📣 02 жовтня 2025 року відбулося засідання робочої групи Комісії з розгляду ситуації на енергоринку.
У заході взяли участь члени Комісії, народні депутати України, представники державних органів: НКРЕКП, Міненерго, Мінекономіки, АМКУ, РНБО, основних суб’єктів ринку: НЕК «Укренерго», Оператора ринку, «Гарантованого покупця», Української енергетичної біржі, учасників ринку: «Енергоатом», «Укргідроенерго», «Енергетична компанія України», «ДТЕК», а також представники галузевих організацій, фахівці та експерти.
Голова Комісії Олексій Кучеренко, відкриваючи засідання, повідомив, що Тимчасова слідча комісія, згідно із законом, напрацьовує остаточний звіт, адже незабаром мине рік її роботи. Наразі ж поточна ситуація на енергетичному ринку об’єктивно стала потребувати детального аналізу. Події останніх місяців змусили провести це обговорення, щоб оцінити останні тенденції, обговорити значні коливання цін, дослідити процеси на ринку та прийняти обґрунтовані рішення, які забезпечать прозорість, стабільність і довіру до функціонування енергетичного сектора в Україні.
❗️За результатами моніторингу українського ринку електроенергії, у серпні та вересні 2025 року зафіксовано рекордні показники експорту та тимчасовий профіцит енергоресурсів. Так, за 14 днів останнього серпня експорт склав 289 тисяч мегават-годин, а в першій половині вересня – 307 тисяч мегават-годин. Імпорт за другу половину серпня складав 52 тисячі мегават-годин.
За оцінками аналітиків, вересень став місяцем рекордного експорту: обсяг експорту збільшився на 40% порівняно з попереднім періодом. Сезонний профіцит електроенергії природно тиснув на ринкові ціни, що стало несподіванкою для трейдерів. Попри те, що профіцит мав сезонний характер, трейдери не спрогнозували, що показало високий рівень невизначеності на ринку.
Також станом на сьогодні, велика частина контрактів в Україні прив’язується до ринку доби наперед (РДН), чого немає у більшості європейських країн. Ця особливість впливає на стабільність ціни та конкурентоспроможність.
Дискусія учасників робочої групи показала, що прогнозування цін залишається складним завданням через поєднання природного профіциту та регуляторних обмежень.
Було відзначено і проблему, що деякі нові учасники ринку швидко стають трейдерами та отримують можливість торгівлі значними обсягами електроенергії, що дозволило маніпулювати цінами та ситуацією. Водночас ринок практично не зазнає втрат у разі їх відсутності.
Учасники наради дійшли до висновку, що у вересні під час сезонного профіциту на ринку електроенергії, зловживань та маніпуляцій не виявлено. Натомість зафіксовано лише помилки в торгових стратегіях окремих учасників ще молодого ринку та вплив зовнішніх факторів на формування ціни – таких як тепла погода, кількість працюючих блоків атомної та газової генерації.
Учасники обговорення також наголосили, що державні органи повинні забезпечувати належний контроль і моніторинг ринку, а незалежність Регулятора має йти разом із високою відповідальністю, «Ми утримуємо Регулятор своїми платежами і вправі вимагати від нього професійної роботи», – зазначив голова Комісії.
У свою чергу НКРЕКП проінформувала про початок дослідження ринкової ситуації з точки зору можливих порушень законодавства. Антимонопольний комітет також повідомив що здійснює моніторинг енергоринку. Головою Комісії було запропоноване Міністерству економіки брати активнішу активну участь у підготовці регуляторних актів, що стосуються енергоринку, у першу чергу Регулятора.
У заході взяли участь члени Комісії, народні депутати України, представники державних органів: НКРЕКП, Міненерго, Мінекономіки, АМКУ, РНБО, основних суб’єктів ринку: НЕК «Укренерго», Оператора ринку, «Гарантованого покупця», Української енергетичної біржі, учасників ринку: «Енергоатом», «Укргідроенерго», «Енергетична компанія України», «ДТЕК», а також представники галузевих організацій, фахівці та експерти.
Голова Комісії Олексій Кучеренко, відкриваючи засідання, повідомив, що Тимчасова слідча комісія, згідно із законом, напрацьовує остаточний звіт, адже незабаром мине рік її роботи. Наразі ж поточна ситуація на енергетичному ринку об’єктивно стала потребувати детального аналізу. Події останніх місяців змусили провести це обговорення, щоб оцінити останні тенденції, обговорити значні коливання цін, дослідити процеси на ринку та прийняти обґрунтовані рішення, які забезпечать прозорість, стабільність і довіру до функціонування енергетичного сектора в Україні.
❗️За результатами моніторингу українського ринку електроенергії, у серпні та вересні 2025 року зафіксовано рекордні показники експорту та тимчасовий профіцит енергоресурсів. Так, за 14 днів останнього серпня експорт склав 289 тисяч мегават-годин, а в першій половині вересня – 307 тисяч мегават-годин. Імпорт за другу половину серпня складав 52 тисячі мегават-годин.
За оцінками аналітиків, вересень став місяцем рекордного експорту: обсяг експорту збільшився на 40% порівняно з попереднім періодом. Сезонний профіцит електроенергії природно тиснув на ринкові ціни, що стало несподіванкою для трейдерів. Попри те, що профіцит мав сезонний характер, трейдери не спрогнозували, що показало високий рівень невизначеності на ринку.
Також станом на сьогодні, велика частина контрактів в Україні прив’язується до ринку доби наперед (РДН), чого немає у більшості європейських країн. Ця особливість впливає на стабільність ціни та конкурентоспроможність.
Дискусія учасників робочої групи показала, що прогнозування цін залишається складним завданням через поєднання природного профіциту та регуляторних обмежень.
Було відзначено і проблему, що деякі нові учасники ринку швидко стають трейдерами та отримують можливість торгівлі значними обсягами електроенергії, що дозволило маніпулювати цінами та ситуацією. Водночас ринок практично не зазнає втрат у разі їх відсутності.
Учасники наради дійшли до висновку, що у вересні під час сезонного профіциту на ринку електроенергії, зловживань та маніпуляцій не виявлено. Натомість зафіксовано лише помилки в торгових стратегіях окремих учасників ще молодого ринку та вплив зовнішніх факторів на формування ціни – таких як тепла погода, кількість працюючих блоків атомної та газової генерації.
Учасники обговорення також наголосили, що державні органи повинні забезпечувати належний контроль і моніторинг ринку, а незалежність Регулятора має йти разом із високою відповідальністю, «Ми утримуємо Регулятор своїми платежами і вправі вимагати від нього професійної роботи», – зазначив голова Комісії.
У свою чергу НКРЕКП проінформувала про початок дослідження ринкової ситуації з точки зору можливих порушень законодавства. Антимонопольний комітет також повідомив що здійснює моніторинг енергоринку. Головою Комісії було запропоноване Міністерству економіки брати активнішу активну участь у підготовці регуляторних актів, що стосуються енергоринку, у першу чергу Регулятора.
Одним з учасників обговорення для прикладу було наведено французьку модель ринку електроенергії. За структурою ринку українська система дещо схожа на французьку: близько 54% енергобалансу складають зелена генерація та гідро-енергія. Проте система ПСО у Франції має інше регулювання, що дозволяє компенсувати витрати компаній при продажу дешевої електроенергії населенню.
Фахівці також відзначили, що українська енергосистема є технічно та фінансово розбалансованою. 90% проблем виникли через відсутність ефективного управління та регулювання протягом останніх двох десятиліть. Це призвело до гіпертрофованої структури потужностей, високої частки стохастичної генерації та нерівномірного розподілу ресурсів.
«Ми взяли австрійську модель для дефіцитної країни і «натягнули її» на профіцитну до війни Україну, додавши численні виключення. Ринок був неналежно організований ще до свого запуску», – вважає один з експертів.
Окрім цього перші два роки функціонування нового ринку відбувалося без належної інфраструктури та належно працюючої платформи ММС, що дозволяло частково маніпулювати результатами.
Підсумовуючи обговорення, учасники дійшли згоди, що в короткостроковій перспективі можливо навести відносний порядок на ринку за рахунок правил та законодавчих змін, усунути зловживання та підвищити ефективність. Серед можливих напрямків досягнення цього можуть виступати:
- максимізація експорту та імпорту електроенергії, орієнтація на суміжні країни, посилення контролю за ринковими процесами.
- активізація роботи над законопроектом про інтеграцію енергосистем (market coupling).
- зміни до закону про національного Регулятора для підвищення його відповідальність, інституційної спроможності та незалежності.
⚠️ Обговорення на засіданні робочої групи підтвердило: український ринок електроенергії потребує системних змін, активної участі держави та вдосконалення регуляторних механізмів. Стратегічна мета – стабілізувати ринок, забезпечити прозорість, підвищити ефективність та інтеграцію з європейським енергетичним простором.
Учасники засідання відзначили важливість продовження моніторингу та дискусій щодо законодавчих змін і практичних рішень для підтримки балансу між державним регулюванням та ринковою конкуренцією. Адже ключове завдання єдине – забезпечити стійкість та прозорість енергоринку.
Фахівці також відзначили, що українська енергосистема є технічно та фінансово розбалансованою. 90% проблем виникли через відсутність ефективного управління та регулювання протягом останніх двох десятиліть. Це призвело до гіпертрофованої структури потужностей, високої частки стохастичної генерації та нерівномірного розподілу ресурсів.
«Ми взяли австрійську модель для дефіцитної країни і «натягнули її» на профіцитну до війни Україну, додавши численні виключення. Ринок був неналежно організований ще до свого запуску», – вважає один з експертів.
Окрім цього перші два роки функціонування нового ринку відбувалося без належної інфраструктури та належно працюючої платформи ММС, що дозволяло частково маніпулювати результатами.
Підсумовуючи обговорення, учасники дійшли згоди, що в короткостроковій перспективі можливо навести відносний порядок на ринку за рахунок правил та законодавчих змін, усунути зловживання та підвищити ефективність. Серед можливих напрямків досягнення цього можуть виступати:
- максимізація експорту та імпорту електроенергії, орієнтація на суміжні країни, посилення контролю за ринковими процесами.
- активізація роботи над законопроектом про інтеграцію енергосистем (market coupling).
- зміни до закону про національного Регулятора для підвищення його відповідальність, інституційної спроможності та незалежності.
⚠️ Обговорення на засіданні робочої групи підтвердило: український ринок електроенергії потребує системних змін, активної участі держави та вдосконалення регуляторних механізмів. Стратегічна мета – стабілізувати ринок, забезпечити прозорість, підвищити ефективність та інтеграцію з європейським енергетичним простором.
Учасники засідання відзначили важливість продовження моніторингу та дискусій щодо законодавчих змін і практичних рішень для підтримки балансу між державним регулюванням та ринковою конкуренцією. Адже ключове завдання єдине – забезпечити стійкість та прозорість енергоринку.
⚡08 жовтня 2025 року робоча група Тимчасової слідчої комісії з питань ціноутворення в енергетиці здійснила візит на підстанцію в Чернігівській області та провела робочу нараду з членом правління НЕК «Укренерго» Олегом Павленком і фахівцями компанії, а також із заступником міністра енергетики України Олександром В’язовченком та представниками обласної військової адміністрації.
У візиті взяли участь голова Комісії Олексій Кучеренко, члени Комісії Андрій Жупанин, Сергій Нагорняк, Максим Хлапук, фахівці секретаріату Комісії та залучені експерти.
Учасникам було продемонстровано захисні споруди першого та другого рівнів, а також наслідки останніх обстрілів енергооб’єкта. Олег Павленко та інші представники надали запитувану членами Комісії інформацію щодо технічних рішень і проблем, пов’язаних із виконанням подібних проєктів, організаційних недоліків, залучення фінансування та планів з ліквідації наслідків пошкоджень.
💬 Голова Комісії Олексій Кучеренко наголосив, що розслідування можливих порушень під час організації захисту об’єктів енергетики та використання коштів на реалізацію відповідних заходів є одним із пріоритетних завдань Комісії. На його думку, є аномальною ситуація, коли за 2–3 роки будівництва об’єктів другого рівня захисту вони готові лише наполовину, тоді як було виділено понад 20 млрд грн на об’єкти третього рівня, реалізацію яких згодом було заморожено. Очевидними є значні технічні та організаційні прорахунки, рішення щодо яких, на жаль, ухвалювалися в умовах «колективної безвідповідальності» як державних органів, так і органів управління..
Члени Комісії на місці досліджували питання щодо стану й перспектив фінансування та будівництва захисних споруд, додаткових технічних рішень, що впроваджуються на об’єктах за ініціативи НЕК «Укренерго», а також планів із відновлення пошкоджень, які впливають на стабільність електропостачання всієї області.
Члени Комісії отримали значний обсяг інформації щодо реалізації заходів із захисту енергооб’єктів та пов’язаних проблемних питань. Отримані відомості буде враховано під час підготовки висновків і пропозицій Комісії.
У візиті взяли участь голова Комісії Олексій Кучеренко, члени Комісії Андрій Жупанин, Сергій Нагорняк, Максим Хлапук, фахівці секретаріату Комісії та залучені експерти.
Учасникам було продемонстровано захисні споруди першого та другого рівнів, а також наслідки останніх обстрілів енергооб’єкта. Олег Павленко та інші представники надали запитувану членами Комісії інформацію щодо технічних рішень і проблем, пов’язаних із виконанням подібних проєктів, організаційних недоліків, залучення фінансування та планів з ліквідації наслідків пошкоджень.
💬 Голова Комісії Олексій Кучеренко наголосив, що розслідування можливих порушень під час організації захисту об’єктів енергетики та використання коштів на реалізацію відповідних заходів є одним із пріоритетних завдань Комісії. На його думку, є аномальною ситуація, коли за 2–3 роки будівництва об’єктів другого рівня захисту вони готові лише наполовину, тоді як було виділено понад 20 млрд грн на об’єкти третього рівня, реалізацію яких згодом було заморожено. Очевидними є значні технічні та організаційні прорахунки, рішення щодо яких, на жаль, ухвалювалися в умовах «колективної безвідповідальності» як державних органів, так і органів управління..
Члени Комісії на місці досліджували питання щодо стану й перспектив фінансування та будівництва захисних споруд, додаткових технічних рішень, що впроваджуються на об’єктах за ініціативи НЕК «Укренерго», а також планів із відновлення пошкоджень, які впливають на стабільність електропостачання всієї області.
Члени Комісії отримали значний обсяг інформації щодо реалізації заходів із захисту енергооб’єктів та пов’язаних проблемних питань. Отримані відомості буде враховано під час підготовки висновків і пропозицій Комісії.
Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщина».
Шановні колеги! Ми неодноразово з цієї трибуни звертали вашу увагу на те, що під час війни енергетика, яка стала об'єктом терору з боку Росії, не може функціонувати за законами мирного часу. Ми говорили про це протягом трьох років. І лише кілька днів тому було створено штаб, який координуватиме будівництво укриттів.
Ми бачимо, що сьогодні і Президент України приділяє енергетичній безпеці країни серйозну увагу. Але що у нас відбувається з укриттями?
Інформую вас: тиждень тому Рахункова палата на своєму засіданні затвердила два звіти: звіт щодо виконання програми будівництва укриттів (яка реалізовувалася Агентством регіонального розвитку під керівництвом пана Наєма) та звіт щодо фортифікаційних споруд.
На обох засіданнях були присутні наші представники. І, на жаль, я змушений констатувати: обидві програми, якщо називати речі своїми іменами, провалені. На жаль, це факт.
Щодо укриттів енергооб'єктів наведу вам кілька цитат зі звіту Рахункової палати:
«Середній рівень готовності захисних споруд від БПЛА становить менше трьох чвертей від запланованого.»
Це як «середня температура по лікарні», що, погодьтеся, нічого доброго не означає.
Більшість фортифікаційних споруд недобудовані. Агентство не мало необхідного досвіду в розробці спеціальних інженерних рішень. Крім того, спостерігається суттєве зниження рівня прозорості та конкуренції при реалізації проєктів.
Роботи із захисту об'єктів критичної інфраструктури залишилися незавершеними. І це лише офіційні висновки Рахункової палати.
18 мільярдів гривень бюджетних коштів було витрачено на реалізацію програми будівництва укриттів.
9 мільярдів на укриття третього рівня, що, якщо говорити прямо, виявилося авантюрою.
22 об’єкти залишилися незавершеними, їх не буде добудовано — вони заморожені. По суті, ці кошти «пішли в пісок».
Ще 9 мільярдів використано з вкрай низькою ефективністю.
Аналогічна ситуація і з коштами, які витрачала державна компанія «Укренерго» по суті, безконтрольно, на будівництво своїх об'єктів.
Я не маю на меті сіяти паніку, але наполегливо звертаюся до лідерів фракцій та керівництва Верховної Ради:
провести закрите засідання за участю керівництва Рахункової палати, ретельно з’ясувати, куди пішли ці гроші, і притягнути винних до відповідальності.
Бо без цього й надалі буде безлад, безкарність і безвідповідальність.
Шановні колеги! Ми неодноразово з цієї трибуни звертали вашу увагу на те, що під час війни енергетика, яка стала об'єктом терору з боку Росії, не може функціонувати за законами мирного часу. Ми говорили про це протягом трьох років. І лише кілька днів тому було створено штаб, який координуватиме будівництво укриттів.
Ми бачимо, що сьогодні і Президент України приділяє енергетичній безпеці країни серйозну увагу. Але що у нас відбувається з укриттями?
Інформую вас: тиждень тому Рахункова палата на своєму засіданні затвердила два звіти: звіт щодо виконання програми будівництва укриттів (яка реалізовувалася Агентством регіонального розвитку під керівництвом пана Наєма) та звіт щодо фортифікаційних споруд.
На обох засіданнях були присутні наші представники. І, на жаль, я змушений констатувати: обидві програми, якщо називати речі своїми іменами, провалені. На жаль, це факт.
Щодо укриттів енергооб'єктів наведу вам кілька цитат зі звіту Рахункової палати:
«Середній рівень готовності захисних споруд від БПЛА становить менше трьох чвертей від запланованого.»
Це як «середня температура по лікарні», що, погодьтеся, нічого доброго не означає.
Більшість фортифікаційних споруд недобудовані. Агентство не мало необхідного досвіду в розробці спеціальних інженерних рішень. Крім того, спостерігається суттєве зниження рівня прозорості та конкуренції при реалізації проєктів.
Роботи із захисту об'єктів критичної інфраструктури залишилися незавершеними. І це лише офіційні висновки Рахункової палати.
18 мільярдів гривень бюджетних коштів було витрачено на реалізацію програми будівництва укриттів.
9 мільярдів на укриття третього рівня, що, якщо говорити прямо, виявилося авантюрою.
22 об’єкти залишилися незавершеними, їх не буде добудовано — вони заморожені. По суті, ці кошти «пішли в пісок».
Ще 9 мільярдів використано з вкрай низькою ефективністю.
Аналогічна ситуація і з коштами, які витрачала державна компанія «Укренерго» по суті, безконтрольно, на будівництво своїх об'єктів.
Я не маю на меті сіяти паніку, але наполегливо звертаюся до лідерів фракцій та керівництва Верховної Ради:
провести закрите засідання за участю керівництва Рахункової палати, ретельно з’ясувати, куди пішли ці гроші, і притягнути винних до відповідальності.
Бо без цього й надалі буде безлад, безкарність і безвідповідальність.
💯2
Forwarded from КУЧЕРЕНКО Online
Одним з ключових висновків попереднього звіту ТСК з ціноутворення в енергетиці було зафіксовано - існуюча ціна на електроенергію для населення 4.32 грн/кВт.год ПОВНІСТЮ покриває всі витрати на її виробництво та транспортування, тобто ніяких підстав для підняття ціни не існує.
Від себе я би додав - покриває «з головою».
Саме тому ми позитивно сприйняли рішення уряду про продовження дії цієї регульованої ціни на наступні півроку і дякуємо уряд за своєчасне ознайомлення з висновками ТСК.
Ми збираємося і надалі жорстко моніторити всі складові собівартості з метою недопущення необґрунтованого підвищення цін та тарифів на енергетичні та комунальні ресурси для населення країни.
Працюємо!
Від себе я би додав - покриває «з головою».
Саме тому ми позитивно сприйняли рішення уряду про продовження дії цієї регульованої ціни на наступні півроку і дякуємо уряд за своєчасне ознайомлення з висновками ТСК.
Ми збираємося і надалі жорстко моніторити всі складові собівартості з метою недопущення необґрунтованого підвищення цін та тарифів на енергетичні та комунальні ресурси для населення країни.
Працюємо!
👍2
📣29 жовтня 2025 року Комісія затвердила звіт про свою роботу.
За рік діяльності було підготовлено ґрунтовний документ обсягом у 320 сторінок, який охоплює 18 досліджених тем і містить 25 висновків за їх результатами.
💬 Голова Комісії Олексій Кучеренко відзначив, що Комісія провела якісну роботу, результати якої підсумовані у звіті, за який «точно не соромно». Він наголосив, що завданням Комісії не було когось звинуватити, покарати чи помилувати, а виключно фахово та професійно дослідити проблемні питання в енергетичній сфері, доповісти про них Верховній Раді України та передати матеріали для розгляду і реагування державним та правоохоронним органам.
Заступник голови Комісії В’ячеслав Медяник підтримав позицію голови та висловився на підтримку звіту, відзначивши високий рівень проведеної роботи.
За результатами голосування 12 членів Комісії з 14 проголосували за затвердження звіту, 1 утримався.
✔️ Після затвердження звіт було подано до Верховної Ради України разом із відповідним проєктом постанови.
У звіті викладені результати розслідування та дослідження таких тем:
1.1. Щодо визначення та виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку електричної енергії (стосовно державного регулювання цін на електричну енергію для побутових споживачів)
1.2. Щодо причин утворення та непогашення заборгованості суб’єктів ринку природного газу, врегулювання якої передбачено Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу"
1.3. Щодо визначення та виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку природного газу (стосовно державного регулювання цін на природний газ для потреб населення)
1.4. Щодо визначення компенсації з державного бюджету НАК "Нафтогаз України" за виконання покладених урядом спеціальних обов'язків на ринку природного газу у 2022–2023 роках
1.5. Щодо реагування на можливі факти порушень Правил ринку електричної енергії "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, розслідування таких порушень
1.6. Щодо фінансово-господарської діяльності НАК "Нафтогаз України" (стосовно закупівлі імпортованого природного газу)
1.7. Щодо формування та дотримання прогнозного балансу природного газу в Україні на осінньо-зимовий період 2024/2025 років
1.8. Щодо обліку дебіторської заборгованості НАК "Нафтогаз України" та її впливу на фінансові результати компанії
1.9. Щодо розслідування можливих фактів порушень у застосуванні методологій встановлення тарифів КП «Київтеплоенерго», формування та узгодження територіальною комісією різниці в тарифах на теплову енергію
1.10. Щодо розслідування можливих фактів порушень при виконанні АТ «НАК «Нафтогаз України» визначених завдань збільшення видобутку природного газу на 2016–2020 роки
1.11. Щодо розслідування можливих фактів порушень при здійсненні корпоративного управління АТ «НАК «Нафтогаз України»
1.12. Щодо розслідування можливих фактів порушень фінансово-господарської діяльності НАК «Нафтогаз України» стосовно формування непродуктивних витрат
1.13. Щодо управлінської ефективності НЕК "Укренерго" після корпоратизації
1.14. Щодо кредитного портфелю та поточних зобов'язань НЕК "Укренерго"
1.15. Щодо впровадження та експлуатації НЕК "Укренерго" Системи управління ринком (Market Management System)
1.16. Щодо ефективності будівництва захисних (фортифікаційних) споруд на об'єктах критичної інфраструктури енергетичного сектору
1.17. Щодо розслідування аварії (блекауту), яка сталася в енергосистемі України 23 листопада 2022 року
1.18. Щодо будівництва НАК "Нафтогаз України котельні на деревині в м. Охтирка Сумської області
За рік діяльності було підготовлено ґрунтовний документ обсягом у 320 сторінок, який охоплює 18 досліджених тем і містить 25 висновків за їх результатами.
💬 Голова Комісії Олексій Кучеренко відзначив, що Комісія провела якісну роботу, результати якої підсумовані у звіті, за який «точно не соромно». Він наголосив, що завданням Комісії не було когось звинуватити, покарати чи помилувати, а виключно фахово та професійно дослідити проблемні питання в енергетичній сфері, доповісти про них Верховній Раді України та передати матеріали для розгляду і реагування державним та правоохоронним органам.
Заступник голови Комісії В’ячеслав Медяник підтримав позицію голови та висловився на підтримку звіту, відзначивши високий рівень проведеної роботи.
За результатами голосування 12 членів Комісії з 14 проголосували за затвердження звіту, 1 утримався.
✔️ Після затвердження звіт було подано до Верховної Ради України разом із відповідним проєктом постанови.
У звіті викладені результати розслідування та дослідження таких тем:
1.1. Щодо визначення та виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку електричної енергії (стосовно державного регулювання цін на електричну енергію для побутових споживачів)
1.2. Щодо причин утворення та непогашення заборгованості суб’єктів ринку природного газу, врегулювання якої передбачено Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу"
1.3. Щодо визначення та виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів на ринку природного газу (стосовно державного регулювання цін на природний газ для потреб населення)
1.4. Щодо визначення компенсації з державного бюджету НАК "Нафтогаз України" за виконання покладених урядом спеціальних обов'язків на ринку природного газу у 2022–2023 роках
1.5. Щодо реагування на можливі факти порушень Правил ринку електричної енергії "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, розслідування таких порушень
1.6. Щодо фінансово-господарської діяльності НАК "Нафтогаз України" (стосовно закупівлі імпортованого природного газу)
1.7. Щодо формування та дотримання прогнозного балансу природного газу в Україні на осінньо-зимовий період 2024/2025 років
1.8. Щодо обліку дебіторської заборгованості НАК "Нафтогаз України" та її впливу на фінансові результати компанії
1.9. Щодо розслідування можливих фактів порушень у застосуванні методологій встановлення тарифів КП «Київтеплоенерго», формування та узгодження територіальною комісією різниці в тарифах на теплову енергію
1.10. Щодо розслідування можливих фактів порушень при виконанні АТ «НАК «Нафтогаз України» визначених завдань збільшення видобутку природного газу на 2016–2020 роки
1.11. Щодо розслідування можливих фактів порушень при здійсненні корпоративного управління АТ «НАК «Нафтогаз України»
1.12. Щодо розслідування можливих фактів порушень фінансово-господарської діяльності НАК «Нафтогаз України» стосовно формування непродуктивних витрат
1.13. Щодо управлінської ефективності НЕК "Укренерго" після корпоратизації
1.14. Щодо кредитного портфелю та поточних зобов'язань НЕК "Укренерго"
1.15. Щодо впровадження та експлуатації НЕК "Укренерго" Системи управління ринком (Market Management System)
1.16. Щодо ефективності будівництва захисних (фортифікаційних) споруд на об'єктах критичної інфраструктури енергетичного сектору
1.17. Щодо розслідування аварії (блекауту), яка сталася в енергосистемі України 23 листопада 2022 року
1.18. Щодо будівництва НАК "Нафтогаз України котельні на деревині в м. Охтирка Сумської області
👍3