Сьогодні о 12:00 планується проведення засідання робочої групи Комісії з розгляду питань корпоративного управління діяльністю ПрАТ «НЕК «Укренерго» та результатів фінансово-господарської діяльності Компанії на яке крім НЕК «Укренерго».
Запрошено представників Міненерго, НКРЕКП, Мінекономіки, НКЦПФР, інші фахівці та експерти.
Як стало відомо, у серпні 2025 року, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було зафіксоване вчинення порушення профільного законодавства, зокрема щодо прийняття наглядовою радою ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на засіданні 07.07.2025 рішення про обрання складу правління Товариства.
Пряма трансляція буде доступна на ютуб каналі Комісії
https://www.youtube.com/@tskenergy2024
Запрошено представників Міненерго, НКРЕКП, Мінекономіки, НКЦПФР, інші фахівці та експерти.
Як стало відомо, у серпні 2025 року, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку було зафіксоване вчинення порушення профільного законодавства, зокрема щодо прийняття наглядовою радою ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на засіданні 07.07.2025 рішення про обрання складу правління Товариства.
Пряма трансляція буде доступна на ютуб каналі Комісії
https://www.youtube.com/@tskenergy2024
❤2
📣 Сьогодні о 12:00 планується проведення засідання робочої групи Комісії з розгляду питань можливих фактів порушень у застосуванні методологій встановлення тарифів для КПВОК «#Київтеплоенерго», формування та узгодження різниці в тарифах на теплову енергію.
👉 Згідно з Постановою Верховної Ради України від 30.10.2024 № 4044-IX, серед основних завдань діяльності Комісії визначене розслідування можливих фактів порушень під час розрахунку, встановлення та застосування тарифів для суб’єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Пряма трансляція буде доступна на ютуб каналі Комісії
https://www.youtube.com/@tskenergy2024
👉 Згідно з Постановою Верховної Ради України від 30.10.2024 № 4044-IX, серед основних завдань діяльності Комісії визначене розслідування можливих фактів порушень під час розрахунку, встановлення та застосування тарифів для суб’єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Пряма трансляція буде доступна на ютуб каналі Комісії
https://www.youtube.com/@tskenergy2024
❤1
Починаємо засідання робочої групи Комісії з розгляду питань можливих фактів порушень у застосуванні методологій встановлення тарифів для КПВОК «#Київтеплоенерго», формування та узгодження різниці в тарифах на теплову енергію👇
https://m.youtube.com/watch?v=0rgA3NS_Teo
https://m.youtube.com/watch?v=0rgA3NS_Teo
YouTube
Засідання робочої групи ТСК, 28.08.2025
28 серпня 2025 року (четвер) о 12:00 планується проведення засідання робочої групи Комісії з розгляду питань можливих фактів порушень у застосуванні методологій встановлення тарифів для КПВОК «Київтеплоенерго», формування та узгодження різниці в тарифах на…
📣 27 серпня відбулося засідання робочої групи Комісії, присвячене ситуації із корпоративним управлінням та фінансово-господарською діяльністю НЕК «Укренерго», у якому взяли участь члени Комісії, народні депутати, голова правління і члени наглядової ради Компанії, представники Міністерства енергетики, Міністерства економіки, НКРЕКП, НКЦПФР, ДАСУ, ДП «Гарантований покупець» та правоохоронних органів.
Голова Комісії Олексій Кучеренко, відкриваючи засідання, повідомив, що буквально 5 днів тому Тимчасова слідча комісія Верховної Ради отримала результати аудиту Державної аудиторської служби за 2022 рік. Акти цього аудиту надані членам Комісії для ознайомлення, але вони носять характер «для службового користування». На його думку, саме аудит є ключовим елементом зворотного зв’язку у будь-якій системі управління, а особливо — в управлінні державною власністю, коли йдеться про компанії, що на 100% належать державі.
Олексій Кучеренко звернув увагу на складний фінансовий стан компанії. «Укренерго» перебуває у технічному дефолті ще з листопада 2024 року, а за останні п’ять років обслуговування залучених кредитних ресурсів зросло з 350 мільйонів гривень до майже 10 мільярдів гривень на рік.
👉 Комісія розпочала засідання із розгляду можливих порушень у корпоративному управлінні. З’ясувалося, що член наглядової ради НЕК «Укренерго» Олексій Нікітін звернувся до Міненерго щодо порушень під час голосування з питань формування правління на засіданні наглядової ради. Міністерство, як акціонер, передало це звернення до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). НКЦПФР почала розслідування і попередньо підтвердила факти порушення закону «Про акціонерні товариства» та статуту компанії, зокрема відсутність попереднього розгляду кандидатур на Комітеті з призначень і винагород.
У своєму виступі пан Нікітін наголосив, що несвоєчасне надання матеріалів до засідань Наглядової ради, з боку корпоративного секретаря, є системною проблемою, що призводить до нехтування встановлених процедур. Кульмінацією стали згадані порушення при призначенні членів правління, коли окремі кандидатури виносилися «з голосу», без комітетського розгляду та без подання голови правління.
Представник Міненерго Наталія Коваль підтвердила, що такі дії можуть мати серйозні наслідки, адже рішення правління, прийняті з порушеннями, можуть бути визнані незаконними, що поставить під ризик керованість стратегічно важливої компанії.
❗️ Народні депутати наголосили, що акціонер зобов’язаний максимально захищати інтереси держави, а парламент — здійснювати контроль за цим процесом.
Стосовно конкретної ситуації навколо НЕК «Укренерго», представник НКЦПФР зазначив, що остаточне рішення Нацкомісії з цінних паперів ще не ухвалене, оскільки відповідь на претензії має надати наглядова рада Компанії, адже саме до неї висунуті зауваження.
Також було розглянуте питання щодо ухвалення наглядовою радою рішень, які фактично обмежили повноваження новообраного голови правління НЕК «Укренерго» у порівнянні з тим, які права мали попередні керівники Компанії – пан Брехт чи пан Кудрицький. Прийняття наглядовою радою таких обмежень суперечить вимогам Статуту Компанії, та можуть також стати предметом розгляду НКЦПФР у разі не приведення наглядовою радою своїх рішень у відповідність до затвердженого кодексу корпоративного управління.
Представники Міністерства енергетики наголосили, що очікують на рішення Нацкомісії з цінних паперів, за наслідками якого акціонер має реагувати на виявлені порушення з боку членів наглядової ради — представників держави.
Саме тому у серпні цього року було затверджено Кодекс корпоративного управління, що зобов’язує привести всі внутрішні політики у відповідність до закону та статуту, що має усунути попередні суперечності.
❗️ Разом із тим, народні депутати та члени Комісії дійшли згоди, що ситуація з корпоративним управлінням потребує негайного реагування: компанія перебуває у дефолті, відповідальних немає, а окремі представники наглядової ради демонструють «надзвичайну ефективність» лише на словах.
Голова Комісії Олексій Кучеренко, відкриваючи засідання, повідомив, що буквально 5 днів тому Тимчасова слідча комісія Верховної Ради отримала результати аудиту Державної аудиторської служби за 2022 рік. Акти цього аудиту надані членам Комісії для ознайомлення, але вони носять характер «для службового користування». На його думку, саме аудит є ключовим елементом зворотного зв’язку у будь-якій системі управління, а особливо — в управлінні державною власністю, коли йдеться про компанії, що на 100% належать державі.
Олексій Кучеренко звернув увагу на складний фінансовий стан компанії. «Укренерго» перебуває у технічному дефолті ще з листопада 2024 року, а за останні п’ять років обслуговування залучених кредитних ресурсів зросло з 350 мільйонів гривень до майже 10 мільярдів гривень на рік.
👉 Комісія розпочала засідання із розгляду можливих порушень у корпоративному управлінні. З’ясувалося, що член наглядової ради НЕК «Укренерго» Олексій Нікітін звернувся до Міненерго щодо порушень під час голосування з питань формування правління на засіданні наглядової ради. Міністерство, як акціонер, передало це звернення до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). НКЦПФР почала розслідування і попередньо підтвердила факти порушення закону «Про акціонерні товариства» та статуту компанії, зокрема відсутність попереднього розгляду кандидатур на Комітеті з призначень і винагород.
У своєму виступі пан Нікітін наголосив, що несвоєчасне надання матеріалів до засідань Наглядової ради, з боку корпоративного секретаря, є системною проблемою, що призводить до нехтування встановлених процедур. Кульмінацією стали згадані порушення при призначенні членів правління, коли окремі кандидатури виносилися «з голосу», без комітетського розгляду та без подання голови правління.
Представник Міненерго Наталія Коваль підтвердила, що такі дії можуть мати серйозні наслідки, адже рішення правління, прийняті з порушеннями, можуть бути визнані незаконними, що поставить під ризик керованість стратегічно важливої компанії.
❗️ Народні депутати наголосили, що акціонер зобов’язаний максимально захищати інтереси держави, а парламент — здійснювати контроль за цим процесом.
Стосовно конкретної ситуації навколо НЕК «Укренерго», представник НКЦПФР зазначив, що остаточне рішення Нацкомісії з цінних паперів ще не ухвалене, оскільки відповідь на претензії має надати наглядова рада Компанії, адже саме до неї висунуті зауваження.
Також було розглянуте питання щодо ухвалення наглядовою радою рішень, які фактично обмежили повноваження новообраного голови правління НЕК «Укренерго» у порівнянні з тим, які права мали попередні керівники Компанії – пан Брехт чи пан Кудрицький. Прийняття наглядовою радою таких обмежень суперечить вимогам Статуту Компанії, та можуть також стати предметом розгляду НКЦПФР у разі не приведення наглядовою радою своїх рішень у відповідність до затвердженого кодексу корпоративного управління.
Представники Міністерства енергетики наголосили, що очікують на рішення Нацкомісії з цінних паперів, за наслідками якого акціонер має реагувати на виявлені порушення з боку членів наглядової ради — представників держави.
Саме тому у серпні цього року було затверджено Кодекс корпоративного управління, що зобов’язує привести всі внутрішні політики у відповідність до закону та статуту, що має усунути попередні суперечності.
❗️ Разом із тим, народні депутати та члени Комісії дійшли згоди, що ситуація з корпоративним управлінням потребує негайного реагування: компанія перебуває у дефолті, відповідальних немає, а окремі представники наглядової ради демонструють «надзвичайну ефективність» лише на словах.
Зокрема, за результатами 2024 року збитки компанії склали мінус 38 мільярдів гривень. При цьому правління виписало собі значні премії, що викликало суспільний резонанс. Попередні ж роки «реформ» корпоративного управління не забезпечили належного контролю, що призвело до серйозних наслідків.
На думку представників компанії, фінансові витрати на обслуговування боргу відбуваються через тарифну політику. «Укренерго» залучило кошти під державні гарантії через випуск «зелених бондів». Виплата купонів регулювалася законодавством про реструктуризацію державного боргу. Але, відповідно до наказу Міністерства енергетики, компанія не мала права здійснювати певні платежі, що також сприяло дефолту.
Комісія розглянула також питання погашення боргу перед зеленою генерацією. Як відомо, завдяки спеціальному закону, частина ресурсів була перекинута з нерозподіленого залишку від тарифу на диспетчеризацію. Водночас, викликає питання порядок встановлення тарифу на диспетчеризацію, що останні роки формує мільярдні нерозподілені залишки.
Учасники зазначили, що проблема «зеленого тарифу» виникла через видачу керівництвом «Укренерго» у 2015–2016 роках технічних умов, які в декілька разів перевищували допустимі норми.
Зазначене спричинило різке зростання навантаження на компанію та її переведення на роль розрахункового центру. Компанія і Регулятор не забезпечили прийняття відповідних рішень. Як наслідок, «Укренерго» була змушена залучати зовнішні кошти для обслуговування зобов’язань, у тому числі і під державні гарантії.
Комісія приділила частину розгляду питань кредитних зобов’язань НЕК «Укренерго», адже за останні п’ять років лише обслуговування залучених кредитних ресурсів зросло з 350 мільйонів гривень до майже 10 мільярдів гривень на рік. Виручка компанії сьогодні складає 101 мільярд гривень, але всі боргові зобов’язання перевищують річну виручку.
На думку учасників обговорення, частина проблем виникла через регуляторні рішення минулих років — включення «зеленої» генерації у тариф на передачу без визначення джерела для повноцінної оплати для такої генерації.
Учасники також обговорили акт і звіт Держауадитслужби за результатами проведеної ревізії і аудиту НЕК «Укренерго» у 2022 році. Аудит виявив низку серйозних фінансових порушень, по яких зараз ведеться розслідування правоохоронними органами. Комісія отримала від правоохоронців дозвіл на роботу із актом ДАСУ і наразі аналізує обставини, які встановила Держаудитслужба. Дослідження результатів аудиту сприятиме встановленню ряду обставин, що є предметом діяльності Комісії, дій і бездіяльності окремих посадових осіб, та попередженню подібних порушень у майбутньому.
👉 Підсумовуючи проведене засідання, голова Комісії наголосив, що метою заходів є не пошук винних, а вироблення рішень для стабілізації Компанії та забезпечення прозорого фінансового контролю, щоб уникнути повторення подібних кризових ситуацій у майбутньому.
На думку представників компанії, фінансові витрати на обслуговування боргу відбуваються через тарифну політику. «Укренерго» залучило кошти під державні гарантії через випуск «зелених бондів». Виплата купонів регулювалася законодавством про реструктуризацію державного боргу. Але, відповідно до наказу Міністерства енергетики, компанія не мала права здійснювати певні платежі, що також сприяло дефолту.
Комісія розглянула також питання погашення боргу перед зеленою генерацією. Як відомо, завдяки спеціальному закону, частина ресурсів була перекинута з нерозподіленого залишку від тарифу на диспетчеризацію. Водночас, викликає питання порядок встановлення тарифу на диспетчеризацію, що останні роки формує мільярдні нерозподілені залишки.
Учасники зазначили, що проблема «зеленого тарифу» виникла через видачу керівництвом «Укренерго» у 2015–2016 роках технічних умов, які в декілька разів перевищували допустимі норми.
Зазначене спричинило різке зростання навантаження на компанію та її переведення на роль розрахункового центру. Компанія і Регулятор не забезпечили прийняття відповідних рішень. Як наслідок, «Укренерго» була змушена залучати зовнішні кошти для обслуговування зобов’язань, у тому числі і під державні гарантії.
Комісія приділила частину розгляду питань кредитних зобов’язань НЕК «Укренерго», адже за останні п’ять років лише обслуговування залучених кредитних ресурсів зросло з 350 мільйонів гривень до майже 10 мільярдів гривень на рік. Виручка компанії сьогодні складає 101 мільярд гривень, але всі боргові зобов’язання перевищують річну виручку.
На думку учасників обговорення, частина проблем виникла через регуляторні рішення минулих років — включення «зеленої» генерації у тариф на передачу без визначення джерела для повноцінної оплати для такої генерації.
Учасники також обговорили акт і звіт Держауадитслужби за результатами проведеної ревізії і аудиту НЕК «Укренерго» у 2022 році. Аудит виявив низку серйозних фінансових порушень, по яких зараз ведеться розслідування правоохоронними органами. Комісія отримала від правоохоронців дозвіл на роботу із актом ДАСУ і наразі аналізує обставини, які встановила Держаудитслужба. Дослідження результатів аудиту сприятиме встановленню ряду обставин, що є предметом діяльності Комісії, дій і бездіяльності окремих посадових осіб, та попередженню подібних порушень у майбутньому.
👉 Підсумовуючи проведене засідання, голова Комісії наголосив, що метою заходів є не пошук винних, а вироблення рішень для стабілізації Компанії та забезпечення прозорого фінансового контролю, щоб уникнути повторення подібних кризових ситуацій у майбутньому.
📣 #ТСК на прикладі #Київтеплоенерго розглянула проблеми тарифоутворення і компенсації різниці в тарифах у сфері теплопостачання
28 серпня 2025 на засіданні робочої групи Комісії відбулася широка дискусія, присвячена ситуації із проблемами тарифоутворення та компенсації різниці в тарифах у сфері теплопостачання. Питання було розглянуто на прикладі здійснених аналітичних досліджень щодо тарифів КП «Київтеплоенерго».
Участь у зустрічі взяли представники Мінрозвитку, Мінфіну, НКРЕКП, Державної аудиторської служби, Київської міської ради, КМВА, НАК «Нафтогаз України», КП «Київтеплоенерго» та інші запрошені.
📣 «Наш комітет є одним з ключових стейкхолдерів процесу врегулювання рызниці в тарифах. Мені особисто, як депутату, як члену комітету, дуже важливо бути впевненим у своїй власній депутатській позиції, коли мова заходить про цю дуже болючу проблему. Ми хочемо бути переконані, що цей процес абсолютно прозорий, абсолютно справедливий, що це дійсно проблема дуже об’єктивна і її треба вирішувати, незважаючи ні на що», — розпочав засідання голова Комісії Олексій Кучеренко.
Він підкреслив, що участь Мінфіну є ключовою, адже саме міністерство відповідає за бюджетну політику, тоді як боргова яма, яка утворилася внаслідок неврегульованої різниці в тарифах, вже перевищує 65 млрд грн.
Фахівці Комісії презентували результати аналітичного дослідження щодо КП «Київтеплоенерго». Зокрема, було розглянуто формування тарифів та різниці між закладеними і фактичними цінами на енергоносії у 2022–2024 роках.
Встановлено, що головною причиною накопичення боргів є невідповідність тарифів вартості газу: для населення різниця була незначною (закладено 6270 грн, фактично — близько 6500 грн), однак для бюджетних установ і комерційних споживачів вона виявилася критичною: при закладеній ціні 8 тис. грн, газ постачався по 14–26 тис. грн. Така невідповідність, помножена на дію мораторію на підвищення тарифів (Закон № 2479), і сформувала боргову різницю у понад 8 млрд грн лише для Києва.
Водночас було наголошено, що подібна ситуація є типовою для всіх теплокомуненерго в Україні. Єдиним реальним джерелом покриття різниці експерти вважають розформування резерву сумнівних боргів, сформованого НАК «Нафтогаз України». Підприємство, реалізовуючи газ за завищеними цінами, показувало доходи «на папері», однак у зв’язку з неможливістю отримати розрахунки від тепловиків було змушене переводити їх у збитки, нараховуючи резерв сумнівних боргів. Тому пропонується провести умовну «прогонку» — за рахунок розформування резерву сумнівної заборгованості, нарахованої «Нафтогазом» за минулі роки, з одночасним нарахуванням та сплатою дивідендів до бюджету, спрямувавши ці кошти на погашення різниці в тарифах.
Учасники засідання домовилися спершу завершити обговорення моделі врегулювання різниці в тарифах, а потім перейти до порівняльного аналізу ситуації в різних регіонах. Було відзначено, що в одних областях рівень заборгованості теплокомуненерго у 5–10 разів перевищує середні показники в інших. Це безумовно є ненормальним явищем, адже по суті одні регіони «обтяжують» усю країну.
Окремо обговорювалося питання резерву сумнівних боргів у розмірі понад 170 млрд грн, сформованого НАК «Нафтогаз». Представники Комісії наголосили, що його розформування дасть змогу відобразити прибуток і забезпечити ресурс для погашення різниці в тарифах. На їхню думку, облікова політика «Нафтогазу» не може бути перешкодою — за потреби мають бути ухвалені відповідні законодавчі зміни. Мінфін погодився, що головне — аби модель була збалансованою та підтвердженою конкретними цифрами.
У зв’язку із цим учасники запропонували провести у робочому порядку повторну звірку даних між Мінфіном і Нафтогазом, а після узгодження цифр провести нове засідання з презентацією результатів для можливого напрацювання проєкту закону.
28 серпня 2025 на засіданні робочої групи Комісії відбулася широка дискусія, присвячена ситуації із проблемами тарифоутворення та компенсації різниці в тарифах у сфері теплопостачання. Питання було розглянуто на прикладі здійснених аналітичних досліджень щодо тарифів КП «Київтеплоенерго».
Участь у зустрічі взяли представники Мінрозвитку, Мінфіну, НКРЕКП, Державної аудиторської служби, Київської міської ради, КМВА, НАК «Нафтогаз України», КП «Київтеплоенерго» та інші запрошені.
📣 «Наш комітет є одним з ключових стейкхолдерів процесу врегулювання рызниці в тарифах. Мені особисто, як депутату, як члену комітету, дуже важливо бути впевненим у своїй власній депутатській позиції, коли мова заходить про цю дуже болючу проблему. Ми хочемо бути переконані, що цей процес абсолютно прозорий, абсолютно справедливий, що це дійсно проблема дуже об’єктивна і її треба вирішувати, незважаючи ні на що», — розпочав засідання голова Комісії Олексій Кучеренко.
Він підкреслив, що участь Мінфіну є ключовою, адже саме міністерство відповідає за бюджетну політику, тоді як боргова яма, яка утворилася внаслідок неврегульованої різниці в тарифах, вже перевищує 65 млрд грн.
Фахівці Комісії презентували результати аналітичного дослідження щодо КП «Київтеплоенерго». Зокрема, було розглянуто формування тарифів та різниці між закладеними і фактичними цінами на енергоносії у 2022–2024 роках.
Встановлено, що головною причиною накопичення боргів є невідповідність тарифів вартості газу: для населення різниця була незначною (закладено 6270 грн, фактично — близько 6500 грн), однак для бюджетних установ і комерційних споживачів вона виявилася критичною: при закладеній ціні 8 тис. грн, газ постачався по 14–26 тис. грн. Така невідповідність, помножена на дію мораторію на підвищення тарифів (Закон № 2479), і сформувала боргову різницю у понад 8 млрд грн лише для Києва.
Водночас було наголошено, що подібна ситуація є типовою для всіх теплокомуненерго в Україні. Єдиним реальним джерелом покриття різниці експерти вважають розформування резерву сумнівних боргів, сформованого НАК «Нафтогаз України». Підприємство, реалізовуючи газ за завищеними цінами, показувало доходи «на папері», однак у зв’язку з неможливістю отримати розрахунки від тепловиків було змушене переводити їх у збитки, нараховуючи резерв сумнівних боргів. Тому пропонується провести умовну «прогонку» — за рахунок розформування резерву сумнівної заборгованості, нарахованої «Нафтогазом» за минулі роки, з одночасним нарахуванням та сплатою дивідендів до бюджету, спрямувавши ці кошти на погашення різниці в тарифах.
Учасники засідання домовилися спершу завершити обговорення моделі врегулювання різниці в тарифах, а потім перейти до порівняльного аналізу ситуації в різних регіонах. Було відзначено, що в одних областях рівень заборгованості теплокомуненерго у 5–10 разів перевищує середні показники в інших. Це безумовно є ненормальним явищем, адже по суті одні регіони «обтяжують» усю країну.
Окремо обговорювалося питання резерву сумнівних боргів у розмірі понад 170 млрд грн, сформованого НАК «Нафтогаз». Представники Комісії наголосили, що його розформування дасть змогу відобразити прибуток і забезпечити ресурс для погашення різниці в тарифах. На їхню думку, облікова політика «Нафтогазу» не може бути перешкодою — за потреби мають бути ухвалені відповідні законодавчі зміни. Мінфін погодився, що головне — аби модель була збалансованою та підтвердженою конкретними цифрами.
У зв’язку із цим учасники запропонували провести у робочому порядку повторну звірку даних між Мінфіном і Нафтогазом, а після узгодження цифр провести нове засідання з презентацією результатів для можливого напрацювання проєкту закону.
Голова Комісії наголосив, що уряд уже три роки фактично не виконує закон № 2479, який зобов’язує компенсувати різницю в тарифах. Це створює передумови для колапсу системи, особливо напередодні опалювального сезону. Ситуація ускладнюється арештами рахунків теплокомуненерго, що становить загрозу енергетичній і національній безпеці. Саме тому Комісія ініціює цей процес і готова стимулювати Мінфін, Мінрегіон та інші органи виконавчої влади до ухвалення рішень.
Було також розглянуто аналітичні дані, які щодо Києва засвідчили: за 2022–2024 роки «Київтеплоенерго» спожило 3,2 млрд куб. м газу на суму 27 млрд грн. У тарифах же було закладено компенсацію лише на 5 млрд грн, тобто решту — 22 млрд грн — підприємство мало оплачувати грошовими коштами. Насправді ж було сплачено лише 13 млрд грн, тоді як борг перед «Нафтогазом» перевищив 9 млрд грн.
Під час обговорення було звернено увагу і на закладені у тарифи нормативи втрат у теплових мережах. У той час, як за методологією Кабміну допускається до 13% втрат, а середнім по країні є показник у 11%, «Київтеплоенерго» офіційно закладає у своїх тарифах 23% втрат. Таким чином, вартість на 10% більше від нормативу перекладається на плечі киян, а згодом — і на державний бюджет, оскільки ця різниця враховується у компенсаціях.
Також учасники засідання розкритикували передачу права регулювання тарифів на місцевий рівень, адже це дозволило містам самостійно і безконтрольно затверджувати завищені показники, які згодом перекладаються на центральний бюджет у вигляді компенсації різниці в тарифах. Така практика вже призвела до колосальних боргів: понад 130 млрд грн за газ і близько 65 млрд грн різниці у тарифах.
Олексій Кучеренко наголосив, що ця ситуація є наслідком непродуманих реформ, які почалися ще у 2018 році, а нові уряди протягом останніх шести років так і не виправили помилок. Він підкреслив, що і надалі озвучуватиме ці аргументи на засіданнях комітетів, урядових штабів та у Верховній Раді, щоб продемонструвати реальні масштаби проблеми.
Член Комісії Вікторія Гриб нагадала, що під час підписання меморандуму між Кабінетом Міністрів та органами місцевого самоврядування було обіцяно спрямувати 4% ПДФО на компенсацію різниці в тарифах. Однак, за її словами, сьогодні ці кошти не доходять до цільового призначення, що створює додаткове навантаження на державний бюджет.
Розглядаючи пропозиції, народні депутати наголосили на необхідності визначити чіткий державний орган, який виступатиме арбітром у таких спорах та матиме право остаточного рішення. Учасники погодилися, що проблема компенсації різниці в тарифах виходить за межі окремих підприємств чи міст і є загальнонаціональною. Нинішня система, коли держава компенсує борги без належного контролю та впливу на формування тарифів, є неспроможною.
❗️ «Ми не шукаємо конфлікту з Києвом чи будь-яким іншим містом. Наше завдання — знайти системне рішення, яке дозволить забезпечити прозорість, справедливість та фінансову стабільність у сфері теплопостачання», — підсумував засідання Олексій Кучеренко.
Було також розглянуто аналітичні дані, які щодо Києва засвідчили: за 2022–2024 роки «Київтеплоенерго» спожило 3,2 млрд куб. м газу на суму 27 млрд грн. У тарифах же було закладено компенсацію лише на 5 млрд грн, тобто решту — 22 млрд грн — підприємство мало оплачувати грошовими коштами. Насправді ж було сплачено лише 13 млрд грн, тоді як борг перед «Нафтогазом» перевищив 9 млрд грн.
Під час обговорення було звернено увагу і на закладені у тарифи нормативи втрат у теплових мережах. У той час, як за методологією Кабміну допускається до 13% втрат, а середнім по країні є показник у 11%, «Київтеплоенерго» офіційно закладає у своїх тарифах 23% втрат. Таким чином, вартість на 10% більше від нормативу перекладається на плечі киян, а згодом — і на державний бюджет, оскільки ця різниця враховується у компенсаціях.
Також учасники засідання розкритикували передачу права регулювання тарифів на місцевий рівень, адже це дозволило містам самостійно і безконтрольно затверджувати завищені показники, які згодом перекладаються на центральний бюджет у вигляді компенсації різниці в тарифах. Така практика вже призвела до колосальних боргів: понад 130 млрд грн за газ і близько 65 млрд грн різниці у тарифах.
Олексій Кучеренко наголосив, що ця ситуація є наслідком непродуманих реформ, які почалися ще у 2018 році, а нові уряди протягом останніх шести років так і не виправили помилок. Він підкреслив, що і надалі озвучуватиме ці аргументи на засіданнях комітетів, урядових штабів та у Верховній Раді, щоб продемонструвати реальні масштаби проблеми.
Член Комісії Вікторія Гриб нагадала, що під час підписання меморандуму між Кабінетом Міністрів та органами місцевого самоврядування було обіцяно спрямувати 4% ПДФО на компенсацію різниці в тарифах. Однак, за її словами, сьогодні ці кошти не доходять до цільового призначення, що створює додаткове навантаження на державний бюджет.
Розглядаючи пропозиції, народні депутати наголосили на необхідності визначити чіткий державний орган, який виступатиме арбітром у таких спорах та матиме право остаточного рішення. Учасники погодилися, що проблема компенсації різниці в тарифах виходить за межі окремих підприємств чи міст і є загальнонаціональною. Нинішня система, коли держава компенсує борги без належного контролю та впливу на формування тарифів, є неспроможною.
❗️ «Ми не шукаємо конфлікту з Києвом чи будь-яким іншим містом. Наше завдання — знайти системне рішення, яке дозволить забезпечити прозорість, справедливість та фінансову стабільність у сфері теплопостачання», — підсумував засідання Олексій Кучеренко.