Кайдзен
Якось мені розповіли чудову історію про лін-сенсея «Тойоти» на пенсії. Одна велика промислова фірма за грубі гроші запросила його приїхати в Європу, ознайомитися з виробництвом і засвідчити, що фірма «світового класу». Сенсей цілий день оглядав завод, спостерігав за роботою і нарешті був готовий оголосити вердикт. Директор спитав:
— Ну? Хіба не світовий клас?
Сенсей відповів:
— Не знаю, я не був тут учора.
Джефрі Лайкер. Філософія «Тойоти»
Якось мені розповіли чудову історію про лін-сенсея «Тойоти» на пенсії. Одна велика промислова фірма за грубі гроші запросила його приїхати в Європу, ознайомитися з виробництвом і засвідчити, що фірма «світового класу». Сенсей цілий день оглядав завод, спостерігав за роботою і нарешті був готовий оголосити вердикт. Директор спитав:
— Ну? Хіба не світовий клас?
Сенсей відповів:
Джефрі Лайкер. Філософія «Тойоти»
Миллион, миллион, миллион алых роз
Крім мистецтва ікебани і чайної церемонії, від великого майстра Рікю, який шістнадцяте століття прожив в Японії, нащадкам лишилася глибока і красива історія.
Був у нього сад ірисів, дуже гарний і дуже великий. Проїжджав якось через ту місцевість імператор і, начуваний про божественну красу цього саду, захотів нею помилуватися. Прислав гінців. Майстер Рікю відповів: «Окей, тільки мені треба день підготуватися».
Через день приїжджає імператор в сад ірисів ... і бачитьодну-єдину квітку. Решту майстер Рікю люб'язно викосив, щоб не заважали
Крім мистецтва ікебани і чайної церемонії, від великого майстра Рікю, який шістнадцяте століття прожив в Японії, нащадкам лишилася глибока і красива історія.
Був у нього сад ірисів, дуже гарний і дуже великий. Проїжджав якось через ту місцевість імператор і, начуваний про божественну красу цього саду, захотів нею помилуватися. Прислав гінців. Майстер Рікю відповів: «Окей, тільки мені треба день підготуватися».
Через день приїжджає імператор в сад ірисів ... і бачить
Три кроки в ніч
Зненацька ми закохалися — нестямно, незграбно, нестерпно, безсоромно. І, мушу додати, безнадійно, адже таке шалене бажання володіти іншим можна вгамувати тільки всотавши й засвоївши кожну частинку його тіла і душі, — а ми навіть не могли знайти місця, щоб віддатися одне одному, як легко знаходять його діти бідняків.
Після невдалого нічного побачення в її саду (про це в наступному розділі) нам не дозволяли іншого усамітнення, крім як лежати в тій частині пляжу, де назбиралося найбільше людей, і де нас, якщо ніхто й не чув, то кожен бачив.
Там, на м’якому піску, за кілька кроків від дорослих, ми лежали цілий ранок, заворожені божевільною пристрастю, і користалися благословенними вирізами в часі і просторі, щоби торкнутися одне до одного.
Її рука підкрадалася до мене, крізь пісок, короткими кроками тонких загорілих пальців, а потім у довгу обережну подорож вирушало перламутрове коліно.
Іноді нам щастило піймати мить для солоного поцілунку, сховавшись за випадковими лаштунками ігор менших дітей. Ці зникомі доторки так роз’ятрювали наші здорові й недосвідчені тіла, що навіть блакитна прохолодь води, під якою тривала наша пригода, не повертала нам спокою.
Без гугля. Тому, хто перший угадає книжку в коментах — особливий приз від дорогої редакції
Зненацька ми закохалися — нестямно, незграбно, нестерпно, безсоромно. І, мушу додати, безнадійно, адже таке шалене бажання володіти іншим можна вгамувати тільки всотавши й засвоївши кожну частинку його тіла і душі, — а ми навіть не могли знайти місця, щоб віддатися одне одному, як легко знаходять його діти бідняків.
Після невдалого нічного побачення в її саду (про це в наступному розділі) нам не дозволяли іншого усамітнення, крім як лежати в тій частині пляжу, де назбиралося найбільше людей, і де нас, якщо ніхто й не чув, то кожен бачив.
Там, на м’якому піску, за кілька кроків від дорослих, ми лежали цілий ранок, заворожені божевільною пристрастю, і користалися благословенними вирізами в часі і просторі, щоби торкнутися одне до одного.
Її рука підкрадалася до мене, крізь пісок, короткими кроками тонких загорілих пальців, а потім у довгу обережну подорож вирушало перламутрове коліно.
Іноді нам щастило піймати мить для солоного поцілунку, сховавшись за випадковими лаштунками ігор менших дітей. Ці зникомі доторки так роз’ятрювали наші здорові й недосвідчені тіла, що навіть блакитна прохолодь води, під якою тривала наша пригода, не повертала нам спокою.
Без гугля. Тому, хто перший угадає книжку в коментах — особливий приз від дорогої редакції
Дві смужки
Ритуал вибору папи цікавий матеріальністю сигналу — уявіть, що замість труби з димом на площі св. Петра стоїть електронне табло, як у Верховній Раді, і там з'являється текстове повідомлення.
Коли все довкола швидко міняється, стилістичний (і економічний) ефект можна видобути з незмінних речей. На цьому стоять виробники чорнильних ручок і вінілових платівок.
Про це є хороша книжка «Винайдення традиції» за редакції Еріка Гобсбаума і Теренса Рейнджера.
Ритуал вибору папи цікавий матеріальністю сигналу — уявіть, що замість труби з димом на площі св. Петра стоїть електронне табло, як у Верховній Раді, і там з'являється текстове повідомлення.
Коли все довкола швидко міняється, стилістичний (і економічний) ефект можна видобути з незмінних речей. На цьому стоять виробники чорнильних ручок і вінілових платівок.
Про це є хороша книжка «Винайдення традиції» за редакції Еріка Гобсбаума і Теренса Рейнджера.
Спільне підприємство
Якось після концерту Роберта Фріпа розчарований глядач наїхав на нього з вимогою повернути 25 доларів за квиток, бо, мовляв, музикант їх «не заробив».
Фріп вів колонку в музичному журналі і відповів публічним листом.
Коли йдеться про справжнє мистецтво, глядач бере на себе зобов'язання разом з музикантом ризикнути — пошукати чогось нового. На жаль, ця думка доступна не всім. От, наприклад, вам, дорогий глядачу, недоступна.
І в кінці листа додав чек на 12,5 доларів.
Якось після концерту Роберта Фріпа розчарований глядач наїхав на нього з вимогою повернути 25 доларів за квиток, бо, мовляв, музикант їх «не заробив».
Фріп вів колонку в музичному журналі і відповів публічним листом.
Коли йдеться про справжнє мистецтво, глядач бере на себе зобов'язання разом з музикантом ризикнути — пошукати чогось нового. На жаль, ця думка доступна не всім. От, наприклад, вам, дорогий глядачу, недоступна.
І в кінці листа додав чек на 12,5 доларів.
Культ деталі · 27
У виданні казок Андерсена в перекладі Старицького (абсолютно розкішному, якось напишу про нього окремо) мікротипографіку відшліфовано «ніже тії коми» — зірки й крапки в кінці речень вирівняно по одній вертикалі.
З чим би це порівняти... Це ніби яєшня в мішленівському ресторані — перед тим, як розбити, яйця помили в прохолодній воді.
Таку невротичну пристрасть до ремесла не щодня зустрінеш.
«Сновійко» та інші казки. Видавництво «Основи»
Попередні випуски рубрики за тегом
#культ_деталі
У виданні казок Андерсена в перекладі Старицького (абсолютно розкішному, якось напишу про нього окремо) мікротипографіку відшліфовано «ніже тії коми» — зірки й крапки в кінці речень вирівняно по одній вертикалі.
З чим би це порівняти... Це ніби яєшня в мішленівському ресторані — перед тим, як розбити, яйця помили в прохолодній воді.
Таку невротичну пристрасть до ремесла не щодня зустрінеш.
«Сновійко» та інші казки. Видавництво «Основи»
Попередні випуски рубрики за тегом
#культ_деталі
Як не треба писати примітки
Короткий курс для перекладачів і редакторів
Сіла птаха білокрила* на тополю**,
Сіло сонце понад вечір за поля***.
Покохала, покохала я до болю****
Молодого, молодого скрипаля.
Покохала, зачарована струною,
Заблукала та мелодія в гаю.
В гай зелений журавлиною весною
Я понесла своє серце скрипалю.
* Імовірно, мається на увазі мухоловка білошия (Ficedula albicollis) — невеликий птах із родини мухоловкових. В Україні гніздовий, перелітний вид. Маса тіла 9–15 г, довжина тіла близько 13 см. У шлюбному вбранні дорослий самець підвиду albicollis зверху чорний; лоб і задня частина шиї білі; поперек білуватий; низ білий; на покривних перах другорядних махових і на третьорядних махових перах широка біла смуга.
** Тополя (Populus) — рід деревних листопадних рослин родини вербових (Salicaceae), заввишки 18–45 м і більше.
*** Встановити точний час заходу сонця неможливо, адже автор не згадує географічної широти і дати. Відомо тільки, що дія відбувається навесні («журавлиною весною») після початку вегетації («гай зелений»).
**** Автор, очевидно, натякає на мазохістичний тип характеру героїні.
Короткий курс для перекладачів і редакторів
Сіла птаха білокрила* на тополю**,
Сіло сонце понад вечір за поля***.
Покохала, покохала я до болю****
Молодого, молодого скрипаля.
Покохала, зачарована струною,
Заблукала та мелодія в гаю.
В гай зелений журавлиною весною
Я понесла своє серце скрипалю.
* Імовірно, мається на увазі мухоловка білошия (Ficedula albicollis) — невеликий птах із родини мухоловкових. В Україні гніздовий, перелітний вид. Маса тіла 9–15 г, довжина тіла близько 13 см. У шлюбному вбранні дорослий самець підвиду albicollis зверху чорний; лоб і задня частина шиї білі; поперек білуватий; низ білий; на покривних перах другорядних махових і на третьорядних махових перах широка біла смуга.
** Тополя (Populus) — рід деревних листопадних рослин родини вербових (Salicaceae), заввишки 18–45 м і більше.
*** Встановити точний час заходу сонця неможливо, адже автор не згадує географічної широти і дати. Відомо тільки, що дія відбувається навесні («журавлиною весною») після початку вегетації («гай зелений»).
**** Автор, очевидно, натякає на мазохістичний тип характеру героїні.
Є старий університетський анекдот, як ректор нарікає, що біофак дорогого обладнання в лабораторію назамовляв:
— От математикам паперу, олівця і корзини для сміття достатньо.
А потім додає:
— А філософамнавіть корзини для сміття не треба!
Стів Джобс казав, що комп'ютер — це велосипед для розуму. Він був продавцем комп'ютерів, тому не міг уголос сказати, хоч прекрасно це знав, що комп'ютер заважає думати не менш успішно, ніж допомагає.
На фото — кабінет Альберта Ейнштейна. Він забороняв там прибирати, щоб прислуга ненароком порядок не порушила.
— От математикам паперу, олівця і корзини для сміття достатньо.
А потім додає:
— А філософам
Стів Джобс казав, що комп'ютер — це велосипед для розуму. Він був продавцем комп'ютерів, тому не міг уголос сказати, хоч прекрасно це знав, що комп'ютер заважає думати не менш успішно, ніж допомагає.
На фото — кабінет Альберта Ейнштейна. Він забороняв там прибирати, щоб прислуга ненароком порядок не порушила.
Russian vs Soviet
Так історично склалося, що більшість західних авторів, якщо вони не фахівці з національного питання в СРСР, не розрізняють російського і радянського.
Коні Вони не винні — в цьому немає якогось злого умислу. Просто так склалося в західному дискурсі.
Перекладачу слід мати це на увазі і не віддавати російському більше, ніж йому належить.
Якщо надворі 1969 рік, як у цьому журнальному заголовку, то бітлів питає радянський читач, а не російський.
Правильним відповідником для англійського Russian у двох випадках з трьох буде радянський.
Так історично склалося, що більшість західних авторів, якщо вони не фахівці з національного питання в СРСР, не розрізняють російського і радянського.
Перекладачу слід мати це на увазі і не віддавати російському більше, ніж йому належить.
Якщо надворі 1969 рік, як у цьому журнальному заголовку, то бітлів питає радянський читач, а не російський.
Правильним відповідником для англійського Russian у двох випадках з трьох буде радянський.
Як зробити переклад художнім
Спитав кількох філологів, що таке ясики для боїв? Варіанти відповідей:
боксерські перчатки,
ящики з-під патронів,
кабінетний годинник,
поняття не маю.
Нарешті знайшлася людина досвідчена і пояснила, що ясиками на Галичині називають подушки. А ясики для боїв — це, очевидно, подушки, якими б’ються.
Іронія в тому, що throw cushion або throw pillow — це стале і цілком повсякденне словосполучення, яке означає попростудекоративну подушку (якщо хочете, ясик) — у всіх такі є. Слово throw, з якого перекладач вивів бої на подушках, означає в цьому словосполученні щось типу невимушено кинута. Наприклад, на диван.
Можливо, так у перекладі проявляється закон найменшої дії — мозок конструює значення найкоротшим шляхом, бо ощадить енергію.
І на рівному місці в тексті виникає яскравий акорд. Наступний рівень цієї гри — ясики для бóїв.
#пропереклад
Спитав кількох філологів, що таке ясики для боїв? Варіанти відповідей:
боксерські перчатки,
ящики з-під патронів,
кабінетний годинник,
поняття не маю.
Нарешті знайшлася людина досвідчена і пояснила, що ясиками на Галичині називають подушки. А ясики для боїв — це, очевидно, подушки, якими б’ються.
Іронія в тому, що throw cushion або throw pillow — це стале і цілком повсякденне словосполучення, яке означає попросту
Можливо, так у перекладі проявляється закон найменшої дії — мозок конструює значення найкоротшим шляхом, бо ощадить енергію.
І на рівному місці в тексті виникає яскравий акорд. Наступний рівень цієї гри — ясики для бóїв.
#пропереклад
Купатись чи не купатись...
Здається, що з усіх підходів до «Гамлета» тільки Михайло Старицький переклав початок знаменитого монологу у смисл — «жити чи не жити».
Інші сходили в букву дієслова to be — «бути чи не бути».
Насолодіться тонкою різницею в методі.
#пропереклад
Здається, що з усіх підходів до «Гамлета» тільки Михайло Старицький переклав початок знаменитого монологу у смисл — «жити чи не жити».
Інші сходили в букву дієслова to be — «бути чи не бути».
Насолодіться тонкою різницею в методі.
#пропереклад