як її підняти?
6
Марцин Виха
Как я разлюбил дизайн
Забавний збірничок іронічної і ностальгійної есеїстики про дизайн у повсякденному житті. Польський ілюстратор згадує, як мінявся предметний світ з приходом капіталізму. 7/10
Цитата: «Привычка — эргономика для бедных».
#книгопанорама
4
Владимир Набоков
Подвиг
Ранній роман генія, він ще розминає літературні м'язи. До «Дара» чи «Защиты Лужина» не дотягує. Черговий фрагмент автобіографії, яку Набоков роздарував своїм героям: юнак з емігрантської родини потрапляє в Кембридж, учиться, закохується, шукає себе... І, як більшість набоковських героїв, розчиняється в кінці у небутті. Перший роман Набокова, фінал якого я вгадав. А це своєрідне розчарування.
Утім, поклади фірмових набоковський алітерацій і влучних слів у комплекті йдуть. Приміром, герой в каміні «кочергой подбадривает угольки», а в героїні на очах «накипают слезы». 7/10
5
Генрих Альтшулер
Найти идею. Вступление в ТРИЗ — теорию решений изобретательских задач
Одна з найкрутіших книжок, які мені траплялися за останні роки, варта включення у шкільну програму. Густо замішана на фізиці і хімії, але цікава самим способом мислення: задачу треба вирішувати в найзагальнішому вигляді, все інше — технічні деталі. 9/10
В кінці книжки є забавні задачки. Наприклад, такі: на дні моря лежить дуже важка скриня із золотом капітана Флінта. Водолази на такій глибині працювати не можуть, батискафа немає. Як її підняти?
6
Марцин Виха
Как я разлюбил дизайн
Забавний збірничок іронічної і ностальгійної есеїстики про дизайн у повсякденному житті. Польський ілюстратор згадує, як мінявся предметний світ з приходом капіталізму. 7/10
Цитата: «Привычка — эргономика для бедных».
Альфабетизм
Якось трапилася мені цілком серйозна стаття про те, що викликати школярів до дошки за алфавітом — це дискримінація, називається альфабетизм.
Мовляв, учень прізвища не обирає, тому одні на ешафот систематично потрапляють раніше, ніж інші. Справедливо і прогресивно — викликати рандомно.
Але я не про це.
У кожному другому сучукрперекладі англійське слово Index перекладають «Алфавітний покажчик». Звісно, бувають інші покажчики, наприклад, хронологічні. Але в 99 випадків зі 100 покажчик буде організовано за алфавітом, тому немає ніякого смислу уточнювати, що він «алфавітний». Слова «покажчик» цілком достатньо.
#пропереклад
Якось трапилася мені цілком серйозна стаття про те, що викликати школярів до дошки за алфавітом — це дискримінація, називається альфабетизм.
Мовляв, учень прізвища не обирає, тому одні на ешафот систематично потрапляють раніше, ніж інші. Справедливо і прогресивно — викликати рандомно.
Але я не про це.
У кожному другому сучукрперекладі англійське слово Index перекладають «Алфавітний покажчик». Звісно, бувають інші покажчики, наприклад, хронологічні. Але в 99 випадків зі 100 покажчик буде організовано за алфавітом, тому немає ніякого смислу уточнювати, що він «алфавітний». Слова «покажчик» цілком достатньо.
#пропереклад
Ще раз про «дизайн»
Це молоде імпортне слово створило таке гравітаційне поле, що перекладачам не стає сил з нього вирватися.
Читаю черговий сучукрпереклад. Надворі 1945 рік. Радянському Союзу випадково дістається новітній американський літак і «команда російських дизайнерів» розбирає його на дрібні клаптики, щоб розібратися в конструкції.
Як пояснити перекладачу, що англійські слова його обманюють і літак вивчають не «російські дизайнери», а «радянські конструктори»?
Через кілька сторінок злочинець планує пограбування: вивчає «дизайн банку» і «дизайн сейфа».
Як пояснити перекладачу, що в першому випадку це «план приміщення», а в другому — «конструкція сейфа»?
Звісно, слова перекладати простіше, ніж смисл, бо слово — ось воно, англійським по білому написане, а смисл ще знайти треба. Не маю нічого проти, тільки тоді, може, не варто вважати, що займаєшся розумовою роботою?
#пропереклад
Це молоде імпортне слово створило таке гравітаційне поле, що перекладачам не стає сил з нього вирватися.
Читаю черговий сучукрпереклад. Надворі 1945 рік. Радянському Союзу випадково дістається новітній американський літак і «команда російських дизайнерів» розбирає його на дрібні клаптики, щоб розібратися в конструкції.
Як пояснити перекладачу, що англійські слова його обманюють і літак вивчають не «російські дизайнери», а «радянські конструктори»?
Через кілька сторінок злочинець планує пограбування: вивчає «дизайн банку» і «дизайн сейфа».
Як пояснити перекладачу, що в першому випадку це «план приміщення», а в другому — «конструкція сейфа»?
Звісно, слова перекладати простіше, ніж смисл, бо слово — ось воно, англійським по білому написане, а смисл ще знайти треба. Не маю нічого проти, тільки тоді, може, не варто вважати, що займаєшся розумовою роботою?
#пропереклад
Двоєженець
На уроках музики у школі дітям неодмінно ставлять симфонічну казку Прокоф’єва «Петя і вовк» — знайомлять з оркестровими інструментами. Пуття з цього мало — в дорослому віці фагот від гобоя все одно ніхто не відрізнить.
Але дітям у школі не розповідають, що у Прокоф’єва офіційно і одночасно було дві дружини. У 1923 році в Німеччині він одружився з каталонською співачкою Кароліною Кодіною. У 1936 році Прокоф’єв повернувся в Радянський Союз, написав «Петю і вовка» і познайомився з перекладачкою Мірою Мендельсон. У неї проти Кароліни була як мінімум одна непереможна вигода — Міра була на 19 років молодша.
Далі стежте за руками радянської влади. У 1948 році приймають постанову «О воспрещении браков между гражданами СССР и иностранцами»: всі закордонні шлюби, не зареєстровані в консульствах — заднім числом, зацініть красу гри, — оголошуються недійсними. Якраз те, чого не вистача генію для щастя! Можна одружитися з Мірою, не починаючи неприємного процесу розлучення з Ліною.
В тому ж 1948 році Ліну Іванівну Прокоф’єву зручно прибирають з матримоніальної сцени взагалі — 20 років за шпіонаж на користь іноземних розвідок. Вона відсиділа 8 років — у 1956-му її реабілітували за відсутністю складу злочину.
(Вишенька на сценарному торті — Прокоф’єв помер у 1953 році в один день зі Сталіним. Жив він по сусідству з Колонним залом Дому союзів, куди вся Москва кинулася прощатися з вождем. Скрізь міліцейські кордони — попрощатися з композитором ніхто не прийшов, бо просто не зміг пройти. Так само не знайшлося для нього квітів і траурних вінків — все розкупили для Сталіна.)
У 1954 році постанову «О воспрещении браков с иностранцами» скасовують. Виходить Ліна Прокоф’єва на волю — і через суд відновлює себе у правах дружини. А це персональна пенсія (у Прокоф’єва шість Сталінських премій) і авторські права (це один з найбільш виконуваних композиторів сучасності). Свідками на процесі виступали Кабалевський і Шостакович: так, це дружина Прокоф’єва, ми у них до війни в гостях бували; у них же двоє дітей — які тут можуть бути сумніви?
Але ж у Міри Прокоф’євої свідоцтво про шлюб на руках — з печаткою, все як належить. В результаті суд постановив вважати обох законними дружинами покійного композитора і все поділити порівну.
Соломонової мудрості радянської влади амністована шпигунка не оцінила і почала домагатися права на виїзд — я, між іншим, іспанська піддана. Випустили Ліну Прокоф'єву аж у 1974 році. Померла вона в Лондоні. Коли дивишся на роки життя цієї жінки — 1897–1986 — ціле кіно перед очима виникає.
Відсидівши 8 років у мордовських таборах, вона пережила свою молодшу суперницю на 18 років. В листах молодості Прокоф'єв називав її Пташкою. Готова назва для симфонічної казки.
На уроках музики у школі дітям неодмінно ставлять симфонічну казку Прокоф’єва «Петя і вовк» — знайомлять з оркестровими інструментами. Пуття з цього мало — в дорослому віці фагот від гобоя все одно ніхто не відрізнить.
Але дітям у школі не розповідають, що у Прокоф’єва офіційно і одночасно було дві дружини. У 1923 році в Німеччині він одружився з каталонською співачкою Кароліною Кодіною. У 1936 році Прокоф’єв повернувся в Радянський Союз, написав «Петю і вовка» і познайомився з перекладачкою Мірою Мендельсон. У неї проти Кароліни була як мінімум одна непереможна вигода — Міра була на 19 років молодша.
Далі стежте за руками радянської влади. У 1948 році приймають постанову «О воспрещении браков между гражданами СССР и иностранцами»: всі закордонні шлюби, не зареєстровані в консульствах — заднім числом, зацініть красу гри, — оголошуються недійсними. Якраз те, чого не вистача генію для щастя! Можна одружитися з Мірою, не починаючи неприємного процесу розлучення з Ліною.
В тому ж 1948 році Ліну Іванівну Прокоф’єву зручно прибирають з матримоніальної сцени взагалі — 20 років за шпіонаж на користь іноземних розвідок. Вона відсиділа 8 років — у 1956-му її реабілітували за відсутністю складу злочину.
(Вишенька на сценарному торті — Прокоф’єв помер у 1953 році в один день зі Сталіним. Жив він по сусідству з Колонним залом Дому союзів, куди вся Москва кинулася прощатися з вождем. Скрізь міліцейські кордони — попрощатися з композитором ніхто не прийшов, бо просто не зміг пройти. Так само не знайшлося для нього квітів і траурних вінків — все розкупили для Сталіна.)
У 1954 році постанову «О воспрещении браков с иностранцами» скасовують. Виходить Ліна Прокоф’єва на волю — і через суд відновлює себе у правах дружини. А це персональна пенсія (у Прокоф’єва шість Сталінських премій) і авторські права (це один з найбільш виконуваних композиторів сучасності). Свідками на процесі виступали Кабалевський і Шостакович: так, це дружина Прокоф’єва, ми у них до війни в гостях бували; у них же двоє дітей — які тут можуть бути сумніви?
Але ж у Міри Прокоф’євої свідоцтво про шлюб на руках — з печаткою, все як належить. В результаті суд постановив вважати обох законними дружинами покійного композитора і все поділити порівну.
Соломонової мудрості радянської влади амністована шпигунка не оцінила і почала домагатися права на виїзд — я, між іншим, іспанська піддана. Випустили Ліну Прокоф'єву аж у 1974 році. Померла вона в Лондоні. Коли дивишся на роки життя цієї жінки — 1897–1986 — ціле кіно перед очима виникає.
Відсидівши 8 років у мордовських таборах, вона пережила свою молодшу суперницю на 18 років. В листах молодості Прокоф'єв називав її Пташкою. Готова назва для симфонічної казки.
Скажи вголос
У багатоборстві перекладачів із текстом є дисципліна, в якій лажає половина спортсменів, я теж.
Це цифри. Не можна просто так узяти й не переплутати тисячі з мільйонами, мільйони з мільярдами, June 1 з July 11 і т. д. з усіма зупинками.
Як знизити ймовірність помилки? Коли в тексті трапляється цифра — дата, роки життя, номер примітки, яку треба скопіпастити з оригіналу, — я проговорюю цю цифру вголос. Так у голові вмикається додатковий контур і зробити помилку стає складніше.
#пропереклад
У багатоборстві перекладачів із текстом є дисципліна, в якій лажає половина спортсменів, я теж.
Це цифри. Не можна просто так узяти й не переплутати тисячі з мільйонами, мільйони з мільярдами, June 1 з July 11 і т. д. з усіма зупинками.
Як знизити ймовірність помилки? Коли в тексті трапляється цифра — дата, роки життя, номер примітки, яку треба скопіпастити з оригіналу, — я проговорюю цю цифру вголос. Так у голові вмикається додатковий контур і зробити помилку стає складніше.
#пропереклад
Хокей по понеділках
Буває, навідкриваєш у Хромі закладок, щоб на пенсії, коли буде час, прочитати. А потім бац — і все випадково закрилося, або кудись поділося, або комп’ютер без дозволу збунтувався.
На цей випадок існує чарівний хоткей — він повертає всі закладки, які були відкриті на момент виходу з Хрому.
#хоткей
Буває, навідкриваєш у Хромі закладок, щоб на пенсії, коли буде час, прочитати. А потім бац — і все випадково закрилося, або кудись поділося, або комп’ютер без дозволу збунтувався.
На цей випадок існує чарівний хоткей — він повертає всі закладки, які були відкриті на момент виходу з Хрому.
#хоткей
Період часу
Поширена стилістична помарка в сучукрперекладі — тавтологія «період часу».
Порівняймо три варіанти фрази.
Скажімо, наш ліричний герой прожив у Києві
— певний період
— певний час
— певний період часу
а потім емігрував у Крижопіль.
Який варіант найкращий?
#промову
Поширена стилістична помарка в сучукрперекладі — тавтологія «період часу».
Порівняймо три варіанти фрази.
Скажімо, наш ліричний герой прожив у Києві
— певний період
— певний час
— певний період часу
а потім емігрував у Крижопіль.
Який варіант найкращий?
#промову
Хоткей по понеділках
Сто разів на день юзери збільшують вікна, зменшують, відкривають, закривають і т. д. Можна робити це, як діди робили — цілитися мишкою в маленьку піктограму у кутку.
Але є чарівна клавіша Windows зліва від пробіла. У комбінації зі стрілкою вона робить роботу з вікнами набагато зручнішою.
#хоткей
Сто разів на день юзери збільшують вікна, зменшують, відкривають, закривають і т. д. Можна робити це, як діди робили — цілитися мишкою в маленьку піктограму у кутку.
Але є чарівна клавіша Windows зліва від пробіла. У комбінації зі стрілкою вона робить роботу з вікнами набагато зручнішою.
#хоткей
Прокрутіть цю пісню по радіо
Здається, ще одне слово повністю вийшло з ужитку — шлягер.
«Шлягери» лишилися десь поруч із «гастрономами». Тепер тільки «хіти», а, може, вже й вони застаріли. Все так швидко міняється, що не встигаєш головою крутити.
Роблю широку філософську ставку на те, що речі і явища, які вміють не мінятися, стануть у майбутньому привілеєм для заможних класів. У бідних на стіні висітимуть монітори і показуватимуть різне, а в багатих — антикварні гравюри і показуватимуть одне.
Здається, ще одне слово повністю вийшло з ужитку — шлягер.
«Шлягери» лишилися десь поруч із «гастрономами». Тепер тільки «хіти», а, може, вже й вони застаріли. Все так швидко міняється, що не встигаєш головою крутити.
Роблю широку філософську ставку на те, що речі і явища, які вміють не мінятися, стануть у майбутньому привілеєм для заможних класів. У бідних на стіні висітимуть монітори і показуватимуть різне, а в багатих — антикварні гравюри і показуватимуть одне.
«Принимать как должное и жить с этим»
«Когда мне было лет 12–13, я обнаружил, что азарт, взлеты радости и горькие разочарования вызывает у меня такое неожиданное занятие, как чтение гранвилевского курса анализа в русском переводе Лузина, вышедшем в свет в 1935 году.
Я нашел эту книжку на чердаке у моего приятеля. Помимо прочего стандартного материала, в ней содержалось и небезызвестное эпсилон-дельта определение непрерывной функции. Поборовшись с этим определением какое-то время (было жаркое крымское лето; я сидел под запыленной яблоней), я так разозлился, что выкопал неглубокую ямку, закопал книгу под деревом и с отвращением ушел. Через час начался дождь. Я ринулся назад к яблоне и откопал бедную книгу. Так я понял, что я ее все-таки люблю.
Вскоре я узнал, что математике учат в Московском университете; что у выдающихся математиков выходят собрания сочинений (мама подарила мне «Избранные труды» И. М. Виноградова на день рождения); что можно взять в библиотеке журнал «Известия АН СССР. Серия математическая» и попробовать прочитать то, что там написано (я на многих страницах конспектировал статью Ю. В. Линника о простых числах в арифметических прогрессиях).
Чего я так и не понимал –– это почему, собственно, меня все это привлекало, но постепенно я научился принимать это как должное и жить с этим»
Юрий Манин. «Математика как профессия и призвание». Из книги «Математика как метафора». via
«Когда мне было лет 12–13, я обнаружил, что азарт, взлеты радости и горькие разочарования вызывает у меня такое неожиданное занятие, как чтение гранвилевского курса анализа в русском переводе Лузина, вышедшем в свет в 1935 году.
Я нашел эту книжку на чердаке у моего приятеля. Помимо прочего стандартного материала, в ней содержалось и небезызвестное эпсилон-дельта определение непрерывной функции. Поборовшись с этим определением какое-то время (было жаркое крымское лето; я сидел под запыленной яблоней), я так разозлился, что выкопал неглубокую ямку, закопал книгу под деревом и с отвращением ушел. Через час начался дождь. Я ринулся назад к яблоне и откопал бедную книгу. Так я понял, что я ее все-таки люблю.
Вскоре я узнал, что математике учат в Московском университете; что у выдающихся математиков выходят собрания сочинений (мама подарила мне «Избранные труды» И. М. Виноградова на день рождения); что можно взять в библиотеке журнал «Известия АН СССР. Серия математическая» и попробовать прочитать то, что там написано (я на многих страницах конспектировал статью Ю. В. Линника о простых числах в арифметических прогрессиях).
Чего я так и не понимал –– это почему, собственно, меня все это привлекало, но постепенно я научился принимать это как должное и жить с этим»
Юрий Манин. «Математика как профессия и призвание». Из книги «Математика как метафора». via
Кака
У перекладацькій роботі є кілька імперативів. Наприклад, коли у тексті фігурує ім’я, бажано приблизно уявляти хто це. Для цього цілком достатньо гугля.
Тоді Вальтер Беньямін не стане Волтером Бенджаміном. Чарльз і Рей Імзи залишаться подружжям, а не стануть братами. А математик Марк Кац (англ. Kac), колишній львів’янин, — не стане Каком.
#пропереклад
У перекладацькій роботі є кілька імперативів. Наприклад, коли у тексті фігурує ім’я, бажано приблизно уявляти хто це. Для цього цілком достатньо гугля.
Тоді Вальтер Беньямін не стане Волтером Бенджаміном. Чарльз і Рей Імзи залишаться подружжям, а не стануть братами. А математик Марк Кац (англ. Kac), колишній львів’янин, — не стане Каком.
#пропереклад
Титульна сторінка «Математичних основ натуральної філософії» Ньютона. Одна з найважливіших книжок в історії цивілізації.
Пояснити цей титул — готовий екзаменаційний білет на редакторсько-видавничому факультеті. Замість тисячі слів.
— Що означає Reg. Soc. Præses?
— Постанова вченої ради.
— Давайте заліковку.
Пояснити цей титул — готовий екзаменаційний білет на редакторсько-видавничому факультеті. Замість тисячі слів.
— Що означає Reg. Soc. Præses?
— Постанова вченої ради.
— Давайте заліковку.
Мої університети
Університет Каліфорнії → Каліфорнійський університет
Університет Мічигана → Мічиганський університет
Університет Торонто → Торонтський університет
Університет Чикаго → Чиказький університет
І т. д. у більшості випадків, хіба що якась екзотика в перекладі трапилася типу Case Western Reserve University.
Слово «університет» любить біля себе прикметник. Почути це не складно: Університет Києва — Київський університет.
#пропереклад
Університет Каліфорнії → Каліфорнійський університет
Університет Мічигана → Мічиганський університет
Університет Торонто → Торонтський університет
Університет Чикаго → Чиказький університет
І т. д. у більшості випадків, хіба що якась екзотика в перекладі трапилася типу Case Western Reserve University.
Слово «університет» любить біля себе прикметник. Почути це не складно: Університет Києва — Київський університет.
#пропереклад
Високе мистецтво послати
Усі знають знаменитий афоризм Ньютона «Якщо я бачив далі, ніж інші, то тільки тому, що стояв на плечах гігантів». Красиво сказано. А в контексті стає ще красивіше.
Так Ньютон написав у листі Роберту Гуку, своєму архіворогу. Гук претендував на те, що відкрив закон всесвітнього тяжіння раніше за Ньютона, чим невимовно його дратував, і вважав, що світло — це хвилі (Ньютон вважав, що частинки; аж через 200 років виявиться, що обоє, як в єврейському анекдоті, праві).
Ньютон так пристрасно ненавидів Гука, що ставши головою Королівського товариства, велів зняти зі стіни його портрет. Фокус у тому, що Гук був дуже малий на зріст, і Ньютон куртуазно натякав, що навіть залізши на його плечі нічого не побачиш.
Усі знають знаменитий афоризм Ньютона «Якщо я бачив далі, ніж інші, то тільки тому, що стояв на плечах гігантів». Красиво сказано. А в контексті стає ще красивіше.
Так Ньютон написав у листі Роберту Гуку, своєму архіворогу. Гук претендував на те, що відкрив закон всесвітнього тяжіння раніше за Ньютона, чим невимовно його дратував, і вважав, що світло — це хвилі (Ньютон вважав, що частинки; аж через 200 років виявиться, що обоє, як в єврейському анекдоті, праві).
Ньютон так пристрасно ненавидів Гука, що ставши головою Королівського товариства, велів зняти зі стіни його портрет. Фокус у тому, що Гук був дуже малий на зріст, і Ньютон куртуазно натякав, що навіть залізши на його плечі нічого не побачиш.
Транзистори, звісно, кремнієві. Перекладач знову наступив на стародавні граблі.
Як я трактую такі помилки: перекладач не дурний, він просто на хвилину втратив концентрацію. У шахах це називається зевнуть фигуру. Зевают навіть гросмейстери. Коли мозок втомлений, він автоматично шукає найкоротших шляхів, як вода, а найкоротший шлях — це буква: яку бачиш, таку й перекладаєш. Дозволяйте собі відпочивати.
Як я трактую такі помилки: перекладач не дурний, він просто на хвилину втратив концентрацію. У шахах це називається зевнуть фигуру. Зевают навіть гросмейстери. Коли мозок втомлений, він автоматично шукає найкоротших шляхів, як вода, а найкоротший шлях — це буква: яку бачиш, таку й перекладаєш. Дозволяйте собі відпочивати.