Прим. пер.
2.76K subscribers
462 photos
208 links
Про переклад, редактуру та інші пригоди книжок. Ведучий у студії: Микола Климчук. Імейл для питань, побажань і цікавих замовлень: prym.per@gmail.com

18+ Read at your own discretion
Download Telegram
За рік, за два

Часові формули «за стільки-то років після того-то», яких розвелося по сучукрперекладах, ламають мені мозок.

Формули здорової людини: «через стільки-то років після» і «за стільки-то років до».

Крім того, формула «за» створює двозначність. Приклад зі спогадів шведського дипломата Генріка Лільєґрена: «За тиждень було окуповано Естонію». Це означає «через тиждень» (коли) чи «впродовж тижня» (як швидко)?
Хоткей по понеділках
#матчасть

Дуже корисний і маловідомий хоткей — повертає в док-файлі курсор у п’ять останніх місць, де він стояв.

Є, наприклад, документ на 300 сторінок і ви ненароком кудись у ньому перескочили. Shift+F5 зекономить час і телепортує курсор із точки Ікс назад.
11 заповідей дитячого поета

Найвищий поетичний пілотаж — написати хороший дитячий вірш, для цього потрібен окремий талант. Діти від природи обладнані внутрішнім лайнометром, і якщо у вірші немає секретного інгредієнта, вони його не полюблять.

Старі майстри — Наталя Забіла, Анатолій Камінчук, Максим Рильський to name a few — секрет знали. Ще сто років тому Корній Іванович Чуковський сформулював 11 заповідей дитячого поета, але, судячи з того, що під виглядом віршів пропонують дітям зараз, його було втрачено. Ось він:

1. Графічність. У кожній строфі має бути матеріал для художника. Якщо дитячий вірш неможливо намалювати — це поганий вірш.

2. Швидкість. Óбрази у вірші мають мінятися максимально швидко.

3. Танцювальність. Хороший вірш викликає бажання танцювати. «Давай гратися! Танцюватися!», — як каже моя донька.

4. Різноманітність. Ритм вірша повинен мінятися, скакати, а не повзти.

5. Музичність. Хороший вірш можна співати, він органічно перетікає з рядка в рядок.

6. Простота. Що простіша рима, то краще. Складні лишіть дорослим, вони оцінять.

7. Слова, які стоять на римі, мають бути основним носієм смислу.

8. Синтаксичний порядок вірша має збігатися з ритмічним. Анжамбемани лишіть Іосіфу Бродському.

9. Іменник і дієслово кращі за прикметник.

10. Найкращий розмір для дитячого вірша — хорей.

11. У вірші має бути гра.
Критика сучукрперекладу в картинках )
З вами рубрика «Хвилинка поезії»

Меня за книгу засадили,
С трудом читается она:
В ней смесь и вымысла, и были,
Плох вымысел, и быль скучна.

Как много в книге опечаток!
Как много непонятных мест!
Сил и охоты недостаток
Читать ее в один присест.

Пред догорающей лампадой
И в ожиданье темноты
Читаю с грустью и досадой
Ее последние листы.

Всё это опыт, уверяют,
Терпенья надобно иметь,
И в ободренье обещают,
Что будет продолженье впредь.

Благодарю! С меня довольно!
Так надоел мне первый том,
Что мне зараней думать больно,
Что вновь засяду на втором.

Петр Вяземский
Як порахувати обсяг тексту в pdf-файлі
#матчасть

Видавничий пролетаріат постійно стикається з питанням — як порахувати обсяг тексту в pdf-файлі? «Сторінками» тут не відбудешся, бо сторінки різні — треба знати точний обсяг у знаках.

Зробити це інструментами самого pdf-рідера неможливо (якщо ви знаєте спосіб, напишіть, будь ласка, в коментах).

Доведеться підключати інше середовище: або скопіпастити текст у Ворд, або відкрити pdf-файл Хромом.

Перший метод — копіпаста у Ворд — зрозумілий. Він підходить для суто текстових файлів — наприклад, книжок. Ctrl+A, Ctrl+C в пдф; Ctrl+V у ворді.

Для другого методу — відкрити pdf-файл Хромом — треба поставити у Хром розширення (гугль: how to count words in pdf). Цей метод краще працює із «задизайненими» pdf-файлами — рекламою, буклетами і т. ін.

Дорога редакція провела експеримент і заміряла обсяг одного текстового файлу двома способами. Результат: Хром дає на 2 % більше число. Іншими словами, гонорар перекладача буде відрізнятися на 2 %, залежно від того, як ми поміряли обсяг книжки, — у Ворді чи у Хромі. На дистанції у 50 000 гривень — це дає 1000 гривень різниці.

Правильний метод у випадку перекладачів і редакторів: міряти Вордом. Чому? Бо це перевірна цифра: те, що Ворд взяв із pdf, можна побачити, роздрукувати на папері і порахувати, при великому бажанні, вручну. А Хром якось по-своєму порахував під капотом і просто видав цифру, у нас немає простого способу переконатися, що вона правильна.

Зрозуміло, що pdf має бути «чистий», суто текстовий. Якщо у файлі є мітки індизайна, колонтитули, колонцифри і т. ін. — все це потрапить у статистику.

Як «почистити» файл? Просто обрізати поля по текстовому фрейму. Якщо ваш pdf-рідер не вміє такого робити, то це розумна причина перейти, скажімо, на Acrobat Pro. Він уміє.

· · ·
У кінці корисних постів дорогої редакції про переклад, редактуру та інші пригоди книжок може бути ваша коротка реклама: три речення і один лінк.
Мистецтво цинічної раціональності

У старі часи довелося мені якось викладати історію України студентам-медикам. Починається курс з доісторичних археологічних культур — неандертальці, трипільці, скіфи, сармати і т. д.

Розповідаю я, значить, майбутнім ескулапам про яку-небудь культуру ямково-гребінцевої кераміки. І як приклад багатого духовного життя предків наводжу поховальні традиції: в цій культурі покійників клали в яму з притиснутими до грудей колінами. Поза мерця нагадує пренатальну позу ембріона у материнському лоні. З чого можна зробити обережний висновок, що перші люди виробили досить складну картину світу і розуміли смерть як «повернення».

І тут один студент каже:
— Слухайте, ви ж нам самі на попередній парі про бритву Оккама розповідали: не множ сутностей без причини. Існує набагато простіше пояснення, чому вони так клали мерців.
— ?
— Так меншу яму копати треба.
Що я читаю. Три останні книжки
#книгопанорама

У цю рубрику потрапляє тільки те, що я читаю поза роботою, для спасіння душі. І, судячи з усього, цього року прочитати доведеться ще менше, ніж минулого, бо перекладацька і редакційна робота не залишає шансів душу порятувати.

1
Василий Авченко, Алексей Коровашко
Олег Куваев: повесть о нерегламентированном человеке

Був при кривавому режимі такий письменник Олєг Куваєв, радянський Джек Лондон. Писав на північні теми, жив швидко і помер молодим. Аж раптом мої літературні радари зафіксували сигнал, що про нього написано круту книжку. Читати книжку про письменника, за якого ти навіть не чув, трохи такий стрьомний досвід, але я спробував. І книжка справді хороша. Рекомендувати її безневинним людям я не наважуся — надто вузька тема. Але. У ній є цікаві лінгвокраїнознавчі подробиці із серії «поехал за длинным рублем». Цікавий антураж: приміром, на Чукотці добре ловило канадське радіо і свободи там було куди більше, ніж у Москві чи Києві. Є тонкі лексичні нюанси: наприклад, я не знав, що старателі в тундрі «б'ють» яму, а не «копають». Є сильні людські характери. Словом, часу на читання було не шкода. Під впливом цієї книжки я прочитав кілька оповідань самого Куваєва, але враження вони не справили — типова радянська література, вчорашній, на щастя, день. 7/10.


2
Кайл Чайка
В поисках минимализма. Стремление к меньшему в живописи, архитектуре и музыке

Соціально-культурна деконструкція мінімалізму з лівих позицій. Загальна мораль така: все, що під виглядом зменшення споживання пропонує вам капіталізм, спрямовано на утвердження цього самого капіталізму. У книжці є нетривіальні думки, однак матеріал для українського ока чужий. Читати про архітектуру і картини, яких ти ніколи не бачив, не дуже цікаво. 6/10.

3
А. К. Жолковский
Все свои

Черговий том нескінченних мемуаресок філолога Жолковського. Риторично дуже добре, Жолковський уміє розповідати — біда в тому, що найкращі свої анекдоти він уже розповів у попередніх томах, тому цей складається з отходов литературного производства. 5/10

Жолковський наводить блискучий приклад як значення слова залежить від контексту. Візьмімо англійське слово instant. Про каву — це розчинна, про фотографію — моментальна, про кохання — з першого погляду, про смерть — раптова. Жоден словник не передасть цього діапазону — тут перекладачу думати треба.
Культ деталі · 15

Закладка — найпоширеніший книжковий аксесуар. Цю функцію іноді вбудовують в саму книжку і роблять у виданні з палітуркою спеціальний мотузочок-лясе — дуже зручно, бо лясе, на відміну від закладки, не загубиться.

Лясе роблять багато видавців, це не екзотика, а тут зроблено два лясе різного кольору. Навіщо? Наприклад, на той випадок, якщо одну книжку читають двоє, або одне лясе для тексту, а інше для кінцевих приміток. Про читача спеціально подумали.

Лоренс Ріс. Гітлер і Сталін (видавництво «Лабораторія»)

#культ_деталі
Мистецтво неймінга

Якщо уявити, що комерційні фірми — це одухотворені істоти, то в них рідко буває почуття гумору. Вони смертельно серйозні.

Блискучий приклад корпоративної самоіронії — каліфорнійська фірма з поетичною назвою Schiit, яка виробляє першокласну техніку для меломанів. Нічого німецького в ній немає — фірму заснували два інженери-схемотехніки, розчаровані станом справ у цеху. Сама назва глузує з традиційного для аудіофільської індустрії пафосу.

Їхнім рекламістом стала сама англійська мова — одразу знайшлися поклади прекрасних гасел.

Schiit Happens
A Piece of Schiit
і т. д.
Іменники на стероїдах

У кількох перекладах муза нашептала мені хороший стилістичний хід, назвімо його «іменник на стероїдах» — ми ніби вбудовуємо у слово додаткову ознаку.

Наприклад, Насім Талеб в «Антикрихкості» розповідає, як сирійські реформатори взялися насаджувати нові «прогресивні» порядки і все зламали: «ліквідували архаїчну стихію базарів, замінивши старі порядки модерністським орднунгом скляних офісів».

Німецько-фашистське слово «орднунг» одразу створює яскраву літературну ноту — це не просто «порядок», а «надміру жорсткий порядок». Сама фонетика цього слова, чужа для українського вуха, працює на цей смисл.

Італіянізм «консильєрі», знайомий усім за «Хрещеним батьком», — це не просто «радник», а особливий радник, утаємничений, надійний.

У біографії Ейнштейна я відправив його відпочивати «на бельгійську рив’єру», вживши південний берег Франції як епонім. Так яскравіше і компактніше, ніж який-небудь «морський курорт у Бельгії».

От якраз для таких випадків і знадобляться іншомовні запозичення. Самі по собі вони нейтральні, все залежить від контексту: в одних випадках вони «псують» текст («він гортав її пейдж у фейсбуку» — реальний приклад з сучукрліту), а в інших — увиразнюють авторську думку.

#промову

· · ·
Рекламна пауза
А раптом з тебе вийде гарний техрайтер? А раптом тобі сподобається працювати в IT? Переглянь три безкоштовних уроки і дізнайся!
Хоткей по понеділках
#матчасть

Клавіша caps lock дісталася комп’ютеру у спадок від друкарської машинки — не пригадую випадку, коли вона була потрібна (так само, як клавіша insert — саме роздратування).

Комбінація Shift + F3 міняє у ворді регістр, яким написано: отак, Отак, ОТАК. Не треба перенабирати букви в потрібному регістрі.
Отягчающее обстоятельство

Як же я вас люблю, дорогі мої сучукрредактори. Від чергової редакторки прилетів традиційний закид: «Багато русизмів разом з дуже питомо та підкреслено українськими словами — дивно».

В русизми гамузом потрапили прийменники. Немає, бачите, в українській мові прийменника «по». Не можна йти «по дорозі», тільки «дорогою» (по якій статті ви народну пісню «по дорозі жук, жук» спишете?). Суп тепер наливають «до тарілки», а не «в тарілку». «При соціалізмі» не живуть, тільки «за соціалізму».

Особливо потішила претензія до конструкції «...ні...ні...». Бачите в ній довгу руку Москви? Мовляв, правильно «...ані...ані...».

Люде, вам пороблено! Шевченка почитайте, чи що.

Нема ні пекла, ані раю,
Немає й бога, тільки я!
Та куций німець узлуватий,
А більш нікого!..
Дивовижно багато «копірайтерів» у соцмережах так і не змогли подолати гравітаційне поле міліцейського протоколу.
Дрянь (Fleabag, 2 сезони по 6 коротких серій)
#кінопанорама

Англійці зняли якийсь неможливий серіал. Скоро за таке будуть давати не кінопремії, а судовий вирок.

Лондон, наші дні. Неприкаяна дівчина зі специфічним почуттям гумору шукає своє місце в постмодерному світі. Навколо все пост- : стосунки, сподівання, середовище. І все це по вінця наповнене болісною самоіронією, бо інакше збожеволіти можна. Нічого святого в повсякденному житті вже не лишилося.

«Якби в мене були цицьки побільше, я б не була такою феміністкою». Головна героїня (вона ж сценаристка) заходить на такий тонкий лід, що на третій сезон серіал не продовжили. 8/10
I contain multitudes

Якось трапився мені в контексті науки фізики рядок з Волта Вітмена: “I am large, I contain multitudes”. Автор ілюстрував цим рядком думку, що атомів у тілі людини більше, ніж зірок у всесвіті. А значить ми з вами, якщо перейти в інший масштаб, теж величезні, мов космос.

«Ну, — думаю, — ти ж грамотний перекладач. Подивися, чи є прецедентні переклади Вітмена». Трохи є.

Лесь Герасимчук переклав цей рядок так: «Я великий, я вміщую безліч людей» (multitudes).

У поетичному смислі, це можливий хід. Ніщо у вірші Вітмена не забороняє зрозуміти слово multitudes саме так.

Але в мене-то фізика, а не людинознавство. Мова про «множину», велику кількість елементарних частинок матерії, а не про психологічні скарби внутрішньої монголії. Герасимчука не процитуєш, хоч би й хотів, бо інакше текст перестає триматися купи.

Переклав так: «Я великий, я вміщую безліч речей» (варіант: безліч світів).

Мораль: прецедентні переклади варто подивитися, якщо є можливість. А ні, то можна й самому перекласти. Гріха в цьому не буде.

Тож коли вам трапиться цитата з «Дон Кіхота», ви не зобов’язані наводити її за Лукашем, хоч зазвичай це найрозумніший хід. Буває багато причин перекласти самому, наприклад, бажання це зробити.

От довелося на днях катрен Вільяма Блейка перекласти, хоч гугль каже, що існує переклад Леся Белея. Щоб його знайти, треба докласти таких зусиль, що економніше самому зробити. («Белей переклав Блейка» — звучить як скоромовка :).

Однак треба мати на увазі одну річ. Прецедентний переклад, на відміну від нового, може бути впізнаваним. І ця впізнаваність буває цінною, вона може відігравати якусь художню роль. Якщо так, то не варто відмовляти читачеві у радості впізнавання, — краще процитувати переклади попередників.
Голя в Гумані гоїрок їла

Генеральна лінія партії коливається. Ні, не так — осцилює :).

Андронний колайдер спільними зусиллями більш-менш перебудували, букву «н» встромляти перестали. Аж ось у перекладній англійській книжці з’явився гадронний.

Іронія в тому, що фізичний термін «адрон» (англ. hadron) до англійської мови не має жодного стосунку. Його не треба «перекладати» :)

Цей термін запропонував у 1960-х роках радянський фізик Лев Окунь, утворивши від грецького «адрос», що означає «важкий». Це клас складених частинок, які беруть участь у сильній взаємодії. Наприклад, протон — це різновид адрона. Далі не питайте — там чорт усі чотири ноги зламав. Але великий колайдер під Женевою був і спокійно може залишатися «адронним». Проблема передавання англійського h в українській мові — це з іншої опери.
...богатыри, не мы...

Дочитую «Записки художественного редактора» Константіна Бурова, був такий чоловік і колекціонер при старому режимі. Він, серед іншого, працював над знаменитим 200-томником «Библиотека всемирной литературы» (тоді це була вершина бажань радянського інтелігента, а зараз том по 50 гривень у букіністів іде).

Так от, Буров розповідає про молдавського художника Іллю Богдеско. У 1957 році вийшло невеличке видання пушкінських «Цыган» з його ілюстраціями.

На цю роботу у художника пішло чотири роки і півтори тисячі ескізів. Кілька місяців він кочував з циганським табором, щоб пройнятися темою. У книжку увійшло 18 малюнків.
Щоб ви уявляли, почім тепер українська література на антикварних аукціонах. Хвильовий 1932 року в суперобкладинці Петрицького. Через рік він застрелиться і вечірка стрімко закінчиться
«100 баксів на місяць...»

На головній хіпстерській трибуні країни — сайті The Village Україна — вийшла стаття з рубрики «Власний рахунок»: «Скільки заробляє перекладачка книг». Повідомляють, що 30 000 гривень на місяць.

Що дорога редакція з цього приводу думає? Немає на світі цікавішого заняття, ніж рахувати чужі гроші, тому думає вона так:

1
Стаття про заробітки перекладачок зокрема і сайт The Village Україна загалом мають розважальний характер, це своєрідна форма шоу-бізнесу. Смисл цієї гри — побалакати про щось цікавеньке. Це не аналіз економіки ремесла, а «журналізована» репліка однієї перекладачки. Можна бути одночасно алкоголіком і тверезим, тут немає суперечності. Те, що хтось заробляє перекладом менше 30 000, не значить, що хтось не заробляє більше, і навпаки. Це взагалі нічого не значить. Є таке слово «казус» — унікальний випадок, з якого важко робити узагальнення.

Траплялися мені репліки літературних редакторів, які заробіток у 60 000 гривень на місяць озвучували. Про що це говорить: про ремесло літреда чи про щось інше?

2
— Окей, а що ти скажеш за економічну реальність ремесла?

— Скажу, що цифра 30 000 гривень на місяць досяжна для досвідченого, кваліфікованого і працьовитого перекладача. За певних і не завжди очевидних умов: жанрових, особистісних, ситуативних.

Для цього, за моїми спостереженнями над собою, знадобиться працювати повний робочий день, тобто віддавати перекладу 5–6 годин чистого, «хокейного» часу. Тобто, прогулянкою ці 30 000 не будуть. Цей орієнтир розумніше сприймати як теоретичний максимум проектної потужності перекладача. Тут надто багато нюансів, щоб можна було легко вивести загальну формулу.

3
Вузьке місце ремесла в тому, що заробіток прив’язаний до обсягу книжки, і в ньому «хокейний» час. Тому одна книжка дасть заробити 30 000 на місяць, а інша — не дасть.

Якщо йдеться про переклад художньої літератури, цифру в 30 000 я вважаю недосяжною. Що якісніший переклад, то менш досяжна цифра. Що складніша книжка, то менш досяжна цифра.

4
На довгій дистанції і при правильній організації роботи надійніший орієнтир — тисяч 15–20. У кожному разі, це, наскільки я розумію, більше або співмірно з тим, що заробляє, скажімо, вчителька української мови. До того ж, перекладачеві не обов’язково нести відповідальність за життя і здоров’я Довбограйченка з восьмого «Б».

У нашому селі 15–20 тисяч на місяць — цілком грубі гроші. 300 величеньких курчат в еквіваленті, 10 поросят або 100 фруктових саджанців. За два-три роки можна спокійно заробити на хорошу хату з великим городом. А якщо в Києві — це поросятам на сміх, то от вам і розумна причина переїхати до нас. Інтернет є :)
Пластиковий світ

Схоже, що слова «пластмасовий» і «целофановий» пора записувати в графу «архаїзми». Новому поколінню перекладачів вони вже незнайомі. Гортаю черговий переклад: діти граються в пісочниці «пластиковими» іграшками, скульптор випускає «пластикові» бюсти історичних діячів, домогосподарки ходять у магазин з «пластиковими» пакетами.

Є в цьому щось від чукотського перекладу — яке слово бачу, таке й перекладаю. Написано ж в англійському тексті plastic bags і plastic toys — значить, «пластикові пакети» і «пластикові іграшки». Ще донедавна пакети були «целофановими», а іграшки «пластмасовими».

#пропереклад