📣 #ТСК на прикладі #Київтеплоенерго розглянула проблеми тарифоутворення і компенсації різниці в тарифах у сфері теплопостачання
28 серпня 2025 на засіданні робочої групи Комісії відбулася широка дискусія, присвячена ситуації із проблемами тарифоутворення та компенсації різниці в тарифах у сфері теплопостачання. Питання було розглянуто на прикладі здійснених аналітичних досліджень щодо тарифів КП «Київтеплоенерго».
Участь у зустрічі взяли представники Мінрозвитку, Мінфіну, НКРЕКП, Державної аудиторської служби, Київської міської ради, КМВА, НАК «Нафтогаз України», КП «Київтеплоенерго» та інші запрошені.
📣 «Наш комітет є одним з ключових стейкхолдерів процесу врегулювання рызниці в тарифах. Мені особисто, як депутату, як члену комітету, дуже важливо бути впевненим у своїй власній депутатській позиції, коли мова заходить про цю дуже болючу проблему. Ми хочемо бути переконані, що цей процес абсолютно прозорий, абсолютно справедливий, що це дійсно проблема дуже об’єктивна і її треба вирішувати, незважаючи ні на що», — розпочав засідання голова Комісії Олексій Кучеренко.
Він підкреслив, що участь Мінфіну є ключовою, адже саме міністерство відповідає за бюджетну політику, тоді як боргова яма, яка утворилася внаслідок неврегульованої різниці в тарифах, вже перевищує 65 млрд грн.
Фахівці Комісії презентували результати аналітичного дослідження щодо КП «Київтеплоенерго». Зокрема, було розглянуто формування тарифів та різниці між закладеними і фактичними цінами на енергоносії у 2022–2024 роках.
Встановлено, що головною причиною накопичення боргів є невідповідність тарифів вартості газу: для населення різниця була незначною (закладено 6270 грн, фактично — близько 6500 грн), однак для бюджетних установ і комерційних споживачів вона виявилася критичною: при закладеній ціні 8 тис. грн, газ постачався по 14–26 тис. грн. Така невідповідність, помножена на дію мораторію на підвищення тарифів (Закон № 2479), і сформувала боргову різницю у понад 8 млрд грн лише для Києва.
Водночас було наголошено, що подібна ситуація є типовою для всіх теплокомуненерго в Україні. Єдиним реальним джерелом покриття різниці експерти вважають розформування резерву сумнівних боргів, сформованого НАК «Нафтогаз України». Підприємство, реалізовуючи газ за завищеними цінами, показувало доходи «на папері», однак у зв’язку з неможливістю отримати розрахунки від тепловиків було змушене переводити їх у збитки, нараховуючи резерв сумнівних боргів. Тому пропонується провести умовну «прогонку» — за рахунок розформування резерву сумнівної заборгованості, нарахованої «Нафтогазом» за минулі роки, з одночасним нарахуванням та сплатою дивідендів до бюджету, спрямувавши ці кошти на погашення різниці в тарифах.
Учасники засідання домовилися спершу завершити обговорення моделі врегулювання різниці в тарифах, а потім перейти до порівняльного аналізу ситуації в різних регіонах. Було відзначено, що в одних областях рівень заборгованості теплокомуненерго у 5–10 разів перевищує середні показники в інших. Це безумовно є ненормальним явищем, адже по суті одні регіони «обтяжують» усю країну.
Окремо обговорювалося питання резерву сумнівних боргів у розмірі понад 170 млрд грн, сформованого НАК «Нафтогаз». Представники Комісії наголосили, що його розформування дасть змогу відобразити прибуток і забезпечити ресурс для погашення різниці в тарифах. На їхню думку, облікова політика «Нафтогазу» не може бути перешкодою — за потреби мають бути ухвалені відповідні законодавчі зміни. Мінфін погодився, що головне — аби модель була збалансованою та підтвердженою конкретними цифрами.
У зв’язку із цим учасники запропонували провести у робочому порядку повторну звірку даних між Мінфіном і Нафтогазом, а після узгодження цифр провести нове засідання з презентацією результатів для можливого напрацювання проєкту закону.
28 серпня 2025 на засіданні робочої групи Комісії відбулася широка дискусія, присвячена ситуації із проблемами тарифоутворення та компенсації різниці в тарифах у сфері теплопостачання. Питання було розглянуто на прикладі здійснених аналітичних досліджень щодо тарифів КП «Київтеплоенерго».
Участь у зустрічі взяли представники Мінрозвитку, Мінфіну, НКРЕКП, Державної аудиторської служби, Київської міської ради, КМВА, НАК «Нафтогаз України», КП «Київтеплоенерго» та інші запрошені.
📣 «Наш комітет є одним з ключових стейкхолдерів процесу врегулювання рызниці в тарифах. Мені особисто, як депутату, як члену комітету, дуже важливо бути впевненим у своїй власній депутатській позиції, коли мова заходить про цю дуже болючу проблему. Ми хочемо бути переконані, що цей процес абсолютно прозорий, абсолютно справедливий, що це дійсно проблема дуже об’єктивна і її треба вирішувати, незважаючи ні на що», — розпочав засідання голова Комісії Олексій Кучеренко.
Він підкреслив, що участь Мінфіну є ключовою, адже саме міністерство відповідає за бюджетну політику, тоді як боргова яма, яка утворилася внаслідок неврегульованої різниці в тарифах, вже перевищує 65 млрд грн.
Фахівці Комісії презентували результати аналітичного дослідження щодо КП «Київтеплоенерго». Зокрема, було розглянуто формування тарифів та різниці між закладеними і фактичними цінами на енергоносії у 2022–2024 роках.
Встановлено, що головною причиною накопичення боргів є невідповідність тарифів вартості газу: для населення різниця була незначною (закладено 6270 грн, фактично — близько 6500 грн), однак для бюджетних установ і комерційних споживачів вона виявилася критичною: при закладеній ціні 8 тис. грн, газ постачався по 14–26 тис. грн. Така невідповідність, помножена на дію мораторію на підвищення тарифів (Закон № 2479), і сформувала боргову різницю у понад 8 млрд грн лише для Києва.
Водночас було наголошено, що подібна ситуація є типовою для всіх теплокомуненерго в Україні. Єдиним реальним джерелом покриття різниці експерти вважають розформування резерву сумнівних боргів, сформованого НАК «Нафтогаз України». Підприємство, реалізовуючи газ за завищеними цінами, показувало доходи «на папері», однак у зв’язку з неможливістю отримати розрахунки від тепловиків було змушене переводити їх у збитки, нараховуючи резерв сумнівних боргів. Тому пропонується провести умовну «прогонку» — за рахунок розформування резерву сумнівної заборгованості, нарахованої «Нафтогазом» за минулі роки, з одночасним нарахуванням та сплатою дивідендів до бюджету, спрямувавши ці кошти на погашення різниці в тарифах.
Учасники засідання домовилися спершу завершити обговорення моделі врегулювання різниці в тарифах, а потім перейти до порівняльного аналізу ситуації в різних регіонах. Було відзначено, що в одних областях рівень заборгованості теплокомуненерго у 5–10 разів перевищує середні показники в інших. Це безумовно є ненормальним явищем, адже по суті одні регіони «обтяжують» усю країну.
Окремо обговорювалося питання резерву сумнівних боргів у розмірі понад 170 млрд грн, сформованого НАК «Нафтогаз». Представники Комісії наголосили, що його розформування дасть змогу відобразити прибуток і забезпечити ресурс для погашення різниці в тарифах. На їхню думку, облікова політика «Нафтогазу» не може бути перешкодою — за потреби мають бути ухвалені відповідні законодавчі зміни. Мінфін погодився, що головне — аби модель була збалансованою та підтвердженою конкретними цифрами.
У зв’язку із цим учасники запропонували провести у робочому порядку повторну звірку даних між Мінфіном і Нафтогазом, а після узгодження цифр провести нове засідання з презентацією результатів для можливого напрацювання проєкту закону.
Голова Комісії наголосив, що уряд уже три роки фактично не виконує закон № 2479, який зобов’язує компенсувати різницю в тарифах. Це створює передумови для колапсу системи, особливо напередодні опалювального сезону. Ситуація ускладнюється арештами рахунків теплокомуненерго, що становить загрозу енергетичній і національній безпеці. Саме тому Комісія ініціює цей процес і готова стимулювати Мінфін, Мінрегіон та інші органи виконавчої влади до ухвалення рішень.
Було також розглянуто аналітичні дані, які щодо Києва засвідчили: за 2022–2024 роки «Київтеплоенерго» спожило 3,2 млрд куб. м газу на суму 27 млрд грн. У тарифах же було закладено компенсацію лише на 5 млрд грн, тобто решту — 22 млрд грн — підприємство мало оплачувати грошовими коштами. Насправді ж було сплачено лише 13 млрд грн, тоді як борг перед «Нафтогазом» перевищив 9 млрд грн.
Під час обговорення було звернено увагу і на закладені у тарифи нормативи втрат у теплових мережах. У той час, як за методологією Кабміну допускається до 13% втрат, а середнім по країні є показник у 11%, «Київтеплоенерго» офіційно закладає у своїх тарифах 23% втрат. Таким чином, вартість на 10% більше від нормативу перекладається на плечі киян, а згодом — і на державний бюджет, оскільки ця різниця враховується у компенсаціях.
Також учасники засідання розкритикували передачу права регулювання тарифів на місцевий рівень, адже це дозволило містам самостійно і безконтрольно затверджувати завищені показники, які згодом перекладаються на центральний бюджет у вигляді компенсації різниці в тарифах. Така практика вже призвела до колосальних боргів: понад 130 млрд грн за газ і близько 65 млрд грн різниці у тарифах.
Олексій Кучеренко наголосив, що ця ситуація є наслідком непродуманих реформ, які почалися ще у 2018 році, а нові уряди протягом останніх шести років так і не виправили помилок. Він підкреслив, що і надалі озвучуватиме ці аргументи на засіданнях комітетів, урядових штабів та у Верховній Раді, щоб продемонструвати реальні масштаби проблеми.
Член Комісії Вікторія Гриб нагадала, що під час підписання меморандуму між Кабінетом Міністрів та органами місцевого самоврядування було обіцяно спрямувати 4% ПДФО на компенсацію різниці в тарифах. Однак, за її словами, сьогодні ці кошти не доходять до цільового призначення, що створює додаткове навантаження на державний бюджет.
Розглядаючи пропозиції, народні депутати наголосили на необхідності визначити чіткий державний орган, який виступатиме арбітром у таких спорах та матиме право остаточного рішення. Учасники погодилися, що проблема компенсації різниці в тарифах виходить за межі окремих підприємств чи міст і є загальнонаціональною. Нинішня система, коли держава компенсує борги без належного контролю та впливу на формування тарифів, є неспроможною.
❗️ «Ми не шукаємо конфлікту з Києвом чи будь-яким іншим містом. Наше завдання — знайти системне рішення, яке дозволить забезпечити прозорість, справедливість та фінансову стабільність у сфері теплопостачання», — підсумував засідання Олексій Кучеренко.
Було також розглянуто аналітичні дані, які щодо Києва засвідчили: за 2022–2024 роки «Київтеплоенерго» спожило 3,2 млрд куб. м газу на суму 27 млрд грн. У тарифах же було закладено компенсацію лише на 5 млрд грн, тобто решту — 22 млрд грн — підприємство мало оплачувати грошовими коштами. Насправді ж було сплачено лише 13 млрд грн, тоді як борг перед «Нафтогазом» перевищив 9 млрд грн.
Під час обговорення було звернено увагу і на закладені у тарифи нормативи втрат у теплових мережах. У той час, як за методологією Кабміну допускається до 13% втрат, а середнім по країні є показник у 11%, «Київтеплоенерго» офіційно закладає у своїх тарифах 23% втрат. Таким чином, вартість на 10% більше від нормативу перекладається на плечі киян, а згодом — і на державний бюджет, оскільки ця різниця враховується у компенсаціях.
Також учасники засідання розкритикували передачу права регулювання тарифів на місцевий рівень, адже це дозволило містам самостійно і безконтрольно затверджувати завищені показники, які згодом перекладаються на центральний бюджет у вигляді компенсації різниці в тарифах. Така практика вже призвела до колосальних боргів: понад 130 млрд грн за газ і близько 65 млрд грн різниці у тарифах.
Олексій Кучеренко наголосив, що ця ситуація є наслідком непродуманих реформ, які почалися ще у 2018 році, а нові уряди протягом останніх шести років так і не виправили помилок. Він підкреслив, що і надалі озвучуватиме ці аргументи на засіданнях комітетів, урядових штабів та у Верховній Раді, щоб продемонструвати реальні масштаби проблеми.
Член Комісії Вікторія Гриб нагадала, що під час підписання меморандуму між Кабінетом Міністрів та органами місцевого самоврядування було обіцяно спрямувати 4% ПДФО на компенсацію різниці в тарифах. Однак, за її словами, сьогодні ці кошти не доходять до цільового призначення, що створює додаткове навантаження на державний бюджет.
Розглядаючи пропозиції, народні депутати наголосили на необхідності визначити чіткий державний орган, який виступатиме арбітром у таких спорах та матиме право остаточного рішення. Учасники погодилися, що проблема компенсації різниці в тарифах виходить за межі окремих підприємств чи міст і є загальнонаціональною. Нинішня система, коли держава компенсує борги без належного контролю та впливу на формування тарифів, є неспроможною.
❗️ «Ми не шукаємо конфлікту з Києвом чи будь-яким іншим містом. Наше завдання — знайти системне рішення, яке дозволить забезпечити прозорість, справедливість та фінансову стабільність у сфері теплопостачання», — підсумував засідання Олексій Кучеренко.
25 вересня 2025 року відбулося чергове засідання Комісії.
На засіданні були розглянуті такі питання:
1️⃣ Затверджено попередні результати та висновки розслідування можливих фактів порушень у застосуванні методологій встановлення тарифів КПВОК «Київтеплоенерго», формування та узгодження територіальною комісією різниці в тарифах на теплову енергію.
(посилання: https://drive.google.com/file/d/1vynIcteqqBkWZzeKinYg0xjRILuSnfM4/view?usp=drivesdk)
2️⃣ Затверджено попередні результати та висновки розслідування можливих фактів порушень при виконанні НАК «Нафтогаз України» визначених завдань збільшення видобутку природного газу на 2016–2020 роки.
(посилання: https://drive.google.com/file/d/1VMPIczuwMaHQgYnc9Nl42vzJnv0Ko99E/view?usp=drivesdk)
Відповідні матеріали будуть направлені до уповноважених органів для їх розгляду за належністю та відповідного реагування.
На засіданні були розглянуті такі питання:
1️⃣ Затверджено попередні результати та висновки розслідування можливих фактів порушень у застосуванні методологій встановлення тарифів КПВОК «Київтеплоенерго», формування та узгодження територіальною комісією різниці в тарифах на теплову енергію.
(посилання: https://drive.google.com/file/d/1vynIcteqqBkWZzeKinYg0xjRILuSnfM4/view?usp=drivesdk)
2️⃣ Затверджено попередні результати та висновки розслідування можливих фактів порушень при виконанні НАК «Нафтогаз України» визначених завдань збільшення видобутку природного газу на 2016–2020 роки.
(посилання: https://drive.google.com/file/d/1VMPIczuwMaHQgYnc9Nl42vzJnv0Ko99E/view?usp=drivesdk)
Відповідні матеріали будуть направлені до уповноважених органів для їх розгляду за належністю та відповідного реагування.
📣 Сьогодні о 15:00 відбудеться засідання робочої групи Комісії з розгляду ситуації на енергоринку.
Долучайтеся до трансляції на ютубі Комісії 👇
https://www.youtube.com/@tskenergy2024
Долучайтеся до трансляції на ютубі Комісії 👇
https://www.youtube.com/@tskenergy2024
👍1
📣 02 жовтня 2025 року відбулося засідання робочої групи Комісії з розгляду ситуації на енергоринку.
У заході взяли участь члени Комісії, народні депутати України, представники державних органів: НКРЕКП, Міненерго, Мінекономіки, АМКУ, РНБО, основних суб’єктів ринку: НЕК «Укренерго», Оператора ринку, «Гарантованого покупця», Української енергетичної біржі, учасників ринку: «Енергоатом», «Укргідроенерго», «Енергетична компанія України», «ДТЕК», а також представники галузевих організацій, фахівці та експерти.
Голова Комісії Олексій Кучеренко, відкриваючи засідання, повідомив, що Тимчасова слідча комісія, згідно із законом, напрацьовує остаточний звіт, адже незабаром мине рік її роботи. Наразі ж поточна ситуація на енергетичному ринку об’єктивно стала потребувати детального аналізу. Події останніх місяців змусили провести це обговорення, щоб оцінити останні тенденції, обговорити значні коливання цін, дослідити процеси на ринку та прийняти обґрунтовані рішення, які забезпечать прозорість, стабільність і довіру до функціонування енергетичного сектора в Україні.
❗️За результатами моніторингу українського ринку електроенергії, у серпні та вересні 2025 року зафіксовано рекордні показники експорту та тимчасовий профіцит енергоресурсів. Так, за 14 днів останнього серпня експорт склав 289 тисяч мегават-годин, а в першій половині вересня – 307 тисяч мегават-годин. Імпорт за другу половину серпня складав 52 тисячі мегават-годин.
За оцінками аналітиків, вересень став місяцем рекордного експорту: обсяг експорту збільшився на 40% порівняно з попереднім періодом. Сезонний профіцит електроенергії природно тиснув на ринкові ціни, що стало несподіванкою для трейдерів. Попри те, що профіцит мав сезонний характер, трейдери не спрогнозували, що показало високий рівень невизначеності на ринку.
Також станом на сьогодні, велика частина контрактів в Україні прив’язується до ринку доби наперед (РДН), чого немає у більшості європейських країн. Ця особливість впливає на стабільність ціни та конкурентоспроможність.
Дискусія учасників робочої групи показала, що прогнозування цін залишається складним завданням через поєднання природного профіциту та регуляторних обмежень.
Було відзначено і проблему, що деякі нові учасники ринку швидко стають трейдерами та отримують можливість торгівлі значними обсягами електроенергії, що дозволило маніпулювати цінами та ситуацією. Водночас ринок практично не зазнає втрат у разі їх відсутності.
Учасники наради дійшли до висновку, що у вересні під час сезонного профіциту на ринку електроенергії, зловживань та маніпуляцій не виявлено. Натомість зафіксовано лише помилки в торгових стратегіях окремих учасників ще молодого ринку та вплив зовнішніх факторів на формування ціни – таких як тепла погода, кількість працюючих блоків атомної та газової генерації.
Учасники обговорення також наголосили, що державні органи повинні забезпечувати належний контроль і моніторинг ринку, а незалежність Регулятора має йти разом із високою відповідальністю, «Ми утримуємо Регулятор своїми платежами і вправі вимагати від нього професійної роботи», – зазначив голова Комісії.
У свою чергу НКРЕКП проінформувала про початок дослідження ринкової ситуації з точки зору можливих порушень законодавства. Антимонопольний комітет також повідомив що здійснює моніторинг енергоринку. Головою Комісії було запропоноване Міністерству економіки брати активнішу активну участь у підготовці регуляторних актів, що стосуються енергоринку, у першу чергу Регулятора.
У заході взяли участь члени Комісії, народні депутати України, представники державних органів: НКРЕКП, Міненерго, Мінекономіки, АМКУ, РНБО, основних суб’єктів ринку: НЕК «Укренерго», Оператора ринку, «Гарантованого покупця», Української енергетичної біржі, учасників ринку: «Енергоатом», «Укргідроенерго», «Енергетична компанія України», «ДТЕК», а також представники галузевих організацій, фахівці та експерти.
Голова Комісії Олексій Кучеренко, відкриваючи засідання, повідомив, що Тимчасова слідча комісія, згідно із законом, напрацьовує остаточний звіт, адже незабаром мине рік її роботи. Наразі ж поточна ситуація на енергетичному ринку об’єктивно стала потребувати детального аналізу. Події останніх місяців змусили провести це обговорення, щоб оцінити останні тенденції, обговорити значні коливання цін, дослідити процеси на ринку та прийняти обґрунтовані рішення, які забезпечать прозорість, стабільність і довіру до функціонування енергетичного сектора в Україні.
❗️За результатами моніторингу українського ринку електроенергії, у серпні та вересні 2025 року зафіксовано рекордні показники експорту та тимчасовий профіцит енергоресурсів. Так, за 14 днів останнього серпня експорт склав 289 тисяч мегават-годин, а в першій половині вересня – 307 тисяч мегават-годин. Імпорт за другу половину серпня складав 52 тисячі мегават-годин.
За оцінками аналітиків, вересень став місяцем рекордного експорту: обсяг експорту збільшився на 40% порівняно з попереднім періодом. Сезонний профіцит електроенергії природно тиснув на ринкові ціни, що стало несподіванкою для трейдерів. Попри те, що профіцит мав сезонний характер, трейдери не спрогнозували, що показало високий рівень невизначеності на ринку.
Також станом на сьогодні, велика частина контрактів в Україні прив’язується до ринку доби наперед (РДН), чого немає у більшості європейських країн. Ця особливість впливає на стабільність ціни та конкурентоспроможність.
Дискусія учасників робочої групи показала, що прогнозування цін залишається складним завданням через поєднання природного профіциту та регуляторних обмежень.
Було відзначено і проблему, що деякі нові учасники ринку швидко стають трейдерами та отримують можливість торгівлі значними обсягами електроенергії, що дозволило маніпулювати цінами та ситуацією. Водночас ринок практично не зазнає втрат у разі їх відсутності.
Учасники наради дійшли до висновку, що у вересні під час сезонного профіциту на ринку електроенергії, зловживань та маніпуляцій не виявлено. Натомість зафіксовано лише помилки в торгових стратегіях окремих учасників ще молодого ринку та вплив зовнішніх факторів на формування ціни – таких як тепла погода, кількість працюючих блоків атомної та газової генерації.
Учасники обговорення також наголосили, що державні органи повинні забезпечувати належний контроль і моніторинг ринку, а незалежність Регулятора має йти разом із високою відповідальністю, «Ми утримуємо Регулятор своїми платежами і вправі вимагати від нього професійної роботи», – зазначив голова Комісії.
У свою чергу НКРЕКП проінформувала про початок дослідження ринкової ситуації з точки зору можливих порушень законодавства. Антимонопольний комітет також повідомив що здійснює моніторинг енергоринку. Головою Комісії було запропоноване Міністерству економіки брати активнішу активну участь у підготовці регуляторних актів, що стосуються енергоринку, у першу чергу Регулятора.
Одним з учасників обговорення для прикладу було наведено французьку модель ринку електроенергії. За структурою ринку українська система дещо схожа на французьку: близько 54% енергобалансу складають зелена генерація та гідро-енергія. Проте система ПСО у Франції має інше регулювання, що дозволяє компенсувати витрати компаній при продажу дешевої електроенергії населенню.
Фахівці також відзначили, що українська енергосистема є технічно та фінансово розбалансованою. 90% проблем виникли через відсутність ефективного управління та регулювання протягом останніх двох десятиліть. Це призвело до гіпертрофованої структури потужностей, високої частки стохастичної генерації та нерівномірного розподілу ресурсів.
«Ми взяли австрійську модель для дефіцитної країни і «натягнули її» на профіцитну до війни Україну, додавши численні виключення. Ринок був неналежно організований ще до свого запуску», – вважає один з експертів.
Окрім цього перші два роки функціонування нового ринку відбувалося без належної інфраструктури та належно працюючої платформи ММС, що дозволяло частково маніпулювати результатами.
Підсумовуючи обговорення, учасники дійшли згоди, що в короткостроковій перспективі можливо навести відносний порядок на ринку за рахунок правил та законодавчих змін, усунути зловживання та підвищити ефективність. Серед можливих напрямків досягнення цього можуть виступати:
- максимізація експорту та імпорту електроенергії, орієнтація на суміжні країни, посилення контролю за ринковими процесами.
- активізація роботи над законопроектом про інтеграцію енергосистем (market coupling).
- зміни до закону про національного Регулятора для підвищення його відповідальність, інституційної спроможності та незалежності.
⚠️ Обговорення на засіданні робочої групи підтвердило: український ринок електроенергії потребує системних змін, активної участі держави та вдосконалення регуляторних механізмів. Стратегічна мета – стабілізувати ринок, забезпечити прозорість, підвищити ефективність та інтеграцію з європейським енергетичним простором.
Учасники засідання відзначили важливість продовження моніторингу та дискусій щодо законодавчих змін і практичних рішень для підтримки балансу між державним регулюванням та ринковою конкуренцією. Адже ключове завдання єдине – забезпечити стійкість та прозорість енергоринку.
Фахівці також відзначили, що українська енергосистема є технічно та фінансово розбалансованою. 90% проблем виникли через відсутність ефективного управління та регулювання протягом останніх двох десятиліть. Це призвело до гіпертрофованої структури потужностей, високої частки стохастичної генерації та нерівномірного розподілу ресурсів.
«Ми взяли австрійську модель для дефіцитної країни і «натягнули її» на профіцитну до війни Україну, додавши численні виключення. Ринок був неналежно організований ще до свого запуску», – вважає один з експертів.
Окрім цього перші два роки функціонування нового ринку відбувалося без належної інфраструктури та належно працюючої платформи ММС, що дозволяло частково маніпулювати результатами.
Підсумовуючи обговорення, учасники дійшли згоди, що в короткостроковій перспективі можливо навести відносний порядок на ринку за рахунок правил та законодавчих змін, усунути зловживання та підвищити ефективність. Серед можливих напрямків досягнення цього можуть виступати:
- максимізація експорту та імпорту електроенергії, орієнтація на суміжні країни, посилення контролю за ринковими процесами.
- активізація роботи над законопроектом про інтеграцію енергосистем (market coupling).
- зміни до закону про національного Регулятора для підвищення його відповідальність, інституційної спроможності та незалежності.
⚠️ Обговорення на засіданні робочої групи підтвердило: український ринок електроенергії потребує системних змін, активної участі держави та вдосконалення регуляторних механізмів. Стратегічна мета – стабілізувати ринок, забезпечити прозорість, підвищити ефективність та інтеграцію з європейським енергетичним простором.
Учасники засідання відзначили важливість продовження моніторингу та дискусій щодо законодавчих змін і практичних рішень для підтримки балансу між державним регулюванням та ринковою конкуренцією. Адже ключове завдання єдине – забезпечити стійкість та прозорість енергоринку.