Trips and Quips
1.68K subscribers
1.42K photos
91 videos
1 file
375 links
"If you've 'eard the East a-callin', you won't never 'eed naught else."

Довгі та цікаві тексти тут: https://telegra.ph/Trips-and-Quips-Vibrane-01-01

Бот для зв'язку: @tripsnquipsbot
Download Telegram
Ще там якийсь час стояла робота "Handgun" — червона напівдолоня-напівстопа румунського автора Богдана Раце.

Нам ця людина цінна тим, що зробила синю руку, яка свого часу стояла на Бессарабці. А взагалі він свої різнокольорові долоні встановлює по різних країнах і встиг відзначитись у португальському Кашкайші та Ліверпулі
Сьогодні з приводу дня народження Нельсона Мандели маю честь порекомендувати вам кілька українських каналів, які я сам читаю

📜 KGB files — історик і журналіст Едуард Андрющенко публікує розсекречені документи совєцьких спецслужб. До лютого 2022-го ми разом робили однойменний влог на ютубі

🪖 RESSENTIMENT — офіцер армії Ізраїлю і воєнний оглядач Ігаль Левін. Війна в Україні та інші конфлікти на глобусі. Багато з вас має щастя знати про мій канал саме завдяки цій людині

⚰️ Гроби, гриби і дисертації — фольклористка й антропологиня Дар’я Анцибор. Етнографічні спостереження з України і з-за кордону

📿 Обранці духів — релігієзнавець Віталій Щепанський. Цікаве з повсякденного життя релігійних спільнот

🚜 UkrDiaspora, Камінний хрест — українці за кордоном в історичній та географічній перспективі

🧿 Стамбульский синдром — релігієзнавиця Ірина Каплан. Стамбул, його церкви та релігійні меншини

🕌 Нотатки орієнталіста — український погляд на Схід і Африку

Занимательное донбассоведение — цікаво про Донеччину

🪗 Вісник Югославії, Югославські хроніки, Аналітичний центр балканських досліджень — сонячні Балкани тридцять років тому і зараз

⚔️ Театр Війни — war porn. Красиві фотографії жахливих історичних подій
​​У Османа есть очень хороший канал, но он его не ведет((( приходится заходить хотя бы раз в неделю в дивный фейсбук. Но Осман того стоит. Например, он пишет о том что происходит с зерном в портах Турции. И не пересказывает газеты, а буквально приезжает в порт и там тусуется и освещает что происходит. Очень важная работа.
Вот сегодня пишет, что турки потрошки починають використовувати автентичні кримські топоніми 💛💙

Мне вспомнилось, что у нас в центре города, в Мариуполе тоже есть немного крымской аутентики. Одна из улиц называется Кафайская. Урумы притащили с собой в Приазовье из Крыма много топонимов, но это чаще названия сел вокруг города. А вот Кафайская в самом центре города, там жили переселенцы из Кафы. Теперь, конечно, только название и осталось.
#AqyarNotSevastopol

Зараз швиденько пробігся по сайтам найбільших турецьких газет. Севастополь там згадується під російським ім'ям. А для Сімферополя вже давно використовують або кримську назву, або подвійну, де один з варіантів береться в дужки.
На честь Зеленського назвали морське безхребетне юрського періоду, яке нещодавно знайшли в Ефіопії.

Ця істота мала десять довгих кінцівок і гострі клешні, схожі на щупальця, якими чіплялася за морське дно. Ausichicrinites zelenskyyi був видом морських лілій, які досі зустрічаються на скелястому дні від екватора до полюсів.

Імʼя Зеленського ця тварина отримала "за його мужність та відвагу у захисті вільної України".
Історичний канал WAS опублікував відео про найманців, до сценарію якого я доклав руку. Ставте вподобайки, коментуйте, підписуйтесь
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Солдати удачі, дикі гуси, пси війни. Вони існують майже стільки ж, скільки існують війни та гроші. Вони підводили своїх роботодавців у найвідповідальніший момент і показували приклад нечуваної хоробрості. Їх зневажали - і їм же ставили пам’ятники.

У цьому випуску WAS ми поговоримо про історію найманства. Ви дізнаєтеся, як пов’язані слова «Швейцарія» і «швейцар», як наймалися та наймали українські козаки, та чим найманець відрізняється від працівника приватної військової компанії.

🔥 Підписатися на WAS українською: Telegram | Youtube | Facebook | Instagram | Patreon
С Днем балканиста всех причастных!

Сегодня хочется вспомнить, что югославский нобелевский лауреат Иво Андрич лет за пятнадцать-двадцать до создания своего премиального романа "Мост на Дрине" написал еще и рассказ "Мост на Жепе".

Также предлагаю вам прочесть лонгрид о работе украинских миротворцев в этом меметичном населенном пункте.
Суперзахоплива історія від Vox. Журналіст натрапляє на пост на реддіті про якусь невідому хуйню на гугл-картах і витрачає кілька місяців на те, щоб зрозуміти, що воно таке

https://youtu.be/twAP3buj9Og
А згадав я про цей репортаж, бо вже тиждень намагаюсь з'ясувати, що це за загадкове селище в Північному Пакистані із дуже нетиповою для місцевості назвою Томскій Хутор
Відео зі стріляниною біля пам'ятника Лазару Хребеляновичу, яке вчора гуляло телеграмом із підписом "сутички на сербсько-косівському кордоні" — це не сербсько-косівський кордон, а місто Косовська Митровиця. До кордону звідти — не менше 30 км.

Митровиця розташована на річці Ібар, що є умовною межею між сербською та албанською частинами Республіки Косово. І якщо албанський берег виглядає достатньо позитивно і по-балканськи жваво, то сербські райони — це тотальний морок, який можна порівняти із депресивними індустріальними пейзажами довоєнного українського сходу. Власне, за Югославії Митровиця і була шахтарським містом.

Трохи моїх дорожніх нотаток з поїздки 2016 року:
https://34travel.me/post/mitrovica
У Митровиці важко було не звернути увагу на офіс Товариства сербсько-слов'янської солідарності "Григорій Степанович Щербина", що названо на честь російського дипломата українського походження.

У 1902 р. в тоді ще османській Митровиці відкрилось російське консульство. Щербина приїхав туди працювати у січні 1903 р. Але вже у березні його було смертельно поранено під час албанського бунту. Зараз дипломату встановлено пам'ятник у сербській частині міста.

Офіс Товариства був розташований на першому поверсі житлового будинку поряд із річкою Ібар. Також це приміщення займав сербський рух «Вітчизна». Вхід до них був позначений великими портретами політиків із Сербії та ніби-то дружніх слов'янських держав. Поруч мешканці цього ж будинку сушили білизну.

У 2011 р. "пантеон" складався з Лукашенка, Коштуниці, Путіна, Мєдвєдєва та Януковича. У 2014, коли я вперше побував у місті, останні два, мабуть, втратили повагу та були замінені на додаткових Путіна та Лукашенка, а сербського екс-прем'єра заклеїли Мілошевичем.
У 2015 всю дошку пошани віддали Путіну. На центральній фотографії він йшов на тлі палаючого Білого дому а-ля герой американського бойовика, який не обертається на вибух.

А у лютому 2017 році за іронією долі згоріли вже самі офіси "Вітчизни" та "Щербини". Члени цих організацій заявили про підпал. Але офіційною версією пожежної інспекції було неправильне використання нагрівача.